Забута більшість: як живуть люди у прифронтових селахЗа даними KSE Institute, майже половина (48%) сімей у прифронтових та прикордонних регіонах витрачає понад половину свого доходу тільки на їжу. Це означає, що будь-які інші потреби (ліки, ремонт, освіта дітей) стають недоступними.Безробіття тут у 5 разів вище, ніж у середньому по країні. Близько 35% родин виживають за рахунок пенсій чи соцдопомоги. 40% стикаються з дефіцитом їжі, а найближчий магазин часто за 30 кілометрів.Офіційна статистика не бачить реального масштабу проблеми. У багатьох селах до 90% працездатних людей фактично не мають роботи, виживаючи завдяки власному городу. Їх офіційно вважають «самозайнятими», але доходи цих людей значно нижчі за прожитковий мінімум.⸻🎯 Що робити з цією проблемою?🛠 Традиційні рішення:Це те, що вже пропонують і намагаються робити державні програми й міжнародні донори: • Відбудова доріг та місцевої інфраструктуриБез доріг та громадського транспорту сільські громади не мають доступу до ринків, послуг та роботи. • Гуманітарна допомога + насіння та добриваЗабезпечення базових потреб — особливо у посівних матеріалах і добривах, яких потребують 67% домогосподарств. • Мікрокредитування та фінансова підтримкаДрібні гранти для розвитку локальних бізнесів, фермерських господарств і дрібної торгівлі. • Підтримка кооперативівДопомога селам у створенні кооперативів для спільного збуту продукції та закупівлі техніки.⸻🚀 Альтернативні рішення:Це можливості, які змінюють саму модель економіки, роблячи її більш стійкою й незалежною: • Локальні валюти (Grassroots Economics)Створення місцевих валют або цифрових токенів для взаємодопомоги та обміну товарами й послугами всередині громад. Це вже успішно працює в Кенії й допомагає селам бути незалежними від глобальних криз. • Карбонові кредити та екологічні проєктиСела можуть отримувати дохід, саджаючи ліси, відновлюючи степові території чи ґрунти. Міжнародні платформи (Regen Network, Open Forest Protocol, GainForest) платять громадам за екологічне відновлення, генеруючи реальні кошти. • Регенеративне сільське господарствоНе просто гуманітарна допомога, а гранти для малих екогосподарств, які поєднують вирощування їжі з турботою про землю. Це зайнятість на місці і продовольча безпека. • Муніципально-громадські партнерства (hubs & clusters)Об’єднання екопоселень, локальних виробників і переселенців в мережі взаємної підтримки (regenerative hubs, ecovillage clusters). Це створює сильну локальну економіку й робочі місця. • Зміна міжнародної гуманітарної політикиПерехід від роздачі продуктів до прямої підтримки локальних виробників, включаючи закупівлі продуктів саме у них, стимулювання дрібного бізнесу й самозайнятості.⸻Селяни не стали «пасивними». Їхні громади стали заручниками війни та відсутності адекватних рішень. Реальне відновлення починається тоді, коли допомога перестає бути лише гуманітарною, а стає інструментом для розвитку та самозабезпечення.🟢 Джерело: KSE Institute
Регенерація — це не про новий будинок у дикому місці Зараз пропонується безліч модульних містечок з краєвидами і називають це супер-еко місцем для життя. Експлуатуючи залишки природи, врізаючись в ландшафтні парки та прибережні зони.«Бери дешеву землю і роби з неї дорогу.»Здається це був колись ще лозунг давньо римських латифундистів.Справжнє Еко місце для життя - це коли ти його відновлюєш — це коли ти заходиш на деградовані, покинуті непотрібні землі, і лише 5% площі використовуєш під житло та інфраструктуру. Решту 95% береш під свою опіку відповідальність для відновлення екосистем. Саме ця ідея лежить в основі справжньої регенерації.Я побачив новий сценарій майбутнього Минулий рік став для мене визначальним у сприйнятті цієї теми. У своїх крайніх турах я бачив поселення, які втратили до 80% мешканців через війну. Інші бачили там безнадію, втрату і занепад, але я раптом усвідомив, що перед нами відкриваються зовсім нові перспективи.Це неймовірно! Те що намагаються робити регени - ми робимо вже 20 років! Нам є що їм показати!Земля, яка залишилася без людей, може перетворитися на рукотворні екосистеми — справжні оази природи, які можна вивести в глобальні системи моніторингу біорізноманіття та карбонових кредитів. І тепер я бачу саме в цьому нове позитивне майбутнє наших поселень.Нові сенси для старих земельЦей рік я цілком присвятив цим можливостям. Раунд за раундом закриваю кліматичні гранти, працюю над новою системою метрик, і щоразу переконуюся: наші поселення мають перспективу, хоча самі поселенці ще не завжди розуміють це.Так, як спільноти, ми не завжди можемо виглядати “успішно” у традиційному сенсі. Але як вплив, як місця, які працюють на природу і майбутнє — ми точно успішні. Ми дійсно даємо більше життя, ніж забираємо.Бо ми так чи інакше підтримуємо й відновлюємо екосистеми, які інші вже давно вважаються втраченими.Десь таке послання на сьогодні. Як вам, пишіть свої думки в коментарях.#екопоселення #регенерація
В потязі з топ-маркетологом: про тренди, інсайти, Web3-поселення і чого нас може навчити світ 🌾Кажуть, зустріч з потрібною людиною інколи заміняє 10 тисяч прочитаних книг. З Юрою це просто розмова в потязі.Хто не в курсі Юрій Гладкий - один з найвідоміших маркетингових стратегів країни. Знайомі ми давно і кожен ділився своїм. Юра поділився розвитком проєкту «Kryla Karpaty by Edem», до якого я ніяк не доїду 🤦🏻аспірантурою з маркетингу й психології та сучасними бізнес-трендами. З цікавого, як наприклад кошти перетікають з агро сфери у девелопмент у Карпатах.Я розповів, про блакитні зони і як криптоспільноти все активніше підтримують кліматичні та регенеративні проєкти. Наші ecovillages успішно інтегруються у Web3 та карбонову економіку, і це мене дуже надихає.Глобальні паралелі 🌍Цікавим стало спостереження Юри, як Казахстан і Узбекистан надихнулися українським досвідом розвитку власної мови, значення вхожості в локальні спільноти і я поглянув на цю тему під іншим кутом.Я ж поділився, як мій досвід Глобального Півдня у сфері регенерації й токеноміки відкриває нові горизонти. Наприклад, митці з Тайваню створюють NFT-картини, а кошти спрямовують на відновлення річок. Стартап з Уганди підтримує кавові ферми токенами з криптораундів.Ці підходи я хочу застосувати, розвиваючи наші локальні продукти. Наша кава з жолудів пройшла сертифікацію в «Сільпо», і 10% від продажів іде на підтримку дубових розсадників у наших ecovillages. Наступний крок — розвиток внутрішніх токенів.***Юра порадив завести YouTube-канал, щоб ділитися своїми унікальними ідеями та досвідом. Я поки не в певний на рахунок ютуб каналу, бо зараз надто багато речей, які ще не зміг делегувати.Але це натхнення від такої зустрічі складно переоцінити.Ми знайомі достатньо давно. Щоби пригадати зародження ринку інтернет маркетингу. Згадати людей ентузіастів які є рушіями і що на таких новаторах власне часто все тримаєтьсяПро те, що потрібні події нової якості свіжі контексти і обмін досвідом, як на міжнародному так і на локальному рівні.Тож їдемо далі , не капсулюємось. Зберігаємо допитливість і цікавість. Залишаємось живими…А які ваші останні зустрічі надали вам нові цінні інсайти?#тренди #інсайти #простежиття
$45 за тонну CO₂ від висадки дерев — і це лише початок 🌳“Ця ціна може подвоїтися вже найближчим часом,” — каже Ліліан з Open Forest Protocol.Карбонові кредити для малих низових спільнот — починаючи від 0,3 га — звучать майже як наукова фантастика. Але це вже реальність.Web3-платформи працюють над новими методологіями обліку вуглецю на блокчейні. Тепер ми можемо бачити, скільки карбону накопичено, в режимі реального часу — по кожній ділянці, кожному дереву, кожній ініціативі. Весь обсяг висадок за останні п’ять років — оцифровано та прозоро.І це справді прорив.Прогнозується, що добровільний ринок вуглецю зросте до понад 50 мільярдів доларів до 2030 року.Біочар, регенеративний випас, висадки дерев, відновлення біорізноманіття — усе це тепер перетворюється на вуглецеві активи.Майже всі регенеративні ініціативи нашої мережі можна конвертувати у карбонові кредити. І далі — реалізовувати їх на відкритих ринках або опціонах за доволі привабливими цінами.Ми вже почали роботу з кількома передовими ReFi-платформами: • Regen Network — моніторинг регенеративних природоохоронних територій • Open Forest Protocol — верифікація висадки дерев • Atlantis — облік кліматичних впливів кожної окремої локаціїЦе вже не футуризм — це економіка майбутнього.Завдяки Climate Coordination Network, ми отримали карбоновий калькулятор і провели оцінку наших кліматичних ініціатив:дерева, вода, енергія, мобільність, ґрунт, біорізноманіття, заповідні зони.Результат — понад 2000 тонн CO₂.При поточних і зростаючих цінах на карбонові опціони — це може означати до $100,000 річного доходу.Це зовсім інший сценарій для екопоселень, мікроферм, пермакультурних центрів, місцевих заказників і екологічних станцій.Але про це поки що мало хто говорить.Увага — на великих агрохолдингах, масивних проєктах, гігантоманії.Та, можливо, саме малі, автономні, регенеративні спільноти стануть відповіддю на виклики сьогодення.Можливо, саме карбонова економіка — це шлях до відродження українських хуторів, забутих сіл, і нової ролі сільської місцевості у глобальному контексті.⸻А що далі? Розширення масштабу і впливу.У наших найближчих планах — долучення до Української кліматичної мережі та створення спільно з експертами простих метрик для оцінки кліматичного і екологічного впливу наших дій.Окрім того, нас запросили до участі у масштабному міжнародному дослідницькому проєкті з регенерації ґрунтів у межах програми Horizon. У ньому беруть участь науковці з 12 країн, які будуть досліджувати вплив саме на наших локаціях.Це один з найбільших грантових проєктів у цій темі в Європі.Час покаже. Але напрям схоже правильний.Всім дзен.
Ми втонули у списках задавнених задач і невирішених проблем, багажу тих кіл, які треба активувати. Це забирає 80% часу щодня. Це якщо не рахувати наші срачі, стосунки, емоційні рефлексії і ідеологічні тьорки.Кожен координатор впевнений, що саме це і є робота і не є одночасно, і у кожного свої маркери пріоритетів.Формальні вибориЕкопоселення — це красива утопія, яку кожен малює по-своєму. І кожен переконаний, що саме його картинка вірна. Те саме і з соціократією та розвитком мережі. Всі пройшли курси, хтось побачив, як вибори проходять в Європі на міжнародних зʼїздах. Ми навіть втілили такі вибори у нас, вибрали Раду екопоселень. Але різниця в тому, що в самих поселеннях немає кіл, які б вибирали делегатів. Просто немає тих 20-40-100 сімей. Йде той, хто може і хоче. На 60 локацій таких делегатів далеко не 60, а від сили 6 — і це не номіновані люди, а швидше просто бажаючі, або ті кого хотіли ми.Часто ті, хто хоче керувати чи розуміти процеси, швидко розчаровуються, бо з сотень задач головною стає розвʼязання старих конфліктів і незрозумілих утворень."Без чіткої структури представництва соціократія швидко перетворюється на імітацію демократії." — Sociocracy 3.0 HandbookСтати кращою версією себеА що я? Я прийшов сюди дійсно стати іншим, змінити підходи. Робити так як роблять у цивілізованому світі. Спочатку я намагався бути максимально бірюзовим, потім став бунтувати, мене відправили до психолога. Я рік ходив до психолога, вивчав мову ненасильницького спілкування. Потім взагалі повиходив з кіл.І коли повернувся, почув, що за цей час, поки мене не було, не було зідзвонів. І задач особливо ніяких не брали. Так ішли тижні, місяці. З однією написаною грантовою заявкою в прокрастинації ми провели приблизно півроку.За цей час я закрив 5 раундів у крипті. Я мимоволі став сам собі офіс.Я так втомився від всіх цих колегіальних узгоджень що вирішив, я буквально отримав страх від «очікування згоди», «делегувань» і «домовленості» краще все буду робити сам. Принаймі тут.І рятувало мене також від втручання, що крипта специфічна, багато технічного сленгу. І навіть коли я туди запрошую і інструктую люди швидко втомлюються і вивалюються. Делема: як діяти далі?Я просто чую два голоси:– Максиме, або пропиши нам інструкції й ролі, або скажи, що тобі потрібні просто асистенти.Я сів і прописав вже дві версії нової оргструктури. Але питання в іншому — чи це справді мій обов’язок? Чи варто мені знову ініціювати зміни в цій ГО та мережі, брати на себе цей клубок бірюзових кіл, з усіма старими конфліктами, що під ними сховані?Бо я розумію ризики: це знову виглядатиме як централізація, автократизм.А може, правильніше — відійти. Створити щось окреме. І зосередитись на більш вузькому напрямку: повʼязаному з новими крипто проектами, прямими діями.Я поки не знаю відповіді. І питаю у вас — що б ви зробили?
Криптани змінили мій песимізм на нову картинку майбутнього екопоселень. Я побачив нові метрики вимірювання наших впливів. Егопроєкти перестали бути тотальним злом. Мало людей – багато землі стали аргументом регенерації.Ми вийшли з тупика внутрішніх конфліктів.Колись мені на одному з тренінгів по вирішенню конфліктів сказали що треба вийти за рамки поточної проблеми і запропонувати ширше бачення, ширший розмір сиру.Я все життя називав це фокусами. Які я показував, щоби вижити. Нові і нові напрямки. І це мабуть про них…Нас врятують технології. Не тільки на лінії фронту, ця історія повсюди.Карбонові кредити, токеноміка та DAO стали тим новим горизонтом. Ми інтегруємо нашу автентику хуторів, духовність і досвід європейського GEN із технологічним оптимізмом Соларпанків і прозорістю криптоплатформ.Давайте зростати разом (Let’s Grow)Головні імпульси мабуть все ж в атмосфері відчуття постійної присутності, взаємної підтримки голосами на раундах. Нескінченні молода енергія креативу і легкої свіжої подачі власне ідей і проєктів.Я ніколи не забуду цей момент, коли в крипто раунді на 1 млн$ ми на представлення проєктів просто грали в вікторину типу поля чудес. Я радів, як дитина, розгадуючи питання і набираючи бали.А коли прийшов мій час виступати я замість хвилювання. Дякував молодому ведучому. І всім учасникам. Ви зробили мій день!Раунди звісно і мʼякі дедлайни.Про делайни я мабуть напишу окремо.Але це саме та доза дофаміну, яка виводить зі стану заціпеніння.І спонукає творити креативити, писати лонгріди і стратегувати дорожні карти - створювати власне те про що починались ті екопоселення.Нові реалії, нові утопії, нове позитивне майбутнє.Саме це відчуття постійної присутності, взаємної підтримки та молода енергія креативу рухає мене вперед. Можливо це моя зрозуміла мені мова. Але я от дивлюсь як все оживає, як повертаються люди і розумію що шлях цей обраний вірно.Час покаже звісно. Але інтуїція підказує, що все буде добре.
🌿 Модульний лісосад на базі Теплих грядок Розума 🌿Знайомтесь, наша унікальна українська розробка — low-tech рішення для відновлення та регенерації землі. Тут поєднано дві перевірені практики: теплі грядки Розума (Rozum Warm Beds) + багатоярусний лісосад.Завдяки команді ентузіастів та практикуючих науковців ця технологія поступово масштабується і впроваджується у десятках екопоселень, пермакультурних центрів, шкіл та тергромад по всій Україні та за її межами. Кожен новий модуль — це лабораторія, де ми відпрацьовуємо прийоми для: • 🌱 відновлення ґрунтів, вражених обстрілами, ерозією та пестицидами; • 💧 збереження вологи й підвищення родючості без поливу до 70 %; • 🌾 фіксації карбону в ґрунті через постійне компост-ядро; • 🍓 створення багатошарових насаджень із плодово-ягідним «підліском» і трав’яним ярусом; • 🔄 замикання локальних циклів відходів → урожай.Чому це важливо? • Швидкий старт: один модуль піднімається за 1-2 дні і дає врожай уже в перший сезон. • Самодостатність: не потребує дорогих матеріалів чи складної техніки. • Освіта: наші пермакультурні експерти читають курси в Європі, і технологія вже виходить за межі України.🚀 Наступні кроки 2025: масштабування модулів, польові воркшопи для громад, інтеграція з Web3-платформами для обліку карбонового сліду. І звісно ж прості метрики для вимірювання цього впливу.Приєднуйтесь як волонтери, партнери чи донори. Наші розробки зараз дуже на часі.Вже зовсім скоро я розказуватиму про це на Soil Assembly і на BioFi Barcelona. Як про унікальну нашу розробку та гордість.До речі хто не в курсі 3-4 травня Дні пермакультури на екостанції "Глибокі Балики". Долучайтесь.За світлини окрема подяка Yevheniia Moskalets та Віра Родіонова.#RozumWarmBeds #ModularForestGarden #Permaculture #RegenerativeAgriculture #Ukraine
Історія про адаптивність, гнучкість і до чого тут команчі 🌾Колись я захоплювався всім індіанським. І ця свіжа історія про команчів мені особливо зараз зайшла, бо надзвичайно перегукується з тим, що зараз переживає наша мережа екопоселень. І це мабуть про непростий інколи вибір, який треба робити.Отже, жили колись суворі й нечисленні команчі, кочове плем’я, розкидане по преріях. Їхній спосіб життя зробив їх надзвичайно адаптивними. Вони любили війну й торгівлю як природний спосіб енергетичного обміну. Швидко освоїли іспанських коней, освоїли вогнепальну зброю, але, водночас, свідомо відмовились від алкоголю.Команчі легко інтегровували в своє суспільство прибульців і полонених. Їхня гнучкість і відкритість приваблювала багатьох білих, які втомилися від суворих правил церкви та жорсткої ієрархії, як чоловіків так і жінок. Чимало білих добровільно ставали частиною їхнього суспільства, бо там цінували не статус, а навички та ремесло.Одна з полонених білих жінок стала дружиною вождя й народила сина, який став легендою. Він перемагав у битвах, але головне – умів жити в двох світах. Саме це зрештою врятувало команчів, і вони дожили до наших днів, на відміну від сотень інших племен.Проте, прийшли важкі часи. Іспанці й американці влаштували їм свою «операцію Вісла». Бізонів винищили, прийшла залізниця, револьвери, колючий дріт для зонування випасу. У землях команчів знайшли золото, з’явилися сквотери, копачі, фермери й кільце фортів регулярної армії.Новий вождь вигравав усі битви, але команчі поступово вимирали від голоду, віспи та внутрішніх конфліктів. І тоді він пішов на непросту угоду з генералом: обміняв усі бойові табуни на право стати фермерами в резервації. Генерал слово стримав, і гроші за коней стали стартом нового життя.Так завдяки гнучкості одного лідера горді воїни стали мирними пастухами й фермерами. Вони програли війну, але виграли майбутнє.Зараз команчів близько 30 тисяч. Вони мають стабільну економіку, займаються бізнесом, туризмом, організовують фестивалі й казино.До чого це історія вчить для нас і мережі екопоселень?За останні сім років я був свідком, а інколи автором значних трансформацій. Ми створили мережу, одну з найбільших та найактивніших у східній Європі. Та це нажаль не врятувало наші екопоселення від сучасних викликів часу. Відтік людей, війна, міграція, деурбанізація, а головне – внутрішня непопулярність нашого руху й відсутність можливості стабільно заробляти, значно підірвали позиції руху екоспільнот в сільській місцевості.Та й взагалі відчуття, що еко зараз геть не на часі.Але зараз я бачу, як ситуація змінюється. Ми несподівано для себе опинилися в тренді глобального крипторуху, регенеративних проєктів і низових ініціатив. Завдяки участі в кліматичних раундах і трансляції нашої діяльності ми поступово повертаємо собі увагу й інтерес.Нам необхідно бути гнучкими й адаптивними, як команчі колись. Вони не казали «це не для нас, це надто складно». Вони прийняли нові реалії, адаптувались і вижили.Сьогодні ми схоже маємо прийняти нові умови гри: обмінювати наш кліматичний вплив на карбонові кредити й токени. Бо виживе не той, хто сильніший, а той, хто швидше адаптується.Звісно, не всі на це погодяться, але історію пишуть переможці.Всім дзен. Гнучкості й адаптивності в новому тижні.
Шукаю людей, які можуть допомогти з комунікацією та партнерствамиДрузі, ви вже мабуть знаєте що наша мережа бере участь у грантовому раунді від Octant. Там є близько 10 цікавих проєктів — і октант пропонує зараз анкету з ними заходити в партнерства.Ідея така: кожен учасник раунду може запропонувати іншим співпрацю. Типу: “А давайте разом зробимо щось круте і подамося наступного разу разом”. Це важливо не тільки для грантів, а й для того, щоб нас більше помічали, щоб ми були частиною більшої спільноти.Я зараз сам це роблю, але чесно — не завжди емоційно справляюсь слідкувати за всім. І було б дуже добре мати ще кількох людей, які можуть включитися.Що треба робити: • Продивитись проєкти • розбиратись, що вони роблять • подумати, як ми можемо з ними обʼєднатись • писати їм, знайомитись, говорити про співпрацюПриклади: • Silvi — додаток для відміток висадки дерев. Можемо додати туди наші посадки. • Atlantis — фіксує кліматичні дії. Можемо вносити те, що робимо ми. • Bloom Network — мережа, яка роздає кошти локальним ініціативам за їхню активність. Дуже схожі на нас, тільки облік ведеться на блокчейні. Можемо запозичити.Поки це волонтерство, але далі можуть бути гроші з нових раундів.Нам дуже важливо не бути “проєктом, який сам у собі”. Нас реально хочуть бачити частиною спільноти. А для цього треба партнеритись і не тільки тут звісно.Тож я шукаю 1-2 людей, які горять тим, що ми робимо, і готові трохи порозбиратись в тому, куди ми зараз заходимо.Якщо відчуваєш, що можеш бути цією людиною — напиши мені.Всіх люблю і обіймаю 🤗
Десь люди не встигали зібрати теплицю. Не вистачало рук. Десь було так багато курсів, заходів і поїздок, що люди буквально запускали свої локації. І потім ставили все на паузу.⸻Для мене економіка — це про розвитокЗнаєте анекдот: в одне село прийшов чоловік і приніс 100$. І ті гроші пішли по колу по всьому селу, і повернулись до власника. Але всі зобов’язання між сусідами були закриті.Це чудово, якщо токен вирішить так внутрішні проблеми.Але мені цього замало. Бо у нас війна. Є купа потреб переселенців і ВПО, які таким чином не закриєш. Бо це вже гуманітарний вимір.— То що у вас поселення інвалідів?— Так. Поселення інвалідів.Немає доданої вартості. А як і є якийсь товар — наприклад, пастила чи кераміка — його збут це нетривіальне завдання у воюючій країні.Моя модель така: написати грант під курси, на яких ці товари ми будемо навчати виробляти інших. Грантами ж викупити продукцію. Грантами поїхати на європейські фестивалі. А там — продати за донейти або вручити як сувенір.Ось така моя викривлена економіка. І, що не дивно, частково — вона працює.⸻Токен, який обмінюється на впливМені хотілося б навчитись обмінювати токени на впливи. Кліматичні чи соціальні.Ми вже в чомусь навчилися обмінювати впливи спільнототворення на європейські гранти. Тепер вчимося рахувати секвестрований CO₂ і перетворювати це в карбонові кредити. Природоохоронні впливи — в еко-сертифікати.Я до того, що щоб було з чого брати внутрішню додану вартість — потрібна база зовнішніх джерел надходжень.Коли вони є — можна будувати інфраструктуру, залучати нових людей, розширювати вплив. Робити якусь революцію.А коли у тебе три родини з інвалідністю — про які впливи можна говорити?Локальна валюта починається зі 100 діючих магазинів.Локальний токен — зі 100 сімей, які ним користуються.Локальний ваучер — повинен десь циркулювати.Саме це я учора хотів донести автору Grassroots Economics, і всім попереднім.Немає людей — немає сенсів.Немає критичної маси — немає економіки.Немає довіри — не буде і токена.І якщо мова йде про токен, який погасить внутрішні зобов’язання — як у тому анекдоті про 100$ — то це вже було. І ми це вже робили. Без токена. Просто між собою.Питання не в токені. А в нас.Бо токен не створює довіру. А от довіра — може створити що завгодно.Довіра сьогодні наша найцінніша валюта.
TGLIST.COM.UA
