Не більше продавати — більше заробляти
Сьогодні аграрний сектор фактично тримає економіку — це 62% усіх валютних надходжень. За перший квартал 2026 року Україна експортувала 15,5 млн тонн продукції на $6,3 млрд. Але важливо інше. Обсяги майже не змінилися (+1,2%), а грошей отримали більше — +8,3% або майже пів мільярда доларів. Простими словами — ми починаємо продавати не просто більше, а дорожче. Чому так відбувається? Бо поступово замість сировини продаємо продукцію переробки. Не просто зерно чи насіння — а олію, шроти, інші готові продукти. І тут ключова різниця:одна тонна сировини — це мінімальний дохід,та сама тонна після переробки — це зовсім інші гроші, плюс робочі місця і податки всередині країни. Це правильний процес. Але він тільки починається. Бо водночас є ризики:ми досі сильно залежимо від кількох товарів — фактично 5 позицій дають більшість виручки;майже половина експорту йде в ЄС — тобто залежимо від одного ринку;і коли там зростає власне виробництво, як зараз із пшеницею (–35%), ми одразу це відчуваємо. Плюс є зовнішня конкуренція.росія зараз активно вкладається в переробку і намагається зайти на ті ж ринки, де працює Україна. Тобто боротьба вже не за те, хто більше виростить,а за те, хто більше заробить з кожної тонни. І тут головний висновок дуже простий:якщо ми залишимося сировинною країною — ми будемо залежними. Якщо підемо в переробку — будемо сильнішими економічно. Тому завдання держави — не просто підтримувати агросектор,а допомогти йому перейти на інший рівень. Щоб Україна продавала не зерно — а продукт. І заробляла не на обсязі — а на якості.
Сьогодні взяв участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Синергія науки і бізнесу 2026» До дискусії долучилися провідні університети, парламентарі, представники військових адміністрацій та міжнародні колеги. Говорили не лише про відбудову, а про значно ширше — якою має бути Україна після війни і за рахунок чого вона може стати сильною у 2030-х роках. У своєму виступі зосередився на базових речах, без яких жодна стратегія не працює:людський капітал, якість державного управління, прозорі правила для економіки, вільний ринок і сучасна освіта. Наводив приклади країн, які вже проходили цей шлях. Фінляндія після воєн 1940-х років зробила ставку на інфраструктуру, індустріалізацію і розвиток людей. Сьогодні її ВВП становить близько 315 млрд доларів, а показник на душу населення — у кілька разів вищий, ніж у росії. Німеччина після Другої світової війни, попри руйнування і репарації, завдяки дерегуляції, вільній економіці та ефективному управлінню стала першою економікою ЄС і третьою у світі з ВВП близько 5 трлн доларів. Висновок очевидний:після війни перемагає не лише той, хто вистояв, а той, хто правильно вибудував систему. Окремо зупинився на українських реаліях. Після 2014 року Україна вже проходила складний етап: ВВП впав із 180 млрд до 91 млрд доларів, але до 2019 року відновився до 155 млрд — завдяки людям, бізнесу і адаптації економіки. Сьогодні також бачимо важливі сигнали:▪️ близько 70% компаній відчувають дефіцит кадрів;▪️ середня зарплата за вакансіями зросла на 30,8% на початку 2026 року;▪️ активно розвиваються нові напрямки — енергетика, агроінженерія, будівництво, логістика, технології, штучний інтелект. Тобто можливості вже є. Питання — чи зможемо ми підсилити їх системною державною політикою, прозорими правилами і справедливими умовами для людей. Україна має потужний потенціал:38 млн га орних земель, близько 900 млрд кубометрів газу, майже 2000 родовищ корисних копалин. Але головний ресурс — це люди. І саме від того, чи зможемо ми створити умови для їх розвитку тут, в Україні, залежить, чи стане наша держава у 2030-х роках повноцінним центром розвитку в Європі. Дякую організаторам і всім учасникам за змістовну, професійну дискусію. Такі майданчики формують не лише ідеї — вони формують майбутнє.
«Напівчлен» ЄС — єврофонди, дотації та ринок. Розбираємо, чи цікаве Україні символічне членство в Союзі 🇪🇺⚖️
Як повідомляє Deutsche Welle 21 квітня: ФРН і Франція пропонують Україні проміжний статус у Євросоюзі, який стане «найкоротшим шляхом» до повноцінного членства.
🏛️
Ця модель дозволить:• початковий доступ до фінансових і політичних програм ЄС, які доступні повноцінному члену (з обмеженнями та поступовістю);• брати участь у самітах ЄС. Ця модель НЕ дозволить: ❌ • голосувати на самітах ЄС;• отримати доступ до фондів ЄС із підтримки фермерів (CAP, EAGF та EAFRD), які складають понад 780 млрд EUR на 2028–2034 рр. Друзі, відчуття двоякі. Емоційно — Україна виконала 84% євроінтеграційних зобов'язань та тримає оборону кордонів ЄС уже 5-й рік, платячи за це десятками тисяч життів. Сказати про розчарування — це нічого не сказати.
🛡️💔
З підходу холодного розуму — будь-який прогрес є позитивним. Навіть із такого формату Україна може отримати зиск. Проаналізуємо схожі механізми. Візьмемо те ж НАТО, яке має формат MNNA (Major Non-NATO Ally — Основний союзник поза НАТО).
🤝
Ти не член Альянсу, але отримуєш змогу:• купувати збройні системи США;• використовувати американські фінансові інструменти для придбання обладнання;• брати участь у спільних заходах. Підсумую. По-перше, така пропозиція є «бульбашкою» та певним відкатом назад.
🧼
З іншого боку, цю опцію теж можна використати. Якщо таке проміжне членство бодай зніме квоти на експорт до ЄС — цього досить навіть без коштів із єврофондів на найближчі роки.
📈📦
Працюємо та пам'ятаємо, що в Союзі шалена конкуренція. В Україні держави, які не відчули війну, бачать насамперед конкурента, а не союзника.Наше завдання — досягти результату і за таких умов.
🦾🇺🇦
Робоча поїздка на Тернопільщину разом із колегою по аграрному комітету Іваном Чайківським.
Почали з зустрічі із топ-менеджментом аграрних підприємств Тернопільщини та Хмельниччини. Саме такі прямі розмови дають реальне розуміння ситуації в секторі — без прикрас і статистичних усереднень. Обговорили ключові питання:▪️ економіку виробництва;▪️ ціни та ринкові ризики;▪️ доступ до фінансування;▪️ ефективність виробничих процесів. Далі — виробництво. Відвідали потужності в Настасові, де побачили повний цикл аграрного виробництва — від поля до готового продукту. Це той рівень, який формує конкурентоспроможність українського агросектору. І завершили день «Агролендом». Це більше, ніж агро. Це про поєднання економіки, культури і нашої спільної ідентичності. Такі проєкти формують повагу до праці на землі і дають розуміння, що агросектор — це не лише про виробництво, а й про цінності. Ще раз переконалися:економічний тил — це конкретні підприємства, робочі місця і податки, які тримають державу і допомагають армії. Завдання держави — створювати умови для розвитку. Працюємо далі. 🇺🇦🌾
«Світанок» після чергової ночі терору — сьогодні очікуємо рішення про виділення 2,7 млрд євро Україні
Поки РФ вдарила понад 700 повітряними цілями, руйнуючи нашу країну, Європейський Союз сьогодні, 16 квітня, розгляне виділення Україні траншу в межах Ukraine Facility. На плановій зустрічі міністрів фінансів країн G20 мають підбити підсумки виконання чергових індикаторів з боку України, що розблокує транш у 2,7 млрд євро. Кошти вкрай потрібні на тлі блокування переможеним прем'єром Угорщини Орбаном основної позики у 90 млрд євро. На тлі проблем світової економіки, а особливо реальної стагнації у ЄС із показником зростання ВВП лише 1,1–1,5%, такі новини не є позитивом. Адже шансів на чергову політичну провокацію на кшталт «скрутні часи, потрібно зменшити фінансування України» стає більше. Нагадаю: за півтора місяця воєнної операції проти Ірану та зростання дефіциту енергоресурсів ЄС додатково витратив на імпорт викопного палива понад 22 мільярди євро, заявила фон дер Ляєн. Цікаве в цій ситуації те, що Китай, який є найбільш залежним від іранської нафти, закінчив І квартал із рекордним зростанням ВВП у 5%. Це все попри «нищівні мита», обмеження торгівлі нафтою з РФ та низку інших заходів з боку США та ЄС. Чому? Відповідь — планування.
Китай готувався до можливої блокади Ірану, реалізуючи стратегічні кроки: 1️⃣ Десятиліття політики енергонезалежності, переходу на ВДЕ; 2️⃣ Масовий перехід на електромобілі замість ДВС; 3️⃣ Збільшення запасів нафти до 1,2 млрд барелів. Знаєте, після такої аналітики черговий раз розумієш, що системність та планування складають 90% успіху. Тут Китай — еталон. Мовчки, без зайвого пафосу чи заяв — просто результат. Питання — що це означає для нас?
На жаль, нічого доброго. Поки ЄС та США планують економіку з метою якісного життя та готуються до «стратегій оборони», Китай уже готовий. Готовий до блокад, мит. А ще більше готовий — до війни.
Україна відкриває нову модель присутності у світовій політиці - через агропродукцію. Перший агрохаб на Африканському континенті — у Гані — це вже не просто про експорт зерна. Це про геополітику та розвиток звʼязків.
📊 Факти:▪️ перші 4000 продуктових наборів уже передано найбільш вразливим категоріям;▪️ у наборах — локальний рис і продукція з українського борошна;▪️ частка експорту України до країн Африки, Азії та Близького Сходу зросла з 37% у 2022 році до майже 44% у 2025 році. Ключове — це не тільки допомога, а й долучення до глобальних програм FAO, UN тощо.
📉 Сьогодні:▪️ експорт України до Субсахарської Африки — лише близько $280 млн на рік на 1,2 млрд населення;▪️ загальний експорт до Африки впав із ~$5,5 млрд до ~$2,9 млрд;▪️ Україна постачає до 49 країн регіону менше, ніж у Болгарію чи Молдову.
📈 Водночас потенціал:▪️ до $25 млрд експорту щороку протягом 5–8 років;▪️ з них близько $10 млрд — аграрна продукція та продовольство;▪️ економіка Африки — близько $10 трлн за ПКС. Фактично ми сьогодні недопрацьовуємо в регіоні, який буде формувати глобальний попит на продовольство в найближчі десятиліття. І саме тому формат агрохабу — правильний. Ми переходимо від моделі «продали — відправили» до моделі партнерства:▪️ умова «реклама» на новому ринку; ▪️ розширення експортних маршрутів;▪️ глибока інтеграція в локальні ринки зі створенням нових проектів. Це дає можливість не просто продавати, а ставати частиною нових агропромислових ланцюгів, які фінансуються як міжнародними фондами, так і покупцем. Завдання — масштабувати цей підхід і закріпитися на ринках, де буде зростання. Україна має для цього всі передумови. 🇺🇦🌍
Перші посили від Угорщини: РФ — агресор, але прискореного вступу не буде 🇭🇺⚖️
«Наша країна не має часу гаяти. Угорщину розграбували, обікрали, зрадили, втягнули у борги та зруйнували», — сказав Петер Мадяр на пресконференції 13 квітня.
📢✅ Позитив: лідер коаліції не шукає зовнішнього ворога. Претензії адресовані попередній владі, тож варто очікувати загострення внутрішньополітичних стосунків з опозицією та гучних розслідувань.
🔍⚖️❌ Негатив: Орбан та його партія Fidesz десятиліттями «годували» угорців дружбою з РФ та примарними проблемами з ЄС (хоча від фінансових фондів Євросоюзу вони не відмовлялися). Тут же був і постійний негатив щодо України. За місяць таку інерцію не виправити.
📉
Детальніше за заявами Мадяра (за інформацією Deutsche Welle):➕ 1. Щодо України. Закликав Путіна «припинити вбивства після чотирьох років і покласти край війні» та підкреслив, що Україна є жертвою агресії. Це значний прогрес у порівнянні з попередньою політикою.
🕊️🇺🇦➖ 2. Щодо вступу в ЄС. «Усі країни мають пройти однаковий процес вступу. Після того, як Україна виконає всі умови, в Угорщині буде проведено референдум». Це негатив, адже така центристська позиція блокує прискорені механізми.
🛑 Більше того, «однаковість» є викривленою: технічні вимоги для вступу в ЄС у 2004-му та зараз для України — вдвічі, якщо не втричі складніші.
📚🇪🇺➕ 3. Блокування €90 млрд кредиту. «Рішення вже ухвалене: Угорщина має право на виняток і залишатиметься осторонь». Тобто кошти будуть.
💰 Де-юре новий уряд не блокуватиме процес, але де-факто активної підтримки не надаватиме.
✅🤝
Підсумок: 📌
Висновок незмінний. Петер Мадяр орієнтується на внутрішній електорат, який роками накручували проти ЄС та України. Тепер йому доведеться маневрувати між виборцями та посадовцями Брюсселя.
🏗️🇪🇺
Адже уявна потужність економіки Орбана — фікція, і тепер відповідальність за результат лежить на новому лідері.
📉⚖️
Проте повтор гасел 1956 року "Ruszkik haza" (Росіяни, додому) — це гарний початок! ✊🇭🇺
«Великоднє» перезавантаження для Угорщини. Що далі? 🇭🇺🔄
Поки чекаємо на офіційні новини, стає зрозумілим, що Tisza Петера Мадяра матиме конституційну більшість.
🏛️
Враховуючи змішану систему, реальна кількість місць партії у Парламенті буде близько 140, що майже втричі більше за показники чинної правлячої партії Fidesz.
📈
Відверто, такий результат та рекордна явка — це не тільки сигнал до перезавантаження Угорщини, а й оцінка довготривалого правління Орбана.
🗳️🚫
ЄС та НАТО тепер будуть у топі порядку денного. Хоча російська нафта з адженди не зникне, і до цього потрібно бути готовими.
🛢️🇷🇺
Як сказав Мерц: «З нетерпінням чекаю на співпрацю заради сильної, безпечної та, перш за все, єдиної Європи», повідомляє DW. 🇪🇺🤝
Розблокування 90 млрд € для України — це буде гарний сигнал Петера Мадяра щодо об’єднання Європи, а не тільки «комплімент» стосункам з Україною.
💰🇺🇦
Чи не буде спокуса продовжити шантаж ЄС занадто сильною? Чи не зможе РФ побудувати зв’язки впливу на нового лідера так само добре? Тільки час покаже. Як я писав раніше — розвороту на 180° не буде. Але в наших із вами руках — вибудувати якісні стосунки з новим сусідом. Як для України, так і для ЄС.
🤝🌍
Друзі, держава продовжує системно оновлювати шкільну інфраструктуру в межах реформи харчування. 🍽️
Прийнято рішення про додатковий розподіл 46,5 млн грн на завершення модернізації шкільних їдалень. Йдеться про 19 об’єктів, які вже мають високий рівень готовності — понад 60%. Фактично — це про доведення розпочатих проєктів до результату, а не розпорошення ресурсу. І важливо розуміти, що це не точкове рішення.
👉 Рік починався з оновлення самого механізму:держава змінила підхід до розподілу субвенцій, зробивши його більш чітким, прозорим і зрозумілим для громад. Було:— розмежовано вимоги до проєктів;— визначено моделі організації харчування (базова, опорна кухня, фабрика-кухня);— запроваджено чітку систему відбору;— передбачено співфінансування (70–95% — держава, решта — громади). І ключове — дали можливість завершувати об’єкти, які вже були розпочаті у 2025 році. Сьогодні бачимо перший практичний результат цього підходу.
📊 Загалом:— модернізовано близько 20% харчоблоків;— 188 — за рахунок державної субвенції;— понад 1500 — оновлено громадами та партнерами. Це означає, що реформа вже працює не на рівні рішень, а на рівні реальних змін у школах. Але важливо рухатися далі. Бо якісне шкільне харчування — це не тільки про їдальні. Це про здоров’я дітей, рівний доступ до базових умов і про інвестицію в майбутнє країни. Працюємо над тим, щоб ці рішення були не разовими, а системними і масштабними по всій країні. 🇺🇦
Цифрові платформи — «за», органічне виробництво — поки «ні»Друзі, сьогодні Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №15111-д щодо оподаткування доходів із цифрових платформ.
🏛️❗️
Підкреслю — лише за основу, попереду доопрацювання. І тут важливо, що в результаті дискусій документ вже виглядає значно збалансованішим, ніж початкова урядова версія.
🔑 Що ключове:▪️ ставка ПДФО — 5% (замість 18%);▪️ поріг — до €2000 на рік без оподаткування для некомерційних операцій;▪️ податок автоматично адмініструється платформами (Bolt, Uklon, Glovo, Uber тощо);▪️ без обов’язку відкривати додаткові рахунки;▪️ можливість працювати в межах спрощеного режиму без надмірної бюрократії.⚖️ Фактично ми намагаємося знайти баланс:з одного боку — виконання зобов’язань перед МВФ та інтеграція в європейські правила (DAC7),з іншого — не створити надмірного тиску на людей, які просто підробляють або працюють через платформи.
💬 І саме в цьому — різниця між «сирою» урядовою ініціативою і результатом парламентської роботи.⚠️ Але є й інша сторона сьогоднішнього дня. Законопроєкт №13204-1 щодо органічного виробництва, який мав:▪️ перейти до сертифікації за категоріями продукції (як в ЄС);▪️ поширити обов’язкову сертифікацію на реалізацію органічної продукції;— ❌ не був підтриманий.
📉 І це, на жаль, втрачений шанс на ще один крок до повноцінної інтеграції в європейський аграрний ринок.➡️ Але це не фінал. Ми повернемося до цього проєкту найближчим часом.
🌱 Це системна робота аграрного комітету, і такі рішення — не про політику, а про майбутню конкурентоспроможність українського виробника в ЄС. Працюємо далі. 🇺🇦
TGLIST.COM.UA
