Лілія Орел

Про подружню зраду і про те, про що не говорять психологи на широкий загал.Трішки відступлю. У соціальних мережах я більше відома як освітній юрист, але і як психолог також консультую. Наведу приклади моїх клієнток (з їх дозволу) про зраду чоловіків та ставлення до цієї події. Імена змінено.Катерина.Вийшла заміж вдруге. Фінансово самодостатня. Відчула, що чоловік завів коханку. Хотіла переконатися в цьому, щоб покарати його. Про наслідки не думала. Просто - викрити.Вирішила повернутися з відрядження раніше. Зайшла до спальні і побачила те, чого не хотіла бачити. Чоловік не став виправдовуватися. Залишив дружину і коханку, згодом одружився і живе в новій родині, зі слів жінки - щасливо.Катерина шкодує, що повернулася з відрядження раніше. Не може вибачити собі цієї спонтанності. Хотіла б, щоб ситуація вирішилася більш виважено, через діалог і ясність.Світлана.Вийшла заміж не надто рано. Кохала чоловіка. Мала хорошу кар’єру, народила дитину. Чоловік зрадив і пішов до іншої. Жив у новій родині два роки. Потім повернувся до Світлани.Світлана живе з ним уже тривалий час. Не шкодує, що вибачила. Просто кохає.Ольга.Дізналася про зраду чоловіка, швидко зібрала його речі та вигнала з дому. Вийшла вдруге заміж, але досі кохає першого чоловіка. Хворіє на виразку шлунка. Шкодує про швидкість прийняття рішення.Висновки з цих історій робити вам.‼️Додам лише одне: як до весілля, так і до розлучення потрібно мати внутрішню готовність.Для пошуку відповідей на складні життєві ситуації запрошую на консультацію. Пишіть у особисті повідомлення.Лілія Орел - ваш освітній юрист, психолог

Почуття заздрості може бути ресурсним (дехто думає, що лише через спонсора можна реалізуватися).Хоча воно руйнує зсередини та дуже занижує самооцінку. Я з вами поділюся лайфхаком, який допомагає у подоланні цього неприємного та болючого почуття. А воно дійсно викликає біль - біль за себе, за свій спосіб життя, за свій спустошений внутрішній стан. І цю спустошеність вдається заповнити лише на короткий час, проявивши агресію до іншого - до того, хто наважився дозволити собі більше.Тепер від опису внутрішнього стану заздрісника перейду до рекомендацій. Вирішувати вам: користуватися цими порадами чи й далі ранитися об інших - справа приватна.Отож бо, коли побачите людину (на вулиці, у соцмережах, у колективі…), яка вам не подобається своєю діяльністю, зовнішністю, активною позицією - ну ту, що дозволяє собі більше.І після цього відчуєте оте липке відчуття заздрощів, агресію, бажання сказати щось непристойне - поставте собі одне запитання: «Що я ❌НЕ роблю того, що робить ця людина». Повірте, після отриманої відповіді ваш стан зміниться. Ви зрозумієте, що справа не в тих людях, які на вашу думку можуть реалізуватися тільки через спонсора. Справа зовсім в іншому.Але якщо чесно, я так довго хотіла мати спонсора😉

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про освіту», НЕВІД'ЄМНИМИ складниками системи освіти є, зокрема, дошкільна, повна загальна середня та позашкільна освіта.Згідно зі ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до повноважень виконавчих органів рад належить забезпечення розвитку всіх видів освіти, а відповідно до ч. 4 ст. 77 Бюджетного кодексу України при затвердженні місцевих бюджетів першочергово враховується потреба в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ.Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286 передбачено:«Рекомендувати органам місцевого самоврядування встановлювати доплату… педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти, які утримуються з відповідного місцевого бюджету». Вважаю, що чинний механізм фінансування оплати праці педагогічних працівників створює нерівні та дискримінаційні умови для працівників різних рівнів освіти. Держава законодавчо задекларувала рівнозначність усіх складників освіти, однак у частині фінансового забезпечення фактично не спроможна реалізувати власні гарантії на рівних умовах: заробітна плата педагогів закладів загальної середньої освіти виплачується переважно за рахунок державної освітньої субвенції, тоді як оплата праці педагогів дошкільної та позашкільної освіти покладається на місцеві бюджети.Окремо слід наголосити, що постанова КМУ № 1286 у частині поширення доплат на педагогічних працівників закладів освіти, що утримуються з місцевого бюджету, має рекомендаційний, а не обов’язковий характер. Формулювання «рекомендувати» фактично створює підстави для невиконання відповідних доплат, що призводить до ігнорування базових потреб педагогів дошкілля та позашкілля, а задекларована рівність системи освіти залишається лише формальною.Вважаю неприйнятним поділ педагогічних працівників на «пріоритетних» та «непріоритетних» залежно від джерела фінансування. У зв’язку з цим вважаю за необхідне забезпечити реальні та обов’язкові державні гарантії оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти, зокрема шляхом фінансування їх заробітної плати (або обов’язкових доплат) за рахунок державної субвенції або іншого централізованого механізму.З повагою освітній юрист, психолог - Лілія Орел

Ніхто не хоче бути:✅лінивим;✅тривожним;✅прокрастиратором (відкладати все на потім);✅постійно запізнюватися;✅перебивати співрозмовника;✅бути неуважним під час розмови, виконання справ;✅недочитувати книги;✅виконувати справи тільки ті, що подобаються, ігнорувати «треба»;✅кидати справи на півдороги;✅мати депресивний стан;✅забувати важливі речі і т.д.❓Але чому ж одні організовані, а інші не можуть дисциплінуватися?❓Чому у одних міцний сон, а інші вночі місця собі не знаходять?❓Чому одні відразу сприймають інформацію, а іншим потрібен час, щоб її усвідомити, «почути»?❓Чому хтось може зосередитися, а хтось весь час у русі, як заведений?І це не вичерпний перелік проблемних питань.Можливо ви впізнали себе?🫂🫂🫂То перш ніж зневажливо ставитися до своїх «негативних якостей», гнобити себе за невиконані справи, за відставання від інших чи навпаки непомірну швидкість і тривожний стан, прочитайте цю книгу і почніть приймати свої особливості поведінки та свій внутрішній стан.Мені цю книгу і ведмедика подарували - це найкращий подарунок для мого особистісного та професійного розвитку🤗🤗🤗Подаруйте і ви собі цю книгу і обійміть себе за плечі як цього ведмедика.Будьте в спокої та в гармонії із собою та близькими.Ваш освітній юрист, психолог - Лілія Орел

Відповідно до п.64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти від 15.04.93 №102 (далі – інструкція №102) адміністрація зобов'язана вжити заходів для заміни відсутнього працівника. Надурочна робота допускається, як виняток, з дозволу профспілкового комітету.Відповідно до п.73 Інструкції №102 погодинна оплата педагогічних працівників в установах, зазначених в цьому розділі, допускається лише при оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх по хворобі або з інших причин вчителів, вихователів, викладачів тощо.Отже, керуючись вищевикладеним:Пунктом 64 Інструкції №102 передбачено заміна відсутнього ‼️ працівника. Тобто, не конкретизується, якого саме працівника. Пункт 73 не містить вичерпного переліку педагогічних працівників, які можуть бути заміщені, на що вказує слово «тощо». ‼️Таким чином норми діючого законодавства регулюють порядок заміни тимчасово відсутнього асистента вчителя.Ваш освітній юрист, психолог Лілія ОрелДля отримання індивідуальної консультації звертайтеся в особисті повідомлення🤝

У XIX столітті віденські пологові будинки недарма називали «передпокоями пекла». Жінки приходили туди, сподіваючись подарувати життя, але для багатьох це ставало останнім кроком: майже кожна третя породілля помирала. Пологова гарячка діяла безжально — після виснажливих переймів стрімко розвивалося зараження крові, і смерть приходила в муках.Та у 1847 році молодий лікар Ігнац Земмельвейс звернув увагу на те, що інші вперто ігнорували. У відділенні, де пологи приймали досвідчені лікарі, смертність була втричі вищою, ніж у палаті, де працювали звичайні акушерки. Вагітні в розпачі благали не відправляти їх до «славетних медиків», а деякі воліли народжувати просто надворі — аби тільки не потрапити в ту фатальну залу.Земмельвейс докопався до страшної правди: смертельну інфекцію приносили самі лікарі. Вони приходили до породіль одразу після роботи в морзі — витирали руки хусткою, не очищаючи їх від трупної отрути, і цими ж руками торкалися тіл живих жінок. Усвідомлення цього буквально розчавило його. Він з болем визнавав: «Тільки Бог знає, скільки жінок через мене передчасно зійшли в могилу». Для нього це було не просто відкриття — це стало особистою виною, яку він намагався спокутувати. Тому він наказав усім мити руки хлорною водою.І сталося диво: смертність різко впала. Здавалося б, ось вона — перемога, яку мали б зустріти вдячністю. Але ні. Для медичної верхівки погодитися із Земмельвейсом означало визнати, що саме вони роками вбивали тисячі жінок. Вони обрали не правду і не порятунок — а власну гордість. Його висміювали, цькували, таврували божевільним.Його відчай перетворився на крик. Він писав відкриті листи найвідомішим хірургам Європи, називаючи їх убивцями. Розвішував плакати на вулицях і благав людей вимагати від лікарів мити руки. Та у відповідь отримував лише холод, зневагу й мовчання.Кінець цієї історії — жорстокий і гірко іронічний. Колеги підступом заманили Земмельвейса до психіатричної лікарні. Коли він зрозумів, що його обдурили, й спробував утекти, санітари жорстоко побили його. Через кілька днів він помер від того самого, проти чого боровся — від сепсису.Людина, яка дала світові дезінфекцію, загинула страшною смертю через бруд і насильство. Так з’явився вислів «рефлекс Земмельвейса» — миттєве заперечення нового знання, яке ламає звичне уявлення про світ.Масово мити руки людство почало лише через пів століття. А плата за це запізнення — мільйони життів, які можна було зберегти… всього лиш однією мискою хлорної води.Пам’ятайте про це, коли наступного разу почуєте правду, яка здається «незручною».

‼️‼️‼️Думки, які роблять вас неефективним класним керівником:✅Я маю все контролювати;✅Головне - звіти й папери, сім’я почекає;✅Попрацюю і у вихідний день - бо так треба;✅Буду з батьками на зв’язку 24/7;✅Працюватиму в закладі, доки сторож не вижене;✅Піду додому до учнів, перевірю їхній побут;✅Я відповідаю за особисті речі учнів;✅Я несу повну відповідальність за конфлікти між учнями;✅Проведу екскурсію на вихідних. Про оплату навіть і не подумаю та ін.ПЕРЕЛІК ДУМОК НЕВИЧЕРПНИЙ, ПРОДОВЖУЙТЕ В КОМЕНТАРЯХ😉Якщо у вас ще залишилися думки, які заважають почуватися ефективними, - саме час з ними попрощатися.Запрошую на вебінар 23 січня о 19:00 у zoom.Будемо лікуватися шляхом вивчення нормативно-правової бази, зламаємо всі застарілі шаблони та стереотипи й вибудуємо здорові професійні та особистісні кордони.💥 Вартість “злому стереотипів” до 22 січня - 250 грн.Після - 300 грн.Чесно, 250 гривень - це точно не та ціна, щоб і далі жити в старих установках.📩 Реєстрація - в особисті повідомлення.📄 СЕРТИФІКАТ на 3 години та ЗАПИС ВЕБІНАРУ - як доказ того, що ви здоровий, усвідомлений і сучасний класний керівник - додається 😉https://www.facebook.com/share/16iceiJdgh/?mibextid=wwXIfr

У глибині душі я сором’язлива.Мене хвилює думка оточуючих. Я часто ловлю себе на тому, що прокручую в голові розмови й думаю: чи не образила я когось, чи не сказала зайвого, чи не була надто різкою. Це відчуття сорому знайоме мені давно.З роками воно, звісно, стало меншим - більш усвідомленим. Я вже краще розумію, що не кожна чужа реакція - це вирок мені. Але сказати, що сором зник повністю, я не можу. Він усе ще поруч. Просто тепер я з ним у діалозі.Колись на очному заході психологиня Наталія Холоденко сказала фразу, яка мені дуже відгукнулася:‼️потрібно “оголитися” — бути собою якомога більше і не боятися це показувати іншим.Чим менша наша «тінь», тим менше страждань.Саме тому я дозволяю собі бути справжньою в соціальних мережах.Без маски холодної королеви.Без удаваної ідеальності.Штучний образ у соцмережах, на мій погляд, не приваблює. Він радше відштовхує, викликає напругу й агресію. Бо за глянцем завжди відчувається фальш — і вона болить не лише тому, хто дивиться, а й тому, хто її носить.Бути собою - це не означає виливати на світ усе без фільтрів. Це означає не брехати про головне. Не створювати мильну бульбашку, в якій нібито красиво й безпечно, але насправді дуже самотньо.Справжність - це про свободу.Про менше сорому.Про менше страждань.І про більше живого контакту - з собою й з іншими.І, мабуть, саме цього нам усім так бракує.Ми із моїм колегою психологом Сергій Цвєтухін, плануємо провести очний в м. Києві та в дистанційному форматі тренінг «Особистісне зростання». Слідкуйте за нашими сторінками в соціальних мережах і долучайтеся до заходу.Поговоримо про сором та інші почуття, які заважають вам зростати 🤗До речі, а як у вас із почуттям сорому?Ваш юрист, психолог - Лілія Орел

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднувати їх.Основними формами здобуття освіти є:✅інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);✅індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, навчання на робочому місці (на виробництві));✅дуальна.Згідно зі статтею 55 Закону України «Про освіту», батьки здобувачів освіти мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і ФОРМУ здобуття освіти своїми дітьми.Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, а також ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ визначаються педагогічною радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого навчальним планом, з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.Згідно з пунктом 6 розділу І Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224, організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може передбачати:✅навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття;✅корекційно-розвиткові заняття;вебінари;✅онлайн-форуми та конференції; самостійну роботу;✅дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність;✅навчальні ігри;✅консультації;✅інші ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, визначені освітньою програмою закладу освіти (навчальними програмами з окремих предметів або інтегрованих курсів).Керуючись листом Міністерства освіти і науки України «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році» № 1/16828-25 від 13.08.2025, учитель (учителька) має педагогічну автономію у виборі ‼️‼️‼️організаційних форм, видів, методів і засобів навчальної діяльності з метою забезпечення досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених Державним стандартом.‼️‼️‼️ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ мають відповідати видам навчальної діяльності, визначеним обраною освітньою програмою, та бути спрямованими на подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема на подолання освітніх втрат.Отже, керуючись вищевикладеним:1️⃣ Формами здобуття освіти є, зокрема, очна, дистанційна, екстернатна та інші, визначені законодавством.2️⃣ Форму здобуття освіти для дитини обирають батьки або законні представники.3️⃣ Формами організації освітнього процесу є заняття, корекційно-розвиткові заняття, вебінари, онлайн-форуми та конференції, самостійна робота, дослідницька, пошукова, проєктна діяльність, навчальні ігри, консультації та інші.4️⃣ Учитель (учителька) має право самостійно обирати форми організації освітнього процесу в межах наданої педагогічної автономії.5️⃣ Педагогічна рада закладу освіти визначає форми організації освітнього процесу (заняття, вебінари, консультації тощо), але не визначає форми здобуття освіти (очна, дистанційна, екстернатна тощо). 6️⃣ Вибір форми здобуття освіти належить до повноважень батьків або інших законних представників дитини та не входить до компетенції педагогічної ради закладу освіти.З повагою освітній юрист, психолог - Лілія Орел🤝Для отримання індивідуальної консультації звертайтеся в месенджер

Через це вас не сприймають як лідера 👇1. Ви занадто часто жартуєте і смієтесь.Мова лідера — зібрана й рівна. Сміх як реакція на напругу зчитується як слабкість.Наприклад, під час розмови про гроші ви жартуєте, щоб зняти напруження — і цим самі знижуєте свою вагу.Усмішка доречна. Але в серйозних питаннях важливіше тримати фокус, а не іронізувати.2. Ви відкриваєтесь надто швидко.Це щирість без запиту. У переговорах вона виглядає як потреба сподобатися будь-якою ціною.Сильна позиція: тепло — не означає близько.Сказане вами можуть обернути проти вас.3. Ви миритесь із неповагою.Мовчати у відповідь на знецінення — означає погоджуватися.Лідер не ігнорує, коли його перебивають або применшують. Він відповідає коротко й по суті, захищаючи межі.Повагу отримує той, хто не дозволяє переходити межу.4. Ви постійно шукаєте підтвердження.Поглядами, жестами, словами. Це позиція учня, а не того, хто веде.Сильна установка: я знаю, що роблю, і не потребую загального схвалення.Будьте собою — і поруч залишаться ті, хто вас чує, а не ламає.5. Вам складно сказати «ні».Доброта без кордонів завжди з’їдає вплив.Фраза для тренування: «Я розумію запит, але моє рішення — ні».Доброзичливість — це ресурс. Межі — доказ сили.6. Ви надмірно виправдовуєтесь.Навіть там, де не маєте провини.Це створює відчуття, що ви завжди комусь винні.Лідер пояснює лише тоді, коли це справді потрібно.Ви маєте право на просте: «Я так вирішив».7. Ви уникаєте прямого погляду.Відведені очі сигналять: позиція нестійка.Погляд не мусить тиснути, але має бути впевненим і відкритим.8. Ви транслюєте сумнів.Фрази на кшталт «можливо», «я не впевнений, але…» знецінюють навіть сильні ідеї.Говоріть з позиції рішення, а не припущення.9. Ви вибачаєтесь без потреби.За голос, за емоції, за втому, за питання.Так ви ніби заявляєте, що не маєте права займати простір.10. Ви дозволяєте себе перебивати.Лідер не підвищує голос. Але й не дає себе стерти з розмови.Пауза. Погляд. Спокійне: «Я закінчу думку — і потім вас вислухаю».З повагою - освітній юрист, психолог Лілія Орел