Від вислову „з метою“ рябіють тексти сьогодення.Ось кілька зразків із того потоку, який ми спостерігаємо щодня у текстах й чуємо з уст:• „З метою біологічної ізоляції, щоб уникнути можливого поширення місячних мікроорганізмів, космонавтів помістили в спеціальний „фургон“, де вони пройдуть тривалий карантин“• „З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу“.Словом „мета“ послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини:• „Очевидячки, досягла до своєї мети“ (І. Нечуй-Левицький)• „О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети“ (М. Рильський).У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові „на близьку мету“, що означає — „на близьку віддаль“.А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку фраз?Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати:„Для біологічної ізоляції, щоб уникнути…“„Щоб виявити жанрові особливості цього твору…“З цього, звісно, не слід думати, що слово „мета“ треба обминати, приміром, у таких висловах, як „поставити собі за мету“, „мати на меті“ тощо.Ідеться лише про те, щоб позбутися цього канцеляризму, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово „мета“.#ВікторинаРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!