ПЕРЕД ЛИЦЕМ ГОСПОДНІМЗупинись хоч на мить, не спіши,Перед Богом постань у тиші. Хай не губляться в шумі слова —Нехай серце говорить у тиші. Скільки днів подарував нам Господь . Скільки ранків у світлі й надії. Хто нас беріг, коли сил не мали,Хто любов’ю в пітьмі нас зігрів? Ми йшли крізь тривоги й страхи,Через втрати, хвороби і сльози. Та Господь був з нами завждиНе лишив нас самих у біді. Коли віра тремтіла в душі,І молитва здавалась слабкою,Бог схилявся до серця з любов’юІ давав нам надію в Христі. Світ темніє, холоне любов,Людські серця стають такі крихкі. Та для нас є жива Надія Світло Боже сильніше пітьми. Чи ми чули стражденний той плач? Чи підняли того, хто падав не раз,Чи любов’ю, а не лише словомМи являли Христа між людьми? Ще є час — поки серце живе,Поки двері благодаті відкриті. Повернись до Христа у молитві —Він пробачить і пригорне тебе. Віддай Богу хвалу за життя,За хрест, за прощення і милість. Бо в Ісусі — і сила, й життя,І спасіння для кожного з нас. Тож ходімо дорогою світла,Поки день ще дарований нам. Щоб почути у вічних краях:«Вірний раб — увійди в Мою радість». Автор: Ліля Шмат 🕊️