🏥 Західноукраїнський спеціальний дитячий медичний центр, який відвідую сьогодні, – особлива лікарня. Бо від початку повномасштабного вторгнення й дотепер це хаб для важкохворих дітей з усієї України, які потребують подальшого лікування за кордоном. І саме в перші місяці війни ми з колегами – першими леді з усього світу організовували таку медичну евакуацію.📍Сьогодні я тут із радісної нагоди: у Львові запрацював найбільший в Україні осередок Школи Супергероїв. Його створили на базі Клінічного центру дитячої медицини, який обʼєднав саме цю лікарню та львівський «Охматдит». Профінансувала створення осередку моя Фундація за підтримки уряду Князівства Ліхтенштейн.🦸♀️ Далеко не вперше спілкуюся з дітьми та їхніми вчителями у Школах Супергероїв. І щоразу це щемко та сильно водночас – бачити, як вони виборюють не лише життя, а й можливість вчитися, сміятися з однолітками, наче й немає місяців у лікарняному ліжку. Дякую всім партнерам, які допомагають нам боротися за майбутнє цих дітей.🇱🇮 Дякую міністерці закордонних справ, освіти та спорту Ліхтенштейну Домінік Гаслер, яка сьогодні тут зі мною. Спільними зусиллями за два роки співпраці ми також надали гуманітарну підтримку 92 великим прийомним родинам.
🇬🇧 Другий рік поспіль Brand Finance і Глобальна платформа Саміту перших леді та джентльменів організовують панель за участі перших леді й джентльменів на Global Soft Power Summit у Лондоні. Це партнерство особливо цінне, адже перші леді та джентльмени здатні впливати на 35,5 % показників м’якої сили своєї країни на світовій арені.Цьогорічна панель відбулася 19 лютого. На ній обговорювали, як перші леді та джентльмени можуть допомогти долати гендерну нерівність у суспільстві.👉 У дискусії взяли участь перший джентльмен Словенії доктор Алеш Мусар і перша леді Суринаму Меліса Сантохі-Сіначеррі. Перша леді Малаві Моніка Чаквера й перша леді Сербії Тамара Вучич записали відеозвернення для заходу, а модерувала дискусію Енні Браун, директорка з оцінювання в Brand Finance.✏️ Нерівний доступ до освіти, що шкодить економічному розвитку країни, – цю тему порушила пані Чаквера, яка регулярно приділяє увагу правам дітей загалом і дівчат зокрема. Пані Сантохі-Сіначеррі розглянула інший виклик: як погана обізнаність про дівочу фізіологію в родинах і суспільстві шкодить самооцінці дівчат та створює стигму.🤝 Перша леді Сербії та перший джентльмен Словенії обговорили дипломатичні аспекти гендерної нерівності. Пані Вучич розповіла про успіхи Сербії в подоланні гендерного розриву, а доктор Мусар — про те, як дії перших леді та джентльменів теж можуть бути сприйняті через призму гендерних стереотипів.Отже, гендерна нерівність впливає на всіх, незалежно від статусу в суспільстві. Однак мʼяка сила здатна долати, зокрема, й такі виклики. І діяльність нашої спільноти перших леді та джентльменів доводить це котрий рік поспіль.
Влад Руденко з Херсона – один із депортованих українських дітей, яких нам вдалося повернути з російського полону, і один із 19 тисяч, яких викрав агресор.Після окупації Херсона загарбники відправили хлопця в табір буцімто на відпочинок. Табір виявився військово-виховним. Влада зачиняли за «провинності» у двометровій кімнаті, змусили видалити з телефона всі українські контакти та фото. Коли мама нарешті розшукала його, їй довелося провести кілька діб на принизливих допитах. З мішком на голові.Що сталося б з Владом, якби його не вдалося повернути в Україну? Відповідь – у долях інших українських хлопців. Мілітарна машина агресора закрутила їх у вир, із якого вони не вийшли живими.Наприклад, 16-річний Ілля Москвітін потрапив у російський табір патріотичного виховання на окупованій території Донецької області. І загинув навесні 2022 року. Ще один хлопець, Дмитро Котов, жив у Джанкої, коли у 2014-му рф окупувала Крим. Також потрапив до таборів патріотичного виховання. Уже як військовий загинув – його відправили «завойовувати» Україну.🇱🇹 Сьогодні у Вільнюсі, в Українському центрі, який патронуємо з першою леді Литви Діаною Наусєдєнє, проходить міжнародний форум «Три роки, безліч доль: на захисті свободи та майбутнього українських дітей». Наш друг Литва як одна з більш ніж 40 країн – учасниць Міжнародної коаліції за повернення українських дітей прагне привернути увагу до цієї теми, за що я дуже вдячна.У відеовиступі закликала учасників із різних країн стати голосом Влада та інших українських дітей – убитих, покалічених, викрадених. Закликала ставати посередниками у їхньому поверненні, допомагати реінтегруватися тим, хто вже повернувся. Бо їхні психологічні, соціальні втрати після пережитого такі, що самим їм не впоратися. В Україні для допомоги таким дітям діє програма Bring Kids Back UA, створена за ініціативою Президента Володимира Зеленського.Закінчується третій рік української оборони від повномасштабного російського вторгнення. На що я сподіваюся, крім героїзму українських чоловіків і жінок? На свідомість та емпатію всіх відповідальних людей із різних країн. Котрим не байдуже, яким буде життя та як його побачать і відчують їхні діти.
🫂 Чи доречно обійняти сусіда-ветерана, уперше зустрівши його біля ліфта? Чи варто подякувати колезі-ветеранці, яка повернулася на цивільну роботу? У взаємодії з ветеранами й ветеранками є багато чутливих моментів. Звичайно ж, кожна ситуація вимагає своєї реакції. Однак є універсальні поради для тих, хто зустрічатиметься в житті з людьми, які мають бойовий досвід. Ці поради зібрали в «Довіднику безбар’єрності». 🤝 Хай що ви робитимете, робіть це, підтримуючи гідність, радять фахівці. Іноді ми хочемо проявити співчуття, а показуємо жалість. Але ветеран чи ветеранка не жертва. Для людини, яка пройшла через війну, жалість може бути неприємною: вона знецінює. Не треба ставитися до такої людини і як до «унікальної», бо це теж відчувається та розділяє ще більше. Ніхто не застрахований від помилок у спілкуванні. І це цілком нормально: помилитися й попросити вибачення, відчути сором і сказати про це. Бо саме це й показує емпатію, розуміння та повагу, яких потребують не лише ветерани й ветеранки – усі ми.
Школа, яка навчає бути здоровими. Знання про збалансоване харчування точно не менш важливе, аніж закони фізики чи іноземні мови.🥬Це знання, зокрема, є метою реформи шкільного харчування, у межах якої постійно створюємо навчальні матеріали для педагогів, учнів та батьків, щоб допомогти їм сформувати звичку харчуватися корисно та збалансовано.Стартує онлайн-курс, сфокусований на підлітковому харчуванні. Він для освітян, що працюють з учнями 5–9-х класів. У ньому й про формування корисних харчових звичок, і про достатній водний баланс, і про корисні перекуси. Адже в цьому віці діти починають прагнути максимальної незалежності й самостійно вирішувати все – і щодо їжі також.Під час курсу освітяни отримають:✔️ детальні плани уроків для двох вікових груп (5–7-й та 8–9-й класи);✔️ чотири модулі з короткими відео – від основ здорового харчування до інформації про зв’язок їжі та емоцій;✔️ презентації та ігри для занять;✔️ корисні матеріали для роботи з батьками;✔️сертифікат про завершення курсу.💻 Зареєструватися на безкоштовний курс зі здорового харчування: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/6287 👉 Нагадаємо, що курс для освітян, які викладають у 1–4-х класах, доступний за посиланням: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/5166Онлайн-курс створено за підтримки ЮНІСЕФ у межах реформи шкільного харчування з ініціативи першої леді України Олени Зеленської у співпраці з Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України та Проєктним офісом реформи шкільного харчування.
Українка Марина В’язовська, математикиня, у 2022 році стала другою жінкою в історії, яка отримала престижну медаль Філдса. Українка Світлана Краковська, кліматологиня, того ж року увійшла до списку десяти людей, які допомогли сформувати науку у 2022 році, за версією журналу Nature. 🗓 Це лише два приклади, що першими спадають на думку, бо про цих жінок говорив увесь світ. Проте таких прикладів – українських жінок, які роблять блискучі відкриття, – значно більше. І сьогодні, у Міжнародний день жінок і дівчат у науці, я хотіла б, щоб про них говорили як про приклад для кожної школярки, яка мріє стати дослідницею, бо мріє змінювати світ. 🇺🇳 Цей день відзначає ООН, щоб сприяти повноцінному та рівному доступу жінок і дівчат до участі в науці. Україна поступово робить кроки, щоб теж досягти цієї рівності. Наприклад, торік у МОН України запровадили нову методику оцінювання наукової діяльності: заклад освіти чи наукова установа, у яких гендерний баланс наближений до співвідношення 50/50, отримує додаткові бали, що впливає на фінансування. Гендерні показники в освіті та STEM – важлива частина євроінтеграційного звіту країни.💻 Щоразу, коли ми з Фундацією передаємо гаджети для школярів та вчителів у прифронтові регіони, де страждає офлайн-навчання, ми переслідуємо й цю мету: щоб у дівчат була можливість учитися далі. Можливість мріяти далі. Можливість стати частиною суспільства, у якому не буде «жіночих» і «чоловічих» професій, а професійне зростання в науці не залежатиме від гендеру й тим паче не залежатиме від перешкод для можливості вчитися посеред війни.
😣 Проблеми зі сном, постійна роздратованість і навіть зміна харчових уподобань – усе це може бути симптомами емоційного вигорання, яке, зокрема через виклики війни, може спіткати будь-яку людину. І хоч емоційне вигорання не є медичним діагнозом, воно погіршує якість життя та негативно впливає на фізичне й психічне здоров’я, кажуть фахівці Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?». На платформі програми підготували матеріал про ознаки такого вигорання, аби вчасно його ідентифікувати та звертатися по допомогу.💻 Важливо відрізняти емоційне вигорання від професійного. Перше виникає через тривалий стрес у будь-якому аспекті життя. Натомість професійне вигорання стосується хронічного стресу, пов’язаного з роботою.Емоційне вигорання також відрізняється від перевтоми. У першому випадку людина відчуває знесилення навіть після відпочинку. При перевтомі буде достатньо декількох вихідних, щоб набратися сил.📊 Нагадаю, нещодавно ми отримали результати четвертої хвилі всеукраїнського дослідження щодо психічного здоров’я українців під час війни. Серед іншого, респонденти зазначали, що останнім часом найчастіше мали тривожність і напругу (58 %), погіршення сну (50 %), виснаженість (49 %), поганий настрій (49 %), емоційну нестабільність (45 %).Тож знати ознаки такого вигорання означає вміти дослухатися до себе та своїх потреб, могти запобігти його крайній межі. Розуміти, що це OK бути не OK, – уже величезний крок на шляху самодопомоги.
Cпівчуття замість критики ментальних проблем. Бажання поступово «відкриватися» фахівцям та конструктивні методи подолання стресу. Про це — результати четвертої хвилі всеукраїнського дослідження, проведеної у грудні 2024-січні 2025 року в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».📊 Низка надважливих показників свідчить про поступове зниження в українському суспільстві стигми і упередження щодо психологічної допомоги. 📍Частка тих опитаних, хто вже звертається до психологів або психотерапевтів, збільшилась із 7% у 2022 році до 17% на початку 2025 року. 📍Відсоток тих, хто категорично не планує звертатися за такою допомогою, зменшився з 46% у 2022 році до 22% у 2025 році — це практично удвічі!📍Суттєво збільшився запит на психологічну підтримку — з 41% до 71%!📍86% українців вважають, що тему ментального здоров'я слід обговорювати більше, на початку 2024 року так вважали 75%. А це показник того, як потрібна людям якісна, фахова інформація про ментальне здоров’я — і що є готовність її сприймати. 👉 Що також потрібно виділити: позитивно змінюється ставлення до людей, які мають труднощі з ментальним здоров'ям. Абсолютна більшість опитуваних висловлюють підтримку та розуміння, акцентують на важливості співчуття замість критики (92%). Проводимо це дослідження, починаючи із 2022 року, щоб відстежувати, як змінюється ставлення українців до власного ментального здоров’я — й до проблем інших. Щоб розуміти, який з компонентів Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» посилити чи скорегувати. Яку ще інформацію додати в Аптечку самодопомоги, якщо запит на таку інформацію зростає. Як ще розширити коло людей, які вміють надавати першу психологічну допомогу. Як українському суспільству зберегти ту неймовірну стійкість, яке воно демонструє — і вийти з цієї великої війни не поколінням травми, а поколінням вцілілих.
🧑🧑🧒🧒 Три великі прийомні родини з Дніпровщини отримали гуманітарну допомогу від Фундації.Це сімʼї, яким цьогоріч надано оселі в межах державної субвенції на придбання житла для великих прийомних родин. Під час візиту в область разом із командою Фундації мала нагоду особисто завітати до однієї з цих сімей.Калашники стали великою прийомною родиною лише кілька тижнів тому. Зараз подружжя із Запорізької області виховує сімох рідних братиків і сестричок, позбавлених батьківської опіки.Дім подружжя в Гуляйполі майже вщент розбитий російськими снарядами. Тож новоствореній родині держава придбала новий за субвенцією.🫂 Раді, що маємо змогу допомагати великим прийомним родинам найнеобхіднішим, створювати комфортні умови для виховання дітей і сприяти появі нових таких сімей.З командою Фундації також привезли дітям ноутбуки й планшети для навчання.🇺🇳 Цього разу сім'ї отримали гуманітарну допомогу від партнера Фундації – Агентства ООН у справах біженців. Таку техніку раніше ми передали великим прийомним родинам у Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Львівській, Чернівецькій, Вінницькій, Тернопільській та інших областях.На сьогодні Фундація надала гуманітарну допомогу вже кожній другій великій прийомній родині в Україні.
🇺🇦 Рік тому Фундація Олени Зеленської, Міністерство освіти і науки України та Міністерство цифрової трансформації започаткували Коаліцію девайсів. Цей проєкт об’єднав міжнародні організації, уряди та меценатів, щоб забезпечити українських учнів і вчителів гаджетами для якісного онлайн-навчання.І ось рік по тому маємо важливі результати діяльності Коаліції: 💻 Вдалося залучити понад 100 тис.* гаджетів для учнів та вчителів (постачання частини з них заплановано на березень і квітень цього року).📍 У пріоритеті забезпечення гаджетами – прифронтові та прикордонні області, де навчання очно в класах тимчасово недоступне. 👉 Важливо, що цей процес повністю прозорий – МОН та Мінцифри створили спеціальний дашборд, на якому кожен може відстежувати кількість девайсів, переданих у конкретні населені пункти або навчальні заклади. Через повномасштабне вторгнення близько 434 тисяч учнів в Україні залишилися без доступу до очного навчання. Першочергова критична потреба в гаджетах на 125 461 пристрій майже закрита. У МОН очікують, що вдасться повністю досягти цієї мети протягом 2025 року. Фундація Олени Зеленської за весь час своєї діяльності забезпечила понад 65 тисяч школярів і педагогів планшетами й ноутбуками, з урахуванням пристроїв, залучених у межах Коаліції девайсів.🤝 Щиро дякую ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Google, Apple, Amazon, урядам, партнерам з ОАЕ, Сербії, Японії, Литви, Латвії, Естонії та всім, хто долучився, за цей потужний результат. Забезпечити безперервне навчання дітей – важливий пріоритет для держави та одна з ключових цілей моєї Фундації. Рада, що робимо це разом!
TGLIST.COM.UA
