AC Garage News

Київська Швейцарія – історична назва мальовничої частини Реп’яхового Яру на Лук’янівці. На початку ХХ століття саме тут у 1904–1906 роках проклали один з найцікавіших київських трамвайних маршрутів. Лінія проходила через горбисту місцевість з крутими підйомами і спусками, тому нагадувала гірські ландшафти Європи, що і дало місцевості цю назву.Маршрут сполучав Кирилівську площу з Лук’янівкою і пролягав Врубелівським узвозом, а також вулицями Макарівською, Нагірною та Овруцькою. Трамвайні лінії тут працювали під номерами 18 і 12 (у деяких джерелах фігурує номер 20). Це був сезонний напрям, найбільш популярний улітку. Узимку рух зазвичай переводили на іншу трасу через сучасну вулицю Глибочицьку.Після Першої світової війни лінію визнали нерентабельною і не відновили. У 1920-х – 1930-х роках рейки демонтували. На їхньому місці сформувався Врубелівський узвіз, але у 1950-х роках зник у зв’язку з будівництвом Подільського узвозу.Зараз про цю красу не нагадує нічого. Ця місцевість захаращена.#трамвайКиїв

Історичний Автоклуб продовжує знайомити вас з невідомими сторінками нашої автомобільної історії. А виявляється у Києві на Ліпках існувала фабрика екіпажей та автомобілей Симона Мілянського. Виробництво було розташовано на власній території за адресою провулок Виноградний, 6. Виробництво було механізоване і займалося виготовленням не тільки карет та екіпажей, а й вісей і ресор, причому надавало гарантію на свою продукцію 3 роки. Таке виробництво обовʼязково мало кузню та механічні дільниці, що для Липок, які вважалися фешенебельним районом - це взагалі було дивно. В переліку продукції фабрики були різноманітні екіпажи, сані та карети, а також кузови для автомобілей. Тому, бачимо ми що до реаолюції 1917 року у Києві вже були передвісники появи автомобільного виробництва. Але … далі всім ввдомо що сталося і нас відкинуто на десятки років назад.Що сталося з фабрикою Мілянського? - наразі не відомо, але вона зникла з карти Києва остаточно. Більше про це у відео. #ІсторичнийАвтоклуб #українськийавтопром

🚗 Щодо оподаткування електромобілів з 1 січня 2026 року.Оскільки зараз є плутанина й отримую багато питань щодо того, як саме оподатковуватимуть електрокари з нового року, розʼясню простими словами. 🔹До 31 грудня 2025 року діє пільга – електромобілі не обкладаються ПДВ при операціях з ввезення та з постачання на митній території України. ❗️*З 1 січня 2026 року вже і ввезення на територію України, і постачання на території України здійснюватиметься з нарахуванням ПДВ – незалежно від того чи був такий автомобіль завезений на територію України без сплати ПДВ, а також незалежно від дати оформлення права власності на нього.🔹Для імпорту електромобілів це стосується всіх імпортерів – і дилерів, і громадян. ​Постачання на території України електрокарів дилерами буде здійснюватися з нарахуванням ПДВ, у тому числі і тих електромобілів, які були ввезені до 1 січня 2026 року без ПДВ. ​❗️ Для громадян продаж електромобілів на території України залишається незмінним: ПДВ не нараховується, оскільки громадяни не є платниками ПДВ (!).Детальніше про ставки оподаткування до 31 грудня 2025 року та після 1 січня 2026 року – в інфографіці.

«452»Продовжую повертати борги підписникам щодо історій серії #пізнавальнанумерологія і сьогодні - число 452.Згідно з номенклатурою назв 1926-1934 років, моделі Cadillac називалися за об'ємом двигуна та літерою алфавіту, що змінювалася щороку, але шістнадцятициліндрові машини часто іменували просто Cadillac V-16 (саме так, через дефіс, на відміну від нинішньої практики позначення типу мотора, як «V16»). Так ось, Series 452 - це позначення за робочим об'ємом двигуна у кубічних дюймах:Series 452 (1930) — перший рікSeries 452A (1931)Series 452B (1932)Series 452C (1933)Series 452D (1934-1937)Двигун V-16 першого покоління мав 7,4 літра (7413 см³), що дорівнює 452 кубічним дюймам.Для порівняння: тодішні Cadillac V-8 мали різні об'єми (наприклад, 341 або 353 куб.дюймів) і, відповідно, машини з ними мали індекси типу Series 341 чи Series 353.У 1930 році Cadillac першим у світі випустив серійну машину з двигуном V-16. За наступне десятиліття виробили 4386 примірників, що більше за сукупний тираж усіх інших шістнадцятициліндрових автомобілів світу за всю історію!Інженер Оуен Нейкер спроектував унікальний 7,4-літровий мотор із розвалом блоку 45° - фактично два рядних "вісімки" з одним колінвалом. Презентація на Нью-Йоркському автосалоні 4 січня 1930-го вразила всіх. Попит миттєво перевищив пропозицію - тисячний екземпляр зібрали вже 8 квітня! Ательє Fleetwood пропонувало 15 типів кузовів, включно з екстравагантною серією Madame X із 18-градусним нахилом лобового скла.Але Велика депресія жорстоко вдарила по престижному сегменту. Якщо 1930-31 роки принесли 3250 проданих машин, то згодом щорічні обсяги впали аж до 50 примірників. Попри збитковість, GM продовжували виробництво заради престижу, але навіть не щорічно оновлювали дизайн, бо це не було комерційно вигідно.З 1936 року Cadillac перейшов до нової системи найменувань, наприклад:Series 90 - флагманські V-16 з кузовами FleetwoodSeries 75 - довгобазні V-8 з кузовами FleetwoodSeries 60 - коротші моделіУ 1938-му, коли ці змагання преміум-марок США у об'ємі та кількості циліндрів були вже майже закінчені, неочікувано з'явилося друге покоління Cadillac V-16 з радикально новим 7,1-літровим (431 куб.дюймів) мотором із розвалом 135°. Компактніший, легший на 115 кг, він забезпечив Series 90 найкращу динаміку серед американських автомобілів 1938-40 років. Навіть Білий дім замовив два спеціальні Presidential Limousine.Останній екземпляр V-16 покинув конвеєр 1940-го. До багатоциліндрових моторів Cadillac більше ніколи не повертався на практиці, хоча ідеї на рівні ескізів та концепт-карів з'являлися неодноразово.Кому цікаво - більш детально про Cadillac V-16 я розповідав в окремій статті про ці машини.#довідка1888