Харків для Людей | Павло Храмов

Спонсорам доступне відео про містечко Хансена. Його я не планував. Був проїздом та випадково дізнався, що старий друг мешкає в цьому містечку. Гріх - не взяти у нього інтерв'ю. Бо одна справа, коли це показують журналісти, а інша - коли розповідає друг.Мене вразило декілька речей. Таке відчуття, що ти гуляєш десь в Європі. Будинки без парканів, блокована забудова, двори без машин та інші принади цивілізованого світу. Але найбільшим сюрпризом для мене стала сама спільнота та як організовано волонтерство. Так, так, у дворах міняють смітники, доглядають за квітами та виконують інші роботи мешканці цього комплексу. Таке буває навіть в Україні.Це не преміальний комплекс. Це недороге житло для людей, які його потребують, але виглядає воно краще, ніж рендери для так званих "котеджних поселень". Про це треба говорити окремо (якось пізніше).Тому ставайте сьогодні спонсорами (50 грн на місяць) та дивіться, або чекайте на прем'єру.🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#ЖК #двір #двір_без_авто #житло #приклад #досвід_інших_міст

Попросив дітей продемонструвати, як їм зручно з новим поруччям. Син буквально нічого не бачить, якщо не залізає вище. В цьому сенсі старі поруччя були більш дружніми до дітей. А ще на новому поруччі не можна сидіти так зручно та безпечно. Та головне питання — навіщо робити його таким високим? Знизу цілком безпечний схил. Це ж не край скелі. Ви скажете, що це дрібниця, а я, як батько, який зазвичай гуляє з дітьми, так не думаю. Хочеться, щоб планувальники більше приділяли уваги дітям в міському просторі. Але не тільки дітям. Люди на колісному кріслі бачать на рівні 120-130 см [мій син ростом 135 см]. Ви мені скажете, що для цього там є спеціальні прольоти між габіонами. Так, є, але щоб до них дістатись через натовп, то треба, щоб натовп добре розумів потреби людини на колісному кріслі, або явно попросити відійти, що створює зайвий дискомфорт.Окрім того, всі мають дивитись через ось ці металеві решітки та поруччя. Навіть дітям це не подобається, тому вони використовують решітку лише для того, щоб залізти вище та подивитись нормально.Повертаємо до питання — навіщо? Чому б просто не зробити низенький паркан та не створювати зайвих проблем?🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#діти #доступність #безбарєрність

Вітаю Львів!Це лише перший крок. Попереду ще багато викликів і проблем, які треба розв'язати, щоб система запрацювала належним чином. Тому скептикам зараз легко, а піонером завжди бути складно.Львівська громада прийшла до цього поступово. Після сміттєвої кризи, коли державні органи фактично обмежили місто у вивезенні відходів, львів’яни навчилися обережніше поводитись з ними. Багато хто знає про подрібнювачі в мийках, що дозволяють зменшити на 30% відходів, або про компостування — з 2020 року працює станція. Деякі мешканці виносять сміття лише раз на кілька днів. Це, певною мірою, результат тієї штучно створеної кризи.У Харкові подібної кризи не було. Ми живемо у звичному режимі — викидаємо стільки відходів, скільки продукуємо. Полігони зростають, а у нас є важливіші справи…І навіть якщо завтра запрацює обіцяний комплекс у Дергачах, нам знадобляться роки, щоб привчити харківців до думки: кількість відходів треба контролювати. Інакше жодна сортувальна лінія не впорається з поточними обсягами.Для прикладу: у Львові продукується близько 200 тис. тонн відходів на рік. Новий завод здатен переробляти до 250 тис. тонн, але на початку працюватиме з обсягами 100–150 тис. тонн.Натомість у Харкові за словами міського голови потужність комплексу становитиме 80 тис. тонн змішаних відходів і 40 тис. тонн відсортованих. За різними оцінками, місто продукує до 800 тис*. тонн відходів на рік. Тобто при вчетверо більшому обсязі відходів наші потужності значно менші.Саме тому міський голова говорить про потребу ще кількох комплексів. І тут ми маємо дилему: будувати 5–6 об’єктів, щоб охопити весь обсяг, чи значно скорочувати кількість відходів і тоді обійтися 3–4.Окрім того, що саме будівництво таких комплексів є дорогим, їх операційна робота та транспортування відходів буде оплачуватись харківцями. Кошти, які ми можемо інвестувати в щось корисне, ми будемо витрачати на погані звички. Зате #чисте_місто та урни ледь не щодня вивозять!* Цифри щодо утворення відходів для Харкова дуже відрізняються. В тоннах КП не звітує. Тому наведено з офіційної статистики, але за 2020 рік. 🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#чисте_місто #відходи #марнотратство

Бачить Бог [для мене це не пусті слова], що я відкрив цей сюжет та вже на першій хвилині збирався його постити - зараз скажу чому, але додивився до кінця та тепер просто мушу це зробити, бо там згадують мене та поливають брудом нашу спільноту в хамській манері.Чому збирався запостити це відео? Бо тут Тетяна, справжня журналістка, спілкується з безвідповідальною блогеркою, яка, як виявляється, за фахом є професійною журналісткою! 🤦‍♂️В сюжеті показуються контрасти, які дають правильні моральні наративи. Вишукана журналістка робота з перших хвилин. Тетяні та всім причетним мої аплодисменти!А тепер повернемось до нашої Ольги. Думаю, не треба нічого тут додатково пояснювати, адже вона, як на мене, сама себе дискредитувала в цьому сюжеті: конструктивна критика потрібна, але мені байдуже на корупцію, якщо мені подобається...Одначе я мушу відреагувати на маячню, яку вона розповідає про мене та нашу спільноту. Якщо мені не відмовила пам'ять, то я не стверджував, що вона на зарплаті. Можете перечитати мій пост. За ним одразу йде опитування, в якому вже ви, підписники, проголосували за те, що вона на зарплаті.Проте, схоже, освіта журналістки Ользі не допомогла робити навіть елементарні логічні ланцюжки та вона взяла лише один варіант та тепер носиться з ним: «Павло Храмов сказав, що я на зарплаті, це ж смішно!»Олю, поясню тобі ще раз популярно! Я не стверджував, що ти на зарплаті, а лише припустив, що таке може бути, або другий варіант - ти просто «корисна ідіотка». Ти кажеш, що не на зарплаті. Ок, я вірю. Тоді друге.«Корисна ідіотка» тут я використовую як суто технічний термін, а не образу. Розумію, що гуглити по енциклопедіях ти не захочеш, тому я поясню:«Ідіот» у стародавніх греків означало «приватна особа», тобто людина, яка не бере участі у громадських справах, на відміну від активного громадянина. У контексті Афінської демократії так називали людину, яка не займалася політикою й не виконувала державних обов’язків. Тобто йдеться не про раба, а про громадянина, який мав всі політичні права, але нехтував ними. Тому це слово і носить дещо негативний характер: «Ти що ідіот?»Ти займаєш таку роль в місті. З цим ти наче не сперечаєшся, адже публічно не соромишся «не цікавитись справами». Маєш право. Але було б набагато краще, якби ти при цьому владу не хвалила. Чому ж «корисна»? Бо ти та такі як ти насправді роблять шкоду місту. Ви допомагаєте брехні розповсюджуватись. Посилюєте фальшивий імідж та приховуєте проблеми від харків'ян та інших українців, хоча, припускаю, що вам не вистачає мудрості навіть побачити їх. Власне як і свою шкідливу роль ви не можете осягнути. Тому тут той випадок: якщо треба пояснювати, то пояснювати не треба.Останнє. Ти кажеш, що я нібито хейтер, тому що забагато негативу від мене. Нехай навіть так. Тоді кожен детектив, журналіст-розслідувач, прокурор, інженер по якості та контролер - це просто хейтер, який не бачить позитив. Можливо, якби такі як ти говорили більше правди, то у мене було б менше причин для критики. Але в умовах, коли на наше мільйонне місто, можна легко познайомитись з більшістю активних людей, які не мовчать, то так, ми вимушені багато критикувати, бо нас замало!P.S. Перепрошую за це трохи «копання в білизні»!🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Це, мабуть, буде найцинічніший мій пост про Харків, але іноді треба максимально тверезо подивитись на реальність. Пишу я його, адже люблю це місто.Є такий геніальний фільм "Платформа", який я не можу порадити, але ідеї, які в ньому закладені, варті уваги.Сценарій наступний. Люди знаходяться в багатоповерховій тюрмі. Щодня по центру спускається ліфт з платформою, на якій стоїть їжа. Кожен поверх забирає собі, скільки хоче. Їжі має вистачати на всіх, якщо кожен не буде брати зайвого. Але людська природа інша — до нижніх поверхів не доходить нічого. Щомісяця поверх для в'язнів змінюється. Таким чином, сьогодні герой може жити на повну, а завтра голодувати. Фільм чіпляє теми справедливості та егоїзму.Якщо порівняти українські міста, то існує віддалено схожа ієрархія. І, на жаль, Харків, який звик знаходитись десь нагорі, сьогодні нижче середніх поверхів.Перший раз нас переселили нижче, коли у 2014 закрили кордони з рф. Не тільки наше місто — навіть аграрії в країні зрозуміли, що час вирощувати щось, що пройде сертифікацію в ЄС, а не просто торгувати на північ.Ми трохи оговтались. Студенти, переселенці — якось виходило потрохи вирівнюватись. Аж ось новий удар — 2022. І тоді реальність переселила нас значно нижче. Місто, яке не звикло бути дотаційним, тепер виживає лише на дотаціях з центру. Активний платник податків в середньому платить менше, ніж навіть в сусідній Полтаві. А від Львова та Києва ми відстали в декілька разів.В цьому каскаді виживання до нас доїжджають лише залишки їжі. Більшість людей з грошима поїхали в умовно безпечніші міста. Там вони витрачають кошти, там створюють робочі місця, які могли б бути у Харкові. Це слон в кімнаті, розмови про якого вважаються поганим тоном — місто втратило левову частину розумних людей, які вміють заробляти. Замість цього у Харків приїхало чимало ВПО. Левова частина з яких не збирається адаптуватись, а хоче/може лише сидіти на соціалці. Звісно, їм допомагає вся країна, але щонайменше ці люди не є економічно активними. Тому місто потрохи перетворюється в соціальне — ми надаємо послуги для виживання тим, хто потребує. Це нібито і є наша місія.Є й інші прояви цього «каскаду». Наприклад, вже типовим став конфлікт «ми пам'ятаємо ціни на квартири на заході України». Показовим тут є, що переселенці з 2014 сміються з таких харків'ян, бо майже те саме вони відчували тоді — ніхто їм квартири безплатно не роздавав [майже], так само орендували за ринковими цінами.Все може змінитись, якщо Харків знов опиниться на «верхніх поверхах» або хоча б середніх, але само собою це не відбудеться. Якщо слідкувати за риторикою офіційних осіб, то бачимо такі наративи: «нам всі зобов'язані допомагати» та «у нас все буде добре, коли переможемо». Але ці тези не узгоджуються. Нема особливих передумов для настілки великого оптимізму, а допомога рано чи пізно закінчується.Навіть якщо ми переможемо за дуже позитивним сценарієм, малоймовірно, що середній клас швидко повернеться в місто. Яка мотивація? У мене там є житло? Там чисті парки та нема заторів? Даруйте, але це причина для невеличкої кількості людей. Більшість таких харківців вже залишились в місті.Чи повернеться бізнес та студенти? Звісно, що частково так. Харків знайде свою нову нішу. Але це далеко не довоєнні обсяги. Розповідати всім, що тут у нас буде місто на 2,5 млн та ми будемо будувати нові райони й надалі — даруйте, але це оптимізм, який межує з ідіотизмом.Аналогія з фільмом неточна, адже там персонажі не могли перелізти вище, а в конкуренції між містами — ми можемо. І йдеться не про скасування податків для 4 групи (сільське господарство), а про настільки комфортне та безпечне місто, що воно перекриває перманентну загрозу з півночі. І Харків має такий потенціал.🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Нещодавно пабліками летіли фотки та відео, як у саду Шевченка у фонтані з інсталяціями грає скрипачка під мінус (фонова музика). Бачу, що в коментарях люди щиро радіють, що у нас немає безладу з вуличними музикантами — місто само обирає, кому грати. Навіть наводять приклади зі світових міст, де видають ліцензії, без яких вуличним музикантам не дозволено грати.Дивуюсь, як люди плутають тепле з м'яким.1. Ці ліцензії доступні всім. Муніципалітет не обирає, кому грати, а кому ні, а лише регулює тих, хто хоче грати.2. Роблять вони це в першу чергу тому що є величезний попит на місця з туристами — там музиканти можуть непогано заробити, тому висока конкуренція за простір. Вони обмежують час та місце.3. Є й інша причина — шумове забруднення. Біля житлових будинків обмеження по часу бувають суворішими.Візьмемо, наприклад, Нью-Йорк. Вуличні музиканти в цілому не мають сильних обмежень, якщо не використовують підсилювач — за нього треба заплатити $45 за день. Іншим ліцензія не потрібна. Головна вимога — грати у відведених місцях. Для цього існують спеціальні маркери.Пошукайте в YouTube та знайдете чимало Shorts з Центрального парку з великим різноманіттям стилів музики. І це прекрасно!Отже, в Центральному парку Нью-Йорка, в якому значно більше відвідувачей, чомусь немає суворих обмежень для музикантів. Так, там є ще сцена, але то вже окрема тема. Натомість у Харкові чомусь має грати лише музика з колонок або "правильний" музикант. Контролювати культуру таким чином — це погана ідея.І так, я нагадаю, що весною там грали дуже правильні військові, які чомусь дякували Терехову та за дивним збігом це відео потрапило в соціальні мережі. Збіг?Одначе мушу зазначити, що, можливо, наші музиканти не сильно й хочуть лізти в цей пластиковий сад. Не та атмосфера. Був там щонайменше дідусь з бандурою, якого ганяли. Можливо, зараз бажаючих мало.Адміністрації проста порада: припиніть спроби все контролювати, виключайте музику та лиха не трапиться, можливо, з часом ви побачите щось дуже цікаве та нове!Фотки звідси🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#шум #право_на_місто #культура

Цікаве відео. Журналістка ставить прості прямі запитання, а він все спростовує: "вам дурниці кажуть", "нехай в очі скажуть" [а колись таки скажуть].Ок, а можна деталі? — Ні, не можна, все секрет, ми перевели кудись, взагалі більше інших переводимо, хоча і фронтове місто.Хм, а чомусь іншим містам можна робити це прозоро, а саме у Харкові заборонено?І знаєте, що прикро? Реакція в коментарях — журналістка не має права ставити таких питань. Так, імовірно, що більшість з цих коментаторів, це просто боти, але харків'яни любо ведуться на це та щиро підтримують, замість того, щоб висміювати це як ми висміюємо російську пропаганду.Це, мабуть, одна з найбільших проблем, яка мене лякає — у Харкові так мало людей насправді цінують демократію. Це одна з причин, чому ми маємо таку владу, бо добровільно віддаємо забагато повноважень. Ми не розуміємо важливої ролі журналістики. Вона для того й існує, щоб висвітлювати правду. Той факт, що апріорі винний не чиновник, а журналіст, який вимагає елементарної прозорості, вже чимало чого свідчить…А журналістка молодець! Пані, якщо ви прочитаєте цей пост, то щира вам подяка за таку роботу і ці запитання. Більше б таких як ви!

Оцінив нову #безбарєрність на вул. Леся Сердюка — біля Північної Салтівки, яку будуть відновлювати за "новими стандартами"…Один перехід можна оцінити як задовільний. Формально він відповідає ДБН.Другий перехід — перепади по 5-10 см. Можливо, там ще буде шар асфальту, але чи будуть вони підтягувати під 0? — є щодо цього сумніви.Про обидва переходи не можна сказати, що сильно старались зробити на відмінно, як це роблять в центрі та розпіарених парках з іншими елементами— не шкодуючи ресурсів з якісними матеріалами. Подивіться на якість бордюрів, яка сама за себе говорить…Прикметно, що вони не шкодують грошей на широкі тротуари, які нікому такі не потрібні. Достатньо зробити 2,5 м, які будуть задовольняти всі потреби. Натомість краще інвестувати краще більше коштів в якість стиків, водовідведення та бордюрів. Але ні, у нас краще — це 4 м асфальту ляпнути, бо обсяги потрібні, а не результат!Також залишається питання — чому не роблять підняті переходи? Це зручніше для пішоходів та забезпечує кращу безпеку — водій розуміє, що виїжджає на хідник та має надати перевагу. Подивіться як роблять у Львові та Дніпрі — це зовсім інший рівень комфорту.Про відсутність тактильних смуг я мовчу.Шановні, якщо ви дійсно дбаєте про архітектурну безбар'єрність, то давайте якось вчитись робити нормально, а не лише формально.🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#відновлення #якість #патерналізм #безбарєрність

Історія з переходом на Центральному ринку продовжується…На цих відео #від_підписника видно, як встановлюють делініатори, щоб на "вафлі не паркувались". І це не найгірше рішення, адже особисто я в середу трьом водіям пояснював, що вони порушують, бо для них це відкриття, що не можна паркуватись біля переходу.Одначе я не можу назвати це рішення в комплексі гарним. Скажімо так, було на «3», стало «3+». Перехід досі залишається неадекватно довгим. Як я зазначав в основному відео, його можна звузити до 6 метрів. Тоді він стане значно безпечнішим та комфортнішим. Наявність світлофора — це вже питання другорядне.Тут той випадок, коли можна було зробити значно краще невеликими зусиллями, але зробили погано та тепер намагаються хоча б якось виправити проблему. Можна було б зараз звузити, але світлофори переставляти складніше вже. Словом, все як завжди…Шкода, що більшість пішоходів буде сприймати все це як покращення.P.S. До речі, вчора групі підлітків розповідав про урбаністику в рамках освітнього проєкту «Підліткова Академія». Один з них дуже ясно сформулював проблему без моїх підказок: стало безпечніше, бо раніше водії просто наїжджали на тебе, щоб проїхати. Тобто безкарність дозволяла водіям відверто порушувати та загрожувати пішоходам, бо їм набридло очікувати. Якби у нас за таке карали водіїв, то пішоходів, які б раділи тому, що у них забрали 30 секунд життя зараз півтора десятка водіїв, було б значно менше.🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#пріоритет #перехід

Терехов так презентує «Карту харків'янина», що здається, що це нібито такий мегауспішний проєкт, на який є попит. А ще вони роблять собі рекламу повсюди: з блогерами, в пабліках, та навіть на білбордах є.Подивимось на цифри з офіційного каналу @kartka_kh, які вони публікують щомісячно (за вересень та жовтень був один звіт). Я їх трохи організував для вас.В середньому в місяць 77 тис. унікальних користувачів. Це менш як 8% від населення Харкова — залежить від того, як рахувати.Вже цього факту достатньо, щоб зробити висновок, що це провал! Для порівняння, Київ Цифровий має 3,3 млн користувачів, а ЛеоКарт — 495 тис. Це карти, які надають дійсно корисний сервіс, тому ними користуються. Чомусь тільки невеличкій частині харків'ян потрібні «знижки від міськради».Що по грошах? В середньому в місяць кожному власнику карта харків'янина «заощаджує» ₴26. В рік — ₴315. Хоча б щось! — скажете ви. Але якщо розбирати ретельно, то вийде, що для людей з низьким рівнем доходів, для яких потенційно і створено цей сервіс, заощадження будуть незначними. Найбільше отримують ті, хто ходить у дорогі супермаркети.Всім цим харків'янам в місяць місто типу заощаджує $50 тис. Даруйте, але це копійки для мільйонного міста. Це доволі дешевий маркетинг. Навіть один рОст може легко собі дозволити ці витрати на цей маркетинг.Але чи платить рОст та інші харківські бізнеси за цей маркетинг від міськради? Офіційно — наче ні. Може є щось неофіційне? Не знаю. Знаю, що за останній рік КП "Харківпасс", яке займається в основному тільки цією карткою, витратило ₴4 691 339 (відповідно https://spending.gov.ua/) на зарплати та картки. А це КП утримується за наші з вами податки.Не все те золото, що блищить! Сучасний дизайн та маркетинг ≠ реально ефективний продукт, на який ми маємо витрачати ресурси.Інші висновки робіть самі, хоча тут все доволі очевидно…🚴🏻‍♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#бюджет #ваші_гроші