Головна проблема дискусії про те, що олів'є робить із нас росіян, у тому, що власне салат олів'є має доволі відносний зв'язок із тим совковим хрючивом, на яке пішла половина річних запасів майонезу. Власне, убогість раціону жителя СРСР багато в чому пояснює, чому основні новорічні страви настільки жирні. Насправді олів'є — це взагалі не конкретний салат, а ціла група різноманітних рецептів, пов'язана тим, що там має бути горошок і майонез, і щось, що вийшло купити, відстоявши чергу. Наприклад, у нашому сімейному рецепті з оригінальної страви — тільки майонез і огірки.Власне, кухня доволі сильно відрізняється від інших традицій тим, що ніде настільки не відчувається оця націоналістична зрівнялівка, як у ній. Є страва, вигадана умовним Клопотенком, як існує авторський вірш, але якщо вірші здебільшого декламуються чітко із вказанням автора, то кулінарія набагато швидше переходить у розділ фольклору. Достатньо просто змінити один інгредієнт, щоб це стало іншою стравою. І, власне, все. От існує український борщ, є автентичні рецепти, є культурологи, які щось там відслідковують, але це само по собі є кораблем Тесея та ілюзією, оскільки в тому, що, наприклад, називаю борщем я, навіть натяку на буряк немає, зате є цілий пакет спецій. Щось, що ми називаємо борщем, певно, існує, але що таке власне борщ — питання дуже хороше. Можна говорити про автентичні рецепти, але якщо ми шукатимемо якусь страву у вакуумі з чіткою пропискою, то в нас вийде зійтися на думці, що борщ це не той червоний суп, який червоний суп, а чевоний суп, який не червоний суп🐺. Мабуть, починаючи цю дискусію про гастрокультуру, правильно казати не «ми готуємо український борщ», а «ми готуємо страву, яку ми ідентифікуємо як український борщ». Так, політика ідентичності залізла в те що ми хаваєм. Рол Каліфорнія або Біг Мак — скоріше страви американські, ніж японські та голландські. Тому що їжа — здебільшого фольклор, а фольклор може перетікати між культурами дуже просто. Пироги і вареники — як приклад. Пельмені чудово змінюють назву і стають частиною дуже різних гастрокультур.Іноді дві культури можуть вважати себе їхнім джерелом. Котлету по-київськи українці і росіяни вважають своєю, але відрізняється і метод приготування, і легенда походження. В цій страві немає цього вмикання дурника про «ну ето вообщє славянскоє блюдо». Просто українці вважають, що котлета по-київськи з'явилася власне в Києві, а росіяни — що в Петербурзі і що готувати треба так, щоб ззовні була кісточка. При тому, що там, що там, претензія поширюється на всі аналогічні котлети: і з кісточкою, і без (але та кісточка там нахрін не всралась).Власне, це перетікання культур само по собі не є чимось поганим. Власне, ми і намагаємося помітити національні страви національними, створивши тим універсальний рецепт, для того щоб потішити національне самолюбство через валідацію іноземців. Ми називаємо це м'якою силою і нам, власне, дуже хочеться, щоб наші страви знали в усьому світі і знали, що воно саме такі. Японцям не шкода, щоб хтось їв суші, але їм важливо, щоб їх називали не українськими (бо їх зготував українець), а саме японськими. Бо так ми чешемо японську гордість, що їхня культура чогось варта. На цьому і будується теорія культурної експропріації. Коли між двома націоналізмами конфлікт, а для когось ця страва більш автентична, то незалежно від вибору, чий націоналізм чухати, якийсь із них вийде не почуханим, в якогось з них буде фрустрація. Тому срач за борщ вартий хіба що того, щоб підривати жопи русні, яка впевнена, що ніяких хохлів не існує. Особливо цим зачухали націоналізм італійський. ЮНЕСКО взагалі нещодавно всю кухню спадщиною визнала, розбирайтеся що із цього Італія якось самі, панове бюрократи. Ці огидні і снобські кривляння італійців на піцу з ананасами (моя улюблена, до речі) є буквально криком: «ну давай вже чухай мене і не воображай, що хтось ще такий же вумний, як і я».
Я думаю, що основна проблема нового австралійського закону про соцмережі, що прем'єр міністра Австралії, в якого щастя від цього закону повні трухани, на даний момент 62 роки. Я не знаю, що тут сказати, мабуть, "ок, бумер"Я колись про це казав, коли обґрунтовував необхідність анонімності в інтернеті. Інтернет — це не просто мережева інфраструктура, не велика енциклопедія. Це місце де люди живуть. Люди тут працюють, спілкуються і навіть трахаються. Вам може це не подобатися, ви можете дуже любити мацати траву, але реальність така, що в світі думка ноунейма з твітера важливіша за думку сусіда. Люди пишуть в тредс "непопулярні думки" тому, що їм важливе соціальне ствердження. Кенселінг може стати трагедією всього життя, хоча це все ще просто чуваки з інтернета. Здавалося, просто відрізаєш езернет, і живеш своє повноцінне життя, але це так не працює. В такому разі я вважав би спроби держави туди залізти посягання на мій особистий простір. Люди не можуть жити на вулиці, їм потрібен особистий простір. Коли люди в інтернеті живуть, люди не можуть бути постійно під наглядом банхамера-паноптикума. Люди мають право на безпечне зберігання нюдсів і сексуальних фантазій. Люди мають право на запис навіть своїх найдурніших ідей. Тому що зникнення приватного одна з найбільших проблем 21го століття, про яку мало хто говорить, тому що багато кому це навіть подобається. Ну бо люблять люди копирсатися в чужій білизні і вказувати як іншим жить. Природа в людей така. Тому фокус держави і має бути, щоб ця природа не брала верх, але вона власне і бере.Я вважаю, що це просто абсурдна ситуація, коли доступ до інтернету прирівняли до права водити авто і можливості займатися сексом (а якщо з однолітком, то секс навіть безпечніше виходить). Тому що користування інтернетом звісно може мати неприємні наслідки, так само як багато чого що в цьому світі, але я не знаю, що абсурдизується: соцмережі, які теж саме що бухнути, чи зґвалтування, яке теж саме... Що бухнути виходить? Так багато питань і так мало відповідей. Можна дуже довго розбирати кейси дівчинок, які надивилися в інстаграмі на магію гри світла і Adobe Photoshop, але факт в тому, що у 16 років, ці дівчинки зіткнуться із тим же самим. І навіть із гіршою ситуацією, бо мені складно уявити рівень хомячкізма людини, яка в 16 років потрапила в дивний світ тролінга та скама. І в якої вже є кредитка. Бо медіаграмотність це не урок в школі, на якому щось віщають рожевоволосі дівчата за 30, і це ще не найгірший варіант. Це софтскіл, що формується роками. Яке рішення проблеми? Правильно, вони звернуться до уряду і почнуть просити ще більше цензури і регуляцій, бо доколє? В результаті ми маємо процес формування паттерналізму, ідея держави-няньки, що має підтримувати стерильність простори від підкилимних монстрів, Ендрю Тейтів та інших моральних панік. І проблема в тому, що цей паттерналізм витравити із суспільства набагато складніше, ніж піддатися просьбам домохазяйок, що готові голосувати за в основному лівих політиків, які обіцяють здолати гадину.
Як же я люблю наших євроскептиків.От ЄС. Останні років так 20 він знаходиться в позиції "баба Яга проти". Європейська економіка навіть не починала змагатися в гонці ШІ, в Європі не з'явилися масові інтернет-гіганти, такі як нетфлікс чи Google. ШІшки в нас американська Gemini і американський ChatGPT. ЄС дуже любить потішатися з піндосів замучених корпоратами, але великі американські компанії в порівнянні з Siemens чи то Philips стартапи з точки зору гнучкості. Європа просрала кіно, хоча колись теж французьке вважалося дуже годним. 20 років тому в Європі були Nokia, Spotify, Skype, Ericsson, а той же Philips, на секундочку винахідник аудіокасет і співвинахідник CD. Єдине що в нас лишилося це ASML. В Європі, з населенням більше ніж в США, не має жодної трильйонної компанії, а це якби мають бути саме ті компанії, які генерують інновації. Навіть автопром, де наче все навіть не погано підсижують китайці. Тим часом євроскептики: ВИ ЧТО ХОТІТЄ ЧТОБ НАМ УКАЗИВАЛІ ФОРМУ СЛІВ???? ЯК КОРОВУ ДОЇТИ?????
От відбуваються масовані обстріли, мільйони людей без світла, дофіга загиблих. Жоден дегенерат в білому дурдомі не може сісти, почесати тиковку, напрягти макіторку, призадуматися, а для чого вони це роблять (особисто моя думка, що це і є пряма мета СВО, а пряма мета СВО це насрать хохлам) , який їхній стратегічний план, і нахуй їм той донбас, нє вступлєніє в нато і рускій. Ну має ж бути в цих вимогах якесь раціо, враховуючи, що Донбас ще до 2014го був депресивним регіоном, в НАТО Україна і так не те щоб сильно вступала, та і при владі трампиня, який наш хороший друг і мав би не допустити нападу, а підоранів українці і вне залежності від статусу російської мови ненавидять. Ну має ж бути в тупорилих вимог якесь подвійне дно, ну камон, це ж йобана мать кгбшник, диктатор з 25 річним стажем, що мріє правити до 2085го.В результаті того що ніхто її не напряг, я вже п'ятий раз перечитую це і мій внутрішній жид все ще в ступорі, в чому ж то цимєс від второго государствєного. Якась не теорія ігор, а хуєта
Нагадую, що інноваційним методом "пиздь усіх, Господь своїх впізнає" з організованою злочинністю ніяк не борються. На цей момент не існує жодних прямих доказів того, що міграція мексиканців до Америки останніми роками впливала на рівень злочинності в країні. Навпаки, є підозри, що кореляція зворотна, оскільки мексиканським мігрантам навіть не можна натягнути те, що натягують своїм мігрантам гігашльопи з Європи. Найбільш прямою аналогією для мексиканських мігрантів є українські заробітчани в Польщі. Абсолютна більшість із них – трудові мігранти, вони їдуть до США працювати. Як і в цьому випадку, до речі. Якщо ти їдеш працювати на містера, то розумієш, що в разі навіть дрібного порушення можеш втратити цю роботу. І тому вони намагаються "не світитися".Наявність у бандах представників інших етнічних груп – це питання до спецслужб та поліції, а не міграційної служби. Міграційна політика може впливати лише на те, з представників яких національностей складаються банди, але не на їхню кількість чи ефективність, бо вони, радше, просто витісняють місцевих у грі з нульовою сумою, а не створюють нову злочинність. Зазвичай це бідні люди, яким більше немає куди податися. Відповідно, соціальні групи в яких більше бідних до злочинних лав ставатимуть частіше, але це не створення пропозиції і тим паче не лікується антимігрантськими законами. Пропозицію створює попит, попит створює наприклад війна з наркотиками та міцний ментівський профсоюз, коли на поліцейського може бути стос скарг, а йому самому ніхуя не бути. Ефективність роботи американської поліції питання окреме і розлоге. А от що реально впливає на те, що цим людям немає куди податися, – так це створення ситуації, коли справжні бандити, сутенери, наркоторговці становлять абсолютну меншість серед нелегалів. Це відбувається тому, що реднеки, які не вчилися в школі та не знають, як працює економіка, переконані, що мігранти забирають їхню славну роботу з очищення сральників. Поточна тенденція така, що ті, хто колись був сезонними робітниками, роблять усе, щоб залишитися в США на якомога довший час. І дякувати за це треба, зокрема, й Трампу, який своїми "стінами" робить міграційне законодавство просто абсурдним. З одного боку, ви не пропускаєте сезонних робітників, перетворюючи це саме законодавство на тупий популізм. Нелегали з реальної загрози для безпеки, терористів, представників ОПГ, перетворилися в бюрократичне кліше яке викликає відчуття якоїсь небезпеки хіба у місцевих гігашльоп та реднеків, бо їм доведеться за свої 5 баксів в годину працювати. З іншого – міграційна система не справляється з навантаженням, сприяючи проникненню реально небезпечних громадян.Також нагадую, що політика і програма Трампа є тотально популістської з ніг до голови і в ній немає жодного корисного пункта. Трамп — це людина-катастрофа, жодна каденція якого неминуча призводить до спалахів насильства. Якось раніше теж з нелегальною міграцією боролися, але до погромів це не призводило. Удачі Ньюсому в суді.
Ну, тепер уже можна стверджувати, що вся ця історія з Джорджеску була стратегічно абсолютно ідіотською і катастрофічною.Під час першого туру шансів на перемогу в Джорджеску практично не було. Причиною поразки проєвропейських сил була саме їхня роздробленість. Але за умов таких поляризованих виборів, у другому турі це б не зіграло ролі. Виборці Чолаку проголосували б за Ласконі, і та виграла б зі значним відривом. Сенсаційна перемога Джорджеску, навіть враховуючи фактор ТікТоку, полягала не стільки в тому, що він зміг наростити армію відданих фанатів (особливо за такий короткий період) чи переманити їх в інших, і уж тим паче промити мізки, скільки в тому, що він мобілізував того виборця, який взагалі не збирався йти голосувати.Але тепер сталося саме те, чого боялися. Шанси на перемогу проросійських сил у Румунії вкрай високі. Навіть якщо результат Сіміона опуститься до 30% (що само по собі малоймовірно), то голоси Сіміона і Понти разом дадуть близько 43%-50%, проти голосів єврооптимістів та проукраїнських (Антонеску/Дана/Ласконі). Але набагато ймовірніше, що Сіміон набере 35-40%, і тоді можна буде, в принципі, вітати Сіміона з перемогою на президентських виборах. Має хіба що статися диво, щоб це було не так.Наскільки це неочікувано? Мабуть, цілком прогнозовано, враховуючи те, як працює людська психологія. Весь цей спонтанно мобілізований електорат — ті, хто пішов на дільниці віддати голос за нові обличчя, що по-новому продали їм старий популізм, — перетворився зі спонтанної маси на більш свідому й консолідовану протестну групу. Бо для них це виглядало саме як "старі еліти не дають дороги молодим", «діп стейт підкручує вибори», і інші лукашенківщина. А тут їм ще й вторили посіпаки Трампа, підтверджуючи їхню точку зору. До них додалися ті, кому просто не сподобався такий фінт ушами. Зрештою, під час підготовки до перевиборів повністю змінився ландшафт кандидатів, що, певно, ситуацію не покращило, при тому що цей ландшафт так і залишився роздробленим. Коротше, очікувано проросійські змогли консолідуватися, проєвропейські очікувано цього не змогли. Курва, дуже очікувано.Чи було це очевидно, якби хтось спробував поставити себе на місце цих виборців і задуматися, чому вони ухвалюють такі рішення? Здається, було, та цього всі відмовлялися робити. Вигадали собі доволі простий спосіб: відмовити цим людям у суб'єктності, заявити, що це не вони ухвалювали рішення, а хтось ухвалив за них. ТікТок, наприклад. І я не намагаюсь заперечити факт втручання. Я намагаюсь поставити під сумнів саме відношення до людей, як до недоістот, точка зору яких змінюється на раз-два. І до пропаганди, як до чого десуб'єктивуючого. Ви, звісно, молодці, і парадокс Поппера ви засвоїли добре, тільки виборці зі своїми переконаннями, якими б вони не були, нікуди не поділися. Коротше це все скоріше нагадує, як німці проводили перевибори, поки не обрали Гітлера, аніж спроба цьому завадити.Я навіть не беруся давати поради, що робити далі, бо все одно жодних висновків зроблено не буде. На 8й Ювілей перемоги над нацизмом, можна констатувати, що ані що таке автократія і популізм, ані звідки він береться прорефлексовано не було. З чим вас і вітаю. Просто радіємо ще одній потенційно вороже налаштованій до нас країні. Радіємо і чекаємо цієї осені приєднання до цих струнких рядів Чехії. Зате про реставрацію Варшавського блоку можна буде жартувати.
Вже давно хотів поговорити про нашу другу опіумну війну. Точніше, про розповсюдження фентанілу.Взагалі, варто відзначити один дуже важливий момент. Про фентаніл зараз говорять дуже багато, наводять якісь кількості від передозів. Варто розуміти, що смертей від алкоголю на рік у тих же штатах більше ніж у 2,5 рази, і всі роблять вигляд, немов так і треба. Думаю, захисники сухого закону початку минулого століття тут були б навіть послідовнішими. Люди гинуть — заборонити, а не вигадувати, чому, якщо від цього люди гинуть, треба заборонити, а якщо від цього — то не треба.Але я, звісно, зараз не намагаюся пояснити, що "губіт людєй нє піво". Фентаніл насправді один з найнебезпечніших наркотиків серед усіх. Для порівняння, від передозу кокаїном гине вдвічі менше людей на рік, при тому що кокаїн значно поширеніший. Загалом на каку припадає 70% смертей від наркотиків. Звідки ж взялася настільки сильнодіюча речовина на ринку?Насправді є дві основні причини. Опіоїди використовуються в медицині, і довгий час, до початку 2010-х, часто виписувалися як знеболювальне, від чого пацієнти отримували залежність. Призначення опіоїдів цим людям було визначено тодішніми знаннями про медицину. Вважалося, що краще підсадити людей на наркотик, ніж змушувати їх відчувати біль. Вважалося, що опій, особливо такий, що споживається контрольовано і під наглядом, є безпечнішим варіантом. З іншого боку, опій лише маскує біль і може заважати лікуванню першопричини. Питання насправді колосально складне, і можна сказати, що кожна ситуація може бути індивідуальною і при цьому все ще суперечливою. Але у нас є держава, і держава собі складних питань ставить рідко. Чому ми маємо щось заборонити, ми знаємо напевно, чому не маємо — знаємо, як правило, гірше. Війна з наркотиками — так війна з наркотиками. Страхові компанії припинили покривати витрати на подібні ліки навіть тим, хто вже сидів на опіатах, лікарі почали більше боятися його виписувати. В результаті у нас виявилося багато опіатозалежних, яким з їхньою залежністю пояснили, що наркотики — погано, живіть тепер зі своїми ломками як хочете.Ну от вони й хочуть, очевидно. Але чому фентаніл? Тут теж є доволі банальне виправдання. Він дуже дієвий. Відсоток діючої речовини там вищий, ніж в інших наркотиках. Очевидно, його простіше зберігати і транспортувати. Собівартість виробництва коштує десь від долара до п'яти за грам. Провезти мішок кокаїну банально складніше, ніж пакетик фентанілу. Але і дозувати його складніше. Відповідно, він дешевий, як "бояра" зі світу наркотиків. Додаткова проблема — не дуже чесні ділки мішають фент з іншими наркотиками, з героїном та кокаїном, що підіймає смертність і серед користувачів іншими наркотиками. Ну бо ти ще знайди іншого ділера, класика.Дослідження показують, що кореляції між легальністю легких наркотиків, що буває в "синіх штатах", та кількістю передозів не існує. І вони їх не витісняють. Багато гине від передозу фентом і в Техасі, і в Каліфорнії, хоча в Каліфорнії споживання більше, та й у Техасі є додаткова проблема з феном.Але от питання: наскільки взагалі наркоманам самим по собі потрібен фентаніл? Фентаніл у наркоманській тусовці скоріше асоціюється з паленою горілкою часів сухого закону, яку домішують не дуже чесні дилери. Звісно, в будь-якій справі можна знайти чуваків, що хочуть ризику, але наскільки взагалі природнім є цей попит не в умовах викривленого ринку, з високими цінами і тотальної економічної влади ділера? І от хороше питання: а якби не було б війни з наркотиками, чи було б 70% смертей від передозу? І хто більше тут зло: наркотики чи держава-нянька, яка, може і не намірено, але дуже вперто популяризує "каку" такого масштабу, що проблеми з сухим законом на їхньому фоні — дитячий лепет? І так як ця байда триває вже не одне десятиліття, перспективи що на це питання буде відповідь не проглядається
На благо нашому мілостівому государю пипє, він не обтяжений питанням "де брати гроші", що мучало того ж Лі Куан Ю. Бо в росії дуже багато ресурсів, нафти в першу чергу. А от Україна, де економіка крутилася навкруг металообробки та сільського господарства, тіж самі інститути породили набагато більше суб'єктів. Власне нафтова вишка не потребує багато людей навкруг себе, в той час, як на полі чи меткомбінаті хтось має вкалувати, що робить і сам контроль за підприємством більш складним, і створює необхідність підкоповувати населення. Воно може просто оголосити, най і за сто гривень, але страйк. Олігархи не могли закріпити все, та і Кучма коли планував цю ублюдошну систему теж не хотів, щоб ним керував якийсь Ахмєтов. Наші олігархи теж дали нам вибори, відносно вільні ЗМІ та свободу слова не від милосердя чи доброти душевної. А тому що вочевидь чому Ахмєтов, Коломойській, Тігіпко чи Пінчук ніколи б не домовилися хто ж має ставити президента, і вести інформаційну політику. А ЗМІ отримували можливість тикати в конкурентів пальцями, що вони ангажовані.Тому кул сторі від демократів про те, що Трамп зараз як читане проджект 25, та як узурпує владу, є скоріше лякалкою демпартії для свого електорату ніж реальна загроза. Якщо рейд меткомбінату чи ферми може не сильно відобразитися на її працездатності, і то баланс сил від того сильно не руйнується, то для гугла чи майкрасофт це означатиме колапс та втратить всілякий смисл. І навпаки, від того що пипа поміня Березовського на Роттенберга, вишка качати нафту не припине. Якщо мілостівий государь дає своєму народу мілостині, це не тому що йому це хочеться, а тому що в цього є причина. Наприклад збити соціальну напругу, щоб нею не скоросталися всілякі прігожини та їбанули б марш справєдлівості. Щоб ліберали не бухтіли, еліти трошки прєобразілі москву створивши дурачкам ілюзію, що вони на щось впливають. Якщо мілостівий государь не вбиває вас за інакодумство, це тому що ми всі зіпсовані Оруелом. Та блять навіть в Оруела проли могли думати собі все що їм завгодно, репресії застосовувалися до верхівки. Справа не в тому, що Свєту пиня пожалів, просто навіть в ру пропаганді, яка освічувала возвращєніє блудного довбойоба, його називали не опозиційним політиком, а блогером. Власне для чого пині вбивати блогерів? Хай далі собі суди при анкапі обговорюють. Політик це навальний чи нємцов, їх як раз і вбили. Але ця віра в мілостівих государів, політиків без цих демократських сопель, та інших міцних господарників набагато більш явище широке. Свєта з його посажами, особистість насправді вкрай не цікава. Це скоріше піддослідний кролик, а от вчорашні заяви Трампа про просьбу рашки деблокувати котел набагато цікавіше. Один міцний господарник в результаті просить іншого міцного господарника пощадити українських солдат, про яких міцному господарнику він скоріше всього і насвістів. Він то може полоснуть, а може не полоснуть. Ну які інституції, які ідеали, треба бить челомбітну. Рижий міцний господарник все ж таки все життя прожив в демократії, і якісь бачення утопії, най і конченої в нього є. Він думає що диктатура це така демократія, але в лиці однієї людини. Саме тому рижий міцний господарник не може і зрозуміти, які причини того, що лисий міцний господарник веде війну. Бо він думає, що в нього є якийсь вибір, якісь причини, а не занепад чергової утопії. Як був вибір і причини в американської державі у В'єтнамі. США від виходу і із нього, і із Афгану, і із Іраку не посипалася. От він і думає, що російська держава теж живе от так, просто без інституційних сопель. Це реднеків власне і вабить. Але це від не розуміння. Насправді програти війну для пині означає втратити владу і скоріше за все життя. І навіть dogovornyak ставить режим під загрозу, і підуть на нього вони у крайньому випадку. Але ж він сильний, права імєєт, може він трошки змилоститься раптом?
Лан, якщо ви залізли в помиральну яму, то я не бачу нічого в цьому поганого, якщо у вас там росте травичка і ви її мацаєте пару годину.Моя позиція, що так десь 70/30, що принаймні найближчий рік війна триватиме. І замість розслаблення булок навіть у вигляді залягання в помиральну яму, зняття з себе відповідальності, ми маємо говорити про це. Яке завершення війни нахрін, в мене ще не все по волонтерці на фронт доїхало)))Як бачите у Америки і росії практично компроміси по усім питанням. Україна ніколи не поновить територіальну цілісність, Україна не вступить у НАТО, Україна не отримає гарантій безпеки. Звісно ідеальною ситуацією для рф було б падіння Києва зі всіма наслідками, але вони розуміють, що війну, наступаючи на міста в котрих в кращі часи ніхрін робить в розвинених країнах, не те щоб у нас, і те маючи певну тенденцію до стабілізації фронту останнім часом... Коротше так вони її не виграють, їм треба реорганізація, виправлення помилок, і головне стабілізація тенденцій в економіці, бо справа ж там не тільки у віслюках, російська економіка поступово рухається в бік колапсу. Все це треба виправити, щоб її виграти. Сценарій карабахізації їх теж влаштовує.На перший погляд все логічно. Але от в чому річ. Насправді Трамп і Путін, не дивлячись на всі ці неприємні речі, стоять на діаметрально протилежних позиціях. Путін хоче бути впливовим, а Трамп хоче далі займатися трансґендерами та трубочками. Ну і більш серйозними речами, якими б вони їх не бачили. Трамп точно не поважає Україну, не вважає її політичним суб'єктом. Що ви хочете від людини яка може назвати Кім Чин Ина другом? Справа не в тому ким є Кім, справа в тому, що вони обидва лідери держав, і він його, як лідера держави розуміє і навіть з ним в чомусь резонує. А політика... Nothing PersonalАле справа не в тому взагалі, просто так як Трамп не вважає Україну достойної уваги, то в його інтересі зробити так, щоб Україна була максимально далекою і спокійною точкою. І він цього взагалі не приховує. Чи треба путіну, щоб його вважали дитиною якій дали нарешті іграшку, щоб та відвалила? Ні, він хоче шантажувати, збирати постійні засідання, щоб йому дзвонили, а він розповідав як Україна вічно порушує домовленості, щоб до нього їздили заспокоювати. Ми ж все це бачили. Справа тут навіть не у його власному его, а в тому що рашковану потрібен зовнішній ворог, рашкован теж буде сприймати договорняк як принизливу поразку, і пиня буде вимушений показувати рашковану, що справу не закрито, і що це саме пауза. Ясно що пиня буде казати про мир також. Він ніколи зворотнього і не казав нічого. Як казав Клаузевіц, завойовник завжди хоче миру, бо це дає можливість війти в країну без жертв. Вочевидь він буде бажати заключити вигідний собі мир, але в нього точно немає в планах забрати і заспокоїтися, хоча саме цього і прагне Трамп. Мені не відомо чи зрозуміють це американці чи ні. Але вважаю, що надія має бути останнім що помре. Навіть якщо на думку трампа за неї росіяни воювали.
Спільното! Особливо це до киян прохання.Треба добру справу зробити. Звернулася донька загиблого Героя України Михайла Реуцького.Разом з сімʼями інших загиблих військових вони створили петицію про створення Алеї Памʼяті загиблим в Святошинському районі Києва. Вже декілька разів вони намагалися винести це питання на рівень міської влади, але поки лише відмови і пусті обіцянки.На сайті Київської міської ради висить петиція, де треба зібрати ще 2400 підписів (із 6 тисяч необхідних). Тут сама петиція: https://kvd.page.link/MYDPQG9y5hHiCCYA8І ось вона ж на сайті Київської міської ради (можуть підписати ті, у кого нема київцифрового): https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13332Власне, я підписував по другому лінку. Через Дію.Підпис пропустило. Зайняло пару хвилин.ℹ️ Ще у травні 2023 року ми допомогли доньці, щоб батько посмертно отримав заслужене звання Героя. Можете почитати про нього. Тому прошу долучитися. Вам кілька кліків, а на виході допоможете з хорошою і правильною справою. Я знаю, що ви вумнічкі, тому дуже на вас покладаюся, друзі.
TGLIST.COM.UA
