🇪🇺 Тиждень до виборів у Парламент Угорщини — питання на 90 млрд євро та чи розблокує їх Петер Мадяр.
🏛 13 років Орбан формував в Угорщині «гібридний режим виборчої автократії», як прозвав її Європарламент. Звинуватити Прем’єра у невмінні вести політику складно: він завжди знаходив «зовнішнього ворога», щоб згуртувати електорат, демонстрував показову дипломатію щодо постачання нафти та газу з РФ тощо.
📈 Які економічні наслідки — питання. ВВП Угорщини з 2015 по 2025 зріс зі $125 до $247 млрд — тобто на $122 млрд. Для порівняння «колег по цеху»: Чехія мала зростання майже на $200 млрд, Румунія — майже на $250 млрд.⛽️ Зауважимо, це все при постійних «демпінгових» цінах на енергоресурси для Угорщини, які завжди є ключовим напрямком витрат і рушієм економічного росту. Десь це і зіграло роль: багато популізму, приховування корупції та відсутність якісних змін протягом десятиліть.
🗳 Фінальна оцінка буде проведена 12 квітня під час голосування. Але чи стане Петер Мадяр «революціонером» у стосунках з Україною?⚠️ Спойлер — стримуємо очікування.1️⃣ По-перше — це в будь-якому разі перезавантаження політики на рівні держави.2️⃣ По-друге — більш європейський підхід (обіцянки надійного членства в ЄС та НАТО, приєднання до Єврозони тощо).3️⃣ По-третє — менше загравань з РФ.
💬 Але, як сказав політичний аналітик Європейського центру політики Ерік Моріс у коментарі DW: «Думка про те, що у разі приходу до влади Петера Мадяра діалог ЄС з Угорщиною автоматично налагодиться, бо Мадяр почне робити протилежне всьому тому, що робить Віктор Орбан, — це пастка, якої слід уникати».
🤝 Проте у разі перемоги партії «Тиса» (Tisza) Мадяра ми точно отримаємо послаблення зв’язку Угорщини та РФ і зменшення надуманих вимог до України. Певен, розблокування 90 млрд буде демонстративним політичним кроком у бік солідарності з ЄС.
📉Але рано списувати Орбана: навіть у разі втрати прем’єрського крісла його партія матиме близько 35% у парламенті.
‼️
Друзі, компенсація 25% вартості техніки почалася‼️
Ця програма була одним із ключових завдань Аграрного комітету ВРУ. Ми довго дискутували як щодо фінансової складової, так і щодо спроможності реалізувати її у 2026 році разом із колегами з Комітету економічного розвитку. Передбачили ресурс у Держбюджеті — і врешті маємо результат. Йдеться про 126,1 млн грн, які отримають 382 господарства. Це 864 одиниці нової техніки, яка вже працює в полі. Здавалося б — цифри. Але по суті це про правильну економічну логіку. Коли фермер купує українське — ми одночасно:🍭 підтримуємо агровиробника, який зменшує свої витрати;🍭 даємо замовлення українським заводам;🍭 створюємо робочі місця і податки всередині країни. І це важливо в умовах війни, коли кожна гривня має працювати всередині економіки.Але є і друга сторона.
Сьогодні ця програма — це точкова підтримка. Вона правильна, але її масштаби поки що не відповідають реальним потребам галузі. Якщо подивитися ширше — український фермер одночасно стикається з дорогим паливом, логістикою, нестабільними ринками і відсутністю рівних умов конкуренції з європейськими виробниками. І тут важливо не просто компенсувати 25% вартості техніки, а вибудовувати системну політику:❗️ доступ до дешевших фінансових ресурсів;❗️ прогнозовані правила гри;❗️ і головне — рівні умови з європейськими аграріями, якщо ми рухаємося до ЄС. Бо зараз ситуація виглядає так: ми імплементуємо стандарти, збільшуємо витрати, але не отримуємо повноцінного доступу до тих самих інструментів підтримки. Тому такі програми — це хороший сигнал. Але вони мають ставати частиною більшої стратегії розвитку агросектору. Працюємо над тим, щоб український фермер був не в ролі наздоганяючого, а в ролі повноцінного гравця. 🇺🇦🌾
Чи дотиснуть посадовці США Україну щодо перемир’я? ⚖️🇺🇸
Питання війни на Близькому Сході відтермінувало акцент на Україні, але не зняло його. Адміністрація Білого дому хоче показати зупинення війни в Україні як результат роботи адміністрації Трампа до літа цього року. ⏳🏛️
Чи РФ готується до цього?
🤔 27 березня російський диктатор провів зустрічі з бізнесом (точніше сказати — з олігархами). Сулейман Керімов, Олег Дерипаска та низка інших власників монопольних структур у нафтогазовій, хімічній та металургійній промисловості.
👤💼
Підсумок: РФ готується воювати далі й «просить» бізнес «скинутися» по 100–150 млрд рублів з кожної зі структур.
💸🪖
Що з позицією США? 🇺🇸📢
На голосування у листопаді 2026 року будуть винесені всі 435 місць для членів Палати представників та 35 зі 100 місць у Сенаті.
🗳️
Праймеріз із відбору кандидатів від партій уже почалися з березня. На тлі зростання цін на бензин на 35% та інших економічних факторів — політична «перемога» щодо миру між Україною та РФ показала б не тільки особистий результат Трампа, а й перевагу над попередниками — демократами. ⛽📈
Як бачимо:🔹 Україна хоче якісний мир.
🕊️🛡️🔹 США хочуть будь-який мир.
🏳️🔹 Що хоче РФ — питання відкрите і залежить від тиску, який США, на жаль, послаблюють.
📉
То кого будуть дотискати? ❓⚖️
28 321 грн середньої зарплати в Україні у лютому 2026 року — +22,4% за рік.
📈
Цифра позитивна, але структура цього зростання викликає питання.
🤔
За даними Держстату:• Київ — 45 651 грн 🏙️ • Київська область — 29 077 грн• Кіровоградська — 20 083 грн 📉 • Чернівецька — 20 460 грнРозрив між лідерами і аутсайдерами — більше ніж у 2 рази. ⚖️
Ще більш показова різниця по галузях:• ІТ та телеком — 78 941 грн 💻📡 • культура, спорт, відпочинок — 18 681 грн 🎭🏟️
Різниця — понад 4 рази. ❗
При цьому:• медіанна зарплата з 2022 року зросла майже на 94% 📊 • вакансій стало більше на 13% 💼 • активність шукачів знизилась на 3,5% 👥📉
Тобто ринок праці поступово переходить у фазу дефіциту робочої сили, а не її надлишку. ⚠️
Окремий сигнал — структура високих доходів: серед лідерів стабільно будівництво та сектор оборони.
🏗️🛡️ Це означає, що зростання зарплат значною мірою формують галузі, пов’язані з війною та відновленням.
🛠️⚔️
Водночас залишається заборгованість по зарплатах — 3,5 млн грн.
📑 Це невелика цифра в масштабі країни, але індикатор системних проблем у частині підприємств.
🔍
Висновок: 📌 зростання є, але воно нерівномірне — по регіонах, галузях і джерелах формування доходів.
🧩Це означає, що економіка відновлюється, але поки що — фрагментовано і під впливом воєнних факторів. 🇺🇦🏗️
Друзі, закриваємо березень з гарними новинами для фермерських господарств (далі — ФГ).
💼🌾
За програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» у 2026 році планується виділити 220 млн грн згідно з проголосованим Радою Бюджетом.
🗳️💰
Завдяки оновленню Постанови № 1102, 139 господарств, які пройшли відбір ще восени 2026 року, отримають 124,1 млн грн на провадження виробничої діяльності та диверсифікацію виробництва.
✅🚜
В цілому підтримка фермерів закладена у сумі 2,6 млрд грн.
📈 Окрім кредитування, кошти будуть спрямовані на пільгове кредитування та дотації на 1 гектар, а також на підтримку тваринництва.
🐄🌱
Такі фінансові ресурси стануть стимулом до створення ФГ як одного з механізмів укрупнення та мінімізації витрат.
🤝
Нагадаю, що новоствореним фермерським господарствам надається підтримка для провадження виробничої діяльності та диверсифікації виробництва у розмірі до 1 млн грн на: 👇 • 🚜 придбання техніки, обладнання;• 🐄 придбання маточного поголів’я сільськогосподарських тварин (телиць, нетелей, корів, свиноматок, ярок, вівцематок, кізочок та козоматок);• 🍓 проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини) тощо. Ми сподіваємося, що сімейні ФГ стануть не тільки стимулом залишатися в сільській місцевості та створювати власний агробізнес, а й якісним інструментом для ветеранів, які зі своїми близькими можуть зайнятися власною сімейною справою. 🇺🇦👨👩👧👦Це не вичерпна допомога для наших фермерів. Більше — на сайті Державного аграрного реєстру.
💻🔗https://www.dar.gov.ua/sards-support-programs/
Друзі, сьогодні в ефірі детально розповів про робочу поїздку до Європейського Союзу — зустрічі в Брюсселі, перемовини з аграрним комітетом Європарламенту та роботу в межах Люблінського трикутника.
🏛️🇪🇺
Ключовий акцент, який доносив партнерам: Україна — це не прохач, а повноцінний і надійний партнер ЄС.
🤝🇺🇦
Окремо зупинився на темі енергетики, зокрема біометану.
🔋🌱
Європейський Союз поставив амбітну ціль — вийти на 35 млрд м³ біометану до 2030 року. Станом на 2025 рік фактичне виробництво становить лише близько 7 млрд м³.
📈
І тут Україна може стати частиною рішення.
✅
Ми вже маємо потужну сировинну базу: понад 2,2 млн голів ВРХ, більше 4,5 млн свиней і понад 220 млн птиці.
🐄🐖🐓 Це потенціал для виробництва понад 2 млрд м³ біометану вже зараз. А при системних інвестиціях можемо вийти на 3–5 млрд м³ у найближчі роки.
🚀💰
Важливо, що сьогодні Україна здатна не лише підсилювати енергетичну безпеку ЄС, а й використовувати цей потенціал як інструмент політики.
🛡️🌍
І про це окремо говорив в ефірі.
🎙️
Біометан — це не лише економіка. Це енергетична незалежність, це зменшення впливу російських ресурсів і це можливість для України формувати свою роль у європейській енергетичній архітектурі. ⛓️❌⚡️
Тобто ми говоримо вже не просто про експорт ресурсу, а про інструмент впливу і партнерства, який може працювати як на економіку, так і на геополітичні позиції України. ⚖️🇺🇦
Саме тому важливо переходити від дискусій до практики: спільних проєктів, інвестицій і відкриття ринків.
🛠️💼
Україна має ресурс, технології і потенціал. ✨
Залишається головне — правильно ним скористатися. 🇺🇦🤝🇪🇺
Багато галасу про «відсутність депутатів». Чи правда це — відповідь на табло: 308 голосів «за», сьогоднішній рекорд. Тож по суті далі. ✅📍 Проєкт №14104 — передбачає державну цільову підтримку для здобуття загальної середньої освіти для УБД та їхніх дітей, дітей із числа ВПО, дітей, які проживають на територіях впливу бойових дій, а також дітей, що постраждали внаслідок воєнних дій. Крім стандартного навчання, запроваджуються додаткові освітні послуги (репетиторська / тьюторська допомога, підготовчі та адаптаційні програми тощо).
🎓🛡️📍 Проєкт №13347 — трансформація «загальновійськової підготовки» в підготовку до «національного спротиву» здобувачів вищої, фахової передвищої та повної загальної середньої освіти. При цьому додатково уточнюється питання зберігання, перевезення та використання вогнепальної зброї, а також утворення центрів підготовки. ⚔️🏫Також провели засідання Комітету та слухання щодо Держпідтримки 2026. №12384 «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» — переглянули попереднє рішення Комітету, зокрема:• Законодавче закріплення обов’язковості дотримання публічних інтересів та гарантії вільного доступу громадян до водних об’єктів; 🌊🔓 • Унормування застосування кормів для годівлі водних біоресурсів для убезпечення впливу на питну воду для населення; 💧🐟 • Додаткове уточнення щодо заборони рибогосподарської діяльності на всій площі заповідних земель і в їхніх охоронних зонах.
🚫🦆А тепер до головного — Держпідтримка 2026 🚜💰 • Компенсації за втрату посівів — до 4700 грн за 1 га та до 2000 га на одного отримувача; 🌾📉 • Виплата 1000 грн на 1 га оброблюваних угідь аграріям у прифронтових регіонах; 🛡️📍 • Страхування озимих зернових (до 60% — прифронтові та до 45% — решта) — компенсація коштом підтримки; 📑🌾 • Підтримка меліорації — до 50% вартості робіт із реконструкції (будівництва) систем, але не більше 26 500 грн/га; окрема підтримка ОВК; 💧🏗️ • Часткове відшкодування вартості реконструкції/ будівництва ферм (до 50% — прифронтові та до 25% — решта територій); 🐄🏢 • Гранти на сади до 10 млн грн на отримувача (1–25 га) — 50% вартості; 🍎🌳 • Гранти на теплиці від 2 до 7 млн грн площею 0,4–2,4 га — 50% вартості; 🍅🌱 • Гранти для будівництва овочесховищ від 3 тис. тонн (до 50% — прифронтові та до 45% — решта); 🥔📦 • Дотація «на голову»: 7 тис. грн на ВРХ (3–100 голів); 2 тис. грн на голову ДРХ (від 5 до 500 голів); 🐂🐏 • Інші проєкти: підтримка аквакультури, підтримка ФГ тощо.
🐟🤝Важливий нюанс ⚠️💡
Друзі, маю нагадати про один момент. Якщо такі види підтримки, як дотація «на голову» або на 1 га, фінансуються коштом окремої програми «Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції», то більшість інших — коштом так званих «соєвих правок».
📑🛑Це спецфонд «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на який закладено 9,2 млрд грн.
Проте, відверто кажучи, очікування наповнення — на рівні 30–40%. Тому всі ці програми будуть фінансуватися згідно з реальними надходженнями.
💵⚖️Працюємо далі! 🇺🇦🤝
ПДВ для ФОП та 5% ОЛХ - про податки, компроміси та марафон у Раді 🏛️🦾
Тиждень починаємо не типово, вперше на мої памʼяті за 3 каденції старт у середу.
🕒Чому так? Причина проста: посилення дискусії депутатського корпусу та Уряду. Не так давно урядові законопроекти проходили майже без обговорень. Це вплинуло і на якість, і на комунікацію. Тож повертаємося до десятилітніх практик діалогу. «Податковий пакет» від Мінфіну став лакмусовим папірцем проблеми. Вигода для бюджету - примарна. Наслідки для громадян - разючі.
🗣️⚖️
Як результат — повернулися до роботи, відпрацювали, маємо набагато збалансованішу редакцію. Ціль - знайти золоту середину: відстоюємо права українців, але при цьому виконуємо зобов’язання перед МВФ, щоб країна продовжувала отримувати фінансову підтримку.
🌍💰Що важливо розуміти по цифрах:✅ ФОПи та ПДВ: 📊
Межа реєстрації платником ПДВ з 2027 року — від 4 млн грн доходу. Давайте будемо відвертими: це майже $100 тисяч на рік. Це не пересічний громадянин і не «маленький» самозайнятий українець. Якщо субʼєкт генерує такі обороти, то при перевищенні - логічно більше наповнювати бюджет. Це європейська практика.
✅ Цифрові платформи (OLX, Uklon та інші): 📱🚕
Вдалося відстояти зниження ставки до 5% (замість 18%, як планувалося раніше). Більше того, якщо дохід не перевищує €2000 на рік- податок взагалі не платиться. Це справедливий підхід для підробітку «на каву» чи продажу власних вживаних речей.
✅ Посилка з-за кордону: 45€ без оподаткування. Можливо, малувато, але це теж наслідки розширення трансгаціональних торгових компаній. Поява на ринку Answear, Modivo, PRM тощо - фактично відкрила їм повний ринок України, при торгівлі зі складів в ЄС. І тут питання, чому українські виробники/рітейл має платити податки, а вони ні. Ми розуміємо, що будь-які податкові зміни — це боляче. Але сьогодні цей варіант є дійсно адекватною конструкцією, яка мінімізує зловживання недобросовісних та не вдарить по звичайному споживачу. Працюємо в залі, працюємо до ЇЇ читання. Тримаю вас у курсі!
Друзі, підсумовую робочу поїздку до Європейського Союзу.
Протягом кількох днів працювали в Брюсселі, Литві та в межах формату Люблінського трикутника. Головна мета — не просити, а будувати рівноправне партнерство України з ЄС у аграрному секторі.
🔹 Брюссель. Європарламент (AGRI)
Мав можливість виступити перед колегами з Аграрного комітету Європарламенту. Говорили відверто: Україна — це не лише про допомогу, а про взаємовигідну економічну співпрацю. Цифри це підтверджують:📉 експорт України до ЄС — 21,7 млрд євро📈 імпорт з ЄС — 46,4 млрд євро
Тобто ми вже сьогодні є важливим ринком для європейських виробників.Підняв ключові питання: — рівні умови доступу до програм підтримки— чесна конкуренція в умовах війни— визнання того, що Україна виконала близько 79% вимог ЄС в агросекторіІ головне — справедливість правил. Україна інтегрується до ЄС, але в окремих випадках має гірші умови, ніж треті країни. Це питання потрібно вирішувати через факти, а не політичні страхи.🔹 Енергетика та агросектор
Окремо акцентував на потенціалі біоенергетики. Україна може виробляти до 3–5 млрд м³ біометану вже у найближчі роки. Це реальний внесок у зменшення залежності Європи від росії. Також маємо перспективи розвитку біоетанолу — і тут очікуємо більш справедливого підходу до квот.
🔹 Литва. Біогазові заводи
Ознайомилися з роботою двох сучасних біометанових підприємств. Висновок простий: українські виробники вже працюють на рівні європейських, а в окремих напрямах — мають конкурентні переваги. Це означає, що ми готові не лише інтегруватися, а й бути частиною енергетичного рішення для Європи.
🔹 Люблінський трикутник
Взяв участь у зустрічі в розширеному форматі. Обговорювали майбутнє фінансування в рамках CAP (865 млрд євро на 2028–2034 роки) та роль України в цій системі. Наголосив: ці кошти мають працювати на розвиток і конкурентоспроможність, а не лише на соціальні механізми. Також говорили про:— розвиток спільних аграрних і енергетичних кластерів— інвестиції— нові ринки📊 Україна вже активно диверсифікує експорт: з 37% у 2022 році до 44% у 2025 році — до країн Азії, Африки та Близького Сходу. Це означає: ми не просто інтегруємося — ми стаємо глобальним гравцем.⸻📌 Головний висновок поїздки
Україна — це не загроза для ЄС. Україна — це посилення, нові ринки і спільні можливості для заробітку.Запросив колег до України, щоб вони на власні очі побачили потенціал нашого агросектору.
Працюємо далі. 🇺🇦🤝🇪🇺
Друзі, сьогодні мав можливість виступити перед колегами з Аграрного комітету Європарламенту (AGRI).
👋🏛️
Почав із відвертої розмови: Україна та ЄС — це не лише формат «допомоги», а повноцінне партнерство. Цифри це підтверджують — у 2025 році Україна експортувала до ЄС продукції на 21,7 млрд євро 📉🚜, тоді як імпортувала на 46,4 млрд євро 📈🚢. Тобто ми купуємо більше, ніж продаємо, і це означає, що співпраця вже зараз вигідна обом сторонам.
✅🔄
Окремо підняв стратегічні питання, які важливо чесно обговорювати:✅ Доступ українських фермерів до європейських програм підтримки 💰🌾✅ Рівні умови конкуренції в умовах війни ⚖️🛡️✅ Визнання того, що Україна вже виконала близько 79% вимог ЄС в агросекторі 📝✅📈
Важливий акцент — біоенергетика.
🌍⚡️ Україна має значний потенціал виробництва біометану — до 3–5 млрд м³ у найближчі роки 💨🔋, що може стати вагомим внеском у енергетичну безпеку Європи.
🛡️🇪🇺 Також маємо перспективи розвитку біоетанолу ⛽️🌱 та готові до повної інтеграції в європейську енергетичну політику. Окремо наголосив на необхідності спільних інвестиційних проєктів.
🤝💰 Україна вже нарощує експорт до країн Азії 🌏🚜, Африки 🌍🚢 та Близького Сходу 🗺️🌾, і саме разом з ЄС ми можемо масштабувати ці можливості. Україна — це не ризик для Європи. Це можливість посилення 💪🇪🇺, нові ринки та спільний розвиток.
📈🇺🇦
Запросив колег до України 👋🏡, щоб на власні очі побачити потенціал нашого агросектору.
👀🌾Працюємо далі. 🇺🇦🤝🇪🇺
TGLIST.COM.UA
