Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для щелепної зони: скронево-нижньощелепного суглоба, жувальних м’язів.Жувальні м’язи - одні з найсильніших у нашому тілі. І водночас одні з найчастіше напружених, особливо в умовах постійного стресу. Щелепа пов’язана з трійчастим нервом (nervus trigeminus) – він бере участь у сприйнятті болю, регуляції м’язів і передачі сигналів тривоги до мозку.Якщо в цій зоні хронічна напруга -мозок отримує постійний сигнал небезпеки навіть там, де в цей момент умовно безпечні умови.Коли ж ми свідомо навіть просто ледь розтискаємо зуби чи масажуємо м’язи - знижується симпатичний тонус, активується парасимпатична нервова система, пов’язана з відновленням і безпекою. Щелепа пов’язана фасціальними ланцюгами з шиєю, під’язиковими м’язами, діафрагмою, плечовим поясом. Коли вона напружена, часто підтягуються плечі, стискається шия, дихання стає поверхневим. Коли ж щелепа розслабляється, язик м’яко опускається, поглиблюється видих, плечі опускаються, і нормалізується загальний тонус м’язів. Ми торкаємося обличчя лише теплими руками. Завжди фіксуємо суглоб. Всі доторки мають бути дбайливими та комфортнимиВідновлення нам ❤️ @stijkist Світлана Ройз
Я сьогодні дивилася на квіти в саду. Зрозуміла, що навесні у мене клумба блакитна. Потім приєднуються інші кольори.Мені взагалі здалося, що навесні більше блакитного.Виявилося, що за кількістю кольорів - ні. Сині квіти взагалі рідкісні. У світі лише близько 7-10% квіткових рослин мають синій колір.У рослин немає простого синього пігменту. Щоб виглядати синіми, їм потрібно поєднати багато умов (пігменти, кислотність, метали в клітинах).Але блакитний і синій приваблюють комах і особливо бджіл. Тому деякі весняні рослини «обирають» цей колір, щоб привернути увагу.Уявіть: квіти мають «приховані нектарні візерунки» (nectar guides). Ці візерунки ведуть прямо до серцевини квітки, до самого нектару.Те, що нам здається просто синім, для бджоли може виглядати як складний «малюнок» з ультрафіолетових деталей, і квітка ніби має приховану «стрілку», яка веде прямо до нектару.Подивіться, як це красиво. На фото - моя блакить. І поруч - як бачить бджола квіти.Цікаво, як вона бачить нас :-)Доброї безпечної ночі і вихідних.До понеділка ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні я з корисним. Передайте, будь ласка, інформацію тим, для кого вона може бути важливою. «Підтримка всім, хто складає НМТ» - наш невеличкий практичний посібник для випускників, батьків, вчителів і тих дорослих, які будуть на локаціях тестування. У ньому ми намагаємось перетворити «страшний образ» НМТ на те, що під силу випускникам. Допомогти перейти в стан, у якому легше і готуватись, і згадувати те, що вже вивчено.У посібнику є ідеї для підготовки, підказки, які можна використати під час самого тестування. І не менш важливе - про стан дорослих поруч із дітьми: про хвилювання батьків, емоційне зараження і про те, як саме вчителі та ті, хто супроводжує тестування, можуть стати підтримкою.Він створений простим і наочним - щоб усе було зрозуміло одразу і можна було легко використати. Наприклад, ми розповідаємо, чому перед іспитами важливо відпочити. А також про те, що в моменти, коли здається, що не вистачає часу і хочеться пришвидшитись, насправді потрібно сповільнитись.І в ньому так багато щирої турботи про всіх, хто проходить цей важливий етап.Учора, готуючись до презентації, я передивлялась результати досліджень: коли людина - будь-якого віку під час випробувань уявляє тих, хто їй дорогий, на кого може спертися, рівень стресу зменшується. І з’являється доступ до стану, з якого можна діяти.Цей посібник - і для дітей, і для всіх дорослих, на кого дитина може спертися.Він починається зі сторінки з «грою» - ми пропонуємо придумати різні розшифровки НМТ.Моя улюблена: Не Міряй всього себе Тестом і Нескінченність Моїх Талантів.Нехай наш посібник стане підтримкою для дітей та дорослих.Він створений у співпраці команд 12–21 і «Ти Як» - щиро і з турботою.Передайте, будь ласка, тим, кому він може бути потрібним.Посібник у вільному доступі. Завантажити можна тут: https://12-21.com.ua/pidtrymka-vsim-hto-skladae-nmtДоброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні я проводила онлайн-практикум і частину заняття була в цій короні. Розповідала, що наше спілкування з іншими, коли ми ведемо в тему регуляції емоцій, в тему відновлення, має починатися з того, що ми спочатку регулюємось самі. Повертаємося в стан, в якому у нас вистачить сил, концентрації, емпатійності, щоб бути в повній присутності поруч. Коли ми уявляємо себе на "троні свого життя", з короною - ми дозволяємо собі відчути, що маємо право на своє місце, на владу над своїм станом. Ця практика і відчуття - фантазійні, але не про дитячу фантазійну реальність, не про всесилля чи погляд на інших згори. Скоріше про те, що "я маю право на своє - зручне саме для мене - місце в житті. І я можу діяти". Іноді вправи насправді можуть виявитися втечею від реального життя, таким собі самонавіюванням. Але саме зараз це не втеча у уявну владу, а опора для повернення до своєї власної сили і власного відчуття впевненості та величі. Якось на зустрічі я звернулася до жінки зі словами - ваша величність. Я хотіла сказати: "Відчуйте вашу велич", але оговорилася. Коли вона це почула, усміхнулася і сіла, наче на троні. А я потім питала: "Що з цього стану ви були б готові зробити?"Якби ми відчували власну велич, що б усередині нас змінилося? Наша велич не залежить від нашої впливовості і того, що написано в наших резюме. Мені здається, що найбільша наша велич - бути добрими, щедрими, емпатійними. Відчувати свою відповідальність за те, що ми можемо змінити чи зробити. Бути собою і бути на своєму місці.Доброго безпечної ночі, ваші величності ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для впливу на М’язу гордеця (m. procerus). Він розташований між бровами. Починається від кістки носа та хряща носової перегородки і піднімається вгору. Вплітається у шкіру нижньої частини чола, над переніссям.Саме скорочення m. procerus формує поперечні зморшки на переніссі. І робить наше обличчя насупленим. Цей м’яз, ми мимоволі напружуємо, коли зосереджуємось, тривожимося чи стримуємо злість.Він іннервується гілками лицевого нерва, який пов’язаний з лімбічною системою. Тому напруга м’яа це не просто локальний спазмом. Це завжди робота тіла - емоцій та наших думок. Обличчя не лише відображає емоції, а й формує їх.Доторки, масаж, тепло в цій зоні ктивують: механорецептори шкіри, пропріорецептори м’яза. Ці сигнали йдуть у соматосенсорну кору та інсулу - центр відчуття внутрішнього стану.А це впливає і на тонус самого м’яза, і зменшує активність симпатичної нервової системи. Ми повертаємо відчуття захищеності та спокою. А як побічний ефект - впливаємо і на глибину зморшок. Відновлення нам ❤️ @stijkist Світлана Ройз
Я сьогодні не мила вікон, навіть не підметала в будинку. Весь день працювала. Вичищала і скорочувала тексти. Робила їх яснішими. І думала про чистоту як один з вимірів ясності. Прозорості в стосунках із самою собою. Я думала про символізм дії Ісуса в легенді – саме в цей день він омив ноги своїм учням. В той час цю дію виконували виключно слуги, «брудні люди». Можливо, в цьому була ідея, що в служінні немає приниження, що в своєму щирому служінні ми схиляємось і наближуємось замість того, щоб підніматись над іншими. І в тому, що «на наших ногах» - в нашому досвіді – немає «бруду». Ти можеш проходити «складними дорогами», але від цього ти не стаєш «брудним». Я вдивлялася сьогодні у себе. Мій внутрішній критик накидав мені купу того, чого мені бракує.А я конфронтувала з ним: навколо так багато пафосу і штучності, що найцінніше зараз для мене - простота, чистота і ясність в намірах, думках, стосунках. Чистий четвер - день, у якому ти скидаєш зайве, коли ти готуєшся до внутрішнього переходу. І не зможеш відчути «світло», якщо носиш в собі бруд. Я сьогодні думала: що я готова відпустити, щоб бути більш легкою і ясною із собою? З чим я примиряюсь, чому і кому в собі «омиваю ноги». І що, насправді, для мене зараз «світло». Його сенс за ці роки змінився. Я намагалася відчути, як виглядає мій стан.І сьогодні це - пташеня в яйці, яке тільки-тільки готується вийти зі шкаралупи. Воно знає, що пташеня. Але ще не ясно, що це буде за птах.Як ваш день?Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні знайома запитала, чи могла б я створити проєкт, який був би одночасно про відновлення, міг спонукати дорослих до рефлексій, залучати тіло і був би дуже легким у використанні втомленими людьми. І я згадала про «Абетку Відновлення. Від А до Я». Проєкт, який ми створювали з «Ти Як». Я працювала над ним понад пів року, збирала ідеї відновлення і водночас вчила українську мову. Кожне слово на літери нашої Абетки Відновлення – а їх понад 300 - є провідником у тілесну практику чи гру, а може бути пропозицією до роздумів. З кожного слова можна зробити свою власну практику, її можна використовувати в груповій роботі. Можна відкривати на будь-якій літері чи шукати якусь важливу для себе тему. Абетку відновлення можна читати, коли ви:• втомлені;• шукаєте відповідь на складне питання;• хочете відпочити;• виникла важлива нова ідея;• створюєте проєкти;• шукаєте ідеї для практик чи розмов;• просто нудно;• хочеться чогось, але не знаєте чого саме.Вона у вільному доступі. Можна завантажити тут:https://howareu.com/materials/ty-iak-abetka-vidnovlennia-vid-a-do-iaВідновлення нам всім!Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні дорогою в селі я побачила такий камінь у формі серця. А розмова сьогоднішнього дня була про те, що робити, коли серце стає «каменем». Здається, що чутливість, можливість відчувати, проявляти співчуття, любити, радіти - втрачена. Ми говорили про те, що одна з захисних стратегій нашої нервової системи - знеболення. Це рятівна стратегія, щоб ми взагалі могли витримати те, що занадто інтенсивне та болюче. Іноді, щоб продовжувати працювати, виконувати дії, нам потрібен такий «глушник» для відчуттів. Цей стан іноді описують як емоційне оніміння або «numbing», коли нервова система знижує інтенсивність переживань, щоб захистити нас від перевантаження.Часто такий стан виникає після тривалого стресу або травматичних подій, коли психіка обирає не відчувати, щоб зберегти цілісність.Але у цього є ризик - бо разом з болем ми втрачаємо доступ і до ніжності, радості. І якщо такий стан затягнеться, він може стати нашою «новою нормою». Якщо взяти метафору каменю: нам потрібно не розтоплювати його, не розколювати своїми інтенсивними діями, а дозволити йому дуже поступово «нагріватися».Наше завдання: повертатися до відчуттів так, щоб залишатися у межах «вікна толерантності» -стану, де ми ще можемо відчувати і не перевантажуємось.Через дуже повільні, обережні, мінімальні дії, коли ми звертаємо увагу на смак, запах, звуки. Через залучення тіла - дотики і розрізнення різних температур, руху - сенсорні відчуття безпечніші для нервової системи, ніж сильні емоції. І найголовніше - це було б ідеально - ми «оживлюємось» через надійну присутність іншої людини. Надійна присутність іншої людини - це те, що в психології називають співрегуляцією. Коли наша нервова система «позичає» і спирається на стабільність іншої.Я сьогодні думала про те, що серце може оживлюватись через серце.Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для розвитку міжпівкульної взаємодії. Починаємо тиждень з нейровправ. Сьогодні у нас всі практики з мізинним пальцем.1. Мізинний та великий2. Мізинний та вказівний3. Мізинний – вказівний та середній. Цей блок найскладніший. Придивіться, ми ще й змінюємо напрямок руху. Це крута вправа для того, щоб прокинутись, перемкнутись з тему на тему, повернути концентрацію уваги, розважитись, повернутись до відчуття поточного моменту. Одна з практик, які я пропоную дорослим та дітям, наприклад, після повернення з укриття, чи коли потрібно налаштуватись на серйозну роботу (контрольну).Подібні вправи допомагають активувати мозолеве тіло, що інтегрує роботу півкуль. це сприяє більш легкій обробці травматичного досвіду. Травматичні спогади можуть перейти зі стану "фрагментованих" у стан цілісних. Людина стає здатною осмислювати травматичний досвід, зменшується емоційна напруженість, яка супроводжує спогади.А загалом, ми тренуємо мозок. Ви пам’ятаєте, що подібні вправи - енергетизатори, ми не робимо їх перед сном.Якщо від зміни погоди ви теж засинаєте, вправа додає мозку сил. ❤️ Розкажіть про ваші успіхи. @stijkist Світлана Ройз
Сьогодні, у День дитячого читання, я хочу розповісти про книгу, яку сама дуже люблю. Призначаю, як домашнє завдання підліткам, батькам та вчителям. «35 кіло надії». авторка Анна Гавальда. Я читала її старшому сину, коли він був маленьким. Нещодавно читала вголос молодшій доньці. онлайн, а потім замовила друковану. І це книга, якій вона щиро зраділа, навіть після прочитання. Сказала, що це одна з найкращих книг, що вона взагалі читала. Книжка починається зі слів: я ненавиджу школу. Головний герой почувається зовсім кепсько у шкільному навчанні. Єдине, де йому комфортно - у всьому, що можна майструвати і робити руками. Батьки хвилюються, але не відчувають, що саме може підтримати сина. Лише поруч із дідусем він почувається затишно та надійно, дідусь у нього вірить… Це дуже зворушлива та чутлива історія. Ми разом з донькою плакали. Але це не сльози розпачу. Вона добра і світла. Дійсно, з силою надії. Всю книгу можна прочитати десь за півтори години. А назва книжки - з листа головного героя. Він писав: «У мене нічого немає. В мені самому лише 35кг ваги. 35 кіло надії…»…Надії нам! І нехай завжди поруч будуть ті, хто в нас вірить. Доброї безпечної ночі! ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз
TGLIST.COM.UA
