ПЕРЕД ЛИЦЕМ ГОСПОДНІМЗупинись хоч на мить, не спіши,Перед Богом постань у тиші.Хай не губляться в шумі слова —Нехай серце говорить у тиші.Скільки днів подарував нам Господь .Скільки ранків у світлі й надії.Хто нас беріг, коли сил не мали,Хто любов’ю в пітьмі нас зігрів?Ми йшли крізь тривоги й страхи,Через втрати, хвороби і сльози.Та Господь був з нами завждиНе лишив нас самих у біді.Коли віра тремтіла в душі,І молитва здавалась слабкою,Бог схилявся до серця з любов’юІ давав нам надію в Христі.Світ темніє, холоне любов,Людські серця стають такі крихкі.Та для нас є жива Надія Світло Боже сильніше пітьми.Чи ми чули стражденний той плач?Чи підняли того, хто падав не раз,Чи любов’ю, а не лише словомМи являли Христа між людьми?Ще є час — поки серце живе,Поки двері благодаті відкриті.Повернись до Христа у молитві —Він пробачить і пригорне тебе.Віддай Богу хвалу за життя,За хрест, за прощення і милість.Бо в Ісусі — і сила, й життя,І спасіння для кожного з нас.Тож ходімо дорогою світла,Поки день ще дарований нам.Щоб почути у вічних краях:«Вірний раб — увійди в Мою радість».Автор: Ліля Шмат 🕊️