Юлія Гришина

🏛️ Університет — це не стіни. Університет — це люди.Тема збереження людського потенціалу — одна з найважливіших для держави в умовах війни. В системі вищої освіти особливо чітко це відчувається ще з 2014 року, коли з'явилися перші релоковані університети. Тодішній досвід довів: можна втратити корпуси, аудиторії та кафедри, але якщо ти зберіг викладачів, науковців та студентів — ти зберіг університет.Сьогодні цей виклик став набагато більшим. Прифронтові виші, університети в евакуації, щоденні обстріли. Збереження людського потенціалу, захист і підтримка викладачів та студентів — це зараз питання виживання всієї держави.Саме про це говорили на діалоговій платформі НАЗЯВО «Університет_Це_Люди» у Львівській політехніці, де я виступила зі вступним словом.Надзвичайно важливо, що цей майданчик зібрав представників з усіх регіонів України, щоб спільно обговорити:👉 Як нам зберегти систему та якість вищої освіти в умовах повномасштабного вторгнення?👉 Як знайти баланс між безпечним навчанням та якістю знань?Щиро побажала учасникам плідної праці. Дуже чекаємо на конкретні напрацювання, щоб оперативно впроваджувати їх у життя та підтримувати освітню галузь на законодавчому рівні! 🇺🇦

Міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що урядовий законопроєкт щодо умов вступу до вишів у 2027 році відповідає умовам, які є наразі, і назвав «абсурдом» законодавчу ініціативу 50-ти народних депутатів щодо зменшення кількості обов'язкових предметів НМТ на 2027 рік, якщо в країні триватиме воєнний стан. Дякую міністру освіти за «високі» етичні стандарти спілкування між інституціями.Що ж, поговорімо про те, що насправді є абсурдом в українській освіті в часи великої війни.🔴 Абсурд №1. Це на п'ятому році повномасштабного вторгнення, в умовах постійних обстрілів, безперервних тривог, хронічного стресу та блекаутів, ставити в НМТ більшу кількість обов'язкових предметів, ніж було до війни. Вимагати від випускників складати всі чотири іспити в один день протягом 4 годин, хоча у мирний час на кожен предмет виділявся окремий день. Особливо у прифронтових регіонах, де звичайний іспит перетворюється на героїзм. Сумно, що тільки на пʼятий рік війни міністерство передбачило можливість для дитини після нічних обстрілів перенести складання НМТ на додаткову сесію, але, на жаль, ці рішення слабко прокомуніковані, і про них мало хто знає.🔴 Абсурд №2. Знати, що відповідно до результатів міжнародного дослідження PISA-2022, рівень знань з математики у 42% українських школярів не досягає навіть базового. І за три роки на посаді міністра не зробити жодного системного кроку для підвищення якості її викладання.❓ Де реформа педагогічної освіти?❓ Де підвищення кваліфікації вчителів математики?❓ Де зміна структури та підвищення заробітної плати освітян, щоб мотивувати сильних фахівців іти в школи?🔴 Абсурд №3. Проігнорувати рекомендацію профільного Комітету і досі не затвердити комплексну Концепцію подолання освітніх втрат. Міністерство щороку просто констатує погіршення ситуації. І саме народні депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт щодо подолання освітніх втрат. Дякую Інні Совсун за ініціативу.🔴 Абсурд №4. Не розробити комплексу стратегічних рішень щодо підтримки системи технічної, інженерної та оборонної освіти в країні, яка п'ятий рік поспіль веде технологічну війну за виживання! Як і не створити дієвої концепції підтримки релокованих та прифронтових університетів.🔴 Абсурд №5. Реалізовувати важливу реформу старшої профільної школи так, як це відбувається зараз: без урахування викликів війни, без достатньої комунікації, з великою ймовірністю погіршення прав дитини на освіту.В освіті немає простих рішень. Проте освітня система, особливо в умовах війни, вимагає системної роботи та комплексних стратегічних рішень. Коли ми нарешті їх побачимо, пане міністре?

Тему можливого спрощення НМТ на 2027 рік вже другу добу активно обговорюють у мережі, у школах і на кухнях — і це добре, що стільки людей нарешті заговорили про освіту!Проте хочу розвінчати деякі міфи, якими обріс наш законопроєкт (з яким ви можете вже ознайомитись на сайті ВРУ — https://youtu.be/5S1lmjJPLJM):1️⃣ Математику ніхто не скасовує й не прибирає з НМТ! Вона була, є і буде одним з найважливіших предметів шкільної програми. І вона залишається серед предметів, які можна обрати на НМТ.2️⃣ Зменшення предметів НМТ до 3-х — це пропозиція тимчасового рішення, лише на вступну кампанію 2027 року. Оскільки в умовах війни Верховна Рада України щороку затверджує структуру НМТ на наступний рік.3️⃣ До 2021 року структура ЗНО була більш гнучкою: оскільки, якщо ти не добрав бали по одному з обовʼязкових предметів — завжди можна було перекрити додатковим предметом й обрати свою освітню траєкторію в системі вищої освіти України. До того ж обовʼязковим предметом була лише українська мова, а між математикою та історією можна було обирати. Також була можливість за бажанням скласти до 5 профільних предметів на вибір. Іспити відбувались у різні дні. На жаль, в умовах війни «розбивку» на окремі дні неможливо реалізувати. Тобто в умовах війни, освітніх втрат, тривог, блекаутів і нерівного доступу до навчання «вхід» у вищу освіту став жорсткішим, ніж був у довоєнній моделі. ‼️ На жаль, недобирання одного балу з будь-якого з чотирьох предметів, які складаються за чотири години в один день, незважаючи на психологічний стан дитини (наприклад, після обстрілу), зачиняє перед дитиною двері вищої освіти в Україні й часто спонукає до виїзду на навчання закордон. Перенавантаженість і відсутність гнучкості цієї структури НМТ — саме в цьому проблема, а ніяк не в МАТЕМАТИЦІ!Більше розповіла в ефірі Телеканал Київ24 ⬇️https://youtu.be/5S1lmjJPLJM

🎓 Правила вступу до університетів мають відповідати викликам війниСьогодні разом з 50-ма депутатами Верховної Ради з різних фракцій ми зареєстрували альтернативний урядовому законопроєкт щодо зменшення кількості предметів НМТ (№ 15254-1 від 02.06.2026). Підтримка наших дітей та збереження їх у системі української освіти — це цілковита й безапеляційна необхідність. Ми пропонуємо рішення, подібне до того, що успішно працювало до війни й показувало гарні результати.Чому цей закон важливий?✅ Збереження людського капіталу. Україна стоїть перед катастрофічними масштабами виїзду молоді за кордон. Ключова мета наших змін — збереження молоді в системі української освіти. Україна не може втрачати дітей через те, що вступ до українських ЗВО виглядає для родин абітурієнтів менш реалістичним та менш безпечним, ніж виїзд за кордон.✅ Провали дорослих — не провина дітей. На жаль, рівень знань впав, і це факт. За даними свіжого опитування Rakuten Viber та edtech-компанії EdEra, 91% учителів констатують погіршення результатів через війну, стрес (69%) та хронічний онлайн (54%). При цьому Міністерство освіти і науки України за ці роки не забезпечило комплексних рішень: хоча була рекомендація Комітету освіти, так і не затверджено концепцію надолуження освітніх втрат, не реформовано педагогічну освіту, немає системного підвищення кваліфікації вчителів, оновлення програм та не розроблена нова структура заробітної плати освітян. Весь цей суцільний клубок невирішених проблем ми не маємо права перекладати на підлітків через надмірну кількість обов’язкових іспитів. ✅ Нереалістичні умови. У нинішніх реаліях 4 предмети в один день та 4 години тестування поспіль — це не просто надмірне психологічне навантаження, а ще й прямий безпековий ризик переривання іспиту через тривоги чи обстріли в укриттях.Що ми пропонуємо на 2027 рік (рішення на період воєнного стану)?▫️Збалансовану формулу: два обов’язкові предмети (українська мова та історія України) + один предмет на вибір вступника. ▫️Математика залишається, але на вибір дитини для вступу на відповідні спеціальності. Для держави стратегічно важливо підтримувати технічні та інженерні спеціальності, проте введення обов'язку складати іспит з математики на всі спеціальності проблему не вирішує, а лише ускладнює. Потрібні комплексні стратегічні рішення від МОН для мотивації: збільшувати вагу вступного балу з математики через коефіцієнти, підвищити стипендії тим, хто навчається за цими спеціальностями, впроваджувати програми стажування вже з 3–4 курсу з можливістю заробляти кошти, збільшити держзамовлення та забезпечення грантами на технічні спеціальності, проводити якісну комунікацію щодо цього питання та ін. Проблему вирішує мотивація.Маємо діяти як відповідальна держава, яка бореться за своє майбутнє, а не виштовхує його за кордон. Закликаю колег-депутатів та освітянську спільноту об'єднатися навколо цієї ініціативи й підтримати Закон!#НМТ#Освіта#Іспити

Вишиванка — це наш генетичний код, наша друга мова і наш маніфест світу 🇺🇦🪡 У кожному її стібку зашифровано, звідки ми, хто наш рід і за які цінності ми стоїмо. Протягом століть вороги намагалися знищити нашу ідентичність, заборонити мову та стерти культуру. Але українці передавали вишиті сорочки з покоління в покоління як найдорожчий скарб. Ми пронесли свій код крізь роки репресій і вистояли.20 років тому студенти в Чернівцях започаткували День вишиванки, і відтоді свято вийшло далеко за межі України. Сьогодні нашу сорочку вдягають не лише вдома чи в діаспорі, а й представники різних країн, партнери та друзі України по всьому світу як підтвердження солідарності з Україною, її народом і цінностями.Мене по-справжньому тішить, що вишиванка для нас остаточно перестала бути одягом «до свята». Її носять і на роботу, і на дипломатичні зустрічі, і на звичайні прогулянки, і навіть на передову. Бо сьогодні це наша щоденна позиція і спосіб сказати: «Я — українець, і я цим пишаюся!»Одягайте вишиванки гордо. Бо вишиванка — це і позиція, і краса. Справжнє українське мистецтво, яке говорить саме за себе 🌻🇺🇦

🇺🇦 Стійкість прифронтових регіонів — це стійкість усієї країниДля підтримки прифронтових громад вона потребує цільових рішень за різними напрямами: економіка, соціальне забезпечення, освіта, медицина, збереження людського потенціалу.Днями взяла участь у нараді під головуванням Прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко щодо прифронтових територій. Дякую за системну увагу до цієї теми та регулярну роботу в цьому напрямі 🙏Наразі для прифронтових громад вже працює ряд програм підтримки, які були напрацьовані нами спільно з Урядом в рамках першого пакету рішень, зокрема:✅ Гранти для малого бізнесу до 500 тис. грн — державна програма «Власна справа» / «єРобота» через Дію.✅ Гранти на обладнання до 8 млн грн — програми підтримки виробництва та переробної промисловості.✅ Компенсація до 40% вартості української агротехніки — державна програма компенсації Мінекономіки та Мінагрополітики (часткова компенсація вартості техніки українського виробництва).✅ Відшкодування частини зарплати та ЄСВ — програми компенсації роботодавцям через Державну службу зайнятості та інші.Під час зустрічі обговорили нові сформовані пропозиції другого пакету рішень щодо економічної підтримки громад і бізнесу прифронтових регонів.🏫 Окремо порушила питання підтримки освіти у прифронтових регіонах. Обговорили нашу з колегами законодавчу ініціативу про відкладене ЗНО. Це можливість для дітей з прифронтових територій вступати до прифронтових університетів без ЗНО, з обов'язком скласти його протягом перших років навчання.Чому це важливо? Це один із кроків, який дозволить зберегти в регіонах людей та університети. Більшість цих університетів є бюджетоутворювальними. Наприклад, Сумський державний університет — головний платник податків міста Суми. Також наголосила на потребі системного бачення МОН щодо освіти у прифронтових регіонах. Ця сфера потребує постійного, стратегічного й прогнозованого супроводу, а не разових кроків.З командою МФО «Прифронтові території», де я відповідаю за освітній напрямок, системно працюємо над розробкою і ухваленням рішень щодо підтримки прифронтових регіонів 🇺🇦

Запрошую кожного з вас відвідати «Фестиваль кар'єри» на ВДНГ, який стартує вже цього четверга! Це понад 200 компаній-роботодавців, сотні подій та понад 100 000 відвідувачів щороку⚡️ Серед інших зон там працюватиме 🎓 Освітній простір, організований за моєї підтримки.Світ змінюється швидше, ніж ми встигаємо адаптуватися, тому зупинятися у власному розвитку сьогодні просто не можна. «Фестиваль кар'єри» — реальна можливість відкрити нові вектори й зробити наступний крок.Чотири дні, з 21 по 24 травня, ВДНГ стане майданчиком для професійного зростання, корисного нетворкінгу та нових стартів. Тут кожен — від підлітка до досвідченого фахівця — зможе знайти орієнтири й інструменти для руху вперед.Що на вас чекає:🤝 Зона роботодавців та експрес-співбесід — пряме знайомство з топовими компаніями, пошук роботи чи стажування і перше інтерв'ю без зайвої бюрократії.🎓 Освітній простір — презентації закладів вищої та профосвіти, і окрема зона для дітей та підлітків: від садочків до позашкільних програм.🧠 Лекції, воркшопи та дискусії — предметні розмови про тренди ринку праці й практичні навички від провідних спікерів.☕️ Кар'єрне кафе — безоплатні консультації кар'єрних радників, профорієнтаційні ігри та вправи на самопізнання.🌿 Зона ментального перезавантаження — практичні інструменти, щоб відновити ресурс і знайти баланс.🍔 Фудкорт і нетворкінг — живе спілкування й обмін ідеями у невимушеній атмосфері.Приходьте всією родиною — тут є що відкрити і дорослим, і дітям. Більше про фестиваль за посиланням — https://career.vdng.ua📅 ВДНГ, 21–24 травня. До зустрічі! ❤️

Сьогодні в Україні відзначають День науки! 🇺🇦Пишаюся, що це свято стосується і мене особисто. Багато років тому я обрала шлях науковиці й продовжую його сьогодні вже в новій ролі.Наука — це рушій. Без жодного перебільшення. Кожне відкриття, кожна публікація в міжнародному журналі, кожна інноваційна розробка — це те, що робить Україну сильнішою, будує наше майбутнє та гартує нашу перемогу. Ми, наукова спільнота, добре знаємо: інтелект — це наша найпотужніша зброя! 🧠✨У бюджеті на 2026 рік нам вдалося збільшити фінансування науки на 40% — серйозний крок уперед після десятиліть недофінансування. Напередодні свята я знову звернулася до колег у парламенті: ця тенденція має стати нормою. Працюємо над тим, щоб наступного року підтримка вчених лише зростала! 📈Сьогодні щиро дякую кожному колезі. Щаслива особисто знати багатьох наших неймовірних науковиць і науковців — ви справжні титани. Дякую тим, хто працює попри вимкнення світла, обстріли та всі виклики. Тим, хто прославляє Україну на весь світ і створює майбутнє вже сьогодні. 🇺🇦🙌Зі святом! Разом — до нових відкриттів і великої перемоги! 💙💛Більше про досягнення і сьогодення української науки поділилась у своєму блозі на Oboz.ua — https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/den-nauki-v-ukraini-yak-ukrainska-nauka-vizhivae-v-umovah-vijni-i-yak-situatsiya-zminyuetsya-na-krasche.htm

📱 Нещодавно Сергій Притула та Антон Тимошенко у своєму подкасті «Гуртом та вщент» обговорили мою ініціативу щодо захисту дітей у цифровому середовищі. Приємно, що тема набирає все більшого розголосуЯкщо підбити підсумок тієї розмови: суспільство вже відчуває проблему, але ще не сформувало розуміння, що з нею робити. Питань більше, ніж відповідей, і це нормально. Спробую дати відповіді на деякі з тих, що прозвучали у відео.🌍 У світі зараз справжній бум законодавчих ініціатив щодо захисту дітей у цифровому просторі. Першою країною, яка повністю заборонила соцмережі для дітей до 16 років, стала Австралія🇦🇺 — закон набрав чинності в грудні минулого року. Подібні ініціативи реалізуються або активно обговорюються у Франції, Іспанії, Португалії, Польщі, Німеччині, Данії, Фінляндії, Бразилії, Індонезії, Туреччині, окремих штатах США тощо. Навіть європейський парламент ухвалив рекомендаційну резолюцію щодо встановлення мінімального віку в 16 років для доступу до соцмереж.⚠️ Для України це питання має додатковий вимір, про який я вже неодноразово писала: вербування наших дітей ворогом саме через соцмережі та месенджери.Небезпеки очевидні, тому цілком погоджуюся з авторами подкасту: це питання треба «менеджерити». Ми вже в процесі — проводимо дослідження, формуємо робочу групу для роботи над законопроєктом, який враховуватиме українські реалії.Ну і якщо зовсім чесно, як і учасники подкасту, теж іноді думаю, що й собі б таке обмеження не завадило 😄 Життя б заграло іншими фарбами!😁

Освітяни — найнижче оплачувана професія в Україні. Нам не соромно?📊 Держстат оприлюднив дані за березень 2026 року: середня зарплата в освіті — 19 394 грн. Після податків — трохи більше 15 тисяч. Це офіційно останнє місце серед усіх галузей економіки.Для порівняння:▪️ Сфера інформації та телекомунікацій — 85 673 грн.▪️ Середня по країні — 30 356 грн.Нельсон Мандела казав: «Освіта — це найпотужніша зброя, яку ти можеш використати, щоб змінити світ». Ми вимагаємо від вчителя формувати нове покоління, адаптувати дітей до війни, будувати стійкість країни — і платимо йому за це менше за всіх.‼️ Це ганьба. Без перебільшень.🎯 Роками освіта фінансувалася за залишковим принципом, і ми бачимо результат. Ми не можемо говорити про розвиток країни, поки людина, яка тримає в руках наше майбутнє, думає про виживання. Наше спільне завдання — витягнути освіту з цього антирейтингу.Освітяни України заслуговують на значно більше. Потрібна системна робота над цією проблемою, доки ситуація не зміниться!Нагадую, що в роботі над Держбюджетом–2026 Верховна Рада разом з Урядом визначили освіту й науку другим пріоритетом після оборони та передбачили поетапне підвищення заробітної плати вчителів: з 1 січня — на 30%, а з 1 вересня — ще на 20%, виділивши на це рекордні 64,6 млрд грн. Проте, щоб підвищення зарплат дійсно відбулося, на всіх рівнях влади мають бути чітко визначені пріоритети. Такий підхід має бути й на рівні громад — саме тоді розриви в оплаті праці як серед освітян, так і в порівнянні з іншими професіями, поступово зменшаться.Очікуємо від МОН рішення щодо зміни системи оплати праці освітян, яке має стати основою реальних змін у галузі.