Ну, тепер уже можна стверджувати, що вся ця історія з Джорджеску була стратегічно абсолютно ідіотською і катастрофічною.Під час першого туру шансів на перемогу в Джорджеску практично не було. Причиною поразки проєвропейських сил була саме їхня роздробленість. Але за умов таких поляризованих виборів, у другому турі це б не зіграло ролі. Виборці Чолаку проголосували б за Ласконі, і та виграла б зі значним відривом. Сенсаційна перемога Джорджеску, навіть враховуючи фактор ТікТоку, полягала не стільки в тому, що він зміг наростити армію відданих фанатів (особливо за такий короткий період) чи переманити їх в інших, і уж тим паче промити мізки, скільки в тому, що він мобілізував того виборця, який взагалі не збирався йти голосувати.Але тепер сталося саме те, чого боялися. Шанси на перемогу проросійських сил у Румунії вкрай високі. Навіть якщо результат Сіміона опуститься до 30% (що само по собі малоймовірно), то голоси Сіміона і Понти разом дадуть близько 43%-50%, проти голосів єврооптимістів та проукраїнських (Антонеску/Дана/Ласконі). Але набагато ймовірніше, що Сіміон набере 35-40%, і тоді можна буде, в принципі, вітати Сіміона з перемогою на президентських виборах. Має хіба що статися диво, щоб це було не так.Наскільки це неочікувано? Мабуть, цілком прогнозовано, враховуючи те, як працює людська психологія. Весь цей спонтанно мобілізований електорат — ті, хто пішов на дільниці віддати голос за нові обличчя, що по-новому продали їм старий популізм, — перетворився зі спонтанної маси на більш свідому й консолідовану протестну групу. Бо для них це виглядало саме як "старі еліти не дають дороги молодим", «діп стейт підкручує вибори», і інші лукашенківщина. А тут їм ще й вторили посіпаки Трампа, підтверджуючи їхню точку зору. До них додалися ті, кому просто не сподобався такий фінт ушами. Зрештою, під час підготовки до перевиборів повністю змінився ландшафт кандидатів, що, певно, ситуацію не покращило, при тому що цей ландшафт так і залишився роздробленим. Коротше, очікувано проросійські змогли консолідуватися, проєвропейські очікувано цього не змогли. Курва, дуже очікувано.Чи було це очевидно, якби хтось спробував поставити себе на місце цих виборців і задуматися, чому вони ухвалюють такі рішення? Здається, було, та цього всі відмовлялися робити. Вигадали собі доволі простий спосіб: відмовити цим людям у суб'єктності, заявити, що це не вони ухвалювали рішення, а хтось ухвалив за них. ТікТок, наприклад. І я не намагаюсь заперечити факт втручання. Я намагаюсь поставити під сумнів саме відношення до людей, як до недоістот, точка зору яких змінюється на раз-два. І до пропаганди, як до чого десуб'єктивуючого. Ви, звісно, молодці, і парадокс Поппера ви засвоїли добре, тільки виборці зі своїми переконаннями, якими б вони не були, нікуди не поділися. Коротше це все скоріше нагадує, як німці проводили перевибори, поки не обрали Гітлера, аніж спроба цьому завадити.Я навіть не беруся давати поради, що робити далі, бо все одно жодних висновків зроблено не буде. На 8й Ювілей перемоги над нацизмом, можна констатувати, що ані що таке автократія і популізм, ані звідки він береться прорефлексовано не було. З чим вас і вітаю. Просто радіємо ще одній потенційно вороже налаштованій до нас країні. Радіємо і чекаємо цієї осені приєднання до цих струнких рядів Чехії. Зате про реставрацію Варшавського блоку можна буде жартувати.