Другий день поспіль харківський депутат Олександр Бакумов критикує з трибуни Верховної ради наше місцеве самоурядування. Говорить без прізвищ, але меседжі дуже чіткі та принципово правильні. Наче цей канал читає!Перший день він говорив про борги та соціальний популізм. Ну, про це ми вже багато чули останнім часом.А от на другий день він зосередився на іншій засадничій, хоча не такій популярній, темі — відсутність секретаря міської ради у Харкові аж з 2021 року. Нагадаю, що там схема дуже проста — у нас постійно проходять ПОЗАчергові сесії для того, щоб не обирати секретаря. Депутат влучно оцінив роботу ХМР:Фактично одна спільна комісія в онлайн режимі за кілька хвилин проганяє десятки й десятки проєктів та рішень міської ради. Без аналізу, без дискусії, без відповідальності. Це не робота комісії, це імітація. А потім натякнув, що військова адміністрація працює прозоріше, а це вже замах на легітимність…Не знаю, що це за атака на Терехова, але наративи цілком правильні та справедливі. Якщо в Харківській міській раді не вистачає демократії та депутатів, які готові говорити (окрім декількох виключень), то воно виплескується ззовні — у Верховній раді. Та й проблема настільки перезріла, що давно мала отримати національний рівень уваги.Про військову адміністрацію скажу у наступному пості.Відео: вчора, сьогодні🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись#прозорість #бюджет
Випадково натрапив на інтерв'ю Павла Макова. Там багато про естетику та Харків. Рекомендую.Це правда, і ці зміни відчуваються і в соціальному, і в інтелектуальному плані. Скажімо, у Харкові було дуже багато айтішників — вони практично всі виїхали і навряд чи повернуться. Я абсолютно не хочу проводити якусь сегрегацію чи знецінювати тих людей, які приїхали на їхнє місце, але це об’єктивно люди з іншим рівнем освіти. На жаль, зараз Харків втрачає рештки тієї ідентичності, яку до цього роками винищував Радянський Союз.
Але тут мова навіть не про гроші, а про те, що ці мавпи — це ж як плювок харків’янам в обличчя. Я за складом особистості взагалі не активіст, але коли дізнався, що цих мавп повернуть, виникло бажання стати там з пікетом. І навіть спровокувати поліцію, щоб мене ще й побили. Бо побитий академік і лауреат Шевченківської премії — з цього можна вже зробити такий скандал, що, може, і владу поміняють (сміється). Але найбільше мене хвилює, що, можливо, більшість харків’ян не сприймуть цей протест, бо насправді їм подобаються ці мавпи.
Інтерв'ю 2024 року. Але я помітив це коли прочитав половину. Актуальність не втратило!
Не зовсім коректно записувати всі витрати на громадський транспорт в ціну «безплатного громадського транспорту». Коли говорять, що #безплатний_транспорт обходиться місту 2-3 млрд, то це трохи несвідома маніпуляція.Нібито «безплатний» споживає 3 млрд, а платний — нічого. Насправді ціна за «безплатний» — це різниця між витратами на «платний» та «безплатний». Тобто, якщо до введення «безплатності» місто витрачало ₴200, а після — ₴300, то ціна за «безплатність» буде складати ₴100, а не ₴300. Таким чином, реальна плата за «безплатність» у Харкові складає зараз приблизно ₴0,8 млрд додаткових витрат. На стільки зросли витрати відносно загального бюджету. Будьмо чесними, це не такі вже й значні кошти в перерахунку на кількість мешканців. Одначе є важливий нюанс — якість падає, а частка витрат відносно бюджету поступово зростає. До 2022 — 12%, зараз — вже 16% (3,4 млрд з 21). В кінці 2026 року може бути понад 18%, адже за перший квартал вже витратили 1 млрд.Отже, я вважаю, що плата за безплатний транспорт — це оті 4-6% відносно бюджету, на які зросли витрати. Але ще раз наголошую, що тоді значно більше коштів йшло на розвиток, оновлення рухомого складу, а зараз — більше затикають дірки в діжці, що тече. Якість при цьому сильно не покращується, а подекуди навпаки — погіршується. І чим довше ця деградація буде відбуватися, тим дорожчим буде повернення до нормальності, коли є плата за проїзд та стратегічний план розвитку. Хоча тут радше треба говорити не про розвиток, а про відновлення.
Сиджу в Ірпені в локальному парку та дивлюсь на своїх дітей та їх двоюрідних братів, які прийшли погратись на майданчик. Але звичайний м'яч та просто доступний газон виявився цікавішою опцією для гри разом. Як же це прикольно, коли газон доглядають для гри, пікніків та інших активностей, а не для картинки. В локальному парку, до якого місцеві ходять пішки, а не їдуть спеціально на авто. В той же день попадається мені в Тредс пост нашої людини, яка розказує, що її вигнали з газону у Харкові. Я кидаю фотки з Ірпеня і починається цікавий діалог, в якому мені пояснило декілька людей, що таке газон, а що таке «звичайна трава». Знаєте, в чому прикол? В Ірпені також доглянутий газон з автополивом та іншими принадами. Витоптаний так сильно він тільки біля дитячого майданчика. Та якщо подивитися, як виглядає газон біля дитячого майданчика в харківському саду Шевченка, то якось там також не пахне «газоном з картинки».Кажуть мені також, що заборона ходити по газонах виправдана, адже «за харківськими стандартами» газон має виглядати в першу чергу, а не виконувати функції. І тут я подумав, що ось це дурне рішення на Одеській, коли вони замість трави зробили зелений пластиковий килим, є цілком адекватною відповіддю на естетичні вподобання таких харків'ян. Якщо все, що нам потрібно від газону — це вічнозелений покрив, то треба замінити живі газони на штучні. Їх і поливати не треба і функцію фону на інстафотки вони нормально виконують…Додам ще декілька фото з Ірпеня з різних сезонів, щоб ви розуміли, як виглядає адекватний газон. Там давно звикли, що газон для людей, а не для фоток. 🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись#трава #газон #простір #парк #діти #біорізноманіття
Мабуть, не найкраще фото для демонстрації, але треба це сказати, поки період цвітіння не закінчився.Може я вже такий старий та став як мій тато, який кожної весни як дитина радіє цвітінню фруктових дерев, але дивлюсь на всі ці різноманітні дерева та бачу красу стриманості. Квітки здебільшого білі з відтінками рожевого, зеленого чи інших ледь помітних барв. Вони не нав’язливі, а стримано демонструють кожен свій одяг. Ще одна риса цвітіння - його тимчасовість. Ми добре знаємо, що є короткий період, коли можна впіймати таку красу. Потім буде інша краса - літня, осіння та зимова. Але в цьому прекрасність моменту - зазвичай ви не можете створити постійне цвітіння. Та й приваблювати воно так не буде. В сучасному міському дизайні (особливо харківському) чимало штучності. Ми намагаємось спотворити вічну весну, коли робимо траву такою, якою вона буває лише весною - короткою та яскраво-зеленою. Ми ще до природного цвітіння витягуємо квіти з пластику під лозунгом "весна вже прийшла у Харків". На клумбах використовуються переважно селекційно виведені декоративні форми, які мають більш виразні кольори порівняно з природними видами. Дерева здебільшого висаджують декоративні - давайте нам сосни з підсвіткою!Природа не може дарувати такий фастфуд. Її краса більш делікатна. Мені здається, що через оцей штучний маскарад багато харків'ян забули, що таке радуватись простій красі, яку дарує Бог через цей природний дизайн-код. Він занадто складний для нас. Занадто невиразні відтінки. Польові квіти - це ж бур'ян. Давайте щось яскравіше. Не кажу, що проблема суто харківська, але, здається, підхід наших озеленювачів значно впливає на смаки та викривляє сенс "стриманої естетики". #філософське #біорізноманіття #трава #дерева #несмак
🎉 У мене для вас дуже добра недільна новина!Тепер на каналі YouTube є найдешевше з можливих спонсорство. Ціна символічна - лише 10 грн. За 10 грн ви будете мати доступ як спонсор до всіх закритих відео. Так, наразі там небагато контенту, але буде більше, якщо спонсорів буде більше. І ви вже сьогодні зможете подивитися відео про ЖК Пташка.Навіщо я додав цей рівень? Є певні відео, які я не хочу публікувати на загал, бо знаю, що вони не залетять та це буде шкодити просуванню каналу. Але старі учасники спільноти, з якими я можу та хочу ділитися менш вилізаним контентом. Окрім того, є теми, які розуміють лише в спільноті. Так неприємно їх ігнорувати.Іншими словами, це розмови для своїх. Це не про заробіток, це про місце спілкування з тими, хто розуміє та підтримує. Якби я міг зробити 1 грн, то зробив би це.Як буде 50 спонсорів, то організуємо першу закриту трансляцію! Все залежить від вас.👆 Стати спонсором🔗 Плейлист лише для спонсорівP.S. Дякую всім спонсорам, які підтримували та будуть підтримувати на інших рівнях. Ваш вклад неоціненний.
Річ, яка мене навіть конфузила в Британії — те, як англійці поступаються пішоходам, які йдуть тротуаром. Я не знайшов англійських відео, де це було б добре видно, але є ось це з Данії. Тут з велосипедистом, але як приклад годиться. Особисто мені так поступалися багато разів.Річ у тім, що там це типова ситуація, адже більшість мешкає в малоповерховій забудові й такі виїзди — не рідкість. Я навіть перепрошував, що «змусив» поступитися, але у відповідь отримував посмішки та розуміння. І це дуже резонує з тим, як сприймають пішохода/ровериста у Харкові — його нібито не існує. Це ж авто, обійдеш! Я спробував розібратись, чому так відбувається. Начебто це вимога їх ПДР — вони буквально розуміють «надайте дорогу пішоходу, який переходить або збирається переходити». Але це занадто слабке пояснення, тому говорять ще про високу культуру водіння з повагою до пішохода. Проста перевірка: у нас якщо авто стоїть на перехресті та заважає іншому водію, то це щонайменше «некрасиво». Чому тоді такий самий стандарт не застосовуємо до людей, які пересуваються не на авто, а пішки? Та про які виїзди я говорю, якщо навіть зупинитися на переході у нас — це норма? Мені здається, що якби всі ті інформаційні зусилля, які було направлено на популяризацію флікерів, використали б для того, щоб пояснювати водіям, що пішохід — точно така людина, то було б значно більше користі й для безпеки. Треба бути уважнішими до інших учасників руху!Джерело 🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись#БДР #безпека #перехід #пріоритет #тротуар #пішохід #авто
Петиція #від_підписника:Знову повертаюсь до наболілих і нашумілих повітродуйок. Вочевидь, це не єдина проблема нашого міста, але чому не почати з однієї з найбільш абсурдних?Коли ними «прибирають» парк або двір, у повітря піднімається пил — дрібні частинки ґрунту, залишки листя, бруд — усе, що накопичувалося там тижнями. Воно не зникає — воно летить у вікна, осідає на балконах і потрапляє в легені.Разом із листям здувається верхній шар, порушується природне мульчування, земля швидше пересихає і втрачає поживні речовини.Опале листя — це не «сміття», а середовище життя: там зимують комахи, якими харчуються птахи; там укриття і частина природного циклу. Коли це все згрібають і видувають «під нуль», ми просто прибираємо екосистему разом із листям.Водночас ці пристрої створюють шум, співставний із гудінням шахеда, що пролітає зовсім поруч, і перші кілька разів я їх сплутала. Шум також відлякує птахів — у парку поряд з нами залишилось одне гніздо сороки, стресостійкості якої я можу тільки позаздрити.І що найцікавіше — це не якась маргінальна ідея чи моя особиста думка. У правилах утримання зелених насаджень прямо зазначено:«Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння».На цьому фоні виглядає трохи дивно витрачати бюджетні кошти і пальне на те, щоб:— підняти пил у повітря;— прибрати те, що не є сміттям;— і створити шум на кілька годин.У багатьох містах світу бензинові повітродувки вже обмежують або повністю забороняють — саме через #шум, забруднення і шкоду для довкілля.Я прошу вас проголосувати за мою петицію. Давайте подивимось, чи маємо ми ще якийсь вплив у рідному місті.🔗 ПетиціяP.S. Здається, проголосувати можуть не тільки харків'яни (-ці), аби була дія або BankId (Приват, наприклад).🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
Пане міський голова, якщо барига — це той, хто піклується про якість громадського транспорту, то як назвати людину, яка свідомо (сподіваюсь) вводить людей в оману, що метро має бути безплатним, бо це укриття? Дарую механізм, як вийти з цієї ситуації. Закриваємо очі на той факт, що метро як укриття — це не тільки платформа, це й вестибюль (до турнікетів), який як укриття не сильно поступається і місця там достатньо. Але ж ми так любимо маніпулювати високими стандартами при нагоді. Який механізм я пропоную? Це Proof-of-payment (POP) — відкрита система оплати в громадському транспорті, де турнікети не використовуються для валідації оплати, натомість застосовуються перевірки на станціях або в потязі.Берлін, Будапешт, Відень, Прага, Мюнхен, Копенгаген та багато інших міст мають таку систему оплати.Тут немає нічого суперпрогресивного для нас — така ж система використовувалась в трамваях, тролейбусах та частково в потягах. Різниця лише в тому, що ми не звикли, що воно так само може працювати в метро. Якщо ви думаєте, що турнікети — це єдиний ефективний метод контролю, то ви помиляєтесь, адже не все так просто. Це дуже залежить від культури оплати. Наприклад, в Парижі турнікети є, але кількість зайців складає 10-15%, а в Берліні турнікетів немає — 3-5%. В цілому турнікети без додаткових перевірок на платформі — це ненадійний варіант. Якщо ваша мета отримати найкращий результат, то модель «турнікети+перевірки» буде найкращою, але й найдорожчою водночас.Ціна турнікетів, валідаторів та їх обслуговування нерідко перевищує втрати від кількості «зайців». Тому чимало міст поекспериментували та вирішили залишити POP без турнікетів.Якщо наша мета не набити бюджет якомога більше, а отримати допомогу громадському транспорту, то така м'якіша система нам дуже добре підходить. А головне — під час тривог достатньо зупиняти перевірки контролерами та вже немає ніякої «недоступності найбільшого укриття». Ще більше, турнікети заважають масовій евакуації та сповільнюють трафік — це одна з причин, чому від них відмовляються. То якщо у нас дійсно дбають про легкий доступ до укриття, то демонтаж турнікетів — це гарне рішення. До того ж це просто комфортно.Трохи погуглив, чи забороняє закон відмовлятись від автоматичних контрольних пунктів? Наче як немає перепон. Треба лише змінити місцеві правила, які легко міняються на сесії міської ради.Можете не дякувати!🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 #безплатний_транспорт
Хочу підсвітити одну важливу тему, про яку багато говорять в певних колах, але, на жаль, вона залишається в бульбашці. Я говорю про охорону 18 цвинтаря. Там постійно крадуть речі. Багато хто нормально ставиться до того, що забирають цукерки, але цим не обмежується. Ось черговий приклад. Очевидно, що роблять таке специфічні, скажімо так, люди. Домовлятись з ними майже немає сенсу. Вони просто мають зрозуміти, що безкарно там брати нічого не вийде.Близькі загиблих не раз просили організувати охорону або хоча б камери, але реакції немає. Особисто мене це обурює, бо я знаю, що на Олексіївці поставили фотоінсталяцію та охоронця, який оберігає цей штучний простір. На свіжих реконструкціях біля капища та на Лопанській набережній є чимало нових камер. Що вони там охороняють — лавочки, смітники? А тут місце, де, така вже наша народна традиція — залишати речі, дійсно є що охороняти, але, окрім того, що там просто ніякий благоустрій, немає навіть елементарної охорони. Як так? Місту треба змінити пріоритети та акценти: ресурсний ландшафт та доброустрій центрального парку має переїхати на Алею, як це є в американців та інших.🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 #шана #память
TGLIST.COM.UA
