Estadísticas de telegram channel - @OMBr67

«Їжа - це спогад про дім, навіть коли ми далеко від нього», - Крістофер Бейлі.На війні є речі, які здаються майже дивом. Одна з них це наша імпровізована польова кухня, створена руками звичайних людей.Наші військові кухарі 67 ОМБр по-справжньому надлюди. Щодня вони виконують колосальну роботу, у посадках, за відсутності базових ресурсів, без світла й води, в постійному браку часу, їм вдається створювати справжнє домашнє тепло.Польова кухня працює вдень і вночі, в складних умовах. Піч димить, каструлі киплять на мобільній плиті, а кухарі, продовжують помішувати борщ так, ніби це не фронт, а звичайна неділя десь на кухні в Києві, Полтаві чи Львові.Вони печуть пироги, варять супи, тушкують м’ясо, ріжуть салати, ставлять чайники, щоб кожен, хто схоче, міг випити гарячого чаю й скуштувати смачні страви. Ці запахи борщу, свіжої випічки та смаженої цибулі пробиваються крізь втомленість наших Лицарів і потрапляють у саме серденько. Боєць повертається після декількох діб на позиціях, змерзлий, мовчазний, виснажений, і бачить перед собою тарілку гарячої страви, це створює Воїну затишок і умови що сприяють відновленню. Іноді ця тарілка гарячого супу рятує більше, ніж хтось може собі уявити.Ми безмежно вдячні кожному кухарю який працює на передовій задля нашої перемоги.

Сьогодні, 16 грудня 2025 року, у Львові в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла УГКЦ відбулось урочисте погашення унікальної поштової марки 67 окремої механізованої бригади ЗСУ «ЗАЛІЗОМ і ВОГНЕМ» разом з представниками АТ «УКРПОШТА»У своїй урочистій промові командир 67 ОМБр, підполковник Олександр ШАПТАЛА зазначив:“Наша бригада була сформована з добровольців, які в перші дні вступили до лав Збройних Сил України.Дана марка, на якій зображені Герої України уособлює в собі героїчні вчинки воїнів 67 ОМБр, титанів, які до останнього бʼються за нашу незалежність.Залізом і вогнем будемо боротись за нашу Соборну Українську Державу, наш суверенітет, за наші сімʼї, за наших дітей.”“Перш за все я хочу подякувати батькам Героїв. Низький уклін Вам, за те, що виховали чесних, мужніх, відважних бійців, які першими стали прикладом і несуть в собі уособлення велетнів-характерників, завдяки яким ми з Вами можемо вільно дихати. Вітаю щиро всіх присутніх побратимів і посестер. Марка - така маленька, але така велика за змітом. На марці зображені бійці, ті що стоять в строю і ті, що навіки закарбувались в історії нашої бригади. Ці люди - є джерелом опору, яке дає нам можливість існувати, це приклад, як ми маємо виборювати свою свободу“, - звернулась до присутніх заступниця командира з психологічної підтримки персоналу 67 ОМБр, підполковник Олена ПАВЛОВА. “Хочу подякувати своїй команді, яка працювала над створенням і втіленням у життя цієї марки. Ідей було насправді багато, але ми зупинились на символічному варіанті зобразити наших лицарів, Героїв України, які віддали найцінніше - своє життя, виборюючи свободу для нашої нації в лавах 67 окремої механізованої бригади.Ми дуже пишаємось цим. І це не тільки вшанування пам'яті про наших Героїв, а і всіх полеглих воїнів 67 бригади.Також ми пишаємось кожним нашим бійцем, які саме зараз стоять на рубежах і стримують навалу ворога, відстоюючи право на існування нашої країни”, - начальник відділення комунікацій 67 ОМБр, старший лейтенант Інна КОВАЛІВ.“Я впевнена, що цю марку мають вивчати у школах, університетах. Про цих Героїв повинні говорити всі. Саме вони поклали життя за нашу Україну і саме завдяки ним ми маємо можливість бути присутніми тут разом із Вами. Ми памятаємо кожного і продовжуємо боротьбу за наше майбутнє”, - начальник відділу рекрутингу штабу 67 ОМБр, молодший лейтенант Уляна КУЗИК.Дякуємо за присутність родині легендарного Воїна 67 ОМБр Дмитра «Да Вінчі» КОЦЮБАЙЛА, родині легендарного Воїна 67 ОМБр Сергія «Норда» КОНОВАЛА, родині легендарного Воїна 67 ОМБр Тараса «Хаммера» Бобанича, які розділили цей надважливий день разом із нами. Для нас це дуже важливо.Щиро дякуємо всім побратимам і посестрам, представникам АТ «УКРПОШТА» в особі директора з розвитку мережі Андрія ДАНИЛІВА, представникам влади в особі міського Голови Львова Андрія САДОВОГО, Голови львівської ОВА Максима КОЗИЦЬКОГО, в.о. Голови Львівської обласної ради Юрія ХОЛОДА, засобам масової інформації, філателістам та всім небайдужим, хто відвідав наш душевний захід.Дякуємо за допомогу в організації і надання місця проведення цього заходу служителям Гарнізонного Храму святих апостолів Петра і Павла УГКЦ. Після урочистого погашення марки командир та інші представники 67 бригади відвідали могилу Героя України Тараса «Хаммера» Бобанича поклали квіти та прийняли участь у спільній молитві, вшановуючи пам'ять славетного воїна 67 ОМБр.Залізом і вогнем здобудемо Перемогу! metsuki sutemi📷 Відділення комунікацій 67 ОМБр

З Днем Сухопутних військ Збройних Сил України!Побратими і посестри, вітаю Вас з днем нашого роду військ.Сухопутні війська — сила, яка стоїть на передовій з першого дня великої війни, за будь-яких обставин тримаючи землю й небо, не даючи ворогу жодного шансу.Ми з Вами - частина цієї потужної сили. Щодня титанічно й віддано бʼємося за кожен метр святої Української землі, щоб цю війну не довелося продовжувати нашим дітям. Це наша відповідальність і обов’язок перед тими, хто чекає вдома, і перед тими, хто вже не повернувся з бою.Я вірю у кожного з Вас. Вірю у Вашу силу, витримку і незламний характер. Ми вже довели, що можемо тримати найважчі напрямки. І доведемо, що можемо завершити цю справу, назавжди знищивши зло.Слава і честь усім нашим воїнам, які віддали життя за Україну. Вони навіки з нами - у ритмі наших сердець, у кожному рішенні, в кожному кроці вперед. Ми продовжуємо спільну боротьбу за свободу Української Нації. Разом ми переможемо.Слава Україні! 🇺🇦(metsuki sutemi)З повагою, командир 67 ОМБр підполковник Олександр ШАПТАЛА

🪖 ДВА бійця 67 бригади взяли в полон ШІСТЬОХ окуп@нтів!Під час проведення ударно-пошукових дій щодо виявлення противника ДВА бійця 3 механізованого батальйону 67 бригади взяли в полон ШІСТЬОХ військовослужбовців рф на Олександрівському напрямку. 📍Пишаємось героїзмом і майстерністю наших мужніх воїнів, які прийняли вольове рішення протистояти переважаючим силам противника і, взявши їх у полон, зробити все можливе для того, щоб зберегти життя "обмінному фонду" та не дати окуп@нтам вбити своїх "сослуживців".На кадрах зі стріму помітно, як під час оперативно спланованої і реалізованої евакуації артилерія ворога намагається поцілити по своїх. Ці дії є методом залякування окуп@нтами своєї ж армії, де повністю знецінюється життя особового складу, який вони кидають на вірну смерть.Не зважаючи на постійну навалу і безкінечні спроби ворога прорвати нашу оборону 67 окрема механізована бригада гідно тримає стрій і рухається тільки вперед, звільняючи українську землю.🫡🎬 Стрім від 8 грудня 2025 року. Дніпропетровщина. Смуга відповідальності 67 ОМБр ЗСУ 🇺🇦

Наземні роботизовані комплекси вже давно беруть на себе низку ключових бойових завдань, дозволяючи воїнам батальйону безпілотних систем 67 ОМБр керувати ними дистанційно та зберігати власну безпеку. Саме такі технологічні рішення справді змінюють правила гри на полі бою.Комплекс оснащений сучасною системою дистанційного управління, камерами нічного бачення, навігаційним модулем і можливістю автономного руху. Завдяки колісній базі він зберігає високу маневровість навіть у складних умовах, що робить його ефективним підсиленням для підрозділів. Окрім цього, робот здатний доставляти боєкомплект та інші необхідні вантажі на передові позиції, суттєво зменшуючи ризики для особового складу.Під час застосування системи головними викликами залишаються рельєф місцевості й лінія видимості, потрібна для коректної роботи. Комплекс використовують як елемент вогневої підтримки, для посилення штурмових груп 67 ОМБр та прикриття шляхів відходу.Усі НРК керуються людьми, які стали справжніми фахівцями своєї справи. Хочеш уміти так само — приходь, ми навчимо!📞 Наші рекрутингові центри:  +38066 894 63 68 — Київ  +38099 191 32 45 — Львів📃 Заповнюй анкету:  https://67.army/📷Відділення комунікацій 67 ОМБр

Сьогодні - один із найважливіших днів у році, бо наша країна існує лише тому, що Збройні Сили України на своїх перевтомлених плечах тримають фронт.Настане час і в цей день лунатимуть святкові слова, ми ж хочемо написати про пам'ять і гідність. Про те, що кожен з нас уже зробив більше, ніж хтось колись зможе оцінити, але продовжує боротьбу за свободу і незалежність.Саме зараз воїни віддають свої життя на передовій і саме зараз побратими й посестри під шквальним вогнем чиєсь життя рятують, граючи із фатумом у шахи. Ми щиро вітаємо всіх, хто не зламався, хто титанічними зусиллями тримає лінію, хто стоїть у сирій землі, серед вибухів, обстрілів і безкінечних ворожих дронів, всіх, хто робить справно свою роботу, виконує свій святий обов'язок, всіх, хто вірний Українському народові.Попереду ще багато випробувань, і хочеться побажати нашій великій військовій спільноті триматись одне одного, бо тільки разом ми зможемо бути ефективними і не втратити нашу державу. Наша надлюдська місія - будь-якою ціною триматись заради світлого майбутнього наступних поколінь.Сил і терпіння, Божої опіки всім військовослужбовцям Збройних Сил.Вічна слава й пам'ять всім полеглим, які навіки героїчно вписали свої життя в фундамент історії нашої святої України.Війна не зупиняється, тож тримаємо стрій!Честь!

Друг Чаус на щиті…З невимовним болем повідомляємо, що 25 листопада під час виконання бойового завдання в районі селища Вовче на Дніпропетровщині героїчно загинув наш побратим Олексій «Чаус»МУРЗАК.Для великої родини 67 бригади це важка й непоправна втрата. Для багатьох з нас друг Чаус був гідним прикладом: справжній воїн, який залюбки ділився своїм досвідом, вірний товариш, який завжди підставить своє плече.Людина з великої літери, сміливий, освідчений, мудрий, він був завжди готовий прийти на допомогу і підтримати в важку хвилину. Вірний син українського народу, взірець гідності і честі, чию посмішку і добрі очі ми не забудемо ніколи.В цей страшний осінній день світ втратив лицаря-добровольця, пам'ять про якого житиме вічно у наших серцях.Висловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким і всім хто знав Олексія.Чин поховання друга Чауса відбудеться в його рідному місті Первомайськ, Миколаївської області.Допомогти та підтримати дружину і дітей Героя можна за посиланням:https://send.monobank.ua/jar/2gCXrS8RDm💳Номер картки банки:4874 1000 2041 6767ПАМ'ЯТАЄМО! ПОМСТИМОСЬ!

💭 «Противник здійснює комплексне ураження по всій лінії фронту — від ракетно-бомбових ударів до штурмових дій піхотою та бронетехнікою. Наша ділянка не є винятком», — наголошує Владислав ДАЦЕНКО, командир батальйону безпілотних систем «Залізні соколи» 67 окремої механізованої бригади.У прямому етері 1+1 Владислав детально пояснює, як саме ворог намагається просуватися на Олександрівсько-Новопавлівському напрямку, як путінск@ армія діє на цьому відтинку, та чому росіяни комбінують удари дронами, авіацією, артилерією з сухопутними штурмами.«Будь-яким штурмовим діям передує серія ударів по інфраструктурі, логістичних маршрутах, спроби позбавити нас можливості маневру й підтримки. Після створення передумов ворог переходить до піхотних штурмів», — пояснює командир «Залізних соколів».У розмові Владислав прокоментував оперативну ситуацію вздовж траси М-15 і дії противника, який одночасно тисне на Покровське та намагається замкнути фланг через Новопавлівку, створюючи загрозу розширення kill зони аж до Слов’янки та далі в напрямку Павлограда. 🎥 Більше про оперативну обстановку дивіться у етері Спецкор телеканалу 1+1 журналіста Олександра Моторного.

💭 «Узимку 2022-го я вперше надав допомогу пораненому. Тоді, під час бою, все було вперше: прямий контакт з ворогом у стрілковому бою, трьохсотий у шию, і те, що я був єдиним медиком у радіусі кількох кілометрів. Я сидів в окопі, намагався не розплакатись, чув чиїсь крики про те, що треба витягати пораненого. І тільки згодом збагнув, що то кричав я... Після цього життя вже інше. Назад вороття немає», — ділиться відчуттями Микита на псевдо «Хаунд», бойовий медик 67 ОМБр.У великому інтерв’ю «Хаунд» розповідає про безсонні ночі, коли адреналін від поранених бійців настільки зашкалював, що передавався всім навколо. Пригадує, як доводилось витягувати побратимів під мінометним вогнем, і про те, як навчання перетворювалось на інстинкти. Боєць ділиться історіями евакуацій, у яких секунди важили більше, ніж кілометри, згадує обличчя, які не може забути, й епізоди курської операції, де життя й чорний гумор йшли поруч.А ще Микита з Дніпропетровщини. Тож розповідає, як це — боронити рідний край, коли дім всього за кілька кілометрів.📱 Більше у програмі «Реальний фронт» журналістів телеканалу Dnipro TV:

🕯️ Пам’ятаємо. Вшановуємо. Мстимося.Сьогодні Україна схиляє голови у пам’ять про мільйони наших співвітчизників, які загинули під час трьох Голодоморів 1921–23, 1932–33 та 1946–47 років. Ці злочини - цілеспрямований геноцид, здійснений російсько-радянською владою, що прагнула зламати й знищити Українську Націю.До хвилі репресій і штучних голодів українці були заможні, з культурною спадщиною і з великим бажанням працювати, створювати і жити. Десятиліттями окупація «совєтів» нищили мову, культуру, витравлювали національну ідентичність, розстрілювали інтелектуальну еліту в тюрмах і таборах.Але українська ідентичність виявилась сильніше за будь-яке зло. Наші предки передавали з покоління в покоління прагнення до свободи і саме це вміння боротись за своє допомагає нам зберегти себе в сьогоденні.Ми продовжуємо їхню боротьбу. Протистоїмо тому ж агресору, який століттями намагався нас знищити. Захищаємо свою землю, свою державу, своє майбутнє.Ми сильні. Ми єдині. І відплатимо за кожного, кого забрав моск@льский терор.Ніколи не пробачимо….🕯️