Друзі, сьогодні в ефірі детально розповів про робочу поїздку до Європейського Союзу — зустрічі в Брюсселі, перемовини з аграрним комітетом Європарламенту та роботу в межах Люблінського трикутника. 🏛️🇪🇺Ключовий акцент, який доносив партнерам: Україна — це не прохач, а повноцінний і надійний партнер ЄС. 🤝🇺🇦Окремо зупинився на темі енергетики, зокрема біометану. 🔋🌱Європейський Союз поставив амбітну ціль — вийти на 35 млрд м³ біометану до 2030 року. Станом на 2025 рік фактичне виробництво становить лише близько 7 млрд м³. 📈І тут Україна може стати частиною рішення. ✅Ми вже маємо потужну сировинну базу: понад 2,2 млн голів ВРХ, більше 4,5 млн свиней і понад 220 млн птиці. 🐄🐖🐓 Це потенціал для виробництва понад 2 млрд м³ біометану вже зараз. А при системних інвестиціях можемо вийти на 3–5 млрд м³ у найближчі роки. 🚀💰Важливо, що сьогодні Україна здатна не лише підсилювати енергетичну безпеку ЄС, а й використовувати цей потенціал як інструмент політики. 🛡️🌍І про це окремо говорив в ефірі. 🎙️Біометан — це не лише економіка. Це енергетична незалежність, це зменшення впливу російських ресурсів і це можливість для України формувати свою роль у європейській енергетичній архітектурі. ⛓️❌⚡️Тобто ми говоримо вже не просто про експорт ресурсу, а про інструмент впливу і партнерства, який може працювати як на економіку, так і на геополітичні позиції України. ⚖️🇺🇦Саме тому важливо переходити від дискусій до практики: спільних проєктів, інвестицій і відкриття ринків. 🛠️💼Україна має ресурс, технології і потенціал. ✨Залишається головне — правильно ним скористатися. 🇺🇦🤝🇪🇺
Багато галасу про «відсутність депутатів». Чи правда це — відповідь на табло: 308 голосів «за», сьогоднішній рекорд. Тож по суті далі. ✅📍 Проєкт №14104 — передбачає державну цільову підтримку для здобуття загальної середньої освіти для УБД та їхніх дітей, дітей із числа ВПО, дітей, які проживають на територіях впливу бойових дій, а також дітей, що постраждали внаслідок воєнних дій. Крім стандартного навчання, запроваджуються додаткові освітні послуги (репетиторська / тьюторська допомога, підготовчі та адаптаційні програми тощо). 🎓🛡️📍 Проєкт №13347 — трансформація «загальновійськової підготовки» в підготовку до «національного спротиву» здобувачів вищої, фахової передвищої та повної загальної середньої освіти. При цьому додатково уточнюється питання зберігання, перевезення та використання вогнепальної зброї, а також утворення центрів підготовки. ⚔️🏫Також провели засідання Комітету та слухання щодо Держпідтримки 2026.№12384 «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» — переглянули попереднє рішення Комітету, зокрема:• Законодавче закріплення обов’язковості дотримання публічних інтересів та гарантії вільного доступу громадян до водних об’єктів; 🌊🔓• Унормування застосування кормів для годівлі водних біоресурсів для убезпечення впливу на питну воду для населення; 💧🐟• Додаткове уточнення щодо заборони рибогосподарської діяльності на всій площі заповідних земель і в їхніх охоронних зонах. 🚫🦆А тепер до головного — Держпідтримка 2026 🚜💰• Компенсації за втрату посівів — до 4700 грн за 1 га та до 2000 га на одного отримувача; 🌾📉• Виплата 1000 грн на 1 га оброблюваних угідь аграріям у прифронтових регіонах; 🛡️📍• Страхування озимих зернових (до 60% — прифронтові та до 45% — решта) — компенсація коштом підтримки; 📑🌾• Підтримка меліорації — до 50% вартості робіт із реконструкції (будівництва) систем, але не більше 26 500 грн/га; окрема підтримка ОВК; 💧🏗️• Часткове відшкодування вартості реконструкції/будівництва ферм (до 50% — прифронтові та до 25% — решта територій); 🐄🏢• Гранти на сади до 10 млн грн на отримувача (1–25 га) — 50% вартості; 🍎🌳• Гранти на теплиці від 2 до 7 млн грн площею 0,4–2,4 га — 50% вартості; 🍅🌱• Гранти для будівництва овочесховищ від 3 тис. тонн (до 50% — прифронтові та до 45% — решта); 🥔📦• Дотація «на голову»: 7 тис. грн на ВРХ (3–100 голів); 2 тис. грн на голову ДРХ (від 5 до 500 голів); 🐂🐏• Інші проєкти: підтримка аквакультури, підтримка ФГ тощо. 🐟🤝Важливий нюанс ⚠️💡Друзі, маю нагадати про один момент. Якщо такі види підтримки, як дотація «на голову» або на 1 га, фінансуються коштом окремої програми «Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції», то більшість інших — коштом так званих «соєвих правок». 📑🛑Це спецфонд «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на який закладено 9,2 млрд грн. Проте, відверто кажучи, очікування наповнення — на рівні 30–40%. Тому всі ці програми будуть фінансуватися згідно з реальними надходженнями. 💵⚖️Працюємо далі! 🇺🇦🤝
ПДВ для ФОП та 5% ОЛХ - про податки, компроміси та марафон у Раді 🏛️🦾Тиждень починаємо не типово, вперше на мої памʼяті за 3 каденції старт у середу. 🕒Чому так? Причина проста: посилення дискусії депутатського корпусу та Уряду. Не так давно урядові законопроекти проходили майже без обговорень. Це вплинуло і на якість, і на комунікацію. Тож повертаємося до десятилітніх практик діалогу. «Податковий пакет» від Мінфіну став лакмусовим папірцем проблеми. Вигода для бюджету - примарна. Наслідки для громадян - разючі. 🗣️⚖️Як результат — повернулися до роботи, відпрацювали, маємо набагато збалансованішу редакцію. Ціль - знайти золоту середину: відстоюємо права українців, але при цьому виконуємо зобов’язання перед МВФ, щоб країна продовжувала отримувати фінансову підтримку. 🌍💰Що важливо розуміти по цифрах:✅ ФОПи та ПДВ: 📊Межа реєстрації платником ПДВ з 2027 року — від 4 млн грн доходу. Давайте будемо відвертими: це майже $100 тисяч на рік. Це не пересічний громадянин і не «маленький» самозайнятий українець. Якщо субʼєкт генерує такі обороти, то при перевищенні - логічно більше наповнювати бюджет. Це європейська практика.✅ Цифрові платформи (OLX, Uklon та інші): 📱🚕Вдалося відстояти зниження ставки до 5% (замість 18%, як планувалося раніше). Більше того, якщо дохід не перевищує €2000 на рік- податок взагалі не платиться. Це справедливий підхід для підробітку «на каву» чи продажу власних вживаних речей. ✅ Посилка з-за кордону: 45€ без оподаткування. Можливо, малувато, але це теж наслідки розширення трансгаціональних торгових компаній. Поява на ринку Answear, Modivo, PRM тощо - фактично відкрила їм повний ринок України, при торгівлі зі складів в ЄС. І тут питання, чому українські виробники/рітейл має платити податки, а вони ні.Ми розуміємо, що будь-які податкові зміни — це боляче. Але сьогодні цей варіант є дійсно адекватною конструкцією, яка мінімізує зловживання недобросовісних та не вдарить по звичайному споживачу. Працюємо в залі, працюємо до ЇЇ читання. Тримаю вас у курсі!
Друзі, підсумовую робочу поїздку до Європейського Союзу.Протягом кількох днів працювали в Брюсселі, Литві та в межах формату Люблінського трикутника. Головна мета — не просити, а будувати рівноправне партнерство України з ЄС у аграрному секторі.🔹 Брюссель. Європарламент (AGRI)Мав можливість виступити перед колегами з Аграрного комітету Європарламенту. Говорили відверто: Україна — це не лише про допомогу, а про взаємовигідну економічну співпрацю.Цифри це підтверджують:📉 експорт України до ЄС — 21,7 млрд євро📈 імпорт з ЄС — 46,4 млрд євроТобто ми вже сьогодні є важливим ринком для європейських виробників.Підняв ключові питання:— рівні умови доступу до програм підтримки— чесна конкуренція в умовах війни— визнання того, що Україна виконала близько 79% вимог ЄС в агросекторіІ головне — справедливість правил. Україна інтегрується до ЄС, але в окремих випадках має гірші умови, ніж треті країни. Це питання потрібно вирішувати через факти, а не політичні страхи.🔹 Енергетика та агросекторОкремо акцентував на потенціалі біоенергетики. Україна може виробляти до 3–5 млрд м³ біометану вже у найближчі роки. Це реальний внесок у зменшення залежності Європи від росії.Також маємо перспективи розвитку біоетанолу — і тут очікуємо більш справедливого підходу до квот.🔹 Литва. Біогазові заводиОзнайомилися з роботою двох сучасних біометанових підприємств.Висновок простий: українські виробники вже працюють на рівні європейських, а в окремих напрямах — мають конкурентні переваги.Це означає, що ми готові не лише інтегруватися, а й бути частиною енергетичного рішення для Європи.🔹 Люблінський трикутникВзяв участь у зустрічі в розширеному форматі. Обговорювали майбутнє фінансування в рамках CAP (865 млрд євро на 2028–2034 роки) та роль України в цій системі.Наголосив: ці кошти мають працювати на розвиток і конкурентоспроможність, а не лише на соціальні механізми.Також говорили про:— розвиток спільних аграрних і енергетичних кластерів— інвестиції— нові ринки📊 Україна вже активно диверсифікує експорт:з 37% у 2022 році до 44% у 2025 році — до країн Азії, Африки та Близького Сходу.Це означає: ми не просто інтегруємося — ми стаємо глобальним гравцем.⸻📌 Головний висновок поїздкиУкраїна — це не загроза для ЄС.Україна — це посилення, нові ринки і спільні можливості для заробітку.Запросив колег до України, щоб вони на власні очі побачили потенціал нашого агросектору.Працюємо далі. 🇺🇦🤝🇪🇺
Друзі, сьогодні мав можливість виступити перед колегами з Аграрного комітету Європарламенту (AGRI). 👋🏛️Почав із відвертої розмови: Україна та ЄС — це не лише формат «допомоги», а повноцінне партнерство. Цифри це підтверджують — у 2025 році Україна експортувала до ЄС продукції на 21,7 млрд євро 📉🚜, тоді як імпортувала на 46,4 млрд євро 📈🚢. Тобто ми купуємо більше, ніж продаємо, і це означає, що співпраця вже зараз вигідна обом сторонам. ✅🔄Окремо підняв стратегічні питання, які важливо чесно обговорювати:✅ Доступ українських фермерів до європейських програм підтримки 💰🌾✅ Рівні умови конкуренції в умовах війни ⚖️🛡️✅ Визнання того, що Україна вже виконала близько 79% вимог ЄС в агросекторі 📝✅📈Важливий акцент — біоенергетика. 🌍⚡️ Україна має значний потенціал виробництва біометану — до 3–5 млрд м³ у найближчі роки 💨🔋, що може стати вагомим внеском у енергетичну безпеку Європи. 🛡️🇪🇺 Також маємо перспективи розвитку біоетанолу ⛽️🌱 та готові до повної інтеграції в європейську енергетичну політику.Окремо наголосив на необхідності спільних інвестиційних проєктів. 🤝💰 Україна вже нарощує експорт до країн Азії 🌏🚜, Африки 🌍🚢 та Близького Сходу 🗺️🌾, і саме разом з ЄС ми можемо масштабувати ці можливості.Україна — це не ризик для Європи. Це можливість посилення 💪🇪🇺, нові ринки та спільний розвиток. 📈🇺🇦Запросив колег до України 👋🏡, щоб на власні очі побачити потенціал нашого агросектору. 👀🌾Працюємо далі. 🇺🇦🤝🇪🇺
16% до вступу в ЄС 🇪🇺📈Черговий показник роботи з української сторони — 84% виконання зобов'язань згідно з Угодою про асоціацію.Сільське господарство увійшло до ТОП-4 за результатами 2025 року, показавши зростання на 5% — до 79%. 🚜📊Нагадаю, за минулий рік ми ухвалили низку комплексних та складних актів:• №13202-1 — щодо засад здійснення підтримки в аграрному секторі (виплатна Агенція). Це ключовий інструмент для доступу до коштів CAP та інших дотацій фермерам у ЄС. 💰🇪🇺• №12285-д — щодо ветеринарної медицини та сфери благополуччя тварин. Це одна з найбільших реформ у тваринництві: європейські стандарти утримання та лікування худоби. 🐄🏥• №9545 — щодо простежуваності аквакультури. Новела для рибної галузі України: повністю прозора та сучасна система контролю. 🐟🔍Звичайно, маємо низку й інших актів. Україна щороку доводить, що готова встановлювати найвищі стандарти ЄС та дотримуватися їх. ✅Головне питання тут в іншому: коли та як ми отримаємо доступ до фондів та підтримки ЄС, щоб український фермер не був у ролі наздоганяючого в нерівній «дотаційній грі». ⚖️🌾Підсумую. Сільське господарство — одна з найскладніших галузей для імплементації: безліч підгалузей, систем простежуваності та десятки мільйонів гектарів земель. 🌍Незважаючи на додаткове регулювання та фактичну відсутність підтримки, за минулий рік аграрії забезпечили Україні $22,53 млрд валютних надходжень. 💵⚓️Тож наше завдання на 2026 рік — наростити цей показник та досягти кращого клімату роботи для галузі. 💪🇺🇦
Друзі, маємо гарну новину для студентства на тлі непростого інформаційного порядку денного. 🎓🇺🇦Нарешті є рішення щодо запиту молоді, який ми неодноразово обговорювали: Уряд впорядкував виплати стипендій та суттєво переглянув їхній розмір на 2026 рік.Що конкретно змінюється?📍 Справедливість для всіх: Тепер студенти приватних університетів, які навчаються за держзамовленням, отримуватимуть академічні стипендії нарівні з державними закладами. Це правильний підхід — держава підтримує студента та його знання, а не статус закладу. ✅📍 Реальні цифри: З 1 вересня розмір виплат зросте вдвічі. Це рішення вже підкріплене бюджетними призначеннями МОН на поточний рік. 📉📈Якщо порівнювати цифри «було» та «стало»:• Звичайна академічна стипендія у вишах: зросте з 2 000 грн до 4 000 грн; 💵• Стипендія в коледжах: збільшиться з 1 510 грн до 3 020 грн; 📚• Президентська стипендія: замість 4 400 грн становитиме до 20 000 грн для найкращих студентів країни. ✨Як працює система розподілу? ⚖️Важливо розуміти, що академічну стипендію в Україні отримують 40–45% студентів-бюджетників денної форми навчання. Їх визначають за рейтингом успішності за результатами сесії. ✍️При цьому:• Близько 15–20% з-поміж стипендіатів отримують підвищену стипендію. 🚀• Підвищена стипендія за особливі успіхи в навчанні призначається 20% від загальної кількості тих, хто потрапив до стипендіального рейтингу. 🏆Звісно, ми розуміємо, що це не вирішує абсолютно всі фінансові питання молоді. Проте підвищення мінімальної виплати до 4000 грн — це вже відчутна базова підтримка для повсякденних потреб. 🏷️🛒Для нас важливо, щоб українська молодь бачила перспективу саме вдома. Це рішення — результат того, що голос студентських спільнот був почутий і став частиною державної політики. 🗣️🏛️Освіта — це теж наш фронт. Працюємо далі! 💪🇺🇦
Президентка Бундестагу у Верховній Раді: говорили про фіндопомогу та нормалізацію цін на пальне 🇩🇪🇺🇦«Податок на OLX» знову провалився, тому сьогодні в Раді був переважно політичний день. 🏛️ Виступ Президентки Бундестагу Юлії Клекнер був демонстративним: стала підтримка України, незважаючи на сьогоднішні акценти на Близькому Сході. 🌍🤝 За лаштунками — більше про інструменти цієї підтримки. 💼Можу зрозуміти скептицизм громадян щодо політичних візитів, але повірте, обговорювані питання матимуть результат для кожного. 👤✅З ключового щодо позиції Німеччини:• Енергетика: Берлін солідарний із позицією Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) щодо вивільнення до 400 млн барелів зі світових резервів нафти. 🛢️ Системне рішення, яке забезпечить перекриття відсутніх 20% обсягів через атаки Ірану на танкери. А отже, це може зняти напругу на паливному ринку на найближчі 30–40 днів. ⛽📉• Фінанси: Поки Угорщина та Словаччина блокують 90 млрд євро для України, ЄС узгодив запасний варіант надання позик на 30 мільярдів євро на 2026 рік для перекриття витрат на І півріччя. І Німеччина — один із лідерів у цьому питанні. 💰🇪🇺Чому наслідки важливі для кожного? 👇1. Це виплати зарплат нашим військовим та бюджетникам. 🎖️💳2. Це зупинка зростання цін на ДП та А-95 як для фізосіб, так і для посівної кампанії. 🚜⛽3. Це загальмує зростання цін на продукти харчування. 🛒📉Дякуємо за лідерство та працюємо далі! 💪🇺🇦
Євроінтеграція — пріоритет України. Але ми маємо зробити це правильно, особливо щодо агросектору. 🇪🇺🌾Вчора агроспільнота представила спільну позицію щодо особливостей євроінтеграції керівництву ВРУ. 🏛️ Зокрема, обговорили:• Питання ЗЗР (засобів захисту рослин): а саме відстрочення заборони на діючі речовини, що не схвалені в ЄС. 🧪🛡️ У сегментах пшениці, буряку тощо у нас 40–70% ЗЗР мають компоненти, які не допущені в Європі. Це не означає, що вони погані — це специфіка нашого агровиробництва. Україна має вибити для агросектору 7–10 років перехідних положень для поступової заміни цих компонентів.• Спільна аграрна політика (CAP): загалом сукупні фонди ЄС із підтримки фермерів (CAP, EAGF та EAFRD) складають 780 млрд EUR на 2028–2034 рр. 💰🇪🇺 Україна усвідомлює особливості площ та структури наших господарств і готова до поетапного та підзвітного запровадження норм. Але наш фермер не може бути в дискримінаційних умовах порівняно з дотованими фермерами ЄС. ⚖️🚜• Лібералізація торгівлі з ринком ЄС: перехід від квотування до вільної торгівлі. 🚢🔓 Якщо та чи інша галузь зараз пішла на величезні витрати та провела повну роботу з відповідності стандартам ЄС, то чому ми маємо дотримуватися лімітів?При цьому не забуваємо, що ми хочемо вступити до Союзу. 🤝 Тому всередині країни ми можемо обурюватися, але назовні — виключно дипломатія, політика та якісна підготовка позицій. 💼🌍Незважаючи на загальну рамку вступу, майже кожен член ЄС домовлявся про ті чи інші особливості та перехідні періоди для своїх секторів. Це зробить і Україна. 🇺🇦✅https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/271089.html
Старт агросезону 2026: здорожчання посівної до 15% та зміна експортної логістики 🚜🌾Колеги, знову здорожчання, на жаль. Посівна-2026 не стане винятком. 📉• Добрива: Здорожчання на 5–10% на азотні та калійні добрива було очікуваним ще до подій на Близькому Сході. 🧪• Насіння: Далі йде насіння, якого останні роки імпортують на понад 350–380 млн USD. Тут зіграє роль зміцнення долара та витрати на логістику. Тому аналогічне зростання на 5–10% є очікуваним. 💵🌱• ЗЗР: Навіть вітчизняний продукт зазнає впливу від здорожчання імпортних діючих речовин, а закупівельні ціни на продукцію світових лідерів типу Syngenta, Bayer, BASF зазнають аналогічного зростання разом із насінням та добривами. 🧴🛡️Наостанок — пальне. ⛽ Станом на сьогодні еталонний орієнтир у вигляді польського ринку фіксує ціни на ДП в районі 6 PLN (1,42 EUR), що навіть нижче за показник березня 2025 року у 1,5 EUR. І це роздріб, а тому дрібний власний імпорт ще рентабельніший. 🇵🇱🚛Проте сьогодні ф'ючерси на нафту Brent перевищили 105 USD, тому, незважаючи на темпи розблокування Ормузької протоки, ми точно увійдемо у посівну з високими світовими цінами. 🛢️🌋Про загальну інфляцію гривні та дефіцит кадрів, а отже, й боротьбу за них «гривнею», можна окремо не згадувати. Це сталий індикатор, який ми постійно враховуємо. 👩🌾💸З позитиву: зростання собівартості та логістики через події на Близькому Сході понесуть майже всі світові виробники. Отже, конкуренція на світових ринках буде збережена. 🌍🤝Тому працюємо! 🇺🇦🚜
TGLIST.COM.UA
