ОЛЕНА ШУЛЯК

Майбутнє не приходить саме по собі, воно вибудовується рішеннями і законами. Саме про це ми говорили з представниками ЗеМолодіжки Києва та Київської області на просвітницькому заході, організованому Освітнім центром Апарату Верховної Ради.🏗 Поділилася прикладами із законодавчого підґрунтя цифровізації будівельної галузі. Ці зміни зробили неможливими цілі схеми хабарництва та корупції. Коли рішення автоматизовані і приймаються електронною системою, а не чиновником із печаткою, тоді простору для «домовленостей» просто не залишається. У цьому і полягає справжня сила закону, адже він змінює правила гри для мільйонів людей.⚖️ Водночас говорила чесно, що парламент має і свої старі хвороби. Поправочний спам, безкінечні затягування розгляду законопроєктів, політичний популізм, який часто переважає над державними інтересами, усе це реально гальмує розвиток країни. І про це теж треба знати, якщо ми хочемо змінювати систему.💬 Молодь ставила багато запитань — від того, як народжуються закони, і до того, як відчуваєш відповідальність, коли натискаєш зелену кнопку «ЗА». Такі розмови важливі, бо молодь хоче не готових відповідей, а пояснень і прикладів з реального життя.🇺🇦 Дуже хочу, щоб наступне покоління політиків посилило довіру до парламенту і зміцнило його роль у побудові сучасної України.

Бюджет-2026 — бюджет війни і спротиву.Попри всі виклики, у ньому є місце для ще одного надважливого напрямку — ветеранської політики.Ми точно знаємо, що після війни Україна матиме мільйони ветеранів. І держава вже зараз повинна відпрацювати системну модель підтримки українських захисників. Сьогодні вони тримають лінію фронту, а завтра стануть ветеранами, яким потрібно повертатися у цивільне життя. Найменше, що ми можемо зробити, — віддячити їм адекватною ветеранською політикою.У бюджеті-2026 на ветеранську політику закладено 18,9 млрд грн (збільшення +6,3 млрд до 2025):🔸 5,7 млрд грн — житло для ветеранів з інвалідністю I–II груп (+1,7);🔸 4,0 млрд грн — Національне військове меморіальне кладовище (+2,6);🔸 4,0 млрд грн — заходи з підтримки та допомоги ветеранам (+0,5), з них в тому числі: 1,4 млрд — діючі проєкти (еДопомога на спорт, сертифікати на навчання, Український ветеранський фонд), 0,3 млрд — нові проєкти (переобладнання авто, паліативний догляд, лікування опіків, адаптація осіб, які втратили зір), решта — психологічна допомога, професійна адаптація, спорт, одноразові виплати;🔸 2,9 млрд грн — фахівці із супроводу (+0,9);🔸 1,1 млрд грн — ветеранські простори (+0,6);🔸 1,0 млрд грн — зубопротезування та лікування (+0,2).Фронт тримається силою воїнів, тил — відповідальністю держави та її громадян. Ветеранська політика має лишатися лінією, яку не скорочують.

Сьогодні відбулося чергове засідання Робочої групи Комітету держвлади з доопрацювання законопроєкту №12377 «Про основні засади житлової політики».У ході обговорення були розглянуті такі питання:🔹 функціонування єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи та уникнення дублювання норм;🔹 порядок включення даних про домогосподарства і визначення механізму їх підтвердження;🔹 встановлення правила виселення виключно за рішенням суду;🔹 уточнення процедур щодо аварійних будинків, реконструкції та проведення технічного обстеження;🔹 узгодження рамки компенсацій та відшкодувань із європейськими партнерами.Паралельно з розглядом правок у робочій групі триває дискусія щодо ще однієї важливої новації законопроєкту — операторів доступного житла. Документ передбачає можливість створення спеціалізованих підприємств, установ чи організацій, основною статутною діяльністю яких буде будівництво або управління доступним житлом. Такі оператори можуть бути державної, комунальної чи приватної форми власності, а для них можуть встановлюватися окремі пільги та гарантії.У цьому контексті виникає низка питань для подальшої дискусії:❓ якщо оператор лише будує і не управляє житлом, чи можна його вважати «оператором», чи це фактично забудовник, який скористався пільгами;❓ як запобігти ситуаціям, коли під статусом оператора реалізуються переважно комерційні проєкти з мінімальною часткою доступного житла;❓ чи варто чіткіше розмежовувати тих, хто управляє соціальним житлом, і тих, хто будує житло у власність на пільгових умовах.Ця тема потребує подальшого аналізу та дискусії. Важливо, щоб напрацьовані рішення справді працювали для громадян і формували нову якість житлової політики. Запрошую до обговорення — ставте свої питання та діліться пропозиціями у коментарях.

Останнім часом на адресу нашого Комітету держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування надходили десятки і десятки листів від стурбованих громад та асоціацій ОМС щодо інформації, яка поширюється в мережі щодо сумнівних змін для громад, які ніби мають зазнати переформатування через “неспроможність”. Мова про те, що нібито влада розроблює механізм оцінки спроможності громад — умовно “спроможні” і “неспоможні”. Додаються й чутки про укрупнення громад та “оптимізацію” адміністративно-територіального устрою. Подекуди звучить, навіть, цифра — 177 громад, які нібито підпадають під зміни. Я офіційно звернулася до Міністерства регіонального розвитку, де на офіційний запит отримала відповідь: “На сьогодні Мінрозвитку не здійснюється підготовка нормативно-правових актів, якими б передбачалося “переформатування”, “оптимізація” та/або “укрупнення” територіальних громад, території яких затверджені розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. №№ 707 – 730. На переконання Мінрозвитку, подальше вдосконалення адміністративно-територіального устрою базового рівня має здійснюватися на основі узгоджених критеріїв та чітких показників спроможності громад та результатів комплексного та тривалого оцінювання діяльності існуючих територіальних громад та врахування думки органів місцевого самоврядування та їх всеукраїнських асоціацій, як ключових учасників реформи”.Також у Міністерстві повідомили, що у цьому напрямі в урядовців спільно з всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування ведеться робота щодо напрацювання Методики оцінки рівня спроможності територіальних громад та оновлених критеріїв її проведення. І очікується, що результати такої роботи можуть стати базою для подальшого ухвалення рішень у сфері адміністративно-територіального устрою.

🇺🇦 🇪🇺 Україна сьогодні проходить унікальний іспит, одночасно боронячи свою незалежність, інтегруючись у європейську спільноту та паралельно зміцнюючи і продовжуючи децентралізаційні процеси. В Комітеті держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудуванняс, який я очолюю, нині активно працює низка робочих груп щодо підготовки до другого читання складних та надзвичайно важливих для країни законодавчих ініціатив. Наразі робочі групи нашого Комітету готують такі законопроєкти:🔸 Законопроєкт №4380 про адмінзбір (робочу групу очолює Лариса Білозір). Ухвалення законопроєкту передбачено урядовим Планом заходів з реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади на 2024-2027 р. Його мета — зробити оплату адмінпослуг зрозумілою та прозорою, а також забезпечити фінансову сталість ЦНАПів і громад. Це крок до європейських стандартів де людина чітко розуміє, за що платить, а громада отримує ресурс для розвитку сервісів.🔸 Законопроєкт №6319 (робочу групу очолює Таміла Ташева ) про органи самоорганізації населення. Він є частиною вищезгаданого урядового Плану щодо продовження децентралізації. ОСНи повинні стати інструментом прямої участі мешканців у вирішенні локальних питань. Адже так розвивається справжня демократія на місцях.🔸 Житлова реформа і законопроект №12377 (робоча група під моїм керівництвом) — один з ключових маяків Ukraine Facility. Ми відходимо від радянської моделі "черг" і формуємо сучасну систему: соціальне та орендне житло, прозорі фонди громад, захист переселенців та вразливих категорій. Це той фундамент, без якого не зможе відбутися ані відбудова, ані повернення українців додому.🔸 Законопроєкт №6493 про вшанування народних депутатів – засновників державної незалежності України та визначення їх правового статусу (робоча група Літвінов Олександр). Важливе політичине рішення, завдяки зможемо гідно вшанувати пам’ять тих, хто зробив вагомий внесок у відновлення незалежності України.Трансляція засідань доступна на YouTube Комітету.

У бізнесі нікого не дивує, коли великі компанії будують свої long-term strategy — розписують бюджети, інвестиції та цілі на 5, 10 чи навіть 20 років уперед. Це нормальна практика, бо без стратегічного планування немає розвитку.Але досі для багатьох виглядає незвично, коли так само мислять громади. Хоча саме громадам потрібно планувати найбільш відповідально. Бо йдеться не про прибуток, а про життя людей, про якість освіти, медицини, інфраструктури. Жити лише сьогоденням означає прирікати себе на постійні кризи. Провали планування й відсутність системного бачення кожен відчуває у своїй громаді — від зношених мереж до невирішених проблем транспорту чи благоустрою.Саме тому все більше українських громад розробляють Програми комплексного відновлення (ПКВ) — системні документи, які дозволяють планувати відновлення і розвиток на роки вперед.До цього кола стратегічно мислячих громад приєдналася Опішнянська громада на Полтавщині, яку називають гончарним серцем України.📌 ПКВ — це не перелік «потрібна школа чи дорога». Це системна робота: визначити сильні й слабкі сторони громади, зрозуміти, де є найбільший потенціал і які виклики треба подолати.Так, ПКВ Опішні оцінила свої можливості у сфері туризму, креативної економіки, підприємництва та соціальної інфраструктури. І на цій основі громада визначила пріоритети:🔸 розвиток гончарної справи, ремесел та креативної економіки;🔸 підтримку малого бізнесу та соціального підприємництва;🔸 розширення туристичних маршрутів, створення нових культурних і відпочинкових локацій;🔸 відновлення фестивалів — від «Опішня СливаФЕСТ» до «Борщика у глиняному горщику» й «Фестивалю перцю»;🔸 запуск кампусу Києво-Могилянської бізнес-школи;🔸 модернізацію житлової та комунальної інфраструктури;🔸 розвиток освіти й молодіжних програм;🔸 посилення транспортної доступності та внутрішньої логістики;🔸 екологічні проєкти — відновлення лісів, охорона природних територій, протипожежні заходи;🔸 співпрацю з сусідніми громадами для спільних туристичних і економічних проєктів.👉 Бажаю Опішні розвитку й процвітання. І закликаю інші громади не втрачати час: конкуренція за ресурси, інвестиції й людей зростає щодня, і переможуть ті, хто вміє мислити стратегічно.

Бейбі-бумери будували заводи.Міленіали будували ІТ.А зумери в Україні — ламають стереотип: «ви ще малі, щоб вирішувати».Ні, не малі. Бо у 14 можна не тільки знімати TikTok, а й брати участь у процесах, які реально змінюють життя громади. І саме це відбувається вже сьогодні.Їхній голос звучить у відбудові: від створення просторів для ветеранів до маршрутів безбар’єрності чи навіть розподілу місцевих бюджетів.📊 Станом на кінець 2024 року маємо 613 молодіжних рад — майже 10 тисяч хлопців і дівчат, які офіційно увійшли в систему ухвалення рішень. Це не символічні «клуби», а реальні дорадчі органи, через які молодь може сказати: «Ось у такій Україні ми хочемо жити завтра».Важливо підкреслити: у процесі відбудови команда «Слуги Народу», приділяючи особливу увагу крилу Зе!Молодіжка, створює для молоді можливості реально впливати на рішення — як у законотворчості, так і на рівні місцевої демократії.📑 Закон № 3703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» дав право молоді з 14 років брати участь у місцевих ініціативах, слуханнях, публічних консультаціях та входити до дорадчих органів.У відбудові ми впроваджуємо принципи прозорості:✔️ відкриті дані,✔️ цифрові інструменти моніторингу,✔️ публічні обговорення.Окрім цього слід загадати і ПКВ (програми комплексного відновлення), які створюються не за зачиненими дверима. Молодь також може брати участь у їхній розробці та обговоренні, щоб і їх голос визначав, якими будуть школи, простори чи вулиці у відновлених містах і селах.Це стандартна практика у країнах ЄС: у Франції без молодіжних рад не ухвалюють бюджети, у Німеччині молодь має навіть право вето на рішення, у Фінляндії муніципалітети зобов’язані створювати молодіжні ради. Україна йде тим самим шляхом.Істина проста:👉 якщо молодь не говорить сьогодні — завтра країна буде німою;👉 якщо ми не почуємо її під час відбудови — знову збудуємо стіни без сенсу.

Стара житлова система — як аварійний будинок: у дірках і латках, з протікаючим дахом і вибитими вікнами. Але люди вимушені жити в ньому, бо альтернативи немає. І цей образ дуже точно пояснює, чому ми сьогодні працюємо над новим законопроєктом.❗️ Вчора відпрацювали вже шосте засідання Робочої групи Комітету держвлади з доопрацювання законопроєкту №12377 «Про основні засади житлової політики». У нашому випадку це не лише фундамент нової європейської системи — ми фактично вибудовуємо новий будинок замість руїни.Левова частка часу традиційно пішла на відхилення сотень поправок-паразитів. Так, законотворчість не всі бачать однаково.Ключові теми дискусії:✅10 років чи «один раз». Заборона на відчуження житла з державною підтримкою чи принцип одноразової допомоги.✅Соціальне житло. Винести ключові принципи в окремий закон, щоб воно стало реальною гарантією для вразливих людей.✅Службове житло. Підтвердження особливого статусу військових, поліцейських і рятувальників.🤝 Дякую всім учасникам — і парламентарям, і представникам громадянського суспільства. Ми рухаємося не так швидко, як хотілося б, але впевнено формуємо сучасне й європейське житлове законодавство.

🏠 Службове житло — радянський рудимент чи сучасний інструмент підтримки?Насправді відповідь знає кожен — ця система не працює. Всі бачать, що вона давно стала несправедливою і корумпованою.В Україні досі чинний Житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році. Це ржавий ключ, яким і досі намагаються відчиняти двері сучасної житлової політики. І поки він у замку — система працює несправедливо. Люди, які вже мають власні квартири, роками користуються службовим житлом і зрештою його приватизують. У той самий час лікарі, вчителі чи військові не можуть отримати навіть елементарної підтримки від держави.Ми маємо чесно визнати — стара система зруйнувала довіру й перетворила службове житло на привілей для обраних. А має бути навпаки — прозорий і справедливий інструмент, який працює саме для тих, хто справді потребує.Саме тому ми готуємо нову житлову політику;🔹 цифрові черги;🔹 відмова від приватизації;🔹 прозорі критерії;🔹 справедливі правила.Про те, як саме зміниться підхід і чому цей законопроєкт один із ключових для Ukraine Facility, я написала у своїй колонці для порталу НОВИНИ.LIVE

З ночі триває ліквідація наслідків російських ударів: понад 800 дронів, 13 ракет, із них чотири – балістика. За попередньою інформацією, декілька дронів перетнули кордон України та Білорусі.У Києві руйнування звичайних житлових будинків. В одному з них розбиті перекриття між четвертим та восьмим поверхами. Станом на зараз відомо про двох загиблих людей, з них одна дитина. Мої співчуття всім рідним та близьким. Загалом лише у столиці десятки постраждалих, пошкоджена будівля Кабінету Міністрів – почалася пожежа на верхніх поверхах. Більш ніж 20 будинків і дитячий садочок пошкоджені в Запоріжжі. Є руйнування торговельних складів у Кривому Розі, загиблі люди у Сафонівці на Сумщині та Чернігівщині. Був приліт по багатоповерхівці в Одесі. Багато регіонів постраждало за минулу добу. Всюди, де потрібно, працюють наші служби.Такі вбивства зараз, коли давно могла початися реальна дипломатія, – свідомий злочин і затягування війни. Не раз звучало у Вашингтоні, що за відмову говорити будуть санкції. Маємо реалізувати все, про що домовились у Парижі. Розраховуємо й на реалізацію всіх домовленостей із посилення нашої ППО. Кожна додаткова система рятує цивільних від цих підлих ударів. Світ може змусити кремлівських злочинців перестати вбивати, потрібна лише політична воля. Дякую всім, хто допомагає.