Любов Христа.Тебе любить Ісус, Він за тебе помер,Ти зроби друже вибір не завтра- тепер!Він за тебе молився в сльозах на хресті,Щоб не жив ти в нещасті, не жив в темноті!Часто ворог обманює серце твоє,Тобі важко, шепоче він тільки своє,Що таке є життя, в цьому світі де ти,І не маєш ти змоги у небо ввійти!О не вір, ти обману, Бог любить тебе,А спіши до Ісуса і біль вся мине,Перевʼяже Він рани, забере біль твою,Ти дитям його станеш, із Ним будеш в раю.Як багато калічить ворог душі людські,Але є Той Хто кличе, щоб дать радість тобі!Життя нове й прекрасне в Ісусі Христі,Подивись на ті руки розпʼяті святі.Та невже ти відкинеш цю жертву Христа,У цім світі ти гинеш, з Богом шлях в небеса,Ніжно Він промовляє, О дитино прийди,Я тобі все прощаю, будь моїм назавжди!Він зайде в твоє серце, линуть сльози твої,Бог пригорне як Батько, скаже ти тільки мій!Якщо гріх твій багряний, відбілю як той сніг,Не відкинь Його поклик, припади до тих ніг,Що тебе відшукали в світі зла й марноти,Твої ноги блукали, він шукав, щоб знайти,Ти повір любий друже, так лише любить БогТож не будь ти байдужий, в світі стільки тривог,Земля плаче і стогне, від тих бід що ідуть,Катаклізми і війни і цунамі встають,Лише Бог нас укриє від нещастя і зла,Тож зроби друже вибір, поспіши до Христа!Марина Візнюк.
Буває, що любов, яка палала,Від вітрів гасне й жевріє ледь-ледь,Не стало ревності і Божого запалу,Десь зникли почуття Ісуса геть.Але любов, що в глибині жевріє,Знов розгориться, бо вона жива,Подме на неї ніжний дух надії,І ось палає заново вона.Господь Сам дбає про любов у серці,Її роздмухує, і полум'я горить,Без справжньоїлюбові - душі мертві,Там, де любов, життя Христа царить.О, як важливо це - любити Бога,Тоді є здатність перенести все:Гоніння, труднощі, печалі і тривоги -Любов все подолає, все знесе!Мов запальничка, діє Боже слово,Підтримує любов Христа в душі,Бо жити неможливо без любові,Вона всіх добрих задумів рушій!Любов'ю шириться Євангеліє світомІ оселяється у стомлених серцях,Любов'ю можна ворога проститиІ пережити катування жах.Любов'ю чиниться про ближнього турбота -Про сироту, приходька і вдову.Відроджує любові ніжний дотик,Дарує силу діючу, живу.Любов не може зникнути, пропасти,Любов перемогла там... на хресті,По всій землі поширюється ЦарствоЛюбові вічної, вона лиш у Христі.23.09.2023Олеся Перепелкіна
ХТО Я?Хто я? Перед таким Великим БогомЯ як піщинка на березі морськімНе заслуговую і погляду одногоСхиляюсь Боже перед іменем ТвоїмХто я? Що маю право житиЩоб обирати між смертю і життямЧому за мене так дорого прийшлося заплатитиЗа грішника.Твоїм святим імʼям.Хто я?що Ти звернув увагуНевже я не було кращих за менеВеликий Бог терпів таку зневагуЯкщо можливо…Хай чаша ця мине???Що Ти в мені побачив особливе???Серед мільйонів таких же як і яЧому моє життя Тобі таке важливеЩо записав на небі Ти моє імʼя.Хто я?Що Ти за мене ніс хреста ГолгофиПід сонцем Палестини знемагавНе розуміючи ще тої катастрофиЩо там Спаситель світу помирав.Хто я???Що Ти відкрив небес блакитіІ для мене там місто збудувавТи руки простягнув мені пробитіІ наче батько з любовʼю обійняв.Хто я …?Що ще з початку світуТи на долонях ,своїх мене вписавІ в кожній прохолоді вітруЛюблю тебе !Мені Ти промовляв.Хто я..?Що Ти залишив славу небаЗалишив славу від Ангелів своїхМені Господь вже більшого й не требаСам Бог прийшов за для гріхів моїх.Хто я..?Що Ти прийняв мої образиІ мій тягар прийняв Ти на Себе.Звільнив мене Ти від гріховної проказиА я ж кричав щоб розпʼяли Тебе.Це я кричав,свободу для ВаравіЦе я сміявсь у натовпі людейЦе я забив Тобі ці цвʼяхи ржавіІ я підносив уксус до губей.Хто я..?Що Ти мене пробачивТворець світів ,Могутній Цар і БогСеред мільйонів Ти мене побачивІ став вести зі мною діалог.Я є ніхто…Але Тобі я найдорожчеІ сам Великий Бог назвав моє імʼяЯ дякую Тобі мій Батьку і мій ОтчеЩо я навіки є Твоє дитя!!!Автор Андрій Швегло
Твої дива я бачу в кожнім дніТвої дива, я бачу в кожнім дні,Це ти, Твоя рука, мій Отче чинить,Це значить, що ми в світі не одні,Робити дива, Дух Святий не спинить.Чи ці свідоцтва, чи потрібні нам?Живемо що у світі в час останній,На працю закликає Господь сам,В молитві будьмо друзі непрестанній.Він владу дав, для учнів всіх своїх,Для нас, для християн, Його ми діти,Не тільки для служителів, для всіх,Для Господа, нам треба всім горіти.Нехай благословить Господь всіх нас,В Церквах своїх, дарами послужити,Робіть це, в кожен день і кожен час,Не личить дітям Божим тихо тліти.Якщо хто хворий, то за тих молись,Нечистим духам, вийти тож наказуй,Лиш на Христа ти з вірою дивись,Своїм життям, Спасителя показуй.Як хто страждає, тим допоможи,Це дар любові, чули всі про Нього?В біді того, хто впав тож не лиши,Завжди чуй голос Духа ти Святого.За хрешення духовне, помолись,Якщо хтось прагне, силу мати Божу,І звісткою ти доброю ділись,Скажи, я у Христі все переможу.Працюй для Бога, дав Він все тобі,Це кожен може й кожен має владу,Не приховай, що маєш у собі,Вперед біжи, не будь ніколи ззаду.9.12.25 року Євген Орлов
ПЕРЕД ЛИЦЕМ ГОСПОДНІМЗупинись хоч на мить, не спіши,Перед Богом постань у тиші.Хай не губляться в шумі слова —Нехай серце говорить у тиші.Скільки днів подарував нам Господь .Скільки ранків у світлі й надії.Хто нас беріг, коли сил не мали,Хто любов’ю в пітьмі нас зігрів?Ми йшли крізь тривоги й страхи,Через втрати, хвороби і сльози.Та Господь був з нами завждиНе лишив нас самих у біді.Коли віра тремтіла в душі,І молитва здавалась слабкою,Бог схилявся до серця з любов’юІ давав нам надію в Христі.Світ темніє, холоне любов,Людські серця стають такі крихкі.Та для нас є жива Надія Світло Боже сильніше пітьми.Чи ми чули стражденний той плач?Чи підняли того, хто падав не раз,Чи любов’ю, а не лише словомМи являли Христа між людьми?Ще є час — поки серце живе,Поки двері благодаті відкриті.Повернись до Христа у молитві —Він пробачить і пригорне тебе.Віддай Богу хвалу за життя,За хрест, за прощення і милість.Бо в Ісусі — і сила, й життя,І спасіння для кожного з нас.Тож ходімо дорогою світла,Поки день ще дарований нам.Щоб почути у вічних краях:«Вірний раб — увійди в Мою радість».Автор: Ліля Шмат 🕊️
ЗУСТРІЧАЙ!(новорічне)Мов пара, що з'являється на мить,Й безслідно потім із очей зникає,Ось так життя людей земне летить,І день за днем, за роком рік минає.Ось стукає у двері Рік Новий,А у очах сховалася тривога,Я шепочу: "О Господи Святий,Якою ж є короткою дорога..."Такий малий відрізочок життя,Відміряний нам Сильною Рукою,Із чим зустріне долю майбуття?Чекає, друже, що мене з тобою?Закінчить стрілка часу скоро біг,Прийде з Небес до нас, немовби диво,По милості Творця вже Новий рік,А що за ним, а що за ним, людино?Душа моя в спокуті защемить,І каяття сльоза впаде свідома,Розправивши крило, життя летить,Лишаючи на плечі тільки втому...А Рік пройшов, дорога ось нова...І підсумки підводим ми про нього,Які де були сказані слова...І чим і скільки послужили Богу...А час летить... О, Господи Святий,Пробач Ти в милосерді нам провини,Дітей шляхами Істини веди,В Ім'я Святе Христа, Твойого Сина.Навчи нас рахувати дні лиш так,Щоб мудрими серця були у вірі,Ворожих не боялися атак,Любов свою являли в кожнім ділі.Приходить Рік, а що несе з собою?Велике щастя? Сум? Свої жалі?А може, Церква Божою РукоюУ Небо забереться від Землі.Зустрінеться, можливо, хтось з Ісусом,А хтось продовжить ще топтати ряст,В Ім'я Христа долаючи спокуси...Господь лиш знає, що чекає нас...Кому всміхнеться щастя, радість, мрія,Кому біда і зморшки принесе...Бадьорі будьмо! Бог - наша Надія,В Отцівські Руки довіряймо все.І при дверях Нового нині РокуТягар покиньмо, сумніви і страх...Задумаймось, куди ведуть нас кроки,Які ми є у Господа Очах.Вже добігають до кінця хвилини,В чеканні стрілка часу затремтить...Чи примирилась з Богом ти, людино?Чому душа в байдужості мовчить?А Новий Рік - нова життя сторінка,Нехай же буде списана добром,Співає славу Богу серце дзвінко,Керує хай планетою Любов.О, Господи, в дні нашого скитанняТи нам чинити правду помагай,Щоб з вірою сказали в мить останню:"Ідем до Тебе, Боже, зустрічай!"Автор невідомий
ПАМ'ЯТНА КНИГА Помірно земні наші роки минають,Із пам'ятною книгою хочу зрівнять.Хутчій скороходів дні протікають,Місяць за місяцем стрімко біжать.Закінчившись рік - закривається книгаНеможливо щось виправить, переписать.Хочеш не хочеш неси своє ігоЗавмре враз стежина і нема вороття.Тільки людині одне імовірно,Пам'яті оком окинуть свій путьКнигу життя переглянуть серйозно Настанови із неї собі почерпнуть.Що залишили життя нам сторінки?Плями, проступки що погляд жаха.Над помилкАми стоять всюди мітки Похвастатись правда, ні в чому нема.Рішень чимало є і безплідних,Пізніх обІтниць не стриманих слів.Віри занепад і гІрких сумнівів,Злих та невірних за ближніх судів.Про те що, не рівно ложились рядочки,Це не говорить про надміру труда.Брав й не закінчив святії уроки,І весь обливаєшся в краску стида.Спалити цю книгу, віддать її тлінню Не вдасться - вогонь не бере.Ляже в архіві і Бог на заміну,Новий рік і новую книгу дає.Кожен день в нас сторінка новаяЧиста і чисто її заповняй.Не лякається суду справа святая,Бо правда і віра ведуть нас у рай.В пам'ятній книзі пиши обережно.Бог для добра допускає і зло.Зустрічаємо горе часом тривожноНе знаєм, що горе щастя несло.Смуток та радість, ранок та вечір,Чи можна без них обійтись у житті?Скорботи народжують великих та мудрих,Радість здоровить справи в житті.Сила молитви кордонів не маєЩоб терпіння та праця плід чудовий дали.Зі страхом пиши сторінки ті що маєш,Через рік щоб читавши, приємні були.Автор невідомий Переклад Ольги Н.
ЗІЙШЛА ЛЮБОВВ ту зоряну врочисту ніч РіздваЗійшла любов з небес в убогі ясла,Пам'ять про диво те в віках не згасла,Це була мить утіхи й торжества.Господь у людське тіло воплотивсь,Залишив Свій престол в небеснім місті,Чертоги раю світлі, променисті,І Немовлятком у цей світ родивсь.Просту сім'ю для цього Він обрав,Побожних, щирих Йосипа й Марію,Не царський дім, що золотом ясніє,А бідний хлів притулком Йому став.Небесний хор цю новину звістив,Прорізало яскраве сяйво хмари,Й для пастухів, що стерегли отари,В ті миті залунав величний спів.Ви чуєте мелодію небес?Як дзвінко військо ангельське співає,Царя царів, Спасителя вітає,Приносить Йому поклін, славу й честь.Ця дивна ніч Христового Різдва!Із ангелами хочу я хвалитиІсуса, бо Він є і мій Спаситель,Від смерті і мене Він врятував.Так полюбив Бог світ, людей усіх,Що Сам послав на землю Свого Сина,Щоб не загинула в гріхах людина,Щоб кожен життя вічне мати міг.Яка велика, жертвенна любов!Яка безмежна милість Твоя, Боже!Чи хтось з людей її збагнути зможе?Ти ради мене в грішний світ прийшов.Ти ради мене йшов страждать на хрест,За мене Ти прийняв пекельні муки,Були пробиті ноги Твої й руки,За мій гріх помирав Ти і воскрес...Свята Любове! Дякую ТобіЗа подвиг Твій... І в день Різдва СвятогоЯ згадую страждання і Голгофу,Як Ти томивсь в жахливій боротьбі.І прикро так, адже посвята цяДля багатьох була даремна, Творче!Не вірили в Тебе й тепер не хочутьПрийняти вірою в свої серця.Молю Тебе, даруй прозріння їм,Щоб в тьмі гріховній більше не блукали,Тебе і лиш Тебе в житті шукали,Бо лиш в Тобі спасіння й спокій всім.Зоря Різдва яскраво світить знов.Люд відзначає знов свята зимові,Та пам'ятаймо в суєті святковій,Що то зійшла з небес до нас Любов...Катерина Бойко
БОГ З ТОБОЮ ЗАВЖДИ(IС.41:10)Коли серце стискає моє гiркий бiль і тривога,I на душу вiтри налягають, і дме буревiй,Я свiй зiр пiдiймаю у небо до вiчного Бога,Й чую люблячий Батькiвський голос: "Не бiйся, лиш вiр.Я з тобою завжди, Я з тобою, дитино,усюди.Вiд скорбот, зрозумiй, Я не можу звiльнити тебе,Та в скорботах Я помiч подам, поруч буду,I рука Моя сльози з очей твоїх нiжно зiтре.Я тебе проведу крiзь палючий вогонь і крiзь води,I як будеш долиною смертної тiнi iти,Я з тобою і там, iз низин пiдiйму на висоти,Щоб прославив Мене й далi йшов до святої мети.У хвилину важку подивись на Голгофськi страждання,Де пiд сонцем палючим Я в муках тяжких помирав:На шматочки розiрване тiло, крапля Кровi остання…Тож подумай про це, щоби ти не знемiг й не упав.Нехай серце твоє не полонить тривога й печалi,Щоб навчився радiти й приймати з подякою все.Знай, що в небi святому тебе нагорода чекає,Ми з тобою зустрiнемось там вже лицем у лице.Я з тобою навiки й нiколи тебе не покину,На стежинi вузькiй потiшатиму Духом Святим,Лиш у серцi своєму зумiй зберегти Менi вiрнiсть,Щоб в небеснi оселi ти мiг переможно ввiйти"."Я з тобою завжди…" -цi слова менi в серце запалиЙ на дорозi земнiй, як скорбота прийде у життя,Поможи, мiй Господь, завжди слово оце памятати,Щоби вiрнiй лишитись одному Тобi до кiнця.Автор Ірина Косарук
Коли стоїш - вважай, щоби не впасти,Поспішно інших, друже, не суди,Порою людям дуже-дуже важко,Боротися з гріхом на самоті.Коли стоїш, то не дивися гордо,На того, хто сьогодні, спотикнувсь,І не спіши каміння в руки брати -Йому і так, не легко на шляху.І не потрібно голосно кричати,Та говорити: "Це тобі за те..."Ми на землі, тут кожний може впасти,Так мало тих, хто знову підведе.Так мало тих, хто рану перев'яже,Покаже вихід, словом підкріпить,І хто з любов'ю буде промовляти,Щоб те, що тліє, зовсім не згасить.Буває, ворог б'є і самих сильних,Пускаючи безжалісну стрілу -Стрілу сумніву та розчарування,Ох, як не просто бути у строю.Коли стоїш - вважай, щоби не впасти,Давид стояв - і також падав він.Чи Соломон, що мав велику мудрість,Не впильнував і ворог переміг.Також і до Петра підходив сумнів,Який казав: <З Тобою хоч на смерть>,Але прийшов момент де спотикнувся,І після цього, гірко плакав він.Тож не важлива нині висота - У ворога є ціль, лиш погубити,Не будь суддею, друже, ти для тих, Хто вчора біг, а нині вже побитий.А краще в Бога сили попроси,І мудрості, щоб слово говорити,Для тих, хто нині впали з висоти,Й не в силах щось самі перемінити.Можливо й ти, мій друже, спотикнувся,Й немає тих хто б міг тебе підняти,Поклич сьогодні в серці до Ісуса -Він вміє людям щиро співчувати.Можливо, ти сьогодні при дорозі,Лежиш в грязі і маєш безліч ран,А вчора ще літав в просторах неба,До Бога клич - Він дасть тобі бальзам.Стоїш на роздоріжжі й сил нема,Нема кому сказати всі проблеми - А небо нині чує голос твій,Ти не сама - Бог поруч біля тебе.Проблеми у сім'ї, і сльози ллєш,Ніхто тобі не хоче співчувати,Ісусу нині біль свій розкажи -Він хоче тобі силу подавати.Згадай той час, коли молилась ти,І відчувала, що Він є з тобою,Так і сьогодні, Батько Він є твій,Готує і для тебе допомогу.О, скільки раз, до Нього люди йшли,Чи то з гріхом, чи просто із питанням,Чи то хвороба була у житті,Він всіх приймав, і там являлась слава.Не завжди люди зможуть зрозуміти,І не завжди утіху подадуть,Але є Той, який все розуміє,Який з любов'ю хоче говорить.Він знає те, що можеш спотикнутись,Він знає те, що борешся з гріхом,Тому прийшов, щоби полікувати,І з милістю ще руку простягнув.Ти не сама, почуй сьогодні голос,Хоча і важко нині є стояти,Та в твого Бого сили є без міри -Свою роботу буде ще звершати.Нехай сьогодні дух твій ободриться,А в серці загориться знов надія,Що, коли впав, можливо ще піднятись -Бо в Бога план - спасти кожну людину.Долайчук Віталій
