NE:Urban

Університет третього віку при комунальному центрі «Турбота»: установа, що реалізує комплексні програми, спрямовані на задоволення потреб літніх людей та промоцію активної старості.Міста часто думають про дитячі майданчики та молодіжні центри, рідше – про спортивні об’єкти, та майже ніколи – про забезпечення активного дозвілля та навчання людей у віці 60+, обмежуючись лише соціальними пільгами. Це призводить до їхнього поступового виключення з міського середовища, що в той же час поглиблює й інші проблеми: погіршення ментального та фізичного здоров’я, ізольованість від процесу прийняття рішень, втрату професійних навичок тощо.Тож, університет третього віку – необхідна для міста установа, котора забезпечує людей 60+ якісним дозвіллям, фізичною активністю, навчанням, можливістю самореалізації та здобуттям нових навичок. Наразі у Чернівцях у центрі «Турбота» діють: кінозал, комп’ютерний клас, кабінет психологічної підтримки, факультет іноземних мов (вивчення італійської, англійської, української та румунської мови), факультет здорового способу життя, релігійні читання, історія світової літератури, основи комп'ютерної грамотності та ін. Надання послуг є безкоштовним.#Україна #Буковина #Чернівці

🚘 Вулиця Кохановського в Чернівцях – тупикова вулиця в самому центрі міста, котра впирається в пішохідну вулицю Кобилянської, сполучаючи її з основною вулицею міста – Головною. Наразі вона є запаркованою автомобілями під кутом до тротуару (так званою «ялинкою»). По вузьких тротуарах складно ходити, адже вони мають клаптикове старе мощення. На початку вулиці розташований відкритий контейнерний майданчик, в кінці – літній майданчик закладу громадського харчування. ОДР на вулицю Кохановського розроблена у 2023 році. Вона значною мірою вирішує наявні проблеми, але має певні недоліки, тож, як на мене, потребує коригування👇🔹 Ліквідації непотрібних знаків, які лише створюють візуальний шум, а не покращують безпеку дорожнього рух: знаку 2.4, таблички під ним 7.1.1, знаку 3.1, дубльованого знаку паркування 5.4.3 і табличок під ним 7.6.1 та 7.14, а також знаку 5.2.9🔹 Ліквідації жовтої рамки навколо знаку пішохідного переходу 🔹 Додання невеликих зелених зон між місцями для паркування, без зменшення кількості паркомісць🔹 Виконання вулиці в одному рівні (+-2 см між різними функціональними зонами) та відділення проїжджої частини стовпцямиЧому це все важливо? Вулиця Кохановського – це тупикова вулиця центру міста, яка впирається у пішохідну вулицю Кобилянської. Загалом таких вулиць є 5. Саме тому потрібно, аби ремонт вулиці Кохановського був зразково-показовим, що дозволило б реплікувати цей досвід на інші (або ж робити висновки щодо того, які рішення працюють, а які – ні).🚸 З хороших речей, які передбачені проєктом, є підвищений пішохідний перехід, антикишені та паралельне паркування. Важливо, аби тут було каналізування повітряних лінії і ринв. Чернівцям ПОТРІБНО перестати економити, відмовляючись від таких рішень. Тендер на реконструкцію вулиці Кохановського був оголошений у вересні 2024 року, але не відбувся. Тож, я вважаю, зараз хороша нагода внести необхідні зміни у проєкт. Якщо у вас є якісь пропозиції, або у ваших містах є схожі вулиці, діліться досвідом. В цьому плані варто опиратись на приклад вулиці Римлянина у Львові. #Україна #Буковина #Чернівці #ОДР

♿️ Погіршуємо доступність в погоні за доступністю: НСЗУ хоче паркомісця для людей з інвалідністю біля кожного медичного закладу, але думати НСЗУ не хоче! Очікування: хороша ініціатива, яка чудово працює і робить середовище доступним!Реальність: заклади намагаються погодити абсолютно недолугі схеми паркувальних майданчиків біля себе, адже в іншому випадку з ними розірвуть договори! НСЗУ не в курсі, що медичні заклади в Україні часто відкривались в рандомних спорудах комунальної власності, які не до всіх норм доступності можна пристосувати? НСЗУ не в курсі, що в цілому переліку випадків організувати паркувальний майданчик біля таких медичних закладів неможливо? Наприклад👇🔹 через вузькі параметри вулиці🔹 через розміщення споруди в історичному ареалі🔹 відсутність твердого покриття на вулиці В результаті медичні заклади хочуть погоджувати паркомісця перед своїми дверима, на тротуарі, на смугах руху, в близькості до пішохідних переходів. ЦЕ ВСЕ ПОГІРШУЄ ДОСТУПНІСТЬ! Таким чином, НСЗУ маючи бажання покращити доступність – лише погіршує її! Окрім того, так як НСЗУ не дає грошей на облаштування паркомісць для людей з інвалідністю, медичні заклади хочуть обмежуватись лише дорожніми знаками та розміткою, не передбачаючи інші інфраструктурні зміни для покращення доступності цих же паркомісць. Тож, з’являються БАЖАНІ паркомісця, але доступними вони НЕ Є. Усі збіги з реальними подіями – збіги. Як на мене, умови до обласної лікарні чи амбулаторії на 2 кабінети в житловому мікрорайоні повинні бути різними! П.С. Не пишіть мені про київські, дніпровські чи харківські вулиці, де облаштування паркомісць в більшості випадків реальне (!) через параметри вулиць! Нормативка повинна бути гнучкішою та відповідати нашій реальності, а не ігнорувати її. Спойлер: Україна не настільки багата країна, щоб одномоментно перемістити всі медичні заклади в доступні приміщення.#Україна #доступність #лікарня

У Чернівцях відбулося голосування за перехід трьох найбільших храмів міста з УПЦ МП (РПЦвУ) до ПЦУ: Собора святого Духа, Церкви святого Миколая та Церкви Петра та Павла. З 2019 року до початку повномасштабного вторгнення з УПЦ МП до ПЦУ в області перейшло 18 храмів, від початку повномасштабного вторгення до листопада 2024 року – 25. Проте вже цього року парафії активізувались, тому за 1,5 місяці відбулись голосування у 15 храмах області. Очевидно, УПЦ МП добровільно не передасть найбільші храми міста ПЦУ, тож очікую ДРАКИ! Цікаво, що віряни навіть не віддають паркувальний майданчик за собором, який нещодавно став комунальною власністю. Варто зазначити, що Буковинське єпископство функціонувало на території краю з кінця 1770-их років до 1873 року. Опісля його статус був підвищений до митрополії як окремої церковної одиниці, яка підпорядковувалась Константинопольскому патріархату. В румунський період митрополія підпорядковувалась Румунській православній церкві. Еклезіальна структура в Чернівецькій області стала частиною Московського патріархату лише у 1944 році, тобто з «споконвіків» російської церкви тут не було, як люблять заявляти деякі. #Україна #Буковина #Чернівці #доступність

У Львові на транспортному хабі, що на перехресті вулиць Бандери та Чупринки, відбуваються фінальні роботи щодо облаштування павільйонів очікування ГТ!У цьому контексті хочеться поговорити загалом про те, яким чином повинні виглядати зупинки. Чи є доступним, зручним і комфортним павільйон на три сидячих місця, якщо одномоментно на зупинці знаходяться 30-40 пасажирів, що очікують громадський транспорт? Очевидно, що ні. Саме тому у багатьох місцях містам України потрібно брати приклад зі Львова, облаштовуючи довгі та досить місткі павільйони (якщо для цього є технічна можливість). Не можна говорити про створення доступної транспортної інфраструктури, встановлюючи на важливих транспортних вузлах короткі 6-метрові зупиночки. З цього і випливає наступне питання: доступна зупинка ГТ – це тільки та, яка відповідає ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»? Типові зупинки – це дуже добре, але не треба цуратися і зупинок індивідуального проектування залежно від навколишніх умов і пасажиропотоку на конкретній ділянці.П.С. Львову треба перестати продовжувати договори щодо рекламних конструкцій у цій локації. Вони виглядають жахливо. #Україна #Галичина #Львів #зупинка

Одні – забороняють самокати, інші – культурні та розважальні заходи!По всій країні міські ради приймають купу абсолютно відірваних від реальності рішень, котрі сприяють виїзду людей за кордон і зменшенню доходів бізнесу. Все це, як у нас прийнято, виправдовується дією воєнного стану.Очевидно, розважальні заходи недопустимі в окремі трагічні дати, проте очевидним є і той факт, що якщо у молоді (а дуже часто саме вона ЦА таких подій) забирати можливість просто жити своє нормальне життя, то ця молодь дуже швидко знаходить спосіб поїхати з цієї країни. А бізнес на фоні і так не простої ситуації змушений поступово закриватись, адже не завжди здатен витримати обмеження в роботі чи додаткове податкове навантаження, а окрім того ще й доводити «небайдужим» мешканцям, що нічого поганого вони не роблять, а музика – це не щось шкідливе чи ганебне в часі війни.«А як там хлопці з нуля, їм приємно, що в тилу дискотека?», – основний аргумент, який можна почути. Не знаю, як у вас, але майже всі мої знайомі, коли приїжджають з фронту, хочуть мати змогу нормально відпочити, в тому числі й в барі, на дискотеці, в ресторані. І будучи вдома - чи не в першу чергу йдуть в той чи інший заклад, де, очевидно, буде грати музика і відпочиватимуть інші люди.#Україна #ЗГХ #Волинь #Дубно #заборони

Вулиця Ярошинської: провальна реконструкція, яка спонукала до розробки концепції односторонності вулиць цілого мікрорайонуНа жаль, вулицю Ярошинської спіткала та ж біда, що і деякі інші вулиці Чернівців: її запроектували як двосторонню, але опісля цього прийняли рішення про односторонність. Через це на ній не вийшло нічого зробити, окрім невеликого розширення тротуарів та кількох лунок для дерев, які тут з’являться згодом. Якби від початку було розуміння того, якою повинна бути вулиця Ярошинської та куди організувати по ній рух, можна було б знайти місце і для антикишень, і для паркування, і для ряду дерев, яких тут, очевидно, не вистачає. Тож, для того аби недопускати таких помилок у подальшому, було прийнято рішення щодо розробки концепції односторонності. Якщо коротко: з 25-ти вулиць цілого мікрорайону міста лише 5 можна залишити двосторонніми. Усі інші потрібно зробити односторонніми (в одну та іншу сторону почергово). На цю концепцію, маю надію, у майбутньому буде звертати увагу замовник робіт при наступних реконструкціях кожної з 25-ти вулиць, що були опрацьовані.П.С. Під «провальною реконструкцією» мається на увазі якість проектування, а не якість виконання робіт, адже пониження бордюрів на переходах тут нормативні, та й мощення ніби непогане. Але мені здається, що ми досягли того етапу, що реконструкції вулиць варто оцінювати не тільки по тому, чи стало на них рівно… #Україна #Буковина #Чернівці #вулиця #реконструкція

🚧 Найбільший у світі проєкт тактичного урбанізму на Контрактовій площі від Мікаеля Колвіла-Андерсена: опубліковані візуалізації TORV Kyiv, які викликали неоднозначну реакцію киян!Головним спонсором проєкту виступила данська компанія Novo Nordisk у співпраці з посольством Данії в Україні та Данським культурним інститутом. TORV Kyiv має на меті перетворити Контарктову площу на «динамічний, яскравий тимчасовий міський простір з травмочутливим дизайном для ветеранів і засобами для фізичної активності як для дітей, так і для дорослих».З однієї сторони це звучить дійсно непогано, проте є кілька але, які породили дискусію👇🔹 Відсутність попередніх консультацій з громадськістю 🔹 Презентація в РДА відбулась ще до того, як були здійсненні опитування, проведене мапування стейкхолдерів чи організовані воркшопи🔹 Відсутність врахування чутливості місця, якою є Контрактова площа, з точки зору історичного та культурного значення (мова не тільки про Середньовіччя, а й про Новітній час)Варто нагадати, що на реконструкцію Контрактової площі ще до повномастабного вторгення був проведений архітектурний конкурс, проте проєкт досі не реалізований. Наразі ж постає питання створення тут найбільшого проєкту тактичного урбанізму у світі? А чи варто тут? А чи варто так? А чи потрібно це зараз? 🎡 Очевидно, Контрактова площа наразі має вигляд асфальтового поля, яке ніяк не використовується, окрім як для пішохідного транзиту. Очевидно, площа має пропонувати більше сценаріїв використання, ніж це є зараз. Проте чи повинні ці зміни відбуватись у контексті «найбільшого проєкту тактичного урбанізму у світі»? Можливо варто дочекатись ресурсів на реалізацію того проєкту, який переміг у архітектурному конкурсі?Проєкт TORV Kyiv сам по собі є дуже хорошим, як і ідея оновлення Контрактової площі засобами тактичного урбанізму, але наразі опубліковані візуалізації не дають відповідей на купу питань, а також роз’ятрують болючі для багатьох киян рани, викликані складною та довготривалою боротьбою за площу.🏙 П.С. Після невеликих підрахунків було визначено, що проєкт тактичного урбанізму у Нью-Йорку більший, ніж пропонований у Києві. Фактчекінг, на який ви заслуговуєте!#Україна #Київ #тактичний_урбанізм #проект

Постійна біда України: міські вулиці перетворюють на траси, а траси – на міські вулиці; в результаті комфортними не є ні одні, ні інші!Об’їздні дороги Львова, Рівного чи Тернополя більше нагадують міські вулиці, аніж реальні об’їздні дороги крупних населених пунктів. На них можна купити продукти, меблі, рослини, автомобілі чи будівельні матеріали; на них можна відпочити, поїсти у ресторані, оформити страховку, відремонтувати побутову техніку тощо. Але до чого це все призводить? Тотальна забудова об’їздних доріг призводить до того, що вони не можуть виконувати свою основну функцію – швидкий пропуск транзитного транспорту, який не мав би затримуватись у межах міста або його околицях. Для того щоб скористатись усіма перерхованими вище послугами, в ідеалі автомобілісти повинні з’їзжджати з доріг державного значення на місцеві. Проте цього не відбувається. Усі з’їзди та виїзди з прилеглих територій відбувають безпосередньо на об’їздні дороги в одному рівні з купою зайвих лівих поворотів, що тільки збільшує конфліктних точок. Подекуди навіть з’являється необхідність облаштування регульованих перехресть, що негативно впливає на пропускну здатність. Проблема ще полягає у тому, що ОМС переважно сприяють забудові трас, які проходять їхніми територіями, адже активний бізнес суттєво наповнює місцеві бюджети. Відсутність стратегічного розуміння об’їздних доріг суттєво поглиблює проблему та інколи унеможливлює її вирішення у майбутнього, окрім як будівництвом нової об’їздної дороги [але нащо воно нам треба?].Законодавство України забороняє певні типи будівництва вздовж доріг державного значення, проте, як ми бачимо, ця заборона є формальністю, яку за бажанням та потребою можна обійти.#Україна #дороги

У Чернівцях нарешті відбувся перший перехід громади УПЦ МП до ПЦУ: у місцевості Рогізна на території Садгори! Варто зазначити, що це не перший храм, який перейшов до ПЦУ у Чернівцях, щоправда у інших випадках це стосувалось скоріше не парафіяльних церков, а сакральних споруд, що мають певні особливості використання: Гарнізонний храм на території госпіталю чи Каплиця-усипальниця на території кладовища. Наразі у місті є понад 20 церков ПЦУ, понад 20 церков УПЦ МП (РПЦ), 5 церков УГКЦ та 3 церкви РКЦ. Ці цифри є приблизними через те, що УПЦ МП приховує свої об’єкти, а часом релігійні організації храмами називають території, на яких поки відсутні безпосередньо самі споруди.Цікаво, а на такому важливому державному об’єкті, як СІЗО, церква досі не підпорядковується ПЦУ?📸 На фото: Собор УПЦ МП у самому центрі Чернівців, який незаконно використовує свою ділянку для паркування. Місто розірвало з релігійною громадою договір оренди цієї території, проте представники церкви перешкоджають комунальникам у доступі до неї.#Україна #Буковина #Чернівці #храм #війна