Telegram statistics channel - @leport

🎭 5 червня (п'ятниця). П'єр Корнель – «Сід», «Ілюзія», «Горацій» та інші п'єси.Цього разу знайомимося з творами «батька французької трагедії» П'єра Корнеля.В центрі його творчості — людина, взята в ті тривожні й екзистенційно напружені моменти життя, коли треба робити вибір не просто між добром і злом, а й між вимогами дружби, любові, батьківщини й самої людяності. Корнель майстерно розкриває не лише складність цього вибору, а й його звеличувальну суть, яка виводить особистість на той рівень розвитку, що недоступний в пересічних обставинах. 🔸«Сід» (1636) оповідає нам історію Родріго й Хімени, що кохають одне одного. Батько Хімени гине через конфлікт, який виникає між родинами закоханих, через що Хімена відхрещується від свого нареченого й вимагає в короля для нього смертної кари. Звісно, як це й має бути в класичній драмі, стається ще одна непередбачувана подія, що знову круто змінює ситуацію...🔸«Ілюзія» (1635) — вельми іронічний твір, що побудований як деконструкція не лише тодішного канону драми, а й традиції сприйняття вистави глядачем. Убитий горем батько Прідаман шукає свого сина Кліндора, який втік багато років тому. Прімадан приходить до мага, який на чарівному екрані демонструє батькові епізоди з життя сина, сповнені несправедливості й розпачу. Проте це все лише жорстокий обман, суть якого ми дізнаємося вже з п'єси. 🔸«Горацій» (1640) досліджує тему протиріччя між законом і мораллю на прикладі легендарного епізоду війни між Римом і Альба Лонгою в VII ст. до н.е. Троє братів з римського роду Гораціїв були вибрані, щоб воювати з трьома найкращими воїнами ворожого Риму міста Альба-Лонга — братами Куріаціями. В підсумку битви боги мають вказати, хто з міст стане гегемоном. Натомість світоглядні проблеми, з якими зіштовхуються герої, значно ускладнюють такий вибір.🕕 5 червня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.3)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика»🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

🎭 15 травня (п'ятниця). Педро Кальдерон – «Життя – це сон», «Дама-примара», «Саламейський алькальд» та інші п'єси.🔹 «Життя – це сон» – п'єса про політичні та родинні конфлікти, чесноти, справжню шляхетність та право на людську гідність. Кальдерон звертається у ній до своєї найулюбленішої сентенції: «І вві сні слід робить добродіяння».🔹 «Дама-примара» це історія про те, як у дім двох братів та їхньої сестри-вдовиці потрапляє гість, друг одного з господарів. Щоб дотриматися пристойності брати прагнуть приховати від нього присутність сестри в домі і заставляють шафою двері, що ведуть на її половину. Проте засіб, покликаний не допустити зустрічі кабальєро з дамою, в буквальному сенсі відкриває шлях до того, аби їх познайомити.🔹 Дія п'єси «Саламейський алькальд» відбувається в 1580 в селищі, де розташовується на постої військовий загін. Капітан викрадає та ґвалтує Ісабель, дочку місцевого жителя . Останній майже одночасно дізнається про цей злочин та про своє обрання алькальдом. Він просить капітана одружитися, щоб змити безчестя, а отримавши відмову, наказує заарештувати і стратити злочинця.🕕 15 травня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.3)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика»🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

🎭 Вже цього тижня обговорюємо п'єси Крістофера Марло – «Мальтійський єврей», «Паризька різанина», «Тамерлан»Історію мальтійського єврея, написану англійським драматургом, важко не порівнювати з іншим твором — п'єсою Шекспіра «Венеційський купець». Схожі мотиви та характери, не менша напруга, проблеми «нової купецької моралі» та релігії — все це об'єднує роботи двох титанів єлизаветинської епохи. Але й без цього порівняння нам точно буде що обговорити.У «Паризькій різанині» Марло послідовно викладає історію однієї з найбільших катастроф у історії релігійних воєн у Франції — Варфоломіївської ночі. Де він документує реальність, де вільно опрацьовує історичний матеріал, а де заповнює порожнечу творчим генієм? Будемо розбиратись. І, нарешті, поговоримо про титанічну історичну працю — п'єсу «Тамерлан». Чим вона заслужила приголомшливий успіх у англійської публіки?🕕 01 травня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.3)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика» 🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

🎭 01 травня (п'ятниця). Літературний клуб. Крістофер Марло – «Мальтійський єврей», «Паризька різанина», «Тамерлан»Ще під час навчання у Кембріджі видатний англійський драматург Крістофер Марло на довгий час без сліду зникав невідомо куди. Тим не менш, він успішно завершив навчання, адже таємна рада (тобто, англійська розвідка) напряму вимагала від керівництва університету допустити до випускних екзаменів людину, «яка добре попрацювала на користь королеви».Пізніше його вислали із території сучасних Нідерландів за звинуваченням у фальшивомонетництві. Він мав постати перед судом – але в останній момент без жодної зрозумілої причини звинувачень не висунули.Після переїзду в Лондон Марло став не просто популярним драматургом – його п'єса «Тамерлан великий» побила всі рекорди та вперше серед творів «відкритого театру» заслужила продовження. А сам Марло заслужив репутацію курця, розпусника, скандаліста, дуелянта, чаклуна та содоміта. І зрештою догрався зі своїм вільнодумством – проти нього почали розслідування, яке сама королева наказала «довести до кінця». Томас Кід, англійський поет і головний свідок по справі, який під тортурами зізнався у причетності Марло до крамоли, був загадково вбитий. Допит, на якому він мав дати свідчення, так і не відбувся. А самого Марло за загадкових обставин зарізали у таверні, в якій він пиячив із інформаторами королівської секретної служби. Точна дата та обставини смерті залишаються невідомими, а імена підозрюваних за час розслідування декілька разів змінювались. Зрештою, влада швидко зам'яла це діло і воно так і залишилось родючим ґрунтом для конспірологічних теорій – в тому числі, що Марло насправді є автором деяких п'єс, які приписують Шекспіру. Наступного разу обговорюємо його твори «Мальтійський єврей», «Паризька різанина», «Тамерлан». Але якщо ви не читали або не дивилися його «Трагічну історію доктора Фауста» – ми також дуже радимо познайомитись і з нею. 🕕 01 травня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.3)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика»🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

🎭 17 квітня (п'ятниця). Літературний клуб. Лопе де Вега – «Вчитель танців», «Дурна для інших, розумна для себе» та інші п'єси.Лопе де Вега писав блискавично: автор близько 2000 п'єс, він буквально годував іспанські театри, і водночас встигав воювати в Непереможній армаді, красти наречених, сваритися з впливовими людьми і бути добровільним помічником інквізиції.Наступного разу обговорюємо дві його п'єси:🔹 «Вчитель танців» – одна із найбільш ранніх комедій плаща і шпаги в доробку драматурга. Молодий аристократ Альдемаро закохується у дочку багатія, приховує своє знатне походження і влаштовується до її дому вчителем танців. І хоч працювати за гроші для дворянина вважалось ганьбою, зрештою любов рятує честь.🔹 «Дурна для інших, розумна для себе». Чи є місце в шлюбі для жінки з розумом? чи справді економічна вигода — не найголовніший мотив у шлюбних рішеннях? Будемо розбиратись. 🕕 17 квітня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.3)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика»🌿 Питання та обговорення: @leport_chatКартина: Diego Velázquez – Tres músicos

🌞 3 квітня (п'ятниця). Обговорення творів Томаса Мора «Утопія» та Томазо Кампанелли «Місто Сонця»Скільки існує людство, стільки воно намагається вирішити, як жити разом на спільній планеті. Проєкти революційні, реакційні, консервативно-революційні, плани укладання нового суспільного договору, повернення до неіснуючих часів, марення про повітряні замки та підземні міста – все це позначають одним широким терміном «утопія». Наступного разу обговорюємо:🔹 Томас Мор – «Утопія» (1516). Розповідь про острів із ідеальним суспільним устроєм, де немає приватної власності й усі живуть у рівності. Мор написав її як філософську гру, але книга стала серйозним викликом тогочасному порядку.🔹 Томазо Кампанелла – «Місто Сонця» (1602). Кампанелла писав цей трактат у в'язниці, де провів 27 років. Його ідеальне місто управляється філософами і живе за законами розуму та науки. Це і видатний твір політичної філософії, і особиста відповідь на несправедливість.Ми звикли вживати слово «утопія» як синонім порожнього мрійництва, прожектерства та відірваності від життя. Та чи справедливим є таке судження? Яку дійсну роль зіграли роздуми про суспільний ідеал часів Ренессансу у творенні того світу, в якому ми живемо?🕕 3 квітня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.3)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика»🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

Відкриваємо письменницький клуб. Для всіх охочих, а не тільки для письменників. Давайте чесно: пишуть усі. Коли закохані, розчаровані, натхненні, спустошені, сповнені гніву або розпачу, коли треба поговорити, а немає з ким, коли просто хочуть. Пишуть у записниках, нотатках у телефоні, надсилають самим собі у месенджерах. Пишуть оповідання, вірші, одинокі глави неіснуючих романів, полемічні есеї, або ж просто пости і повідомлення. Утім, далеко не всі готові, аби написане хтось прочитав, похвалив, покритикував, запропонував, як його можна покращити, або чесно сказав: краще зробити наново. Але письменництво, як і читання – процес колективний, хоч і пише кожен сам. Твори оживають в іншій людині, а думки – в діалозі. Будемо вчитись писати разом. Для цього і потрібен письменницький клуб «Техніки читання»:- приходьте на зустріч, де будуть такі самі люди, як і ви: не професійні письменники, а ті, хто пишуть і намагаються стати кращими у цій справі.- приносьте будь-який свій твір: вірш, оповідання, главу із роману, експериментальний текст небаченого жанру.- або навіть приходьте без нічого, аби послухати, покритикувати або підтримати друзів.- беріть участь в обговореннях, щоби щиро і чесно допомогти (а ще – самому стати краще у своїй критиці).Зустріч відбудеться в Сенсі на Хрещатику у понеділок, 26 січня о 19:00. Тривалість - дві години. За цей час кожен зможе прочитати свій твір, а кожен твір зможе бути обговореним у здоровій і теплій атмосфері. Вхід вільний.Це гарний привід спробувати свої сили, щось написати, піддатися на експеримент, а головне – перестати боятися критики і редактури. Треба писати!

🌟 Великий новорічний анонс! Обирайте, що вам більше до душі та приходьте знайомитись, обговорювати та лагідно сперечатись про літературу✍️ 26.12. Обговорення власних творів. Збираємось, аби обговорювати свої вірші, оповідання, уривки великих творів або інші тексти будь-яких жанрів. Ба більше, можна навіть приходити без нічого – послухати, покритикувати та підтримати присутніх.😈09.01. Позачерговий літклуб не за програмою. Роберт Стівенсон – «Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом». Невелика повість про протиріччя людської натури стала одним із ключових творів сучасної популярної культури, була екранізована майже чотири десятки разів та породила безліч інтерпретацій та наслідувань. Приходьте, якщо завжди хотіли взяти участь у літературно-критичних обговореннях, але не відчували ентузіазму читати твори основної програми. 🌱23.01. Повертаємося до програми «Нечитана класика». Міґель де Сервантес, «Нумансія» (1582). Велична трагедія в дусі класицизму про перемогу, переможців та переможених на історичному матеріалі стародавньої Іспанії про протистояння кельтиберів та римлян. Також читаємо «Повчальні новели» (1613).Усі зустрічі проходять у Бібліотеці КПІ (зала 1.4) по п'ятницях о 18:00.Є питання? Пишіть у @leport_chat

​​🦉🪞 7 листопада (п'ятниця). Обговорення на книжковому клубі Leport: «Тіль Уленшпігель»Далі на нашому літклубі ми читатимемо про пригоди Тіля Уленшпігеля: чи не найвідомішого персонажа німецького і фламандського фольклору, а особливо їхніх анекдотів і сатиричних віршиків. На нас чекають історії комічні, часто непристойні, але точно легкі, дотепні й розважальні. Після високоінтелектуального «Несамовитого Роланда» це саме те, що треба! 📚 «Уленшпігеля» можна знайти принаймні в двох варіантах: старовинної народної книжки XVI століття або її переробки письменником Шарлем де Костером (1867 р.). Між цими творами є суттєва різниця, адже у де Костера Уленшпігель вже не карнавальний дурисвіт, а полум'яний герой Нідерландської революції! Ви можете обрати те джерело, яке вам ближче до настрою, взяти обидва або не читати зовсім: вас усе одно запрошено! Будемо раді побачитися в нашому дружньому колі всього за два тижні.🗓 7 листопада🕕 18:00  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика»🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

​​НЕСАМОВИТИЙ... ДОНАЛЬД?!«Несамовитий Роланд» зчинив на європейську культуру не менший вплив, аніж Біблія, «Іліада», «Дон Кіхот» чи твори Шекспіра. Проте, на відміну від цих творів, про роль поеми Аріосто ми знаємо напрочуд мало, тому й віднаходимо cвідчення про це в найнесподіваніших місцях. Так, одного разу навіть Дональд Дак був «несамовитим»! 🦆У 1966 році в Італії вийшов діснеєвський комікс під назвою «Paperino Furioso» (саме іменем Паперіно італійські діти кличуть звичного нам Дональда). Й що не менш дивно, цей мальопис майже достеменно відтворює сюжет класичної поеми!У коміксі відьма відправляє Паперіно в подорож назад крізь часи до середньовічного двору Паперо Маньо (Карла Великого). Під час своєї пригоди Паперіно має довести вірність сюзерену, здійснивши кілька лицарських подвигів. Він рятує принцесу Анжеліку від чарівника Базиліско, але через непорозуміння та вважає, що її врятував зброєносець Паперіно — Чіччо — й виходить за нього заміж 🤷‍♂️Коли Паперіно дізнається про свою втрачену любов, він божеволіє — як і Орландо у Аріосто. Проте завдяки технології Архімеда знайдено рішення: Гастольфо, інший лицар Карла Великого, повинен полетіти на Місяць, щоб повернути Паперіно розум.Sounds like a plan! Алеее... Під час подорожі Гастольфо з'являється та сама відьма й передає йому чарівну пляшечку буцімто щоб вилікувати Паперіно. Натомість замість розуму пляшечка містить зілля, яке повертає Паперіно в сьогодення...От як би ми взагалі дізналися про таке, якщо не завдяки літклубу Leport?😁 І чергова зустріч клубу відбудеться вже цієї п'ятниці, 24 жовтня: там обговоримо інші цікаві питання, що стосуються «Несамовитого Роланда» Аріосто. Приходьте, навіть якщо не прочитаєте: з огляду на розмір твору, ви не буде виглядати дивно🤓Отже:🗡 24 жовтня (п'ятниця). Обговорення на книжковому клубі Leport: Людовіко Аріосто — «Несамовитий Роланд»🗓 24 жовтня🕕 18:00  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика»🌿 Питання та обговорення: @leport_chat