Кейс як не треба 👀, і те, як можна ❤️Був кейс на одному зі студентських івентів, де після завершення активності компанія попросила не брати з собою їжу 🍕, які залишилися з кейтерингу. При тому, що частина студентів провела на події майже весь день, і не всі встигли пообідати.З боку компанії, можливо, виглядало як “організаційний момент”. Але для студентів це зчиталося як дуже показовий сигнал:“для вас важливіші коробки з печивом, ніж люди, які прийшли на наш івент”. І це яскравий приклад того, як дрібна деталь може повністю зруйнувати тепле враження навіть після класної програми.Бо студенти запам’ятовують не тільки лекції чи брендовані стенди. Вони дуже добре запам’ятовують людське ставлення, щедрість, відкритість або навпаки — надмірний контроль і заборони.Натомість маємо і класний кейс:коли компанія після івенту ще 20 хвилин стоїть і спілкується зі студентами, ділиться контактами, жартує і поводиться по-людськи, а не корпоративно. Саме такі моменти потім формують справжню лояльність до бренду.P.S. Чесно, важко коментувати і пояснювати дії роботодавців учасникам проєктів, бо і в самих виникає запитання "а чому настільки різні підходи?"