📢 Втрутитися з непроханими порадами та зауваженнями щодо галасу або надмірної активності в громадському місці – чи не найгірше, що можна зробити у взаємодії з будь-якими мамами й татами. А тим паче, коли йдеться про батьків дітей з інвалідністю: ви не можете знати напевно, проявом чого є така поведінка.📒 Як коректно спілкуватися з різними людьми, зокрема з батьками, які виховують дітей з інвалідністю, розповідає оновлений розділ «Довідника безбар’єрності». 👉 Тож найперше фахівці радять ніколи не ставити під сумнів дії батьків, які зі своєю дитиною 24/7. 🫂 Але й бажання підтримати треба висловлювати дуже обережно. Рекомендують не драматизувати ситуацію, не жаліти родину та не розглядати з надмірною цікавістю. І звичайно, не вживати висловів на зразок: «Яка ж це кара небесна!», «Хрест на все життя», «Ви мало робите для дитини».Інвалідність дитини – це складно, так. Однак це стан, у якому вона живе, і любити та піклуватися про дитину природно для батьків. Водночас чи не найважче – боротись із соціальними бар’єрами та стигмою.🦻 Тому так важливо не сторонитися дітей, якщо вони не схожі на ваших. Краще спитати в батьків, як можна взаємодіяти, щоб усім було комфортно, а потім пояснити це своїй дитині. Наприклад: «Твій новий знайомий погано чує, і дуже важливо не пошкодити його слуховий апарат. Хочеш покликати – обережно торкнися плеча». 🤝 Пропонувати допомогу варто лише тоді, коли ви справді можете її надати. І знову не соромимося питати: що саме потрібно? Можливо, зменшити гучність музики або приглушити світло в закладі? І діємо відповідно до запиту.Більше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику із сучасної етики взаємодії.
🥐 Затишне кафе з українськими, італійськими, нідерландськими стравами та свіжою випічкою з власної пекарні. Усміхнені та приємні працівники.Cafe 21.3 у Броварах працює з 2021 року, і постійні клієнти давно знають, що означає його назва: третя хромосома у 21-й парі, генетична аномалія, яка спричиняє синдром Дауна. З яким, однак, можна вчитися, жити й працювати за умови вчасної підтримки та розвитку. Що доводять працівники кафе та «Голландської пекарні 21.3», серед яких, зокрема, і люди із цим синдромом.🧑🍳 Щоб дати їм можливість вчитися, працювати та реалізовувати себе, благодійна організація «Перспектива 21.3» створила кафе й пекарню. Засновники організації – українсько-нідерландське подружжя Андрія та Аренди Василенків – батьки сина із синдромом Дауна. Коли 22 роки тому він народився, підтримки й розвитку для таких дітей бракувало по всій Україні, тому Аренда та Андрій почали створювати їх самі.🏫 За їхнього сприяння ще у 2010-му на базі спецшколи-інтернату № 26 у Києві відкрився перший експериментальний клас для дітей із синдромом Дауна.А нині підопічні «Перспективи 21.3» – уже дорослі люди – успішно проходять практику у великих супермаркетах, готельних мережах і на інших підприємствах, можуть інтегруватися та реалізовуватися. Програма й далі успішно втілюється, зокрема й у тісній співпраці з ВБО «Даун Синдром». Так із родинної історії виросло велике починання, яке зігріло десятки й сотні інших життів.🗓 Сьогодні, у Всесвітній день поширення знань про синдром Дауна, побувала в кафе, пекарні та центрі соціально-трудової адаптації «Перспектива 21.3» з відчуттям того, що обізнаність, вчасна допомога, небайдужість і людяність (надто зараз, у важкий для країни час) обов’язково змінюють не лише конкретні долі, а й усе наше суспільство на краще.
🇦🇽 Аландські острови – архіпелаг у Балтійському морі й автономія у складі Фінляндії, із власними урядом і парламентом.Через повномасштабне російське вторгнення в Україну серед жителів островів сьогодні – майже 300 українських вимушених переселенців. Це дуже активна громада, що регулярно проводить культурні заходи, збирає для батьківщини гуманітарну допомогу. За останні роки місцеві волонтери передали Україні чимало автомобілів, техніки, медобладнання, транспорту для медиків і пожежників.🤝 Сьогодні дякую цим людям особисто під час спілкування в Парламентській бібліотеці Аландів. Вона – справжній осередок зустрічей, заходів, культури, і хоч є офіційною установою, відкрита для кожного жителя: книги можна замовляти навіть із доставкою додому.📚 Тому поповнюю її сьогодні українськими виданнями для дорослих і дітей, художніми й науковими. Вони збагатять місцеву книжкову поличку, до якої завжди зможуть звернутися й українці, і корінні жителі островів, які хочуть краще нас знати й розуміти.🇺🇦 55 тисяч українських книжок на 230 таких поличках нашого проєкту в 55 країнах: українське слово й мова завжди поруч із нашими людьми, хоч би де вони були.
🌍 Онлайн-формат подій став необхідністю в часи пандемії ковіду. Сьогодні будь-які заходи, від міжнародних самітів до освітніх лекцій, дедалі частіше переходять у цифровий простір. Це зручно, економить ресурси та забезпечує доступ для ширшої аудиторії.Але важливо, щоб цей формат був справді доступний для всіх. Як це зробити, розповідає «Гайд безбар’єрних подій», створений у межах ініціативи «Без бар’єрів». У ньому онлайн-івентам присвячено окремий розділ.Автори виокремлюють кілька принципових аспектів: 📍 учасникам із порушеннями слуху допоможуть субтитри до відео або автоматична транскрипція виступів. Текстовий супровід дасть змогу не пропустити важливої інформації;📍 для людей із порушеннями зору варто передбачити контрастний дизайн та альтернативні тексти для зображень. Будуть корисні додаткові презентації та діаграми в різних форматах;📍 вебсайт і платформа для трансляції мають відповідати стандартам доступності WCAG 2.1 (докладніше – в гайді). Це забезпечить користувачеві зручну навігацію та легке користування інтерфейсами;📍 онлайн-захід має бути сумісний із технологіями допомоги – екранними читачами та плагінами для налаштування шрифту. Завдяки цьому кожен учасник зможе адаптувати сторінку до особистих потреб.Перевірте доступність заходу заздалегідь. Це гарантія того, що кожен зможе долучитися без перешкод. І обов’язково запропонуйте варіанти зворотного зв’язку, щоб вдосконалити наступні івенти.Більше рекомендацій – у «Гайді безбар’єрних подій», що доступний у двох форматах: у вигляді книжки та як розділ «Довідника безбар’єрності».
Війна лишає відбитки на кожному. Психологічні можна помітити не одразу, а от фізичні не завжди сховаєш від сторонніх. Глибокі шрами, сліди опіків та інші ушкодження завжди привертають увагу. 📒 Про те, як коректно взаємодіяти з різними людьми, зокрема й зі співрозмовниками, які мають видимі травми обличчя, розповідає оновлений розділ «Довідника безбар’єрності». Одна з основних рекомендацій – контролювати свої емоції. 👇🏻📍 Несподівані реакції розгубленості чи співчуття можуть бути дуже незручними для співрозмовника. Тому важливо не давати таким емоціям проявлятися у вашій поведінці. 📍 Якщо ненавмисно затримали погляд, краще одразу перевести його на іншу частину обличчя або на руки. Але якщо людина помітила, що ви її роздивляєтеся, треба вибачитися та пояснити: «Не було наміру вас образити» або «Це новий досвід для мене». 📍 Спокійний тон спілкування та дотримання природної дистанції сприяють комфортній атмосфері. А відкрита поза – сигнал доброзичливості та зацікавленості – допоможе підтримати довіру.Образити можна не лише словом, а й мімікою та поглядом. Тілесні відмінності – це частина людського різноманіття. І замість пильного розглядання зовнішності слід зосередитися на змісті розмови.Докладніше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику із сучасної етики взаємодії.
🌎 Понад 20 країн, які належать до CARICOM – Карибської співдружності, – від першого дня російської агресії щодо України рішуче засудили та засуджують це вторгнення.У подружжів очільників цих країн є своя спільнота – Spouses of CARICOM Leaders Action Network (SCLAN), об’єднання перших леді держав Карибського басейну. Очолює її моя колега, перша леді Суринаму Мелліса Сантохі-Сіначеррі. Мала з нею відеорозмову, у якій подякувала за всю підтримку України.🇸🇷 Вдячна за те, що пані Мелліса також долучається до заходів глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів, як-от той, який ми провели під час Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2024 року та присвятили безпеці дітей. А 20 листопада 2024 року моя колега взяла участь у нашій комунікаційній кампанії до Міжнародного дня дитини.Для пані Мелліси, як і для мене та для учасників спільноти саміту, важливо якнайкраще використовувати м’яку силу для допомоги нашим країнам і всім, хто її потребує. Вдячна першій леді Суринаму за те, що представила наш саміт на щорічному заході Global Soft Power Summit, який відбувся в Лондоні минулого місяця.👉 Тепер теж обговорили подальші спільні плани: пані Мелліса запроваджує ініціативу How We Feel, присвячену темі ментального здоров’я підлітків.Запропонувала їй поєднати цей досвід із досвідом Саміту перших леді та джентльменів, який уже другий рік поспіль долучається та проводить масштабну комунікаційну кампанію на підтримку цієї важливої теми.🗓 Тож у травні, коли у всьому світі традиційно розпочинається місяць обізнаності про ментальне здоров’я, маємо нагоду вже разом звернутися до України та світу з важливим посланням: піклуватися про психологічний стан не менш важливо, аніж про фізичне здоров’я.Звичайно ж, була рада особисто запросити пані Меллісу на п’ятий саміт, який відбудеться у вересні цього року.
📝 «Все своє життя я присвятила навчанню дітей, допомагала їм відкривати світ через слово, літературу, творчість. Я вірила, що школа – це місце, у якому дитина має почуватися в безпеці, має право на підтримку та розвиток. А потім почалася війна», – написала в «Щоденнику стійкості» Наталія Правда, вчителька української мови та літератури із Запорізької області. З початком повномасштабного вторгнення через прифронтове розташування громади місцеві жителі опинилися під постійними обстрілами й мусили евакуюватись або ж щодня боротися зі страхом за власне життя.Бачачи, як учні втрачають мотивацію, як не можуть зосередитися, педагогиня відчула, що й дорослі потребують підтримки. Тому поділилася своєю історією на спеціальній сторінці «Щоденники стійкості» Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Сторінку запустили торік разом із Радіодиктантом національної єдності як простір для рефлексії, щоб підтримувати та надихати в непрості часи. 💭 «Що для мене означає стійкість? Стійкість – це не про відсутність страху. Це про віру в те, що все можна змінити. Важливо лише не боятися попросити про допомогу та ділитися теплом із тими, хто поруч», – каже пані Наталія.Тисячі історій про стійкість уже на платформі. Тисячі унікальних власних усвідомлень українців, що означає бути стійким чи стійкою. І одна спільна мета – вистояти всією країною в найтемніші часи. Запрошую до читання та до рефлексії.
Потрапити в полон можуть як військові, так і цивільні. Російська тактика ведення війни однаково жорстока до всіх: неволя та катування, нелюдські умови утримання, залякування й помста. Тотальний сторонній контроль над життям і відсутність можливості захистити себе позначаються на стані кожного й кожної, хто пережив полон.🫂 Про те, як спілкуватися з людьми, які були в полоні, як коректно підтримати й допомогти повернутися до звичного життя, розповідає сьомий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна подивитися на платформі «Дія.Освіта» або на YouTube-каналі «Ти як?».💭 «Найбільше після звільнення з полону хотілося навіть не поговорити з рідними, апобачити їх. Бо в якийсь момент я піймав себе на думці, що не можу пригадати обличчя та голоси. Це реально страшно. А ще найпершими проявляються негативні емоції, стани невизначеності, втрати якоїсь рішучості, страх банальних речей, як-от зайти просто до когось у кабінет», – розповідає Данило Кравець, військовослужбовець, звільнений з полону, один із героїв епізоду.У ньому виокремлюють такі ключові аспекти, про які варто памʼятати під час комунікації: 📍 Одразу після звільнення людина може почуватися самотньою та безпорадною, не мати віри у світ та в себе.📍 Часто стираються часові межі: минуле плутається з майбутнім, важко визначати тривалість подій і співставляти відстані.📍 Може з’явитися надмірна чутливість до психологічних і тілесних кордонів. Або ж навпаки: іноді звільнені з полону зовсім не відчувають меж – ні власних, ні чужихособистих просторів.📍 Після перенесених тортур тривалий час зберігається відчуття абсолютноївразливості та незахищеності. Але якщо людина ігнорує прояви фізичного болю, який є наслідком перебування в полоні, на це слід звернути увагу.📍 Одне з ключових правил взаємодії з ветеранами – пам’ятати, що співчуття та жалість – це абсолютно різні реакції. Воно поширюється і на людей, які повернулися зполону.Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру із психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».
🇺🇦 Національна премія України імені Тараса Шевченка. 211-та річниця від дня народження поета. Вітаємо й дякуємо всім цьогорічним лауреатам премії: режисерові-постановнику Василю Вовкуну, поетові Юрію Іздрику, художниці Жанні Кадировій, журналістові Павлу Казаріну, майстрам петриківського розпису Валентині Карпець-Єрмолаєвій, Андрію Пікушу, Марії Пікуш, Наталії Рибак, скрипальці Богдані Півненко, режисерові Олександру Саніну, операторові Сергію Михальчуку, композиторці Аллі Загайкевич, композиторові Олександру Шимку. 🤝 Дякуємо всім нашим митцям і діячам культури, які попри все знаходять у собі сили, щоб творити для людей. Творити те, що дає захист кожному українському серцю, коли важко, коли страшно, коли боляче. Творити те, що оберігає нашу ідентичність, те, що ніколи не зможуть у нас забрати. Те, що об’єднує українців сьогодні. На фронті, у наших містах, містечках чи селах – ми знаходимо хвилини й можливості, аби прочитати наші книжки, послухати нашу музику, доторкнутися до свого, українського, мистецтва.🇺🇦🇺🇦🇺🇦
🇺🇦📚 П’ятдесят п’ять тисяч книжок на 230 українських книжкових поличках у 54 країнах і штаб-квартирі ЮНЕСКО. Так охоплює світ наш проєкт із поширення українського слова. Принагідно завжди рада відвідувати й поповнювати полички особисто, як-от нещодавно, під час візиту до Туреччини.📍Лише за лютий додалося ще дев’ять нових поличок у шести країнах. 🇬🇷 Чотири з них – у Греції: у Центральній бібліотеці міста Верія, Центральній бібліотеці міста Катеріні, Центральній муніципальній бібліотеці міста Неа-Муданья, Волонтерському центрі для українським мам та діток Ilios міста Переа. Серед інших видань там є тепер, зокрема, двомовна книжка захисника Максима «Далі» Кривцова «Вірші з бійниці» та велика колекція українських казок.🇫🇮 Тим часом чергова українська поличка у Фінляндії відкрилася в Бібліотеці Лахті. Це місто є побратимом нашого Запоріжжя та сприяє вивченню української культури у своїх школах. Тому на відкритті були вчителі української мови та їхні учні – діти наших переселенців.🇭🇺 Поповнилася колекція українських книжок в Угорщині: добірку літератури отримав садочок району Йожефварош у Будапешті, де навчається приблизно 20 українських дітей. Зі свого боку він розповсюдить частину книжок по інших закладах, у яких є українські дошкільнята.🇵🇱 В публічній бібліотеці імені Тадеуша Гумінського польського міста Легниця українська книжкова поличка відкрилася в День рідної мови, 21 лютого. До події долучилися учні українського ліцею, який працює в цьому місті ще з 1957 року й розташований на вулиці Тараса Шевченка.🇲🇦 Започаткована українська книжкова поличка в Марокко – в Агадірському державному університеті імені Бен Зохра. Сподіваюся, ці книжки сприятимуть розвитку й нашого іншого, спорідненого проєкту – українських студій, вивченню України в академічних закладах світу.🇵🇹 Ще один осередок української літератури відтепер доступний у Португалії – в Муніципальній бібліотеці міста Матозінюш. «У цей важкий час як ніколи важливо продемонструвати, що ми на боці України, засвідчити повагу до її суверенітету та ідентичності», – сказала на відкриті полички президентка міської ради пані Луїза Салгейро.Важливі слова, які влучно описують і весь наш проєкт книжкових поличок: хочемо, щоб Україну чули й розуміли.🤝 Дякую всім нашим консульствам, посольствам, дипломатам, іноземним партнерам, МЗС, Міністерству культури та стратегічних комунікацій України та Українському інституту книги, разом із якими книжка за книжкою це втілюємо.
TGLIST.COM.UA
