Мало хто замислюється, що то в Києві за вулиця Академіка Заболотного і чому на ній розташовується однойменний Інститут мікробіології і вірусології НАН України (а також Інститут молекулярної біології і генетики НАНУ).Вулиця названа на честь науковця, який не просто мав мужність і титанові… нерви, щоб для дослідження небезпечних хвороб самостійно заражати себе холерою чи дифтерією.Він натурально на початку ХХ століття руйнував основи тодішнього знання про небезпечні хвороби, від яких вмирали мільйони людей по всьому світу, і йому аплодував сам Інститут Луі Пастера та пан Роберт Кох.Гайнути на конях 2000 км в Монголію, щоб опинитися в епіцентрі смертельної хвороби? Легко.Довести, що в здорових людях можуть жити збудники страшних недугів? Секундочку.Холера, дифтерія, чума, сифіліс, тиф - хтозна скільки життів врятували дослідження Данила Заболотного.Вони реально вплинули на світову науку.Це відео не залишить Вас байдужими.І Ви щиро пишатиметеся, що в Києві є вулиця Академіка Заболотного.Olexii Kovalenko, це найкраща документалка про науку, яку я бачив за останній час.На Межі Життя - Віруси, дякую, що звернули увагу на цей витвір.Посилання осьhttps://youtu.be/7hozNWLws_o?si=QjsVQ_8mBerBTdUSЗбережіть собі, щоб глянути пізніше.Майте тиху ніч.
Я вже десь казав, що особливим прокляттям волонтера - є тягар знань.Ти зустрічаєш на тиждень достобіса військових з різних бригад і напрямків, а також людей, дотичних до оборонки, чуєш купу всього, порівнюєш з тим, чим «годують» з офіційних джерел пересічних громадян і розумієш, що в інфополітиці держави нічого не змінилося за 2,5 роки.Вона звучить десь так: громадяни то є діти, яких ми маємо берегти від суворої дійсності.І як же я радію, коли подібні тексти починають з‘являтися з-під кресал журналістів.Про основну проблему - вузьке місце - виробництва снарядів не тільки в Україні, а й світі, я почув ще два роки тому.Це пороха (чи порохи. Філологи, виправте, будь ласка).І, о жорстокий світ, яка ж в одному цьому факті жорстока іронія.Тут згадуються і мамкіни атланти, що десятиліттями кричали, що все, що збиткове, має бути закрите/ігноруватися, бо краще купити та імпортувати. Очевидно, ця концепція стала не просто провальною. Вона вже коштувала десятків тисяч життів.Коли на шальках терезів нацбезпека-збитковість, на першому плані має бути нацбезпека.Бо, виявляється, коли запалюється весь світ, гроші перетворюються просто на різаний папір.Тут же згадуються і ці «смішні» люди із жалюгідними зарплатами - науковці - які, виявляється, натурально по зернині відроджують нині давно втрачені технології вирощування бавовни.І просто менеджери з красивими презентаціями в наглядових радах за сотні тисяч гривень зарплати на місяць - тут не допоможуть.А ще, виявляється, тут треба і аграрії, і селекціонери, і кліматологи. І якийсь протекторат, бо історія очевидно не ринкова, а поки що суто безпекова.Тут же згадуються окремо хіміки.Ті самі, яких як абітурієнтів на всю країну набрали пару сотень.Ага, нові вибухові речовини, сплави, композити, оборонна промисловість жіжіталізована і технологізована.Теж, та, що красива на презентаціях і підсвічених софітами сценах, але оборонка народжується під паяльниками і в пробірках, в математичних формулах крейдою на дошці і в бруді випробувань на полігоні.Карочє, це настільки багатогранна історія з купою рівнів, де снаряди - це не тільки метал та конвейєр - що аж дух перехоплює.Одна біда - ми в самому буревії.А є ж ще ракети, переспоряджання і удосконалення радянської номенклатури, збільшення дальності та руйнівних можливостей.А є ще збільшення ресурсу вузлів техніки.А системи наведення…Ай…Важко багато знати.І не мати змоги відкрито написати.Лишаю посилання на текст тут, хоч Цукерберг через це пост і поріжеhttps://www.epravda.com.ua/publications/2024/10/1/719989/index.ampМайте гарний день.
Пам‘ятаєте, я у Вас причіп просив?Ввалився в Вашу стрічку, як якийсь квадробобер, і кажу: подайте, люди добрі, причіп для перевезення майна особового складу 125 бригади ТрО.І шо, і шо? (с)Я обожнюю наших людей.У багатьох не просто існує розуміння, що всі сили мають бути спрямовані на допомогу фронту, бо там воюють НАШІ хлопці і дівчата.Будь-яка техніка, що просто невідомо нашо стоїть без діла, в умілих руках бійців може значно полегшити побут та бойову буденність.Загалом, перший причіп рушив у війська і тут я можу абсолютно гордо мовити:- Причіп не мій. Я просто розмістив оголошення. Я тут ні до чого.Бійці самостійно сконтактували з власниками, забрали двоколісне чудо і поїхали до ЛБЗ.Величезна подяка Галина Хитра, Георгій Тригуб за цінний транспорт, а Bogdan Try за те, що нас всіх сконтактував.Ну, і Вам дякую.Ви в курсі, що Ви на 5 ОШБр відправити комплект гуми до буса?Ну, от, знайте.Ви чудові.Майте гарний день.P.S. Епопея з причіпами ще не завершена. Будемо виймати з-під парканів ще два, але то окремі історії.P.S.2. А, і обіцяв показати їжачка. Ось. Марк ліпив повністю сам. Каштан, колючки від каштана, глина, нєрви.
Служба божа забрала своє авто.Символічно, що це сталося сьогодні, в свято Покрови Пресвятої Богородиці.Ми достеменно не знаємо ані призначення цієї машини, ані те, в який вона буде перефарбована колір.Можливо, служки розвозитимуть нею благу звістку у прифронтових територіях, навертаючи на шлях істинний заблукалі від російської пропаганди душі.Може таке буть, що святі отці кататимуть з проповідями поміж коригувальників сатанинського вогню по нашим мирним містам, аби словом і залізом переконувати їх так більше не чинити.Імовірно, цей бус замість хреста чи напівмісяця начепить на себе маленький трикутник і понесе псаломи та завіти в закордоння, до здичавілих мешканців земель грішних.Чи буде це авто приїздити як суто папамобіль, щоб вчинити недільну службу і лагідно навчити географії та політичним картам тих, хто погано вчився у церковно-приходських школах, чи-то як повноцінна колісниця інквізиторів з усім арсеналом блискавок, громів та потопів - залежить від ступеню злодіянь почвар, що стали на бік зла.Факт у тому, що коли ніч темна, сповнена жахітть і несправедливості, коли Велика Пустка поглинає селище за селищем і душу за душею, подекуди тільки Служба божа може повернути надію тим, хто її втратив.А інколи, перевтілюючись зі слуг господа на звичайних піхотинців (особливо піхотинців морських), вони здатні змусити увірувати в диво тих, хто вже згодився прийняти лихий фінал своєї долі.Я знаю, про що я пишу.Зі святом всіх захисників і захисниць.Ви все, що у нас є.Решті - дякую Вам, що підтримуєте нас з Мартин Брест.Чергова відремонтована машина в рамках проєкту реабіліТАЧКИ рушила назад у війська.Майте гарний день.
В той день все було якось незвично швидко. Ми з Маркусям вже трійко разів їздили в садочок і зрозуміли (я зрозумів, бо йому шо - він дивиться Вередульку ТВ), що якщо виїхати з дому о 7.25, то до точки призначення втрапиш о 8.00 рівно. Якщо о 7.30 - то раніше 8.30 можна навіть не розраховувати. Насправді, це фантастична картина київських доріг, коли наче незалежні частинки системи - водії - всі одночасно виїздять з дому і забивають Голосіївський проспект на в‘їзд з Одеської траси наглухо. Але не того дня. Ми летіли, як розпечений ніж крізь вершкове масло і на фоні радості від зекономленого часу якісь сумніви мене таки почали гризти. В садочку було все зачинено і порожньо. Ага, то був день, коли тривога тривала 9 годин і більш розумні батьки навіть не потикалися везти своїх малюків нікуди до відбою. Ось тому ми так легенько промчали. Я ж був упевнений, що то якась помилка і відбій десь був. Тим більше, що додаток Київ Цифровий писав, що він перевантажений, отже він теж десь щось втиконув. Коли садочок відкрився і Марк пішов всередину, я хутко помчав на роботу. І... абсолютно залізобетонно зупинився в заторах, які просто паралізували всі вулиці і провулки. Саме в цей момент я дізнався першу істину про київський трафік в час-пік: його переважну частину роблять батьки, що везуть своїх малят в школи/садочки. Другу істину я зрозумів сьогодні, коли Києву повернули синю гілку метро, а автобуси 2М знову розкидали по традиційних маршрутах. Ми виїхали о 7.40 і доїхали до садочка за 25 хвилин. Дороги були фантастично проїздні. Тож друга істина полягає в тому, що немає альтернатив громадському транспорту, якщо Київ планує надалі розвиватися і не ставати намертво. Не мільярдні розв‘язки і не мости з нізвідки в нікуди, а тільки та інфраструктура та рухомий склад, що сприяють полегшенню добирання з точки А в точку Б громадським транспортом, особливо для батьків з дітьми, Мені здається, що сьогоднішній досвід найбільш яскраво це довів для водіїв, які мріють про більшу кількість смуг богу смуг та більшу кількість монструозних розв‘язок богу розв‘язок. Колись Київ опанує інопланетні технології будівництва нових трамвайних ліній, як в Парижі, але то вже геть буде фантастика. Майте гарний день.
Шановні, в цю обідню перерву пораджу Вам два науково-популярні ресурси.Їхня особливість в тому, що вони геть свіжі і Ви маєте унікальну нагоду стати тими, хто своїми вподобайками та підписками закладеться в фундамент цих наукпоп сегментів.1. Група На Межі Життя - Віруси. Про канал, який було створено лише 4 червня цього року, я дізнався завдяки всюдисущому Oleksiy Boldyriev, який вказав пальцем на біолога Danyil Grybchuk і сказав: він пише про віруси!Віруси самі по собі цікаві, адже, по-перше, досі неясно, чи воно живе, чи таки не живе. По-друге, ковід. Але якщо Ви копнете глибше і почитаєте сторіночку Данила, то дізнаєтесь, як віруси глобально впливають на клімат (я отетерів, якщо чесно), як саме вірус сказу проникає в клітини укушеної людини та чому він такий небезпечний, побачите світлини реальних вірусів та й загалом дізнаєтеся більше про невидиму оку дивовижу, яка щодня цілодобово впливає на наші життя.https://www.facebook.com/profile.php?id=615608359118692. Youtube-канал MathUA. За нього завдячую Оксана Хвиля.Перше відео з'явилося 8 липня 2024 року.Якийсь дуже недурний хлопець намагається простими словами та зрозумілими прикладами пояснити речі, які більшість людей вводять в жах і ступор.То про похідну розповість, то про секрети швидкого додавання-множення-підведення в ступінь, то про дроби, то про прості і складні відсотки.https://www.youtube.com/@MathUA66Чесно скажу - це не найкращі відео про математику в плані якості зображення, закадрового звуку чи перебивок, але якщо ми згадаємо перші відео нині популярних україномовних ютьюб-каналів, то рівень - хороший.Тим більше, коли канал пиляє одна людина.Контент же в цілому дуже ок.По ілюстрації до посту - не буду оригінальним.Поцупив її у Олексія Болдирєва, а він, відповідно, в групі про віруси.Майте гарний день.
Чесно кажучи, я планував геть інший пост.Розлогий і докладний.Але удар по Полтаві мене геть пришелешив.Наче за два роки і навчився не виокремлювати трагедії цієї війни, бо ще з часів Ірпіня не міг визначитись: де більше жаху - на власні очі в Ірпіні чи з уривчастих свідчень з Маріуполя?Кожна трагедія - то горе, однак важко усвідомлювати таку кількість жертв в місті, де минуло все дитинство, юність, де закохався і де одружився.Проте я все ж лишу Вам невеличкий промінь.Нещодавно мені написала пані Юлія Корман.Ми не були знайомі, але вона чула про наш проєкт 42 тачки на ЗСУ.І вона просто подарувала нам Деу Ланос свого покійного тата.Не просто подарувала, а повністю привела до ладу після двох років простою.Привела до ладу - це нові гальма, гальмівні трубки і шланги, підвіска, ремені, помпа, прокладка ГБЦ, переварка проблемних місць і т.д. і т.п.Загалом, машина нам дісталася в повністю справному стані.לזכרו של מיכאל קורמןВ пам"ять Михайла КорманаСаме з таким написом тачка 55/42 поїде на службу в навчальний центр 3 ОШБр.Поїде, щоб допомагати бійцям ще ефективніше навчатися робити росіян хорошими.Дякую, пані Юліє.Тато б оцінив.А ще.А ще.Сьогодні для одного з підрозділів 5 ОШБр мені знадобились фпв-дрони.Терміново. На вчора. Чи позавчора.Дрони - не моя профільна волонтерська діяльність, але вже до вечора 7 штук було спаковано в коробки двома дівчатами - Катериною та Оленою.Дрони вони просто паяють вечорами на кухні.У них діти, чоловіки, роботи, обов‘язки і активності.І паяльники.Такий народ перемогти неможливо.Ніч темна і сповнена жахів.Для росіян.А Ви майте тиху ніч.Переможемо.
Мартин Брест, чуєш?Їду сьодні в бусі трасою повз військові колони, що сунуть на схід і зі сходу, аж тут телефон починає тірьлінькать.І як ти думаєш, хто на дроті?Правильно, наш потужний командир Валентин К. з 65-ї бригади, в яку ми загнали вже з десяток машин.Так от. Прикладаю апарат до вуха, бо очікую, що може щось треба, а там:- Їду, - каже Валентин К. мені, - я на тому Форді Рейнджер, шо Ви підігнали нашому підрозділу. Їду і насолоджуюсь. Машина гоцає вже другий рік, а все працює. Суцільна насолода. Такі справні машини тут рідкість. Передавайте вітання тим двом родинам, що нам цю машину проспонсорували.- Дякую, - відповідаю, - як справи? Щось потрібно?- Та все норм. Ні, нічого не треба. Оце зателефонував просто подякувать.Просто подякувать, Мартіне, чуєш?Не так, як ти - телефонуєш мені, щоб розповісти черговий несмішний жарт, аби я його послухав і для ввічливості посміявся, а просто подякувать.Вчися.Але, по факту, тут варто зупинитися і подякувати усім причетним за постачання пікапа в 65-ку і окремо двом таємним родинам пані Олени та пані Катерини, які ту машину придбали.Шановні, ми всі робимо надзвичайно важливу справу.А тепер перенесемося в ТОВ Ірпінькорчвидобування, а якщо більш точно - до нашого дружнього проєкту Зомбітачки від Світлана Третьяк та Сергій Третьяк.Ви ж пам'ятаєте, що після того, як вони передали у війська (а саме на 120 бригаду ТРО) радикально перероблений Москвич [1] і капітально відремонтований Луаз [2], я попросив Вас передавати Сергію та Світлані в Ірпінь на відновленнярадянські відра, які в умілих руках з правильного місця ще послужать.І шо, і шо? (с)Ще два Москвича - відновлені, обслужені та пофарбовані - були подаровані Зомбітачкам, а їхній ремонт повністю Вами проспонсорований.1) Третю зомбітачку - синій Москвич - подарував проєкту Федір Олегович Гришкін. Машина поїхала служити знову в 120 бригаду ТРО.2) Четверта зомбітачка - Іж кольору слонової кістки, перефарбований в мартінбрестовський сірий фельдграу - була подарована Елена Яремчук і передана в 113 бригаду ТРО.Пан Федір, пані Олено. Доземний Вам уклін.До речі, з останньою передачею вийшло трохи надихаюче.Подібне авто для бригади шукав Maksim Smirnov.Так, той самий, що сосватав нам від Смірнов Сергій на 42 тачки на ЗСУ машину 43/42 Жігулі 2105.Ось тепер настала наша черга йому допомогти.Тож, фактично, на ринку рухомого майна відбулася рокіровка жигуля на москвіч.Світ тісний, прекрасний, сповнений взаємопідтримки і я зараз це пишу без тіні кепкування чи сарказму.За добро завжди мстяться добром.Дякую Вам усім, що машини отримали нові шини, акумулятори, гумотехнічні деталі, бензонасоси тощо, а родині Третьяків - за ваші золоті руки.Кстаті, оскільки зомбітачок вже стало 4 і я в них починаю плутатись, думаю, що скоро на нашому сайті https://42trucks.online/, який незмінно чисто на морально-вольових зусиллях підтримує Діма Головаченко, з'явиться відповідний розділ, те ми сумлінно колекціонуватимем машини радянського періоду, що поїхали робити росіян хорошими.Ще одне: якщо догортаєте фотки до кінця, побачите унікальну ляльку-мотанку, що поїхала в одному з Москвичів.Трохи заздрю. Нам би таку на розіграш.На цій чудовій ноті зичу Вам гарного вечора.[1] https://t.me/mouselab/6685[2] https://t.me/mouselab/6735
Пам‘ятаєте, пару місяців тому мене бомбило з приводу звіту Держаудитслужби щодо діяльності Національного фонду досліджень?Ну, там ще писалося, що науковці, що пройшли жорсткий конкурсний відбір, отримують дуже багато грошей за свою роботу, а мали б її виконувати за оті копійки, які отримують в інститутах.Копійки - це там 5-10 тисяч гривень на місяць і хай ні в чому собі не відмовляють.Якщо не пам‘ятаєте, то посилання я, як завжди, залишу в кінці [1], як і посилання на реакцію Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій [2], в якій вони ввічливо, але переконливо роз‘яснили, чому вахтери… в сенсі, аудитори від держави - некомпетентні трутні, що задарма марнують кошти платників податків.А тим часом я надибав прекрасний довгочит, де троє науковців з того самого НФДУ, а саме голова - Станіслав Вільчинський, голова секції соцгум наук - Оксана Кісь, а також голова секції біології, медицини і аграрних наук - Вікторія Родінкова, розлого, однак цікаво та доступно розповідають про діяльність фонду, міфи, що виникають у зв‘язку з діяльністю фонду, помилки фонду, проблемні місця фонду і т.і.Тут і про перевірку ДАСУ, і про блокування роботи Фонду з жовтня 2022 року по березень 2023, і про висери політтехнолога голобуцького, і про високі зарплати вчених, що виграють гранти (високі - по міркам науки, звісно), і про залучення міжнародних коштів в Україну, і про якісну чи неякісну експертизу проєктів, і про відсутність апеляцій, і про скопусизацію та про решту цікавих питань.Хороший такий лікнеп.Так, якщо Ви помітили, то я люблю НФДУ.При цьому я не маю звідти грантів і я та людина, яка була б рада, якби існувала процедура апеляцій.Тим не менш, озираючись навколо і [ретроспективно] на зміни, що відбулися в науковій сфері за 10 років, я можу сказати, що купа моїх талановитих колег досі лишилася в Україні виключно (підкреслено) завдяки грантам НФДУ, а сам НФДУ - це одна з найкорисніших інституцій, що нині існують в українській науці.Загалом, приємного читання.https://zbruc.eu/node/119278Майте тихий вечір.[1] https://www.facebook.com/share/p/oTwpAduoit6GDG2u/?[2] https://www.facebook.com/share/p/uhHNdRy4g8LPnWj4/?P.S. Дякую Вам за підтримку. Паджеро Головного управління розвідки, а також Додж Нітро 48-ї артбригади зайшли в ремонт.
Шановні, тут така справа.З Мирнограда наступного тижня будуть вивозити кілька сотень тварин з притулку.Гроші не потрібні.Треба переноски, серветки і всяке помічне, що полегшить переїзд хвостиків з-під зони бойових дій в новий притулок.В пості є детальний перелік, контакти.Я б здивувався, якби Оксана Бондарь не була задіяна.Загалом, якщо хто чим може допомогти - долучайтесь.Росіяни кажуть «своіх нє бросаєм» і кидають своїх же на полі бою.Ми не кидаємо своїх навіть тварин.Дякую.Майте тиху ніч.Пост Оксанки Бондар:https://www.facebook.com/share/v/sFfNwg9DSbqu7b3D/?«Евакуація тварин з Мирнограда!!!Завдяки неймовірна Olga Pl та фонд " бути вільним" є місце, куди будуть евакуювати усіх тварин! Вони вже кожну хвилину готуються до їх приїзду! Навіть в цей момент вона з командою прибирає будинок для притулку.Притулок для тварин "Сіріус" та особисто Aleksandra Mezinova a надали нам дуже важливу допомогу-клітки та інше! Катерина Гордієнко завжди поруч!! Інші фонди займаються логістикою та плануванням евакцації. Я особисто та багато неймовірних волонтерів вже напоготові їхати за самими тваринками💔 найближчим часом. ( хоча там вже бігають ворожі ДРГ) Згадаємо ірпінь 22го:)З сьогоднішнього дня я готова приймати вашу допомогу у Києві. Список необхідних речей:Корм для котів та собак. Лотки для котів бажано з наповнювачем. Б/у Ковдри, рушники, серветкі, ліки ,миски для їжі, велики ємкості для води. препарати для обробки тощоВсе, що можете. Що потрібно для облаштування нової локації.: Для будівництва вуличних вольерів: 1. Сітка .2. Стовбики - краще металеві, але можна і дерев'яні 3. Дошка для підлоги у вольер 4. Матеріал для навісу до вольерів5. Засов для дверей вольерів. 6. Палети , багато - ціль їх використання і необхідність майже на кожній точці території. Для тепла : 15.Буржуйки 16. ДроваБудь яка допомога матеріалами, грошима, речами та просто вашими руками. Бо роботи там дуже багато!! Слава Україні!!Усе можна відправляти:Нова пошта 91, вул. Академіка Заболотного, 48а, Київ, 03187Богославська Євгенія093-050-72-60Також, ви можете особисто усе привезти за адресою: вул. Заболотного 120, тут будемо приймати усю поміч до того, як приїдуть тварини.»
TGLIST.COM.UA
