NE:Urban

6 жовтня. 18:00, Всесвітній день архітектури на Кудрявці. Запрошуємо колег-архітекторів та всіх, хто цікавиться розвитком міського простору, на особливу подію — онлайн-лекцію від Франциски Руш (David Chipperfield Architects Berlin — студії, що з 1998 року працює з делікатною реставрацією та перетворила виклик реконструкції історичних будівель на довготривалу експертизу збереження спадщини). Франциска Руш уже 26 років працює у David Chipperfield Architects Berlin. Зараз вона очолює проєктну дизайн-групу, що спеціалізується на роботі з пам’ятками архітектури та історичним середовищем. Під час лекції Франциска представить три знакові проєкти студії: Новий музей у Берліні, Національний археологічний музей в Афінах та студію Якобі в Падерборні. Мова піде про реставрацію, збереження та трансформацію історичної тканини міста і про те, як сучасна архітектура може вести поважний діалог з минулим, створюючи міст між епохами. Долучитися до лекції можна у двох форматах: Офлайн — у просторі Кудрявка (реєстрація обов’язкова, але кількість місць обмежена) Онлайн — посилання надійде всім зареєстрованим учасникам.Тих, хто завітає офлайн, після лекції чекатиме приємне неформальне продовження — дружній нетворкінг, можливість поділитися думками й зав’язати нові професійні контакти. Заповніть форму та оберіть зручний для себе формат участі: https://kudriavka.com/event/archDay_06.10.2025 Важливо! Лекція англійською мовою. До зустрічі 6 жовтня о 18:00 на Кудрявці. Початок онлайн-лекції - 18:30#Україна #Київ #анонс #захід

Відпустовий центр блаженного Симеона Лукача: благоустрій, який заставляє страждати (?) Я не буду писати, що я думаю про реалізацію такого грандіозного об’єкта під час повномасштабної війни. Я не буду писати, чи подобається мені архітектура комплексу. Я не буду писати, чи мають наші міста (на відміну від церкви) кошти на будівництво таких об’єктів. Я зосереджусь винятково на благоустрої і доступності, тобто на об’єктивних речах, які можна оцінити. 🔹 Пониження бордюрів. Вони відсутні, а точніше – виконані лише формально (залишені по 5-7 сантиметрів). 🔹 Укриття. Вони відстуні, а точніше – їх не передбачили в проєкті (?). На території є листочки, які вказують, що укриття знаходяться в найближчих селах. 🔹 Озелененння. Воно відсутнє, а точніше – висаджені лише декоративні дерева, які не будуть давати тіні, та низькоякісні саджанці, які не переживуть перших двох зим. 🔹 Тип мощення. Обрана найдешевша й найгірша вулична плитка – «Старе місто». 🔹 Ухили та пандуси. Попри наявність величезної території, у проєкті – велика кількість фізичних бар’єрів.🔹 Вбиральня для людей з інвалідністю. Вона відсутня, а точніше – облаштована «для галочки». Окрім широких дверей і поручня, в цій вбиральні немає жодних інших засобів доступності. Реалізація проєкту відбувалась в часи повномасштабного вторгення. Судячи з контексту, можна припустити, що ймовірно у церкви є трішки грошів. Щоправда немає розуміння того, як правильно їх витрачати. #Україна #Франківськ_обл #Галичина #Старуня #храм

Керівництво тернопільської школи №4 не тільки знищило історичне вікно, але й перешкоджає його поверненню у будівлю після реставрації, збір коштів на яку організувала ГО «Брами Тернополя»!Припис за незаконну заміну вікна керівництво отримало від Тернопільської ОВА ще у 2024 році. Адміністрація навчального закладу його успішно проігнорувала. Щоправда, вже у червні 2025 року директорка на засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини переконувала, що слідуватиме рішенню цієї ради, яке б воно не було. Попри те, що вже кілька місяців як усі профільні структурні підрозділи ОДА та міської ради дають дозвіл на поверенення історичного вікна на його рідне місце, адміністрація школи далі блокує повернення. Основний аргумент керівництва навчального закладу полягає у тому, що немає доказів, які б свідчили, що вікно дійсно автентичне (буцімто перед нами — радянська решітка). Щоправда автентичність вікна затвердили не тільки реставратори, а й Тетяна Казанцева — доцентка та історикиня архітектури і Тетяна Балукова — начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. Варто зазначити, що порятунком демонтованого та порізаного на шматки вікна займалась ГО «Брами Тернополя». Це стосується усіх робіт: від транспортування до пошуку реставраторів. KARP Restorer нарощували метал у місцях, де він був відсутній та зібрали вікно по шматках. Скло у вікно вставлятимуть під час монтажу.#Україна #Галичина #Тернопіль #реставрація

Львів продовжує відвойовувати тротуари для пішоходів!Я міг би написати і такий заголовок: «Львів продовжує боротьбу з МАФами». З однієї сторони це було би правдою, з іншою – трішки змістило би акценти. Тому що Львів, як і деякі інші міста, не вважають МАФи – всесвітнім злом, якого треба позбуватись. Так вийшло з певних історичних причин, що МАФи з’являлись на тих чи інших локаціях без врахування планів міста і потреб мешканців.Якщо МАФ стоїть таким чином, що це заважає руху пішоходів або облаштуванню велоінфраструктури, то цей МАФ потрібно ліквідувати, незалежно від того, який хліб у ньому продавали. І це не є утиском малого бізнесу. Особливо у тих випадках, коли цей МАФ початково був облаштований з порушеннями законодавства. Проте, це стосується і законно побудованих МАФів, адже контекст змінюється, і бажання влади не продовжувати дозвільні документи на конкретний об’єкт – закономірний процес. До речі, цікавий факт: облаштувати без дозволів МАФ – досить просто, а ось місту знести незаконний МАФ – часом потребує не одного року роботи та судових процесів.📸 Vladyslav Muravskyi#Україна #Галичина #Львів #МАФ

🌳 Що таке екосистемні послуги дерев, як та навіщо їх вимірювати? Цього літа волонтери разом з Центром розвитку громад і територій проводили польові дослідження дерев у Павлівському садку Києва: заміряли стовбури, відмічали розташування на мапі, оцінювали стан крони. Все для того аби встановити цінність кожного окремого дерева та місцевої екосистеми загалом.Вчора відбулась публічна презентація результатів, якими я ділюсь з вами!🌬️ Дерева садку щороку очищують 143 кг забруднюючих речовин: економічна цінність таких послуг близько 153 тис. грн на рік!🌊 Місцеві дерева протидіють підтопленням: щорічно вони перешкоджають ≈ 225 м³ поверхневого стоку, що відповідає економічній вигоді близько 15 тис. грн.☣ Зберігання вуглецю еквівалентно викидам СО2 від 134 автомобілів або 55 односімейних будинків!💲 Загалом відновна вартість досліджених міських дерев склала 31,3 млн гривень!Про всі показники екосистемних послуг та методологію дослідження читайте у повному звіті: https://arcg.is/0m1u4z0#Україна #Київ #озеленення

🚵‍♂️ Площа Лема у Львові: на чи не найскладнішому перехресті міста облаштована велоінфраструктура!Очевидно, ця ділянка потребує реконструкції та повного перепланування, але є усвідомлене розуміння того, що найближчим часом це не відбудеться. Тож, було прийнято рішення реалізувати тимчасові покращення мобільності на перехресті, що передбачало проведення наступних робіт.🔹 Облаштування доступних пішохідних переходів через 4 вулиці🔹 Створення відділеної делініаторами велосмуги 🔹 Облаштування велопереїздів через 5 вулиць🔹 Створення двосторонньої велодоріжки між вулицями Сахарова та Вітовського🔹 Відремонтовані 3 трамвайні зупинки🔹 Встановлення антипаркувальних стовпчиків Ці зміни – це спільна та складна робота двох районів міста (Галицього та Франківського), ЛКП «Львівелектротрансп» та Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР. І що найголовніше: залучення громадськості, презентація та обгооврення проєкту, а також інформування містян про процес проведення робіт та їхні результати! 📸 Орест Олеськів#Україна #Галичина #Львів #велоінфраструктура

👩‍🦯 Вперше в Україні: у Рівному запустили безбар’єрний маршрут, побудований за кошти приватних інвесторів!Ініціатор — підприємець та філантроп із Дніпра Микита Плясов – засновник благодійного фонду «Корабель допомоги». Профінансували будівництво маршруту приватні інвестори. Влада Рівного взяла на себе заміну дорожнього покриття, озеленення та благоустрій прилеглих територій.🔹 З позитивних речей, які вдалось облаштувати: підвищені переходи та безбар’єрний тротуар через багато заїздів на прилеглі території, антикишені на одному з перехресть, поділ тротуару на функціональні зони, встановлення стовпчиків та тактильної плитки, а також забезпечення підходу до однієї зупинки. 🔻 Проте, на маршруті досі залишились бар’єри, такі як: відкриті дощоприймачі, стара плитка на окремих ділянках («Старе місто» та косточка), пошкоджена тактильна плитка, ненормативний пандус, відсутні платформи на зупинках громадського транспорту, відсутність понижень на двох пішохідних переходах, бетонні блоки посеред тротуару та парковка на тротуарі біля ОВА. Ініціатор створення безбар’єрного маршруту вислухав зауваження та пообіцяв передати їх місту для усунення частини недоліків. Також у планах – продовження ремонту на частині вулиці Симона петлюри та проспекті Миру.#Україна #Волинь #Рівне #доступність

Якщо трасу М-09 Львів – Рава-Руська розширюють, то що ж чекає на цю зупинку в селі Смереків, розташовану близько до проїжджої частини?Більшість українських мозаїк у публічному просторі — від наївних до унікальних і технічно витончених — досі залишаються поза межами охоронного статусу. Вони зникають — і часто не стихійно, а через байдужість або навмисне знищення.Існують ініціативи, які документують та досліджують ці твори. Але водночас є ті, хто з найкращих намірів, проте без розуміння контексту, перетворює мозаїки на носії гасел. При цьому в багатьох селах подібні зупинки — єдині візуальні сліди мистецтва у публічному просторі.Я публікував на каналі понад сотню прикладів — і впевнено можу сказати, що абсолютна більшість із них не мають жодного пропагандистського навантаження. Навпаки: часто мозаїки відображають локальні сюжети, пов’язані з історією, побутом, довкіллям.Нам потрібна публічна розмова: як осмислювати цей тип мистецтва, як із ним взаємодіяти далі, і як саме варто його зберігати. Алгоритми охорони мають з’явитись — і бажано до того, як зникне чергова зупинка.#Україна #Галичина #Львів_обл #Смереків #зупинка #мозаїка

У Львові та Чернівцях наразі проводять ідентичні за своїм змістом роботи, проте підходи до їхньої організації різні! Мова йде про заміну грубого колотого каменю на безфаскову плитку на кількох пішохідних переходах. Також у межах робіт відбувається пониження бордюрного каменю та облаштування тактильної плитки. Все нібито добре, проте є різниця…Львів: проводить презентацію проєкту за 2 місяці до реалізації, обговорює наміри з мешканцями міста, коректно подає інформацію у своїх соціальних мережах з акцентом на безбар’єрність та доступність, а також інформує громадськість про проведення робіт безпосередньо на локації.Чернівці: нікого ні про що не повідомляють, некоректно подають інформацію у соціальних мережах без жодної згадки доступності чи безбар’єрності. Як після цього хотіти мати запит у громадськості на покращення міського середовища – загадка. Коли я кажу, що комунікаційники міської ради не справляються зі своєю роботою, я маю на увазі саме такі випадки. Робити покращення міського простору – мало, потрібно вміти правильним чином про них комунікувати (і не тільки після закінчення робіт, а й у процесі планування).П.С. Сам ремонт переходів – що у Львові, що у Чернівцях – чудова ініціатива. Проте у Львові вона дасть значно більший ефект, адже до неї долучена громадськість: як безпосередньо, так і комунікаційно. #Україна #Галичина #Буковина #Львів #Чернівці #доступність #перехід #порівняння

У центрі Луцька зʼявився новий публічний простір — «Майстерня місця»!Це відкрита локація, котра може змінювати залежно від того, хто й для чого її використовуватиме. Тут можна організувати книжковий клуб, майстер-клас, арт-виставку, акустичний вечір, тренінг презентацію або просто зустрітися потеревенити, чи пограти в настільні ігри з друзями , коли простір вільний від подій. Кожен охочий зможе тимчасово «привласнити» простір для своєї події. Для цього працює телеграм-канал та календар, де можна перевірити доступність локації на конкретну дату й час і забронювати її.Простір працюватиме протягом одного-двох теплих сезонів, після чого конструкції можуть бути перенесені в інші частини Луцька — або навіть в інші міста чи селища.Команда «Майстерні місця» дотримується принципів відкритого дизайну і готова ділитися кресленнями модулів із тими, хто хоче створити подібний простір у своєму місті чи селищі. Кожна нова поява може мати свою назву, форму і наповнення — усе залежить від контексту, потреб і спільноти, котра буде її творити.Проєкт реалізує платформа «Алгоритм дій» у межах програми Urban Vision Lutsk у співпраці з misto.cafe. Автор ідеї — дизайнер і урбаніст Андрій Батін, конструктор — Олександр Ляпін.#Україна #Волинь #Луцьк #ГП