Юлія Гришина

❗️Необхідність оновлення Трудового кодексу об'єктивно назріла — ринок праці давно змінився, а чинне законодавство радянської доби вже не відповідає сучасним реаліямЯк докторка юридичних наук, авторка докторської дисертації на тему статусу профспілок і нині представниця Федерації профспілок України у Верховній Раді, можу сказати: в новому кодексі мають бути враховані реалії сьогодення та захищені права суб'єктів трудових правовідносин. Він повинен відповідати Конституції України та євроінтеграційним зобов'язанням.Особлива увага в кодексі має бути приділена захисту прав найманих працівників, від імені яких сьогодні говорять профспілки — а це мільйони людей. Тому моя позиція: важливо продовжувати та розширювати соціальний діалог та обговорення за участю профспілок.У збалансованому Трудовому кодексі мають бути захищені інтереси і працівників, і роботодавців, але ключовою має залишатися соціальна справедливість.Збереження ролі профспілок, гарантії права на страйк, недопущення легалізації локаутів — принципові питання, які мають залишатися предметом конструктивного діалогу, а не односторонніх рішень 🤝Проєкт Трудового кодексу на сьогодні погоджений комітетами ВРУ та очікує на розгляд у залі Парламенту. Розраховую на якісне продовження дискусії — у тісній співпраці з Федерацією профспілок України.Детальніше — в інтерв'ю для УНН 👇https://unn.ua/news/bez-vrakhuvannia-pozytsii-profspilok-novyi-trudovyi-kodeks-ne-bude-yakisnym-nardep-hryshyna

⚠️ Зброї — не місце в школах.Школи — це місця масового перебування дітей. У нинішніх умовах безпечне середовище в закладах освіти є необхідністю — без винятків і компромісів.Сьогодні вранці в одному з навчальних закладів Ужгородського району сталася небезпечна ситуація: учень здійснив постріл і поранив однокласника, принісши до школи пістолет. За попередніми даними, зброя була травматичною, і, на щастя, вдалося уникнути серйозних наслідків.⚠️ Ця ситуація ще раз підтверджує: питання безпеки в школах не можна ігнорувати! В Україні вже діє відповідне законодавство, яке регулює ці норми. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 року № 70 затверджено перелік небезпечних предметів і речовин, з якими заборонено перебувати на території та в приміщеннях закладів загальної середньої освіти. І зброя зазначена першою в переліку заборонених предметів.📌 Закликаю засновників, керівників закладів освіти, педагогів і батьків ознайомитися з чинними нормами та забезпечити їх дотримання в освітньому процесі. Це спільна відповідальність усіх учасників.Сьогодні, коли в обігу перебуває значна кількість зброї та потенційно небезпечних предметів, ми не маємо права недооцінювати ризики.🛑 Безпечне середовище в школах — це базова умова навчального процесу. Школи мають бути безпечними для всіх учасників освітнього процесу, і наше спільне завдання — забезпечити це.

«Лист до Європи»: стартує третій щорічний конкурс есе для молодіЩо б ви сказали Європі, якби мали можливість звернутися до неї напряму? Представництво ЄС запрошує українських учнів та студентів поділитися своїм баченням майбутнього європейської України та спільних цінностей. Це не просто творче завдання, а можливість бути почутими на найвищому дипломатичному рівні.📍Хто може взяти участь?Українські студенти та учні віком від 16 до 22 років (школи, коледжі, університети).📍Вимоги до есе:🔹Мова: українська.🔹Обсяг: 800–1000 слів.🔹Стиль: щирість, оригінальність та власний погляд. 📍Важливо: роботи, написані за допомогою ШІ або з ознаками плагіату, будуть дискваліфіковані. Авторів найкращих робіт запросять на урочисте святкування Дня Європи у Києві. Там відбудеться офіційна церемонія нагородження та зустріч із дипломатами Представництва ЄС і високими гостями.📍Як податися?Надсилайте роботу на пошту: [email protected]Тема листа: Europe Day Essay Competition 2026.Титульна сторінка: обов’язково вкажіть ПІБ, дату народження, місто/село, навчальний заклад, назву Євроклубу (якщо є), телефон та email.Дедлайн: 30 квітня 2026 року.

🤝 Взяла участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України Володимира Зеленського — майданчика прямого діалогу між громадами та органами влади, де є можливість почути голос кожного регіонуПід час дискусії обговорили ключові питання розвитку громад: економіку, податки, безпеку, інфраструктуру та відбудову.🎓 Особливу увагу приділили освіті. Громади порушували питання реформи старшої школи та викликів, пов’язаних із її впровадженням.Окремо обговорили підвищення заробітних плат освітянам. У своєму виступі зауважила, що за ініціативи Президента, за підтримки Уряду і Парламенту, освіта при формуванні державного бюджету визначена пріоритетом №2 після сектору безпеки й оборони. На цей підхід закликала орієнтуватися і громади.Разом, підтримуючи одне одного, ми зможемо і зобов’язані підтримати наших освітян.💡 Цікава ініціатива прозвучала від студентки Ужгородського національного університету — створення Конгресу молоді при Президентові, щоб українська молодь могла долучатися до формування державної політики. Ініціативу Президент підтримав.🙏 Дякую Президенту України за створення такої ініціативи, як Конгрес місцевих та регіональних влад, який дає можливість представникам різних гілок влади чути один одного.

📱Безпека дітей у соцмережах — питання, яке не можна відкладати.Світ уже активно реагує на загрози, які несуть соціальні мережі для дітей. І Україна не може залишатися осторонь.За моїм запитом Дослідницька служба Верховної Ради підготувала оглядове досьє щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі — і результати справді тривожні:— кожен четвертий підліток проводить онлайн 7+ годин на день;— 4 із 5 дітей мають акаунти в Telegram і TikTok;— кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями в мережі;— 60% дітей нікому про це не розповідають.І це лише частина реальності. Соцмережі сьогодні — це не тільки про комунікацію. Це і про ризики: від небезпечного контенту до цілеспрямованого впливу та вербування.❗️Водночас важливо: наше завдання — знайти збалансовані рішення без тотальних заборон, але з реальним захистом і відповідальністю, перейнявши найкращий світовий досвід і адаптувавши його до українських реалій.Працюємо над законодавчими рішеннями, які справді зможуть захистити наших дітей у цифровому середовищі.▶️ Детальніше — у виступі у Верховній Раді за посиланням:https://youtu.be/h3VmwW12v00

Академічна доброчесність — це не лише про науку та університети. Вона починається з перших кроків у пізнанні та навчанні 📚Ми вже провели низку заходів щодо імплементації закону у закладах вищої освіти. Тепер переходимо до шкіл і коледжів.Разом із Державною службою якості освіти України та Русланом Гураком розпочинаємо серію круглих столів, присвячених тому, як цей закон працюватиме на рівні середньої освіти.Академічна доброчесність — це про відповідальність, справедливість, самостійність і повагу. Саме ці цінності формуються ще в школі, тому важливо працювати з ними з перших років навчання.Закон передбачає, що доброчесність стає частиною освітнього процесу. Зокрема, йдеться про проведення навчань з академічної доброчесності та академічного письма, у межах яких учні отримуватимуть базові знання та навички.Ми маємо сформувати культуру доброчесності, яка безперечно потребує залучення всіх: педагогічних працівників, батьків і самих учнів.Попереду — профільні круглі столи з освітянами та експертами. Деталі згодом.

ВРУ ухвалила законопроєкт №14104 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення форм державної підтримки у сфері освіти»! «За» — 274 голоси.Проблема освітніх втрат через пандемію COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії, на жаль, набула системного характеру. Сьогодні тисячі дітей і молодих людей в Україні потребують додаткової підтримки, щоб надолужити знання та повернутися до повноцінного навчання.Збільшення можливостей для подолання освітніх втрат — це не просто про освіту. Це інвестиція в майбутнє нашої держави, її економіку та людський капітал‼️Законопроєкт пропонує сучасні та необхідні інструменти підтримки, зокрема:🔹Тьюторський супровід й індивідуальну допомогу.🔸Підготовчі та адаптаційні програми у школах.🔹Підготовчий освітній рік у ЗВО для ВПО, демобілізованих військовослужбовців та інших громадян, які зазнали освітніх втрат.Крім того, документ передбачає розробку державної стратегії надолуження освітніх втрат до 2030 року, що забезпечить системний підхід до вирішення цієї проблеми.Дякую колегам за підтримку в залі!

«Мамо, а як ми будемо жити без соцмереж?»Саме це питання мені поставила моя донька, коли вдома ми обговорювали одну з найбільш обговорюваних тем у суспільстві — можливість заборони або обмеження соціальних мереж для дітей в Україні.Це точно не поодинокий випадок. Таке питання поставить практично кожна дитина, якщо ви спробуєте поговорити з нею про це.І воно дуже показове — наскільки глибоко соціальні мережі інтегровані в життя дітей і як сильно впливають на їхнє сприйняття реальності.В ефірі «Нічна Варта» на «1+1» разом із ведучими Іриною Прокоф'єв та Євгеном Плінським, а також психологинею Оленою Лізвінською говорили не просто про обмеження соцмереж для дітей.Говорили про головне — як забезпечити безпеку в цифровому середовищі.Сьогодні це значно більше, ніж просто обмеження контенту.Йдеться про реальні ризики, з якими діти стикаються щодня:▪️ психологічний вплив і залежність▪️ маніпуляції з боку дорослих▪️ втягнення у протиправну діяльність через соцмережі🌍 Світ уже рухається до різних рішень — від обмежень часу до відповідальності платформ — і пропонує багато варіантів їх впровадження для убезпечення дітей.Україна також має знайти свій баланс між свободою і безпекою — адаптований до наших реалій.🎥 Більше — у нашій розмові в новому випуску «Нічної варти» — «Пандемія соціальних мереж».🔗 Посилання залишаю — обов’язково подивіться.https://youtu.be/GCzEPxWsW64?si=yoms0d41UOmR4F4m💬 Важлива ваша думка — як ви вважаєте, де має бути ця межа? Напишіть у коментарях.

Президент Володимир Зеленський підписав Закон щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених 👩‍🎓Основні зміни: 🔹У законодавстві вперше на рівні визначень закріплюються ключові поняття, наприклад: «відкрита наука», «відкритий доступ», «постдокторант», «принципи FAIR» тощо. Удосконалено визначення терміну «дослідницька інфраструктура».🔸Визначено особливості діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, передбачено створення Реєстру дослідницької інфраструктури, а також можливість формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів.🔹Вводяться механізми конкурсного добору постдокторантів, розширюються можливості грантової підтримки Національним фондом досліджень України програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі, а також уточнюється роль і повноваження рад молодих учених.🔸Визначено нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження в реалізації досліджень.🔹Закон розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, водночас посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень.🔸Оновлено підходи до формування держзамовлення на науково-технічні розробки, а також розширено цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.🔜 Далі — практична реалізація положень закону та запуск передбачених інструментів підтримки досліджень і науковців.Робота науковців — кропітка й нелегка. Особливо під час війни. Маємо системно підтримувати наших вчених — їхній внесок в українську науку надважливий ✊🇺🇦

❗️В ефірі Новини.LIVE ми знову обговорювали безпеку дітей у цифровому середовищі та актуальне питання — чи потрібна заборона соціальних мереж для дітей та підлітків в Україні.📊 Для того, щоб знайти правильне рішення, необхідно провести дослідження в Україні, щоб зрозуміти, як діти користуються соцмережами, які виклики це створює та які заходи допоможуть ефективно їх захистити. Я звернулася до дослідницького центру Верховної Ради України, щоб ініціювати таке дослідження та отримати актуальні дані по нашій країні. Водночас вже сьогодні зрозуміло, що нам потрібно сформувати власну стратегію, яка враховуватиме потреби дітей, сучасні виклики цифрового середовища та реалії саме в Україні.⚖️ Як я наголосила в ефірі: «У будь-якій галузі повна заборона завжди викликає несприйняття, і люди починають думати, яким чином ці заборони обійти». Тому вже зрозуміло, що потрібне комплексне рішення, де батьки, держава та цифрові платформи працюватимуть разом для забезпечення безпеки дітей у цифровому середовищі, водночас зберігаючи їхню свободу.🎥 Детальніше про підходи різних країн, варіанти рішень, ключові виклики та небезпеки дивіться в ефірі.