Розумій & Кажи シ | Українська мова

Від вислову „з метою“ рябіють тексти сьогодення.Ось кілька зразків із того потоку, який ми спостерігаємо щодня у текстах й чуємо з уст:• „З метою біологічної ізоляції, щоб уникнути можливого поширення місячних мікроорганізмів, космонавтів помістили в спеціальний „фургон“, де вони пройдуть тривалий карантин“• „З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу“.Словом „мета“ послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини:• „Очевидячки, досягла до своєї мети“ (І. Нечуй-Левицький)• „О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети“ (М. Рильський).У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові „на близьку мету“, що означає — „на близьку віддаль“.А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку фраз?Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати:„Для біологічної ізоляції, щоб уникнути…“„Щоб виявити жанрові особливості цього твору…“З цього, звісно, не слід думати, що слово „мета“ треба обминати, приміром, у таких висловах, як „поставити собі за мету“, „мати на меті“ тощо.Ідеться лише про те, щоб позбутися цього канцеляризму, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово „мета“.#ВікторинаРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Чергування в — у, і — йПрийменники чи наростки у-в та сполучники і-й у мові чергуються між собою таким чином. Але перше що хочу написати, що на сполучники і, у діють одні й ті самі правила чергування. Те саме стосується і й та в, тобто які правила вживання для «й» такі загалом і для «в», але з поправкою на різні галузі в яких уживаються ці прийменники.Почнемо з основиПісля голосного, якщо попереднє слово закінчується на нього, пишемо прийменник в, й, після приголосного — у, і. • Вона в хаті. Він у хаті. Темно в хаті, як у домовині. Брат і сестра. Сестра й брат.Втім тут важливо підкреслити певні тонкощі, про які піде згодом і можуть трошки суперечити цьому правилу, але годі з цим, читайте далі.Перед словом, що розпочинається з в, звичайно пишемо прийменника у, навіть якщо попереднє слово закінчується на голосний. • Наприклад: Пішли у Вівтар, Зламалась шруба у возі й т. ін.Якщо слово починається з ненаголошених у, і, в, й, які у цьому слові можна змінювати, то якщо попереднє слово, закінчується на голосний маємо ставити в, й, а після приголосного логічно випливає що — у, і: • Прийшов учитель до вчителя. Як іти — то йти.Так само чергуються форми:уже — вже, увесь — ввесь, іще — йще, іти — йти, імення — ймення, імовірно — ймовірно.Коли наступне слово починається з голосного, але попереднє закінчується на приголосний, то завжди пишемо тільки в або й: • Приїхав в Америку. Прибуде й Олексій. Приніс в улик.Після розділового знака, у нашому випадку коми, пишемо і, у, а не в, й, навіть якщо попереднє словозакінчується на голосний: • І над водою, і над гаєм. Зійде сонце — утру сльози.Самі поміркуйте з чого легше починати вимовляти речення? З у чи в? Звісно що з «у».Треба мати ще на увазі, що в нашій мові сполучення голосного зі звуком в чи й творить рід двозвука:-ав, -ев, -єв, -ив, -ів, -їв, -ов, -ув, -гов, -яв, -ай, -ей, -єй, -ий, -ій, -їй, -ой, -юй, -яй.Двозвук — це голосний, а тому після цих сполучень-двозвуків часом здебільшого вживають приголосних в, й замість у, і.Наприклад: прибув в місто, святий в кожному, грай й мені, вигубив всіх і т. ін., а особливо перед голосним: прибув в Азію, плинув в Італію.Так наче за правилами повинно бути прибув у місто, але краще прибув в місто.Інформацію взяв із статті Івана Огієнка про чергування і, у з в, й https://zbruc.eu/node/41947#ПрийменникРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Розкрию тайну, але слова обирати та вибирати хоч і схожі, але не тотожні за змістом.Дієслово обирати здебільшого вказує коли ми обираємо за допомогою голосування ту чи іншу особу для виконання певних обов’язків. • Громада обрала головою одного багатого чоловіка (Іван Нечуй-Левицький); • Кобзар оповідав про те, як воліли козаки не обирати в гетьмани джуру Хмельницького, бо той — шляхтич (Олександр Ільченко).Цим словом послуговуємося й тоді, коли йдеться про наречену, нареченого чи про надання переваги якомусь предметові. • Оце твоя пора прийшла, доню! Гляди ж, се на весь вік, Катре! Гляди, кого обираєш (Марко Вовчок) • Сестри обрали затишне місце, вкрите густою травою і квітами (Леонід Смілянський).Дієслово ж вибрати використовуємо, коли мовимо про виокремлення людей чи предметів за певними ознаками. • Поети ж є і кращі, й щасливіші. А Спасибі, що ти, музo, вибрала мене (Ліна Костенко) • Вибрала Софія з тих оздоб щонайкращі і взяла на себе (Леся Українка); • На руїнах молодиці цілу цеглу вибирають (Іван Вирган).#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Ну що ж настав час розповісти про питомі назви мастей у нашій мові.Із якогось часу київська опера стала друкувати на своїх афішах назву п’єси „Пикова дама“ замість „Винова краля“, як писалось і говорилось раніш і як наводять старі словники.Нагадаймо назви мастей у картах:• Вино, а не піка• Жир, а не трефа• Дзвінка, а не бубна• Чирва, а не черва„В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина?“ — І. Нечуй-ЛевицькийВід цих іменників — назв мастей — творяться й відповідні прикметники:• виновий — винова краля• жировий — „Очі витріщив, як жировий туз“. — М. Номис• дзвінковий — дзвінкова краля• чирвовий — „У буденні дні все в халатику та в халатику або й так вискочить — боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова“. — І. РябоклячНагадаймо за одним заходом і українські назви фігур у картах:• нижник або філька чи хлопан, а не валет• краля або вишник, а не дама• король так і залишається королемВід зображення нижника на картах походить образний російський вислів лежать валетом, цебто ногами поряд, а головами в різні боки. По-українському ж буде не лежати валетом, як надруковано в одному сучасному оповіданні:„В хаті було так тісно, що декому довелося спати валетом“, а — лежати митусь (або митусем).„Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались“ (Словник Б. Грінченка).#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Зашпортатися це що…?Дієсл., док. вид, 1 дієвідміна. Натрапив нещодавно на це слово в найнесподіванішому місці на сайті спотіфаю. Під час входу в акаунт система видала повідомлення, що сторінку реєстрації не знайдено, бо вона зашпорталася.Я про це слово не знав, але пошукав і хочу тепер поділитися ним з вами.Перше значення — почати копатися, ритися в чомусь пухкому або сипкому, длубатися. • Приклад вживання: Десять склянок!” – подумав Климко і уявив купку солi, величеньку таку. I зашпортався мерщiй у кишенi, добуваючи грошi. (Г. Тютюнник)Також у другому значенні це слово може позначати: зачепитися за щось ногами під час ходіння, спотикатися. • Приклад вживання: Я зашпортався за виступаючий корінь і повалився на землю. (Л. Дереш) • Маргарита кинулась бігти, зашпорталась у високій траві, ледь не впала. (О. Тесленко)Я звісно так і не зрозумів до чого тут це слово на сайті спотіфая, та що під ним тлумачили перекладачі, але саме слово лепське та питомо наше.#СловодняРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Приберімо з української мови неприродні слова із закінченням –подібний.Наша мова ніколи не знала такої словотвірної моделі та таких форм, як порошкоподібний, клиноподібний, кулеподібний тощо. Це кальки з російської, які не мають жодного підґрунтя в питомій українській традиції.Досить лише зазирнути у старі словники — жодного з подібних слів там ви не знайдете. Навіть у старих словниках, де іноді трапляються, помилкові форми або супереності сприводу деяких пунктів, слова з суфіксом –подібний повністю відсутні. Перевірити це легко, зайшовши на ресурс r2u.org.ua — там є слово порошкуватий, але немає порошкоподібний, та з іншими словами те саме, адже це не випадковість.Українці завжди вживали власну, питомо українську модель словотвору, де прикметники утворюються від іменників за допомогою суфіксів –уватий, –астий, –ястий тощо.Ось приклади правильної української форми: • клин — клинуватий, а не клиноподібний • куля — кулястий, а не кулеподібний • лапа — лапатий, а не лапоподібний • порох — порохуватий, а не порохоподібний • порошок — порошкуватий, а не порошкоподібний • серце — серцюватий, а не серцеподібний • сітка — сіткуватий, а не сіткоподібний • стожка — стожкуватий, а не стіжкоподібний • хрест — хрестястий або хрещатий, а не хрестоподібний • цибуля — цибулястий, а не цибулеподібний• Стрибок — стрибкуватий, а не стрибкоподібний.Є питання? Можете заглянути сюди, та побачити скільки словників показує наше питоме порошкуватий, і що жоден не бачить порошкоподібний.Так само не відповідають українській традиції й форми на –видний, які ми заміняємо прикметниками наведеними вище.Єдині слова винятки це: правдоподібний, мужоподібний, богоподібний.Взято з книги: Святослава Караванського «Секрети української мови»#дерусифікуємомовуРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!

А чи знали ви про усі можливості слова «тямити»?Передусім, основне значення цього слова це розуміти, але це значення ви і без мене добре знаєте.Але дехто іноді мавпує російське шарити, замість того, щоб вжити українське тямити або розуміти.• Наприклад, ти тямиш у цьому? Або він тямить у цьому.Але це так ліричний відступ переходемо до основної частини:Одне з значень слова тямити це уміти, знати як щось робити. • Наприклад, я тямлю розмовляти французькою мовою.Ось слово тямити вжите у цьому значенні у творі Лесі Українки: • Я грати вмію, та нот записати не тямлю.Зокрема, тямити має значення пам’ятати, тримати у памʼяті. • Скажу: допивсь І дохмеливсь, – Довіку тямить буду! Ні в рот не брать, Ні куштувати, Не тільки що й до суду! (П. Гулак-Артемовський) • Чи ти тямиш який сьогодні день? (Г. Квітка-Основʼяненко)Із цього значення постали такі фразеологізми:довіку будеш тямити, довго будеш тямити, до нових віників тямити Усіх них обʼєднує те, що вони мають значення надовго щось запамʼятати. • Та провчу ж, провчу Демка, тітусю, так, що до нових віників буде тямити. (Г. Квітка-Основ'яненко)Маємо також ще таку форму — не тямлю себе від чогось, скажімо гніву, радости тощо.Цей зворот означає бути в стані дуже сильного збудження, хвилювання; втрачати витримку під впливом особливо сильних почуттів. • Не тямлячи себе від радості, Шевченко обняв жаданого гостя. (О. Тулуб)• Не тямлячи себе від гніву, я ударив кулаком рибалку.(Ю. Яновський)І на останнок тримайте ще фразеологізм — датися утямки кому. Він означає запам’ятатися комусь, закарбуватися в пам’яті. • А солов'ї!! Щось неймовірне! Особливо мені врізався втямки один (Остап Вишня)#Словодня Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Слово «біль» в українській має чоловічий рід, а отже, правильно буде його відмінювати в орудному відмінку як «болем».«Біллю» це так само іменник «біль» в орудному відмінку, але є важлива відмінність.Якщо «болем» це слово чоловічого роду та означає фізичні страждання, то є ідентичний за написанням іменник «біль», тільки жіночого роду, і логічно що його відмінюємо трохи по-іншому, ніж версію з чоловічим родом.Та позначає «біль» у жіночому роді тільки білі нитки, та у родовому відмінку буде біллю.До речі, варто згадати одну з аксіом усіх антисуржикових довідників, що у сполуці «головна біль» допущено помилку, бо ж правильно «головний біль», оскільки іменник «біль» чоловічого роду та він керує прикметником «головний» і тут немає ніякого жіночого роду.Подібна ситуація і зі словом ярмарок. Під впливом російської його часто помилково роблять жіночого роду (ярмарка), але нормативна форма — ярмарок. • Наприклад, різдвяний ярмарок, а не різдвяна ярмарка.#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Цікаві українські слова, які ви могли не знати!Мітельня — якщо ви коли-небудь задумувалися, а як називається приміщення у якому зберігаються мітли, то це слово якраз і описує чудово таке приміщення. • Приклад: Далі, коли вони заснуть, сховайте їх у мітельні, висмикнете по кілька волосин і вдягнетеся в їхню форму.Спекатися — позбутися когось або чогось неприємного, небажаного.• Приклад: У тебе вдача – хай Бог милує. І я щасливий, що тебе вже спекався. (Л. Костенко)Злецький — те саме означає, що й слово злий. Наприклад, погода чи настрій або вдача злецька. • Приклад: За вікном гуде тільки вітер злецький.Обопільно — спільно для двох сторін, взаємно. • Приклад: Цілком ясно: їм приємно зустрічатися. Обопільною була доброзичливість. І ні тіні – заздрости. (О. Ізарський)Розбрататися — посваритися й перестати дружити з кимось, із ким раніше були в добрих стосунках. • Приклад: Глядіть, Танасію, аби ми не розбраталися! Майтеся гаразд! – крикнув досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок. (А. Крушельницький)Спантеличитися — розгубитися, втратити здатність тверезо мислити, збитися з пантелику. • Приклад: Незнайомець зовсім спантеличився, дивиться на мене, як баран на нові ворота. (Ю. Збанацький)#СловниковийзапасРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Деякі змавповані форми закорінились у нашій мові завдяки тому, що їх запозичили з іншої мови наші класики і докопатись до питомих українських форм можна хіба з поміччю свого роду мовної археології. Візьмім пару перехоплювати подих. Українці у живій мові віддавна практикували пару забивати дух, і це відбито в літературі: “Денисові знову забило дух, але вже не зі страху…” (Грінченко).Класик Собко пише вже трохи інакше: “…холод перехоплював дух”. А ще один його сучасник за радянських часів пише так: “Лютня перехоплювала Тарасові подих…” (Ільченко). Крок за кроком наше забивати дух обернулося на перехоплювати подих. Цей фразеологізм «забивати дух» означає — перехоплювання дихання від надміру почуттів або якогось фізичного чи душевного стану.Саме такий фразеологізм з таким значенням фіксують класики та старі словники, жоден інший фразеологізм подібний вони не містять у собі.Коротку форму заступила довжелезна позичена. Мовознавче КҐБ назвало цей лінгвоїд взаємозбагаченням мов.#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!