Telegram statistics channel - @leport

Редагування"Техніка читання" - подкаст для читачів і авторів (навіть потенційних). Зазвичай ми говоримо про завершені, переважно взірцеві тексти. А цього разу пропонуємо вам бесіду про роботу над текстом. Говоримо із редакторкою про шлях рукопису до книжкової полиці.Чи можна обійтись без редактора? Чи можна редагувати твір самостійно? А скільки разів треба вичитувати текст перед публікацією? А яка різниця між типами редакторів? І як слід опрацьовувати свій текст?..Балакаємо із Анастасією Бідонько - редакторкою, упорядницею, співзасновницею видавництва "Ще одну сторінку", авторкою телеграм-каналу "Навколокнижковий ЩоНеДенник".Цей випуск - перший у другому сезоні. Вітайте нас! Підписуйтесь на наші платформи, слідкуйте за новинами, побажайте нам щастя-здоров'я, підтримуйте грошима - це нам допоможе створювати нові випуски. Приємного і корисного слухання!YouTube | Apple podcasts | Spotify***Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі. Нас можна підтримувати тут:https://buymeacoffee.com/tchytanniaАбо:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi💳Номер картки банки4441 1111 2846 0585На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.Дякуємо!

🌿 28.03 (п'ятниця) – Літературний клуб. Вільям Ленгленд, «Видіння про Петра Пахаря» (1362 р.)Цю алегоричну поему вважають однією з найбільших пам'яток середньовічної англійської літератури та прямим попередником «Кентерберійських оповідань» Чосера. Ленгленд є автором першої відомої нам згадки про Робін Гуда. Сама поема є одночасно теологічною алегорією та соціальною сатирою та зображує подорож до справжнього Християнського Життя в контексті середньовічного католицизму. Незважаючи на те, що її текст є одним із найбільш вивченим у академічній традиції, він залишає більше таємниць, ніж відповідей. Жоден із трьох варіантів цієї поеми, що дійшли до нашого часу, не належать безпосередньо перу автора (щодо особи якого теж залишаються сумніви), не походять один від одного, та й взагалі незрозуміло, чи можна вважати цю поему завершеною, чи ні.Приходьте, будемо розбиратися! ▪️ 28 березня (п'ятниця)  ▪️ 18:00  ▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»🧐 Питання та обговорення: @leport_chat

🌿 14.03 (п'ятниця) – Літературний клуб. Джованні Боккаччо — «Ф’яметта», «Ф'єзоланські німфи».Кохання Бокаччо до Ф'яметти дуже схоже на історії знайомства Данте із Беатріче та Петрарки з Лаурою. І хоча відношення автора «Декамерону» до своєї дами серця в чомусь є типовим для поетів «солодкого нового стилю», його стосунки із Ф'яметтою мали набагато більш земний та чуттєвий характер. На наступній зустрічі ми обговоримо твір, який разом із «Новим життям» Данте заклав основи любовно-психологічного роману Відродження. Про «Ф’яметту» кажуть, що це літературне переживання психологічного моменту, який перестав турбувати серце, але продовжує займати уяву. Тим не менш, у сповіді головної героїні роману, від особи якої він написаний, все ще багато болю самого Боккаччо, душевних страждань та непевності покинутого коханого.Цей біль стишується лише пізніше, у «Ф'єзоланських німфах» — ідилічній поемі, яка створює міфологічний сюжет походження двох струмків біля міста Ф'єзоле у ​​Тоскані. Користуючись народною мовою Боккаччо створює свій найбільш витончений твір, і тим самим разом із двома іншими величними флорентійцями Данте і Петраркою закладає основи італійської поетики. ▪️ 14 березня (п'ятниця)  ▪️ 18:00  ▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»🧐 Питання та обговорення: @leport_chat

🌿 28.02.2025. Літературний клуб: Данте Аліг'єрі — «Нове життя» (1283-1293 рр) та інші твори («Про народне красномовство», «Бенкет», «Монархія»)За два тижні ми зберемося, аби обговорити «Нове життя» — один із найвеличніших італійських поетичних творів. Цей твір проходить весь шлях історії кохання Данте до Беатріче від чарівності чистого почуття раннього дитинства до чорного трауру після її смерті. Данте пише свою поетичну сповідь у намірі створити те, що «ще ніколи не було написане про жодну жінку». «Нове життя» — один із найбільш ранніх творів, написаних в Італії італійською мовою, а не латиною. Він написаний у формі прозиметруму — тобто, складається із фрагментів вірша та прози, що змінюють один одного із ходом оповіді і симметрично вибудовуються навколо центральної канцони. Данте пише про свою першу зустріч із Беатріче в дитинстві, блаженство, яке йому дарує один її погляд дев'ять років потому, горе, яке приносить її холодність після людської молви, порожнечу, яка поглинає його після її смерті, і, нарешті, вічне та істинне кохання, оспівуванню якого він присвятив усе своє життя, «любов, що водить сонце й зорні стелі».▪️ 28 лютого (п'ятниця)  ▪️ 18:00  ▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»🧐 Питання та обговорення: @leport_chat

Про психологію творчостіІван Франко залишив нам працю про те, що зазвичай називають психологією творчості. "Із секретів поетичної творчості" (1898) - виняткова річ: у ній геніальний поет ділиться міркуваннями, відкриттями й секретами творчості. Що таке образ? Свідомо людина створює чи несвідомо?Хто створює: митець чи історія?Що таке натхнення і як його приборкати (якщо це взагалі можливо)?Одразу треба сказати, що позиція Івана Франка у цій темі обмежена рівнем сучасної йому науки про творчі сили людини. Психологія тільки поставала, виокремлювалась. Та це не означає, що міркування Франка можуть бути відкинуті як застарілі. Навпаки! "Із секретів поетичної творчості" розпочала український психоаналіз.Принаймні так вважає Сергій Алушкін, доктор філософії, викладач, практикуючий психоаналітик, з яким ми обговорили тему психології творчості. Розводили суперечності, доводили до крайнощів, міркували кожну окрему, щоб, перевіривши їхню життєздатність, спробувати синтезувати.Якщо у вас немає часу слухати, одразу ділимось висновком розмови: не бійтесь.YouTube | Apple podcasts | Spotify***Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі. Нас можна і варто підтримувати тут.Також можна поповнити банку: 4441 1111 2846 0585 На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски. Дякуємо! Приємного і корисного слухання!YouTube | Apple podcasts | Spotify

​​🔻 17.01.2025. Літературний клуб: Габріель Гарсія Маркес – «Сто років самотності» (1967 р.)За традицією, першу в новому сезоні зустріч літературного клубу Leport присвятимо популярному твору поза нашою програмою. Цього разу ми обрали роман Нобелівского лауреата Габріеля Гарсії Маркеса «Сто років самотності», за яким нещодавно на Netflix вийшов серіал.«Сто років самотності»— це епічна сімейна сага, яка розповідає про життя кількох поколінь родини Буендіа в вигаданому містечку Макондо. Роман досліджує теми кохання, самотності, історії, часу та циклічності життя, переплітаючи реальність із фантастичними елементами, властивими магічному реалізму: художньому жанру, започаткованому Маркесом. Це історія про пошуки сенсу існування, боротьбу з внутрішніми та зовнішніми силами, які формують долю родини та спільноти.Будемо раді бачити вас на обговоренні цього видатного твору!▪️ 17 січня (п'ятниця)  ▪️ 18:00  ▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»🧐 Питання та обговорення: @leport_chat

Сильвія Плат "Під скляним ковпаком" Єдиний роман Сильвії Плат, завдяки якому її ім'я асоціюється з хворобою, складним життям і трагічною смертю. Це одна з перших справді популярних книжок про депресію не тільки в американській, але й світовій літературі. У типажі головної героїні, Естер Грінвуд, неважко впізнати саму письменницю. Проте не слід розглядати життя авторки виключно на основі роману. Неправдивим є образ Сильвії Плат і у поп-культурі - як дівчини, що страждає і не вміє чи не може радіти життю. А от як варто аналізувати творчість Сильвії Плат, хто така Естер Грінвуд і чому вона саме така, як ставилась до свого часу письменниця і що він міг їй запропонувати, і, головне, чому цей роман про депресію не є депресивним, - про це поговорили у новому випуску із Олександром Гаввою.Ми не фахівці у питанні депресії. Нас цікавить літературний твір і його зв'язок із проблемами часу, а також дві історії: героїні та авторки. Тому ні в якому разі не сприймайте наші слова, що стосуються депресії, як експертні. А от до того, що стосується літератури, можете прислухатись - якщо хочете.Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі й підтримувати тутДякуємо! Приємного і корисного слухання!YouTube | Apple podcasts | Spotify

​​6.12.2024. Літературний клуб: «Окасен і Ніколет», «Бідний Генріх», фабліо До наступного літклубу ми познайомимося з трьома різними літературними жанрами завдяки коротким, але яскравим творам.🔸 Шантефабль. «Окасен і Ніколет» — єдина поема цього жанру, що дійшла до наших часів. Вона складається з віршових частин, які співалися, і прозових частин, що проказувалися. Твір розповідає про кохання графського сина до рабині. Щасливим це кохання було чи ні – побачимо.🔸Лицарська поема, написана лицарем, а не кліриком. «Бідний Генріх» — поема німецького автора Ґартмана фон Ауе. Рідкісний і цікавий представник жанру – настільки, що свого часу його перекладав навіть Іван Франко.🔸Фабліо. Це дотепні, сатиричні, часом сороміцькі оповідки у віршах, що були передтечею жанру новели доби Відродження. А отже, стояли у витоків усієї сучасної романістики. Творів фабліо існує дуже багато – ви вільні обирати будь-які та читати стільки, скільки схочете.▪️ 6 грудня (п'ятниця)  ▪️ 18:00  ▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»🧐 Питання та обговорення: @leport_chat

Про "Крихітку Цахес" Гофмана знають, певно, всі. Саме ім'я цього персонажа стало синонімом всього найгіршого в людській природі. Жадібність, заздрісність, привласнення плодів чужої праці і присвоєння чужих здобутків, пиха без міри – це лиш початок списку якостей Крихітки Цахеса. Гофман написав чудову казку. Як романтик, він мусив написати щось казкове. Тут є феї, чари, королівство, пригоди. Але як німецький романтик, Гофман створив таку повість, яка критикує все нице у справжньому житті. Та Гофман не був би класиком, а його твір – відомим на весь світ, якби все зводилось до критики чи висміювання вад свого часу. У чому повість-казка "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер" глибша, а також чим цікава для сучасного читача, – поговорили з Олександром Гаввою, колишнім вчителем зарубіжної літератури і новоспеченим доктором філософії.Подобається наш подкаст?Підтримайте його тут Ми віддячимо новими випусками.Подобається наш подкаст?Підтримайте його тут Ми віддячимо новими випусками.YouTube | Apple podcasts | Spotify

⏭⏭⏭ Сьогоднішній літклуб із «Витязя у тигровій шкурі» переносимо на 2 серпня: обговоримо його разом із «Піснею про нібелунгів».В основу «Пісні про нібелунгів» (кін. ХІІ - поч. ХІІІ ст.ст.) покладені події та легенди епохи великого переселення народів, — завоювання Європи гуннами на чолі з Аттілою в V столітті. Невідомий поет майстерно поєднав у своєму творі два цикли народних переказів, що існували ще з VI століття: історію трагічного шлюбу нідерландського королевича Зіґфріда й бургундської королівни Крімгільди та історію загибелі королівства, заснованого східногерманським племенем бургундів із столицею в місті Вормсі, яке 436 року захопили гунни. Генріх Гейне відзначав, що мова «Пісні про нібелунгів» — «це кам'яна мова, рядки там схожі на зримовані плити. А між ними де-не-де вибиваються червоні квітки, ніби краплини крові, й звисають довгі пагони плюща, ніби зелені сльози». Що ж, настала черга і нам вдумливо прочитати та обговорити цей монументальний твір. ▪️ 2 серпня (п'ятниця)▪️ 18:00▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»🧐 Питання та обговорення: @leport_chat