Павло Бойко

Чому про Nifty Fifty забулиКомпанії були дійсно переоцінені після того, як інвестори почали дивитися на них по іншому. Нафтова криза, коли було введено ембарго зі сторони ОПЕК, рецесія, початок підвищення ставок та пару звітів, що не попали в екстремально оптимістичні оцінки аналітиків, повністю поміняли сентимент на ринку. Всі в момент зрозуміли наскільки одні компанії коштують дорого, а інші дешево.Коли історія призводить до знищення капіталу, про неї забувають, і переключаються на іншу гарну історію, так було і буде. А насправді той час був ідеальним часом аби підбирати такі компанії по суттєвим знижкам.Щось схоже ми могли бачити в 2022 році, але песимістичні прогнози не справдились, це зупинило падіння, а потім - о диво AI всіх врятувало. Зараз інфляція спадає, ставки ось ось почнуть знижувати, рецесії не трапилось, а якщо і станеться, то навпаки добре - тоді ставки точно полетять в низ, так? Все виглядає ніби 50 років тому і зараз кардинально різні, тут важко не погодитись, так воно ймовірно і є. Але важко не помічати схожості.Декілька спекуляцій на мою думку, що все таки можуть стати каталізаторами переоцінки Nifty Fifty сьогодні:1. AI не дасть такого ефекту, який від нього очікують в короткостроковій перспективі і прибутки компаній не зростуть відповідно їх капітало вкладень. Сьогодні топ 5 інтернет компаній збільшили свої інвестиції в 4-10 разів в порівнянні з 2017 роком, в середньому ~7. Тобто якщо компаній не виправдаються свої інвестиції протягом найближчих декілька років, аналітики обовʼязково змінять свої оцінки, ну або знову щось нове відверне увагу.2. Байбеки. Я вважаю поточні дії компаній поганим розпорядження капіталу. Байбеки мають тільки сенс, коли акції коштують несправедливо дешево, а кращих альтернатив по інвестуванню немає, тоді і тільки тоді це є гарним рішенням. Зараз майже весь вілький кеш після капексу топ компанії направляють на викуп власних акцій. Невже компанії настільки впевнені в дешевизні своїх акцій за поточними цінами? Чим ти стаєш дорожче, тим менший ефект байбек матимуть на підтримку поточних цін.3. Якщо виявиться, що поточний капекс - це підтримуючий капекс бізнесу і бізнесу треба інвестувати в інфраструктуру не менше поточних рівнів аби залишатися в гонці за AI, тоді бізнес вже не такий хороший, бо показник повернення на проінвестований капітал можна з легкістю ділити на Коли у всіх є AI- ні у кого немає AI.Фундаментал

Сергій ФурсаЯкі неприємності нас чекають без грошей Дяді Сема?Ми не цінуємо те, що ми маємо, поки ми це не втратимоІ західна фінансова допомога тому яскравий приклад. І ні, ми ще не втратили іі. Але навіть ризики того, що через передвиборче політиканство у США ми можемо не отримати грошей змушують зрозуміти і відчути, а що було б без цієі безпрецендентної допомоги. Допомоги, якій немає аналогів у світовій історіі. Загальний обсяг вже узгоджених сум, які Україна отримала з початку року, складає 277 млрд доларів. Такого не було ніколи.І наявність такої допомоги сприймається як належне.Як і те, що під час війни у нас є стабільний курс валют і чорний ринок не відрізняється від офіційного в 100 раз.Як і те, що під час війни інфляція в країні знизилась до 5 відсотків, тобто майже відсутня, незважаючі на стандартні стрибки цін на яйця.Як і те, що незважаючи на війну, яка йде вже 2 роки, в Україні досі не відбулося підвищення податків. Ба навіть більше, певний час діяли податкові пільги. Це нонсенс під час війни, взагалі то.Як і то, що у нас повні магазини, не тільки товарів, а й людей, які ці товари купують. І це не можна скидувати на корупціонерів. Ні, корупціонери то про купівлю преміум авто під час війни і це також є, а от суперпаркети наповнені звичайними людьми. Диво чи ні, але в телеефірах постійно питають економістів, а що там із зростанням доходів людей. Під час війни. Під час агресіі сильного ворога. Під час окупаціі частини територіі ядерною державою, яка кидається кожен день своїми ракетами і шахедами.В Україні ні на день не зупинялись соціальні виплати і банківські платежи. Пенсіі і стипендіі виплачують як за годинником.Люди, схоже, почали сприймати таку аномальну ситуацію як належну. Забуваючи, що це, бляха, диво. Це унікальна історія. Так, взагалі то, не буває. І тому раптом поява розмов про План Б від Нацбанку і Мінфіну всіх раптом застала зненацька. Як так «непопулярні кроки»? Як так? Ми не хочемо. Дайте зростання пенсій і зарплат.І треба розуміти, що поки що всі аналітики закладають план А. Тобто очікують, що рано чи піздно американці проголосують допомогу нам. Тому план Б - це просто необхідність «по роботі». Вони мають його мати.Але що ж там може бути?З боку Нацбанка це, звісно, запуск друкарського верстата. Із відповідними наслідками, яких не уникнути у разі чого. Тобто більша інфляція в наслідок девальваціі гривні. Ми бачили це влітку 2022 року, поки західна допомога ще не систематизувалась і не надхожила ритмічно.З боку Мінфіна - зростання податків, в тому числі на споживання. Так так, мова про акцизи і ПДВ. І податків для бізнесу.в тому числі того, хто сидить на спрощенних схемах не маючи на це морального права. І підвищення тарифів. До ринкового рівня. Бо сплачувати різницю і перекривати для всіх пільгові тарифи грошей вже не буде. Тобто зростання вартості електроенергіі і опалення. Радикальне зростання.Можно було б ще пошукати гроші на митниці. Звісно. Але ж ми з вами дорослі люди і розуміємо, що там все рівно не знайдуть, а гроші будуть потрібні вже.Приємно це? Звісно ні. І добре, що це лишень план Б на крайній випадок. Але про нього треба говорити. Щоб більше цінувати те, що ми маємо. Щоб розуміти, від чого нас рятують гроші Заходу. І щоб не робити дурні, яка може послабити нашу підтримку.

. ЖАХЛИВІ СІДУШКИВони типу зроблені під шкіру, але насправді звичайний пластик. Клійонка. На багато автівок, в тому числі і на БМВ, Мерседес чи Лексус зараз на базові моделі ставлять фейкову шкіру на сідушки. На БМВ це називається SensaTec шкіра. Але вона м'якенька, більш міцна і витривала, ніж натуральна шкіра, не вимагає догляду і змащування кремами. В певній мірі навіть краще, ніж справжня шкіра. Плюс дихає, і часто ще і має перфорацію, якщо сідушки з піддувом. А от в Теслі - клійонка. У нас реально лишалися мокрі плями на сідушка від поту. Вроді кондиціонер дує, не жарко, але зад пече і пріє. Я думав щось не так зі мною, але у всіх та сама була проблема. . РІЗКЕ САМО-ГАЛЬМУВАННЯ Разів п'ять за тисячу кілометрів, авто "злякалося" і різко загальмувало.Зазвичай це ставалося, коли збоку десь підносився якийсь трак. Воно видно читало це як небезпечну ситуацію, і різко скидало швидкість.Не те щоб аж так, ніби я зі всього дуру натис на гальмо. Але досить різко, що я боявся, щоб мене хтось в цей час не підпер ззаду. Навіть трохи страшно. Розслабився, ввімкнув "авто-пілот", тут БАМ! гальма. Якого біса? Серце калатає, думаєш ЩО? ДЕ? Виявляється, просто "злякалася" трака в сусідній смузі. >>> ВИСНОВКИ >>>Спеціально не заглиблюся в такі важливі теми, як екологія (то електро краще, чи гірше), ціна (то електро дешевше, чи таки може бути дорожче, якщо батарея полетить), чи а як насчьот інших електрокарів (які тепер пропонують чи не всі виробники). Тут лише про мої враження від конкретної базової Тесли Модель 3 випуску 2023 року. Тесла - супер швидке, спортивне авто. Хто має БМВ чи Лексус - буде в шоці від дешевизни матеріалів, жахливості зборки, шуму, поганих сідушок і кондиціонера, потреби тикати пальцем по екрану, і двірників і гальм, які вмикаються самі, коли собі захочуть. Хто не звик до солідніших брендів, після простіших моделей цілком навіть можуть сподобати Теслу за її швидкість і престижність. Люди люблять бути частиною кола "популярних людей" (членів культу, на думку інших). Електро - цілком ОК. Дешевше за бензин, заправлятися не так складно, особливо якщо мати правильну розетку вдома. Думаю, скоро більшість авто будуть електричні. І дякую Маску, що показав шлях. Зараз вроді Маск сильно скинув ціни на Тесли, тому не виключаю, що це може бути цілком навіть прийнятний варіант для багатьох. Але я поки таки залишуся з БМВ. Кажуть в Мерседеса навіть кращий "авто-пілот", то може теж глянув би. Але Тесла, як на мене, поки ще не зовсім відточена. Може наступне покоління вже буде краще. Але це поки ще дещо недороблене.

Сергій ФурсаВиявляється, обложки журналу Time бувають різні. І якщо одні нагадують бурю аплодисментів, у яких приємно купатися, то інші - холодний душ, який має протверезіти. Несправедливо? Перекручування дивним журналістом? Нерозуміння? До кожної дивної деталі в цій статті можна ставитись саме так. Але не до всього разом. Все разом, у поєднанні з обкладинкою, це вже щось більше. І це такий сигнал, який не можна ігнорувати.Стаття і обложка Time - це і про причинно-наслідкові зв язки.Якщо дуже довго ігнорувати побажання партнерів, від яких ти залежиш, наприклад у царині боротьби з корупцією, то потім якось дивно на них ображатися, коли вони не вистрибують із штанців щоб тобі допомогти. Якщо партнери постійно повторюють про корупцію і бачать, що їх не чують, вони втомлюються. І втомлюються набагато швидше, ніж могли б.Це ж логічно.І так, від нас чекають перемог. І не всі перемоги від нас залежать. Перемоги на фронті залежать як від західної допомоги, так і від дій ворога. Який не є слабким. І гарантувати перемоги там неможливо. І може здаватись не справедливим, що Захід чекає від нас перемог і робить для цього всього, що потрібно.Але перемоги на теренах боротьби з корупцією цілком і повністю в наших руках. Жоден Путін тут не завадить. Для цього не потрібні F16. Вистачило б політичної волі.І якось дивно ображатися, коли запити союзників у цій царині ігнорувалися, що змінило їх ставлення. І як можна тепер ображатися на зміну такого ставлення? Хіба мало було моментів, коли здавалось, що в Києві приймаються рішення, які виглядають як плювок у наших партнерів? Війна все спише? Як виявляється, ні. І пора це прийняти. І діяти відповідно. І тоді перемоги у боротьбі з корупцією можуть призвести до перемог на полі бою. Бо усвідомлюючи, що їх чують, люди у Білому Домі будуть більш схильні приймати рішення і переходити червоні лініі Путіна. Це також про причинно-наслідкові зв язки.Чи може це не спрацювати? Чи можемо ми впливати на Трампа? Та точно ні. Чи можуть побоювання у Білому Домі переважити навіть у такому випадку? Звісно так. Але тоді ми будемо впевнені, що зробили все від нас залежне. А зараз, нажаль, цього сказати не можна. Певний момент часу можна було продавати емоцію. Але емоція ніколи не діє довго. І навіть дуже успішна тактика з часом перестає працювати.І стаття в Time кричить про те, що вже перестала.Чи є це катастрофа? Ні. Навіть сама стаття може допомогти. Як в Києві (а для нас там, у цій статті, нема ж нічого нового) щоб усвідомити помилки. Так і в Вашингтоні, де знов може подіяти емоція, може останнього разу. Коли американське суспільство знов відчує, що загроза справжня. Згадає про біль українського народу, уособленням якого для багатьох американців досі є образ президента Зеленського. І відчує самотність України і її лідерів. Емпатія в західному світі - все ще вагомий чинник. Особливо до популярного лідера.Але воно може спрацювати тільки разом. Розраховувати що ще багато разів вдастся продавати емоцію вже досить.Нам потрібна допомога партнерів. А значить цей холодний душ має бути корисним. Які ще повідомлення має передати Вашингтон, щоб його почули?

Німеччина цього року випередить Японію у рейтингу найбільших економік світуЗгідно з прогнозом МВФ, Показник ВВП ФРН сягне $4,43 трлн, в той час як ВВП Японії – $4,23 трлн. Це поставить Німеччину за США та Китаєм.Прогнози засновані на курсі єни до євро та долара. Слабкість японської валюти зумовлена фундаментальними відмінностями у веденні монетарної політики. ФРС та ЄЦБ підвищують процентні ставки від низького – пандемічного – рівня, щоб угамувати інфляцію. Банк Японії натомість продовжує стимулювати економіку, підтримуючи зростання цін після років дефляції.Очікується, що ФРС та ЄЦБ залишать ставки незмінно високими. Тому висока вартість запозичень продовжуватиме тиснути на курс єни.Згідно з теперішніми прогнозами, Німеччину очікує більш тривале зростання. Натомість Японія хоче повернути собі зростання завдяки низці економічних ініціатив.Відповідні кроки включатимуть збільшення енергетичних субсидій, щоб знизити вартість життя, стимулювання зростання зарплат і низку ініціатив щодо зменшення податків.@OstanniyCapitalist

Чи знаєте ви, що перші облігації з індексацією інфляції були випущені в 1780 році? Хоча казначейські цінні папери, захищені від інфляції (TIPS), вперше були виставлені на аукціон у 1997 році, концепція облігацій, індексованих на інфляцію, бере свій початок із заснування самої Америки.Штат Массачусетсу випустила перші відомі облігації з індексацією інфляції в 1780 році, під час війни за незалежність . У той час, коли вони були видані, настрій американських військ був пригнічений через брак їжі, одягу та зарплати. Роберт Шиллер писав: «У 1779 році було справжнє занепокоєння, що буде неможливо утримати армію, якщо не буде зроблено щось, щоб вирішити проблему втрати вартості їхньої зарплати. Винахід індексованих облігацій став відповіддю на цю дуже реальну та небезпечну кризу».Облігації з індексацією інфляції випускалися солдатам як метод «відкладеної компенсації» за службу. Щоб захистити від втрати купівельної спроможності через інфляцію, виплати облігацій були прив’язані до індексу споживчих цін.

Сергій ФурсаВісь зла виграла цей раундХамас не бреше. Вони досягнули своїх цілей. Вони виграли цей раунд. І з кожним ударом Ізраїля вони виграють ще більше. Ізраїль потрапив у пастку. Ізраїль програв цей раунд. Програли ЄС. Програли США. Виграли в Хамасі, Тегерані, Пекіні і Москві.Яка мета теракту? Не сам теракт, а реакція на нього. Метою Хамасу було викликати таку емоційну реакцію Ізраїля, щоб у нього не залишилось іншого виходу, окрім радикальних дій у відповідь. Жорстокість тут не тільки риса терорістів, вона і інструмент. І Ізраїль робить те, що хотів побачити Хамас. Ізраїль мститься. Ізраїль реагує емоційно. І Хамас радіє. І радіють його спонсори.Яка мета атаки Хамаса? Хамас хотів добитися крові у Секторі Газа. І кров ізраїльтян була лише методом досягнення цілі. Вони хотіли крові мешканців Сектору Газа. Тому що ця кров унеможливлює угоду між Саудівською Аравією і Ізраїлем, яка б мала стати проривом у справі миру на Близькому Схожі. Яка могла б забезпечити реалізацію шляху Індія-Близький Схід -Європа, завдавши удару по позиціям Китая. Угода точно вже зірвана. І в найближчі роки до неї неможливо буде повернутись.Парадокс у тому, що всі все розуміють. Саудівська Аравія розуміє, що Хамас хотів крові у Секторі Газа щоб зірвати угоду. Розуміє, що цей удар по ним завдає Іран руками своїх посіпак.Розуміє, але не може діяти інакше. Ізраїль розуміє. Розуміє США. Всі все розуміють. Але виправити вже нічого не можуть.Ізраїль не може зупинитися. Бо громадяни Ізраїля хочуть крові і помсти. Саудівська Аравія не може не реагувати на дії Ізраїля, бо піддані не зрозуміють свого принца. Вони заручники ненависті, яку десятиліттями плекали проти євреїв, так само як Ізраїль є заручником свого бажання помсти.І США вже нічого не може зробити. Все розуміють і можуть лише намагатись мінімізувати збитки.Радіє Китай. Радіє Іран. Радіє Путін. Всі вони покладають відповідальність на Ізраїль, займаючи однакову позицію і заграючи з лівими на Заході, які також звикли повторювати методички ще часів Комінтерну (нічого нового, це все було вже багато разів) про ізраїльску воєнщину і страждаючих дітей палестинців. Хоча саме вони більше всіх радіють крові, що проллється в Секторі Газа.Радіє і Ердоган. Бо шлях з Індії мав би оминути Туреччину. І так само повторює наративи про вину Ізраїля у ескалації.Мовчить Індія. Бо нічого не може вдіяти. Бо все розіграли без них. І хіба що більше російських нафтодоларів тепер застрягне у рупіях.Головне в теракті не сам теракт, а відповідь на нього. Атаки 11 вересня в США довгостроково послабили Америку саме тому, що Вашингтон вв‘язався у дві війни, Афганістан і Ірак. Дозволивши себе спровокувати.Ізраїль довгостроко послаблює себе навіть знищуючи інфраструктуру Хамасу у Секторі Газа. Бо тут питання тільки часу, який знадобиться, щоб знов вирити ці тонелі. Бажаючих стати під прапор Хамаса буде більше. Бо також помста. Помста за кров, яку спровокував сам Хамас. А провідники Хамасу сидять поки в безпеці, провокуючи кров звідти, де не може пролитися їхня.От так працює бізнес на крові.Яка мораль? А ніякої. Тільки факти. Західна цивілізація програла цей раунд. Вісь Зла святкує. І ми можемо лише сподіватись, що ця поразка, не у фінальній битві, а в проміжній, змусить когось у Вашингтоні протверизіти і згадати, що історія не скінчилась і фінальну точку можуть поставити не вони. І війна Росії проти України є частиною цієї битви і треба покарати вісь зла.Вісь зла, яка сьогодні святкує….

Веревській в цьому році рекордсмен зашкварів. Скандал з Польщею , кинув інвесторів з усього світу. Зараз анонсували проект мед мінних полів. Пост Кості ПашинскогоНет бля. Я недооценил наш МИД и Кулебу. МИД вместе с компанией Кернел создаёт новый проект, называется он - мёд минных полей!Суть в том что над минными полями с дронов рассеиваются специальная сумиш медовых трав. Потом пчелы собирают мёд. Потом наши послы и официальные лица возят с собой этот мёд, чтобы привлечь внимание западных партнёров на проблему заминирования наших территорий!!! Бля, ну почему я ржу???Но интересно насчёт компании Кернел, которой владеет пан Веревский. Ведь это именно его компания под видом зерна ввозила в Польшу кормовую кукурузу, и именно из-за этого разразился скандал с Польшей по поводу ввоза сельхоз продукции... То есть теперь Веревский засеет 2 млн гк заминированных полей с дронов, потом соберёт мёд благодаря пчёлам. Потом продаст этот мёд МИДу, чтобы они с баночками ездили по всему миру. Кстати кто-то ещё получит заказ на изготовление красивых сосудов в национальных цветах и рисунках, бо в трехлитровых точно возить не будут...Если я всё правильно понимаю, то Кулеба и Веревский гении, су..ка бля. Насколько миллиардов они в очередной раз нас взуют???Это какой-то сюр...Пост Олексія ГончаренкоІ так МЗС запускає «Мед мінних полів». Будуть засіювати мінні поля, а потім будуть брати мед з цих полів і дарувати на зустрічах і іншим представникам держав. Я люблю такі красиві ідеї. Але в чому проблема і дурість цієї? 1. У нас війна. У нас прям зараз немає посла у Британії (!!!!!). У БРИТАНІЇ!!! 2. У нас відсутня стратегія по Глобальному Півдню, по Африці, по Азії. Та навіть по ЄС я не бачу системної роботи. 3. Ми провалили саміт НАТО у Вільнюсі. 4. Ми програємо інформаційну війну в будь-якій точці світу. Навіть в США. 5. У нас відсутні посли не лише у Британії, але і в великій низці країн. І на фоні цього всього, що робить МЗС? Бджоли. Поля. Мед. Для гарної ідеї потрібно відповідний час та відповідне місце. Зараз, це зовсім не те. Все зовсім не те.

НУ ДОБРЕ, СКАЖЕТЕ ВИ, СПЕКУЛЯНТИ ВТРАТИЛИ, А НАМ ЩО З ТОГО? Проблема в тому, що ринок американських державних облігацій вважається основою світової фінансової системи і те, що зараз на ньому відбувається, матиме широкомасштабні наслідки для різних класів активів по всьому світові, адже зростаюча дохідність ринку облігацій збільшує вартість грошей, в цілому, незалежно від географії та класу активів. Декілька прикладів… Ставки за іпотечними кредитами в США знаходяться вище 20-річних максимумів, що негативно впливає на ціни на нерухомість. Можливість гарантовано заробити 5% річних, інвестуючи в державні облігації, зменшує апетит інвесторів до ризику та робить ринок акцій менш привабливим, провокуючи його падіння. До того ж, облігації складають значну частину активів пенсійних фондів та банків, і не тільки в США, а й по всьому світу, і зниження їх вартості є значною загрозою для стабільності фінансової системи. Лише в США втрати банківської індустрії від зниження цін на державні облігації цього року склали вже більше $600 млрд, що в свою чергу негативно впливає на обсяги кредитування реального сектору економіки, а отже гальмує економічне зростання.ЩО ДАЛІ? Минулий тиждень ціни на облігації продовжували падати, а дохідність, відповідно, зростати. Про всяк випадок нагадаю, що ціна облігації та її дохідність рухаються в протилежних напрямках. Десятирічні облігації закінчили тиждень з дохідністю в 4.78%, а тридцятирічні - на рівні 4.96%, хоча ще два роки тому ці показники становили менше 1%. Більше того, не схоже, що розпродаж закінчено. За оцінками Bank of America, цей рік може стати третім поспіль роком втрат для ринку облігацій, а такого в історії США ще не траплялося. І найгірше те, що причини, які викликали падіння, нікуди не поділися. Головний фактор — це політика ФРС, яка поки що не передбачає зниження відсоткових ставок. Швидке підвищення відсоткової ставки центральним банком, з 0% до нинішніх 5.5%, за півтора року, виявилося недостатнім, щоб охолодити економіку та приборкати інфляцію, а отже існує висока ймовірність того, що підвищувати ставку доведеться й надалі та тримати її на високому рівні ще досить довгий час. Саме такі сигнали надходять від керівництва ФРС останнім часом, і для багатьох інвесторів, особливо молодшого покоління, такий розвиток подій є неабияким сюрпризом, адже впродовж останніх десятиліть всі звикли до того, що ціна на державний борг стабільно зростала, а дохідність відповідно була невисокою. Тепер доведеться звикати до нової реальності, яка точно не така весела, як попередня.ЦІКАВО, А ЯК ТУРБУЛЕНТНІСТЬ НА ГЛОБАЛЬНИХ РИНКАХ ОБЛІГАЦІЙ ПОЗНАЧИЛАСЯ НА РИНКУ УКРАЇНСЬКИХ ОВДП? А ніяк! Дохідність, з якою Міністерство фінансів продає облігації на аукціонах, майже не змінюється. Та й для чого її змінювати, якщо ліквідного вторинного ринку для ОВДП не існує, а отже неможливо зрозуміти реальну вартість того, у що ви інвестуєте. Дохідність українських доларових ОВДП з погашенням через один рік на останньому аукціоні склала 4.79%, дохідність американських державних облігацій з таким самим терміном погашення становить 5.50%. Виходить, що давати в борг українському уряду безпечніше, ніж американському. Щиро сподіваюся, що такий висновок також обурює ваші інтелектуальні здібності. Але ж, як-то кажуть — «на безриб'ї й рак риба» — так що, купуйте раків, поки ще продають…Іван Компан

Бій під селом Уневом Перемишлянського району на Львівщині — один з найбільших боїв УПА з більшовиками. Він відбувся 30 вересня 1944 р. Проти куреня УПА "Сіроманці", яким командував "Яструб" (Дмитро Карпенко), виступило понад тисячу більшовицького війська, здебільшого карателі нквд, що від 9 до 23 години при підтримці гармат, мінометів, танків провели на розташування повстанців 22 безуспішних наступи. Увечері повстанці непомітно вийшли з оточеного лісу, не натрапивши на жодну ворожу заставу. Більшовики, не знаючи цього, другого дня наступали на ліс з кількох сторін і почали бій між собою. Остаточно по кількагодинному бою порозумілись і, згубивши повстанський слід, маючи великі втрати, вернулись у Перемишляни.За даними УПА, в унівському бою чекісти втратили понад 200 вбитими і невідому кількість пораненими. Таку цифру втрат можна вважати досить точною, оскільки наступаючі завжди несуть більші втрати.Самі ж  повстанці рапортували про 17 вбитих, яких похоронили в унівському лісі (у спогадах Богдана Допіри 19 вбитих). Якщо вірити даним НКВД, у повстанців мала б загинути ціла сотня, що означало б розгром куреня "Сіроманці". Однак завдяки майстерному володінню видами та способами ведення бою, курінь завершив бої переможно.Тільки завдяки великому бойовому досвіду та винахідливості, а не шаблонним діям, як цього і вимагає теорія партизанської війни, повстанці куреня "Сіроманці"  успішно воювали не один рік.Історія України