Нарешті нарешті нарешті є ця обкладинка!!!!Сподіваюсь, це означає, що мій переклад «Інцидентів в нас удома» вже скоро буде на передзамовленні 🥹🌟Є ще одна частина роботи перекладачів, про яку говорять не так часто, бо це залежить від видавництва. Але зі ЩОС мені вже вдруге вдалося трішки долучитися до створення обкладинки, і це так захопливо!🌟У «Залізній квітці» я просила за можливості зробити синю обкладинку, бо цей колір важливий у книжці. А з «Інцидентами» мені довірили написати цілий бриф до обкладинки, і це був просто шикарний досвід 👀🌟Вам не передати мій захват, коли мені прийшли аж три неймовірні варіанти обкладинки від Ніки Агеєвої, і спочатку я не розуміла — як взагалі можна вибрати? Та зрештою ми з випусковою редакторкою Настею зупинилися саме на цьому варіанті, бо він якнайкраще передає вайб історії. 🌟Ця обкладинка нагадує мені, коли в дитинстві тебе вже вклали спати, але батьки ще не сплять, і крізь прочинені двері долинає трошки світла з іншої кімнати. Це світло різко контрастує з синюватою темрявою у твоїй кімнаті, і тобі починає здаватися, що у кутках щось ворушиться, а коридором до твоєї кімнати хтось скрадається. Ти ховаєшся під ковдру, дослухаєшся до звуків і чомусь знаєш — якщо покличеш батьків, вони увімкнуть світло, та в кімнаті нічого не буде. Але щойно вимкнуть, усе почнеться знову. Я дуже чекаю цю книжку і рекомендую всім фанатам горору 🌟А хай-но ви ще побачите розворот!#omc_translation
Буває оце, коли відгук написала, у своїй голові виставила, а потім зрозуміла, що на канал то не виставляла… виправляюся!🔍 Хоча на обкладинці пише, що це сучасний український детектив, я б радше назвала цю книжку драмою з елементами загадки / трукрайму. На звороті я прочитала, що авторка — сценаристка, і, можливо, тому ця книжка так нагадує український серіал, де від секретів та інтриг не встигаєш і охати.Що сподобалося:⏺Атмосфера села передана справді влучно — всі щось одне про одного та й знають, чутки поширюються за секунду, сварки не приховаєш. Дуже багато інтриг і скандалів, але, чесно кажучи, саме це й не здалося мені нереалістичним — іноді чуєш такі історії з далеких сіл, що й на голову не налазить. ⏺Гуцульська говірка, яка додала колориту й живості персонажам.⏺Слідчий Ромко, з якого Магда нещадно глузувала, але хоч він часом і тупив, та все одно багато де проявив риси істинного книжкового чоловіка (іф ю ноу ю ноу).Що не сподобалося:⏺Магда фактично не грала жодної ролі у розслідуванні — всі ниточки й факти падали їй в руки за випадковим збігом обставин. Вона сама майже нічого не розслідувала, і без неї історія йшла би практично таким самим ходом. Тому я й не називаю це повністю детективом, бо було багато моментів, де сюжет тягнув головну героїню.⏺У книжці присутня тема алкоголізму, і, як на мене, з нею не дуже вдало повелися. Магда заливає травму алкоголем, але при цьому її тверезі й п'яні думки аж ніяк між собою не відрізняються, і загалом оповідь людини, яка постійно перебуває під впливом алкоголю, мала б суттєво відрізнятися. Ще один тригер — зґвалтування. Моментами здавалося, що воно додане заради створення травми для героїні, бо я не впевнена, яка була його мета й що це мало розкрити.⏺Вгадаєте ви вбивцю чи ні, думаю, залежить від читацького досвіду в жанрі. Але кінець розчарував ще й тим, що Магда як персонажка не мала росту й ніяк не змінилася. Якби додати всього один-два розділи, це було б можливо, бо повернувшись у село й стикнувшись з минулим, Магда змогла закрити певні гештальти.📗 Загалом я би радила братися за цю книжку, якщо ви шукаєте чогось невеличкого й швидкого (бо її можна прочитати за вечір) і вас цікавить швидше соціальна драма, а не детектив.#omc_reviews
Щойно закінчила «Траурно ваш» і трохи злюся.💚Дуже давно хотіла її прочитати, бо по-перше, головний герой володіє похоронним бюро, а це дуже прикольний сеттинг для ромкому; по-друге, тут є (чи то пак мала бути) репрезентація демісексуальності, а для мене це в романтичних історіях дуже ріфрешінг. 🩵Троп «буркотун і сонечко» абсолютно точно не входить в список моїх улюблених (хіба якщо ролі реверснуті, тобто жінка виступає як буркотунка), але тут я його терпіла. Початок мені подобався, напруга між героями чудова, романтичні сцени прописані дуже гаряче, і тут все було добре. 💚Проблема трошки в іншому. Коли я стану президенткою, то забороню дурні конфлікти в третьому акті, бо останні відсотків 20-25 я вже просто прогортувала. Загалом причина, чому персонажі не могли одразу вступити в стосунки, була для мене доволі дурнувата, і різкий поворот думок героїні це потім довів. Оця відсутність логіки й стала головним недоліком, тому якщо вас бісить отаке в ромкомах, то я вас попередила. ❣️Далі щодо репрезентації демісексуальності. Це була радше згадка, а не репрезентація, бо Каллум вийшов цілком звичайним собі любовним інтересом, якому просто було важко ходити на побачення. Авторка просто вирішила: «Раз демісексуалам треба час, щоб захотіти когось у фізичному плані, я просто перемотуватиму час в тексті. Клас, це спрацює!». Мені не треба казати, що в грудні персонажі робили оце, а в січні оце, щоб я зрозуміла, що вони зблизилися. ПОКАЖІТЬ мені це! Перестаньте мені розказувати!Демісексуальність Каллума можна було показати багатьма способами, і маючи таку розкіш, як його пов, ми могли б справді побачити поступовість його симпатії, але цього не сталося. 💜Я знала, що в книжці зачіпатиметься тема втрати й горя, бо у головної героїні помер чоловік. Але його смерть здавалася просто причиною створити додаткову драму й конфлікт, і я не побачила в Ларк людини, яка справді горює.💜Читати я почала спершу в перекладі, але потім вирішила взятися за оригінал. У нашому виданні не було якихось грубих помилок абощо, але тексту потрібен хоча б один етап вичитки — багато де зберігалася англійська структура речення, і мене особисто це трохи вибивало. Тому я піду шукати якусь бабуську, яка викачає яйцем моє прокляття з книжками, які останнім часом розчаровують 🥲#omc_reviews #omc_romance
Анонс клубу one more scare на лютий — «Ні живі, ні мертві» Йона Айвіде Ліндквіста 🙌Звичайного серпневого вечора Стокгольм охоплює аномальна спека. Люди скаржаться на головний біль, місто ніби поринає в електричне поле: прилади і світло неможливо вимкнути, наростає паніка. Аж раптом усе припиняється. Надходить інформація, що у морзі прокидаються нещодавно померлі люди. По всьому місту родини отримують можливість знову побачити своїх близьких. Але чи справді це вони? Чи перемагає любов смерть? І яку ціну доведеться заплатити і живим, і мертвим?
1 місце є, тому якщо хотіли долучитися до клубу, забирайте 👀 — місце забрали. А ще одразу анонсую клуб на березень, бо книжка така, що швиденько її не прочитаєш.📼 «House of Leaves» — вже своєрідна легенда жанру. Головоломка, наукова стаття, метафікшен, химерні додатки, майже порожні сторінки з кількома словами — усе це закручує читачеві голову й ставить його на місце головного героя, який пробує розплутати загадку дивного документального фільму про будинок, що всередині більший, ніж ззовні. У цьому пості й у коментарях до нього я гортала книжку й показувала її дивні сторінки. Минулого року я її відклала через тотальну відсутність часу, але давно мріяла дочитати саме на клубі й сформувати власну думку про те, чи справді ця книжка варта такого хайпу. Якщо хочете долучитися до нас, велкам!➡️Пишіть в коментарі або в особисті: @a_e_black, якщо хочете долучитися до обговорення. На "Ні живі, ні мертві" маю одне місце (місце забрали), а на "House of Leaves" розглядаю можливість провести два клуби, якщо будуть бажаючі, тому поки місця не обмежую.Вартість клубу: 300 грн.Формат: онлайн.#omc_bookclub
У січні на клубі Вівату читали «Зимову орбіту», і це неочікувано виявилося наше найдовше обговорення 🤭Загальна оцінка клубу — 3.18, і мені трошки за це болить, але я читала цю книжку, щоб розслабитися і хев фан, і це й отримала. Мій особистий вердикт: ⭐️ 4/5❤️ 3.5/5🪐Про цю книжку катастрофічно мало говорять у нас, і якби у Рівному книгарка Наталя з Вівату не порадила її як відносно зимове чтиво, я б і не глянула. А дарма!💜Почитавши анотацію книжки, я винесла з неї головне — що це буде космічний гейський шлюб за розрахунком. Що ще треба?💜Враховуючи анотацію і відгуки англійською, мені здавалося, що це буде романтична книжка з елементами наукової фантастики. Гадаю, фанатам наукової фантастики тут буде забагато романтики, а фанатам романтики її буде замало. Проте чого точно вистачає, то це політичних інтриг і галактичних пригод. 💜Мені здалося, що авторка краще вміє розкривати світобудову й сюжет, а не романтику (хоча на клубі сюжет ми трохи рознесли). У певний момент фокус різко перескочив зі стосунків між героями і їхнього росту на сюжет, і власне за це я й зняла один бал. 💜Але й без того головна пара мені дуже сподобалася. Джайнан і Кієм наче є стереотипними протилежностями, але з перших секунд їхньої взаємодії відчувалося, що у них є класний потенціал.🩶Я люблю троп шлюбу за розрахунком (коли він здійснений толково), тому всілякі дрібні сцени з ними змушували пищати й дригати ніжками. Щоправда, я думала, що це буде дилогія, і, можливо, так було б краще, бо за одну книжку розкрити таку динаміку важко. 💚Окремо хочеться похвалити те, як авторка прописує свій світ, технології, політичні ігри. Було видно, що вона вклалася в цю історію і продумала все до дрібниць. Послухавши дівчат, я зрозуміла, що читала сюжет доволі поверхнево, бо мене більше цікавили персонажі, але мені хотілося відпочити й не аналізувати. 💙Читала я в оригіналі, тому авторський стиль мені дуже зайшов — попри сеттинг наукової фантастики, читалося дуже легко й весело.💓На ґудрідз пише, що це серія, але під час читання я випадково дізналася, що наступна частина про іншу пару — тож сміливо беріть «Зимову орбіту» і не чекайте!
✍Не знаю, чи ви це помічали, але при перекладі я часто бачу, як англомовні автори люблять додатково описувати дії. Це особливо стосується речень на взір "Він тягнеться до мене й торкається моєї щоки", "Я тягнуся і кладу руку йому на плече", "Вона тягнеться й бере телефон" (в оригіналі це все передається через reach out).Питання — навіщо? 👀І так ясно, що людина тягнеться рукою до іншої людини або предмета. Мене оце reach out дуже дратує, і я здебільшого його викидаю, хіба що людина тягнеться, а тоді опускає руку, але це вже інша ситуація.І ще одна фішка англомовних авторів: у них часто проскакує невпевненість. Наприклад, he seems to consider it, she seems unbothered, it feels like they are afraid. Здавалося б, що тут такого, але при перекладі це дуже помічаєш. Моя теорія: коли оповідь іде він першої особи, оповідач_ка не хоче з певністю приписувати іншим відчуття. Але я все одно стараюся таке редагувати, інакше здається, що в книжці ніхто ні в чому не впевнений.А чи є у вас подібні штуки, які вас дратують, і як ви їх перекладаєте?
1️⃣It depends, тому що останні пів року графік у мене ледь тримається на останній мозковій клітині, з якої я намагаюся щось витиснути. Якщо говоримо про стандартну книжку до 400 сторінок, це десь місяці два. 2️⃣Поки що із цікавих мені жанрів я ще не пробувала трилер, тому залюбки б переклала щось у цьому жанрі. Видавництва, hit me up 👀3️⃣Хай-но вийде друга частина, бо після кінця першої мене зʼїдять на клубі без продовження 😂4️⃣На саму перекладацьку роботу ні, бо інші видавництва пропонували мені тайтли тому, що я розповідала про свій досвід перекладу у соцмережах (я думаю, що вони знайшли мене саме так). Але це би точно повпливало на участь у подіях, бо видавництвам є сенс робити події по популярних книжках. Думаю, видавництва передусім звертають увагу на те, з якими жанрами ви працюєте, але якщо ви розповідаєте про переклад будь-яких книжок у блозі чи соцмережах, це точно буде плюсом для видимості.5️⃣Думаю, що це передусім залежить від того, що саме критикують. Я з таким не стикалася, але знаю, що видавництва можуть давати додаткові тестові, хоча їх і так можуть дати за потреби не через скандали, а щоб перевірити, чи є метч у перекладача з книжкою і авторським стилем. Знаю, що можуть припинити співпрацю з редакторами, які невдало виконували роботу, бо таке було у Вівату. 6️⃣Я стараюся тримати тарифи у діапазоні 200-250 грн. Мої видавництва ставилися до прохання підняти оплату з розумінням і завжди йшли назустріч, тому тут мені пощастило.#omc_qa
1️⃣Мені важко сказати, що аж прям так категорично. Бували випадки, коли правка стирала гру слів або сленг, тоді я відхиляла її і пояснювала. На щастя, зазвичай останнє слово все-таки за перекладачем, особливо якщо це принципове питання.Я уже звикла, що не всі правки обов’язково обґрунтовані якимось правилом, бо іноді це більше про особисті вподобання редактора — це слово подобається, а це ні. З таким підходом правки сприймати легше 😅2️⃣Я не можу сказати точно, бо я сама не вчилася саме на перекладі. Зі своїх теоретичних курсів в універі я памʼятаю дуже мало, але в нас і не був на це акцент. Скажу так: це не буде зайвим, але я б не сказала, що це необхідно. Особисто мені (та й думаю багатьом) практика допомогла набагато більше. Тому я б рекомендувала спробувати шукати можливості для практики на додачу до теоретичних курсів. Думаю, багато хто погодиться, що написання курсових і дипломів було суцільним стресом, навіть якщо тема подобається. 3️⃣The way я спочатку розписала відповідь, прочитавши питання як «книжки, які я хочу побачити в українському перекладі»… ☠«Зірки й кістки» Грабовської, бо це чудове середньовічне фентезі. «За Перекопом є земля», бо, наскільки бачу, вона перекладена тільки словацькою. «Майже хороші хлопці» заслуговують на іноземну аудиторію щоб припинили облизувати рускіх геїв«Промені Аласі» теж заслуговують на велику іноземну фанбазуЄ ще купа класних книжок, як-от фентезі Юлі Нагорнюк, але чи вшарять іноземці про «шо то за дівка, коли вуса, не як у Шевченка?». Не вшарять. І якнайбільше української класики!#omc_qa
Несу вам цікаве передзамовлення від видавництва Molfar 🫳🤲 «Пороховий Маг 01. Кривава Обітниця» для видавництва — особливий тайтл, адже це першопроходець у стежці з не ігровою літературою, а саме жанровою.Кривава то справа — скидати короля…Здійснивши переворот у королівстві Адро, фельдмаршал Тамас відправив на гільйотину корумповану аристократію та нарешті роздав хліб доведеному до голоду народу. Однак водночас це спровокувало війну на землях Дев’яти Держав, повстання фанатиків-роялістів і чвари за гроші та владу між, здавалося б, союзниками Тамаса: Церквою, профспілкою та найманцями.Обмежений у ресурсах, Тамас може покластися лише на своїх порохових магів, серед яких і його син, талановитий стрілець Таніель, а також на Адамата — поліційного детектива у відставці, відданість якого буде випробувано шантажем.Запроторені у вир війни та революції люди починають перешіптуватися про знамення смерті й руйнації та переповідати легенди про богів, що ходять серед смертних. Ніхто не хоче вірити подібним балачкам. А дарма…
📚 Мабуть, більшість із вас знають Molfar за ігровою літературою всесвітів Warhammer та WoW і японською літературою, а саме манґою та новелами. Однак тепер у них є нова гілочка з жанровою літературою, тож не упустіть новинку у жанрі епічного фентезі ⚔➡️ Передзамовити можна тут.А якщо вас більше цікавить манґа, за посиланням на вас вже чекають свіженькі передзамовлення 🌟#omc_ad
📎Послухала сьогодні лекцію "Мовні ігри та жарти: труднощі перекладу" від Літосвіти. Лекторкою була Ольга Ренн — редакторка у ВСЛ і перекладачка, і тему ми розглядали на прикладі дитячої серії про детектива Монтґомері Бонбон. До речі, книжка здалася мені дуже кумедною, тому я б і сама таке почитала 👀💭Після цієї лекції у мене тільки закріпилася думка, що для мене фінальним босом перекладу стануть дитячі книжки. Може, комусь здається, що там їх перекладати — проста лексика, простий сюжет, все ясно. Однак саме у дитячих книжках частенько буває ціла купа гри слів, неперекладних жартів і гумору, пов'язаного з реаліями. 💛Згадайте от наш дубляж мультиків — скільки там класних приколів, а все тому, що перекладачі добирають відповідники, які будуть зрозумілі дітям, але також повеселять і дорослих.📩 Найбільшою проблемою є те, що у дитячі книжки не наліпиш багато приміток, бо текст повинен бути максимально зрозумілий цільовій аудиторії перекладу. До того ж примітки й дорослим читачам часто не подобаються, як слушно зауважила Ольга — ба більше, за її словами, до редакції навіть листи пишуть з проханнями прибрати примітки (а інколи просять ставити їх в кінець книжки або розділу). ➡️Є непоганий лайфак, як зменшити кількість приміток, і він стосується не лише дитячих книжок. Ольга згадувала, як у тексті про Монтґомері Бонбона (насправді замаскованої під детектива дівчинки Бонні) траплялися такі англійські реалії, як-от скон, крампет або фіш енд чіпс. Щоб не ліпити всюди примітку, можна додавати пояснення у саме слово: булочка-скон, або ж просто перекладати якомога зрозуміліше: смажена рибка з картопелькою. ❓ Може виникнути питання: а чому просто не написати булочка без скона, та й по всьому? Але попри прагнення якомога ясніше передати суть для дітей, важливо також зберігати англійський контекст (або контекст будь-якої країни чи культури). Я особисто купу всього вивчила в дитинстві саме з книжок, тож так ми можемо водночас перекласти доступно й розказати щось нове.💡Ще одним цікавим аспектом стали приклади роботи з редакторкою. Іноді редаторка ропонувала інший варіант жарту чи перефразовувала текст, щоб додати йому комічності. Це тільки підкреслює, наскільки важливий погляд збоку, і що фінальний текст є продуктом командної роботи. Іноді важко відпускати гру слів, яка здається тобі геніальною, але тут важливо йти на компроміс там, де це необхідно. 📎Я визначаю цю межу отак: якщо зберігається підтекст оригіналу, то можна крутити різні варіанти — головне не втратити жарт чи не надати йому кардинально іншого значення.Загалом, мабуть, хоч дитячі книжки можуть мати менше символів, та час, затрачений на підбір ідеального відповідника, цілком компенсує коротший обсяг 🤭Хто мав досвід перекладу дитячих книжок, діліться прикольчиками чи викликами 👀#omc_translation
TGLIST.COM.UA
