У цей пізній, темний і холодний вечір проводжу час за розгляданням свіженької карткової кооперативки за "Володарем перснів" — "Дві вежі", та її доповнення "Коні та гарадрими". Посилка приїхала ще зранку, але добралася до неї я лишень зараз, тож тримайте фото з-під світла книжкового ліхтарика🔦До речі, світовий реліз гри буде лишень у п'ятницю, але ми вже маємо можливість насолоджуватися нею.Дякуємо @geekach за пророблену працю і чекаємо наступної частини!)Події цієї частини починаються після смерті Боромира і закінчуються Кіріт-Унґолом. Тут є наші старі герої у нових обставинах, багато нових крутих персонажів, котрих фільм проминув без згадки. З'являються нові картки Утоми, Орки, Фанґорн, Біла та Чорна Вежі, фішки веж та фішки тягаря. Ніколи не зможу налюбуватися цими карточками, вони ✨so aesthetic✨, ви шо. Особливо зачарував дизайн Сема у момент спокушання владою Персня (ви ж пам'ятаєте цей момент з книги?)😍Поки оформляла допис, з'явилася прикра думка: якщо Гікач використовує переклади Астролябії, цитує їхній текст, то... у карточках гри траплятимуться старі помилки😔😔(око зачепилося за назву "Піала Ґаладріель", а це один з моментів, які ми надіємося побачити виправленими у ілюстрованому виданні).Допис про попередню частину гри тут.Купувати: першу тут, другу тут, доповнення до другої тут.#настільна_гра #моя_колекція
Сьогодні Орландо Блуму, великому другу України та виконавцю ролі Леґоласа у кінотрилогіях "Володар перснів" та "Гобіт", виповнилося 49 років! Трохи цитат із книги Браяна Сіблі "The Hobbit: The Desolation of Smaug Official Movie Guide". Орландо прокоментував образ Трандуїла та взаємини їхнього народу з гномами:
Він майже повністю ізолювався від світу й постає як "темніший" ельфійський персонаж, у якого бажання володіти спадщиною своєї культури переважає над прагненням до добра. На відміну від Елронда, він холодний і розважливий, значно більш макіавеллістський. Лі Пейс приносить у цю роль саме ту дозу злості, яка потрібна — певну ефемерну підлість, і, якщо говорити про наших персонажів, між ними існують архетипові стосунки короля та принца.Зустріч із Торіном і його компанією підтверджує всі його уявлення про природу ельфів і гномів та підкріплює відчуття історичного конфлікту — усе це він [Леґолас] пронесе з собою й через шістдесят років. До того ж він [Трандуїл] трохи вищий за мене, а це, як на мене, трохи загрозливо! Трохи про взаємини з Тауріель:Багато в чому я бачу Леголаса як старшого брата для Тауріель, яка є імпульсивною й досить безрозсудною, особливо щодо дружби, що зав’язується між нею та Кілі. Тож, думаю, Леголас турбується за неї й переживає за реакцію Трандуїла на її дії, і це створює цікаву динаміку.
Та трохи про повернення до такої рідної студії та ролі:
Було чудово побачити все це знову! Студія неймовірно виросла, з’явилися більші й кращі павільйони, де більше не потрібно переривати дублі через літаки, що пролітають над аеропортом Веллінгтона! Тепер це трохи більш відшліфований й добре змащений "механізм", але з тим самим шармом і тими ж хаотичними геніями за лаштунками!Ельфи в багатьох сенсах не старіють, і між "Гобітом" та "Володарем Перснів" лише шістдесят років — за ельфійськими мірками це взагалі ніщо. Тож єдиним моїм занепокоєнням було, чи підійдуть ще перука й костюм. На щастя, підійшли!Після десятка років власного життя було чудово повернутися в той знайомий образ Леґоласа. Було чудово знову з'єднатись з своїм внутрішнім ельфом й відкрити заново плавність рухів персонажа, легкість і простоту, з якою тримаються ельфи. Я знову взяв до рук лук і, здається, все ще не втратив навичок — це було дуже круто. Я випустив кілька стріл і влучив у кілька "яблучок" перед тридцятьма каскадерами, які сиділи навколо й чекали, поки я "розстріляю" кімнату. Це був справді приємний і веселий момент. #дата #інтервю
Учора був день народження Майкла Дж. Р. Толкіна, а сьогодні день народження у Саймона М. Р. Толкіна🎉⭐Майкл Джордж Руел Толкін — онук Дж. Р. Р. Толкіна через сина Майкла Г. Р. Толкіна. Йому вчора виповнилося 83 роки. Має дві доньки: Рут і Кетрін. Вивчився на магістра англ. мови (Університет Сент-Ендрюса) та бакалавра філософії з реставрації та англ. літератури 18 ст. (Мертон-коледж). Майкл відомий нам тим, що є поетом, письменником та членом Tolkien Estate. Свого часу написав два есеї-огляди до толкіністичного журналу Mallorn та чотири лекції щодо Дж. Р. Р. Толкіна. Займався викладацькою діяльністю, з 1994 року на пенсії, але ось остання поетична збірка вийшла у 2018 році.Фото стареньке, з 2012 року.⭐Про Саймона Маріо Руела Толкіна ви, мабуть, чули більше, адже його книга "No Man's Land" виходила друком у Астролябії під назвою "Нічийна земля" в 2024 році.Саймон — перший син Крістофера Дж. Р. Толкіна, сьогодні йому виповнилось 67 років. Має двох дітей: сина Ніколаса та доньку Анну.Вивчав сучасну історію у Трініті-коледжі, після чого розпочав адвокатську кар'єру. З 2000 року почав писати художню літературу, є автором семи романів.Доволі неоднозначна для толкіністів постать: свого часу дуже критикував політику TE щодо екранізацій, через що мав напружені стосунки з батьком, а зараз є "консультантом" амазонівських "Перснів Влади"... Часто згадує про свого славетного дідуся у соцмережах, інтерв'ю та статтях.Фото 2025 року.#дата
Запрошуємо вас прочитати рецензію на частину книги «Фантасти на війні. Дж. Р. Р. Толкін, Дж. Орвелл і Дж. К. Ролінґ на російсько-українському фронті», яка присвячена творчості Професора✍️на Друкарніна МедіуміЦей текст я писав довго, бо писати критику в негативному ключі писати непросто. Але і не писати не варіант. На нашому каналі ви могли бачити дописи про цю книгу, ба навіть розіграш. Вийшла вона восени минулого року. Ми очікували її, було цікаво дізнатися яка ж вона буде — чи не найперша українська книга про Толкіна зокрема (безперечно, у нас багато чого писали про Толкіна, але не видавали окремими книжками). І я б хотів сказати, що наші очікування справдились, адже тоді б це був звичайний, нормальний текст. 🌟Але ні. Ні мені, ні Ітіль книга не сподобалась і всі негативні очікування були перевершені. Власне, про все це йдеться в моїй рецензії. Жодним чином не хочу образити авторку й команду видавництва "Мрієлов", які були долучені до створення "Фантастів на війні", але від щирої критики відмовитися не можу.#довгочит
Свіжа інформація про "Полювання на Ґолума" від Empire!Ввечері з'явилася стаття з коментарями Філіппи Боєнс про майбутній фільм:Це пригодницька історія з дуже сильною психологічною, внутрішньою лінією.
Препродакшн вже триває, тож пані сценаристка відвідувала і тестові зйомки:Я була на майданчику для motion capture і сказала Енді: "Добре, займай позицію". Я не можу повірити, в якій він формі, як він видирався по конструкції. Це просто смішно. Я така: “Ти взагалі збираєшся старіти?"
У статі є й дещо від Енді Серкіса. Зокрема, він казав, що це велика подія для нього:...повернутися до персонажа, який насправді ніколи мене не покидав, і цього разу взяти на себе режисерську роль людини, яка створила ці важливі фільми, що вплинули на життя такої кількості людей протягом останньої чверті століття. Режисувати наступний фільм з серії "Володаря перснів" є складним завданням для Енді:Це феноменальний виклик, захопливий і, авжеж, жахаючий водночас.Перед нами дуже конкретне завдання: повернутися до Середзем’я так, щоб задовольнити пристрасть і любов поколінь фанатів "Володаря перснів", і водночас запропонувати щось абсолютно нове для тих, хто вперше відкриє цей світ. У центрі історії — один із найглибших і найскладніших персонажів Толкіна.
#новини_фільмів #стаття
Друга частина інтерв'ю для Empire.
Розкажіть про ваш найперший спогад про те, як ви зібралися разом у костюмах, готові грати своїх персонажів?Ієн Мак-Келлен:У свій перший знімальний день я грав сцену появи Ґандальфа в першому фільмі, коли він на возі в’їжджає до Гобітону. Але вже наступна сцена, у якій я грав — це остання сцена Ґандальфа з третього фільму, коли він відпливає, залишаючи все позаду, зокрема й гобітів, які тоді стояли на коліна, щоб видаватися нижчими. Я тоді сказав Пітеру Джексону: "Я маю радіти, прощаючись, чи навпаки — шкодувати? Можеш швидко пояснити, які в мене з ними стосунки?" Бо я ж узагалі їх не знав! А він відповів: "Ну, ви разом пережили багато пригод, і ти їм дуже вдячний." Але якщо подивитися на моє обличчя в тій сцені, то побачите, що воно абсолютно порожнє. Це найкраще, що можна зробити: якщо ти не знаєш, що робити — не роби нічого. Я взагалі не мав поняття!Біллі Бойд:Так, це і мій перший спогад про нас усіх разом — зйомки фіналу. Це тому, що там був Ієн Голм, і вони мали лише місяць, щоб відзняти всі сцени з Більбо.Шон Астін:Пам’ятаю, як ми всі сиділи разом у гримерному автобусі: чотири гобіти в ряд, а Ієн в сусідній кімнаті. І я тоді подумав: "О, чорт. Ієн прямо тут. Я можу просто перехилитися і доторкнутися до нього!" Як швидко між вами зав'язалася дружба і наскільки на це вплинули стосунки ваших персонажів?Домінік Монаґан:Це сталося миттєво — зі мною такого не траплялося ні до, ні після цього. Між нами одразу виник зв’язок, особливо між дев’ятьма членами Братства, ми просто дивилися один на одного й казали: "О, тобі це подобається? Можна мені насолодитися цим разом з тобою?" Думаю, саме тому ми й досі так відчайдушно намагаємося зберегти цей зв’язок, розумієте?Елайджа Вуд:Це була справді особлива алхімія. Раніше ми такого не переживали, бо й нічого подібного не було. Нас усіх привезли до Нової Зеландії на певний період часу, набагато довший, ніж той, до якого ми звикли як актори. Ми жили далеко від дому й вирушили в пригоду, яка дуже нагадувала ті подорожі, що переживали наші персонажі. #стаття
"Легенда про Сигурда і Гудрун", Дж. Р. Р. Толкін.Увага, сложнА. Книга специфічна за своїм спрямуванням і точно належить до категорії Advanced.Творчість Професора ніколи не буває легкою. Конкретно в цьому випадку навіть вже просунутий читач на самому початку твору ставить питання: що я бачу перед собою? Я вважаю, що саме так виглядає літературна компіляція з ноткою власного умислу. У Толкіна вийшло дивно, але самобутньо і науково скласти свою версію двох легенд, які складають одну історію: це Сага про Вольсунгів та Пісня про Нібелунгів.Цю книгу варто читати як мінімум для розуміння багатогранності епосів та їхньої історії. У "Пісні" Толкін поставив собі за мету скомпонувати з різних джерел кожної з цих двох легенд свій цілісний епос. У вигляді поеми, написаної розміром для середньовічної балади. Де-не-де він уникає подробиць, які у властивій манері вважає чимось некультурним, а десь додає власні деталі (наприклад підняття Гудрун повстання). Подібний твір потрібно ще постаратися щоб знайти. Вас очікує літературна гра з середньовічними рукописами та історією народів, які їх записали. Крістофер Толкін, упорядник записів батька, перетворив це на культурологічний ребус, який при цікавості до теми сприймається як захопливий детектив.Раніше незнайомий з епосом про Сигурда так матиме повну картину історії, а знайомий зі скандинавською міфологією побачить, де саме Толкін-батько відійшов від канонічних джерел. На додачу, Крістофер показує нам прямі паралелі епосів з історичними фактами, які надихали, а те й творили легенду про Сигурда: місця ймовірної дії, родоводи героїв, їхні реальні прообрази. Це ніби привідкриває ще один, досі таємний пласт історії, який робить легенду живішою. Описи Атілли від сучасників; теорії про походження валькірії Брюнхільд; і звісно ж загадка при чому тут бургунди.Мене в цій книзі гріє пророблене літературне дослідження Крістофера Толкіна. Мабуть, бо мене цілком влаштовує і зачаровує легенда про Сигурда така як вона є: місцями загадкова, де-не-де по-міфічному груба, і еклектична. Толкін багато в чому структуризував легенду і увігнав її в рамки, які інколи стосувалися суто його смаків. Він перетворив язичницький сказ, який оповідався під зорями, на середньовічну баладу, гідну виконання у залах королів. І легенда від цього як надбала щось, так і втратила.Раджу читати після ознайомлення з Сагою про Вольсунгів та Піснею про Нібелунгів, аби знати, про що взагалі тут мова. Якщо ви не фанат скандинавської міфології, історії, та літератури -- ця книга просто не для вас. Але якщо ви вже освоїлися в цих темних лісах і хочете заглибитись в хащі, знати більше ніж просто як Сигурд убив дракона і до чого це призвело, -- рано чи пізно, ця книга сама вас знайде. Ви станете сприймати легенду про золото Нібелунгів якщо не по-новому, то значно глибше і ширше.9/10, браво, Крістофер.
Сьогодні свій 65-ий день народження святкує Грем Мак-Тавіш — Двалін з "Гобіта"!Грем — уродженець Глазго у Шотландії. Він дуже пишається своїм походженням та родом, адже ще є членом славетного Клану Мак-Тавіш (Na MacTàmhais).Розпочав свою акторську кар'єру з лондонського театру, у 1986 році дебютував на телебаченні у міні-серіалі "Return to Treasure Island", а 1988 — у фільмі "For Queen and Country". Зараз ми впізнаємо його по ролях у, власне, "Гобіті", фільмі "Король Артур", серіалі "Чужоземка" "Люцифер", "Проповідник", "Відьмак" та "Дім Дракона". Окрім кіношних ролей, Грем займався озвученням ігор, зокрема й три "Call of Duty", "Dante's Inferno", "Star Wars: The Old Republic" та інші.Мак-Тавіш про гномів та свого персонажа у "Гобіті":Я великий фанат "The Dirty Dozen" і гноми видались мені дещо схожими на персонажів того фільму. Це надзвичайна група осіб із різним минулим, навичками та цілями, які об'єднуються заради однієї мети — у пригоді, що від самого початку виглядає приреченою. Але оскільки нас тринадцятеро, ми, без сумніву, — "Грязна дюжина".
Я вирішив, що Двалін — це абсолютний, збіса крутий воїн. Він ветеран, професійний солдат, який живе битвою й не має жодних ілюзій щодо майбутнього. За природою агресивний, він ніколи не відступає й не надто полюбляє жарти. Це не той, хто жартує біля багаття. Хтось може розповідати захопливу історію, але Двалін натомість вже дістане свої сокири й точитиме леза до ідеальної гостроти.
Грем казав, що у Дваліні є відчутна "шотландськість":Я зустрічав десятки таких Двалінів у своєму рідному Глазго — похмурих, серйозних людей, яких важко чимось збентежити, яких нелегко вразити і які схильні тримати всіх на відстані витягнутої руки та "на своєму місці".
Трохи про родинні зв'язки:Двалін відзначається палкою та непохитною вірністю Торіну. Між ними існує зв’язок, який неможливо розірвати, і він підтримуватиме його як ватажка навіть тоді, коли всі обставини казатимуть, що цього не варто робити. Що ж до Баліна — він мозок і голос, тоді як Двалін — м'язи і дія. Мені видається, що в юності вони не надто багато часу проводили разом. Розглядаючи цей аспект, я спирався на власні стосунки з братом, який на тринадцять років старший за мене і тому здавався радше дядьком, ніж братом.
Про гномські тату та крутість:Для мене татуювання на руках, передпліччях і голові — це візуальна історія нашого народу, обряди посвячення, символи пам'яті про події, що сталися з расою гномів. Що стосується передпліч — я їх люблю, навіть якщо вони зроблені з силікону!
Я думаю про Дваліна як про своєрідного "Янгола Пекла" у гномському світі. Ви можете легко уявити його на величезному Harley-Davidson. Власне, я збираюся назвати свого поні у фільмі "Гарлі", спробую вставити це дуже швидко й подивитися, чи зійде мені з рук. Саме такі речі мене й розважають. Досить сумно, якщо замислитись!
Про розробку деталей персонажа та отримання ролі:Нам, акторам, дали надзвичайно багато свободи й залученості — зокрема, нас заохочували пропонувати ідеї щодо дизайну зброї наших персонажів. Я згадав, що читав про те, як у британських письменниць XIX століття, сестер Бронте, було два пси з іменами Grasper і Keeper — доволі несподівані імена для домашніх улюбленців. Я між іншим згадав про це Пітеру, мовляв, Grasper і Keeper були б чудовими іменами для сокир Дваліна — просто як деталь характеру. Пітер одразу відповів: "Чудова ідея. Ми можемо вирізьбити ці імена на лезах гном’ячкими рунами". І буквально наступного дня вони вже були готові! Коли мені запропонували цю роботу, я відчув чисту, абсолютну радість, бо розумів, що це буде надзвичайна можливість для кар’єри. Але більше за це — вона виявилася надзвичайною можливістю для життя [згодом він осів у Новій Зеландії]. Цитати з книги Браяна Сіблі "The Hobbit: An Unexpected Journey Official Movie Guide". #дата #інтервю
😱Що ж, сьогодні останній день року і вже варто б підбити його підсумки!Перш за все, хочеться подякувати нашому війську за оборону! Якби не вони, то хтозна, що зараз було б з нами🫡Також дякуємо усім вам, що читаєте цей канал, репостите, залишаєте реакції, коментуєте та поширюєте! Дякуємо за ваш інтерес до світу Толкіна і за те, що ми можемо розділити це з вами☺️У цього каналу було багато "вперше" цього року:✨ Адміністрація каналу отримала поповнення — Ігорю, дякую за те, що приєднався, та за твій вклад (особливо з лонгрідами)!🩵✨ Спробували формат аукціону, де продали два книжкові лоти і вторгували ₴10850 для підрозділу НГУ та трошки доклалися до збору UAGeek фігуркою🤗✨ Також вперше взяли участь у "Книголюті" та акумулювали на своїй баночці ₴21120.54 для 116 ОМБр🤗✨ Вперше спробували розіграші книжечок (на ДН каналу та спільно з Книжковим дворфом)🎁✨ Вперше долучились до фентезі та книжкової папок (а як ж тут в телеграмі по-іншому виживати😂), колеги-адміни — дякуємо!✨ Зібрали кілька 🐉🐲 емоджі 🛡 паків, аби все було красивенько!✨ Стартували інсту та тредс (головно для того, аби пушнути аук та збір, але хто зна, що далі).✨ Набрали першу 1️⃣🔤🔤🔤 підписників (за що ще раз безмежно вам дякуємо)! ✨ Нарешті дочекалися анонсу перевидання ВП! Залишається ще трошки почекати🥹Також вітаємо колег по фандому, які цьогоріч запустили свої тг-канали: Вайби Середезем'я, U Shall Not Ass, Толкін в деталях, Ерува — віримо у ваш успіх, давайте мінімум х5 наступного року! 😈У 2025-ий рік ми входили з лишень 160 підписниками (ледве знайшовсь пруф-скріншот у телефоні😁), а тепер у 2026-ий — з 1028 прекрасними людьми! Чудеса трапляються🧝 (а зробимо в наступнім році 1500? чи краще 2к, ехеххе)🦌Додаю сюди статистику #telemetrio2025, аби наочно побачити приємні циферки і порівняти їх з минулорічними. Нє, ну краса!😄
🏔️ Сьогодні ми відзначаємо 80 річницю з дня народження Олександра Миколайовича Мокровольського!Саме його тлумачення "Гобіта" у 1985 році (в-во "Веселка") та переказ "Володаря Перснів" у 2002 році (в-во "Школа") познайомили українців зі світом Толкіна рідною мовою🩵На Вікіпедії можна побачити іншу дату народження, проте, як пише в-во "Астролябія" у фейсбуці: Батько записав його дату народження як 2 січня 1946 року, «щоб не смикали сина раніше на рік до школи та раніше на рік до війська».
Сам Мокровольський походив із черкаського села Черниші, якийсь час жив у Києві, а повномасштабне вторгнення зустрів у Ірпені. Пан Олександр міг перекладати не лише з англійської, а й з французької, іспанської, німецької, польської мов. Був не лише перекладачем, а й поетом, редактором та упорядником, літератором, займався фотографією та художньою творчістю, викладав у Могилянці. Був членом Національної спілки письменників України та лавреатом Премії імені Ярослава Мудрого.Що цікаво, Мокровольський любив розбавляти літературну мову діалектними словечками, тож його переклади були доволі характерними та унікальними.На жаль, він помер 22 грудня 2023 року у віці 77 років.Фото з фб-сторінки "Астролябії".#дата
TGLIST.COM.UA
