Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - АЗОВське море🇺🇦
Añadido 06 ene. 2025

АЗОВське море🇺🇦

@AzovSiUA
Número de suscriptores: 346
Fotos: 9,180
Videos: 8,580
Enlaces: 2,150
Descripción:
Визволення нашої країни від загарбників, є головною метою для народу України.🇺🇦 Не забуваємо що, Бердянськ, Приморськ, Мелітополь - це Серце Азова, та наша земля! 💙💛

👥 Número de suscriptores

346
Promedio/Día:: 0
Promedio/Tiempo:: +8
Promedio/Mes:: +4

👁️ Vistas promedio por mensaje

65
Promedio/Día:: 64
Promedio/Tiempo:: 63
ERR: 18.79%

📊 Mensajes por Día

6.7
Último día: 0
Promedio semanal: 12.7
Promedio por día: 6.7

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-01-06

Muro

Estadísticas de telegram canal

(c)Olena PetrivХотіти щоб не було Війни ЗАБОРОНЕНО.Як тільки хтось напише, що хоче жити в мирі, що війна вже вижрала все що могла, що жити у війні стільки років нема вже сил.Тут же.Вмомєнті. Налітають правильні українці і доносять, що так не можна.Треба хотіти боротись.Треба хотіти помсти.Треба хотіти жити у війні.Кричать, щось на кшталт 'а як ви пропонуєте закінчити війну?!!!''то що, здаватися?!'.'зрадниця!!!'.Шановні.Уйміть свої таланти.Пересічна людина ніяк цю війну закінчити не може.І придумати якісь план закінчення війни, теж.І уявіть. Щоб придумати план по закінченню чогось, спочатку має бути БАЖАННЯ це щось закінчити. Людина може і має на те право, просто озвучити свою думку.Розмістити десь свою втому.Розповісти про своє бажання і мрію жити в спокої.Чи ми повинні бігати і кричати'о, так.. я люблю шахеди і ракети над головую вони допомагають мені відчути смак життя!'?'після обстрілу я відчуваю себе більш потужно, бо вижила і незламно йду на роботу!''Заради кордонів 91го я готова ще 10 років так жити, а може і не жити і щоб діти мої знали, що інтереси держави то є головне!'Як вам буде достатньо?Наскільки сильно людина має хотіти війну, щоб ви були задоволені?⛓️‍💥⛓️‍💥⛓️‍💥Я розумію, чому ви боїтеся закінчення війни.І боїтеся собі в тому признатись.Бо ви не знаєте хто ви є без цієї боротьби.Ви не знаєте що робити в мирі.Не переживайте.Навіть після, ви зможете чиплятись до людей.🐈‍⬛Ви завжди зможете доїбатись хто що робив під час війни.⛓️‍💥 Чи відкривала людина збори, якщо не повезло і відкривала, дойобуйтесь до того на що і чому такі маленькі.⛓️‍💥 Зможете мірятись хто скільки майна втратив, кому тільки вікна повибивало, в кому всю хату.⛓️‍💥 Зможете гнобити тих, хто виїхав закордон і повернувся(не жили під шахедами).⛓️‍💥 Якщо не повезло і у неправильної людини теж хтось з рідних був в ЗСУ, починайте мірятись кількістю. У цієї людини точно хтось один, а у вас і тато і брат. Тож ви краще знаєте і ваша думка має більше ваги в суперечці.⛓️‍💥 Ви все ще зможете показувати ваше кладовище і розповідати, що такого великого нема в жодному місті (самим при цьому не обов'язково навіть виїздити зі львова 😎, щоб подивитись на інші і їх розміри ......). ⛓️‍💥 Ще... Ви зможете досхочу засуджувати дружин ветеранів, бо вони точно будуть все робити не так і недостатньо. ⛓️‍💥 Так само зможете чиплятись до людей за мову.⛓️‍💥 Зможете слідкувати хто встав на хвилину мовчання, а хто просто мовчить.Ну і якщо опонент непохитний, ви все ще можете бити останніми аргументами. Просто кричіть 'ти чекаєш росію!!!!!!!!', 'працюєш на ворога!!!' і бажано тегайте МВС чи поліцію, це має додати ваги вашим воплям. Тож можете розслабитись і дозволити собі трохи людського 'хочу миру і тиші'.Як ми зрозуміли, навіть тоді у вас буде повний спектр можливостей не жити своє життя, в дарувати його іншим. Неправильним. .#начасі #неначасі #життя #мир #перемога #ухилянти
У коментарях спостерігаю певний відсоток адептів простих рішень.Збірна теза їхніх поглядів звучить просто: ухилянти, ніхто не хоче захищати країну, тому хлопців на фронті ніким міняти.Поясню просто. Так, у нас у суспільстві є страх перед військом. Точніше — страх смерті. Часто безглуздої смерті, без зрозумілої мети та без відчуття справедливості.І начебто можна погодитися зі словами членограя: «Усі мені кажуть, що ТЦК треба розпускати, але що робити, аби фронт не впав, конкретних відповідей немає».І ось тут уже можна говорити предметно.Наразі в мільйонне військо люди не хочуть іти практично на будь-які посади. Причини очевидні: провалена комунікація влади, любов Сирника до піхоти як універсального методу стабілізації фронту, проблеми з грошовим забезпеченням, відсутність справедливого підходу до мобілізації цивільних та брак переконливих дій держави щодо збереження України.Федоров щось там презентував стосовно змін у ЗСУ. Я досі навіть не відчув сорому через власну лінь ознайомитися з цим витвором управлінської магії. Черговий єдиноріг, якого в день занепаду чарів відправили на землю, щоб усі охочі могли допиляти з його рогу залишки останніх надій.Станом на зараз армію потрібно реорганізовувати відповідно до суспільного запиту на справедливість, ефективність, належне фінансування та конкурентність.Потрібно зробити кроки до відкритості обліку військовозобов’язаних.Потрібно презентувати концепцію: воює вся країна, а не лише військо.Потрібно створити уряд національної єдності.Потрібно чесно пояснити народу, що саме для нас означає перемога.Потрібно запровадити просте та зрозуміле оподаткування воєнного часу.Потрібно публічно зафіксувати: Україна — не Росія. І нарешті натиснути кнопку «play» на Конституції.Результат буде гарантовано.Чому?Тому що за країну люди готові воювати й навіть гинути добровільно, коли мають переконання, відчуття справедливості та власну причетність до держави й культури.І тут я вже вангую коментарі про те, що всі виїдуть і ніхто не захоче йти помирати.Тоді поясніть мені інше.Чому, коли нас спіткало шашликове лихо у 2022 році, люди ставали в черги до військкоматів, а зброї не вистачало?Чому тоді суспільство стало стіною?І чому зараз існує велика ймовірність того, що все може посипатися?Чому ви, (патріоти) України, так боїтеся свободи, права та закону?Чому ви боїтеся відпустити перебіг подій у межах демократичних принципів і делегувати вибір тим надстійким залишкам із колись сорокамільйонної країни?Відповідь проста.Тому що зараз вам майже ніхто не вірить.Країну мрій клоуна-довбойоба дедалі менше людей відрізняють від Росії й упевнені у відсутності майбутнього.І воювати за те, що ви зробили з Україною сьогодні, для значної частини населення вже не виглядає ні справедливим, ні розумним.Ви зрадили армію, б'єте свій народ, знецінили право і морально обісрали країну в очах значної частини світу.Ви програли, але не програла Україна, яка тримається попри всі вжиті заходи ,а саме крадівництво на крові !!!!!!Виправити ситуацію можна, але навряд чи вашими руками, бо це вже про інший рівень свідомості державників, у яких інші мрії і мірило сенсу життя не є відро з-під дусту.(С)Олександр Москалюк#Україна #Війна #ЗСУ #Мобілізація #Справедливість #Демократія #МайбутнєУкраїни
Курс долара росте. Світ лихоманить. А в української влади, як і раніше, жодної стратегії не існує!Під час розробки бюджету на цей рік влада розраховувала на десятки мільярдів євро міжнародної допомоги, і навіть закладала ці, ще неотримані гроші, в кошторис. Ми тоді попереджали: обіцянки партнерів і реальне надходження грошей — це не одне й те саме. Де гарантії? Чи знає уряд, з яких джерел наповнювати бюджет, якщо все піде не за сценарієм і фінансування затримається? Відповідь була проста — «плану Б немає». І, схоже, за цей час нічого не змінилося.Сьогодні вже бачимо результат. Із 90 млрд євро європейської допомоги цього року очікується 50 млрд, ще 40 — наступного. Уже середина року, а ми тільки почали отримувати перші транші. Паралельно світ отримує нові виклики. Події на Близькому Сході впливають на глобальну економіку, курси валют, ціни та фінансову стабільність. Україна об’єктивно не може вплинути на ці процеси. Але має спостерігати і бути готовою до будь-якого розвитку подій. Що буде, якщо світову економіку продовжить штормити? Якщо партнери будуть змушені більше ресурсів залишати всередині своїх країн? Які рішення підготовлені на випадок ризиків? Що буде з фінансуванням Збройних Сил України?Перед нашою країною стоїть іще один виклик: чи готові ми до наступної зими? Минулі холоди українці пережили дуже важко. Але системної підготовки критичної інфраструктури, реальної диверсифікації та посилення захисту енергетики ми так само не бачимо. І саме тому сьогодні все частіше звучать розмови про необхідність завершення активної фази бойових дій до листопада. Бо якщо цього не станеться, а підготовка до холодів так і залишиться на рівні «якось буде», наступна зима може стати для країни значно складнішою за попередню!
В Україні панує культ смерті. Тому найбільших охоплень набирають дописи про війну, солдатчину, руйнування, приниження, ненависть, трагедії, заплаканих дітей, дрони-вбивці.Людям по приколу. Відміняти систему жертвоприношень не їх задача, нехай тим займається штаб верховного жерця.Колись показував колегам білоруські новини, де нагороджували комбайнера за збір урожаю. Посміялись. Де драйв, гострота життя, триллер?Ілюстрація. Заплакана особа у вишиванці, зі свічкою та картонкою "Слава Героям", над могилою, що просить позичити грошей. Концептуальна форма Надчорномор'я.Стрічки українських соцмереж - бомби, збори на смерть, вбивства, депортації чоловіків з інших країн для принесення їх в жертву МолохУ-країни, гроби на дорогах і люди навколішках вздовж. Мьортвиє з косами стоять і тішина.Песик помер, герой пожертвував собою за державу, скривавлений піксель, шматки тіл, виробництво дронів-убивць, кладовища, бійки з ТЦК... Емоції. Плакати і мстити, мстити і плакати. Все просто. А навіщо іще життя? Герой - не прагнучий миру пацифіст, а людина вбивша побільше інших людей. Культ.Колись була традиція - збирати дітворі на могилках цукерки з могил. Далі вони їх їли. Маки, дюшес, грильяжні, праніки овсяні - прямо з землі над мерцями і в рот. Бісівщина - ще малим я це відчував, тримаючись осторонь.Дітки почали з гробкових солодощів, потім перейшли на рошен, сьогодні солодощі треба вертати.Помер дід. Пів села бабів йдуть процесією. Найбільше голосять сидячі біля гроба, в кузові ГАЗ-53, вкритому чорним полотном. Вони куражаться, смакують трупний енергетичних розпад, отримують адреналін. Новини села. Порожні люди. Коли діда зариють, вони сидітимуть за довгими столами на дошках, покладених рядами по стільцям, і під чарку шукатимуть опори йти далі. Некрокульт. Життя нудне, сірість хуторська, а тут така подія...Еліти країни користуються ворожками, знахарками та астрологами з кузова ГАЗ-53. Яка країна такі й еліти - хутір уявивший маєток. Працював я на одного великого боса, в давнину. Бос любив астрологів. Мав власну колдунью, персональну. Завжди консультувався перед бізнес-зустрічами. Але допомагала йому лише кума в СБУ, з якою вони познайомились на зборах цвинтарних цукерок.Розрослось... Державна політика. Традиція.Цукерки і могилки... Могилки й цукерки...При чому діє це в обидві сторони. Ображеність, жертва, приреченість. Одних переслідує Росія, інших ТЦК і офіційна влада, ще когось США, євреї та Європа, індуси чи пакистанці... Світ видавлює тебе щодня - опирайся або зникни. Відсутність контрдій, неузгоджених державою, говорить про повне соціальне прийняття власної погибелі. Це частина менталітету.Мазохізм реальна річ, хоч його маскують під жертовність. Стиль існування. Всю історію ними правлять похоронні команди. Хворі емоції в реалі, адреналін, гострота перед загробним. І коли ви в цьому живете, то колективний мазохізм, сльози, трагедії здаються вам повсякденною нормою."Алеї слави" з портретами убитих, як нав'язлива реклама ненависті, а не сигнал Стоп! Глянь, піди й помстись! Доповни портрети Алеї смерті.Ознака недорозвинених суспільств. Коли всім плювати на одного, і тому один намагається долучитись до спільних вібрацій запльованих. Він чи вона - скиглять в унісон натовпу вдаючи тим - неодинокість власну.Телесеріал драма з поганим кінцем, знята за всіма традиціями багатовікової історії скиглення. А ти в самому центрі подій. Ти важливий.Ви ж помітили як вони обурюються, варто заперечити дану реальність? Нібито їх особисту роль, священну місію, хтось наважився висміяти.Темрява покрила той край. Спраглі війни, помсти, бійок, ненависті, ставлячі державу над людиною - принесли все це! Єдина світла пляма - сонечко Міндіч. Насолода життям понад усе.Уявіть - ви живете в селищі сектантів, де щотижня приносять криваву жертву Молоху, в цілях потужного врожаю чи перемоги над сусідським, таким самим, поселенням. Частина цим хизується, частина вдавано засуджує, решта регочуть і днями льопаються на ставку, ватри палять, за традиціями первісних племен. Але процес йде! Молох не чекає.
💬 Сергій Притула відверто розповів, на які кошти живе під час війниВідомий волонтер Сергій Притула чесно відповів на запитання, яке часто цікавить українців: за рахунок чого він утримує родину після того, як повністю відійшов від телебачення та зосередився на волонтерській діяльності.За словами Притули, після початку повномасштабного вторгнення він фактично залишив розважальну сферу та присвятив себе роботі фонду й допомозі українським захисникам. Водночас він наголосив, що не живе за рахунок донатів чи коштів фонду.Волонтер пояснив, що ще задовго до великої війни мав можливість добре заробляти. За роки роботи на телебаченні його річний дохід обчислювався сотнями тисяч доларів, що дозволило сформувати фінансову подушку безпеки та створити джерела пасивного доходу.Сьогодні, за словами Сергія Притули, його родина живе завдяки дивідендам від цінних паперів, монетизації YouTube-каналу, оренді нерухомості та доходам дружини, яка займається підприємницькою діяльністю.Волонтер також зазначив, що навіть зараз продовжує щороку спрямовувати на підтримку українського війська від 1,5 до 2 мільйонів гривень власних коштів.Попри численні дискусії навколо публічних людей, Притула вкотре наголосив, що після 2022 року його головним напрямком залишається волонтерство та допомога Збройним Силам України.Його відповідь викликала активне обговорення у соцмережах, адже тема доходів відомих волонтерів та громадських діячів традиційно привертає велику увагу суспільства.Як Ви ставитеся до такої відвертої відповіді Сергія Притули?На Вашу думку, чи повинні публічні волонтери відкрито розповідати про свої джерела доходу?📌 Джерело: 24 канал----І каже: ну жебрачу потрохи на супутники та дрони. І маю з цього законних 20 відсотків, тепер навіть нема куда бабло складати. А ви лохи кончені.
Ворог наступає, а влада забирає гроші в армії‼️Я так розумію, що війна вже закінчилася? Чи, може, загрозу наступу з Білорусі вже скасували? Бо ще зовсім недавно нас переконували готуватися до будь-якого сценарію, а сьогодні чомусь вирішили, що десятки мільярдів гривень армії вже не потрібні!Інакше як пояснити те, що змінами до бюджету забирають 40 мільярдів гривень у Сил безпеки і оборони і перекидає їх у Резервний фонд?! Саме звідти потім фінансуються урядові програми на кшталт «Вовиної тисячі», «Єбак», «Тисячовесна» та інших проєктів, які влада так любить використовувати для піару! А натомість в армії буде менше дронів, НРК, снарядів і ракет! І це відбувається в той час, коли ворог продовжує наступати, коли він намагається оточити Костянтинівку – ключове місто на Донеччині! Вчора під час розгляду поправок до бюджету ми пропонували не забирати ці кошти в армії. Більше того – була ініціатива додатково виділити 16 мільярдів гривень на потреби Збройних Сил України. Але підтримки це не отримало, бо в залі залишалося не більше 30 депутатів! Зате коли йдеться про те, щоб забрати гроші в армії, охочих натиснути зелену кнопку вистачає. Але за кожним рішенням «за» стоїть брак озброєння на військових! І якщо внаслідок цього хтось не повернеться додому, це буде на совісті тих, хто вирішив, що 40 мільярдів гривень армії зайві!
На Андріївському узвозі в Києві демонтували пам'ятник Михайлу Булгакову. Рішення Київрада ухвалила в грудні 2025, спираючись на висновок Українського інституту національної пам'яті: "творчість Булгакова містить вороже ставлення до українського визвольного руху і державності, а сам письменник належить до символів російської імперської політики." Реакція розкололась. Одні кажуть, що це частина деколонізації і давно на часі. Інші пишуть, що їм соромно. Я напишу аналіз твору «Майстер і Маргарита» бо там є дуже цікаві і глибокі сенси які я вважаю варті уваги.У Москву тридцятих років, місто войовничого атеїзму, приїжджає дивний іноземець. Він представляється фахівцем з чорної магії, але насправді це сатана на ім'я Воланд. З ним почет: регент у тріснутому пенсне, велетенський кіт, що ходить на двох лапах і розмовляє, рудий тип з іклом, гола відьма.Усе починається на Патріарших ставках. Воланд підсідає до двох літераторів і спокійно передрікає одному з них смерть, описуючи її до деталей. За кілька хвилин той гине під трамваєм рівно так, як було сказано. Далі почет влаштовує в місті хаос. Сеанс чорної магії у вар'єте, де глядачам роздають модний одяг і гроші, що потім зникають. Зникнення людей. Пожежі. Чиновники, яких ловлять на хабарях і брехні.Паралельно йде друга історія. Майстер, безіменний письменник, написав роман про Понтія Пілата. Критики його знищили. Зацькований, він спалює рукопис і опиняється в психіатричній клініці. Його кохана Маргарита заради нього погоджується стати королевою на балу сатани. За цю згоду Воланд повертає їй Майстра і навіть відновлює спалений рукопис. Звідси одна з найвідоміших фраз роману: рукописи не горять.І третя історія, та сама, яку написав Майстер. Стародавній Єршалаїм, суд прокуратора Понтія Пілата над бродячим філософом Єшуа. Ці розділи вмонтовані в роман і поступово зливаються з московськими.Наприкінці три лінії сходяться. Воланд із почтом покидає Москву. Майстер і Маргарита отримують не світло, а спокій. А Пілата, який дві тисячі років сидів зі своєю провиною, нарешті відпускають.Це сюжет. Захоплива містика, сатира, любовна історія і вставний античний роман. Більшість читає книгу саме так і на цьому зупиняється. Булгаков писав її близько дванадцяти років, до самої смерті в 1940-му, знаючи, що за життя її не надрукують. Людина не витрачає дванадцять років на просто цікаву історію.Рівень глибше: про що книга насправді?Москва у Булгакова це світ, де люди доносять одне на одного, де квартирне питання псує людей, де письменницька спілка годує лояльних і знищує талановитих. Воланд не стільки спокушає це місто, скільки показує, чим воно вже є. Нечиста сила тут майже не бреше. Вона просто знімає з людей маски, а під масками виявляються жадібність, боягузтво і страх. Роман надрукували вперше аж у 1966 році, через двадцять шість років після смерті автора, і то з цензурними вирізками. Сам факт, що книгу не можна було видати десятиліттями, і є частиною її змісту.Друге. Головна етична теза роману ховається в лінії Пілата. Прокуратор розуміє, що Єшуа не злочинець, він навіть хоче його врятувати. І все одно затверджує страту, бо боїться за свій статус. Булгаков прямо називає боягузтво найстрашнішим з людських пороків. Не злобу і жорстокість, а саме нездатність діяти за тим, що ти вже знаєш правильним. Кара Пілата теж не зовнішня. Його ніхто не судить. Він просто на дві тисячі років втрачає спокій.Третє. Це книга про митця і владу. Майстер це сам Булгаков. Письменник, чий твір зацькували, який зламався і відмовився від власної роботи. Те, що Воланд повертає спалений рукопис, не випадкова деталь. Це твердження автора, який сам спалив ранню версію цього роману: справжній текст не можна знищити цензурою, доносом чи вогнем. Рукописи не горять.Четверте. У Булгакова добро і зло не стоять по різні боки барикад. Епіграф до роману, рядок з Гете, говорить про силу, яка вічно хоче зла і вічно творить благо. Воланд карає підлих і допомагає чесним. Межа між добром і злом проходить не між людьми і дияволом, а всередині кожної людини.
Рабство — це система, де людина позбавлена свободи і вважається власністю іншої людини або держави. Вона не може вільно вирішувати, де жити, працювати, мандрувати, переміщатися світом чи як розпоряджатися своїм життям.Саме тому небезпека починається не лише з кайданів як таких, а й зі слів. Коли людину перестають називати людиною, а починають називати «ресурсом», «резервом», «контингентом», «одиницею обліку», «зобов’язаним», «вільним залишком» — це вже не просто бюрократія. Це вже щось набагато гірше.Людина — не ресурс. Ресурсом бувають нафта, газ, ліс або руда.Людина — не резерв. Резервом бувають запчастини на складі.Людина — не картотека вільних залишків. Так називають товар на полиці або майно в інвентаризаційній відомості.Людина має ім’я, гідність, волю, права, власні цілі та власне життя. Держава існує для людини, а не людина для держави. І держави складались в першу і головну чергу задля захисту прав людини. Цю ідею розвивали, зокрема, кращі уми людства: Томас Гоббс, Джон Локк та Жан-Жак Руссо. Вони виходили з концепції суспільного договору: люди делегують частину своїх повноважень державі, а держава натомість забезпечує порядок і захист їхніх прав.У сучасній Україні це прямо відображено в її Конституції. Стаття 3 проголошує:«Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».«Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». Прошу підкреслити: ОБОВʼЯЗКОМ держави. Головним її обов’язком!Історія показує: щоразу, коли влада починала дивитися на громадян як на матеріал, ресурс або поголів’я для обліку, інвентаризації й розподілу, це закінчувалося погано. Для людини. А зрештою — і для самої держави. Такі держави просто зникали. Їх зараз немає на карті світу. Ви не знайдете Австро-Угорщини чи Російської імперії, держави Османів чи Радянського Союзу. Хоча, задля справедливості, в Австро-Угорській монархії Габсбурґів права і свободи людини були на такій висоті, на такому рівні, який і не снився нинішнім нужникам-потужникам з замашками італійських 中ашистів чи сталінських НКВСників, які кошмарять і мучають людей, викрадають і катують громадян, втоптують в багно права і свободи, гідність і саме життя. Отже, свобода починається з простої правильної думки: громадянин — це не державне майно. Не ресурс. Не резерв. Не запис у картотеці. Це людина. І саме з цієї константи повинні починатися всі розмови про «обов’язки громадян» та майбутнє країни. Адже права людини не є винагородою за слухняність. Навпаки — саме права людини є первинними, а держава існує для їх захисту. Принаймні так записано в більшості сучасних конституцій і міжнародних договорів. Коли ж про права згадують мимохідь лише після «виконання обов’язків», громадянин перетворюється з людини на державну власність. А це вже зовсім інша модель суспільства. Рабовласницька, підказує тлумачний словник
Бусифікація - воєнний злочин.ℹ️ Варто знати. ℹ️Ухиляння від військової служби, за переконаннями пацифізму, небажання вбивати інших людей - виправдовується міжнародним судом, або несе мінімальне покарання! Нафронтництво, пропаганда війни, воєнні злочини військових, ТЦК, поліції та інших озброєних підрозділів, агітація за це - караються міжнародним судом і не мають часу давності.Це означає що ваші діти можуть за 20 років відсудити в пристарілого ТЦК-шника все, маючи докази його злочинів. Фіксуйте, бережіть їх! Зберігайте скріншоти дописів нафронтників, їхні погрози (пропаганду бусифікації) у інтернеті.Під час війни певні особи пропагують бусифікацію, вони на коні, вони розжиріли на цьому, виникає ілюзія їх вічної кривавої диктатури, безкарність їх агресії, але за 5-20 років коня заберуть, а їх посадять. Якщо вони доживуть. Адже після війни, серед зубожілого населення, більшість будуть голодні та спраглі помсти. Більшість у соціумі втратять! Міжнародна спільнота захоче відбілити своє замовчування бусифікації. З'являться нові політики, які "подбають" про зубожілих - допомігши висмоктати все із вчорашніх кривдників - пропагандистів та адептів бусифікації. Політики зароблятимуть на помсті бусифікаторам - капітали! Господарі самої бусифікації мають по кожному випадку звіти. І бережуть їх як свою страховку, аби злити і розкуркулити вчорашніх підлеглих. Уже існують сайти куди зливаються десятки відео щодня, де ведеться нотування та відеофіксація багатьох викрадень цивільних, фіксуються обличчя та особисті дані воєнних злочинців.⚠️ Головне! ⚠️ Покарання за воєнні злочини - від 30 років ув'язнення до пожиттєвого, згідно ст. 8 Римському статуту Міжнародного карного суду.До воєнних злочинів належать серйозні порушення Женевської конвенції від 12.08.1949:-Посягання на життя та фізичну недоторканність, зокрема вбивства всіх видів, каліцтва, жорстоке поводження та катування;-Наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;-Незаконна депортація або переміщення чи незаконне позбавлення волі;-Умисне вбивство;-Напад на цивільне населення;-Використання цивільних для оборони від військових (агресора).Міжнародне право має вищий статус за державне!Думай. Поки маєш час і чим... 🕘
Тепер всі карти в України, путін програє війну, йому тепер знадобляться роки, аби завоювати Донбас, — NYT📍Україна демонструє, що має більше «козирів», ніж припускали деякі. Вона стримує російський наступ на полі бою та руйнує її інфраструктуру.📍Путін перебуває під тиском, щоб завершити війну. І, тим не менш, Москва все ще вимагає поступок, що значно перевищують її військові важелі впливу.📍Російське просування ще більше сповільнилося, а його ціна ще зросла. Тактичні та технологічні інновації України роблять довгостроковий російський успіх малоймовірним.📍Глибина ураження українських дронів розширюється на 30–50 км за лінію фронту. Це фактично не залишає російським військам жодного шансу домогтися значного прориву.📍Замість того, щоб диктувати угоду за рахунок подальших українських поступок, президент Трамп повинен скористатися російськими слабкостями і переконати Путіна прийняти умови, що відповідають реальності.📍Схильність Москви перебільшувати свої успіхи на полі бою, ймовірно, є відображенням не тільки пропаганди, але й неправдивих доповідей, що передаються по ланцюжку командування.📍Трамп повинен донести до Путіна, що у Росії немає способу перемогти. Цей сигнал має супроводжуватися продовженням поставок Україні зброї, профінансованої європейцями, та розвідданих.📍США повинні працювати над тим, щоб посилити економічні труднощі Росії. Щоб досягти миру, до Путіна має бути доведено розуміння лімітів його «карт».🤷🤷🤷