Вернадський 🇺🇦 Антарктида 🇦🇶

🇺🇦🇦🇶Вчора в Києві стартувала наша традиційна виставка «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність». Але цього разу вона отримала нове звучання.До яскравих світлин 🌅про Антарктику, станцію «Академік Вернадський», криголам «Ноосфера», дослідження українських полярників та полярниць, зміну клімату додалися історії про українсько-американську антарктичну співпрацю.Зокрема, на виставці можна більше дізнатися про дослідження, які проводять українські біологи — випускники Програми імені Фулбрайта:▪️визначення «суперсил» прісноводних ракоподібних, які дозволяють їм вижити в екстремальних антарктичних умовах, які вивчає Ірина Козерецька;▪️вплив зміни клімату на наземну рослинність в Антарктиці, який фіксує Іван Парнікоза;▪️аналіз зразків жиру і шкіри китів, який проводить спільно з американськими колегами Оксана Савенко в Університеті Каліфорнії, США.Окремий постер присвячений логістичній співпраці🤝 між НАНЦ та Національним науковим фондом США з досліджень Південного океану. Кілька років поспіль наш криголам «Ноосфера» допомагає забезпечувати роботу вчених на американській антарктичній станції «Палмер». Ця база є найближчим сусідом «Вернадського».Під час відкриття гостей фулбрайтівського офісу привітала Джессіка Зихович, директорка Програми імені Фулбрайта і Представництва Інституту міжнародної освіти в Україні. Заступниця директора НАНЦ з 👩‍🔬наукової роботи Ірина Козерецька поділилася власним досвідом учасниці антарктичних експедицій, розповіла про роботу Центру, а також провела екскурсію світлинами.💫 До події онлайн долучилися науковці з «Вернадського»: керівниця 31-ї УАЕ, метеорологиня Анжеліка Ганчук та біолог Кирило Суліма. Вони розповіли про нинішні дослідження та показали саму станцію й фантастичні краєвиди.У відвідувачів було багато запитань щодо Антарктики, діяльності НАНЦ та майбутніх планів.Яким було відкриття — дивіться на чудових світлинах Олександра Заклецького 📆Виставка працює за адресою вул. Еспланадна, 20, 9-й поверх.Запрошуємо на екскурсію виставкою наступного четверга 23 квітня о 18:00 за попередньою реєстрацією: https://linkly.link/2gge7Захід організовано НАНЦ спільно з Програмою імені Фулбрайта, Представництвом Інституту міжнародної освіти в Україні та БО «Українське фулбрайтівське коло».

Також зимівники та зимівниці зробили писанки різними техніками: і класичні за допомогою воску, і сучасні з використанням яскравих фарб. Малюнки теж були дуже різноманітні. Від традиційних орнаментів до антарктичної тематики 🐧Так, лікарка Єлизавета Підгаєцька зобразила шеврон 31-ї УАЕ та косаток, адже мріє побачити цих величних тварин.Очільниця експедиції Анжеліка Ганчук намалювала антарктичні краєвиди 🏔, а біолог Олег Горяінов — наше дослідницьке судно «Ноосфера» 🚢 Цікаво, що саме писанка з криголамом виявилася найміцнішою та перемогла у навбитках.На Великдень полярники та полярниці традиційно зібралася на святковий обід. Окрім пасок, писанок та крашанок, команда смакувала холодець з вінницьким хроном та рідний борщ. 💬 «Він неабияк зігрів нас, адже біля станції зараз дуже вітряно, кілька діб поспіль пориви до 30 м/с. Загалом відзначати Великдень в Антарктиці — дуже особливо. Цей день повертає відчуттями до рідного краю, до весни, до тепла», — поділилася Анжеліка Ганчук. Вітаємо з Великоднем і щиро дякуємо за можливість відзначати його захисникам та захисницям України 💙💛Фото: Олександр Мацібура

Українські полярники зустріли рідкісних південних гладких китів 🐋 Чисельність цього виду в світі оцінюється лише в близько 13 тис.Цікаво, що за один день відбулося одразу дві зустрічі з двома різними південними гладкими китами. Це неабияка удача!Спершу вчені вийшли в океан на пошуки горбанів. Неподалік «Вернадського», у протоці Пенола помітили дивне явище. Здавалося, ніби посеред протоки з’явилася мілина — на поверхні стирчали брили, схожі на каміння 🪨 Однак глибина тут значна, тож ділянка не могла так обміліти.💬 «Підійшовши човном ближче, ми побачили велетенського кита. Одразу зрозуміли, що це не горбань. У нього не було характерного спинного плавця, кит був значно масивніший, а хвіст — іншої форми. Але поруч тримався і горбатий кит, вони з “велетнем” пірнали й виринали. Утім більший довше затримувався під водою», — згадує біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма.Команда зробила фото й відео та визначила вид — південний гладкий кит. Він належить до підряду вусатих китів і мешкає у Південній півкулі.Назву «гладкий» отримав через відсутність спинного плавця. За поведінкою нагадує горбанів: доволі активний і має схожу вокалізацію 🔊📍 Район острова Галіндез, де розташована наша станція, є південною межею його поширення. У 1970-х радянські китобої знищили основну частину популяції біля Аргентини, нині вид поступово відновлюється.Цікавий факт: за білими мозолями на голові (наростами щільної шкіри) можна ідентифікувати кожну особину південного кита — так само, як горбанів за візерунками хвостів. Саме ці нарости й здалися полярникам камінням здалеку 😅Друга зустріч того дня відбулася пізніше, коли полярники знову вирушили до Пеноли. Але то вже був інший південний гладкий кит. Вчені визначили це за хвостовим плавцем. У кита, якого побачили вперше, одна частина плавця мала стару, загоєну травму.За словами біологині Оксани Савенко, в попередніх експедиціях наші дослідники реєстрували цих тварин у районі Антарктичного півострова двічі. І теж у квітні — в Антарктиці це осінь, для якої характерні великі скупчення крилю, що приваблюють різних китів.Чекаєте на продовження нашої рубрики #Кити_в_Антарктиці? Ставте 💙 у коментарях.📸📹: Кирило Суліма, Олександр Мацібура, Сергій Філіппов

😔 Друзі, ми помилилися і ввели в оману вас. Тож щиро перепрошуємо та виправляємося.На відео — антарктична морська зірка або лабідіастер кільчастий Labidiaster annulatus. Її називають сонячною, адже за формою і великою кількістю променів вона нагадує це світило ☀️Спершу ми сплутали її з офіурою, адже цей вид морської зірки, як і офіура, має багато рухливих променів. Обидва класи належать до типу голкошкірих.Але на відміну від офіур, які вміють досить швидко пересуватися дном, лабідіастер кільчастий надає перевагу полюванню на одному місці. Для цього використовує промені, яких у нього може бути від 9 до 50. І вони досить довгі: діаметр зірки 🌟 сягає 70 см.Лабідіастер має унікальну навичку полювання, яка вразила вчених, коли вони вперше її помітили 😯Тварина піднімає центральний диск, утворюючи під своїм тілом затишну порожнину. Морські безхребетні та риби обожнюють печери. Приваблені цим, здавалося б, притулком, вони заповзають або запливають всередину і там… стають здобиччю хижої зірки.За даними українського полярного біолога Андрія Утєвського, ця морська красуня зустрічається лише в Антарктиці 🇦🇶 — в районі острова Південна Георгія, Південних Оркнейських островів, Південних Сандвічевих островів, острова Кергелен та вздовж Антарктичного півострова на глибинах від 15 до 400 метрів і більше.Окиснення океану внаслідок зміни клімату негативно впливає на морських зірок, офіур та морських їжаків. Зокрема, значно знижується темп росту та розвитку морських зірок.🔬 Тож нині наші вчені зі співробітниками Польської академії наук 🇵🇱 вивчають, чи спостерігаються зміни в скелетних елементах — кістках, мушлях, панцирях — морських тварин, що живуть у Південному океані.Завдяки цим дослідженням науковці зможуть оцінити чутливість/стійкість водних безхребетних до зміни хімічного складу океану та виявити групи, яким передусім загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.Відео: Олександр Куракін, Інститут морської біології НАНУФото: Андрій Утєвський, Dirk Schories#Підводний_світ_Антарктики

Продовжуємо наші розповіді про підводний світ Антарктики 🪸Дивна істота на відео — офіура або змієхвістка. Вона має багато променів, що нагадують хробаків, які звиваються.Живе на дні океану і є родичкою морської зірки ⭐️ Але якщо в зірки промені — товсті та малорухливі, то в офіури вони дуже активні.Працюючи ними, тварина не лише рухається, а й добуває їжу. Зазвичай це детрит (осілі частинки рослинних і тваринних організмів) або планктон 🦠Офіури мають високу здатність до регенерації втрачених частин тіла: швидко відновлюють промені та фрагменти диску. Деякі види здатні світитися жовтувато-зеленим.🌡 Закислення океану, спричинене підвищенням температури, негативно впливає на офіур, адже їхні скелети з магнієвого кальциту слабшають.Дослідження також показують, що в разі прогнозованого рівня pH води 2300 року (7,3) регенерація променів офіур може знизитися приблизно на 30%. Також у них може розвинутися атрофія м’язів.🔬 Тож нині наші вчені зі співробітниками Польської академії наук вивчають, чи спостерігаються зміни в скелетних елементах — кістках, мушлях, панцирях — морських тварин, що живуть у Південному океані.Завдяки цим дослідженням науковці зможуть оцінити чутливість/стійкість водних безхребетних до зміни хімічного складу океану та виявити групи, яким передусім загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.Фото і відео: Олександр Куракін, Марта Дзиндра.#Підводний_світ_Антарктики

Цього сезону для вимірювання якості повітря встановлено додатковий прилад на «Вернадському» і нові прилади — на «Ноосфері» 🚢🇦🇶Антарктика зазвичай має найчистіше повітря на планеті з дуже низьким рівнем забруднення. Проте важливо проводити моніторинг переносу забруднювальних речовин з інших континентів.2024 року на «Вернадському» встановили перший в Антарктиці аналізатор якості повітря💨 мережі IQAir. Він вимірює концентрацію твердих аерозольних частинок різного діаметра, що зависають в повітрі.Цього року для калібрування роботи першого приладу компанія-виробник IQAir подарувала на станцію ще один такий же аналізатор. Це допоможе уникнути можливих технічних помилок у вимірюваннях, адже наразі наша станція — 💪єдине місце в антарктичному регіоні, де проводяться такі дослідження.Прилад успішно встановили озонометрист 31-ї експедиції Сергій Якущенко та метеоролог сезонної команди Олександр Надточій.🔬Дослідження показали, що рівень забруднення біля станції зазвичай близький до нуля, тобто повітря тут справді одне з найчистіших у світі. Водночас кількість аерозолів в атмосфері Антарктики може варіюватися залежно від природних (наприклад, виверження вулканів, шторми) чи антропогенних чинників, кліматичних умов (вологість і наявність вітрів).Значна кількість аерозолів у стратосфері сприяє хімічним реакціям, що руйнують озоновий шар 🌏Також цього сезону аналізатор повітря встановили на криголамі «Ноосфера». Крім того, там розмістили AirGradient — прилад, що вимірює характеристики забруднення повітря частинками РМ2.5, а також вміст СO2, NOx, VOC, відносну вологість та температуру.Геннадій Міліневський, керівник згаданих досліджень, зазначив: «Ці прилади міряють аерозолі в океані — там, де найменше постійних станцій вимірювань. Відповідно ми маємо недостатньо даних, щоб будувати моделі аерозольного забруднення на планеті, що впливає на клімат, погоду. Тому вимірювання аерозолів на борту судна, яке ходить океанами, є важливим для поповнення цих даних». 🫶Дякуємо компанії IQAir та її офіційному представнику в Україні, проєкту «Екоцен» за підтримку досліджень. Завдяки ним наші вчені й далі відстежуватимуть якість повітря — те, що напряму впливає на якість життя всіх істот на планеті.📸: Сергій Якущенко, Юрій Усманський

Перша близька зустріч 31-ї експедиції з китами 😍 Біолог Кирило Суліма вийшов працювати в море саме для дослідження цих велетнів. Неподалік острова Пітерман він побачив кілька пар горбатих китів, які відпочивали. За допомогою арбалета та спеціальних стріл вчений відібрав у них зразки шкіри та жиру й продовжував спостереження 👀💬 «В якийсь момент кілька пар зникли, занурившись на глибину. Пройшло хвилин 10 повної тиші, аж раптом кити з'явилися прямо біля нас. Це було приголомшливо і неочікувано!», — ділиться Кирило.Тварини округлювали спину та гучно фонтанували — тобто робили видихи через дихальний отвір на маківці 🐳 У такий момент кит випускає струмінь повітря та конденсованої водяної пари.💬 «В реальності ці звуки набагато гучніші. Звісно, було трохи не по собі від такої близької зустрічі. Але горбані піднімалися дуже обережно, ймовірно, намагаючись уникати контакту з човном», — відзначає біолог.До речі, на відео можна побачити не лише поведінку китів, а й цікаве метеорологічне явище — гало. Воно має вигляд веселки навколо сонця й виникає тоді, коли в атмосфері накопичується велика кількість крижаних кристалів 💎Ось таким незабутнім виходом в море ознаменувався старт 31-ї експедиції. 

Як виглядає робочий день мікробіологині серед льодів Антарктики? Наступного вівторка полярна науковиця Марія Павловська поділиться своїм досвідом!🧫 Що вчені шукають в льодах Антарктики? Професія мікробіологині⏰ Коли: 7 квітня, вівторок, 19:00 за Києвом👩🏻‍🔬 Лекторка: Марія Павловська, вчена НАНЦНа лекції ви дізнаєтесь, як мікроскопічні організми впливають на клімат планети й океани, та зʼясуєте, як виглядає робота науковиці в реальному житті. Марія Павловська поділиться досвідом досліджень — від лабораторії до експедицій, розповість, як ці відкриття перетворюються на рішення у медицині, біотехнологіях і захисті довкілля, а також пояснить, з чого почати шлях у мікробіології. Долучайтеся!🔗 Вебінар сподобається підліткам  12–16 років, яким цікаво дізнатися більше про сучасні професії. Участь повністю безоплатна — реєструйтеся на лекцію за лінком: https://tally.so/r/rjO4jRФото: Анна Соіна, НАНЦОнлайн-сезон лекторію Science Kids реалізується за підтримки Фонду RAZOM. Усі матеріали підготовлені командою проєкту і не обов’язково відображають позицію RAZOM.

👩‍🔬 Наша «шалена біологиня» Зоя Швидка закінчила роботу на «Вернадському», але лишила стільки цікавих фото та відео, що ми ще довго вам їх показуватимемо. Як цей запис, де її помаранчевий комбінезон пробували на дзьоб пінгвіни! І не лише його 😅Антарктика — великий заповідник, тож людям тут заборонено наближатися до тварин (дозволено лише вченим для виконання досліджень). Однак навпаки це правило не працює. Тварини цілком собі можуть наближатися до людей і навіть пробувати взаємодіяти.🐧 Передусім це стосується молодих пінгвінів, які тільки недавно з'явилися на світ та активно його вивчають.Тож поки Зоя присіла, щоб пофотографувати птахів, до неї підкралися двійко пухнастих «розвідників». Спершу — повільно та нерішуче, а потім набралися сміливості.💬 «Оскільки моя робота в Антарктиці була пов'язана зі спостереженням за пінгвінами, то не раз траплялося, що вони підходили і роздивлялися мене. Але так, щоб на дзьоб пробували і крильцями били — то було вперше», — розказує Зоя. Вона припускає, що тут зіграли роль не лише молодий вік і допитиливість, а й… колір комбінезона 🔥💬 «Дзьоб і рот цих пінгвінів мають схожий помаранчевий колір. Саме звідти малюки звикли отримувати їжу. А ще — просити її, торкаючись дзьоба тата чи мами. Тож можливо, вони дзьобали комбінезон в очікуванні смаколиків. А били крильцями, оскільки нічого не отримали — бачила таку ж поведінку з батьками, коли ті не дають їжі»,— пояснює вчена.У таких випадках, коли в Антарктиці птахи самі наближаються до людей, варто спокійно лишатися на місці ☺️ Якщо різко підвестися — це може їх налякати. Краще дочекатися моменту, коли пернаті самі відійдуть, і тоді вже повільно підводитися та йти.До речі, раптом ви теж помітили на відео надірвану кишеню комбінезона — це зробив не пінгвін. То її вже раніше життя поскубло:))

🇦🇶🇺🇦 На «Вернадському» завершилася перезмінка річних команд. 31-ша Українська антарктична експедиція повноцінно почала роботу на станції, а 30-та УАЕ вирушила додому.На полярників та полярниць чекає тривалий шлях. Спершу наше судно «Ноосфера» доправить їх до порту Пунта-Аренас в Чилі. Звідти команда літаками діставатиметься Польщі, а потім автобусом — України 🚢✈️🚍Нагадуємо, що 30-та експедиція рік працювала на «Вернадському». Її учасники виконували дослідження за трьома основними напрямами: геофізика, метеорологія, біологія, а також підтримували роботу станції.✅️ Насамперед команда забезпечувала збір, обробку та передачу даних, більшість рядів яких є найдовшими в Антарктиці. Ними користуються в усьому світі, щоб відстежувати глобальні процеси, що впливають на нашу планету.Приміром, завдяки спостереженням за рівнем озону в атмосфері (вони тривають на станції з 1957-го) торік було зафіксовано позитивну динаміку щодо «затягування» озонової діри над Антарктикою. Вона закрилася не лише раніше очікуваного терміну, а й найраніше з 2019 року. Інше вимірювання навпаки підтвердило загрозливу тенденцію щодо потепління в Антарктиці 🌡 Торік температура морської води в районі нашої станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, а навколо острова не утворився стійкий льодовий покрив.