Estadísticas de telegram channel - @OMBr67

67 окрема механізована бригада долучилась до проведення національно-патріотичних вишколів для молоді в Карпатах у співпраці з Освіта Львова, та центрами національно-патріотичного виховання «Гарт» що створений на базі 84 школа Львів ім. Блаженної Йосафати Гордашевської.Учасниками вишколів стали школярі 10 та 11 класів, які протягом кількох днів проходили навчання, спілкувалися з військовими та знайомилися з основами сучасної підготовки й національно-патріотичного виховання.Участь у національно-патріотичних вишколах для всіх дітей була абсолютно безкоштовною. Проведення заходів стало можливим завдяки підтримці та фінансуванню Львівської міської територіальної громади, яка системно підтримує розвиток молоді.Для нашої бригади участь у таких заходах є надважливою місією, адже ми прагнемо передати молодому поколінню якомога більше знань, досвіду та цінностей, які сьогодні виборюють воїни 67 ОМБр на полі бою.До проведення вишколів були залучені наші побратими, які мають значний бойовий досвід та щодня виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення.Участь у заходах взяли інструктори з тактичної та вогневої підготовки АЛЕКС і МАНГО, оператори БПЛА @Батальйону безпілотних систем 67 ОМБр ФАЛЬКО та УМАНЬ, які прибули на вишкіл безпосередньо після виконання бойових завдань, бойовий медик на псевдо ПРОФЕСОР, який щодня рятує життя українських воїнів, начальник відділення комунікацій Інна КОВАЛІВ та офіцер відділення комунікацій Костянтин ТИТЕРЕНКО, які провели для молоді національно-патріотичні лекції та відкриті розмови про війну, відповідальність та майбутнє України. Також до проведення вишколів долучилися Євгеній ЛОЙ, який проводив з учасниками ранкові тактичні руханки, та Микола СТРЕЛЮК, який фіксує всі важливі події 67 ОМБр.Під час вишколів учасники отримали практичні навички керування НРК, ознайомилися з роботою та обслуговуванням дронів в умовах небезпеки, пройшли базовий курс тактичної медицини з моделюванням ситуацій, наближених до реальності, а також дізналися більше про сучасну боротьбу України та роботу підрозділів бригади.Після успішного проходження всіх етапів вишколу кожному учаснику урочисто вручили шеврон 67 ОМБр, а найвідповідальніших учнів було відзначено почесними подарунками.Такі заходи формують свідоме молоде покоління, зміцнюють національний дух та допомагають молоді краще розуміти ціну свободи і незалежності нашої держави.67 окрема механізована бригада дякує Департаменту освіти і культури Львівської міської ради в особі керівника департаменту Андрій Закалюк а також Pavlo Bozhko консультанту Центру професійного розвитку педагогічних працівників м.Львова за плідну співпрацю, комунальній установі «Старт» за гостинність, керівнику центру національно-патріотичного виховання «Гарт» Володимир Сильвестер та «Адреналін» за спільну роботу у вихованні молоді, Ruslan Khomyshyn та партнерам NUMO Robotics за фінансову підтримку та надані наземні роботизовані комплекси, які були задіяні під час вишколів.Дякуємо кожному учню за свідомість, відповідальність, щирість та небайдужість. Саме ви є майбутнім сильної, вільної та непереможної України.Також 67 окрема механізована бригада досягла домовленостей щодо подальшої співпраці, партнерства та підписання меморандуму про спільну діяльність у сфері національно-патріотичного виховання молоді.Разом будуємо сильну та непереможну Україну 🇺🇦Більше 📷 на наші FACEBOOK сторінці

🕯️В цей день ми вшановуємо пам’ять Героя України, воїна 67 окремої механізованої бригади Михайла «Чикаго» Яворського, справжнього українського патріота, який покинув життя у Сполучених Штатах Америки та повернувся на рідну землю, щоб зі зброєю в руках боронити Україну.Михайло народився у Коломиї, а у 16 років разом із родиною переїхав до США. У Чикаго він прожив 25 років. Та серцем і душею він завжди залишався українцем, шанував історію свого народу та підтримував визвольну боротьбу України. Він казав: «Якщо путін піде в Україну, він захлинеться власною кровʼю»Коли 24 лютого 2022 року кремль розпочав повномасштабне вторгнення, Михайло негайно повернувся на Батьківщину. Він вступив до лав 67 ОМБр ДУК та протягом 15 місяців нищив ворога на Херсонському, Миколаївському, Харківському, Донецькому та Луганському напрямках.25 травня 2023 року Михайло «Чикаго» Яворський загинув на Луганщині під час порятунку поранених побратимів. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі та Україні. За мужність та героїзм йому посмертно присвоєно звання Героя України.Михайло був Лицарем честі, титанічної сили та безмежної любові до рідної землі. Він свідомо став на захист української нації та віддав життя за свободу і майбутнє України.Вічна пам’ять Героям України.Слава Україні.

«Мені казали: якщо повернешся - ми тебе обнулим».російський окуп*нт Дмитрій, військовослужбовець 656-го полку «ерефії», прийшов на українську землю зі зброєю. Його привела сюди російська пропаганда, брехня про «легку службу», гроші та система, якій байдуже, скільки людей залишиться лежати в посадках.У полоні він говорить про те, що бачив на власні очі: десятки тіл своїх же солдатів, штурми без підготовки, погрози від командирів і страх, який приходить ще до першого бою.«Там стільки людей розірваних лежить. Я йшов просто в шоці».росія роками вчила своїх людей ненавидіти Україну. Розповідала про «визволення», «нацистів» і «велику місію». Але реальність цієї війни інша. Зруйновані міста. Спалені будинки. Тисячі смертей. І російські солдати, яких власне командування кидає вперед як одноразовий ресурс.Він прийшов сюди як окуп*нт. І тепер сам визнає, що для кремлівської машини смерті її ж військові - лише цифри у звітах та статистика для нових штурмів.Україна стоїть завдяки людям, які захищають свій дім, свої родини та свою землю.І саме тому російська армія, попри кількість людей, техніки й ракет, продовжує грузнути тут у брехні, хаосі та власній жорстокості.67 ОМБр продовжує тримати оборону на Дніпропетровщині, пояснюючи вор*гу де їхнє місце.🎥 Повне відео вже на YouTube каналі:https://youtu.be/JyVttw9OLK8#зсу #україна #зсу #дніпропетровщинаINSTAGRAM | FACEBOOK |YOUTUBE

З днем Героїв України!День української честі, сили та історичної пам’яті. Ми згадуємо людей, які в усі покоління ставали на захист своєї землі та свого народу.Українська нація пройшла століття боротьби. Від княжих дружин Київської Русі та козаків Запорозької Січі до Січових стрільців, воїнів Армії УНР, борців ОУН і УПА. Сьогодні цю боротьбу продовжують воїни сучасної української армії, які на передовій виборюють право України на свободу, силу та майбутнє. У кожну епоху українці доводили, що свобода для нас є основою існування нації.День Героїв народився як символ пошани до тих, хто присвятив своє життя українській державності. Саме у травні український визвольний рух вшановує пам’ять Євгена Коновальця, Симона Петлюри та Миколи Міхновського, людей, які формували ідею незалежної України та віру в силу української нації.Україна в усі часи трималася на людях честі. На тих, хто зберігав мову, віру, культуру та готовність боротися за власну державу. Герої формують характер народу, його гідність та право бути господарем на своїй землі.Сьогодні українські Воїни є новітніми Героями нашої держави. Саме вони пишуть сучасну історію України. У холодних окопах, під артилерією, у штурмах і обороні вони щодня доводять, що українська нація є непокірною. Пам’ятаємо полеглих Героїв.Шануємо живих.Залізом і вогнем торуємо шлях до Перемоги 🇺🇦

Робота наших фахівців з цивільно-військового співробітництва всіх механізованих та мотопіхотного батальйонів продовжується.Наші побратими і посестри відвідують військових, які проходять лікування та реабілітацію у медичних закладах по всій Україні. Сьогодні — це вже не лише центральні області, а й захід України.Особливо зворушливим став момент, коли побратими з 2 МБ 67 бригади передали нашим пораненим воїнам прапори з підписами братів по зброї. Для когось — це просто прапор. А для наших хлопців — відчуття причетності до великої родини, рідного підрозділу, до когорти тих, з ким вони пройшли найважчі моменти свого життя.Під час зустрічей ми побачили справжніх Героїв. Хлопців, які втратили кінцівки, пережили важкі поранення, але не втратили головного — сили духу, віри та любові до України.Кожна історія — окрема. Важка. Сильна. Справжня.Вони розповідали про бойові виходи, про братерство, про життя до війни та про те, як зараз вчаться жити по-новому. І попри все у їхніх очах залишається сила. Та сама сила, завдяки якій тримається наша держава.Для нас ці зустрічі — це про підтримку. Про братерство. Про вдячність людям, які віддали своє здоров’я за Україну та за кожного з нас.Ми хочемо, щоб кожен військовий знав — його пам’ятають, ним пишаються і його чекають у рідній 67 ОМБр.Своїх не залишаємо. Ніколи. 🇺🇦

З Всесвітнім днем вишиванки!Тисячі років тому руки трипільських жінок виводили перші символи на полотні. Вони ще в ті часи знали: є щось, що треба зберегти і передати далі. Це знання жило у пальцях, переходило від матері до доньки, від роду до роду, крізь вогонь і загарбання, крізь заборони і переслідування.Козак одягав вишиту сорочку перед боєм як оберіг. Козацька шабля і вишивка служили одній справі: Запорозька Січ була фортецею тіла, а вишивка була фортецею духу.Коли російська імперія забороняла українську мову й культуру, вишивка мовчки робила свою справу. Орнамент не можна заборонити указом. Стібок не можна вислати на сибір. Українські жінки в таборах вишивали на клаптиках тканини, бо розуміли просту річ: поки є вишивка, є Україна. Це був їхній спосіб боротьби й водночас збереження національних цінностей. Бійці 67 окремої механізованої бригади сьогодні воюють зброєю. Але за їхніми плечима стоять матері, які продовжують стародавній обряд. Той самий орнамент, який бачили на собі козаки під Берестечком, живе у вишиванках, що їдуть на фронт разом із сухпайками і дитячими малюнками. московія понад триста років намагалася переконати світ, що українців не існує. Вишиванка щоразу відповідала на цю брехню без слів: ми існуємо і ми дуже сильні. Вишивка квітла новими орнаментами, перетинала кордони і виходила на площі світових столиць.Одягнути вишиванку сьогодні - це підтвердження того, що народ, який пройшов крізь Голодомори, табори, русифікацію, окупацію радянським союзом і повномасштабне вторгнення, стоїть і стоятиме.Твоя вишиванка - то код Українського народу, присяга, перед предками, перед дітьми, які ще народяться у вільній країні.З Днем вишиванки. Слава Нації 🇺🇦INSTAGRAM | FACEBOOK |YOUTUBE

🕯️Щороку 18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Воїни 67 окремої механізованої бригади стоять у цій пам’яті разом із кримськими татарами, адже те, що імперія робила у 1944 році, вона продовжує чинити й сьогодні. Крим - це Україна, а кримські татари є корінним народом українського Криму.18 травня 1944 року Крим ще не прокинувся від нічної тиші, а машина сталінського терору вже почала свій рух. Підступно, як уміє лише імперія, побудована на насильстві та зневазі до людського життя. У той час, коли кримськотатарські чоловіки воювали на фронтах Другої світової війни, захищаючи землю від нацизму, радянський режим ухвалив рішення покарати цілий народ. Людей виривали з домівок серед ночі, давали лічені хвилини на збори й силоміць заганяли у товарні вагони.Близько 200 тисяч кримських татар були депортовані до Середньої Азії. Дорога в нелюдських умовах без води, їжі та медичної допомоги стала смертним вироком для тисяч людей. У вагонах, призначених для худоби, помирали діти і жінки. Формальним приводом для депортації радянська влада назвала нібито “зраду”, хоча серед депортованих були фронтовики та родини військових. Це був не акт “переселення” і не “воєнна необхідність”. Це був цілеспрямований геноцид - спроба знищити народ, стерти його пам’ять, культуру та зв’язок із рідною землею.Сьогодні українські Воїни знову ведуть боротьбу проти тієї самої імперської сутності, яка десятиліттями будувала свою владу на терорі, депортаціях і поневоленні народів. Воїни 67 ОМБр продовжують боротьбу за свободу, за право жити на своїй землі та за майбутнє, у якому зло імперії буде знищене назавжди.Ніколи не пробачимо. Помстимося!INSTAGRAM | FACEBOOK |YOUTUBE |

«Присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок…», - новобранці 67 ОМБр, які пройшли БЗВП на базі бригади, нещодавно урочисто склали присягу та отримали сертифікати про завершення навчання.«67 окрема механізована бригада - це люди, які знають ціну боротьби, які упродовж чотирьох років воюють на гарячих напрямках фронту й продовжують віддано виконувати свій обовʼязок, - зазначив заступник командира 67 бригади підполковник Микола КОГУТ. - Ви гідно пройшли базову загальновійськову підготовку. Ви долучаєтесь до нашої великої військової родини, де цінують побратимство й довіру. Попереду ще буде багато випробувань та важких рішень. Але разом, відчуваючи надійне плече побратимів, ми все здолаємо на шляху до перемоги». Присяга - це мить, коли слово набуває ваги честі, а вибір стає дорогою служіння Україні. Добровольці свідомо стають до лав тих, хто бере на себе відповідальність за державу, за своїх рідних і за майбутнє, яке виборюється сьогодні.Відвічна Україно! Свята! Могутня! Соборна! 🇺🇦

Сімʼя для українського Воїна завжди була фундаментом, що допомагав вистояти у буремні часи. Українські козаки йшли боронити рідну землю, знаючи, що за їхніми плечима стоїть дім, сімʼя. Воїни УПА віддано стояли за соборну Україну.Сьогодні цю традицію продовжують прості хлопці зі сталевим характером 67 окремої механізованої бригади, які тримають стрій заради найдорожчих людей і майбутнього своєї держави.Військовослужбовець 1 механізованого батальйону 67 ОМБр на псевдо Граф щодня знаходить опору у словах коханої, а його найбільшим бажанням залишається повернення до родинної оселі на Київщині у мирній і вільній Україні.Також пліч-о-пліч у лавах 1 МБ 67 ОМБр служать батько на псевдо Сталь і його син Ліч. Їх єднає не тільки рідна кров, й спільна відповідальність за своїх близьких. У словах військових - чітке усвідомлення мотивації. А їхня мама й дружина чекає своїх чоловіків з вірою у Перемогу над вор*гом. Мрії сучасних козаків прості й справжні: тиша власного дому, праця на своїй землі, теплі родинні вечори та непереможна одвічна Україна.Саме заради цього ми продовжуємо боротьбу.З Міжнародним днем сімʼї!

⚔️ В окопах і бліндажах, у спеку чи холод, в багнюці чи в снігу під постійним прицілом ворожих дронів ми стоїмо за свою рідну землю. Найтяжчі бойові завдання на «нулі» виконують саме піхотинці: першими зустрічають окуп*нтів, утримують рубежі та штурмують в*рожі позиції.До Дня піхоти командир 67 окремої механізованої бригади полковник Олександр ШАПТАЛА нагородив бійців державними відзнаками, а також вручив чергові військові звання. Серед нагород - почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест військова честь», почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих», відзнака Міністра оборони України «За поранення», заохочувальна відзнака командувача ОК «Південь», медаль «За заслуги». Останню крапку ставить піхота. Тож ці нагороди та звання є визнанням бойової звитяги наших воїнів, їхньої мужності і честі.Тільки разом - мотивовані, сильні й незламні - ми здолаємо орд*нську навалу й звільнимо нашу територію від загарбників. … Нехай страху не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму…Відвічна Україно! Свята! Могутня! Соборна! 🇺🇦