67 ОМБр

Після успішного завершення базової загальновійськової підготовки бійці, які виконали та здали всі контрольно-тактичні завдання, отримали відповідні сертифікати та шеврони бригади.Відзнаки особисто вручили командир 67 окремої механізованої бригади підполковник Олександр ШАПТАЛА та заступник командира бригади підполковник Микола КОГУТ. Інструктори й представники психологічної підтримки персоналу, які упродовж 51 дня старанно готували майбутніх воїнів, відзначили, що новобранці були наполегливими під час навчань, мали витримку, прагнення здобути необхідні навички, щоб бути готовими до будь-яких викликів на полі бою.Така підготовка стала вагомим етапом у становленні кожного бійця як частини бойового колективу, додала відчуття надійного плеча побратима. Тож кожен з військовослужбовців з честю й гідністю носитиме шеврон бригади як знак довіри, відповідальності та готовності йти пліч-о-пліч разом до Перемоги.Проведення БЗВП на базі 67 ОМБр надважливе, адже дає змогу навчати рекрутів, супроводжувати їхній професійний ріст і відповідально підходити до розподілу людських ресурсів. Тут кожен воїн підготовлений, вмотивований і здатний діяти злагоджено в складі бойової команди.Разом переможемо! 🫡🇺🇦📷 Відділення комунікацій 67 ОМБр

«67 окремій механізованій бригаді надано можливість проводити базову загальновійськову підготовку. Наші новобранці проживають та займаються безпосередньо зі своїми молодшими командирами – рівня командир роти, командир взводу. Вони вивчають свій особовий склад, формують колектив і розуміють потенціал кожного. Хтось може стати оператором БПЛА, хтось піхотинцем, а хтось – механіком. Всі інструктори у нас досвідчені, з бойовим досвідом, що теж дуже важливо», – говорить заступник командира бригади, підполковник Микола КОГУТ.БЗВП на базі бригади дає змогу рекрутам пройти вишкіл безпосередньо у підрозділі, де вони будуть служити, познайомитися з побратимами, пройти злагодження, а відтак подолати невпевненість й одразу адаптуватися в дружньому колективі.«Курс триває 51 день, з них за 45 навчальних діб військовослужбовці показали дуже високі результати, якісно відпрацювали всі завдання. Хлопці старанні і мотивовані», - переконаний інструктор групи інструкторів на псевдо Вінні.Програма охоплює вогневу підготовку, тактичну медицину, інженерну справу, топографію, зв’язок і злагодження в складі підрозділу. Одночасно на базі бригади можемо готувати до 100 військовослужбовців із повним контролем якості підготовки. Це навчання під реальні умови сучасної війни та відповідальність за результат на кожному етапі.🎥 Більше дивіться в новому сюжеті відділення комунікацій 67 ОМБр.🫵🏼 Долучайся до кращих! 📞 Наші рекрутингові центри: +38066 894 63 68 — Київ +38099 191 32 45 — Львів📃 ЗАПОВНЮЙ АНКЕТУ! https://67.army/

Вітаємо з першим днем весни!Весна ламає кригу, пробуджує життя та надію навіть у темні часи. Весна як жінка – ніжною, легкою ходою, впевнено та цілеспрямовано дарує сонце. Сама весна тримає фронт в складі Української Армії.Неймовірні жінки 67 окремої механізованої бригади ніби створені з ніжності й загартованої сталі. Жінки, які змінили затишні оселі на бліндажі, а сукні — на форму. Стійкість у кожному погляді. Кожна з них — символ того, що життя переможе будь-яку темряву.Жінка у формі тримає рубіж оборони, мінує підходи, керує особовим складом, лікує та рятує життя. У короткій перерві між виконанням обов’язків вона - донька, що заспокоює маму дзвінками; кохана, яка береже в нагрудній кишені теплий спогад; мама, чия любов долає сотні кілометрів та торкається ніжністю через відеодзвінок.Жінка вселяє дикий страх у ворога, коли тримає зброю. Берегиня, яка готує каву на пальнику для втомленого підрозділу. Мрійниця, яка навіть серед попелу спалених сіл бачить надію у першому проліску. Сила виростає з ніжності. Українська жінка має особливу силу в своїй стійкості та незламності. Тендітність, яка не ламається під тиском. Броня стає звичною формою одягу, але погляд залишається глибоким і світлим.Нехай ця весна стане для нас часом відновлення та сили. Нехай кожен сонячний промінь нагадує про те, за що ми боремося — за право жити, любити та бути на своїй землі.З весною, наші неймовірні! Ви — те саме сонце, яке розтоплює будь-яку зиму! РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!Автор Тетяна Могила, 67 ОМБр

«Наразі 67 бригада проводить наступальні дії разом із суміжними підрозділами. У нас є великий успіх - в першу чергу в тому, що за короткий проміжок часу ми відновили більше територій, ніж ворогу вдалось захопити. Ми успішно закріплюємось. Противник проводить контратакуючі дії, але без результату. Усі сили і засоби ми зосередили на напрямку, суміжні підрозділи теж поступово підтягують свої сили і засоби безпілотних авіаційних комплексів. Це дає змогу завчасно виявити резерви ворога, місця накопичення його особового складу, а відтак заздалегідь спланувати і нанести вогневе ураження», - зауважив командир 67 ОМБр підполковник Олександр ШАПТАЛА в ексклюзивному інтерв’ю.Олександр Сергійович розповів про зірвані плани ворога на Олександрівському напрямку й успішні контратаки ЗСУ. Він наголосив, що ініціатива переходить до України, а вихід на кордони 1991 року залишається реальною стратегічною ціллю.🎥 Більше - в розмові з журналісткою Євгенією КУТНОВОЮ:https://youtu.be/zvy1md_LQ_A?si=Hef0cveScy4mqDD3

⚔️ 4-й рік 12-річної боротьби за українську ідентичність…У наших поглядах не лише мудрість, упевненість, надія, - в них наша історія, справжність і віра. Коли рос*йські ок*панти прийшли у наш дім, ми - прості люди - будівельники, менеджери, бармени, кухарі, вчителі, фінансисти, не маючи бойового досвіду, взяли до рук зброю й стали на захист рідної землі з чітким розумінням: якщо не ми - то хто?В*рог зіткнувся з несамовитою силою спротиву. З українцями, яких неможливо було зламати пропагандою, ок*паційними наративами чи страхом. Бо ми знали, за що стоїмо: за свою родину, за майбутнє своїх дітей.Ми - вільна нація, яка під час тотального блекауту й морозів вирощує овочі в теплицях, запускає бізнеси, та навчає дітей в інноваційних школах. Країна, де волонтери й фронт - одна родина. Ми продовжуємо боротьбу. Але ми вже інші. Армія оснащена, підтримана світом, поступово стає технологічно сильною. Наш досвід вивчають у країнах НАТО. Та жодна зброя не має ваги без людини. Саме люди - наша головна цінність.Честь і слава усім полеглим воїнам. Ваш подвиг живе в нашій боротьбі. Ми далі йдемо вперед, залізом і вогнем здобуваючи Перемогу! 🇺🇦

🥷 46 днів на нулі. Під обстрілами, серед обмерзлих тр*пів окуп*нтів.«Коли ти на своїй землі, розумієш, як це цінно. І мені приємно вже було й битися», - вихований на заповіді «не вбий», він опинився перед необхідністю боронити своє.Піхотинець Агроном, боєць 1 механізованого батальйону 67 окремої механізованої бригади упродовж 1,5 місяця опліч з побратимом тримав позицію на Новопавлівському напрямку. На полі бою побратимство стає точкою опори: спільна молитва в окопі, жарти в найтемніші хвилини, ковток води навпіл, рація як голос, що тримає.Валерій у цивільному житті дійсно був агрономом: вирощував пшеницю, соняхи, гарбузи, плекав неймовірної краси сади яблунь і груш. Він закоханий в родючу українську землю. Тепер, побувавши в окопах, точно знає цінність рідної землі.«Необхідні речі на позиціях: лопата, ніж і голова. Якщо вони працюють, ти можеш все... Коли прилетів ворожий вампір і скинув на нас дві ТМ-ки, я впав і довго не знав, чи живий», - боєць @1МБ 67 ОМБр говорить про нову реальність війни — постійне спостереження з неба, роботу дронів, коригування артилерії, життя під прицілом камер і тепловізорів. Пояснює, чому сьогодні виживає той, хто вміє слухати, аналізувати й копати глибше. Ділиться простими, але життєво важливими висновками: не поспішати, продумувати кожен крок, довіряти командирові, берегти людей поруч.Про тот*літаризм ворога Валерій має чітку позицію: «російська імперія ніколи не рахувала людей. Це бандитська система, яка заробляє гроші. А люди просто в розхід. За ті гроші, які вони викидають на війну, можна побудувати… Абу-Дабі. Імперія, збудована на недобитках малих народів, не може довго існувати».👉🏻 Повну версію інтерв’ю з піхотинцем дивіться на нашому каналі: https://youtu.be/c4NKN4sNHHk🎥 Відділення комунікацій 67 ОМБр #піхота #67омбр #простілюди #ЗСУ #аграрій #українськийконтент

День памʼяті Героїв Небесної Сотні щоразу нагадує нам про подвиг українців, які зʼїхалися на Майдан з різних куточків країни, щоб відстояти свободу народу, нашу ідентичність. Тоді на вулицях Києва протестувальники, які вимагали законності та волі, зустріли смертоносні кулі снайперів. І ця відвага стала символом нескореності нації.Сьогодні, на полі бою, ми продовжуємо визвольну боротьбу - в лавах нашої бригади стоять опліч учасники Майдану, які готові йти до кінця. Ми подовжуємо битися з рос*йським агр*сором, який намагається знищити нашу землю та вільний народ, але зіштовхується з такою ж рішучістю. Бійці на передовій, медики, волонтери несуть ту саму відвагу, що й Герої Небесної Сотні. Кожен удар по позиціях ворога є продовженням вибору Українських людей, які не скорилися страху на Майдані, продовженням тих, хто завжди дає відсіч будь-якій диктатурі.Історія Майдану навчає, що свобода не дається просто так - її треба виборювати. Інколи занадто дорогою ціною. Але дух України живе в наших діях, пам’ять про тих, хто віддав життя за нас, живе у нашій боротьбі сьогодні.Памʼятаємо. Шануємо. Перемагаємо.Слава Україні! Героям Слава!🇺🇦

🇺🇦 З Днем Державного Герба України!Коли дивишся на золотий Тризуб на синьому щиті, відчуваєш живий знак нашої історії. У ньому є тиша стародавніх храмів, стукіт княжих мечів, шепіт молитви матері і кроки воїна, який стає на захист своєї землі. Це символ, що йде крізь століття разом з кожним поколінням українців.Ще за часів Київської Русі Тризуб був родовим знаком князя Володимира Великого. Цей знак карбували на монетах, ставили на печатках, ним позначали владу і відповідальність. У ХХ столітті наш символ повернувся як герб Української Народної Республіки. 19 лютого 1992 року Верховна Рада України закріпила Тризуб як Малий Державний Герб незалежної України.Сьогодні під цим символом наші воїни йдуть у бій. Він на шевронах, прапорах та в серцях українців. У ньому є біль втрат і твердість характеру, у ньому є гідність народу, який століттями виборює право жити на своїй землі.Державний Герб України символізує нашу нескореність. Він нагадує, що ми народ із глибоким корінням і сильною душею. Слава Україні! Переможемо!(metsuki sutemi)З повагою, командир 67 ОМБрпідполковник Олександр ШАПТАЛА

З 11 річницею успішного виведення українських військ з населеного пункту Дебальцеве! Лютий 2015 року назавжди закарбується в історії як період складних рішень і випробування для Сил Оборони України. У надважких умовах, під постійним тиском противника українські Воїни продемонстрували витримку і професіоналізм.Це була операція, що вимагала чіткої координації, довіри між командирами та підлеглими, холодного розрахунку й відповідальності за кожен крок. Стійкість команирів, їхні навченість та авторитет зробили цю операцію успішною. Завдяки злагодженим діям підрозділів, взаємній підтримці та вірності військовому обов’язку вдалося організовано вийти з-під удару, не втративши головного — сили продовжувати боротьбу.Ми пам’ятаємо кожного, хто тримав позиції, хто прикривав відхід, хто ухвалював рішення в умовах постійної загрози. Пам’ятаємо полеглих і вшановуємо їхній подвиг.Цей день символізує досвід, який загартував українське військо, став фундаментом подальших перемог, зміцнив наш дух, який і сьогодні веде нас уперед.Честь і шана Воїнам. Слава Україні! 🇺🇦(metsuki sutemi)З повагою, командир 67 ОМБр підполковник Олександр ШАПТАЛА

З Днем військового журналіста!Ваша зброя – слово. Ваша місія – правда.Сьогодні ми відзначаємо професіоналізм прес-офіцерів та кореспондентів – тих, хто стоїть опліч з бійцями на передовій.Світ дивиться на війну Вашими очима.Ви фільмуєте подвиги наших воїнів, що стають історією для майбутніх поколінь українців, своєю творчою працею пишете літопис визвольної боротьби за свободу Української Держави. Документуєте воєнні злочини в*орога, систематизуєте факти, щоб істина залишалася неспростовною.Щодня Ви незламно тримаєте інформаційний фронт, руйнуючи тотальну пропагандистську брехню мордору, розповідаючи світові правду про велику війну.Водночас нині ми вшановуємо пам'ять полеглих військових журналістів й прес-офіцерів – саме 16 лютого 2015 року під Дебальцевим загинув журналіст Дмитро Лабуткін, виконуючи професійний обов'язок у зоні бойових дій. Подвиг Героїв назавжди залишиться в наших серцях, їхня відданість професії надихатиме з честю продовжувати боротьбу.Дякуємо за спільні цінності, свідомість й наполегливість, відданість справі, креативність і творчий підхід до кожного проєкту, сюжету чи репортажу.Правда переможе! Разом здолаємо!(metsuki sutemi)З повагою, командир 67 ОМБрпідполковник Олександр ШАПТАЛА