Telegram statistics channel - @natureprotectionukraine

Ще в кінці минулого року УП оприлюднила фінансування індустріальних парків. Перші в списку - деревообробні підприємства Юрушева.«Коростень» (Житомирська область) — будівництво під’їзної дороги до індустріального парку — 83,57 млн грн;«БФ ТЕРМІНАЛ» (Закарпатська область) — будівництво залізничної під'їзної колії, будівництво ЛЕП 110 кВ, будівництво ПС 110/10 кВ, реконструкція ВРУ 110 кВ на ПС 110/35/6 кВ — 137,977 млн.Тому треба пам'ятати - всі ці заяви лісової галузі про скасування ОВД, перехід на наближене до природнього лісівництва, запровадження вибіркових рубок, будівництво нових лісових доріг в Карпатах це все в першу чергу для забезпечення сировиною нового деревообробного заводу Леоніда Юрушева в Батьово на Закарпатті. За рахунок збільшення інтенсивності рубок всіх видів в Карпатах, поближче до заводу.А решта - то просто гарні слова, зміст яких міняють в залежності від того в які вуха їх заливають.Можна дати потрібний ресурс деревообробці "в довгу". Наведенням ладу в штучних хвойних лісах Полісся по прикладу колишнього Тетерівського лісгоспу. Збільшивши масштаби проведення проріджування і прохідних, а потім маючи нормальні запаси у віці головного користування і нормальний санітарний стан лісів.А можна дати "тут і зараз" - побудувавши нові лісові дороги в нерубані високогірні і заболочені ліси. Вибраний на жаль саме другий шлях.

На днях прийняли нову постанову про правила рубокТекст можна поки що побачити на сайті КМУhttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-deiakykh-postanov-kabinetu-ministriv-ukrainy-shch-a1239Основна суть - ввели в законодавче поле всі ці рубки, які робились роками але по яким була відсутня нормативка. Тіпо як рубки небезпечних дерев, будівництва лісових доріг тощо.Це явно наслідок діяльності правоохоронців. Це добре. Ввели ще і пару гарних обмежень - тепер лісові дороги не можна будувати в усіх ПЗФ крім парків, а там якщо зубата НТР то теж цього не дозволить.З іншого, є тепер великі ризики що лісівники почнуть як завжди маніпулювати з призначенням рубок. Ну наприклад дуби біля річок раптом стануть "небезпечними" навіть в глибокому лісі. Ну і що мені приємно, лишили рубки формування протипожежних узлісь. Цю їдею спільно з Сергієм Зібцевим ми стали рухати ще в 2021 році. Дуже хочеться аби не почали це дискредитовувати, а робили де дійсно потрібно.Так, природоохоронець може просувати введення нових видів рубок))

Десь останній рік став трохи занурюватись в тему просторового планування земель і різних стратегічних документів на рівні ОТГ.Бо це закладе фактично основу землекористування на цих територіях на роки наперед.І більшість документів які я бачив - ну дуууже слабкі з природоохоронної точки зору. Прописані максимально загально максимально загальні речі, закрито очі на багато порушень.Але от документи, які зробило "Діпромісто" для Вінницької ОТГ - реально класні.В реєстрі СЕО можна скачати сам проект , і починаючи з 109 сторінки йдуть цікаві карти https://my.eco.gov.ua/SEO-InfoDoc?docNumber=14-06-684-23Одна з них називається "Конфлікти і загрози природокористування". Хоча "існуючі конфлікти" - це походу порушення природоохоронного законодавства.Наприклад виявлені ними розорення схилів більше 7 градусів чи не дотримання санітарних та водоохоронних зон.При цьому і до цього звіту у Міндовкілля є зауваження в контексті річок, тобто все-все не врахували навіть і в цьому випадку.Але все рівно це на порядок краще, всього що я бачив раніше.Тепер цікаво яка буде позиція Вінницької міської ради. Якщо вони затвердять цей документ - то значить будуть зобов'язані якось ці наявні порушення виправляти.Буду слідкувати)) П.С. Знаю що мене тут читають журналісти і активісти. Так от, дуууже раджу періодично дивитись в реєстрі СЕО по території вашого інтересу інформацію про розробку таких документів. І на сайти ОТГ періодично заходити. Чим раніше ви дізнаєтесь про те, що такі документи роблять - тим більше шансів щось виправити!

Не хочу аби цей канал виглядав як якийсь піар-канал прокуратури, але блін - зараз це фактично єдиний орган який працює системно над захистом природи! Вчора Волинська обласна прокуратура повідомила що зберегла 12 га самосійного лісу, бо суд визнав бездіяльність Маневицької ОТГ яка не захотіла визнавати самосійки. В реєстрі судових рішень є більше , рішення звучить як : "Зобов`язати Маневицьку селищну раду вжити вичерпних заходів щодо зміни угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номер 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель."При чому це не поодинокий кейс, я вже писав що прокуратура подала такі позови системно. Є аналогічні рішення і по Чернігівщині.Зважаючи що новий регламент ЄС по знелісненню чітко відносить самосійки до лісу, і їх розкорчовка призведе до ризиків доступу на ринок ЄС не тільки продукції деревини, але і сої. Тому от зараз модно коли всілякий бізнес який віджав ліси і прибережки а-ля Мазепа розповідає як "прокуратура заважає економіці".Так от, тут прокуратура навпаки, допомагає зберігати ринок ЄС для наших виробників)Ну і я рідко хвалю лісівників, але в судовому рішенні згадано що "В додаток до вказаного клопотання на адресу Маневицької селищної ради Північно- західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства скеровано KML файл для Google Maps із самозалісеними земельними ділянками, серед яких зазначалося про необхідність віднесення до самозалісених земельної ділянки з кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га. На підтвердження факту наявності самозалісених ділянок використовувалися копії матеріалів Геоінформаційної системи лісових ресурсів України"Я мав можливість ознайомитись з цією системою - і це просто топ. Дозволяє якісно визначати самосійні ліси, інтеграція з кадастром, картами лісів різних користувачів, можна відразу формувати клопотання. І багато-багато іншого. Респект колективу ВО "Укрдержліспроект" які це розробили і підняли.Сподіваюсь що люди "на горі" теж розуміють важливість цієї системи і будуть максимально підтримувати її розвиток.

Запрошуємо на семінар «Євроінтеграція, охорона природи та ліс» (онлайн)!11-12 жовтня ННІ природничих наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького проведе відкритий навчально-практичний семінар «Євроінтеграція, охорона природи та ліс».Серед організаторів – Українська природоохоронна група, а також ЧНУ ім. Б. Хмельницького, Національний природний парк «Холодний Яр», ГО «Екосоціум».Ліс – це унікальна природна екосистема. Вона забезпечує величезну кількість екосистемних послуг і виконує комплекс надзвичайно важливих функцій: від економічних і соціальних до рекреаційних, від забезпечення потреб в деревині до збереження рідкісних видів флори та фауни.Євроінтеграція України ставить нові виклики перед лісовим господарством України. Стратегія біорізноманіття ЄС, Лісова стратегія ЄС, регламент із протидії знелісненню, закон про відновлення природи, Оселищна директива ЄС вимагають екологізації чинних лісівничих практик та формування нових підходів лісогосподарювання на основі ідей сталого розвитку.На семінарі розкажуть:🌿 Як має виглядати справжній ліс і чому посадити молоді дерева рядочком на зрубі не значить відновити ліс?🌿 Як організоване лісове господарство України та що там не так?🌿 Хто і як вирішує – де проводити рубки? Вони законні чи ні?🌿 Навіщо ЄС вимагає від країн-членів рахувати пташок в лісах та зберігати мертву деревину в лісі?🌿 Що таке лісове оселище та хто там має селитися?🌿 Як пов’язані ліс і політика та ін.Перший день семінару відбуватиметься в університеті, другий – в національному природному парку «Холодний Яр».Пряма трансляція першого дня – на нашій сторінці у фейсбуці. Початок об 11:00.Основний доповідач – наш колега Петро Тєстов, керівник експертного відділу Групи🐜, 13:20.

«Зелене» біопаливо з радіаційних та забруднених внаслідок війни земель – нове ноу-хау аграріїв! Ви собі й уявити не можете, що пропонують депутати аграрного комітету Верховної Ради цього разу!Мова йде про законопроєкт №12058, першим автором якого є голова комітету Олександр Гайду. Мета – дозволити і стимулювати вирощування енергетичних та олійних рослин на деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених землях. Тобто тих, що підлягають консервації. Для того, аби отримати біопаливо.Це не тільки абсурдно з точки зору логіки, але й шкідливо для природи і здоров’я людей!По-перше, це суперечить головній ідеї консервації, а саме припинення розорювання земель і відновлення їх до вигляду природних екосистем.По-друге, а чи це не узаконення незаконного використання земель, які підлягають консервації? Щоб мати можливість легального вирощувати соняшник чи ріпак там, де це зараз є нелегальним?По-третє, енергетичні та олійні культури якраз найбільше виснажують ґрунт і призводять до ерозії. А тепер уявіть, скільки буде вноситися в ґрунт добрив і якої концентрації, аби на вже деградованих землях виростити соняшник.Четверте, автори пропонують використовувати для цього забруднені внаслідок військових дій землі. Ті, де вирощувати щось просто небезпечно для здоров’я людей. А спалювати, виходить, безпечно? Самі ж автори законопроєкту пишуть, що вирощування енергетичних рослин на техногенно забруднених землях дозволить очистити ґрунт. А куди далі подінеться те, що увібрали ці енергетичні рослини, якщо з них зроблять, наприклад, пелети?П'яте, автори пропонують ще й особливі умови для вирощування цих культур. Мінімальний строк оренди земель має бути 10 років, ціна оренди - найнижчою з можливих, і на додачу ще й субсидії від держави.І останнє. Про потребу консервації земель пишуть не тільки екологи, але й вчені-агрономи, з Академії аграрних наук України. Купа державних стратегій, законів, міжнародних зобов'язань вимагають збільшувати площу пасовищ і сіножатей. Саме консервація земель таким чином є найбільш науково обґрунтованою.Ви запитаєте, яке відношення аграрії мають до біопалива? Все просто. Багато відомих агрохолдингів, що обробляють мільйони гектарів земель, мають дочірні компанії, які вирощують рослини для біоенергетики. За дивним збігом, багато депутатів аграрного комітету якраз мають відношення до аграрного бізнесу. Як і високопосадовці Мінагрополітики.Жодної надії на те, що «аграрна» законодавча і виконавча влада думатиме про збереження земель чи здоров'я українців, у нас немає.Ми закликаємо депутатів екологічного комітету та Міндовкілля зробити все, аби не допустити прийняття цього законопроєкту!

Інколи люди дивуються, а звідки я знаю що хтось розробляє якийсь законопроект чи постанову. Або хто кому написав який лист.Секрет дуже простий)1. Згідно закону про публічну інформація переписка органів влади - це публічна інформація)2. Деякі органи влади, як Міндовкілля чесно виконують вимоги законодавства і ведуть реєстр переписки) 3. Всі проекти постанов,законів,наказів (НПА) проходять громадське обговорення.Там є грубо кажучі два типа - регуляторний НПА і нерегуляторний НПА. Чим вони відрізняються кому треба і так знає, хто не знає - може погуглити.Але регуляторні НПА оприлюднюються у двох місцях - на сайті відповідного органу в розділі "регуляторна діяльність" (наприклад ось він на Міндовкілля) та на сайті Державної регуляторної служби. Неругуляторні - десь в розділах "консультація з громадськістю" чи "громадське обговорення". Наприклад на Міндовкілля.Інколи буває що органи влади "хитрять" і не оприлюднюють проекти актів)) Але на то і є реєстр листів))От наприклад я виявив що в серпні місяця Міндовкілля хотіло внести зміни до переліку видів діяльності які не підлягають ОВД в контексті пожеж лісів. #інструменти_природоохоронця

Чому погано коли держава віддала монопольне право реалізовувати деревину приватним організаціям (товарним біржам) без встановлених самою державою правил? Простий приклад.Лише в актуальних аукціонах за останні 4 дні, на одній з бірж, Українській універсальній, є 33 аукціона з участю деревини заготівлі 2023 року.Зараз серпень 2024, якщо хтось забув.Якщо поклацати по ним - то можна зустріти дуже цікаві лоти, як наприклад березу чи вільху сортів A та B заготівлі 2023 року. Я не є експертом в питаннях зберігання деревини - тому порадився в 3-ма людьми, які безпосередньо цим займаються. І вони підтвердили що шанси, що за такий час деревина не втратить технічну якість - доволі сумнівні. Ну логічно, лежати мінімум 8-9 місяців, в тому числі у спеку. Деякі деревообробники взагалі такі лоти не беруть. Ну це логічно - якість втрачена. А пересортицю на нижчій сорт лісники не хочуть робити, бо тоді спитають у них.Якби інформація про хід аукціонів і їх переможців була б у форматі відкритих даних - можна було б відслідкувати які фірми купляють таку деревину, хто їх власник і що ще вони купляють у тих-же філій. Бо це дивно ж правда, якщо хтось купує деревину на таких поганих умовах? Чи може взагалі це потім списується чи пересортується? Не знаю, немає інформації і розслідування зробити неможливо. Ну і знову передаю "привіт" ДП "Ліси України", у яких екологи винні що не дають їм більше рубати - але при цьому заготівля 2023 року досі не продана)

​​Пам’ятаєте законопроект 9516? Той самий, який має спросити суцільні рубки в Карпатах та інших лісах, скасувавши оцінку впливу на довкілля для санітарних рубок.  Нещодавно ми отримали лист-відповідь від Генерального директорату з питань довкілля Єврокомісії. ЄС поділяє стурбованість громадськості щодо 9516. Ухвалення законопроєкту порушить вимоги законодавства ЄС, послабить природоохоронну складову в управлінні лісами, збільшить ризик вирубки здорових дерев та спроможність компетентних органів не допускати зловживання та порушення. На ризики в частині боротьби з незаконними рубками вказували й українські компетентні органи – Спеціалізована екологічна прокуратура.  Проти законопроекту виступили понад 30 природоохоронних організацій з усього світу, які працюють над збереженням лісів і розслідуванням незаконних рубок.  А антикорупційний комітет Верхової Ради визнав, що 9516 не відповідає вимогам антикорупційного законодавства і може призвести до зловживань та безконтрольної вирубки лісів. Чи зупинить це ДП «Ліси України» в їхніх постійних намаганнях проштовхнути закон? Навряд чи. Бо їхня мета – знищити незалежний контроль за призначенням суцільних санітарних рубок. Євроінтеграція їм не потрібна, головне – побільше рубати.  Ми ж сподіваємось, що Уряд та Верховна Рада дослухаються до Єврокомісії, антикорупційників, правоохоронців та громадськості. Вимагаємо не допустити ухвалення цього законопроекту!

​​У мене є друзі-природоохоронці в Польщі Fundacja Dziedzictwo Przyrodnicze Займаються вони в першу чергу збереження цінних з природної точки зору лісів, але не тільки.До повномасштабки вони допомагали в навчанні українських природоохоронців практикам охорони природи в ЄС. Після повномасштабки - їздили передавали авто, гуманітарку та іншу волонтерку. Пробили проект по навчанню тактичної медицини і закупили тренажери для такмеда. Наші хлопці і дівчата, правильні)Але мова про природоохорону) А у них є цікавий проект "Wieczne Lasy".Суть проста - за донати від людей та бізнесу вони викупають те що на українській чиновницькій мові називається "самосійні і необілковані ліси на землях запасу". Приватних землях. Аргументи їх дуже прості. Хочеш компенсувати свій вуглецевий слід? Допоможи створити ліс! При цьому не садити дерева - а просто купити ділянку, де ліс виросте сам."Nie musisz sadzić drzew i lasu. Wystarczy oddać przyrodzie skrawki łąk, pól i mokradeł. Las urządzi się sam, pod warunkiem, że pomożesz nam wykupić ziemię, gdzie urośnie Wieczny Las."Поки таких лісів у них 35 га, і по ще багатьом ділянкам тривають переговори і процедури купівлі. Багато з них це вологі луки чи болота, на межі з одним з національних парків.Чи хочу я, аби щось аналогічне було в Україні?З одного боку так - це значно кращий варіант для залучення міжнародних кліматичних коштів ніж заліснення зрубів під виглядом "екологічної акції" (як це робить ДП "Ліси України")З іншого боку - у нас є, на відміну від країн ЄС, сотні тисяч гектар таких земель де ліс або вже вирос. Або виросте якщо просто перестати втручатись. І вони комунальної та державної власності. І дуже тупо буде їх спочатку віддеребанити, а потім викупляти. Простіше відразу зберегти і передати або під лісівників або під ПЗФ. Хоча не сумніваюсь що якісь ушлі і прогресивні голови ОТГ наріжуть собі 2 га десь на болоті, а потім через років 10 будуть брати на них дотації від ЄС чи викупляти назад за кліматичні кошти)