67 ОМБр

🪖 ДВА бійця 67 бригади взяли в полон ШІСТЬОХ окуп@нтів!Під час проведення ударно-пошукових дій щодо виявлення противника ДВА бійця 3 механізованого батальйону 67 бригади взяли в полон ШІСТЬОХ військовослужбовців рф на Олександрівському напрямку. 📍Пишаємось героїзмом і майстерністю наших мужніх воїнів, які прийняли вольове рішення протистояти переважаючим силам противника і, взявши їх у полон, зробити все можливе для того, щоб зберегти життя "обмінному фонду" та не дати окуп@нтам вбити своїх "сослуживців".На кадрах зі стріму помітно, як під час оперативно спланованої і реалізованої евакуації артилерія ворога намагається поцілити по своїх. Ці дії є методом залякування окуп@нтами своєї ж армії, де повністю знецінюється життя особового складу, який вони кидають на вірну смерть.Не зважаючи на постійну навалу і безкінечні спроби ворога прорвати нашу оборону 67 окрема механізована бригада гідно тримає стрій і рухається тільки вперед, звільняючи українську землю.🫡🎬 Стрім від 8 грудня 2025 року. Дніпропетровщина. Смуга відповідальності 67 ОМБр ЗСУ 🇺🇦

Наземні роботизовані комплекси вже давно беруть на себе низку ключових бойових завдань, дозволяючи воїнам батальйону безпілотних систем 67 ОМБр керувати ними дистанційно та зберігати власну безпеку. Саме такі технологічні рішення справді змінюють правила гри на полі бою.Комплекс оснащений сучасною системою дистанційного управління, камерами нічного бачення, навігаційним модулем і можливістю автономного руху. Завдяки колісній базі він зберігає високу маневровість навіть у складних умовах, що робить його ефективним підсиленням для підрозділів. Окрім цього, робот здатний доставляти боєкомплект та інші необхідні вантажі на передові позиції, суттєво зменшуючи ризики для особового складу.Під час застосування системи головними викликами залишаються рельєф місцевості й лінія видимості, потрібна для коректної роботи. Комплекс використовують як елемент вогневої підтримки, для посилення штурмових груп 67 ОМБр та прикриття шляхів відходу.Усі НРК керуються людьми, які стали справжніми фахівцями своєї справи. Хочеш уміти так само — приходь, ми навчимо!📞 Наші рекрутингові центри:  +38066 894 63 68 — Київ  +38099 191 32 45 — Львів📃 Заповнюй анкету:  https://67.army/📷Відділення комунікацій 67 ОМБр

Сьогодні - один із найважливіших днів у році, бо наша країна існує лише тому, що Збройні Сили України на своїх перевтомлених плечах тримають фронт.Настане час і в цей день лунатимуть святкові слова, ми ж хочемо написати про пам'ять і гідність. Про те, що кожен з нас уже зробив більше, ніж хтось колись зможе оцінити, але продовжує боротьбу за свободу і незалежність.Саме зараз воїни віддають свої життя на передовій і саме зараз побратими й посестри під шквальним вогнем чиєсь життя рятують, граючи із фатумом у шахи. Ми щиро вітаємо всіх, хто не зламався, хто титанічними зусиллями тримає лінію, хто стоїть у сирій землі, серед вибухів, обстрілів і безкінечних ворожих дронів, всіх, хто робить справно свою роботу, виконує свій святий обов'язок, всіх, хто вірний Українському народові.Попереду ще багато випробувань, і хочеться побажати нашій великій військовій спільноті триматись одне одного, бо тільки разом ми зможемо бути ефективними і не втратити нашу державу. Наша надлюдська місія - будь-якою ціною триматись заради світлого майбутнього наступних поколінь.Сил і терпіння, Божої опіки всім військовослужбовцям Збройних Сил.Вічна слава й пам'ять всім полеглим, які навіки героїчно вписали свої життя в фундамент історії нашої святої України.Війна не зупиняється, тож тримаємо стрій!Честь!

Друг Чаус на щиті…З невимовним болем повідомляємо, що 25 листопада під час виконання бойового завдання в районі селища Вовче на Дніпропетровщині героїчно загинув наш побратим Олексій «Чаус»МУРЗАК.Для великої родини 67 бригади це важка й непоправна втрата. Для багатьох з нас друг Чаус був гідним прикладом: справжній воїн, який залюбки ділився своїм досвідом, вірний товариш, який завжди підставить своє плече.Людина з великої літери, сміливий, освідчений, мудрий, він був завжди готовий прийти на допомогу і підтримати в важку хвилину. Вірний син українського народу, взірець гідності і честі, чию посмішку і добрі очі ми не забудемо ніколи.В цей страшний осінній день світ втратив лицаря-добровольця, пам'ять про якого житиме вічно у наших серцях.Висловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким і всім хто знав Олексія.Чин поховання друга Чауса відбудеться в його рідному місті Первомайськ, Миколаївської області.Допомогти та підтримати дружину і дітей Героя можна за посиланням:https://send.monobank.ua/jar/2gCXrS8RDm💳Номер картки банки:4874 1000 2041 6767ПАМ'ЯТАЄМО! ПОМСТИМОСЬ!

💭 «Противник здійснює комплексне ураження по всій лінії фронту — від ракетно-бомбових ударів до штурмових дій піхотою та бронетехнікою. Наша ділянка не є винятком», — наголошує Владислав ДАЦЕНКО, командир батальйону безпілотних систем «Залізні соколи» 67 окремої механізованої бригади.У прямому етері 1+1 Владислав детально пояснює, як саме ворог намагається просуватися на Олександрівсько-Новопавлівському напрямку, як путінск@ армія діє на цьому відтинку, та чому росіяни комбінують удари дронами, авіацією, артилерією з сухопутними штурмами.«Будь-яким штурмовим діям передує серія ударів по інфраструктурі, логістичних маршрутах, спроби позбавити нас можливості маневру й підтримки. Після створення передумов ворог переходить до піхотних штурмів», — пояснює командир «Залізних соколів».У розмові Владислав прокоментував оперативну ситуацію вздовж траси М-15 і дії противника, який одночасно тисне на Покровське та намагається замкнути фланг через Новопавлівку, створюючи загрозу розширення kill зони аж до Слов’янки та далі в напрямку Павлограда. 🎥 Більше про оперативну обстановку дивіться у етері Спецкор телеканалу 1+1 журналіста Олександра Моторного.

💭 «Узимку 2022-го я вперше надав допомогу пораненому. Тоді, під час бою, все було вперше: прямий контакт з ворогом у стрілковому бою, трьохсотий у шию, і те, що я був єдиним медиком у радіусі кількох кілометрів. Я сидів в окопі, намагався не розплакатись, чув чиїсь крики про те, що треба витягати пораненого. І тільки згодом збагнув, що то кричав я... Після цього життя вже інше. Назад вороття немає», — ділиться відчуттями Микита на псевдо «Хаунд», бойовий медик 67 ОМБр.У великому інтерв’ю «Хаунд» розповідає про безсонні ночі, коли адреналін від поранених бійців настільки зашкалював, що передавався всім навколо. Пригадує, як доводилось витягувати побратимів під мінометним вогнем, і про те, як навчання перетворювалось на інстинкти. Боєць ділиться історіями евакуацій, у яких секунди важили більше, ніж кілометри, згадує обличчя, які не може забути, й епізоди курської операції, де життя й чорний гумор йшли поруч.А ще Микита з Дніпропетровщини. Тож розповідає, як це — боронити рідний край, коли дім всього за кілька кілометрів.📱 Більше у програмі «Реальний фронт» журналістів телеканалу Dnipro TV:

🕯️ Пам’ятаємо. Вшановуємо. Мстимося.Сьогодні Україна схиляє голови у пам’ять про мільйони наших співвітчизників, які загинули під час трьох Голодоморів 1921–23, 1932–33 та 1946–47 років. Ці злочини - цілеспрямований геноцид, здійснений російсько-радянською владою, що прагнула зламати й знищити Українську Націю.До хвилі репресій і штучних голодів українці були заможні, з культурною спадщиною і з великим бажанням працювати, створювати і жити. Десятиліттями окупація «совєтів» нищили мову, культуру, витравлювали національну ідентичність, розстрілювали інтелектуальну еліту в тюрмах і таборах.Але українська ідентичність виявилась сильніше за будь-яке зло. Наші предки передавали з покоління в покоління прагнення до свободи і саме це вміння боротись за своє допомагає нам зберегти себе в сьогоденні.Ми продовжуємо їхню боротьбу. Протистоїмо тому ж агресору, який століттями намагався нас знищити. Захищаємо свою землю, свою державу, своє майбутнє.Ми сильні. Ми єдині. І відплатимо за кожного, кого забрав моск@льский терор.Ніколи не пробачимо….🕯️

21 листопада — День Гідності та Свободи. В цей день ми вшановуємо українців, які піднялися за правду, за честь, за право жити у вільній країні. Згадуємо тих, хто відстоював власну гідність на Майданах, тих, хто сьогодні, ціною життя і здоров'я, стоїть за нашу свободу на фронті, тих, хто рятує життя українців після ворожих обстрілів, присвячує себе волонтерству та допомозі війську.Саме цього дня, у 2004 році, українці вперше масово вийшли на Майдан, коли спроба зламати вибір народу зустрілася з непохитною позицією мільйонів. "Помаранчева революція" стала першим великим кроком, який об'єднав всі верстви населення в одну рушійну силу.Через дев’ять років, восени 2013 року, ми знову стали пліч-о-пліч під час Євромайдану, який почався як мирний студентський протест і виріс у Революцію Гідності. Це стало початком народної боротьби з проросійським режимом за право України бути вільною європейською державою.Під час боїв "на барикадах" ми втратили цвіт нації, найкращих з нас - Героїв Небесної Сотні, які стали символом мужності та самопожертви і зерном яке проросло в серцях тих хто сьогодні на фронті б'ється за нашу незалежність.В сьогоденні День Гідності та Свободи набуває нового змісту.Українські захисники продовжують справу "Майданів", захищаючи цінності, за які народ стояв на площах.Гідність у нас в крові, це наш характер, який не дозволяє мовчати, коли порушують справедливість і права людини.Свобода — це наш орієнтир, до якого Україна рухається попри всі виклики.Пам’ятаємо. Боремося. Тримаємо стрій.

У місті Коломия у ветеранському просторі «Гарт» завдяки спільним зусиллям всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери, громадської організації «Сила громади», а також ветеранського обʼєднання «Лицарі чину» відбувся творчий захід з читання авторської поезії Василя Фесюка, військовослужбовця 67 окремої механізованої бригади.Артилерист і учасник ВО «Тризуб», Друг «Кобзар», декламував власні вірші про війну і віру в перемогу, побратимство і втрати, боротьбу і надію. Поезія написана на фронті, яка лунала на цьому заході, обʼєднала свідомих українців, активних і небайдужих до долі нашої країни націоналістів.Варто зазначити, що на даний момент Василь знаходиться на реабілітації і відновлюється після поранення, отриманого під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині. Навіть в такі моменти він не перестає перейматись долею підрозділу і підтримує побратимів як може.Саме тому, наприкінці заходу відбувся благодійний аукціон на підтримку діючого збору для бійців самохідного артилерійського дивізіону 67 ОМБр, на якому були виставлені картини намальовані власноруч дружиною Кобзаря Христиною.Як зазначив у своєму пості на Facebook побратим поета Віталій Тимощук: артилеристам вкрай потрібен Ваш донат для закриття потреб з ремонту декількох автомобілів, які несуть варту на гострому лезі бойових дій на Олександрівському напрямку.Звертаємось до людей доброї волі з проханням максимально долучитись до збору і допомогти хоробрим воїнам 67 бригади донатами та репостами.Від Вашої активності залежить доля захисників.Єднаймось і продовжуємо боротьбу разом!Посилання на збір:https://send.monobank.ua/jar/7fccLs9dPG

Зі спілкування з ними починається довіра до бригади - тож наші агенти з рекрутингу мають досить відповідальну місію. Вони не лише відбирають до війська мотивованих людей, а й далі «ведуть» їх впродовж всього шляху служби, переживаючи за кожного бійця, якого приводять у той чи інший підрозділ.Саме тому людина не відчуває себе покинутою, наодинці зі своїми побоюваннями й переживаннями, адже одразу опиняється у когорті побратимів і посестер, які завжди підтримають, порадять, допоможуть. Сьогодні виповнюється річниця відкриття першого рекрутингового центру 67 бригади у Львові. За цей час ми пройшли чималий шлях, і нам є чим пишатися.Упродовж року командою рекрутингового підрозділу 67 бригади було проведено низку важливих подій і соціальних ініціатив. У червні 67 бригада відкрила київське відділення рекрутингу у співпраці з КМДА, що розширило нашу присутність ще й у столиці та дало змогу працювати з кандидатами у двох ключових містах.Менеджери з рекрутингу налагодили співпрацю з міськими радами Львова та Києва, 1 Рекрутинговим центром, а також Львівським обласним центром зайнятості — це дозволило розширити комунікацію та підсилити інформаційну роботу.Львівські та київські спеціалісти спільно з районними ТЦК провели чимало агітаційних кампаній, залучаючи громадян до лав Збройних Сил України та відкриваючи їм шлях до служби у 67 ОМБр.Рекрутери регулярно виїжджають на фронт, щоб побачити, як служать хлопці й дівчата, які прийшли до бригади через центри, цікавляться справами кожного та сприяють у вирішенні їхніх питань. Також відвідують поранених воїнів у шпиталях, надаючи необхідну соціальну допомогу, сприяють реабілітації бійців тощо.Один рік — це сформована команда, реальні результати, партнерства і, найголовніше, — люди, які прийшли захищати країну пліч-о-пліч з нами.Щиро вітаємо побратимів та посестер з цією важливою датою.Разом до перемоги!