Вернадський 🇺🇦 Антарктида 🇦🇶

✨️ Нині ми відзначаємо 20 років від заснування Всесвітнього дня вишиванки та 8 — з моменту створення антарктичної вишиванки.Її дизайн було розроблено 2018-го, в співпраці НАНЦ та Міністерства освіти і науки. У презентації ексклюзивної сорочки брала участь особисто міністерка Лілія Гриневич.Відтоді антарктична вишиванка «прижилася» серед полярників та полярниць 🇦🇶 У цьому одязі вони не лише відзначають свята, а й пишуть диктанти національної єдності, зустрічають гостей на станції «Академік Вернадський», проводять звідти онлайн-лекції.Учасники та учасниці експедицій відзначають, що «тут, серед льодів, вишиванка гріє не гірше, ніж сонце вдома».Футболки із унікальним принтом неодноразово розігрували на благодійних аукціонах, щоб підтримати «бойових пінгвінів» 🪖🐧 — полярників у ЗСУ.Що ж особливого в антарктичній вишиванці? Замість традиційних орнаментів на ній зображені пінгвіни, кити та баклани🐧🐳🪽 Центральне місце займає впізнаваний знак «Вернадського» з двома пальмами 🌴, сонцем ☀️ та символом V (Victory -– Перемога)✌️🤍🩵 Початково кольори вишиванки також відображали основні відтінки Антарктики — білий і блакитний. Однак згодом з'явилися й інші варіанти: синьо-жовті, білі з червоно-чорним та зелено-жовтим.Цього року вишиті антарктичні сорочки для команди 31-ї експедиції виготовив та подарував український етнобренд Hrushenka. Для компанії це стало особливою нагодою долучитися до підтримки традицій навіть на краю світу.📌 На сайті Hrushenka: https://hrushenka.com/collections/hrushenka-x-nanc такі ж вишиванки доступні для замовлення. Вартість чоловічої становить 5499 грн, а жіночої — 4099 грн. 10% від прибутку з продажів буде спрямована на підтримку «бойових пінгвінів». Крім цього, у бренду діє постійна знижка 10% для військових на всі замовлення.Вітаємо з днем вишиванки! Бережімо своє 🫶

Про науку, життя й роботу в Антарктиці — поговоримо на Thursday Talks з дослідницями Національного антарктичного наукового центру, які брали участь у сезонних експедиціях на станцію «Академік Вернадський» 🐧⠀28 травня зустрічаємося у просторі Українсько-данського молодіжного дому в Києві на щиру й неформальну розмову з українськими науковицями.⠀Знайомся:⠀🎤 Анастасія Чигарева— метеорологиня, старша наукова співробітниця НАНЦ та Українського гідрометеорологічного інституту.⠀— досліджує хмари й опади, кліматичні зміни в Антарктиці загалом та в районі Антарктичного півострова (де розташована наша станція) зокрема, а також вплив погодних умов на океан та кріосферу. Учасниця міжнародних дослідницьких проєктів.⠀🎤 Євгенія Прекрасна-Квятковська— мікробіологиня, старша наукова співробітниця НАНЦ.⠀— досліджує мікроорганізми, які живуть у найекстремальніших середовищах, вивчає антарктичні рослини та що впливає на їхню стійкість до стресу. У роботі поєднує польові дослідження, молекулярну біологію та біоінформатику. Учасниця міжнародних дослідницьких проєктів.⠀️▪️ Долучайся до діалогу й дізнавайся про• досвід життя й роботи в Антарктиці• жінок у науці та можливості для молоді в цій сфері• значення природничих досліджень, які проводить НАНЦ (і «білі плями» у нашому розумінні планети)• зміну клімату в Антарктиці• усе, що цікавить саме тебе!⠀Для участі реєструйся за посиланням https://forms.office.com/e/tgP55gt3vj 📌⠀І приходь на розмову📅 Коли: 28 травня, 18:15-20:00📍 Де: Київ, Українсько-данський молодіжний дім (вул. Володимирська, 5Б)

☕️ Як смакує кава в Антарктиці? Коли ти в маленькому човнику серед океану та льоду, вітру та хвиль?Тоді можливість залити окропом з термосу пакетик з фільтр-кавою і зробити кілька ковтків запашного гарячого напою — це справжній скарб:) А ще коли цю каву для тебе дбайливо обсмажили, змололи та заміксували в незламному Харкові, то можна на мить відчути себе вдома 🤍 Для українських полярників та полярниць кав'ярня Makers створила особливі антарктичні дріпи. В них поєднані три кави, які задовольнять будь-який смак: Кенія, Руанда та Гондурас. І їх зручно використовувати під час роботи за межами станції, зокрема в океані 🚤Перша тисяча подарованих дріпів вирушила на «Вернадський» із 31-ю експедицією. Ця фільтр-кава вже стала невід'ємною частиною «спорядження» зимівників під час тривалих виходів.☺️ Однак посмакувати її та відчути себе серед Південного океану можна й в Україні. Водночас — допомогти «бойовим пінгвінам»: полярникам, які зараз захищають Україну на фронті.Makers запускає продаж лімітованої колекції антарктичних дріпів з благодійною метою. Весь прибуток буде передано на потреби «бойових пінгвінів».🔖Вартість дріпу — 99 грн.Придбати можна: ● на інстаграм сторінці @makerscoffeeshop ● в телеграм @makerscoffeeshop● в кав'ярнях у Харкові (вул. Г. Сковороди, 36; вул. Г. Сковороди, 66; вул. Д. Антоненка, 49) чи Ізюмі (вул. Соборна, 61).Антарктичні дріпи дали старт масштабнішій співпраці 🤝 між НАНЦ та Makers. В її межах на «Вернадський» також поїхали 10 кг зернової кави для еспресо-машини, а незабаром планується безкоштовно передати річний запас цього важливого продукту та обладнання для фільтр-кави.Наші ж полярники та полярниці обіцяють пригощати напоєм іноземних гостей станції та ще більше розказувати їм про Україну. Де ми виборюємо своє майбутнє і робимо смачну каву 😎

❄️ Антарктика — найвіддаленіше місце роботи українців на Землі. Як і для чого там працюють наші полярники та полярниці? Своїм досвідом поділяться п’ять учасниць українських антарктичних експедицій. Їхні історії можна буде почути у Львові, на OL Science & Tech Fest 2026. Цьому буде присвячена окрема панельна дискусія. Говоритимемо про клімат, океан, живий світ Антарктики 🐧, адаптацію до екстремальних умов і, звісно, як українські науковці лишаються частиною глобальної спільноти в найскладніші часи.Тема: «Хто творить сучасну науку? Досвід роботи українських полярниць в Антарктиці»👩‍🔬 Спікерки:Наталія Дікул, океанографиня Іванна Котурбаш, лікарка Марія Павловська, біологиня Анна Соіна, геофізикиня Анастасія Чигарева, метеорологиня 📅 Коли? 30 травня о 12:00 📍 Де? Національний університет «Львівська політехніка» (Актова зала), м. Львів✅️ Вхід вільний за реєстрацією: https://www.tvory.net/event-registrationКількість місць обмежена.📸 Також на другому поверсі Львівської політехніки працюватиме унікальна фотовиставка «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність». В ній буде представлено 30 світлин про життя та роботу полярників, станцію «Академік Вернадський», флору та фауну крижаного континенту тощо. OL Science & Tech Fest 2026 реалізується молодіжною організацією «Твори» за підтримки партнерів: Товариства Червоного Хреста України та Національного антарктичного наукового центру у Національному університеті «Львівська політехніка».

Красивий та унікальний момент — повня над «Вернадським» 🌕Побачити її в районі станції можна нечасто, адже більшість часу тут хмарно, а в літній період ще й майже постійно світло, тож навіть на чистому небі зорі й Місяць не видно. Але коли вдається спостерігати повний диск — це фантастичне дійство 😍 В Антарктиці він здається яскравішим з кількох причин.Насамперед, атмосфера над крижаним континентом — дуже чиста. Прозоре повітря робить зображення світила максимально чітким.Через відсутність пилу, диму та інших часточок у повітрі тут не буває червоного чи глибоко помаранчевого Місяця на горизонті. Але якщо атмосфера насичена переохолодженими краплями води 💧 чи крижаними кристалами 🧊, то навколо Місяця з'являються цікаві оптичні явища. Приміром, вінець або гало, які ми показували раніше.💡 По-друге, в Антарктиці відсутній світловий смог. Тут немає висотних будинків, вуличного освітлення, промислових об'єктів, які «засвічують» небо.У повню антарктичний ландшафт стає гарно видимим, неначе вдень. Все тому, що великі білі простори криги й снігу відбивають місячне світло. Тож надвір можна виходити без ліхтарика:) До речі, як і в випадку з зірками, в Антарктиці наші полярники бачать Місяць не так, як ми в Україні. У нас повний диск видно його північним полюсом, молодик нагадує літеру Р, а старик — літеру С. В Антарктиці ж повний диск спостерігають його південним полюсом, а молодика і старика — розвернутими в інший бік.📹 Олександр Мацібура 

🌎 Сьогодні світ відзначає Міжнародний день захисту клімату.З цієї нагоди ділимося тривожними кліматичними рекордами, зафіксованими на нашій станції «Академік Вернадський». Антарктичний півострів, навпроти якого розташована станція, є одним з регіонів планети, що нагріваються найшвидше ♨️ Температура тут зростає значно стрімкіше за середньоглобальні показники, що змінює екосистему та фізичний стан льодовиків.🌡Максимальні температури збільшуються як взимку, так і влітку. Постійні вимірювання на станції почалися минулого століття (у 1940-х), і тоді найнижча зафіксована температура становила -43.3°C (1958 рік). Цього століття мінімальна температура вже значно вища — -29°C (2013 рік).Водночас зафіксовано підвищення температури повітря влітку 🫠 Рекорд у минулому столітті становив 11,8°C (1985 рік), тоді як у цьому столітті — 12,7°C (2022 рік).Середньорічна температура також зросла на понад 3°C за майже 80-річний період спостережень на станції.Це призводить до зменшення морського льоду та значного танення снігу і льодовиків в Антарктиці. Наслідки цих змін українські полярники спостерігають на власні очі 👀На фото ви можете побачити острів Галіндез, де розташована наша станція, в різні роки, але в один і той же місяць — лютий. Нагадуємо, що це розпал антарктичного літа.Зміна клімату значно впливає на рослинний і тваринний світ Антарктики. Деякі види, такі як субантарктичні пінгвіни 🐧, збільшують свої колонії біля станції та на навколишніх островах, адже в тутешній акваторії більше не стає крига, і птахи можуть вільно полювати на криль. Інші види, наприклад, тюлені-крилеїди 🦭, життя яких залежить від криги, мають проблеми з розмноженням через скорочення морського льоду.Наші науковці спостерігають за змінами в довкіллі та фіксують їх. Ця інформація використовується для заходів з адаптації до зміни клімату, приміром, створення нових заповідних територій для певних видів тощо.🤍 Дякуємо Денису Пішняку, завідувачу відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ, за допомогу в підготовці поста та Юрію Шепеті, чудовому фотографу і біологу НАНЦ, — за світлини.

У відомому журналі Politico вийшла стаття про нашу антарктичну місію 😎Її назва одразу привертає увагу: «Найдивніша лінія фронту в Україні. Як м'ятно-зелена науково-дослідна база, 14 вчених і колонія субантарктичних пінгвінів стали частиною воєнної стратегії України».Символічно, що матеріал був опублікований напередодні 48-го засідання Консультативної наради сторін Договору про Антарктику 🇦🇶, яке триває в Японії. Україну на цьому заході традиційно представляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).У статті йдеться про українські антарктичні дослідження, вплив на цей процес повномасштабного вторгнення рф, а також геополітичні битви за Антарктику.Зокрема: ● як наукова співпраця України в Антарктиці стала важливим дипломатичним інструментом;● на які два табори поділилися учасники Договору про Антарктику і як це вплинуло на узгодження майбутньої діяльності в полярному регіоні;● як це — працювати на антарктичній станції, за 15 тис. км від Батьківщини, яка перебуває під постійними обстрілами і відвойовує свою Незалежність.Найцікавіші цитати зі статті зібрали для вас на картках. 🔗Повний текст тут: https://www.politico.com/news/magazine/2026/05/08/ukraine-war-russia-antarctica-vernadsky-00910436

🐈 Пам'ятаєте, днями ми показували антарктичного морського котика? Уявіть: ці тварини бувають не лише традиційного сіро-коричневого кольору, а й кремового.Саме таких котиків — звичайних і світлого — можна побачити на фото.Причиною нетипового забарвлення є лейкізм — одна з форм гіпопігментації  (тобто втрати кольору) покривів.Часто цей стан проявляється як майже повна або лише часткова відсутність пігментації шкіри та шерсті. Водночас у тварин зберігаються нормальне забарвлення очей 👀 та кінцівок тіла.Спричинити таке відхилення можуть мутації в кількох генах.Лейкізм не варто плутати з іншою формою гіпопігментації — альбінізмом. У такому стані тварина має не лише світлі покриви, а й рожевий колір очей, через відсутність пігменту в рогівці та видимість кровоносних 🩸 судин.В антарктичних морських котиків поширені різні форми гіпопігментації, але загалом вони трапляються дуже рідко (менш ніж в 1% популяції).🤔 Як же впливає незвичне забарвлення на життя цих ластоногих в Антарктиці?📍 Котики з кремовим забарвленням можуть бути помітнішими для їхньої здобичі (риба, криль, кальмари) та хижаків (морські леопарди, косатки). Це може впливати на ефективність їхнього полювання та показники виживання.📍 Знижена пігментація негативно впливає на поглинання тепла шкірою, однак ізоляцію від холоду котикам забезпечує товстий шар жиру.📍 Тварини з лейкізмом можуть доживати до дорослого віку і брати участь у розмноженні.Дослідження випадків гіпопігментацій в антарктичних морських котиків може дати повніше уявлення про генетичне різноманіття в їхній популяції та краще зрозуміти адаптації цих морських ссавців до умов середовища.🤍 Дякуємо за фото та допомогу в підготовці допису біологині Оксані Савенко. Світлини зроблені під час експедиційних робіт у протоці Жерлаш, поблизу острова Анверс.

🐈 В Антарктиці теж є котики, тільки морські. Вони також милі й хутряні, але погладити їх чи почухати за вушком точно не вдасться.І не лише тому, що на крижаному континенті заборонено торкатися тварин. А й через те, що антарктичні морські котики не люблять людей. Побачивши «двоногих» здалеку, починають фиркати й намагаються атакувати 😡Можливо, така поведінка пов'язана з масовим винищенням котиків в Антарктиці в ХІХ столітті. На початок ХХ ст. їхня популяція настільки зменшилася, що перестала цікавити звіробоїв. Згодом було прийнято низку міжнародних конвенцій з охорони цих тварин, що дозволило їм відновитися.Однак нещодавно науковці знову забили на сполох ‼️ У Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) статус антарктичного морського котика змінився з «викликає найменше занепокоєння» на «перебуває під загрозою зникнення». Все тому, що з 1999 року його популяція скоротилася більш ніж вдвічі: з понад 2 млн до 944 тис.💬 «Процес зумовлений зміною клімату, оскільки підвищення температури океану та зменшення морського льоду “витісняють” криль на глибші ділянки океану в пошуках холоднішої води. Це зменшує доступність їжі для морських котиків», — йдеться у повідомленні МСОП.Окремо вчені відзначають можливий вплив видобутку людиною крилю в регіоні, що зростає.Зауважимо, що в Антарктиці морські котики часто живляться крилем 🦐 і роблять короткі неглибокі занурення. Приміром, самиці зазвичай пірнають на 30 метрів. Самці можуть опускатися дещо глибше.Котики значно відрізняються від інших тюленів Антарктики, і ось чим: 1️⃣ Єдині мають зовнішні вушні раковини і належать до родини вухачевих 2️⃣ Найменші за розмірами: середня довжина самиць — 1,4 м, самців — 2 м3️⃣ Мають довге густе хутро, яке зберігає тепло, з водонепроникним підшерстям4️⃣ На суші можуть спиратися на передні ласти та пересуватися на чотирьох кінцівках, розвиваючи швидкість до 20 кілометрів на годинуОстанній факт завжди варто пам'ятати, якщо ви зустріли котика в Антарктиці і не сподобалися йому:)📹 Олег Горяінов

✨️ Сьогодні 75-ліття відзначає легендарна людина, що стала одним з творців історії української Антарктики. Це — Геннадій Петрович Міліневський, очільник першої Української антарктичної експедиції.На початку 1990-х саме він був серед ініціаторів того, щоб наші науковці повернулися до досліджень крижаного континенту, а Україна мала там власну станцію.Тож коли з'явилася можливість отримати від Великої Британії її антарктичну базу «Фарадей», Геннадій Петрович став активним учасником цього процесу. Займався всім — від спілкування з британськими колегами до пошуку фінансування на організацію експедиції.🇺🇦 6 лютого 1996 року саме йому як керівнику першої УАЕ випала честь підняти синьо-жовтий стяг над уже нашою станцією «Академік Вернадський».У першій експедиції також працював озонометристом, продовжуючи один з найдовших в Антарктиці рядів вимірювань рівня озону в атмосфері. Раніше саме за цими даними британці відкрили явище озонової діри. Тож подальші спостереження передали тому, хто зміг продовжити їх на гідному рівні 🤓Адже Геннадій Міліневський — видатний дослідник іоносфери та озонового шару. Організував та провів десятки супутникових і ракетних експериментів у космосі, розробив нові наукові пристрої, вперше реєстрував нові явища в іоносфері.🇦🇶 Після повернення з Антарктики був вченим секретарем та заступником директора з науки антарктичного центру, брав участь у сезонних експедиціях на «Вернадський».Має ступінь доктора фізико-математичних наук. Професор кафедри астрономії та фізики космосу КНУ Шевченка.Донині керує програмою українських озонових досліджень в Антарктиці. Активно популяризує науку та виховує нові покоління дослідників шостого континенту.За свої досягнення був відзначений орденами «За заслуги» III та ІІ ступенів 🏅А ще Геннадій Петрович є на… логотипі НАНЦ! Зображені там 3 пінгвіни символізують найактивніших представників українського антарктичного «руху»: Петра Гожика, першого директора  Центру, Юрія Оскрета, його заступника, та нашого іменинника. Він, до речі, цей логотип і розробляв.Геннадію Петровичу, вітаємо Вас із 75-літтям! Дякуємо, що «пробили» шлях Україні в Антарктику, який нині торує вже 31-ша експедиція. Щиро захоплюємося та пишаємося. Здоров’я, сил та наснаги Вам ще на багато років 🤍