☠️♣️⚠️💣💥Голос здорового глузду від Андрія Кондрать'єва. Поділяємо на всі 1000+1%:Люди обурюються, як так сталось, що Шахеди долетіли до Львова, Франківська, Тернополя. Де ППО? Чому ППО нічого не збивають?А потім ті самі люди лайкають та поширюють сміттєві відео, як чергові напівватні напівбожевільні жінки сумками відбивають у ТЦК чергового того, хто за 12 років війни не знайшов собі нормальний підрозділ, не зробив третю дитину, не нарішав бронь чи відстрочку. І взагалі — вайна внє палітікі. Так ось. Не обурюйтесь. Нестача позицій ППО — це якраз через брак тих самих людей, яких ті кончені тітки якось відбили в ТЦК. Ви підтримуєте, щоб в МВГ ППО не було людей. Ви підтримуєте, щоб не було пілотів, які летять на FPV стримувати мʼясний прорив ворога. Ви підтримуєте те, щоб менше людей вели аеророзвідку, щоб не було кому слухати ворожі рації та розшифровувати розмови, щоб не було кому виставити РЕБ. Щоб не було кому тримати позиції врешті решт. Ви — не підтримуєте армію. Чому тоді скиглите?Ви або не скигліть, або робіть щось.А так, забув, то знову Зеленський винуватий, бо міндіч Чонгар двушка на москву. А ще Оман шашлики. Всі винні, окрім вас самих. І служити повинні всі інші, окрім вас самих.
Руслан Кухарчук доречно зауважує:Канабіс і препарати на його основі НЕ лікують. Нічого не лікують взагалі. Навпаки - шкодять. Посилюють погану симптоматику.16 березня, в найавторитетнішому медичному журналі світу The Lancet опубліковано масштабний огляд 54-х високоякісних досліджень по цій темі.«Ми не знайшли ЖОДНИХ доказів того, що будь-яка форма канабісу ефективна для лікування тривожності, депресії чи посттравматичного стресового розладу. А це три найпоширеніші причини, через які його призначають», – зазначив доктор і професор Джек Вілсон, науковий співробітник Університету Сіднея і головний автор опублікованого дослідження.Тобто брехали всі.Брехали народні депутати на чолі зі Стефанишиною і головою профільного комітету Радуцьким. Брехав міністр охорони здоров'я Ляшко, який на фінальному етапі піддався тиску і почав транслювати маячню про медичні властивості канабісу.Брехали грантові активісти, типу Дмитра Шерембея, який все своє життя присвятив легалізації наркотИ в Україні - спочатку метадону, тепер канабісу. Повівся на цей розводянк навіть президент, коли озвучив цю тему з трибуни парламенту.Тому ще раз нагадую правило:- НІКОЛИ не вірте лівим легалайзерам. Вони завжди брешуть. Завжди, винятків не існує. І не має значення, що легалізовувати - наркоту, порновиробництво, лгбт чи проституцію.Їхня мета - знищити людину і народи. І ще при цьому паралельно заробити гроші на цьому процесі знищення.——Щодо цього в мистецькій формі - у виставі Штучний інтелект. 25 березня Корчинський | Співпраця | Мерч | Книга | Актуальний збір
Про ножі, мечі та холодну зброю.Стара аналогія каже нам: візьми до рук лопату та постій із нею. А потім візьми до рук меч. Порівняй відчуття. Матерія ідентична, але наповнення сенсом впливає навіть на емоційний стан.Холодна зброя, візьмемо до прикладу ніж - це, по перше, довершення форми. У своїй досконалості ніж не має конкуренції. Нічого зайвого, лише практична частина. Простий колір, простий матеріал, трохи декору для естетики та чисто утилітарна функція леза, що була замислена таким чином, щоб якомога ефективніше різати та колоти. Де треба конструкція ширша та товстіша, а де треба - лезо поступово переходить у тонку кромку, яка покликана нести на своєму вістрі усю енергію, передану від людської руки.Логіка застосування. Ця досконала форма, що нібито обмежена у тих границях, які найбільш пасують ідеї її використання, напряму логічно повʼязана як із метою її застосування, так і взагалі виготовлення ножа. Звісно, ножами готують їжу та відкривають банки, але ви розумієте про що я. В кожному ножі є ідея вбивства. Кожна смуга металу, що розфасована по наших кишенях має в собі мету пройти скрізь шкіру, мʼязи та кістки, щоб пустити кров. І коли ти дивишся на ніж, ти розумієш, що він довершений не тільки формою, але і своїм нігілістичним сенсом. Блиск леза - це тихий шепіт смерті, яка ще не прийшла, але нагадує про себе. Вона там, і завжди там буде. Я б навіть сказав, що це не ми оперуємо холодною зброєю, а вона через людину видобувається як руда, переплавляється, оформлюється та досягає наших долоней, щоб потім виконати свій природній задум.Естетика пронизує світ, а світ екстремальних станів, скоріше, чиста поезія, ніж будь-що інше.
Даю вам топ 6 книг для ознайомлення, які, я переконаний, найважливіші для входу до правої думки; розуміння сенсів, які панують над Європою, та які апелюють до вічного. Ці роботи не є єдиними до прочитання книгами взагалі, але сам собі я б порадив починати саме з них. Проте, звісно, для розуміння ви потребуєте наявність певного культурного кругозору та базису; інакше текст пройде повз ваш розум. В цьому списку представлені римлянин, німець, італієць, американець, японець та єврей. Дивно, але усі ці люди дуже глибоко зрозуміли суть європейського трагізму та парадигми їх сучасності. Для двох останніх, мабуть, знаходження поза нашого етносу допомогло як би збоку побачити хронологію та коріння проблеми. Із неєвропейської літератури я раджу читати тільки включені в цей список праці.1) Ямамото Цунетомо - ХагакуреКнига просякнута кровʼю та смертю. Вона описує події у світі людей, які у страшному сні не здатні були побачити таку концепцію як «гуманізм». Одержимість честю та Шляхом, де саме правильна смерть є не лише логічною, але і необхідною умовою для правильного життя. Одразу після цієї книги раджу прочитати Юкіо Місіму - Хагакуре Нюмон. Це, по суті, коментарі, а сам автор жив і помер цілком опираючись на приведену працю, розуміючи її глибше, ніж будь-хто в світі.2) Отто Вайненгер - Стать і ХарактерКоли ми кажемо про фемінізацію світу, інфантилізацію чоловіків та суспільних відносин - ми оперуємо сенсами, які більше 100 років тому навів цей автор у своїй книзі. Дуже влучна та тонка оцінка для розуміння жінки, та й чоловіка також; після чого автор екстраполює ці висновки на цілі раси, де ми знаходимо логічні збіжності щоб ще глибше переконатись у вірності написаного. Сам автор не зміг стерпіти життя єврея в Європі епохи другого Рейху, після чого скоїв самогубство у кризі самоідентифікації.3) Марк Аврелій - Наодинці з СобоюЦя праця прямо допомогла мені переносити страх, небезпеки та тяжкість фронту. Чергова книга, яка доводить, що ідеальне визначає матеріальне. Як апогей стоїцизму, ще й написана імператором-філософом, дає нам найбільш глибоке та заспокоююче у своїй рівновазі розуміння таких речей як обовʼязок, нещастя, смерть та кінечність усього буття.4) Фрідріх Ніцше - Генеалогія МораліКнига простіша та коротша за великого Заратустру, з неї б і радив починати читати Ніцше. Сам автор надихав вищевказаного Вайненгера, від чого, ви помітите, праці перегукуються. Дуже влучно описаний семітський дух, який отруїв розум європейців через пустельні релігії та пустельну мораль. Демонструє нам коріння занепаду та підміни понять, коли сильне почало вважатися слабким, а слабкість жертви піднялась на пʼєдестал шанування.5) Юліус Евола - Метафізика ВійниПраця є збіркою статей відомого Традиціоналіста. Ця книга була першою, яку я прочитав опинившись в окопах в часи АТО. Це перше джерело нового сенсу у сприйнятті війни, яке я для себе знайшов. Замість «кров, сльози, горе і відсутність будь-чого позитивного», я вперше побачив глибинний сенс жертви, подолання небезпеки та сам дух війни і воїна, що веде серця достойних по сьогодні.6) Річард Ферле - Еректус бродить серед насКнига більш матеріального виміру, яка не претендує на вищі сенси, але дуже деталізовано та вичерпно описує, що таке раса сьогодні. Чисто наукова, полишена міфологізації, тим і корисна праця. Дослідження є дуже свіжими, після ознайомлення із якими, починаєш вважати, що сучасні поборники толерантності та «ліберальні вчені» або божевільні ідіоти, або заангажовані вороги.
Вам не здається дивним, що якщо якась істота дуже голосно волає про права жінок, вона виявляється також чайлдфрі, лгбт-френдлі, носієм гепатиту С та фанатом МДМА і амфетаміну? Ну і звісно, завозом орди африканців в Європу. Тобто, ну тут просто конченому ідіоту повинно бути зрозуміло, що ця так звана «боротьба за права жінок», насправді боротьба проти української нації. І всіх європейських націй також, звісно. Я не знаю скільки ще треба це повторювати.Сьогодні увесь інстаграм та інші мережі повняться привітанням жінок із тим, що вони не жіночні. Що не пост, то про жінку-бодібілдера, жінку-дронщика, жінку-блядь чи яку завгодно ще, головне не жінку-матір або жінку-дружину. Жінки, ви в тій мірі людина, в якій ви жінка. А жінкою вас робить, окрім біологічних ознак, жіночність. Втрачаючи жіночність жінка втрачає сенс буття. Ну а стосовно цих божевільних на майданах із кольоровими прапорами я прийшов до одного висновку: з друзями дискутуй, тих що сумніваються - переконуй, а з відвертими потворами та ворогами не треба говорити, з ними треба інакше.
Не дуже популярна думка, але особисто в моєму житті війна - це краще що в ньому було. Я ніколи не наближався до екзистенційних станів щільніше, ніж в бою і ніщо в моєму житті не викликає стільки спогадів та гордості як мій, в першу чергу піхотно-штурмовий, досвід. 4 роки тому я ліг спати і прокинувся вже з запахом диму на вулиці. Я чітко памʼятаю як посміхнувся и подумав: «більше немає питань до життя, міщанських проблем, рутинної роботи та малої зарплати. Попереду лише велич, а мабуть і смерть». Я знав де я повинен бути і що повинен робити. З яким тепер здивуванням я усвідомлюю, що за це доля винагороджує також і в матеріальних та карʼєрних аспектах.4 роки тому я гадав, що ми втратимо півкраїни або навіть усю і решту життя проведемо в партизанський спосіб, або це життя швидко скінчиться. Я буквально відчував подих нації. Ніколи в нашій сучасній історії українець не був настільки звитяжним та сміливим, а також єдиним. Я памʼятаю приліплених скотчем до стовпів циган за крадіжки. І країні в той час навіть непотрібні були мусора.Я памʼятаю як негри та чурки поспішали додому швидше, ніж могли тікати від мене в рамках деяких розважальних заходів. Також, в той час формувалось кольорове лгбт-тро мюнхена. І слава богам, що воно дійсно перекочувало в мюнхенські шелтери. Феменізм тоді вмер і народилася мужність.Підори розповідали про Київ за 3 дні, але майже порожній Київ тоді налаштовувався на битву до кінця. Насправді увесь цей стан свідомості нашої нації цілком залишився в середині наших голів, але знов заснув глибоко. Тому що після відходу загрози трапився приход усієї ментальної та цілком реальної погані, що на початках країну залишила. Це вже зараз ми маємо культ боягузів-ухилянтів та іншої наволочі а також стидаємось радикальних рішень, як то роздача автоматів усім охочим. Скільки ще буде йти війна? Скажу вам: стільки, скільки потрібно. І ми повинні стояти стільки, скільки потрібно. Тріумф волі, повірте, набагато цінніший за нашу втому. Стан розуму українців часів початку повномасштабки вартує десятиліть поступового розчинення ДО великої війни. 4 роки тому іноземці почали забувати характеристику України як країни дешевих повій та почали перевчатись до сприйняття цієї країни, як країни героїв. За це варто вбивати і вмирати. Так як було ДО - не буде більше ніколи. Але ПІСЛЯ може бути набагато величнішим, ніж ми можемо уявити. Слава Нації.
Фронесіс та Софія, або дихотомія знання по Арістотелю.Фронесіс - це знання та навички. Прикладні, прагматичні вміння, які ти використовуєш. Це юриспруденція для юриста або знання мов для лінгвіста, або будова авто для механіка. Це те, що має сенс «на землі», тут і зараз, ну або в перспективі. Ці знання отримують всі, ці знання ви використовуєте у повсякденні.Софія - це мудрість. Філософія (філіо+софія) - любов до мудрості. Ці знання та розуміння ніяк не допоможуть вам в житті, їх неможливо використати матеріально, вони схожі на неконкретні переливання із пустого в порожнє. Але саме це і є те, про що слід сказати «це мені ніколи і ніяк не знадобиться у житті, але я не уявляю як я міг без цього жити».Більшість людей не тяжіє до Софії. Тотальна більшість, я б сказав. Але така є людина. Особисто я впевнений, що якщо одного Фронесіса тобі у житті достатньо, спитай себе, а навіщо це все взагалі?Доречі, Отто Вайнінгер зазначав, що чоловік і жінка відрізняються у тому числі тим, що жінка не має жодного інтересу до Софії, а чоловіку часто замало одного лише Фронесіса і він часто споглядає небеса.Ну і якщо що, пост про роковини війни буде завтра. Напевно.
Дещо розмірковував про Традиціоналізм. Це філософсько-релігійна течія думки, що постулює наявність примордіальної Традиції, яка передувала усім нам відомим історичним Традиціям, та яка єдина містить істину. Традиція тут з великої літері, і це інший, відмінний від звичного термін. Тобто, усі релігії, моделі світосприйняття та парадигми думки виходять з єдиного кореню а потім йдуть шляхом занепаду. Раніше будо Традиційне суспільство, що сприймало реальність сакрально, як прояв божественного та демонічного у будь-якій події та речах навколо. Зараз ми маємо профанну реальність, полишену богами та істинно справжнім, де вже панує превалювання кількості над якістю, культ людини, грошей, індустріалізації, масовості і так далі. Це такий маленький екскурс. Краще, звісно, читайте усім відомих авторів. Але суть в чому. Така філософсько-регілійна школа могла зʼявитись тільки в профанний час. Тільки в модерні, тільки коли все справжнє вже залишилось позаду. От коли вже занепад та присмерк, коли не видно обрію і ти вжи полишаєш надії на порятунок цього світу, можно взагалі зрозуміти, як було ДО цього, ЩО САМЕ було чинним та реальним, в чому ж було екзистентність минулого.Екстраполюю думку. В мене особисто були випадки, коли штурмуючи з гоупро чергову посадку я був сконцентрований на справі та не зовсім усвідомлював усю ситуацію. Потім, вдома, рефлексуючи та передивляючись відео я зрозумів, наскільки був близько до смерті і мене охопив страх. Для розуміння того, що відбулося, довелось поглянути зі сторони.Повертаючись до великих моделей думки, слід зазначити, що тільки коли навколо, здається, вже немає золота і ти тонеш у міді, ось тоді ти дійсно розумієш якість та блиск усього золотого. Але саме в такому стані ти і здатен зробити екзистенційний вибір всупереч. Свідомо піти шляхом супротиву, зайняти позицію проти самої логіки своєї епохи, і як завжди, один проти всіх.Спрощуючи: легше йти воювати в армію переможців, але чи легко йти вірним шляхом з приреченістю на невдачу? До речі в нашій війни, ми - армія переможців. Проте, щоб це усвідомлювати, треба трохи глибше розуміти суть речей. Але, це просто ілюстративний приклад.Цей допис до чого: відчуваючи чужість часу, недоречність себе до подій та логіки того, що має місце довкола - це маркер усвідомлення, а потенційно, і правильного вибору долі. Навіть додам - якщо ви відчуваєте, що вам комфортно у вашому цивільному житті із нескінченними офісами та заторами, із якимось накопиченням грошей на відпустку та пиво по вихідних, що у вас є перспективи, друзі та приємне дозвілля, а ваші мрії - це вовк з уол стріт або інший успішний успіх - ви абсолютно і тотально несубʼєктні. Таке життя - але навіть більше - розуміння такого життя як повноцінного, є лише кумедною системою для дітей, які так ніколи і не стали дорослими. Десь в 15 років я сформулював для себе: «якщо щось дуже добре для правди - це не правда». Деколи хочеться приписати запропонованому нам життю рожевий колір. Колір єдинорогів та гей-парадів, де всі проти всього поганого за все добре. Тут немає місця насильству, лише взаємній згоді та щастю лемінга. В такому світі хочеться лише залишити свою чорну як безодня пляму. Але що це я, трохи забувся. Нікому подібне не цікаве, бо як можна читати багато букв, якщо там ще тік-ток до кінця недогорнутий.
Сергій Русінов - ветеран війни. Його намагались вбити росіяни на фронті, а він намагався вбити їх. Також, запевняю, будь-яка людина, що побувала в підрозділі на війні знає, що справедливість та чесність тут дуже відрізняються від того, як їх трактує закон (чий?).Дядько цього ветерана Герой України. Його раніше затримали і вбили органи правопорядку (лол). Є інфа що ця акція була афільована з одним колишнім нардепом, а мета її була в корупційній схемі.Дуже часто ветерани, а особливо з сільської місцевості, а ще особливіше які не дуже тямлять у всіх цих правах на землю та папірцях, схильні просто хоч якось отримати своє та нікому не віддавати. Це до речі одна з причин, чому багато хто не хоче евакуйовуватись з лінії бойового зіткнення. Таким, певно, був і Сергій.Також, відомо, що місцеві рішали в кожному регіоні, місті та пгт тяжіють до легких грошей, корупційних схем, а земля тут є дуже вигідною темою, адже агро-сектор за неї може добре дати. Ці рішали можуть бути як мусорами, депутатами, так і просто кримінальними елементами або місцевими бізнесменами.Поліція приїхала до Сергія з метою затримання. Одразу. За що ж? Спочатку була версія, що він кіллер; потім написали, що в нього знайшли наркоту (але одразу додали, що не впевнені, просто схоже на наркоту). Певно «наркота» була в коробці з підписом Tide та стояла у ванній кімнаті. Потім, начебто, виявилось, що його затримували за підпал чиєїсь машини. Але у самих мусорів основною версією підпалу вважався самопідпал. Сергій памʼятав, як буває на війні. Сергій знав, що земля його, дім його і доля теж його, і більше нічия. Сергій тримав у голові, як вчинили з його дядьком. І що він зробив?Ветеран, який не дуже то альфа-форсес штурмовик, а просто звичайний дядько виходить зустрічати гостей в масках із трофейним (!) автоматом. І вбиває 4 з половиною мусора, а потім гине сам.Щодо мусорів. Хтось там каже ніби вони добрі люди, вони ж невинні, просто виконували обовʼязок. Вони не знали за що і про що. А от нєхуй працювати на мусорів, щоб не траплялось ексцесів і ти завжди розумів що і про що! Росіяни, мабуть, теж не всі розуміють за що вони воюють та чого їх з тюрми послали на смерть. Але їх ми вбиваємо! Усіх! Отже, хто там добра людина і ще служить на мусорів, дуже закликаю змінити профіль, поки не втратили усі залишки своєї честі. До речі, в мене в батальйоні купа вакансій.Що ж сам Сергій? Це тип людини, які перед розстрілом на вимогу славити ворога відповідають: «Слава Україні». Він не очікував допомоги держави, тих же мусорів, «справедливого розслідування». Він просто захищав своє. Вшануймо його.
Не багато в житті книг залишають глибокий відбиток. Про такі книги можна сказати: цю інформацію я ніяк не зможу використати в житті, але я не уявляю як я міг без цього жити. Одна з таких книг для мене була Хагакуре. Чи не єдина неєвропейська книга, яку варто читати.У цій книзі слово «смерть» можна зустріти частіше ніж будь-яке інше. Кожну главу або ідею, які там викладені, можна розбирати окремо, а отже зараз не буду братись за все одразу, але виокремлю те, що кинулось в очі.Автор описує ситуацію, в якій група осіб потерпіла поразку та приниження, після чого зустрілись із своїм другом, якого не було при них у той момент. Вони знаходяться на шляху додому і їх відсутній раніше друг постійно повторює одне й те саме, а власне - що треба мстити. Постраждалі погоджуються, але все ж таки рухаються далі додому для планування та підготовки. І скільки тих бесід не було б, група таки дістається дому та не вдіює нічого своїм кривдникам. Автор підсумовуючи пише: слабкі та малі люди, ти не маєш планувати помсту та розмірковувати над тим, як треба повертати борги. Ти маєш діяти негайно, одразу. Не погрожувати, а чинити.Дуже багато де в автора наскрізь проходить думка - наповнись рішучістю та дій. Одразу. Так треба чинити.В той же час цей твір дуже парадоксальний та взаємовиключаючий. Пізніше автор пише про те, що якщо твій слуга скоїв негідно, тобі слід зробити вигляд що нічого не трапилось, чекати доти, доки не охолоне сама подія та твій гнів, а вже потім спокійно відпустити слугу. Так слід діяти мудрим господарям, каже автор.В моменті я зрозумів, що саме є корневим елементом в обох випадках. А власне - ти повинен діяти всупереч своїй емоційній та вольовій слабкості. Коли ситуація вимагає ризику смерті - дій одразу і ніколи не будеш неправий. Коли ж ситуація підбиває тебе вдіяти нерозумно, але емоційно - витерпи та вдій холодно. Дуже важко зрозуміти, яка конкретно ситуація в кожному випадку мається на увазі, але в тому і річ. Немає ніяких законів та прописаних догм. Є тільки дух рішучості та мудрості.Закінчу найвідомішою цитатою цього твору, яку ми читаємо на самому початку: «я збагнув, що путь самурая - це смерть. В ситуації або-або без вагань обирай смерть. Це не важко, сповнись рішучості та дій».
TGLIST.COM.UA
