Кава з Мудрим☕️

🇺🇦🇬🇪 Міжнародна солідарність, що звучить мовою поезії, музики та культури. Бібліотека Мудрого відчинила свої двері для події, що вийшла далеко за межі книжкової презентації. У читальному залі зібралися поети, перекладачі, митці та гості навколо двомовної антології «Моя Україно! 100 грузинських поетів – Україні».До книги увійшли твори ста сучасних грузинських поетів, написані у перші дні війни. У цих текстах – переживання та підтримка. Ідея зібрати поезії в окрему антологію належить громадській діячці та політкині Ґуліко Зумбадзе. Захід відкрив генеральний директор бібліотеки Serbin Oleg. У своєму вітальному слові він підкреслив: «Це видання – символічні дружні обійми від наших братів, акт підтримки у найскладніші для України часи». Після вітального слова Олег Сербін виконав музичну композицію, яка задала події особливий емоційний тон і посилила атмосферу єдності та підтримки. Редактор українських перекладів, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Анатолій Ткаченко розповів про створення антології – від зародження ідеї до масштабної роботи команди перекладачів, які прагнули максимально точно передати українською мовою глибину, емоційність і звучання грузинської поезії. До заходу онлайн із Грузії долучилися авторка ідеї видання Ґуліко Зумбадзе, редакторка оригіналів, поетеса та докторка філології Тамар Шаїшмелашвілі, а також редактор перекладів Рауль Чілачава – доктор філології, професор, академік НАН Грузії, лауреат Національної премії Грузії імені Шота Руставелі та заслужений діяч мистецтв України. У своїх виступах вони говорили про народження антології як щирої реакції грузинського суспільства на війну в Україні,в також про силу поетичного слова як прояву підтримки та солідарності.Далі вечір продовжився мовою музики й танцю. Проникливі виступи Влади Чайки, Лесі Королик та студентів Академії імені Рейнгольда Глієра переплелися з енергією грузинських танців «Ачарулі» та «Рачулі». Ця подія ще раз нагадала: культура не має кордонів, а поезія здатна об’єднувати.#УкраїнаГрузія #КультурнаДипломатія #ПоезіяСолідарності

📚 Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого долучилася до V Книжкового фестивалю “Слово” в Івано-Франківську. Ця подія вже кілька років об’єднує читачів, бібліотекарів, видавців, освітян і представників культурної сфери навколо книги та читання.У фестивалі взяли участь генеральний директор Бібліотеки Мудрого Олег Сербін та президентка Української бібліотечної асоціації, заступниця директора бібліотеки Оксана Бруй. 💬 Серед основних заходів фестивалю - панельні дискусії про читання та роль бібліотек у сучасних умовах. Учасники говорили про потребу системної державної політики у бібліотечній сфері, оновлення фондів, доступ до інтернету та цифрових сервісів, кадрові виклики й підтримку бібліотек на всіх рівнях. Під час дискусії Олег Сербін звернув увагу на зміни, які відбуваються у галузі сьогодні: "Фонд україномовних видань у бібліотеках вже перевищує 50% – це позитивна динаміка, яку ми спостерігаємо другий рік поспіль. Навіть у таких складних умовах бібліотеки продовжують працювати, оновлювати фонди та залишатися для громад простором доступу до знань та інформації". Окрему увагу під час обговорення приділили розвитку бібліотечної сфери та важливості комплексної державної підтримки бібліотек. Учасники обговорення наголосили на важливості створення державної політики, яка допоможе бібліотекам ефективніше працювати й розвиватися в сучасних умовах. "Державна бібліотечна політика має стосуватися не лише публічних бібліотек. Є бібліотечна система, яка складається з різних мереж – публічних, університетських, шкільних. І ця політика має бути системною та цілісною. Сьогодні є сподівання, що нові ініціативи й перегляд підходів у сфері культури допоможуть вийти на такі комплексні рішення", – наголосила Оксана Бруй.Окрім дискусій, у межах фестивалю відбувся книжковий ярмарок за участю українських видавництв. Під час події тривав збір коштів на підтримку українських військових, а відвідувачі мали змогу поспілкуватися з видавцями та ознайомитися з новими книжковими виданнями. 🎶 До підтримки українських військових долучилися і через благодійний концерт генерального директора Бібліотеки Мудрого – Олега Сербіна. Під час якого вдалося зібрати понад 10 тисяч гривень на підтримку 1129 зенітно-ракетного полку, підрозділу 1, дивізіону протиповітряної оборони.💛💙 Дякуємо організаторам фестивалю, учасникам дискусій, видавцям, читачам і всім, хто долучився до благодійного концерту та донатив на підтримку українських військових. Саме такі події допомагають культурній спільноті об’єднуватися!

🕯️ 8 травня Україна разом з усім світом вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.Цього дня ми згадуємо про мільйони зламаних доль і про тих, хто чинив опір. Друга світова війна стала найкривавішою трагедією ХХ століття – забрала життя близько 60 мільйонів людей за підрахунками ООН. Точну кількість загиблих встановити складно: підрахунки тривають і досі, адже імена багатьох загиблих залишаються невідомими. У радянському союзі роками намагалися приховати реальні масштаби втрат, що також ускладнює їхнє визначення. Україна втратила понад 8 мільйонів людей, а її територія стала місцем масштабних боїв, окупації, геноциду та репресій двох тоталітарних режимів.Цей день – не про святкування. Це про пам’ять, гідність і усвідомлення ціни свободи. Сьогодні ця пам’ять має особливу вагу, коли наша держава знову змушена боронити свою незалежність у війні проти російської агресії. Як і тоді, ми протистоїмо злу – і захищаємо не лише свою землю, а й цінності всього демократичного світу.Як національна бібліотека, ми зберігаємо цю пам’ять у книгах, документах і свідченнях – щоб історія не була спотворена, а голоси минулого були почуті.🕊 Світла пам’ять усім загиблим. Шана тим, хто бореться.

📖 Богун без міфів: як у бібліотеці Мудрого говорили про лідерство, державність і складні рішення.Презентація нової книги Тетяни Таїрової-Яковлєвої "Іван Теодорович Богун. Біографія" об’єднала дослідників, управлінців і всіх, хто прагне глибше зрозуміти логіку рішень людей, які формували українську суб’єктність ще у XVII столітті.👤 Іван Богун у дослідженні постає не як міфологізований герой, а як державний діяч і стратег, який діяв у складних історичних умовах, поєднуючи політичні, військові та релігійні виміри своєї доби. Під час заходу частину накладу книги було передано до Бібліотеки Мудрого, а також до інших бібліотек і установ. Генеральний директор Бібліотеки Мудрого Олег Сербін подякував за подарунок та наголосив на важливості такої підтримки: "Ми вдячні за подаровані книги. Через наш обмінно-резервний фонд ми передаємо видання іншим бібліотекам по всій Україні, забезпечуючи оновлення та доступ до якісної літератури".Президентка Української бібліотечної асоціації, заступниця генерального директора НБУ ім. Ярослава Мудрого Оксана Бруй отримала 50 примірників видання для подальшого розповсюдження: "Ці книги підуть до українських бібліотек, а також до бібліотек європейських країн. Ми маємо сталі партнерські зв’язки з міжнародною бібліотечною спільнотою, і це дозволяє поширювати українські видання у світі".У розмові взяли участь науковці, представники Києво-Могилянської бізнес-школи і видавництва "Кліо". Модератором зустрічі виступив Антон Дробович, який задав тон відкритій і змістовній розмові. 📍 Бібліотека Мудрого вкотре утверджує себе як простір, де історія стає підґрунтям для осмислення сучасності – і місцем, де народжуються розмови, важливі для майбутнього.

📚 Національна бібліотека Чеської Республіки отримала відзнаку за вагомий внесок у збереження культурної спадщини України від благодійного фонду “Ми допомагаємо Україні”, який очолює Ігор Шмигін. Медаль генеральному директору бібліотеки Томашу Фолтину вручила у Празі заступниця генерального директора НБУ імені Ярослава Мудрого, президентка Української бібліотечної асоціації – Оксана Бруй у рамках робочої поїздки до Чеської республіки. Принагідно вона передала подяку за співпрацю та щирі вітання від генерального директора НБУ імені Ярослава Мудрого Олега Сербіна. Номінацію на відзнаку Національної бібліотеки Чеської Республіки подала Бібліотека Мудрого. Серед ключових прикладів підтримки – проєкт ARCHA1 для захисту та збереження бібліотечних фондів в умовах повномасштабної війни. Від початку 2025-го року мобільна станція ARCHA1, яка є ресурсом для фахівців з усієї країни, працювала на базі нашої бібліотеки. Це станція для консервації та реставрації книг і документів: її обладнання дозволяє очищувати, стерилізувати, сушити та відновлювати пошкоджені фонди. Нині вона продовжує роботу в Одесі – на базі Одеської національної наукової бібліотеки, де допомагає бібліотекам і музеям регіону зберігати та відновлювати паперову спадщину. Проєкт реалізують у партнерстві чеських та українських інституцій за підтримки міжнародних донорів, зокрема фонду родини Комарека та ALIPH Foundation.💚 Дякуємо партнерам за підтримку та спільну роботу для збереження української культурної спадщини!

📚 Бібліотеки, що підтримують і змінюютьТретій день у Бібліотеці Мудрого був присвячений безбар’єрності, психосоціальній підтримці та цифровій трансформації бібліотек.🔹 Сесія «Безбар’єрність і психосоціальна підтримка» «Сьогодні бібліотеки стали просторами підтримки й опори для людей… Безбар’єрність — це насамперед про ставлення до людини» — Леся Хемраєва, начальник відділу політики безбар’єрності Міністерства культури України.У центрі обговорення були інклюзивні бібліотечні практики та доступні сервіси, масштабування проєкту з психосоціальної підтримки у публічних бібліотеках через навчальні програми, гібридні формати та онлайн-курси, впровадження травма-інформованого підходу, а також практики соціальної стійкості через жіночі ініціативи та роботу дитячих бібліотек як просторів безпеки в умовах війни. 🔹Сесія «Інформаційні технології в бібліотеках» Була присвячена цифровій трансформації бібліотечної сфери: розвитку зведених каталогів,а також впровадженню генеративного штучного інтелекту у створення бібліотечних сервісів і сайтів. 💬 Конференція завершилася як простір професійного обміну, який показав головне: бібліотеки — це інституції підтримки.📸 Світлини з трьох днів нашої конференції 👉🏻 https://drive.google.com/drive/folders/1-fpJ--w8UbJZ8KrmI4vf7YCLJvrL_wiw?usp=drive_link

📚 Другий день конференції в Бібліотеці Мудрого — про реальні практики, управлінські рішення та роль бібліотек у часи змін і війни.🔹 Сесія “Бібліотеки для сталого розвитку” Обговорювали системну міжнародну підтримку бібліотек, розвиток безбар’єрності як культурної норми, формування сучасних читацьких спільнот і нових форматів роботи з аудиторіями, зокрема через соцмережі. Окрему увагу приділили медіаграмотності, оновленню бібліотечних фондів у громадах, інтеграції ВПО та університетським бібліотекам як просторам інтелектуальної стійкості.🔹Сесія “Культура пам’яті” У фокусі — документування війни як частини національної пам’яті, створення цифрових ресурсів та баз даних, розвиток проєктів меморіалізації, робота з дітьми у формуванні культури пам’яті, а також роль української діаспори й закордонних бібліотек як «резервної копії» культурної спадщини та носіїв ідентичності.💬 Бібліотеки сьогодні — це інституції, що одночасно працюють із розвитком, підтримкою громад і збереженням історичної пам’яті.ℹ️ Завтра — третій день: безбар’єрність, психосоціальна підтримка та цифрові технології в бібліотеках.

🟢 Стартувала XVI Науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» 📚Тема 2026 року — «Бібліотеки для стійкості та сталого розвитку» — про нові сенси та роль бібліотек у час змін.Перший день модерував генеральний директор Бібліотеки Мудрого Олег Сербін, об’єднавши українських і міжнародних експертів.💬 У вітальних виступах:Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наголосила на ролі мови й книги як стратегії майбутнього.Президентка ВГО «Українська бібліотечна асоціація», заступник генерального директора Бібліотеки Мудрого Оксана Бруй підкреслила силу професійної єдності.Серед ключових доповідей:🔸 Олег Сербін — про розвиток Бібліотеки Мудрого як національної інституції🔸 Д-р Йоланта Будрюнієне, директор Департаменту досліджень документальної спадщини Національної бібліотеки Литви імені Мартінаса Мажвідаса — про роль інтелектуальної спадщини у протидії дезінформації🔸 Наталія Розколупа, заступник генерального директора з наукової роботи Бібліотеки Мудрого— про бібліотечні послуги як частину державних соціальних стандартів🔸 Світлана Кравченко, завідувач науково-методичного відділу Бібліотеки Мудрого — про кадрову кризу в галузі🔸 Валентина Здановська, головний бібліотекар Бібліотеки Мудрого — про втрати й відновлення бібліотек під час війни🔸 Карін Гренвалл, директор Національної бібліотеки Швеції — про бібліотеки як основу демократіїТакож:Томас Іванаускас, аташе з питань культури Посольства Литви в Україні презентував альбом «Живопис» Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса та передав 200 примірників для бібліотек України.У межах круглого столу:Тетяна Чорна, головний бібліограф Бібліотеки Мудрого— про цифрову колекцію «Українсько-єврейська документальна спадщина»Марія Потеляхіна, в.о. директора ЗОГ Центральна спеціалізована бібліотека УТОС — про доступність електронних бібліотек для незрячих.🟢Конференція триває. Попереду — сесії про сталий розвиток і культуру пам’яті.

🟢 У Празі зустрілися бібліотечні лідери Європи щоб обговорити, як бібліотеки долучаються до реалізації цілей сталого розвитку та будують стале майбутнє. 🗓️ 20-22 квітня 2026 р. Муніципальна публічна бібліотека міста Прага та Національна бібліотека Чеської Республіки приймали Щорічну конференцію Європейського бюро бібліотечних, інформаційних і документаційних асоціацій (EBLIDA) «Сенс та сталий розвиток: від цілей до дій у 17-му тижні. Бібліотеки як партнери для сталого майбутнього». Учасники конференції - близько 200 бібліотечних лідерів з бібліотечних асоціацій та бібліотек, серед яких була й Оксана Бруй, заступниця генерального директора #БібліотекаМудрого та президентка Української бібліотечної асоціації. 📜 У програмі конференції:🔸панельна дискусія та воркшопи, на яких обговорювали різні теми, що стосуються цілей сталого розвитку, й включеності бібліотек в їхні досягнення, а також розвиток зелених бібліотек; 🔸обговорення звіту ОМС групи (Open Method of Coordination group) про роль публічних бібліотек в Європі;🔸перегляд фільму «Бібліотекарі» про силу американської бібліотечної спільноти та зустріч із однією з героїнь фільму Мартою Гіксон, спеціалісткою з питань ЗМІ у середній школі Норт Хантердон в Аннандейлі, штат Нью-Джерсі;🔸надихаюча сесія з розбудови мереж та колективного впливу від колишнього президента EBLIDA Ton van Vlimmeren та багато іншого. Особливу цікавість учасників викликала сесія Lightning talks, на якій 10 спікерів за 5 хвилин ділилися ідеями та проєктами, в яких бібліотеки відіграють важливу роль для сталого розвитку та сталого майбутнього. На цій сесії Оксана Бруй представила виступ “Психосоціальна підтримка в українських бібліотеках у контексті сталого розвитку”, який було підготовлено спільно з Олегом Сербіним, генеральним директором НБУ ім. Ярослава Мудрого. ℹ️ У межах конференції відбулися щорічні збори членів EBLIDA та Форуму національних органів управління публічними бібліотеками у Європі (NAPLE Forum), членами яких є наша бібліотека.Участь у міжнародних професійних заходах та представлення української бібліотечної спільноти на міжнародному рівні – один із пріоритетів НБУ імені Ярослава Мудрого.

🕯️ 26 квітня Україна і весь світ відзначають Міжнародний день памʼяті про Чорнобильську катастрофу. Цьогоріч – 40-ві роковини аварії на ЧАЕС. У ніч на 26 квітня 1986 року вибух зруйнував четвертий енергоблок. В атмосферу було викинуто близько 11 тонн ядерного палива, внаслідок чого було забруднено значну частину території Європи. 81 населений пункт України став безлюдним.У перші дні близько 8,5 мільйона людей зазнали впливу радіації. Понад 600 тисяч ліквідаторів були залучені до подолання наслідків аварії – військові, медики, інженери, рятувальники. Саме вони ціною власного здоров’я і життя зупинили поширення катастрофи. Приховування подій на ЧАЕС також стало однією з найтрагічніших сторінок Чорнобиля. Радянська влада взяла інформацію під жорсткий контроль і не попередила людей про реальну небезпеку. Навіть після аварії їх виводили на масові заходи, зокрема першотравневу демонстрацію, серед учасників якої були діти. Це трагедія, оплачена людськими життями. Пам’ятаємо та шануємо всіх, хто рятував інших, не шкодуючи себе. Ми маємо берегти і передавати їхні історії нащадкам, щоб вони жили в пам’яті, словах і людях. Цитати з розповідей ліквідаторів, переселенців, рідних працівників ЧАЕС – у цьому дописі.