Гроші в Дії

💶Євро може зрости, якщо ЄЦБ відмовиться виключати послідовне підвищення ставки - WSJСвітові валютні ринки зосередили увагу на двох ключових подіях: публікації даних про інфляцію у США та майбутньому рішенні Європейського центрального банку щодо процентних ставок.Аналітик ING Кріс Тернер вважає, що євро може зміцнитися, якщо ЄЦБ підвищить ставку на 0,25 відсоткового пункту та не виключить нового підвищення вже в липні. За даними LSEG, фінансові ринки майже повністю заклали в ціни червневе підвищення ставки, але не очікують двох послідовних кроків регулятора.Водночас короткострокова динаміка євро значною мірою залежить від американської статистики щодо інфляції. Тернер прогнозує, що курс євро навряд чи перевищить 1,1575 долара, але й не повинен опуститися нижче 1,1550 долара до засідання ЄЦБ, навіть якщо інфляційні дані виявляться сильнішими за очікування. На початку торгів євро зріс на 0,1% — до 1,1557 долара.Долар тим часом дещо послабився напередодні виходу індексу споживчих цін у США. Аналітики Дойче Банку зазначають, що останніми тижнями на ринку посилилися очікування нового підвищення ставки Федеральною резервною системою. Спочатку це було пов’язано зі стрибком цін на енергоносії, однак додатковим аргументом стали три поспіль звіти про зайнятість, які перевершили прогнози.На думку Дойче Банку, ситуація на ринку праці дедалі більше відповідає цілям ФРС, що дозволяє регулятору зосередитися на боротьбі з інфляцією. Ринок наразі закладає одне підвищення ставки на 0,25 відсоткового пункту до кінця року та ще одне — наступного року. Індекс долара DXY знизився на 0,1%, до 99,854 пункту.В Азії більшість валют також втратили позиції щодо долара напередодні публікації американських даних. Валютний аналітик MUFG Bank Ллойд Чан попередив, що вища за очікування інфляція може зміцнити переконання інвесторів у тому, що ставки у США залишатимуться високими тривалий час. Додаткову підтримку долару, за його словами, надає відсутність ознак швидкого врегулювання конфлікту між США та Іраном. Напруженість на Близькому Сході продовжує погіршувати настрої інвесторів щодо ризикових активів.Окрему увагу ринки приділяють Японії. Стратег BofA Global Research Шусуке Ямада вважає, що більш жорстка позиція Банку Японії на засіданні наступного тижня може підтримати єну. Хоча підвищення ставки вже враховане ринком, інвестори уважно стежать за сигналами щодо подальшої траєкторії монетарної політики.Додатковим фактором підтримки японської валюти залишається ризик валютних інтервенцій. За словами валютного стратега OCBC Group Research Сіма Мо Сіона, курс долара вже перевищив позначку 160 єн, але подальше зростання стримується саме побоюваннями втручання японської влади. На його думку, інтервенції залишаються головним інструментом для обмеження ослаблення єни.@Гроші_в_Дії

Як підприємцю влаштувати тест-драйв виходу з операційки на 14 днів?Багато власників бізнесу мріють вийти з операційки, але панічно бояться залишити компанію навіть на три дні, очікуючи побачити на місці налагодженого процесу суцільне згарище. Насправді найкращий спосіб перевірити бізнес на міцність і навчити команду самостійності — влаштувати контрольований 14-денний тест-драйв вашої відсутності. 👉 Головне правило цього експерименту — ретельна підготовка, яка починається рівно за місяць до години ікс, та інвестування близько 200 доларів США в базові інструменти автоматизації та контролю. 🔵Підготовчий етап займає 4 тижні й базується на створенні простої матриці дублювання функцій та цифровізації процесів. Ви виписуєте всі свої щоденні завдання та розподіляєте 80 відсотків із них між наявними працівниками, чітко призначаючи одного тимчасового керівника із правом підпису та ухвалення фінансових рішень у межах ліміту, наприклад, до 20 000 гривень на одну операцію. Всі рутинні процеси, передача замовлень та зміна статусів клієнтів мають бути жорстко зафіксовані в CRM-системі, а завдання команди — у таск-менеджері, що коштуватиме близько 15 доларів за користувача на місяць. 🔵За два тижні до старту ви повністю припиняєте відповідати на запитання, які починаються зі слів «а що робити, якщо», і змушуєте команду приносити не проблему, а три готові варіанти її вирішення на вибір.🔵Коли настає перший день тест-драйву, ви виходите з усіх робочих чатів у Telegram чи Viber і видаляєте корпоративну пошту зі смартфона, залишаючи лише один екстрений канал зв'язку для вашого заступника. Для психологічного спокою та контролю залишків встановлюється залізне правило: команда працює повністю автономно, але заступник щодня до 19:00 надсилає вам один лаконічний SMS-звіт із 4 головними цифрами: сума виручки за день, кількість закритих угод, кількість нових лідів та наявність будь-яких позаштатних ситуацій. Жодних зідзвонів, обговорень на хвилинку чи перевірки макетів — якщо за перші 7 днів не сталося глобальної катастрофи, ваша система життєздатна, а працівники нарешті починають вмикати власну відповідальність замість постійного бігу до кабінету шефа.🔵Після повернення на 15 день ви проводите детальний ретроспективний аналіз роботи компанії разом із командою. Ви з подивом виявите, що близько 70 відсотків питань, які раніше вимагали вашої особистої участі, чудово вирішилися без жодного дзвінка, а реальні збої сталися лише там, де не було чітко прописаної інструкції чи регламенту. Ви фіксуєте всі виявлені дірки в процесах, виписуєте завдання на їхнє усунення і легально залишаєте за собою лише стратегічне планування, фінанси та роботу з ключовими партнерами. ДЕТАЛI — УУ

🇺🇦 🛒 Скільки українці витрачають на онлайн-покупки?🔵За даними WayForPay, у 2025 році українці здійснили майже 196 млн покупок онлайн, а загальний обсяг оплат в інтернеті досяг близько 256 млрд грн. У середньому одна онлайн-покупка обходилася приблизно у 1320 грн.🔵Ринок e-commerce продовжує активно зростати: у порівнянні з 2024 роком кількість онлайн-замовлень збільшилася на 7−10%, а відносно 2023 року — на 18−22%. Якщо ж порівнювати з 2021 роком, український онлайн-ринок виріс майже у 1,8 раза.🗣 У WayForPay зазначають, що ключовим драйвером розвитку залишаються покупки зі смартфонів — зараз на них припадає близько 60% усіх онлайн-замовлень. Також стрімко набирають популярності wallet-платежі: Apple Pay та Google Pay вже забезпечують приблизно 55−65% усіх оплат в інтернеті.🔵У 2025 році частка безготівкових оплат картками в Україні також продовжила збільшуватися. За сумою операцій вона досягла 65,4%, а за кількістю — 95,5%. Для порівняння, у 2024 році ці показники становили 64,5% та 94,6%.🔵Середній чек в українських онлайн-магазинах тримався на рівні 1150−1250 грн, що суттєво нижче, ніж у закордонному e-commerce. Це свідчить про те, що українці найчастіше використовують локальні платформи для щоденних покупок — одягу, косметики, доставки їжі, товарів для дому та замовлень через маркетплейси.🔵Найбільшу активність покупців традиційно концентрують Rozetka, Prom, Epicentr, Allo, Makeup і Kasta. Саме маркетплейси залишаються головною точкою входу для онлайн-шопінгу в Україні.🔵Окремо зростають і витрати українців у закордонних магазинах. За оцінками WayForPay, у 2025 році вони сягнули приблизно 90−120 млрд грн. Кількість транзакцій становила близько 40−55 млн, а середній чек — 2100−2600 грн, що майже вдвічі більше, ніж у внутрішньому e-commerce.🔵Серед найпопулярніших міжнародних платформ українці найчастіше обирають AliExpress, Temu, Amazon, iHerb, eBay та Shein. Особливо швидко у 2025 році зростав Temu, який активно залучає покупців низькими цінами, постійними акціями та масштабним просуванням у соцмережах.ДЕТАЛI - Копійка гривню береже

🇺🇦 Міграція як ресурс: Україна розробляє стратегію до 2035 рокуУкраїна переходить від дискусій про міграцію до конкретних рішень. Інститут демографії НАН України представив проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року. Ключова ідея: міграція — не проблема, а ресурс, який за правильного управління може працювати на економічне зростання країни.🔄 Головний пріоритет — повернення українців. Держава насамперед орієнтується на репатріацію власних громадян та осіб українського походження. Для цього планується врегулювати питання множинного громадянства та розробити спеціальні механізми повернення з урахуванням безпекових аспектів.Для залучення іноземців пропонується система відбору за критеріями: освіта, кваліфікація, знання мови, зв'язки з Україною. Окремо виділено іноземних студентів — як найперспективніший ресурс, адже вони вже інтегровані в українське середовище і знають мову.👉Іноземці спочатку залучатимуться на тимчасовій основі, а право на постійне проживання отримають ті, хто довів економічну цінність і соціальну інтегрованість. Паралельно — мовні курси, інформаційні кампанії та протидія ксенофобії.Комплексний підхід, чіткі правила, прозорі процедури — саме така модель, на думку розробників, забезпечить Україні не лише поповнення ринку праці, а й довгострокову соціально-економічну стабільність.Копійка гривню береже

✅Податковий комітет ВРУ підтримав два законопроєкти з топу реформ УРБКомітет підтримав два важливі законопроєкти з нашого списку реформ: №15111-д (цифрові платформи) та №15112-1 (оподаткування китайських маркетплейсів). Це серйозний крок до справедливого оподаткування у цифровій економіці та захисту українського бізнесу.📲Законопроєкт №15111-д запроваджує міжнародний автоматичний обмін даними про доходи з цифрових платформ. У доопрацьованій версії прибрали спецрахунки та норми про розкриття банківської таємниці. Документ вводить просту і зрозумілу модель оподаткування для сервісів Uber, Bolt, Uklon, Glovo, Kabanchik — фактично надспрощений режим для самозайнятих: 5% податку на доходи + 5% військового збору замість поточних 18%+5%.🛒Законопроєкт №15112-1 спрямований на зміни щодо ПДВ в електронній торгівлі та гармонізацію з правом ЄС. Ключова новація — запровадження ПДВ для китайських маркетплейсів на товари до 150 євро, де маркетплейси стануть податковими агентами. Через нинішню пільгу бюджет уже втратив понад 43 млрд грн під час воєнного стану і може втратити ще ~26 млрд грн лише цього року. Це нерівні умови для українських виробників — і ця несправедливість нарешті буде усунута.Обидва закони — про те, щоб цифрова економіка і великі іноземні гравці платили справедливо. Рівні правила гри для всіх, більше надходжень до бюджету під час війни, підтримка українського бізнесу.🤝Закликаємо народних депутатів підтримати ці законопроєкти у залі! Комітет зробив свою роботу — тепер слово за парламентом. Час ухвалювати рішення, які захищають українську економіку і наповнюють бюджет. Підтримайте — і ми це відзначимо.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🏪 🪪 Як змінюється ринок платіжних терміналів в Україні?Платіжні термінали в Україні вже давно не обмежуються поповненням мобільного чи оплатою комуналки. Сьогодні це окремий конкурентний ринок, де банки, платіжні системи та фінтех-компанії борються за клієнта, комісії та зручність користування. 🧮 За даними НБУ, кількість платіжних терміналів в Україні перевищила 558 600, а лише за останній рік мережа зросла на 12,5%. Більшість із них підтримують безконтактну оплату, а кількість точок для розрахунку карткою постійно збільшується.Окрему нішу займають ПТКС — програмно-технічні комплекси самообслуговування, які працюють переважно з готівкою. 💸 Саме через них користувачі поповнюють картки, погашають кредити, оплачують послуги та здійснюють перекази. Лідерами цього сегмента залишаються City24 та EasyPay — у кожної мережі понад 20 000 терміналів. Для порівняння, у ПриватБанку близько 10 000 таких пристроїв.📍Конкуренція починається з локації. Якщо раніше головним критерієм був великий трафік — метро, супермаркети, торгові центри — то зараз важливішими стали доступність у повсякденному житті та безперебійне живлення. Особливо цінуються термінали у спальних районах, невеликих громадах та місцях, де мало банківських відділень. Саме там користувачам простіше внести готівку через термінал біля дому, ніж шукати банкомат із функцією cash-in.Другий рівень конкуренції — комісії. 🔤 ПриватБанк може дозволити собі нульову комісію на поповнення власних карток, тоді як незалежні платіжні системи змушені балансувати між прибутковістю та конкурентною ставкою. Саме тому ринок рухається до партнерств: банки використовують мережі терміналів небанківських фінансових установ як віддалені каси для поповнення карток, оптимізуючи роботу своїх відділень і скорочуючи витрати на фізичну інфраструктуру.Головний тренд останніх років — термінал перестав бути кінцевою точкою платежу. Тепер користувач вносить готівку один раз, поповнює картку, а всі подальші платежі проводить уже онлайн через застосунок банку. Через це змінюється і структура операцій: замість багатьох дрібних платежів зростає кількість великих поповнень. 💵 У 2026 році середній чек у терміналах становить від 850 до 1200 гривень. Якщо йдеться про погашення кредиту на виплат, сума ближча до 1200 грн, для комунальних платежів вона залежить від сезону.Поповнення банківських карток і погашення кредитів сьогодні формують понад 65% усіх операцій у терміналах. Мобільний зв’язок займає близько 20%, комунальні платежі — стабільні 8%, переважно серед старшої аудиторії. Саме поповнення карток демонструє найстабільніше зростання і стало основною послугою на цьому ринку.Наступний етап розвитку — перетворення терміналів на мінібанки. 💵 Їх масово оснащують NFC-рідерами для швидкої ідентифікації клієнтів, адже ручне введення 16 цифр картки поступово зникає. Очікування користувача зараз просте: піднести смартфон, автоматично підтягнути картку, пройти верифікацію за номером телефону чи NFC та завершити операцію за 20–30 секунд.Через жорсткі вимоги НБУ до інкасації, фінансового моніторингу та контролю готівкових операцій дрібним гравцям стає дедалі складніше працювати. Великі мережі мають перевагу завдяки можливості забезпечити онлайн-моніторинг кожної купюри, автоматичний контроль ризиків та масштабну інфраструктуру.📉 Банки паралельно скорочують кількість відділень і дедалі активніше передають касові операції партнерським мережам терміналів. Фактично ПТКС уже виконують функцію мікровідділень банку, особливо в невеликих містах і громадах. Через них можна не лише поповнити рахунок чи погасити кредит, а й внести виторг малого бізнесу, пройти первинний онбординг, а в перспективі — навіть отримати фізичну банківську картку.@Гроші_в_Дії

🇨🇳💴Юань набирає силуПоки долар перетворюється на геополітичну зброю — через тарифи, санкції та хаотичні рішення Вашингтона — китайський юань тихо заповнює порожнечу. Лідери Китаю давно мріяли про «потужну» міжнародну валюту. І схоже, що 2026 рік може стати переломним.Китайська платіжна система CIPS у березні обробляла вже ~920 млрд юанів на добу — проти 680 млрд у середньому за 2025 рік. 2 квітня рекорд — понад 1,2 трлн юанів за один день. Частка юаня в міжнародних операціях Китаю сягнула 56%. А у світовому торговельному фінансуванні він уже на другому місці — 8% проти 80% у долара.⛽️Різке зростання збіглося з загостренням навколо Ірану. Тегеран давно отримує юані за нафту. Платежі за прохід через Ормузьку протоку також ідуть переважно в юанях. Фінансисти на квітневих зустрічах МВФ у Вашингтоні підтвердили: більшість «транзитних грошей» Ірану — саме в китайській валюті.💸Центральний банк Китаю тримає облікову ставку на рівні лише 1,4% — більш ніж на 2 пункти нижче за американську. Португалія щойно стала першою країною єврозони, що випустила облігації в юанях у Гонконзі. Індонезія залучила понад 9 млрд юанів у лютому. Хедж-фонди Лондона шукають нові валюти фінансування. Юань стає вигідним.Юань не претендує замінити долар. Але пропонує альтернативу — і цього вже достатньо. Що більше Вашингтон використовує долар як зброю, то більше країн шукають захист. «Золоте вікно можливостей», як його називає колишній голова Народного банку Китаю — відкривається прямо зараз.@Гроші_в_Дії

Як підприємцю масштабувати свої компетенції в сфері управління емоційним інтелектом для досягнення стратегічного зросту?Я щиро радію можливості поділитися з вами новим етапом мого професійного шляху! Розвиток емоційного інтелекту — це не просто навичка, це потужний драйвер, що дозволяє глибше зануритися в контекст взаємодії з командою та стейкхолдерами, трансформувати виклики в можливості та будувати синергетичні робочі відносини. Для підприємця це означає мінімізацію емоційних коливань та максимізацію прийняття стратегічно виважених рішень. Як ми можемо реалізувати цей потенціал?Стратегічне формування самосвідомості. Першочерговим кроком у нашій місії стає вміння ідентифікувати власні емоційні патерни. Я запрошую вас до практичного експерименту: фіксуйте свої емоції протягом дня (що саме я відчуваю в цей момент?), аналізуйте тригери (які ситуації ініціюють реакції страху чи ентузіазму?), та ставте глибокі питання собі (які цінності стоять за моєю реакцією? що саме резонує з моїми пріоритетами?).Оптимізація саморегуляції. Підприємець постійно знаходиться в динамічному середовищі: дедлайни, ризики, конфліктні ситуації та відповідальність перед командою. Саме тут активується наша ключова компетенція — саморегуляція. Практичні інструменти для підвищення ефективності:• Стратегія паузи: 5–10 секунд тиші перед формулюванням відповіді для глибшого осмислення.• Дихальні техніки для балансування енергії та зниження рівня стресу.• Time-out під час конфлікту — стратегічне рішення відкласти діалог для досягнення кращого результату, ніж емоційна реакція.• Перемикання фокусу — коротка прогулянка, спорт або мікроперерва для перезавантаження мислення.Пам'ятайте: керувати емоціями — це не придушувати їх, а трансформувати їх у конструктивну енергію навіть під тиском.Емпатія як основа лідерства. Емоційний інтелект у бізнесі неможливий без глибокого розуміння емоційних потреб інших. Емпатія зміцнює зв'язки, запобігає непорозумінням та знижує рівень внутрішніх конфліктів. Ми тренуємо емпатію через: активне слухання без перебивань; уточнення та намір зрозуміти, а не довести власну правоту; помічання невербальних сигналів: жести, погляд, тон; та запитання: «Як ти себе зараз почуваєш? Що тобі потрібно для успіху?».Соціальні компетенції. Софт-скіли для лідера — це не «додаток», а інтегральна частина бізнес-ефективності. Ключові компетенції: конструктивне вирішення конфліктів; чесний та своєчасний зворотний зв'язок; уміння надихати, а не тиснути; делегування без мікроконтролю; аргументована, а не емоційна критика. Саме так формується довіра, яка безпосередньо впливає на продуктивність і прибутковість.Управління стресом для стійкості. Хронічний стрес — це виклик, який ми перетворюємо на ресурс емоційної зрілості. Якщо керівник систематично виснажений, про якісні рішення говорити неможливо. Корисні практики: нормований робочий день та повноцінний сон, регулярний спорт як «скидання напруги», відмежування особистого та робочого часу, ритуали відновлення (хобі, медитація тощо).Розвиток через навчання та рефлексію. Емоційний інтелект вимагає регулярних практик зворотного зв'язку. Це зокрема: коучинг, менторство або сесії з психологом, навчальні програми для лідерів, післяконфліктний аналіз: «Що пішло не так?». Не соромтеся ставити запитання команді: «Чи почуваєтеся ви почутими? Як я можу покращити взаємодію?» Це не слабкість — це ознака високої управлінської майстерності та готовності до постійного вдосконалення.УУ

На 14% зріс дохід топ-10 банків України - Opendatabot304,27 млрд грн сукупного доходу отримали торік банки-лідери Індексу Опендатаботу 2026. За рік дохід банків зріс на 14%.80% сукупного доходу всіх 60 українських банків сформувала десятка лідерів. Більша частина цих коштів традиційно припадає на 5 державних банків: 67% доходу банківської сфери Індексу, або 202,89 млрд грн.Беззаперечним лідером ринку залишається ПриватБанк — 122,63 млрд грн доходу. Це на 11% більше, ніж роком раніше. Водночас чистий прибуток банку зменшився на 28% — до 29,08 млрд грн. Попри це він все одно залишається найбільш прибутковим банком країни.Основною причиною падіння прибутку стали податкові витрати: у 2025 році вони склали 58,88 млрд грн — близько 67% від прибутку до оподаткування. Додаткові податкові зобов’язання виникли після того, як банк припинив визнавати активи, пов’язані з колишніми власниками, і нарахував близько 37,5 млрд грн податку на прибуток.Другу сходинку рейтингу традиційно посідає державний Ощадбанк. Його дохід у 2025 році склав 41,68 млрд грн — на 13% більше, ніж у рік до того. Прибуток також зріс на 12% і сягнув 16,63 млрд грн.Найбільш помітний прорив року зробив приватний Універсал банк (monobank). Його дохід зріс у 1,4 раза: до 27,2 млрд грн. Завдяки цьому банк піднявся на третю позицію, випередивши Райффайзен Банк. Крім того, Універсал показав і найбільше зростання прибутку серед банків-лідерів Індексу: у 2,8 раза.Райффайзен Банк цього року опустився на четверте місце. Його дохід зріс на 8% і склав 23,63 млрд грн. Водночас банк наростив прибуток у 2,5 раза — до 10,74 млрд грн.П’яту позицію другий рік поспіль займає ПУМБ. Дохід банку зріс на 23% — до 22,6 млрд грн, а прибуток подвоївся і сягнув 8,05 млрд грн.Укрсиббанк уже третій рік поспіль утримує сьому позицію в Індексі. Його дохід зріс на 5% і склав 16,06 млрд грн. При цьому прибуток збільшився у 1,4 раза — до 5,8 млрд грн.Державні Укргазбанк та Укрексімбанк другий рік поспіль посідають сьоме та восьме місця відповідно. Укргазбанк торік наростив дохід на 7% — до 13,48 млрд грн, а прибуток збільшив у 1,7 раза й отримав 4,87 млрд грн. В Укрексімбанку +9% доходу за рік — 13,25 млрд грн, а от прибуток зріс у 1,6 раза — до 8,86 млрд грн.ОТП Банк став одним із небагатьох, кому вдалося покращити позиції у рейтингу. Він піднявся з десятого місця на дев’яте. Його дохід у 2025 році зріс на 7% і склав 11,85 млрд грн, а прибуток збільшився у 1,3 раза — до 8,99 млрд грн.П’ятим державним банком у десятці залишається Сенс Банк. Попри зростання доходу на 7% — до 11,85 млрд грн — він опустився в рейтингу на одну позицію і тепер посідає десяте місце. Його прибуток, навпаки, зменшився на 16% і склав 3,2 млрд грн.Загалом різке зростання прибутків у більшості банків торік може пояснюватися не лише операційними результатами. За звітами НБУ, витрати на податок на прибуток у 2025 році становили близько 25% від прибутку до оподаткування, тоді як у 2024 році цей показник був приблизно вдвічі більшим — близько 50%.@Гроші_в_Дії

🚫 ПДВ для ФОПів — поки відкладеноКабінет міністрів відмовився подавати до парламенту великий податковий законопроєкт — так званий «big beautiful bill». Найбільш суперечлива ідея — запровадження ПДВ для ФОПів з доходом від 4 млн грн на рік із 2027 року — наразі знята з порядку денного. Уряд спробує переконати МВФ змінити статус цієї вимоги.📋Натомість 30 березня уряд схвалив три окремі документи: оподаткування цифрових платформ, посилок вартістю до €150 та закріплення військового збору на рівні 5% після завершення воєнного стану. Логіка проста — більше шансів, що Рада підтримає хоча б щось.Ідея не знайшла підтримки ні в бізнесу, ні в парламенті. Підприємці застерігали: надмірне адміністративне навантаження може призвести до масового закриття ФОПів або дроблення бізнесів. Частина депутатів «Слуги народу» також виступила проти — насамперед через відсутність комунікації між урядом і Радою.💰Запровадження ПДВ для ФОПів є одним із зобов'язань у рамках нової програми МВФ, за якою Україна має отримати понад $8 млрд протягом 4 років. Фонд поки не готовий відмовитися від цієї вимоги, однак уряд розраховує переконати його змінити позицію.Попри те, що Рада вже провалила законопроєкт про оподаткування цифрових платформ раніше цього місяця, депутати від «Слуги народу» вважають, що голоси зібрати реально. У разі ухвалення Uklon, Bolt, Uber, Glovo - сплачуватимуть 10% податку за своїх партнерів-виконавців. Законопроєкти планують подати до Ради вже цього тижня.@Гроші_в_Дії