Tyschenko Serhiy

Збірна України 2008 року проведе два спаринги проти одноліток з Італії.Матчі пройдуть не в дати ФІФА, тому клуби не зобов'язані відпускати гравців. Склад команди сформують гравці українських клубів та легіонери, яких відпустили( не є основними у своїх клубах).Воротарі. Кирило Хадосевич та Федір Ткаченко із Вольфсбурга та Бетіса відповідно. Хадосевич - вихованець Дніпровського футболу. Після початку війни опинився в Польщі звідти транзитом перебрався до Вольфсбурга. Не проста травма та підписання Вольфсбургом за 1 млн польського воротаря Якуба Зелінскі із Легії свідчить, що у клубі особливо ніхто серйозно не сподівається на Кирила. Угода Хадосевича із Вольфсбургом чинна до кінця сезону( клуб має опцію продовження на рік). Зараз Хадосевич грає дуже мало за Ю-19. У нього українські агенти.Ткаченко також із Дніпра. Після початку війни опинився у Кішварді. Звідки перебрався до Бетісу. Зараз в оренді в клубі Калавера. Статистики по ньому не має.Захисники. Єгор Костюк, Нікіта Калюжний, Ярослав Милокост, Олександр Балакай із Шахтаря. Це гравці гірників Ю-19. Динамівець Данило Огородник грає за Ю-19. Микита Мельник стабільно грає за Наполі Ю-19. ДО війни він був у Шахтарі. Єгор Шерстюк із Металіста викликався до збірної 2007 року через брак центральних захисників. В нього є досвід виступів у Першій лізі. Арсен Залипка проходив збори із першою командою Руха. Нове імя - Владислав Галій із Полісся. Уродженець Краматорська. У житомирян 2008, 2009 та 2010 роки вже мають збірників.Півзахисники. Іван Андрейко, Павло Люсін та Арсеній Федоренко із Динамо. Перші два - одні зі головних талантів київського клубу. Федоренко тільки починає свій шлях в Ю-19. Артем Зубрій років два тому долучався до першої команди Шахтаря на зборах. Нового Мессі із нього не вийшло. Зараз гравець рівня Ю-19.На таму ж рівні його одноклубник Олександр Балакай. Мухамед Джурабаєв вже не один рік ходить перспективним у Русі, але поки далі Ю-19 не доріс. Цікавим гравцем виглядає Віталій Глют із Чикаго. Хлопець народився на Тернопільщині у місті Гусятин. Родина емігрувала до США. Глют грає на позиції вінгера. Цікаво буде подивитися на його конкуренцію з Андрейком та Зубрієм. Відкриттям може стати Максим Цимбалюк із другої команди Вісли Краків. Український опорник грає на рівні дорослого футболу у четвертому за силою дивізіоні Польщі. Ілля Кутія в системі Хайдука вже тривалий час. Грає за командою Ю-19.Форварди. Із 2009 року взяли Кирила Сердюка із Штутграда. Вихованець Маріуполя грає та забиває на рівні Ю-17. Фактурний нападник. Матвій Боднар основний нападник Кривбасу Ю-19. Весною є шанс дебюту за першу команду. Дмитро Зудін вже тривалий час у Хайдуку, долучається до першої команди навіть. В Україні грав за Шахтар.Найголовніше - тренером команди буде Дмитро Михайленко. Раніше із 2008-м роком працював Олександр Ситник. 2008 рік не зумів пройти кваліфікацію на Євро Ю-17. Тепер буде готуватися до старту кваліфікації на Євро Ю-19 восени.Михайленко - найбільше ефективний тренер в системі юнацьких збірних України. Із 2005 роком Дмитро Станіславович досяг дуже багато. Зараз має гарні шанси вивести 2007-й рік на Євро. Дуже цікаве рішення від УАФ, коли на рівні Ю-17 працюють одні спеціалісти, а вже на Ю-19 беруть інші.

Збірна України 2009 року поступилася Ізраїлю в товариському матчі 0:5....Зрозуміло, що проти Ізраїлю не грали всі провідні гравці. Турнір проходив не в дати ФІФА, тому не всіх відпустили. Той же Левицький зараз працює із першою командою Руха на зборах. Нападник Сердюк зі Штутгарта поїде із 2008 роком. Є проблеми із центральним нападником. Але кістяк команди збережений. Наприкінці року відбувася селекційний збір по українських командах. Тренерський штаб бачив все на свої очі.Ізраїль не переїхав нас катком, не переграв за грою. Ми програли через власні помилки. Кожен навіс ніс собою загрозу. Дуже багато помилок у простих ситуаціях. Наче гравці вперше бачать один одного. Так не може грати збірна. Навіть юнацька.Це вже не є якась випадковість, чи збіг обставин. 2009 рік не пройшов першу кваліфікацію на Євро Ю-17. Пропустивши вперед не тільки Італію, але і Чорногорію. Ми сенсаційно не обіграли чорногорців маючи перевагу за грою, а потім не дотерпіли з італійцями 5 хвилин. Під час підготовки до офіційних матчів програвали командам Катару, ОАЕ. Потрібно реагувати на проблеми.Якщо будемо щирими, то 2009-й рік не є найталовитішим в історії українського футболу. Не дарма туди запрошують футболістів на рік молодше - Рибак, Дзюринець, Гордєєв. На такому рівні кожен рік дуже важливий та може робити різницю.Але у нас в цьому поколінні не має топ-талантів. Я не можу когось виокремити. Той же Гамзік не є на головних ролях в Баєрі Ю-17. Цікавий Кожушко зі Славії,Сердюк зі Штутгарта, з греками сподобався Гурам, але не більше. Мені дуже імпонує Буравцов із Динамо. Не має яскравих особистостей. Не має лідера. Ватажка. Це покоління може брати тільки командною грою. Є добротні футболісти, із якими сміливо можна працювати. Це не є збірна, де бракує гравців на позиції( як було із 2004 роком без вінгерів та одним форвардом). З 2009 року не буде багато гравців на рівні національної збірної.Явні проблеми із характером. Коли щось йде не так, чи пропускаємо першими, то пиши-пропало. З Чорногорією не змогли реалізувати перевагу, не дотерпіли з Італією. Програли ОАЕ - 0:3. Без характеру нічого не буває у футболі.Селекція має бути більше глибокою закордоном. Давати шанс гравцям із маленьких європейських клубів. Приклад Дмитра Михайленка, який знайшов у словенській Олімпії Малова, десь в Іспанії Кіселя. Якщо гравець грає десь у Словаччині, Угорщині, Польщі, Словенії, то не значить що він не підходить.Олександр Борисович Ситник - хороший юнацький тренер. Не має передумов сумніватися у його кваліфікації. Він із Динамо та Шахтарем доволі успішно працював. Але на рівні збірних у нього щось не йде. 2008 рік не пройшов кваліфікацію на Євро Ю-19( там більше цікавих гравців, ніж у 2009-му), зараз із 2009 проблеми. Робота зі збірною та клубом це зовсім різні речі. В одному випадку вміння спілкуватися із гравцями, психологія, колектив вирішують все. І іншому потрібно думати про фізичну підготовку, щоденну роботу.У Ситника є ідеї, власне бачення структури гри, під яке не вистачає футболістів, або не всі можуть грати в цей футбол. Скажімо ЛНЗ має дуже потужний 2009-й рік, але збірників не так багато. Той же фланговий захисник Смотрицький був на зборах із першою командою, де не губився. Але це гравець стилю "битися-боротися", самовіддача, а збірна хоче грати інший футбол. Тому коса швидко находить на камінь.Проти Греції дуже здорового себе показали гравці із системи Шахтаря, або ті хто був у системі Шахтаря(Гурам). Вони розуміють принципи тренера. Для інших це складно. Сьогодні загубився на полі зірковий Рибак... Побудова гри збірної бажає бути кращим.УАФ не повинні змиритися. Не боятися визнавати свої помилки. Шукати варіанти вирішення. Головне не ігнорувати проблеми. Є варіант Динамо, коли чекають до глибокої кризи, а є варіант Шахтаря, коли діють на випередження.

Іван Єрмачков не пройшов перегляд в Епіцентрі. До цього не провів за 3 місяці жодної хвилини в ЛНЗ. Тепер його сватають у першолігові Фенікс- Маріуполь та Поділля. При цьому Єрмачков дійшов до півфіналу юнацького Євро та викликався у молодіжну збірну України. На жаль, таку долю матимуть дуже багато українських футболістів, які під час війни поїхали у Європу. Якщо на юнацькому рівні вони ще грали, то на молодіжному та професійному великі проблеми. Єрмачков -не безталанний футболіст. Він має дуже хороші фізичні якості. Легко міг би грати на рівні середняків УПЛ. Головна проблема - Іван майже півтора роки не грав у Німеччині. Коли у тебе не має ігрової практики - розвиток неможливий. Єрмачков дуже багато пропусти та тепер повинен наздоганяти. У мене порада для українців, які грають у Європі, - не можна сидіти без ігрової практики. Якщо ти не граєш, то потрібно щось змінювати, повертатися додому, а не думати про 5 років та паспорт умовної Німеччини. Зараз створення чемпіонату Ю-21 в Україні дає дуже багатьом гравцям врятувати свою карʼєру Легіонер у Європі має бути на голову вище за місцевого гравця, тому він буде грати. Мати серйозне агентське лоббі - інакше він просто приречений. Я дуже сподіваюся, що поклад Єрмачкова змусить багатьох українців у Європі по-іншому подивитися на пропозиції з України та не чекати, коли вони не будуть не потрібні у Європі.

Наставник збірної України Ю-17 Олександр Ситник оголосив список гравців на товариський турнір в Хорватії. Серед суперників - греки, ізраїльтяни та хорвати.1. Склад зібраний із гравців українських клубів, які в грудні брали участь у великих зборах у Києві. Зараз не дати ФІФА, тому клуби мають всі права не відпускати гравців. Тренери отримали багато інформації у грудні. Тепер хочуть перевірити на практиці кандидатів. Для багатьох це просто шанс.2. Не має жодного гравця із Динамо. Ярослав Буравцов травмований. Інші потенційні кандидати - Володимир Квіквінія , Матвій Сорочинський, Данило Дячок, Дмитро Пожар банально не заслужили з їхніми виступати3. Шахтар - має 4 гравці. Рух - 3. Могло бути також чотири, але Богдан Левицький на зборах з першою командою.Дивує, що ЛНЗ має тільки одного гравця. У клубу із Черкас 2009 рік дуже сильний. Тільки один Назар Смотрицький, який зараз на зборах із першою командою та проявляє себе там доволі здорово. Є також представники Полісся, Карпат, Кривбасу та навіть Олександрії.4. 6 легіонерів. Воротар Денис Столяренко був основним у 2009 році під час оф матчів. Зараз трансфермаркет не дає його статистики. Вперше викликається захисник Болоньї Захар Оніщук( не плутати з однофамільцем із Шахтаря Єгором). Він стабільно грає за Болонью Ю-17. Ян Журавський наприкінці 2024 року перебрався із Шахтаря до Бетіса. Всеволод Лінніков представляє Штутгарт. Це опорник. До війни грав за одеську Пальміру. В Німеччині стабільно грає. Про форварда Легії Данила Пилипчука нічого не можу сказати. Адам Гурам вихідець Академії Шахтаря зараз в Хайдуку Ю-19. Це фланговий нападник грузинського походження. Артем Рибак не потребує зайвих слів. Кирило Сердюк зі Штутгарта поїде із 2008 роком в Італію.

17-річний Антон Мартинюк дебютував за другу команду ПСВ . Український легіонер стабільно грає за юнацьку команду ПСВ, але не є основним футболістом. Три матчі в ЮЛЧ, але тільки 71 хвилина. Мартинюк- вихованець Академії Динамо. За час війни вже змінив три клуби у Європі. Починав у Славіі Прага, потім сезон провів у Боруссіі Гладбах. Із літа захищає кольори ПСВ. Напевно, що є якість питання, якщо він так часто міняє клуби. Імена команд свідчать про очевидність таланту. Можливо щось не так із вольовими якостями. Веде гравця колишній агент Андрія Вороніна Андрій Головпш, який певний час не працював у футболі. Зараз знову почав агентську діяльність. В тому числі займається справами Богдана Попова з Емполі. В складі збірної України 2008 року Мартинюк провів три матчі. Ніколи не був там основним. Позиція -інсайд, атакувальний півзахисник. Може грати на флангах. Швидкий, технічний. Не завжди відпрацьовує в обороні та не дуже переконливий у силовій боротьбі. Чекаю, що наступного сезону Антон буде на провідних ролях в ю-19 та більше гратиме за другу команду. Мартинюк на рівні із гравцем АЗ Будко - два головних українські таланти в Нідерландах .

Шахтар запросив на перегляд чотирьох молодих гравців із Гамбії у юнацьку команду. Я так розумію, що їм є вже по 18 років та не буде ніяких проблем із документами та дозволом на роботу.Гірники натхненні успіхом свого бомбардира Ю-19 Мухамеду Канте, який забив 19 голів у 15 матчах юнацького чемпіонату України.Я був би дуже спокійним до всіх успіхів у юнацькому чемпіонаті, бо зараз там рівень дуже низький. Напевно, що найнижчий за час створення турніру. Минулого сезону Владислав Герич забив щось 15 голів у першій частині сезону, але грав через пень колоду, бо був постійно травмований. Чи Федір Задорожний виступаючи в оренді за Зорю мав показник 18 голів за першу частину сезону. Дмитро Кремчанін став найкращим бомбардиром турніру - 21 голи. Де ці гравці??? Ніхто повноцінно не перейшов на рівні дорослого футболу навіть не в Динамо, але і в Олександрію чи Чорноморець.Шахтар тривалий час не ставав чемпіоном юнацького чемпіонату. Гравців у першій команді серед власних вихованців не має. На це є причини - покоління 2004-2007( можна прораховувати кількість збірників у цих вікових категоріях) були не такі вже сильні та талановиті, плюс значну частину талантів втратили чеез війну - Кревсун Боруссія, Степанов Баєр, Будко АЗ, Оліченко Баварія, Сорока Гент і так далі. Плюс когось повертали даючи хороші особисті умови, що не пішло на користь - воротар Кравець Баварія\Спортинг, Ющенко, Янович Динамо Загреб.Покоління починаючи із 2008 року Шахтаря вже виглядають цікавіші та там є проектні гравці - Баглай, Милокост, Костюк, Оніщук, Зубкій, Дериконь і так далі. Я не впевнений, що кожен із ним матиме шанс дорости до першої команди. Якби Степанов чи Будко залишився в Україні, я не дуже вірю, що вони б зараз виросли далі Ю-19.Канате на забивав багато голів, але у першій команді свого шансу не отримав. Це демотивація працювати далі та ставати кращим.Тому ми бачимо картину, коли таланти Шахтаря шукають собі нові команди. За останній час декілька молодих гравців опинилися у Європи - воротар Жуковський у Бетісі, захисник Завора повернувся в Слован, Рудзей - Боруссія Дортмунд, Савченко - Хайдук. Влітку форвард Саричев перебрався до португальського Фамілікана.Шахтар не вірить у власну молодь, власна молодь не вірить у перспективи пробитися у першу команду Шахтаря. А від цього страждає в першу чергу збірна України. Той же Рудзей за сезон має у Дортмунді 81 хвилину в команді Ю-17.Тому гамбійців в Шахтарі ставатиме більше. Не дорогі гравці потрібні. Плюс наступного року буде чемпіонат Ю-21, на який потрібно назбирати гравців.

Зараз ЗМІ обговорюють можливу натуралізацію Педріньйо. Питання виявилося ширше - серед кандидатів також Вінісіус Тобіас та Педро Енріке. Раніше говорили про шотландського нападка, який має українське походження. Пояснення цьому дуже просте - збірна України шукає кадрове посилення. На жаль, сподівання, що після початку війни кількість українських легіонерів у провідних чемпіонатах суттєво зросте -себе не виправдало. Рівень УПЛ суттєво впав. Потрібно звикати, що основними гравцями збірної будуть гравці не із Динамо чи Шахтаря. На молодіжку поки сподіватися не приходиться -покоління 2004,2005,2006 років народження має дуже мало проектних гравців. Потрібно шукати на стороні. Я б на цю проблему подивився під іншим кутом - дитячо-юнацький футбол багато років працював не ефективно. Потрібні зміни, які продукуватимуть появу гравців. Реформа ДЮФЛ та створення Ліги Майбутнього, збільшення матчів для юнацьких збірних, селекційні збори для українських клубів -це суттєві кроки вперед, але цього мало. Дуже гостра проблема -перехід із юнацького футболу в дорослий. Перша та Друга ліга не виконують свого головного завдання -не розвивають молодих футболістів. Переходи на юнацькому рівні,або крадіжки гравці. Багато хто не хоче займатися, бо швидко розчаровується. Потрібна підтримка регіонам, де поряд війна -Харків, Запоріжжя, Дніпро, Одеса, Миколаїв. А не тягти звідти все що можна на юнацькому рівні. Система збирання вершків клубами на юнацькому рівні не ефективна. Потрібен розвиток юнацького футболу по всій країні. На жаль,без ліміту чи лобіювання молоді не обійтися. У перших 6-7 команд УПЛ одиниці молодих гравців. Потрібно прописувати присутність молоді в складах команд . Робити це штучно, бо конкуренцію не виграють. Ліміт суттєвий на молодь в Першій та Другій лізі . Головне -методологія на місцях. В регіонах багато шкіл працює ще по радянській системі. УАФ робить дуже правильно , що намагається вчити. Я тільки не впевнений, що система МС -це наше. Це просто космічний та надсучасний процес, який реалізувати в Україні важко. Потрібно щось простіше.

Я вважаю, що у поточному сезоні Полісся має чудовий шанс не тільки на медалі, але і на чемпіонство.1. Ми всі розуміємо проблеми Шахтаря та Динамо. Гірники мають багато молодих гравців, що апріорі означає не стабільність. Динамо перебудовується після чергової кризи. ЛНЗ видав супер-осінь. Але втратив свого лідера атак Проспера.2. Для Турана Шахтар - тільки друга команда в тренерській кар'єрі. Костюк до цього працював тільки із юнацькою командою Динамо. Пономарьов із початку 2023 року у дорослому футболі. Ніхто із не мав успіху у дорослому футболі у плані результату. Ротань минулого року став другим з Олександрією. З молодіжною збірною вигравав третє місце на Євро. У плані досвіду він переважає всіх свої візаві.3. Полісся має досвідчений склад. Всі ми розуміємо, що досвід - це запорука результату. В стартовому складі Полісся не має молодих гравців. Наймолодші - Краснопір, Велетень, Крушинський, яким по 23 роки.4. Полісся має найбільшу глибину складу в УПЛ. Якщо не брати до уваги фланги захисту, то на кожну позицію по два і місяцями навіть три гравці. Краснопір, Філіпов та Гайдучик - атака. Назаренко, Велетень, Брагару, Гуцуляк - вінгери і так далі. Травми, дискваліфікації, спади форми не старші, плюс є можливість посилювати гру по ходу матчу та саме головне - конкуренція.5. Полісся бере вже адаптованих футболістів. Краснопіру, Краснічі не потрібен час на адаптацію, бо вони в УПЛ грали вже тривалий час. Це футболісти, які готові посилити команду відразу.https://football24.ua/blogs/polissya-hotove-staty-chempionom-ukrayiny-abo-shcho-ne-tak-iz-shakhtarem-lnz-i-dynamo-923057

Доба в Києві. Був сьогодні на ТаТоТаке тому вирішив переночувати вдома. Останній раз приїздив в столицю десь на початку листопаду. В дорозі чекав, що вдома мене чекатиме темрява, холод та відсутність можливості помитися. Світло, вода, тепло були ввечері та зранку. Всі мої побоювання були марні. Мешканців у моєму будинку суттєво стало менше. Не має проблем з поправкою у відносно новому ЖК, де 5 будинків та 4 понад 20 поверхів . Світла у вікнах також менше. Як і людей, які прогуляються. В АТБ поряд без черг. Проблема транспорт. Метро не їде не лівий берег. Потрібно замовляти таксі. Ціни середні. З Арсенальної до Дарниці -в середньому 250 гривень. Корок не має. Можливо фактор суботи. Але і трафік не слабкий. В магазині є всі потрібні продукти без ажіотажу . Вночі канонада. Неспокійно. Спати під гул шахедів та вибухів страшно. В бомбосховище не пішов. Обрав правило двох стін -спав у коридорі. До цього потрібно звикнути, або хоч бути не одному в квартирі. Я так розумію, що до життя в Києві потрібно призвичаїтися. Потрібно любити це місто, щоб залишитися, або просто не мати варіантів куди їхати, чи бути привʼязаним роботою. Люди підлаштовуються. Шукають можливість мати світло, тепло , воду.

21-річний український форвард Микита Александров декілька разів потрапляв до заявки Хетафе в Ла Лізі, але на поле так і не виходив.Александров - уродженець Дніпра. Був в системі однойменного клубу, київського Динамо. Був у третій команді Вільярреала( С), грав в оренді за юнацьку команду Альзіра, Сіа Академія. Влітку у нього завершився контракт із Вільярреалом С та він неочікувано став гравцем Хетафе. Зараз грає за другу команду та потрапляв до заявки в першу.Свого часу тодішній наставник збірної України 2004 року Сергій Нагорняк викликав його до збірної України цього віку, бо там були великі проблеми із гравцями лінії атаки. Альтернативи Ігорю Горбачу на вістрі просто не було. Сергій Миколайович пробував всі можливі варіанти. Нічого особливого Александров не показав.Зараз у Микити нуль голів у 13 матчах( провів 315 хвилин, що може свідчити, що він не є основним гравцем) за другу команду Хетафе у четвертому за силою дивізіоні Іспанії( до речі, так грає росіянин Сурков).Я думаю, що багато в чому секрет кар'єрного прогресу Александрова - агент Олег Смалійчук. Він дуже гарно вміє лобіювати гравців. Не здивуюся, що це все робиться для того, щоб влітку знайти Александрову нову команду. Хетафе - це тільки можливість заявити про гравця та зробити рекламу.