Вернадський 🇺🇦 Антарктида 🇦🇶

🌎 Сьогодні світ відзначає Міжнародний день захисту клімату.З цієї нагоди ділимося тривожними кліматичними рекордами, зафіксованими на нашій станції «Академік Вернадський». Антарктичний півострів, навпроти якого розташована станція, є одним з регіонів планети, що нагріваються найшвидше ♨️ Температура тут зростає значно стрімкіше за середньоглобальні показники, що змінює екосистему та фізичний стан льодовиків.🌡Максимальні температури збільшуються як взимку, так і влітку. Постійні вимірювання на станції почалися минулого століття (у 1940-х), і тоді найнижча зафіксована температура становила -43.3°C (1958 рік). Цього століття мінімальна температура вже значно вища — -29°C (2013 рік).Водночас зафіксовано підвищення температури повітря влітку 🫠 Рекорд у минулому столітті становив 11,8°C (1985 рік), тоді як у цьому столітті — 12,7°C (2022 рік).Середньорічна температура також зросла на понад 3°C за майже 80-річний період спостережень на станції.Це призводить до зменшення морського льоду та значного танення снігу і льодовиків в Антарктиці. Наслідки цих змін українські полярники спостерігають на власні очі 👀На фото ви можете побачити острів Галіндез, де розташована наша станція, в різні роки, але в один і той же місяць — лютий. Нагадуємо, що це розпал антарктичного літа.Зміна клімату значно впливає на рослинний і тваринний світ Антарктики. Деякі види, такі як субантарктичні пінгвіни 🐧, збільшують свої колонії біля станції та на навколишніх островах, адже в тутешній акваторії більше не стає крига, і птахи можуть вільно полювати на криль. Інші види, наприклад, тюлені-крилеїди 🦭, життя яких залежить від криги, мають проблеми з розмноженням через скорочення морського льоду.Наші науковці спостерігають за змінами в довкіллі та фіксують їх. Ця інформація використовується для заходів з адаптації до зміни клімату, приміром, створення нових заповідних територій для певних видів тощо.🤍 Дякуємо Денису Пішняку, завідувачу відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ, за допомогу в підготовці поста та Юрію Шепеті, чудовому фотографу і біологу НАНЦ, — за світлини.

У відомому журналі Politico вийшла стаття про нашу антарктичну місію 😎Її назва одразу привертає увагу: «Найдивніша лінія фронту в Україні. Як м'ятно-зелена науково-дослідна база, 14 вчених і колонія субантарктичних пінгвінів стали частиною воєнної стратегії України».Символічно, що матеріал був опублікований напередодні 48-го засідання Консультативної наради сторін Договору про Антарктику 🇦🇶, яке триває в Японії. Україну на цьому заході традиційно представляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).У статті йдеться про українські антарктичні дослідження, вплив на цей процес повномасштабного вторгнення рф, а також геополітичні битви за Антарктику.Зокрема: ● як наукова співпраця України в Антарктиці стала важливим дипломатичним інструментом;● на які два табори поділилися учасники Договору про Антарктику і як це вплинуло на узгодження майбутньої діяльності в полярному регіоні;● як це — працювати на антарктичній станції, за 15 тис. км від Батьківщини, яка перебуває під постійними обстрілами і відвойовує свою Незалежність.Найцікавіші цитати зі статті зібрали для вас на картках. 🔗Повний текст тут: https://www.politico.com/news/magazine/2026/05/08/ukraine-war-russia-antarctica-vernadsky-00910436

🐈 Пам'ятаєте, днями ми показували антарктичного морського котика? Уявіть: ці тварини бувають не лише традиційного сіро-коричневого кольору, а й кремового.Саме таких котиків — звичайних і світлого — можна побачити на фото.Причиною нетипового забарвлення є лейкізм — одна з форм гіпопігментації  (тобто втрати кольору) покривів.Часто цей стан проявляється як майже повна або лише часткова відсутність пігментації шкіри та шерсті. Водночас у тварин зберігаються нормальне забарвлення очей 👀 та кінцівок тіла.Спричинити таке відхилення можуть мутації в кількох генах.Лейкізм не варто плутати з іншою формою гіпопігментації — альбінізмом. У такому стані тварина має не лише світлі покриви, а й рожевий колір очей, через відсутність пігменту в рогівці та видимість кровоносних 🩸 судин.В антарктичних морських котиків поширені різні форми гіпопігментації, але загалом вони трапляються дуже рідко (менш ніж в 1% популяції).🤔 Як же впливає незвичне забарвлення на життя цих ластоногих в Антарктиці?📍 Котики з кремовим забарвленням можуть бути помітнішими для їхньої здобичі (риба, криль, кальмари) та хижаків (морські леопарди, косатки). Це може впливати на ефективність їхнього полювання та показники виживання.📍 Знижена пігментація негативно впливає на поглинання тепла шкірою, однак ізоляцію від холоду котикам забезпечує товстий шар жиру.📍 Тварини з лейкізмом можуть доживати до дорослого віку і брати участь у розмноженні.Дослідження випадків гіпопігментацій в антарктичних морських котиків може дати повніше уявлення про генетичне різноманіття в їхній популяції та краще зрозуміти адаптації цих морських ссавців до умов середовища.🤍 Дякуємо за фото та допомогу в підготовці допису біологині Оксані Савенко. Світлини зроблені під час експедиційних робіт у протоці Жерлаш, поблизу острова Анверс.

🐈 В Антарктиці теж є котики, тільки морські. Вони також милі й хутряні, але погладити їх чи почухати за вушком точно не вдасться.І не лише тому, що на крижаному континенті заборонено торкатися тварин. А й через те, що антарктичні морські котики не люблять людей. Побачивши «двоногих» здалеку, починають фиркати й намагаються атакувати 😡Можливо, така поведінка пов'язана з масовим винищенням котиків в Антарктиці в ХІХ столітті. На початок ХХ ст. їхня популяція настільки зменшилася, що перестала цікавити звіробоїв. Згодом було прийнято низку міжнародних конвенцій з охорони цих тварин, що дозволило їм відновитися.Однак нещодавно науковці знову забили на сполох ‼️ У Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) статус антарктичного морського котика змінився з «викликає найменше занепокоєння» на «перебуває під загрозою зникнення». Все тому, що з 1999 року його популяція скоротилася більш ніж вдвічі: з понад 2 млн до 944 тис.💬 «Процес зумовлений зміною клімату, оскільки підвищення температури океану та зменшення морського льоду “витісняють” криль на глибші ділянки океану в пошуках холоднішої води. Це зменшує доступність їжі для морських котиків», — йдеться у повідомленні МСОП.Окремо вчені відзначають можливий вплив видобутку людиною крилю в регіоні, що зростає.Зауважимо, що в Антарктиці морські котики часто живляться крилем 🦐 і роблять короткі неглибокі занурення. Приміром, самиці зазвичай пірнають на 30 метрів. Самці можуть опускатися дещо глибше.Котики значно відрізняються від інших тюленів Антарктики, і ось чим: 1️⃣ Єдині мають зовнішні вушні раковини і належать до родини вухачевих 2️⃣ Найменші за розмірами: середня довжина самиць — 1,4 м, самців — 2 м3️⃣ Мають довге густе хутро, яке зберігає тепло, з водонепроникним підшерстям4️⃣ На суші можуть спиратися на передні ласти та пересуватися на чотирьох кінцівках, розвиваючи швидкість до 20 кілометрів на годинуОстанній факт завжди варто пам'ятати, якщо ви зустріли котика в Антарктиці і не сподобалися йому:)📹 Олег Горяінов

✨️ Сьогодні 75-ліття відзначає легендарна людина, що стала одним з творців історії української Антарктики. Це — Геннадій Петрович Міліневський, очільник першої Української антарктичної експедиції.На початку 1990-х саме він був серед ініціаторів того, щоб наші науковці повернулися до досліджень крижаного континенту, а Україна мала там власну станцію.Тож коли з'явилася можливість отримати від Великої Британії її антарктичну базу «Фарадей», Геннадій Петрович став активним учасником цього процесу. Займався всім — від спілкування з британськими колегами до пошуку фінансування на організацію експедиції.🇺🇦 6 лютого 1996 року саме йому як керівнику першої УАЕ випала честь підняти синьо-жовтий стяг над уже нашою станцією «Академік Вернадський».У першій експедиції також працював озонометристом, продовжуючи один з найдовших в Антарктиці рядів вимірювань рівня озону в атмосфері. Раніше саме за цими даними британці відкрили явище озонової діри. Тож подальші спостереження передали тому, хто зміг продовжити їх на гідному рівні 🤓Адже Геннадій Міліневський — видатний дослідник іоносфери та озонового шару. Організував та провів десятки супутникових і ракетних експериментів у космосі, розробив нові наукові пристрої, вперше реєстрував нові явища в іоносфері.🇦🇶 Після повернення з Антарктики був вченим секретарем та заступником директора з науки антарктичного центру, брав участь у сезонних експедиціях на «Вернадський».Має ступінь доктора фізико-математичних наук. Професор кафедри астрономії та фізики космосу КНУ Шевченка.Донині керує програмою українських озонових досліджень в Антарктиці. Активно популяризує науку та виховує нові покоління дослідників шостого континенту.За свої досягнення був відзначений орденами «За заслуги» III та ІІ ступенів 🏅А ще Геннадій Петрович є на… логотипі НАНЦ! Зображені там 3 пінгвіни символізують найактивніших представників українського антарктичного «руху»: Петра Гожика, першого директора  Центру, Юрія Оскрета, його заступника, та нашого іменинника. Він, до речі, цей логотип і розробляв.Геннадію Петровичу, вітаємо Вас із 75-літтям! Дякуємо, що «пробили» шлях Україні в Антарктику, який нині торує вже 31-ша експедиція. Щиро захоплюємося та пишаємося. Здоров’я, сил та наснаги Вам ще на багато років 🤍

Ці речі стали допоміжними для підрозділів «бойових пінгвінів» Олександра Книжатка та Артема Ігнатенка (сумський напрямок), Михайла Набокіна (Покровськ), Ігоря Артеменка (куп’янський напрямок), Вячеслава Марченка (особливі місії), Вадима Жуковського (харківський напрямок), Євгена Прокопчука (київська ППО), Олександра Заклецького (Культурні сили).✅️ Загальна сума закупівель становить 867,6 тис. гривень. Це стало можливим завдяки таким донатам: ▪️654 475 грн — від користувачів Монобанку, які встановили антарктичний скін до 30-ліття «Вернадського». До речі, обкладинка зі станцією та пінгвінами досі доступна в магазині скінів Монобанку 😉▪️100 500 грн — від збору стендап-коміка Фелікса Редьки▪️775 USD — від Асоціації української молоді у Великій Британій▪️43 тис. грн — від бренду Huru (антарктичні рюкзаки)▪️16 316 грн — від бренду YaVereta (антарктичні патчі)▪️5 тис. грн — від бренду Oliz (хустки з пінгвінами)▪️решта суми — від учасників онлайн-екскурсій станцією, полярників, наших колег з НАНЦ та небайдужих людей.Щиро дякуємо всім, хто допомагає збройним силам боронити нас, тримати небо і лінію зіткнення. Низький уклін захисникам та захисницям України. Разом наближаємо час нашої Перемоги 🇺🇦

25 квітня — Всесвітній день пінгвінів 🐧☺️ Звісно, ми не могли оминути цю дату, адже саме субантарктичні пінгвіни є найчисельнішими сусідами українських полярників. Щороку наші науковці фіксують тисячі цих птахів на острові Галіндез, де розташована станція «Академік Вернадський» 🇦🇶🇺🇦 Але так було не завжди. До 2007 року субантарктичні пінгвіни взагалі не гніздували на Галіндезі. Вчені пов’язують це з пізнім розмерзанням вод навколо острова. Раніше тут фіксували морози -20 °C і нижче, через що акваторія довго залишалася скутою кригою. У таких умовах пінгвіни не могли ефективно полювати в океані й обирали території північніше. З потеплінням ситуація змінилася, і чорно-білі пернаті почали активно просуватися на південь 🌏🧐Поява ж Всесвітнього дня пінгвінів пов’язана з іншим видом цих птахів —  Аделі. Вчені з американської станції Мак-Мердо помітили, що орієнтовно 25 квітня вони масово залишають узбережжя біля бази, мігруючи на зиму північніше.🎯Ця дата має і важливу місію. Вона нагадує про зміну клімату і необхідність збереження антарктичних екосистем. За даними Всесвітнього фонду дикої природи 🐼, більшість видів пінгвінів сьогодні мають статус від «вразливих» до «тих, що перебувають на межі зникнення».До речі, той факт, що субантарктичні пінгвіни почали гніздувати біля «Вернадського» і постійно збільшують тут свою присутність, — один із чітко задокументованих прикладів того, як клімат впливає на природу в цьому регіоні. Саме тому ці процеси перебувають у фокусі уваги українських науковців.Ми постійно розповідаємо про кліматичні зміни на наших сторінках, а сьогодні вирішили трохи розбавити серйозну тему й зробити невелике інтерактивне тестування про пінгвінів. Адже знаємо, як вам подобається за ними спостерігати 😌Гортайте карусель нижче і пишіть у коментарях, хто зібрав усі правильні відповіді ⬇️⬇️⬇️

Національний антарктичний науковий центр став учасником нового проєкту 🇪🇺ЄС «Полярний сніг, вічна мерзлота і материковий лід у світі, що змінюється» (SnowPI).В його межах вчені планують зібрати нові дані про кріосферу обох полярних регіонів: як Арктики, так і Антарктики. Основна мета — спрогнозувати швидкість змін, які вже спостерігаються в полярних регіонах через глобальне потепління☀️, і розробити стратегії адаптації до них.🔵Проєкт розрахований на 4 роки та налічує 14 учасників — провідних інституцій Європи з питань дослідження та моделювання клімату, зокрема НАНЦ. Координатором є Норвезький дослідний інститут (NORCE). Фінансування здійснює Виконавче агентство ЄС з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA).НАНЦ у проєкті забезпечує проведення вимірювань на дослідному полігоні у південній півкулі — на нашій антарктичній станції «Академік Вернадський». Нині це одна з найгарячіших точок Антарктики, де потепління відчувається найсильніше 🌴Українські вчені будуть досліджувати типові властивості та характеристики снігового покриву в зоні морської 🌊🗻Антарктики, адже очікується, що сніг і льодовики тут зазнають найбільших трансформацій у найближчому майбутньому. 💬Денис Пішняк, завідувач відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ й один з виконавців проєкту, зазначає: «Також буде можливість долучитися до обробки сучасних даних моделювання та провести цікаві експерименти з новітнім обладнанням».Тож наші дослідники зроблять внесок у вдосконалення моделей зміни стану полярного довкілля 💫Вітаємо 👨‍🔬👩‍🔬вчених НАНЦ із новими можливостями. Про хід реалізації проєкту будемо неодмінно вас інформувати.

🔥 Вперше на наших сторінках — відео підводної зустрічі полярників з одним із головних хижаків Антарктики — морським леопардом.Унікальні кадри зняли вчені Інституту морської біології НАНУ Олександр Куракін і Максим Мартинюк, які в той час проводили відбір зразків під водою 🌊Дослідники неабияк зацікавили леопарда. Найімовірніше, тварина роздивлялася їх з допитливості. 💬 «Проте, коли такий велетень дивиться на тебе з відстані витягнутої руки, це все одно викликає мурашки по спині», — згадує Олександр.Після зйомки науковці відразу поспішили на берег. Й хижак провів їх до самої суші. Очевидно, хотів переконатися, що ці дивні істоти точно покинули його володіння.Адже морські леопарди — дуже територіальні тварини. І якщо вважають, що якась ділянка — їхня, то можуть проганяти звідти чужинців. Приміром, так неодноразово було з човнами 🚤 наших полярників.Довжина леопарда становить 3–4 метри, а вага — 300–400 кг. Завдяки формі тіла та видовженим переднім кінцівкам він дуже швидко плаває у воді, розвиваючи швидкість до 40 км/год. Тож втекти від нього непросто.Свою назву морський леопард отримав через характерні плями на тілі та хижість. На відміну від родичів, зокрема тюленів Уедделла 🦭 чи крилеїдів, він може живитися не лише крилем чи рибою, а й пінгвінами та іншими тюленями.А як ви відреагували б, якби побачили леопарда так близько? Діліться у коментарях 👇#Підводний_світ_Антарктики

Цьогоріч команда 30-ї експедиції та сезонного загону привезла з Антарктики рекордну кількість зразків — 🧪понад 3 тисячі. Вони дуже різні.Найбільше (🤩 понад тисячу!) — проб морського бактеріопланктону. Є також зразки перенесених птахами рослин, гніздового матеріалу, зоо- та фітопланктону, наземних безхребетних, нематод, водоростей, що викликають цвітіння снігу, мохів, мулу тощо.Деякі зразки відбирали протягом року, інші — під час літнього сезону☀️Це надзвичайно великий обсяг роботи як для учасників експедиції, так і для тих, хто оброблятиме та аналізуватиме матеріал. Проби докладно вивчатимуть в 🔬лабораторіях як в Україні, так і за кордоном. І це, можливо, триватиме не один рік.Але спочатку зразки треба було доставити замороженими з «Вернадського» до України 🇺🇦 Це — непросте завдання, адже шлях досить довгий.Спершу — морозилки на «Ноосфері»🚢, далі — кілька перельотів з пересадками в літаках✈️, де проби подорожували з хлодогенними елементами. А у Варшаві до них треба було терміново додати десятки кілограмів льоду🧊, щоб зразки витримали тривалу автобусну подорож до Києва.Тож одразу після прибуття нашу експедицію зустріли колеги з Інституту біохімії та біофізики Польської академії наук 🇵🇱з заздалегідь приготованими 30 кг сухого льоду. Саме так працює «полярна солідарність», адже вчені інших антарктичних країн розуміють непросту специфіку такої логістики 😌Це далеко не перший приклад допомоги та успішної співпраці Інституту біохімії та біофізики з НАНЦ. На початку повномасштабного вторгнення рф в Україну саме цей інститут 🫂прихистив зимівників 27-ї експедиції, яким терміново шукали нові квитки з Варшави в Пунта-Аренаса замість відмінених з Києва.Ця ж установа в цей же час розірвала контракт з росіянами на фрахт їхнього судна для перезмінки експедиції на польській антарктичній станції «Арцтовський» і запропонувала нашій «Ноосфері» логістичну співпрацю. Така взаємовигідна кооперація успішно триває вже п’ять сезонів 🤝💬«Тож попри всі логістичні труднощі — і “нормальні” антарктичні, і додаткові, викликані війною, — завдяки зусиллям наших вчених та міжнародній полярній солідарності науковий “улов” 30-ї експедиції був найбільшим за всі роки. І це далеко не кінець роботи — адже справжні відкриття ще попереду, по мірі обробки цього “улову” в двох десятках університетів та інститутів», — зазначив очільник НАНЦ Євген Дикий.Якими будуть результати досліджень — розказуватимемо на сторінці згодом ☺️Фото: Тарас Перетятко, Марія Павловська