XVIII Міжнародний молочний конгрес - підсумки.Друзі, наші фермери найкращі. Попри війну, кадровий дефіцит та шалену вартість ресурсів ми бачимо розвиток як сировинного сектору, так і переробки:▪️ кількість поголів’я +3% (вперше за десятиліття);▪️ зростання надоїв +7%;▪️ десятки нових підприємств введено в експлуатацію.При цьому ми почали краще витримувати конкуренцію з дотованим імпортом з ЄС, особливо з Польщі, а виробники змогли оптимізувати собівартість та скоротити розрив у цінах. Хоча такий імпорт досі займає близько 45% наших полиць.У своїй частині озвучив плани державної політики щодо локалізації та врегулювання строків розрахунків.1️⃣ Правки до законопроєкту №13392, які концептуально починалися з ідеї запровадження коефіцієнта 0,8 до фінальної цінової пропозиції для тендерів у форматі Голландського аукціону. Однак через певну складність дійшли до простішої ідеї квотування локалізованої складової:▪️ від 200 тис. грн до 5 млн грн — 100%;▪️ від 5 млн грн до 20 млн грн — 75%;▪️ понад 20 млн грн — 50%.2️⃣ Законопроєкт №6068-д — недобросовісні торгові практики та строки розрахунків із постачальниками.Проєкт суттєво просунувся та вже включений до порядку денного Верховної Ради. Але важливо розуміти: це не історія лише про відносини «виробник — рітейл». Це врегулювання всього ланцюга постачання. Тому переробні підприємства також отримають ті самі 30 імперативних днів на оплату молока, які потім вимагатимуть від торговельних мереж.Загалом після сьогоднішньої дискусії маю обережний оптимізм щодо майбутнього галузі. Так, проблем ще достатньо. Але головне — є люди, які готові інвестувати, працювати, модернізувати виробництво та розвивати українське молочарство навіть у найскладніші часи.Дякую Асоціації виробників молока, переробникам, фермерам та всім учасникам Конгресу за фахову розмову і конструктивні пропозиції.Працюємо далі. Тримаємося. Розвиваємо українське виробництво.
Зарплати ДСНС та МВС а також закупівля зброї. Що сьогодні проголосувала Рада. Після ратифікації угоди №0376, яка відкриває шлях до пакета підтримки ЄС обсягом 90 млрд євро, ухвалили в ІІ читанні законопроєкт №15224 щодо додаткового фінансування сектору безпеки та оборони.Йдеться про 1,56 трлн грн додаткових видатків, а загальний обсяг фінансування безпеки та оборони після змін сягне рекордних 4,4 трлн грн.Із них:▪️ 2,3 трлн грн буде спрямовано на закупівлю озброєння та військової техніки;▪️ понад 1,45 трлн грн — на грошове забезпечення військовослужбовців;▪️ ще 152 млрд грн — на лікування, реабілітацію, харчування, забезпечення військових частин та підтримку ветеранів.Водночас потрібно чесно говорити й про те, що питання повноцінного осучаснення грошового забезпечення військових залишається відкритим. Сьогодні додаткові виплати планується забезпечувати насамперед за рахунок внутрішніх ресурсів Міністерства оборони.Паралельно парламент підтримав законопроєкт №6506-1, який осучаснює систему грошового забезпечення поліцейських. Закріплюється гарантований посадовий оклад на рівні 10 прожиткових мінімумів та оновлюється система надбавок за вислугу років - зараз це близько 33 тисяч грн.Ще один важливий сигнал надійшов із Брюсселя. Європейська комісія підтвердила готовність уже найближчим часом відкрити перший переговорний кластер щодо вступу України до ЄС та розглянути відкриття ще п’яти напрямків переговорів.Це означає, що попри війну Україна продовжує рух не лише до перемоги, а й до повноцінного членства в Європейському Союзі.Тому сьогодні війна — це вже не лише фронт.Це одночасно робота над міжнародною підтримкою, бюджетом, озброєнням, соціальним захистом військових та інтеграцією до ЄС.І саме за цими напрямками зараз ухвалюються рішення, які визначатимуть не лише 2026 рік, а й майбутнє України після війни.
«Податок на OLX» став законом. Що це означає на практиці?Друзі, нещодавно писав про обовʼязки, які Україна брала для отримання масштабної понад 90 млрд € від ЄС та МВФ. Найбільше дискусій викликав так званий “податок на OLX” — оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.Сьогодні Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт №15111-д, який передбачає:- «0» податку на будь-які продажі з цифрових платформ речей на суму до 110 тис грн (2 тис €) за календарний рік;- 10% на перевищені від цієї суми обсяги доходів. Одразу хочу наголосити: ця історія не про контроль за продажем вживаних дитячих речей, велосипеда чи старого телефону.Мова йде насамперед про тих, хто фактично веде підприємницьку діяльність через цифрові платформи, регулярно отримує дохід, але не реєструється як підприємець і не сплачує податків.Сьогодні виникла ситуація, коли одні громадяни чесно працюють як ФОП, ведуть облік та сплачують податки, а інші можуть вести аналогічну діяльність через цифрові сервіси без таких зобов’язань. Саме цей дисбаланс держава і намагається врегулювати.Важливо також розуміти, що нові правила не почнуть діяти завтра. Закон запрацює з 2027 року, а перші податкові зобов’язання виникатимуть уже за результатами відповідного звітного періоду.Нагадаю, народні депутати довго відпрацьовували цю редакцію, адже Уряд пропонував оподатковувати дохід з 1 гривні. Тому, в умовах війни фіскальні рішення рідко бувають простими чи популярними. Але наше завдання — знаходити баланс між наповненням бюджету, підтримкою чесного бізнесу та інтересами громадян.Вважаю, що цей кейс успішний. Ми захистили пересічних громадян і робимо крок у детінізації реальної підприємницької діяльності.
1 млрд доларів на безпеку та відбудову і до 8 млрд доларів оборонного кредиту. Чи змінюється позиція США?Друзі, цей тиждень приніс одразу кілька важливих сигналів для України.По-перше, Угорщина нарешті розблокувала подальший рух України на шляху до вступу в ЄС.По-друге, Палата представників США підтримала законопроєкт, який передбачає понад 1 млрд доларів допомоги Україні та можливість надання до 8 млрд доларів кредитних ресурсів на потреби оборони. Також документ містить додаткові санкційні механізми проти російської економіки.Важливий нюанс: попереду ще голосування в Сенаті та підпис президента США. Але сам факт підтримки Палатою представників, де “за” проголосували і представники Республіканської партії, є позитивним сигналом після тривалого періоду невизначеності.Разом із тим Україна вкотре демонструє світу свою незмінну позицію: наша стратегічна мета — не безкінечна війна, а сталий і справедливий мир.Саме тому Президент Володимир Зеленський опублікував відкритий лист до путіна із закликом до особистої зустрічі, повного припинення вогню на час переговорів та обміну полоненими за принципом «всіх на всіх».Показово, що на цю ініціативу відреагував і Дональд Трамп, заявивши: «Було б чудово, якби вони зустрілися. Вони повинні це зробити».У Кремлі підтвердили, що лист бачили. Водночас традиційно намагаються переводити розмову у площину ультиматумів замість пошуку рішень.Тепер увага прикута до анонсованої великої заяви путіна. Вона покаже, чи готова росія хоча б говорити про завершення війни, чи вкотре обере шлях ескалації.Якщо підсумувати — цього тижня ми отримали одразу кілька позитивних сигналів від партнерів. Але головний висновок залишається незмінним: сильні переговорні позиції України завжди формуються насамперед на фронті, завдяки нашим військовим, і вже потім — у кабінетах політиків по всьому світу.Працюємо далі. 🇺🇦
Техніка та обладнання на передову для 63-тьої бригади та 432-го полку безпілотних систем.🇺🇦Друзі, ділюся подробицями поїздки на схід.Радий був бачити взірцевого командира, товариша, а в минулому колегу — Олега Ляшка.Як би багато з вас не любили політику, а саме там чинний командир 432-го окремого полку безпілотних систем здобув свій управлінський досвід☝🏻Чіткість, дисципліна, професійність і реальні результати бойової роботи — саме так виглядає сучасне українське військо.Разом із колегами з VITAGRO привезли важливу допомогу для фронту: техніку, обладнання для екіпажів БПЛА, Starlink, генератори, автономні системи живлення та обігріву, батареї, FPV-обладнання і найнеобхідніше для наших захисників.Реальна бойова робота, сильні командири, професійні військові й люди, які щодня роблять надважку справу — знищують ворога та тримають Україну.Коли бачиш роботу підрозділів на власні очі — ще глибше розумієш ціну нашої оборони і те, наскільки важливо бути поруч не лише словами, а й конкретними справами. Подробиці у відео!Працюємо далі. Підтримуємо далі. Переможемо разом. 🇺🇦
90 млрд € від ЄС, безпека, бюджет і складні рішення Парламенту.Сьогодні Верховна Рада ухвалила низку важливих рішень, які прямо стосуються фінансової стійкості держави, підтримки сектору безпеки та економічних правил гри.Перший блок — ратифікація №0376 — угоди та меморандуму з ЄС, що відкривають фінальний шлях до пакета допомоги обсягом 90 млрд €.Відверто — Уряд підв’язав меморандум до угоди, щоб документи голосувалися одним пакетом. А разом із фінансуванням з’явилися й додаткові умови: оподаткування цифрових платформ, так званий «податок на OLX», зміни щодо ФОП та інші податкові питання.Через обмежений час і реальну потребу держави у фінансуванні Парламент підтримав рішення.Але важливо розуміти: без окремих змін до Податкового кодексу це поки не означає автоматичного запровадження нових податків. Попереду ще окрема дискусія та окремі голосування.Одразу після цього Рада розглянула законопроєкт №15224 — зміни до Держбюджету-2026 щодо фінансового забезпечення сектору безпеки й оборони.Йдеться про 1,56 трлн грн додаткового фінансування, у тому числі за рахунок механізму співпраці з Європейським Союзом.Основний ресурс має піти на закупівлю озброєння та військової техніки.Окремо 152 млрд грн передбачено на потреби військових і ветеранів: лікування, реабілітацію, забезпечення військових частин, квартирно-експлуатаційні витрати, харчування та необхідне майно.Водночас залишаються питання до окремих бюджетних рішень, зокрема щодо перерозподілу коштів: –40 млрд грн з озброєння та +40 млрд грн у резервний фонд на програми Кабміну.Також Парламент підтримав законопроєкт №11520 про публічні закупівлі, який адаптує українські правила до європейських директив 2014/24/ЄС та 2014/25/ЄС.Суть змін проста, але важлива:▪️ більше акценту не лише на найнижчій ціні, а й на якості робіт і товарів;▪️ сильніша локалізація — більше бюджетних коштів на український продукт;▪️ жорсткіший контроль закупівель для мінімізації завищень, маніпуляцій та підміни товарів.Сьогоднішній день у парламенті — це ще одне нагадування: війна давно стала не лише боротьбою на фронті, а й щоденною роботою над фінансами, міжнародною підтримкою, бюджетом і балансом між потребами оборони та можливостями економіки.
Кремль мілітаризує Білорусь — Захід готує відповідь? Події останніх днів все більше вказують на те, що Кремль не прагне завершення війни. Незважаючи на повну відсутність підтримки цього сценарію від російських «спонсорів» війни (олігархів).Реального виходу чи посилання для РФ немає. Обʼєктивно, все що вони можуть - вже давно використовують окрім ядерної «дубини», звісно. Тому згадуємо старе? - знову тема Білорусі. Знову таки, це умовний подвійний тиск на Україну та ЄС.Це дійсно трошки зрушило партнерів - США направляють додаткові 5 тисяч військових до Польщі на тлі спільних навчань РФ та Білорусі біля кордонів НАТО й України. Також 107 млн $ на Tomahawk. Паралельно ISW прямо говорить про поступове перетворення Білорусі на військовий плацдарм Кремля — з ядерними боєприпасами, «Іскандерами» та дедалі глибшою інтеграцією армій.Фактично Москва намагається створити постійний пояс напруги від Балтики до Києва, тримаючи в тиску і Україну, і Європу.Але є й інша сторона процесу.Захід вже не реагує лише заявами. Посилення американської присутності у Польщі, нові рішення щодо систем HAWK для України та загальне нарощення оборонної інфраструктури НАТО свідчать: ризики там оцінюють серйозно.При цьому Bloomberg пише про зростання песимізму навіть серед частини російських еліт. Причини очевидні — економічний тиск, удари по інфраструктурі, постійні атаки дронів та відсутність зрозумілого сценарію завершення війни.Але це не означає швидкого миру. Навпаки — у таких умовах Кремль може ставати ще більш агресивним і непередбачуваним.Тому для України головне зараз — холодна оцінка ризиків, посилення власного ВПК, ППО та міжнародних союзів.Світ входить у новий етап великого безпекового протистояння. І наша стійкість тут — один із ключових факторів безпеки всієї Європи.
Хто наступний у черзі до Азійського тигра?Не минуло й тижня, як після Трампа до Пекіна прилетів Путін.Здавалося б, Білий дім мав “дуже чудові” успіхи в Китаї, провів діалоги щодо Ірану, Європи, РФ, України та ряду чутливих питань між світовими лідерами. Очікуваним було б скресання криги між комунізмом та Заходом, а отже — і спад активності сателітів Китаю (якими зараз є й РФ).Що ми бачимо натомість? Лідер Китаю зустрічає Путіна червоною доріжкою та обговорює “всеосяжне партнерство”.Забігаючи наперед, скажу, що не варто сприймати це як зустріч потужних партнерів. Для глибокого усвідомлення ролі та наслідків давайте проаналізуємо факти.Торгівля — з 2021 по 2025 рік товарообіг між Китаєм та РФ зріс на 75%.При цьому з РФ до Китаю експорт нафти збільшився вдвічі (при падінні ціни на Urals у цьому проміжку часу з $75 до $65 за барель). А з Китаю до РФ зріс імпорт авто у 18 разів (замінивши всі інші марки).Тобто у РФ купують дешеву сировину (причому нижче ринкової вартості), а до РФ продають високоякісні товари.Міграція — сторони продовжили безвізовий режим до 2027 року. І тут варто відмітити, що росіяни одиницями можуть перебратися до Китаю. Тоді як китайці за останні роки показують стабільні показники переселення (а точніше — освоєння) до РФ на рівні 80–120 тис. на рік.Політика — тут Китай завжди обережний. Жодної прямої підтримки “надійного партнера” у війні проти України або визнання анексованих територій Китай не робив і не зробить. Країни поєднує хіба подібність механізму прийняття політичних рішень (хоча Китай і тут виглядає більш демократичним у частині владних еліт).Підсумовуючи. Китай буде тільки посилювати вплив на РФ, особливо користуючись сталим погіршенням економіки сусіда.“Сировинний донор” замість партнера підійшло б краще.Але для Заходу та України це не можна сприймати як сигнал розслабитися. Адже ситуативно у протистоянні демократичному капіталізму це дійсно партнери, і тут потрібно будувати чіткі механізми заміщення таких торгових партнерів та обмеження їхнього впливу.
56% українських біженців можуть залишитися в Європі навіть у разі «крихкого миру» — такі дані оприлюднило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.Зараз в ЄС близько 5,2 млн наших громадян. ООН прогнозує 3 варіанти до 2029 року:1) Перемога - тоді близько 3,6 млн повернуться;2) Нестабільний мир - 2,9 млн повернуться;3) Війна - повертаються одиниці.Як бачимо, різниця між «Перемогою» та «Нестабільним миром» не велика. Що є індикатором умовного поділу біженців на 2 групи - які мають намір повернутися, та які планують осісти в ЄС, за будь-яких умов. Ситуація складна, адже це вже не лише гуманітарне чи соціальне питання. Це питання майбутнього української нації, економіки, ринку праці, демографії та відновлення держави.За різними оцінками, сьогодні Україна вже має дефіцит у 4,5 млн працівників. Ми втрачаємо людей не лише через війну, а й через невизначеність, обстріли, відсутність житла, та прогнозованих умов життя.Тому повернення українців — це має бути не просто заклик. Це повинна бути державна стратегія, над якою Парламент намагається працювати в умовах дефіциту усіх ресурсів:▪️ безпека; ▪️ якісний ринок праці; ▪️ підтримка молодих сімей; ▪️ доступне житло; ▪️ зрозумілі правила для бізнесу та людей.Відверто - тільки нормальна економіка гарантує умови для повернення.
ППО України тримає удар. Але головне - спільно з ЄС нарощуємо військове виробництвоЧергова рекордна масована атака росії по Україні.731 повітряна ціль. Сотні дронів, ракети, удари по енергетиці, житловій забудові та критичній інфраструктурі. Під основним ударом — Київ, Київщина, Одещина, Полтавщина.На жаль, маємо постраждалих та загиблих. Пошкоджені житлові будинки, школи, портова інфраструктура та енергетика. І це ще одне підтвердження — росія воює проти цивільного життя.Але є й інший бік - наші сили ППО в надзвичайно складних умовах відпрацювали дуже якісно. Збито або подавлено 652 ворожі дрони, десятки ракет, включно з «Іскандерами» та Х-101.Росія намагається виснажити Україну. Але як і з армією - результат протилежний. Переозброєння Європи пришвидшується разом з розвитком українського ВПК. І тут дуже показова новина останніх днів.Німецький Rheinmetall разом із компанією Destinus запускають виробництво нової далекобійної зброї — крилатих ракет та ракетної артилерії з дальністю від 700 км.Фактично Європа починає будувати власну систему стратегічного стримування без критичної залежності від США.Після зміни політики Вашингтона та скасування планів щодо розміщення американських Tomahawk у Німеччині європейські країни зрозуміли просту річ:час, коли безпеку ЄС повністю забезпечували США, поступово завершується.І саме війна в Україні стала головним каталізатором цього процесу.Rheinmetall уже має рекордний портфель замовлень — 73 млрд євро. Компанія активно заходить у виробництво боєприпасів, ракет, ППО та військової техніки, у тому числі безпосередньо в Україні.По суті зараз формується новий європейський оборонний кластер, де Україна стає не лише отримувачем допомоги, а частиною спільного військово-промислового комплексу.І це стратегічно важливо.Бо відповідь на російський терор — не лише ППО сьогодні. Відповідь — це власне виробництво зброї, масштабування технологій і нарощення далекобійних можливостей Європи та України.Ворог хоче виснаження. Натомість отримує ще більшу консолідацію, нові оборонні союзи та прискорення військової трансформації Європи.
TGLIST.COM.UA
