Telegram statistics channel - @otakoiandrew

«Сірі бджоли» Андрія Куркова – одна з найкращих книг сучукрліту, які я читав. Перші роки війни на Донбасі, село в сірій зоні, де з жителів залишилися лише 50-річний пенсіонер Сергійович і його колишній однокласник, ворог дитинства, пофігіст Пашка. Вони дуже різні, але, живучи під обстрілами, без їжі й електрики, стають друзями.Ще й дружина з донечкою пішла від Сергійовича. Не здуріти від усього цього йому допомагають власні бджоли. Аби мед не набрав присмаку війни, він вивозить їх автівкою подалі від дому. В дорозі із блокпостами – від рідної Донеччини, через Запоріжжя до знайомого татарина в щойно окупованому Криму – його чекають випробування. Долаючи їх, Сергійович вчиться розрізняти своїх і чужих, осмислює своє минуле, шукає себе й навіть... перестає довіряти власним бджолам.Сподобалося, як автор органічно, не напряжно поєднує події з думками головного героя. Як без жодного пафосу зосереджує читача на болючих моментах новітньої історії України. Читав я і думав: який же класний дядько цей Сергійович! 😎

Творчість Джека Лондона зачарувала мене ще у школі. Тепер потрапило мені до рук стареньке видання (1957-го року!) його захопливого роману «Міжзоряний мандрівник».Занурюємося у відверту розповідь авторового сучасника – науковця Деррела Стендінга, засудженого на довічне одиночне ув'язнення, а згодом – на страту. Аби зламати Стендінгову непокірність, наглядач в'язниці постійно на декілька днів сковує його в брезентовій пекельній сорочці.Однак Стендінг мужньо витримує всі фізичні муки. Під час перебувань у пекельній сорочці він тимчасово покидає власне тіло й згадує свої минулі життя: французького аристократа, матроса, який фатально закохався в корейську принцесу, моряка, якого викинуло на пустельний острів, і навіть воїна, який міг урятувати Ісуса від розп'яття. «Я – дух, що складається зі спогадів про мої численні існування», – каже про себе Деррел.Книга пронизана ідеєю вічності людської душі. Перед стратою Стендінг переконаний, що смерті немає. В небуття йде лише плоть, а дух не може вмерти.

📚 А ви знаєте, що на сайті «Видавництва 21» у розпалі 50% знижки на обрані книжки? До 13-го березня включно.Якщо хочете відкрити для себе неординарних українських авторів, то зверніть увагу на «Нуар по-українськи» і «Дім чистого світла» Симора Гласенка (до речі, він є одним з авторів сценарію до художнього фільму «БожеВільні» про совєтську каральну психіатрію) та на «Тадуш» Артема Поспєлова і «Псалом німоти» Ростислава Ремеза.Коли ж вам до вподоби атмосферні історії про палке кохання, то «Наречена Шульца» Аґати Тушинської якраз те, що треба!Тим, хто полюбляє п'янке, розхристане чтиво, наполегливо раджу зануритися в роман культового польського письменника Марека Гласка «Красиві двадцятилітні» з богемними розвагами, міліцейським шантажем, нічними ресторанами, психіатричними клініками, в’язницями й борделями на тлі комуністичної Польщі.А ще тут можна знайти цікавий нонфікшн, душевні родинні історії, чтиво з атмосферою старих Чернівців і гарні книжечки для дітей. Тож не полінуйтеся зазирнути сюди.

🔥 Класна новинка від видавництва «Урбіно» для поціновувачів турецької літератури! 🔥Вперше виданий у 1943-му році роман «Мадонна в хутряному манто» Сабахаттіна Алі – емоційно сильний, атмосферний і надзвичайно глибокий твір про самотність, кохання та незбагненну природу людської душі.Він – сором’язливий юнак із провінційної Туреччини. Вона – жінка, зустріч з якою змінює все… У 1920-их юний Раїф із заможної турецької родини залишає рідний дім і вирушає до Німеччини, щоб опанувати ремесло миловара. Його зустрічає повоєнний Берлін, місто контрастів: тісні вулиці, бурхливе мистецьке життя, гарячі політичні дискусії й напівтемні кабаре.Дуже швидко Раїф усвідомлює, що цікавить його аж ніяк не миловаріння, а живопис. Замість старанно вивчати справу, він посилено відвідує художні музеї, галереї та виставки. Саме тут випадкова зустріч із загадковою художницею стає подією, що переслідуватиме його все життя.📌 Якщо вас теж зацікавила ця історія, то залітайте на сайт «Урбіно» – тут її можна придбати зі знижечкою.

Давненько я не читав книжок із такими шаленими емоційними викрутасами! В романі «Ламаний хрест», що вперше з'явився у 1928-му році, японця Дзюньїчіро Танідзакі є нестримна пристрасть, плетиво інтриг, заборонені почуття, фальшива вагітність, підписана кров'ю угода і спільне самогубство! Все це у вишуканому японському стилі з живими діалогами.Кралечка, інтриганка й маніпулянтка Міцуко зваблює втомлену одноманітним сімейним життям Соноко, тож вони тихцем крутять запальні шури-мури. Згодом у цій love story з'являється мутний тип Ватанукі й усе перетворюється в заплутаний любовний трикутник.Герої водять одне одного за ніс, до запаморочення вдаються до обману і хитрих ходів. Напруження зростає, аж важко збагнути, хто кат, а хто жертва в цих токсичних стосунках. Навіть чоловік Соноко, який здавався тверезим у цій дикій історії, і той виявився не янголятком.Засмакував мені й український переклад цього роману з безліччю колоритних слів: для прикладу, наустити у значенні порадити, проязичити – розкрити таємницю.

Люблю відкривати для себе старе українське кіно 🎞️ Часто знаходжу класні й, на жаль, маловідомі для більшості фільми. Як от «Цвітіння кульбаби» Олександра Ігнатуші, який вперше вийшов на екрани у 1992-му році.Головний герой цієї стрічки – панкуватий, антисистемний сільський парубок Юрась. Після восьми років ув'язнення за хуліганство він повертається в рідне село й намагається вжитися в нову реальність. Початок 1990-их, Україна стоїть на порозі своєї незалежності, втім, не всі хочуть відпускати відмерлу совєтську дійсність – це протиставлення автентичного українського і затхлого радянського виразно окреслене у фільмі.У клубах уже танцюють самостійний рок-н-рол, Леонід Кравчук із радіоприймача обіцяє всім гідне життя. Юра прагне сповна вдихнути запах свободи, однак мусора досі не дають йому спокою, що, зрештою, призводить до трагедії.А ще тут дуже круті саундтреки від учасника першого фестивалю «Червона Рута» – «Panamerican», «Rock-n-roll» та «Чорні круки» гурту «Рутенія». Послухайте – модна музика! 😎

На одному подиху я прочитав «Під зіркою Лукаша». Легка, відверта, цікава, душевна книга. В ній письменник, драматург і сценарист Богдан Жолдак ділиться власними спогадами й спогадами своїх батьків – літераторів Олеся Жолдака та Єви Нарубіної – про нашого славетного перекладача-поліглота Миколу Лукаша, який володів 20-ма мовами. Є тут також інтерв'ю з видатним представником перекладацького цеху Григорієм Кочуром.Жолдаки добре знали Лукаша, адже він довгий час мешкав у них на квартирі. Парадоксальний, гротескний, стихійний інтелектуал-витівник, словесний чародій Лукаш став легендою за життя. Малим довго не говорив (навіть думали, що Микола німий), ще в школі почав перекладати, дорослим бігав навипередки з трамваєм, ночами слухав іноземні радіохвилі, був вегетаріанцем, запеклим антирадянщиком (уперто не хотів вступати в компартію), принципово непитущим і водночас найвеселішим у підхмелених компаніях, а свою кухню облаштував під бібліотеку.Класна книжка для знайомства з геніальним Лукашем. Наполегливо раджу!

Я приємно здивований, скільки актуальних, іноді контроверсійних роздумів переплела з інтригуючою детективною історією в романі «Веди свій плуг понад кістками мертвих» польська лауреатка Нобелівської премії Ольга Токарчук. Авторка без занудства торкається тем самотності, людської жорстокості, морального вибору, релігійності, потойбічності життя, захисту тварин, згубного впливу людини на природу, бюрократії й навіть дратівливих гендерних питань.Оповідь ведеться від імені відлюдькуватої, буркотливої, але доброї бабульки Яніни Душейко, яка мутить гороскопи, любить тварин, пильнує дачні будиночки і намагається допомогти поліції розплутати клубок загадкових убивств. У неї такі ж, як і вона, злегка притрушені друзі, що викликають симпатію.«Мурашки глибоко в мурашнику притуляються одна до одної, утворюючи таким чином великий клубок, і так сплять до весни. Як би мені хотілося, щоб люди теж так довіряли одне одному», – міркує пані Душейко.Мені дуже сподобалася ця книга. Вже запланував до читання й «Бігунів» 😎

Це Наталя Забіла, яка ввійшла в історію української літератури як дитяча письменниця. Можливо, ви читали її «Ясоччину книжку» або «Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда».В неї був закоханий юний Володимир Сосюра. Не знаючи, що вона одружена, у «Третій Роті» він писав: «Мені дуже сподобалась одна студентка. Вона була дуже красива ніжною і мрійною українською красотою з правильними рисами обличчя, тонкими крилатими бровами й довгими віями, за якими сіяли карі сонця її чудесних, глибоких, як щастя, очей. Це була Наталя Забіла. Я писав їй закохані записки, і раз запискою просив її прийти на цвинтар уночі, де часто молодь улаштовувала романтичні побачення».Також Сосюра згадує, як обізвав Забілу «безпартійною ідіоткою», за що добряче вигріб від неї: «Отруївся бананами, не дають гонорару, та ще й б'ють по морді». Після цього Наталя вибігла з кімнати, а роздратований Сосюра віддухопелив Забілиного чоловіка – письменника Антона Шмигельського, який потрапив під гарячу руку.Ось такі вони ці творчі люди 😃

Володимир Сосюра був красунчиком і завжди на своїх поетичних вечорах купався в оваціях. Утім, жилося йому аж ніяк не солодко. Про пережите він щиро й з нотками гумору розповів у відвертому автобіографічному романі «Третя Рота», який розпочав усередині 1920-их і завершив наприкінці 1950-их.Автор згадує своє бідне дитинство на димному, суворому Донбасі й на Кавказі, громадянську війну в Україні, в якій юний Сосюра брав участь спершу як петлюрівець, а згодом – як червоноармієць, описує власні любовні пригоди і складні стосунки з обома своїми дружинами – Вірою та Марією, яка виявилася аґенткою НКВС і стежила за Сосюрою. Пише про мистецьке покоління Розстріляного Відродження, про те, як деякі колеги цькували його й запроторили до божевільні.Місцями сторінки «Третьої Роти» забарвлені червоним пафосом: для прикладу, Сосюра боляче сприймав Голодомор і самогубство Хвильового, але водночас наївно захоплювався комуністичними ідеалами. Зрештою, така парадоксальність властива багатьом тогочасним літераторам...