Україна та США підписали історичну угоду про надра, яка передбачає створення Інвестиційного фонду з відбудови України 🇺🇸🇺🇦Ключові положення:🔹Повна власність і контроль залишаються за Україною.🔸Рівноправне партнерство. Фонд створюється 50/50. 🔹Національна власність захищена.🔸Немає згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США. Жодні борги та допомога, яка надавалася Україні до підписання документу, не є предметом цієї угоди🔹Угода відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс.🔸США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології. 🔹Угода надає податкові гарантії. Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні.Саме за такою, виграшною для України версією угоди, – кропітка робота великої команди. Маємо тепер ратифікувати документ у Верховній Раді ✊Дякую Президенту Володимиру Зеленському, Міністерці економіки Юлії Свириденко та всім, хто працював над збалансуванням угоди й над відстоюванням українського інтересу в цій справі 🇺🇦З остаточним текстом угоди можете ознайомитися за посиланням ⬇️https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/681/339/e31/681339e31d3dd033825712.pdf
Продовжую працювати із запитами з регіонів 🤝Отримала відповідь від очільника МОН на своє депутатське звернення, сформульоване за результатами наради з ректорами ЗВО Дніпропетровської області (на зображеннях ⬇️). 📍Щодо системного підвищення мінімального конкурсного балу для вступу.МОН апелює до того, що це гарантуватиме суспільству якісну підготовку фахівців з вищою освітою за всіма спеціальностями. 💭 Вважаю, що підвищення вступного балу мало корелюється з покращенням якості освіти. 🔹Вже шостий рік (COVID-19 + повномасштабне вторгнення) освітні втрати України збільшуються. Бачимо значний відтік абітурієнтів та й взагалі школярів за кордон. Водночас є частка дітей, які вимушено через війну перебувають за кордоном. Вони вчаться не за українською програмою, але все ж самостійно готуються та планують вступати в українські ЗВО. 🔸Наші діти складають НМТ у непередбачуваних складних умовах, зумовлених безпековою ситуацією. Переривання процесу через повітряні тривоги, вибухи чи подібні фактори – це завжди стрес. Хвилювання, розгубленість – абсолютно природні в таких ситуаціях. Часто в цих умовах абітурієнти, які завзято вчилися, показують не найкращий результат. ☝️Вважаю, що ці факти не можна ігнорувати. Діти не винні в цьому. Їх треба підтримувати та спрощувати Правила вступу. Україна повинна боротися за збереження кожної дитини в українській системі освіти.А що з цього приводу думаєте ви? Діліться в коментарях ⬇️
Чудовий сюжет про двомовну Угорсько-українську початкову школу та гімназію в Будапешті 🏫Такі освітні заклади повинні бути й в інших країнах. Це дає можливість нашим дітям, які вимушено виїхали з України через війну, без стресу адаптуватися до нового середовища, почувати себе комфортно в іншій країні, навчатися рідною мовою, паралельно вивчаючи іноземну (у цьому випадку – угорську та англійську). 📍Показовою є історія Кирила з Херсону. Хлопець жив в окупації, вимушено виїхав до Угорщини, але хоче повернутися в Україну. Зі зрозумілих причин має великі освітні втрати. Але сподівається вдало скласти НМТ та вступити в український ЗВО. Україна повинна боротися за кожного українця. Можливості вступу таких дітей до українських освітніх закладів повинні бути частиною державної політики. Держава повинна створити всі умови для того, щоб повернути наших дітей в систему української освіти. А тих, хто ще вдома, – зберегти в ній. На жаль, у цьогорічному Порядку прийому для здобуття вищої освіти ми знову цього не побачили. Продовжую дискусію з МОН щодо необхідності відповідності Правил вступу умовам війни☝️
2️⃣ Про Звіт Рахункової палати «Про результати аудиту ефективності на тему «Проблеми мережі закладів вищої освіти: далі утримувати чи реформувати» від 26.11.2024 року.Виявлені проблеми у звіті Рахункової палати: ▫️Недостатня підготовка до реформування мережі ЗВО (зокрема, відсутній аудит мережі ЗВО, дорожня карта та середньостроковий план модернізації мережі).▫️Проблеми з комунікацією та узгодженням дій (зокрема, рішення про реорганізацію ЗВО приймалися ситуативно, без належного обґрунтування та комунікації з зацікавленими сторонами (працівниками, студентами, органами місцевого самоврядування)).▫️Протидія реорганізації з боку ЗВО.☝️Висновок – за умов нормативної невизначеності механізмів системного реформування мережі ЗВО, а також неволодіння МОН України актуальною інформацією про її стан, впровадження реформи модернізації мережі ЗВО здійснюється без урахування викликів сьогодення, несистемно та має суб’єктивний характер.🗣️ Саме на цих чинниках я наголошую з моменту першого обʼєднання. Прозорість, передбачуваність, затверджені критерії обʼєднання та кінцева мета. Дякую Рахунковій палаті за звіт. Чекаємо на рішення Кабміну.3️⃣ Також відправили до зали ВРУ проект Закону щодо визнання результатів навчання, здобутих громадянами України за кордоном. Законопроєктом пропонується формалізувати право громадян України на визнання результатів навчання, здобутих ними шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, що розташовані за кордоном.
🗣️ Учора на засіданні Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій вдруге розглядали контрольне питання про стан підготовки підзаконних нормативно-правових актів на виконання Закону України «Про дошкільну освіту»Закон ухвалили сім місяців тому – 6 червня 2024 року. Набув чинності він 1 січня. Для того, щоб Закон запрацював – потрібно було ухвалити 44 підзаконні нормативно-правові акти (37 з яких повинно було розробити саме Міністерство освіти і науки, 7 – інші органи центральної виконавчої влади). На жаль, станом на зараз з усієї кількості ухвалили лише 2 акти ❕Внаслідок цього маємо критичну ситуацію – Закон почав діяти, але є проблема з виконанням. І це вже частково погіршило становище працівників закладів дошкільної освіти. Цей Закон розробляли майже 5 років – провели понад 100 засідань робочої групи. Всі його норми спрямовані на покращення статусу працівників дошкільної освіти: йдеться, зокрема, про систему умов й оплати праці, робочого часу й часу відпочинку. На жаль, через ігнорування МОН підготовки підзаконних нормативно-правових актів вже маємо проблеми на практиці. Тримаємо питання на контролі. Через два тижні знову розглядатимемо його на засіданні Комітету. Окремо рекомендували команді МОН вийти в належну комунікацію з людьми, бо їм з цим жити й працювати ☝️
Заохочуємо молодь до читання українською й підтримуємо наших видавців 📚Ще в травні ми з колегами-депутатами ухвалили законопроєкт №11251 – щодо уточнення діяльності Українського інституту книги з підтримки розповсюджувачів видавничої продукції та надання державної допомоги на придбання книг. У червні його підписав Президент Володимир Зеленський. І зараз нарешті стартувала програма «єКнига», за якою повнолітні українці з 1 січня можуть отримати 908 грн на купівлю книжок. Як отримати кошти: 🔹відкрити застосунок «Дія»; 🔸обрати послугу «єКнига»; 🔹відкрити спеціальну віртуальну банківську картку «єКнига» в одному із банків-партнерів;🔸подати заявку;🔹очікувати на зарахування допомоги. Гроші потрібно витратити протягом трьох місяців з дня нарахування в книгарнях, які долучилися до програми. У межах програми можна придбати паперові, електронні чи аудіокниги будь-яких жанрів українською мовою. Читаймо книжки! Обов’язково долучайтеся 🙌🗣️ Якщо шукаєте книгу на освітню тематику – раджу свою «Знання, які змінюють світ». Тут, зокрема, про місце України у світовому освітньому процесі (у чому наша сила, а в чому відстаємо) та освітні практики інших держав. Купуйте й приїжджайте за автографом 🖋️Замовити можна за посиланням ⬇️https://bukva.ua/catalog/browse/1976/1/775043
👨🏫 Сьогодні на засіданні Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій розглядали законопроєкт #12053 – «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2025 року». Комітет рекомендував залишити для наступної вступної кампанії минулорічні умови, що передбачають складання чотирьох предметів на НМТ (три – обовʼязкові, один – на вибір). Водночас МОН розглядало можливість впровадити пʼять предметів на НМТ у 2025 році.Три роки пандемії COVID-19, третій рік повномасштабного вторгнення росії в Україну. Щороку – все гірші результати складання НМТ, все більші освітні втрати та відтік абітурієнтів за кордон. Цьогоріч кількість вступників на бакалаврат до українських ЗВО скоротилася на третину порівняно з 2023 роком.Вважаю, що в таких умовах основне завдання – зберегти українську систему освіти та наших дітей в цій системі 🇺🇦Посилення вимог до правил вступу жодним чином не корелюється з досягненням цієї мети. Тому я утрималася від голосування за цей законопроєкт. Вважаю, що всі зусилля зараз необхідно спрямувати на створення безпечних умов навчання, покращення якості освіти та захист наших дітей ✊
Навчання в умовах війни: як вплинуло на якість освіти в школах – результати українців. Трохи статистики 📈⚪️ Форма навчання в школах. В Україні функціонує 12 268 ЗЗСО. З них:🔹64% працюють очно.🔸19,6% – змішано.🔹16,4% – дистанційно.Станом на 10 вересня в Україні – 14,6% пошкоджених або зруйнованих закладів освіти.⚪️ Освітні втрати. Згідно зі звітами ДСЯО за 2023-2024 навчальний рік на основі проведених опитувань:🔹Лише третина учнівства зазначає, що вчителі продовжують навчальні заняття в укритті. 32% – вказують, що в укритті відсутні умови для проведення уроків, 39% – засвідчують, що кожен займається своїми справами.🔸Погіршення результатів навчання: 37% вчителів у селах та 36% у містах вказують, що результати учнів погіршилися з іноземної мови, по 35% – з української мови, по 34% – з математики, 32% – з літературного читання у селах, у містах – 35%.🔹Кількість дітей, які перебувають за кордоном, продовжує збільшуватися серед учнів і початкової, і базової, і старшої шкіл.⚪️ НМТ – маємо погіршення результатів. Порівняння на основі звітів УЦОЯО: 🔹Українську мову на 140+ балів у 2023 р. склали 74% абітурієнтів, у 2024 – 71,5%.🔸Математику на 140+ балів у 2023 р. склали 41,5%, у 2024 – 34,6%🔹Історію на 140+ балів у 2023 р. склали 56,6% абітурієнтів, у 2024 – 60,9% (як бачимо, результат з історії покращився ☝️)Як пристосовують освітню систему до навчання в умовах війни та як намагаються покращити якість освіти – згодом ⬇️
Днями очільник МОН Оксен Лісовий підтримав скасування дрес-коду в школах. Обговорили це питання в етері Новини.LIVE ⬆️Навіть трохи дивно, що ця тема викликала такий резонанс. Адже Указ Президента України №417/96 від 12 червня 1996 року «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти» втратив чинність ще у 2019 році, а разом з ним втратила чинність і Постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти» від 22 серпня 1996 року.Водночас Конвенція ООН про права дитини (ст. 8) зазначає про повагу права дитини на збереження індивідуальності, а Конституція України (ст. 23) – щодо права на вільний розвиток особистості. Про ОБОВʼЯЗКОВЕ впровадження шкільної форми в навчальних закладах в Україні давно не йдеться – законодавство не містить жодних норм про це. Однак це може бути вибір навчального закладу – УЗГОДЖЕНИЙ вибір засновника, адміністрації школи, батьківської спільноти та учнів. Якщо питання форми обговорене – воно може бути врегульоване лише статутом закладу загальної середньої освіти, не більше.Але й тут варто бути обережним – у жодному випадку навчальні заклади не мають права впроваджувати «покарання» за порушення такого умовного правила про шкільну форму. Будь-які можливі форми булінгу та дискримінації – неприпустимі.
Через повномасштабну війну в Україні – безпрецедентний попит на технічних фахівців. Найбільше компанії потребують компʼютерних та електричних інженерів 👨💻Також є високий запит навивчення електроніки та автоматизації, механічної та хімічної інженерії.🔹 Найбільш затребувані інженерні вакансії з Єдиного порталу вакансій: System/Network Administrator, інженер-конструктор, інженер-енергетик та головний енергетик, інженер, full-stack developer, devOps, інженер-електронік, інженер-програміст.🔸Найбільш затребувані вакансії працівників з профтехосвітою: слюсар, електромонтер, токар, електрик, електрогазозварник, фразерувальник, зварювальник, механік.❕Дослідження також свідчить про те, що у компаній є запит на співпрацю з університетами та ПТУ у форматі стажування, спільної розробки освітніх програм та гостьових лекцій. Найбільший інтерес вони мають до магістрів. Водночас компанії називають й основні барʼєри до співпраці – неякісна освіта та бюрократія в навчальних закладах.Співпраця закладів освіти з роботодавцями є принципово важливою. Насамперед, тому що підготовка спеціалістів для роботодавців усіх форм власності – це одне з основних завдань закладів освіти. Цей звʼязок повинен бути пріоритетним та системним ✊
TGLIST.COM.UA
