🇺🇦Свині Біжуть

Серед деяких правих існує таке бачення, мов вони відстоюють суспільну мораль, а їм на противагу існують такі аморальні особи, які її взагалі не поважають, і руйнують.Бачення абсолютно ідіотське. На противагу їм немає ніяких аморальних осіб, яким б тільки їбатися з віслюками та клей нюхати. Хоча куди без цього, звісно.На противагу їм існує така ж сама поліція моралі, мабуть навіть більш лицемірна. Бо з боку поліції традиціоналістської хоча б не соромляться визнавати, що їм хочеться пуританський порядачєк. Ліва ж поліція моралі теж чудово вміє закатувати скандали на тему "жінку не правильно показали". І власне закатує. І як не ірноічно причина таж сама що у поліції моралі більш архаїчної. "Сексуально надто" . Моя позиція з приводу сексуалізація доволі проста. Сексуалізація, об'єктивація це доволі чесно. Це чесно просто тому що людство на нього приречене. Ми завжди низводимо інших людей до більш простих конструкцій, в тому числі пов'язаних з сексом. Це завжди не приємно, навіть коли не пов'язано з сексом.Нас об'єктивізовують за національністю, і навіть за регіоном походження, за професією та стилем життя, за статтю і кольором шкіри. Ми не можемо залізти іншим в голову, і тому приречені заганяти їх в рамки. Це те як ми сприймаємо реальість. І навіть якщо це має не приємні наслідки заперечувати це дивно.Боротьба з цим, побудова поліцій моралі, байдуже мова про захист традиційних цінностей чи то правильного підходу до селебрейту себе, все це є річчю вкрай егоїстичною. Ви підносите себе над цим вбогим світом об'єктивізованих об'єктиваторів немов вам доступне знання, яка ж мораль є правильною і як думати правильно, а як ні. Хтось підміняє це якимись похідними від сучасного стану справ несправедливостями, що невідміно будуть. Хтось взагалі кричить "чуйте нас бо ми кориснішими". Та це аж ніяк не виправдовує намагання нав'язати іншим своє бачення моралі, яким би добрим і прогресивним воно не було. Хто досі не зрозумів, це мої контраргументи проти пурітанства в будь якій формі. Говоріть про людей що думаєте, і що від них хочете. Це принаймні чесно. Поводьтеся так, як вважаєте правильно, допоки це прямо не загрожує іншим. Ніхто з нас не знає як правильно точно. Існують хіба деякі практики, як згладити кути і ужитися на одній площі. На них і треба фокусуватися. Як нам, не ідеальним індивідам, що живуть в дилемі дикобразів, зайняти побільше простору для всіх.Єдина причина існування конфлікту, це те що жодній стороні срачу яке пурітанство правильне в моралі опонентів просто не комфортно.Давайте вже просто визнаємо, що ми всі живемо методом тику і почнем трошки менше колотити один одного за своє бачення цього самого тику. Хочаб трошки подумаємо, а чи варто лізти в драку?

1976, с. Костянтинівка (Південноукраїнськ, Миколаївська область), УРСР.Розбудова села Костянтинівка. __________________________________________________Панельний будинок напроти буквально розташований на території села. Фотограф же знаходиться на новій території, де був пустир. Тобто Проспект Незалежності є історичним кордоном між селом та полями.Будівництво міста розпочиналося на порожній території, проте швидко почало освоювати території села. Південноукраїнськ взагалі не планував з'являтися. Було село колгоспників Костянтинівка повне сараїв, а стане місто-енергетиків Костянтинівка повне панельок.І хоча знаходились бажаючі з корінних переїхати в нову просторну квартиру, та й за умов дефіциту місто було забезпечене цілком добре, але загалом населення не бажало обмінювати особисте господарство на двокімнатну квартиру на дев'ятому поверсі. Тому забудова Костянтинівки закінчилася, благо пустиру у степу було повно і збиралися добудовувати місто на іншому березі Південного Бугу. За що в пропаганді місто вже встигли нарікти "Будапештом-на-Бузі". Але тут несвоєчасно вибухнув Чорнобиль. Та й просто економіка СРСР вже тріщала по швах і на добудову міста не вистачало грошей. Плани Будапешту були звернуті, як і плани будівництва четвертого енергоблоку ПАЕС. Район, який назвали "Костянтинівка-2" стрімко збільшувався у населенні і в 1987-му році потрібно було вирішувати подальшу долю району — давати Костянтинівці статус міста або відокремлювати від Костянтинівки місто. Вирішили зробити останнє та назвали місто на честь Південноукраїнської атомної станції. Правда в УРСР українська навіть не мала офіційного статусу, тому місто назвали "Южноукраінск". Вийшов казус, який вирішували з боєм 30 років.Втім, як казали друзі адмінового діда, насправді назву не просто так вибрали на честь станції. В СРСР Перебудова, починають створюватись товариства української культури і так вийшло, що на авангарді коренізації та українізації в Миколаївщині стояли люди, які проживали у цьому самому місті. Вони й запропонували українську назву радянському керівництву — але таку назву, щоб і партія не панікувала. Не відродження буржуазного націоналізму, а на честь АЕС. Жодних підвохів.Дід першоадміна був важливою шишкою під час будівництва АЕС. Тому його товаришам по рибальництву можна вірити... Хоча може і не під час п'яної суперечки стосовно того за кого голосувати на виборах 2004-го року — за Ющенка чи Януковича... Кажуть, що під час тих виборів 40000 малоросів більшістю обрали президентом... Ющенка. Південноукраїнськ вважався доволі опозиційним містом як для Миколаївщини, різниця на парламентських виборах між регіоналами та "помаранчевими" була доволі низькою.

Всі обговорюють які ж насправді американські вибори є... клоунадою. Прям як в нас. Тут мені здається присутня евристика доступності. Чи слідкували ви за передвиборчою риторикою Ле Пен? Давно ви дивилися дебати в канцлери Німеччини, або в президенти Чехії? А вони є, і наприклад, в останній опонент Павела розсилав смски про те, що після інавгурації оного, вас призовуть відразу під тоді ще Бахмут.Жодні вибори в світі не настільки обсасуємі скільки вибори в США. Ніхто не обговорює у нас тижнями яка фігню зробив Шольц, хіба якщо вона напряму стосується нас, і те, далеко не завжди. Всебританську ненаввисть до Джонсона взагалі не помітили. І тут вам на противагу диван імені Венса і про те що він з ним робив знає будь яка баба срака. От і відкривається та частина електоральної системи, де населення бігає між популістичними лозунгами, а політика балансують між тим як привернути до себе увагу, і тим як не на крінжувати. Погана новина для того шару українського небидла, що вірить в якусь більш цивілізовану натуру західної людини, що і допомагає обирати добрих самаритян замість казнокрадів. Різниця між нами і європейцем в дискусійному досвіді (совок забрав в нас століття розвитку) і впрям є, але люди все ще прив'язані до того простого факту, що більшість з них не знають ані історії, ані економіки, ані політології, ані іншої дисципліни важливої для прийняття електорального рішення. І навіть не мають стимулу їх вчити, бо дилема безбілетника в електоральній системі сильна як ніде.Втім і про особливий клоунізм наших виборів не знає окрім нас ніхто. Хіба русня, вони наші дебати транслювали в прямому етері з дубляжем. Росія країна не тільки бдсма, а ще й куколдизма.Але є що дійсно єднає в плані політтехнологій Україну із країною за океаном. В США великий відсоток поляризації, де люди голосують за партію, бо так робив ще мій дід, мій батя, А ОТ ЛІВАКІ/ФАШИСТИ... Результати завжди в межах похибки, вибір фактично робить невеликий відсоток населення, який підкуповують як можуть.От і приходиться вивертатися, радикалізовувати публіку, годувати всіх вотебаутизмом і негативною повісткою, або навпаки такою концентрованою ідентичністю, що аж волосся дибки. Більшість людей не сприймають політичну рекламу, бо їх вибір зроблений далеко до початку політичної компанії, і рухає його хіба різкі зміна правил, як то заміна Байдена, або розчарування демократів, що Венс буває і адекватним. Тож і рекламі треба вивертатися і придумувати як раз ці розчарування із геймчейнджерами. Годувати людей емоціями, розводити на імпульсивність.У нас причина трошки інша. Люди просто не сприятливі до політичної реклами. Політик в суспільстві практично завжди по дефолту злодій, казнокрад, лицемір і брехун. Часто це дійсно правда, але суть в тому, що політика не популярна як з точки зору виборця, як з точки зору кандидатів. Як правило нормальні люди псувати репутацію політикою не хочуть.Тут теж доводиться все вивертатися, генерувати меми про пісюни пальчевського, стадіон так стадіон, або про 3д мови програмування лінекс. Авось якась бабка купиться.

Колись бачив відос про КНДР. Ну, ту саму КНДР, яка допомагає РФ снарядами, і погрожує сусідам ядерною зброєю, якщо ті не надішлють гуманітарку. Суть в тому, що коли відвідувачі цього парку радянського періоду сідали в автобус, гід почав заливати: "сподіваюсь ви побачите, що ми просто хочемо миру".Вчора по соцмережам прокатилися скріни, де якийсь Білгородський канал після обстрілів міста різко захотів миру.Від того зробився висновок, що бомбардування якби переконують росіян в тому щоб стати хорошими сусідами.Але мені здається, що все в корені та навпаки. Мир це просто антонім до слова війна, і бойові дії, якщо ширше. В нього можна вкладати дуже багато чого і обґрунтовувати цим можна багато чого. Правда в тому, що навіть цей терор вони вчиняють, як не парадоксально, заради миру. Вони теж вважають, що якщо тиснути на населення, то населення зажадає від уряду поступок і так настане мир. Так, ми не розглядаємо етичність подібного, не розглядаємо чи ефективна ця міра, факт в тому, що це теж одна із концепцій його досягнення. І у підорашек це мейнстрім. Суть в тому, що радіти прильотом по Харкову і бажання миру від прильоту по Білгороду тут нічому не протирічить. Протирічило, якби ми не жили в світі, де заради миру розбомбили два міста атомною бомбою, а ще більше не атомною. В світі, де заради миру в усьому мирі, закінчення останньої війни, Антанта труїла солдат Троїстого союзу, і навпаки. Тут спрацьовує певна ідея, що мир це така бажана річ, що заради неї можна іти на будь які злочини.І якщо вам все одно хто переможе, а наратив "ліш би нє било войни" саме про це, хіба не все одно як цей мир настане? Як його наближати вже ніхто питання на задає. Якщо існує гіпотеза, що мир досягається так, то значить так треба і вчиняти. Питання доцільності таких дій вже віддається на відкуп влади.Справа як раз в цьому. Вони не ставлять питання "нащо ми власне полізли", і від бомбардувань не поставлять, бо їх цікавить не війна, а цілісність їх будинків. Вони ставлять питання: чому проблема досі не вирішена? Давай, русь матушка, потужся.Росія може закінчити війну просто вивівши війська. Мир настане того ж дня. Я повірю в те, що цивільні бомбардування дійсно наближають припинення терору проти України, коли я прочитаю фразу "нумо вже виведемо війська з їх території", але поки в цих "хочу міра" немає нічого більшого за те, що хохлов треба бомбити більше, краще, веселіше.

Якщо перерахувати вбивства на рік на кількість повій виявиться, що на мільйон повій вбивають в Німеччині 11,5 на рік, в Голандії 14,1 на рік, а в Іспанії 21 на рік. В Швеції із її улюбленим феменістками одним вбивством на 1,500 людей на рік виходить аж 39 людей на мільйон. Звучить, погоджусь, не менш маніпулятивно. Сорі, так працює статистика, якщо у вас якась подія є малоймовірною, то в невеликій купі може статистя так що подія для порівняння кількості могла і взагалі не статися, тут ще й схоже вбивство дійсно не пов'язане напряму з діяльністю жертви (власне того ж 2013го року вбили ще повію, тож ця подія все таки сталася). Це вже багато говорить не стільки про Шведську модель, скільки про тих, хто її педалює. Люди, котрі складали цю мапу, навіть не помітили, що наприклад в тій же Іспанії заборонені сутенерства, а вулична проституція взагалі найбільш небезпечна. Наратив будується на такому собі антагонізмі. Є де легалайз і де його нема. Не враховується сотні "але" і умовностей, наприклад, що в Німеччині залишається великий тіньовий ринок. Люди просто шукають в статистиці і науці вигідних собі наративів. Від науки це як раз і відрізняється тією простотою, де все зрозуміло і однозначно, а не стільки думок скільки вчених.Про Шведську модель говорить інше. А чому власне в Швеції, доволі великій країні, так мало повій, це при тому, що ніякого спаду пропозиції не помічалося? Ну тому що державна статистика надає інформацію саме офіційну, ті хто офіційно визнає себе повією, і це не всі, хто впливають на реальну кон'юктуру. До введення Шведської моделі таких було на тисячу, між іншим, більше. Невже вони зникли через падіння попиту? Мабуть деякі точно, але сама пропозиція не сильно і змінилася. Та й все одно якщо лишилося ще півтори тисячі, що вони почали робити? Правильно, діти, вони все ще будучи супроти уявлень феменісток зацікавлені в пошуку клієнтів, яких порідішало. І будучи все ще зацікавленими, їм було все ще потрібно, щоб клієнт був впевненим, що його не здадуть після сексуального акту в поліцію. Тепер їм стало вигідно в випадку облави заливати, що все це по любові і ніякі ми не повія і клієнт, і не який це не ескорт. Реклами якого збільшилося при тому в 50 раз. Скоріше за все сутенери просто пішли в онлайн. Сказати який зараз стан ринку в такому разі стало складнувато. Де проституція, а де, як в одному совєтскому фільмі, швед закохався в повію, в такому разі сказати практично не можливо. Від того довести реальний зв'язок між явищем і злочином також. І це на мій погляд і є її головним гріхом. Коли під виглядом рішення проблем продають її маскування під щось іще. Зате скільки цифєрок.

Ще є велика проблема у деяких з тим, що деякі трошки не розуміють (як розумію Макрона теж ця думка голову не відвідує), а за що власне срач. Вони говорять, що за нелегальні дії в інтернеті має бути покарання. І це правда. Якщо ви бачите на екрані ЦП, карати за його розповсюдження це не обмеження свободи слова, тому що якщо на екрані ви бачите як їбуть дитину, то це значить, що в реальному світі її вже хтось їбав. Якщо ви бачите продаж наркотиків, значить їх хтось в реальному житті продає. Вчора мені теж декілька раз наводили аргумент «ну модерація ж потрібна, це теж обмежує чиюсь свободу слова. Якщо в чаті лярвоботи, їх бан теж же обмежує чиюсь свободу слова». Там обмежує, обмежує позитивістський прояв свободи. А ми, пане Макрон, говоримо про негативний. Дискусія не в доцільності модерації, дискусія не в лярвоботах. Дискусія в тому, чи якщо прийде лярвобот, і я його з певної причини не забаню, чи може до мене прийти СБУ і заарештувати за сприяння проституцією разом із нею?Справа про доступність державою інструментів. Он вже до арештів за гейтспіч, а не тільки банів, докотилися.

Взагалі дуже забавно спостерігати наскільки інцельська ідеологія добре, попри всю ненависть лівої спільноти до них, вписується в їх наративи. От вам привілеї, по типу Чадів із їх щелепами, от вам пропозиції їх почекати (чорні пігулки), от вам перетворення навіть натяків на те що стосунки і секс іноді достаються, і чоловікам з ожирінням, і без щелепи, а іноді навпаки не достаються красивим, і підтягнутим, в крики про те що ви або дохуя Чад або просто не випили таблєтку. Навіть пропозиції перебудувати світ під правильну справедливість в наявності. Все як у нормальних ліваков, тільки щось не то.Є такий неологізм, «luxury belief». Подібне колись помітив соціолог Роб Хендерсон. Суть ідеї в тому, що взагалі бути прогресивним по відношенню до всякого роду меншин, при тому не належачи до них, дуже непогана і доволі вигідна стратегія. Загалом мене завжди дивувало скільки в навколо ЛҐБТ тусі натуралів і навіть хлопців з дівчинами. Один мій друг взагалі різко повернувся в цю тему коли знайшов половинку.Зрозуміло як виграє від захищеності прав ЛҐБТ і тим паче коли вже мова і про виборюваня привілеїв ґеї. Але який цимес від того натуралам? Або чоловікам від феменізма, особливо такого феменізма, який не соромиться визнати, що він зацікавлений в лобізмі власних інтересів, а не в рівності? Але такі є і їх багато, і я таких особисто знаю. Та все просто. Це соціальні бали. Акт благодійності, де ці панове заробляють, в тому числі в очах своїх других половинок, плюсики й маскують червоні прапорці. Банальне показати «як мені не срати на цих убогих». Звідти ростуть ноги у пропозиціях щось там «відсвяткувати», ясно що святкують там явно не чужі сексуальні вподобання, а власну карму. Вони ж робять все можливе аби роздувати із цього окрему ідентичність, що якби протирічить ідеям емансипації і рівності. Ясен пінь, як, якщо вона настане, проявляти свою благодію?Бодіпозитив бодіпозитивом, боротьба з стандартами краси боротьбою із стандартами краси, але краще все ж таки лишатися худим і красивим з «привілеями», і наробляти на них бали, ніж щоб потім ті самі соціальні бали не заробляв на тобі хтось замість тебе з ними.Так от, повертаючись до інцелів. Взагалі якщо весь цей біо редукціонизм подарувати не 25-річному цнотливому мужику без самооцінки, а лавеласу із чорним тріадою, то вся ця «жахлива інцельська ідеологія» перетвориться в банальний реалізм і токсичну маскулінність. Так, таку ж погану, але це вже не вірування жалюгідних мужланов, а рівно навпаки. Щось дивне із ідеологією, якщо її назва змінюється від статусу носія. Мені не складно уявити того самого Чада, що вірить в чорну пігулку. Єдиний тут момент, що ще простіше уявити, як цей Чад буде намагатися мімікрувати, бо вірити в це відверто — відмовлятися від заробляння соціальних балів за доброту, а Стейсі таке не дуже любить. Ні, це навіть більше ніж реалістично.Luxury Beliefs на те і Luxury Beliefs, що доступні для високих верств, для справжніх соціальних хижаків і маніпуляторів. Для тих кому доступно набивати собі соціальних очок. Тоді можна і по роздумувати про стандарти чоловічої або жіночої краси, про привілійованість, справедливість і таке інше. Аби мімікрувати під доброго самаритянина, який думає про інших менш успішних за себе. Точно точно не отримуючи з цього вигоди. Але коли із цим починають боротися ті, кому, принаймні на їх думку, це саме лакшері є недоступним, виявляється, що вигоди тут здебільшого небагато. Такий серйозний когнітивний дисонанс як раз і пробуджує в людині найгірше. Прибравши вигоди виявляється досить песимістична ідеологія без промінчика сяйва, де всі боряться, а в тебе ані шансів. Настільки песемістична, що примушує всіх шарахатися як від прокажених. І всі такі не розуміють звідки воно береться. Камон.