Путч. Русский - нах*й

"Бачу, багато хто з моїх френдів забрав до себе допис про Пашинського та Залужного. Пояснюю, що не так з текстом від Вадима Фолькера. Він дуже схожий на інфовкид.Але для початку кілька слів про його автора. Якщо запитати у Google, хто такий Вадим Фолькер, можна натрапити на статтю за 2018 рік «На Пашинського завели справу за погрозу вбити працівницю комітету ВР: реакція соцмереж» на «Слово та Діло». Нагадаю, Пашинський у 2018 році був депутатом від «Народного фронту». Серед реакцій із соцмереж автори публікації демонструють скрини з дописів від «журналіста Вадима Фолькера». Він називає Пашинського «найбільш мерзенним депутатом за всю історію українського парламенту». Зараз цей журналіст продовжує активно вести сторінку у Фейсбучику та має канал на YouTube з понад 4 тисячами підписників.Тепер повертаємося до допису про Залужного. Фолькер пише, що Залужний повернувся до України і називає Пашинського головним координатором його політичного проєкту. Пише це стверджувальними реченнями і подає як доконані факти. Причому хто йому дав таку інформацію, він не вказав. У нього немає навіть посилань на анонімні джерела.Особисто мені муляє в цьому дописі те, що людина, яка буцімто є журналістом, нахабно цитує фейки. Фолькер стверджує, що міфічний штаб у Лондоні створив саме Пашинський і тепер він починає готувати «усі політичні активності Залужного в Україні».Нагадаю. Міф про лондонський штаб уперше в інфопростір запустила американська журналістка Кеті Лівінгстон. У Залужного вже не раз називали ці дані неправдою.Ідемо далі. Фолькер пише, що Залужний та Пашинський — куми. Хто так сказав Фолькеру? Невідомо. Мабуть, вирішив сам.І на десерт — останнє речення з допису Фолькера. «Тепер, коли будете дивитися на Залужного (а тепер його стане усюди багато), завжди уявляйте собі приємне і натхненне обличчя Пашинського».Думаю, натяк ви зрозуміли. Фолькер брав участь в інформаційній кампанії проти Пашинського. Мабуть, на думку замовників цього фейку, у споживачів має спрацювати в голові аналогія: «Скажи мені, хто твій кум, і я скажу, хто ти».Ірина Мудренко

Сьогодні дуже знакова дата - День українського політв'язня. Традицію започаткував Вячеслав Чорновіл у 1975 році в мордовській зоні строгого режиму й зумів у неймовірно складних умовах забезпечити перетікання інформації в інші місця неволі, в тому числі через так звану "велику зону" - ту дуже умовну волю. Далі ініціативу вдалося не менш неймовірними способами передати до закордонних медіа й вона стала всесвітньо визнаним днем солідарності з політв'язнями й борцями з України. День цей обрав не дарма. Саме 12 січня 1972 року пройшли найбільш масові арешти кгб української інтелігенції й просто вільнолюбних українців. Тим днем репресії не почалися й ним не закінчилися. То був апогей інспірованої кгб справи "Блок". Багато хто пізніше висловлював невдоволення, згадуючи й інші чорні дати репресій, у мене на очах це жваво обговорювали Вячеслав Чорновіл і Зеновій Красівський. Але мала появитися така ініціатива й мала бути прив'язаною до якоїсь знакової дати. Відтак, політв'язні на совєтських зонах відзначали цей день голодуваннями протесту, за що отримували строгі й тривалі покарання в ШІЗО та ПеКаТе, заборони на листування тощо. Але те, як це бісило владу й гебню, доказувало, що воно було того варте. А з часом і у всьому світі завдяки цьому ширилося все більше інформації про репресії проти українців і їхню боротьбу.Я тоді в 1972-му був ще малим першокласником, але досі не забув того дня. Батька брали не в нас удома, він умів "різати хвости" й тримати конспірацію. Ішов із підпільної квартири, де таємно друкував матеріали до самвидавного Українського Вісника. Перехопили вже на коліях віддалік. Нічого так і не змогли виявити та відшукати. А в нас тоді від самого ранку тривав майже добовий обшук. Його і не лише його добре пам'ятаю з тих часів. Арештовані в той час опинялися в строгій ізоляції, навіть не могли знати, які масштаби репресій. Якось через багато місяців уже після того кгб раптом розщедрилося, дозволили коротеньке побачення в кабінеті слідчого Шумейка лише зі мною. Я взяв показати свій щоденник і пару зошитів, а мама на обкладинці непримітно написала імена арештованих. Так уперше, переглянувши, зміг хоч щось взнати з волі.Коли чую від отого Zейла, як у совєтському союзі теж щось добре було, згадую вгодовані пики гебешників: отому гебнявому родіу zеленських і їхнім жертвам ті часи дійсно згадувалися діаметрально протилежно. Тому одні сьогодні прагнуть прав, свобод, європейських перспектив, а другі так само натхненно перетворюють Україну на концтабір. Тож сьогодні ми згадуємо не лише про українських політв'язнів совєтської епохи, але й про ще дві великі групи: незліченні в'язні сумління, ув'язнені рашистами, серед яких і багато забутих zе-владою наших захисників. Але водночас і вже чимала когорта в'язнів та обвинувачуваних і підсудних жертв нового режиму внутрішньої окупації, якому так прагнеться відродити свій коханий совок із генсєками, партноменклатурою, кагебістами і політв'язнями, якими мали б стати всі неугодні... Показово, що саме на 12 січня режим внутрішньої окупації влаштував черговий судовий фарс на нинішнім політв'язнем Романом Червінським. Отака спадковість борців за Україну й спадкоємство її катів та душителів...

Карл Волох:Погодьтеся, звільнення (під час війни!) керівника головної спецслужби країни - подія непересічна. І суспільству (не кажу вже про парламент, як зумовлює закон -К.В.) непогано б пояснити, за що. Бо про системні проблеми в работі Служби нам мало що відомо, крім традиційного доїння бізнесу (але кого це коли в українському керівництві турбувало? -К.В.)А от про блискучі спецоперації, як і серйозну участь у війні на морі, знає цілий світ. У чому ж справа? Знаєте, у мене є з цього приводу своя версія. Памʼятаєте, коли втратила крісло Генпрокурор Венедиктова? Коли пішла в термінову одноденну відпустку замість підписати підозру Порошенку. А як вважаєте, наскільки випадковою була відставка Шмигаля з премʼєра, коли він відмовився підписати відоме санкційне фуфло? А те, що премʼєркою після цього стала Свириденко, котра це фуфло таки підписала? У Малюка таких страшних гріхів перед президентом, щонайменше, два. Він також відмовився брати участь у тому санкційному балагані - й Офісу довелося затягнути в скандальну історію фінмонітора Проніна, що жодним законом не передбачено. А нещодавно він «підвів» ще капітальніше - не погодився роздати підозри у держзраді центральним діючим особам, що викрили «міндічгейт» (як би я не ставився до масового зливу в пресу матеріалів НСРД - К.В.)Ось тоді й було вирішене питання з його відставкою. Бо таким є при нинішній владі головний критерій оцінки успішності керівника СБУ, а не якась там Павутина. Дрібʼязкове, мстиве, закомплексоване МЗЧ

🥀У "зелених" прихильників - дзеркальне відображення путінських. Абсолютно те саме ДНК пропаганди.Факти:Культ особи. Там-"путін не винен, винні бояри". Тут - "Зеленський не винен, винні попередники, Захід, війна, всі, крім нього".Один ворог. У путіна - "колективний Захід разом з Порошенком .". У зелених партнери і Порошенко. Не корупція, не провали підготовки до війни, не зірвані оборонні програми - а саме Порошенко. Маніакально. Щодня. Роками.Одна риторика. "Не на часі критикувати", "ти працюєш на ворога", "заткнись і підтримуй". Це дослівні методички Кремля, просто перекладені українською.Зачистка опонентів. У росії - тюрми й вигнання. У нас - РНБО, санкції без суду, інформаційне цькування, кримінальні справи, які роками не доходять до вироків.Підміна понять. Корупцію називають "інформаційною атакою", провали - "складною реальністю", брехню - "військовою необхідністю".А тепер головне.Два Вови лише грають у ворогів.Один - відкрито диктатор.Другий - інструменти вже ті самі: пропаганда, страх, ненависть до інакодумців, зручний внутрішній ворог.І найгірше - це не самі політики.Найгірше - їхні фанати, які перестали думати, аналізувати й питати:чому не було підготовки до війни;де мільярди на оборону;хто відповість за кадрові провали й корупційні скандали під час війни.Бо коли люди повторюють однакові гасла, однаково ненавидять опозицію і однаково виправдовують владу -це вже не патріотизм. Це пропаганда.📝Mila Ya

Навіть під санкціями Порошенко допомагає ЗСУ. Здавалося б, що у цьому факті може не подобатися справжньому українцю? Але ж, декому таки не подобається. Ми це чітко відслідковуємо по нашим сторінкам. У коментарях, зазвичай, відкривається портал у пекло з фейків, брехні та хамства. Це системна кампанія по нівелюванню допомоги від команди Порошенка. Бо ненависть - це секретна зброя окупанта, захована на задвірках душ окремих людей, які навіть не завжди є громадянами України. Бо тотальна їх більшість - це в’єтнамські боти перепрошиті під українські прізвища.Під час атак, боти несуть традиційну маячню про те що "привіз, сфоткав і забрав". За такий підтверджений факт уже 3 роки як існує премія у 4 мільйони грн. Але жодного разу ніхто так і не прийшов в офіс ЄС за цією винагородою. Так, ми намагаємось спілкуватися із цими ботами. Деякі навіть щось відповідають. Але, два питання на які ви від них не отримаєте жодної відповіді: це що саме вкрав Порошенко і де допомога від мільйонера Зеленського?.

Наше Zе нагастролювало... Про Польщу окрема історія. Але на фоні тієї ганьби зараз викручують "велику перемогу zеленосяйного" з репараційним кредитом. То маю тут сказати пару слів. Це маніпуляція. Так, кредит (90 мільярдів євро на два роки) на пільгових умовах погоджений на політичному рівні Євросоюзу, але його ще нема, на нього лише шукатимуть кошти. І це не репараційний. Є тільки намір лідерів ЄС оформити його в такий спосіб, щоб повернення Україною коштів було прив'язане до часу виплати рашею репарацій.Очевидно, що добровільних репарацій не буде. Змусити нема кому, а арештовані урядові цінні папери рф так і залишаться лише арештованими й передавати їх Україні більше не планують. Ну, тоді й кредит повертати не доведеться? То яка різниця? Є різниця, бо рішення ще тільки політичне, а корупційні скандали від zе-влади аж пруть. Та й поведінка його вже геть неадекватна. Таким на віру не дають. Тепер почнуть напрацьовувати угоду й внутрішні документи ЄС. І там уже фінанситсти будуть страхуватися. Очікуте чітких вимог (про них далі), можливості зупинки траншів і зміни самого статусу позики з репараційної на звичайну.Zе після такої ніби ж радісної події був геть не в настрої (а чого б то?), хоча щось пробубнів про "велику перемогу", а його пропаганда бреше завжди. Тому цікавіше повідомлення від 5-го Президента України Петра Порошенка. Вчора він спілкувався телефоном з двома єврокомісарами, які якраз і ухвалювали рішення, про яке оголосила Урсула фон дер Ляєн. І переповів окремі деталі. Процитую:"Це означає, що в найближчі два роки Україна має гарантовані джерела фінансування, зокрема й для сектору оборони. Водночас, партнери чітко окреслили три умови: — незалежність антикорупційних органів і реальну боротьбу з корупцією; — верховенство права, захист прав опозиції та громадянського суспільства; — продовження реформ. Ніхто більше не готовий заплющувати очі на корупційні дії української влади, як-от «Міндічгейт», і на тих, хто до них причетний. Саме ці скандали нинішньої влади підірвали довіру наших партнерів. Відтепер використання коштів ЄС перебуватиме під жорстким і постійним аудитом". Отже, підсумовуємо. Кредит попередньо погоджений кваліфікованою більшістю єврокомісарів. Це не репараційний кредит, а просто пільговий кредит, зі спробою президентки Єврокомісії прив'язати час повернення кредиту до виплати рашею нам репарацій. Цей кредит не під гарантії рашистських цінних паперів, а гарантується бюджетом Євросоюзу. Тому ще будуть проблеми, особливо, якщо zе-влада не стане виконувати цивілізаційні вимоги й далі бикуватиме в стилі путінської раші чи лукашенківської Білорусі. Кредит дають під політичні умови. Хороші. Але Zе не хоче їх виконувати. І найімовірніше, попри всі обіцянки, буде узгоджена формула, за якою з часом цю позику таки доведеться повертати. Це ще плюс 90 мільярдів євро до державного боргу України...

Ще вчора фінансування України перебувало під великим питанням — через те, що окремі країни заблокували доступ до заарештованих російських активів на суму 320 млрд доларів. Сьогодні два єврокомісари повідомили мені підсумки Саміту ЄС: для України окремо передбачено 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Це означає, що в найближчі два роки Україна має гарантовані джерела фінансування, зокрема й для сектору оборони. Водночас партнери чітко окреслили три умови: — незалежність антикорупційних органів і реальну боротьбу з корупцією; — верховенство права, захист прав опозиції та громадянського суспільства; — продовження реформ. Ніхто більше не готовий заплющувати очі на корупційні дії української влади, як-от «Міндічгейт», і на тих, хто до них причетний. Саме ці скандали нинішньої влади підірвали довіру наших партнерів. Відтепер використання коштів ЄС перебуватиме під жорстким і постійним аудитом. Але перш ніж просити гроші у партнерів, Україна має довести здатність ефективно управляти власними фінансами. Саме тому я вніс до парламенту зміни до ухваленого Бюджету-2026. 100 млрд гривень ми зобов’язані забрати у пропагандистського телемарафону, брехливих телеграм-каналів, завищених зарплат прокурорів і ДБР, так званих «кешбеків» та іншої бюджетної маячні. Ці кошти мають піти на Збройні Сили України: збільшення ПДФО для бригад, індексацію грошового забезпечення військовослужбовців і пряме посилення армії. Ми повинні відновити довіру суспільства до влади, довіру фронту до тилу й довіру партнерів до України. Мирні переговори має вести професійна команда, а не корупційні єрмаки. Ми хочемо миру, але не капітуляції. У Конституції України закріплений курс на вступ до Європейського Союзу — і це гарантія того, що ми більше ніколи не повернемося в російську імперію. Вступ до НАТО — це єдина реальна гарантія нашої безпеки. Першим і беззаперечним пріоритетом держави має залишатися Армія. Я пишаюся тим, що наша команда не зупиняє роботу, яку ми ведемо вже 12 років. Продовжуємо допомагати війську, хоч і вдається робити це менше лише в звʼязку з тим, що проти мене запроваджені незаконні санкції. Я є єдиною людиною в світі, проти якої одночасно запроваджені і санкції Зеленського, і санкції путіна. Басманний суд оголосив мене в розшук за «геноцид російського народу». Зокрема мене звинуватили у загибелі захарченка, гіві, моторолли, дрьомова. Сьогодні ми приїхали до воїнів 24 бригад із черговим вантажем. Привезли те, без чого неможлива логістика і будь-який рух військ: контейнер із надійною гумою для вантажівок КрАЗ, УРАЛ та HMMWV — вистачить усім. Всього: майже 1500 одиниць. Також передаємо незамінних помічників — два мобільні шиномонтажні комплекси з RunFlat на базі двох причепів. Ми знаємо, що потрібно армії. Робили, робимо і будемо робити все для неї стільки, скільки буде потрібно.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

👀Перше:Вже місяць Трамп лобіює путінську угоду. Вже місяць суспільство, яке Зеленський просив єднатися, дізнається про умови переговорів з міжнародних ЗМІ, а не від власного президента, який обіцяв бути чесним і забезпечити гідний мир.Вже місяць Зеленський обговорює умови капітуляції України, не відповівши на головне запитання: які обставини змушують Україну капітулювати САМЕ ЗАРАЗ?________Друге:За останні 10 місяців свого правління трамп двічі або тричі порушив свої зобов'язання перед Україною. Відмовившись від зобов'язань постачання зброї і фінансових зобов'язань, хоч його країна досі має зобов'язання за Будапештом. І поки пункт про постачання зброї є спірним (я вважаю, що ні), Трамп прямо порушив Будапешт, вимагаючи від нас здачі територій і нашого суверенного права визначати чисельність армії, вступу до НАТО ітд.Трамп проігнорував свою ж "ресурсну угоду", в якій за запевненнями Зеленського мали бути гарантії.І можливо Трамп шантажує нас порушенням договорів з ЄС на постачання зброї нам. Якщо так дійсно відбувається, то причин довіряти будь-яким його обіцянкам "подібним до 5 статті НАТО" нема взагалі.Якщо ця угода є в силі, то немає жодних причин піддаватись на шантаж путіна руками трампа.______Третє:75% не підтримує путінсько-трампівські угоди. І лише 18% їх підтримує.Зеленський не має права торгувати територіями, суверенітетом чи порушувати прагнення українців прописані в Конституції._______Підсумовуючи:1) Зеленський, ведучи капітуляційну перемовини, вийшов далеко за межі своїх повноважень.2) Будь-які запевнення від особи, яка двічі чи тричі порушила зобов'язання перед Україною (не кажучи про численні приклади порушення зобов'язань перед іншими державами) не варті і виїденого яйця. Зазіхання на Грендландію - це яка стаття НАТО?3) Українці не погоджуються з капітуляційних вимогами путіна-трампаБеручи до уваги це, а також відсутність пояснень чому саме зараз Україна має погоджуватись на капітуляцію, виглядає на те, що капітуляція і зовсім не "гідний мир", яка всупереч повноважень і обов'язкам президента, обговорюється Зеленським, має одну причину - особиста слабкість Зеленського, в тому числі пов'язана з корупційними скандалами.Саме тому Зеленський повинен піти у відставку. І чим швидше - тим краще. Україна втратила занадто багато через його рішення або їх відсутність в 2022.🗣 Mason Lemberg, fb

☄️ Віце-спікер ВР Корнієнко заявляє, що Рада “готова” підготувати закони для виборів під час війни, як того хоче Зеленський. Відреагувати миттєво. Швидко. Як і треба слугам. Тільки один нюанс: вибори ніколи не були проблемою законів.Проблема — у тотальній узурпації влади та відсутності елементарних умов безпеки, які Банкова сама ж і провалила.1. Вони хочуть перекласти відповідальність на США та ЄС.Не Зеленський і не “Слуги” забезпечують безпеку виборів — винні тепер партнери.2. Законів для виборів не вистачало лише тоді, коли владі це було вигідно.П’ять років обіцяли “перезапустити” ЦВК, виборчий кодекс, забезпечити прозорість фінансування.Результат — нуль. Але щойно заговорили про вибори для рейтингу — “ми все підготуємо”.3. Які вибори під час війни, коли цензура, тиск і монополія влади тотальні?– Незалежні медіа знищені.– Опозиція заблокована, перебуває в інформаційному вакуумі. – Адмінресурс контролюється на 100%.Це не вибори — це спроба легалізувати одноосібне правління Зеленського та фактично захопити владу ще на роки. 4. Зеленський боїться виборів за умов миру — тому хоче їх у війні, в критика Трампа щодо відсутності демократії та демократичних процесів в Україні (вибори) тупо вчасно використовуються злочинцями на як печерських пагорбах. Бо в умовах безпеки і чесної конкуренції шансів у монобільшості і їх монопрезидента - немає. Їх потрібна отрібна “воєнна тиша”, контроль і відсутність дебатів.5. Найцинічніше — продавати суспільству думку, що Захід має гарантувати нам вибори.Насправді Захід чітко каже:– безпека — пріоритет;– вибори можливі лише тоді, коли вони реальні та чесні, але вибори мають відбутися для ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ВЛАДИ з урахуванням наслідків корупційних скандалів. – не може бути голосування на передовій під обстрілами.Але Банковій потрібен не процес — а результат.На сьогодні реалістичніше було б: 1. Формування нової коаліції. 2. Обрання адекватного, досвідченого спікера - Петра Порошенка. 3. Відставка Зеленського.4. Спікер, тобто Порошенко, в.о. президента. І процес рестарту був би запущений миттєво, і довіра до України повернулась би миттєво.ПІДПИШИСЬ

📣 Не Скороход єдиною, або «огласите весь список, пжлста!»Зеленський - це магніт для усякої погані. Це не припущення. Це уже факт. Ті, які назвалися «слугами народу» і зайшли під зеленими президентськими знаменами у Верховну раду, виявилися галімою корумпотою.На список натрапила усіх (точно, не всіх, бо далі буде!) «служок», які вже вляпалися у корупційні скандали. Апетити, одначе, у тих, які мали би бути прикладом прозорої чесності і чесної прозорості.1. Гевко Володимир — «Слуга народу». (недекларування) 2. Гунько Анатолій — колишній «Слуга народу» → група «Відновлення України». (хабар) 3. Дубінський Олександр — колишній «Слуга народу» / позафракційний. (підозри, пов’язані з нацбезпекою; також згадки про корупційні провадження/перевірки) 4. Кузьміних Сергій — колишній «Слуга народу» → група «Відновлення України». (зловживання/хабарі)5. Куницький Олександр — «Слуга народу». (розслідування щодо пропозиції хабара/провадження)6. Ковальов Олексій — «Слуга народу» / колабораціонізм — згадки у ЧЕСНО (окрім корупційних складових)7. Марченко Людмила — «Слуга народу» (згодом позафракційна/інша група). (відомий випадок із хабаром, відео)8. Маріковський Олександр — «Слуга народу». (підозра в недекларуванні криптовалюти)9. Одарченко Андрій — «Слуга народу». (заочно засуджений/провадження за пропозицію хабаря)10. Саладуха Ольга — «Слуга народу». (підозра/провадження щодо недостовірності декларації — судові епізоди)11. Шол Маргарита — «Слуга народу». (провадження щодо декларації; справа закрилась/інші процеси)12. Трухін Олександр — колишній «Слуга народу». (справа із спробою підкупу патрульних — судовий вирок, покинув мандат)13. Торохтій Богдан — «Слуга народу». (медіа-згадки про перебування за кордоном і перевірки)14. Холодов Андрій — «Слуга народу». (медіа-перевірки, згадки у ЧЕСНО)15. Юрченко Олександр — колишній «Слуга народу» → група «Відновлення України». (підозра/затримання за хабар)16. Кормишкіна Ірина «Слуга народу» - умисне внесення недостовірних відомостей до е-декларації та незаконне збагачення.17. Халімон Павло, заступник голови фракції «Слуга народу», незаконне збагачення.(Картинку взяла в коментарях)