Розумій & Кажи シ | Українська мова

Прикметники з закінченням -ємий це не що інше, як пряма калька з російської. У російській словотвір дозволяє такі форми, в українській — ні.Таких слів ви не знайдете у жодному словнику. Якогось універсального способу як замінити такі слова нема. Кожне треба власноруч шукати.Ось найпоширеніші приклади заміни: • Виділяємий → виді́люваний Напр.: виділювальний піт. • Фінансуємий → фінансований Фонд фінансований закордонними організаціями. • Уявляємий → уя́влюваний, фантазійний, уя́вний, га́даний, фікти́вний • Заміняємий → замінний • Виготовляємий → вигото́влюваний, виро́блюваний • Недосягаємий → недосяжний • Програмуємий → програмований • Знаємий → знаний, відо́мий, знайо́мий • Недопускаємий → недопустимий, недозволений, недопущений, неприйнятний. • Розглядаємий → розгляданий, який розглядають • Досліджуємий → досліджувальний• Осягаємий → осяжний• Вживаємий → вживанийДжерела:Наукова робота «Русизми у писемному мовленні школярів»;матеріали старих словників із ГРАКу.#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Стилістичні поради!Про родовий відмінокСвоєрідною ознакою української мови є переважне вживання додатка в родовому відмінку (поряд зі знахідним) при перехідних дієсловах:писати листа, а не лист підписати документа, а не документПро найвищий ступінь прикметниківНе варто вживати вищий ступінь там, де йдеться про абсолютну міру якості (найкращий / найгірший):кращий політик року → найкращий політик року вища міра покарання → найвища міра покарання десяток кращих районів → десяток найкращих районів конкурс на кращий проєкт → конкурс на найкращий проєктОднак цілком прийнятні такі форми у субстантивованих прикметниках, на зразок: призначити когось старшим у цій групі.В усталених номенклатурних протиставленнях, коли йдеться не про межовий вияв ознаки, а про її більший чи менший ступінь вияву в певній ієрархії: початкова — середня — вища освіта; старший співробітник — молодший співробітник.Пара це не те саме, що й кілька, декількаСлово пара поєднують з:а) з іменниками, що позначають два однорідні предмети, які становлять одне ціле: пара чобіт;б) з іменниками, що позначають двох осіб, об’єднані спільною дією, станом, почуттям: молода пара, пара боксерів;в) з іменниками (у множині), які позначають предмети роздрібної торгівлі: пара яблук. Отож, ненормативними є вислови пару слів, викликати на пару хвилин, бо слово «пара» немає підхожого значення. Треба: сказати (де)кілька слів, покликати на (де)кілька хвилин.#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Словотвірна прикметникова модель -ейський та чому її варто уникатиЗ огляду на сплановану структурну асиміляцію української мови, ми «збагачені» на ще один інтерферентний прикметниковий суфікс -ейський, на зразок:• поліц-ейськ-ий• біблі-ейськ-ий• суд-ейськ-ийЦі форми активно поповнили перелік понад тридцятьох похідних зазначеної моделі в «Інверсійному словникові».Позаяк суфікс -ськ- у них додано до твірної основи з кінцевим кореневим -ей, на зразок: фарисейський, юдей-ськ-ий, плебей-ськ-ий, гвіней-ськ-ий.Функцію розширювача основи, чи суфіксальної зв’язки, складник -ей виконує в таких похідниках, як: адміралт-ей-ськ-ий, жит-ей-ськ-ий, епікур-ей-ськ-ий, європ-ей-ськ-ий.Одначе нема потреби в такому розширювачі в похідних від міліція, біблія, позаяк їхня основа закінчується на -й, -я, відтак діє закон аналогії:• концепці-й-ний (від концепція)• поліці-й-ний (від поліція)• біблі-й-ний (від біблія)• емоці-й-ний (від емоція)• традиці-й-ний (від традиція)• релігі-й-ний (від релігія)• тенденці-й-ний (від тенденція)• фракці-й-ний (від фракція)• сесі-й-ний (від сесія)• утопі-й-ний (від утопія)• ностальгі-й-ний (від ностальгія) тощо.Щодо суд-івськ-ий, а не судд-ейськ-ий, то аналогія не менш промовиста: учнівський, батьківський, синівський, кумівський тощо.Окремого коментаря потребує етнонім конголезець та прикметниковий похідник конго-лезь-к-ий, що виник за аналогією до сілез-ець < Сілезія, хоч, мабуть, більше аналогійних підстав має форма конго-їй-ськ-ий порівняймо: чил-ійськ-ий, англ-ійськ-ий, бельг-ійськ-ий, евенк-ійськ-ий), де зв’язку -ій (-й) використано як пристосування чужомовного кореня до словотворення на українському ґрунті.#ЦікавеРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Справунок це що…?Імен., чол. рід, 2 відміна. Дрібні, малі справи, щоденний клопіт. На кшталт помити посуд, розвісити усе по місцях, подзвонити комусь тощо.Наприклад, я справила свої справунки, отож, можна і піти погуляти. • Приклад вживання: Він запевнив нас, що ми можемо спокійно докінчити наші справунки , бо обидва мости ним зайняті й хоронені Гайдамаками. (О. Удовиченко) • Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро упорався із своїми справунками.Також у другому значенні, яке у літературі чомусь переважає у вживанні (тут я спираюсь суто на свій аналіз коли переглядав приклади вживання у ГРАКу)Так ось ближче до суті. Це слово у другому значенні означає: речі, пожитки, спорядження, різний дрібʼязок. • Приклад вживання: Ще незношені вовняні порти, міцні ремінні постоли, корзно доброго тонкого хутра поверх лляної сорочки – весь справунок ще від Родима. (П. Загребельний) • А це таки були рибалки, біля куща стояв рибальський справунок.#Словодня Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Словотвірна прикметникова модель -очн-, що походить від іменників жіночого роду на -ка, на зразок: • Виставка — вистав-очн-ий замість виставк-ов-ий, • Посадка — посад-очн-ий замість посадк-ов-ий, • Перевірка — перевір-очн-ий замість перевірк-ов-ий тощо.Ця модель тріумфально ввійшла до нашої мови після приписів Хроніки Науково-дослідного інституту мовознавства 1933—1934 рр., де зазначено, що: «обминання прикметників із суфіксом -очний становлять по суті націоналістичне перекручення української мови». Відтоді цій моделі дано зелене світло — в «Інверсійному словникові» (1985) похідників на -очн- близько 120. Навіть у сучасних, які досі частково ґрунтуються на радянському минулому їх не менше.Їх можна згрупувати у три класи, перший з яких — це нормативні похідники, на зразок очний, заочний, урочний, пісочний, поточний (але не порочний, а гріховний, хибний, многогрішний).Твірна основа яких закінчується на -к- і через приєднання суфікса відносної ознаки -н- виникає гадано омонімний суфікс -очн-, хоч насправді це похідники з допомогою суфікса -н- це цілком природні українські слова, які ви знайдете у старих словниках.Другий, найчисельніший, клас — це наслідок боротьби з «націоналістичним перекрученням» — суфіксом -ов- і натомість упроваджені суржиково-суфіксальні похідники з чужим наростком -очн-, які насправді мають такі питомі відповідники з суфіксом -ов-:• арочний → арковий • барочний → бароковий • огірочний → огірковий • закусочний → закусковий • маточний → матковий • посадочний → посадовий, посадковий (про смугу) • балочний → балковий • вилочний → вилковий • посилочний → висилковий (про пункт) • креветочний → креветковий • рамочний → рамковий • трубочний → трубковий • припадочний → припадковийТакож якщо не пасує суфікс -ов- або кортить вжити синонім до слова з -ов- на допомогу можуть прийти слова з суфіксом: н-, -льн-(-ельн-), -вч-: • закусочний → закусний • обрізочний → обрізний, обрізувальний • перев’язочний → перев’язний • перевалочний → перевальний • стрілочний → стрільний • передаточний → передавчий, передавний • оціночний → оцінний, цінувальний • розливочний → розливний • розпивочний → розпивний • заготовочний → заготівельнийОстанню групу суржикових похідних на -очн- заступають вже синоніми до цих слів без вище перелічених суфіксів: • лубочний → дешевий • гоночний → перегінний • протизачаточний → протизаплідний • пережиточний → перебутий • осколочний → шрапнельний, скалчастий • правомочний → правоможний, правочинний • одиночний → одинарний, поодинчий • надбавочний → надлишковий, надлишній, надбавковий • поставочний → доставний • командировочний → відрядний • худосочний → сухорлявий, сухоребрий • явочний → як доконаний факт, самовільно • нарочний → як на зло, як на те#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Прийменник «при» коли та як доцільно його вживати?Прийменник при вживають з місцевим відмінком на означення становища чи дії поблизу кого, чого: при мені дитина, рости при дорозі, а також в абстрактних значеннях: бути при здоров’ї. Цю конструкцію не поширюють на часові значення (доба, період), уживаючи натомість прийменник за: за старих часів, за чинного президента.Неправильні прийменникові сполуки з при, на зразок при відкритті сесії, при вашій участі зумовлені не лише інтерферентним впливом російської мови, а й узаконенням ненормативних часових відношень у сучасних словниках: при Хмельницькому, хоча правильно за Хмельницького. Ми ж кажемо: за царя гороха, тут та сама історія.І це тоді, коли наша мова має якнайширший спектр засобів для нехарактерного «прикання»Ось як варто замінювати:Неправильно → правильно• при грошах → не без грошей, має гроші• при перших словах → після перших слів• при читанні → читаючи, читавши• при всій бідності → хоч який хто бідний, попри всю бідність• при всьому цьому → попри все це• премія, при тому немала → премія, та ще й немала• при тому, що це факт → тоді, коли (як) це факт• при всій чесній громаді → привселюдно• при виявленні → у разі виявлення, коли виявлено• при необхідності → у разі потреби / за потреби• при падінні → коли падає• при переробці → коли переробляють• при зльоті → на злеті• при згадуванні → на згадку• при місячному сяйві → за місячного сяйва• при думці → від думки, на саму думку• при відкритті сесії → під час відкриття сесії• при вашій участі → з вашою участю• при активній підтримці → за активної підтримки• при розгляді питання → під час розгляду питання• при всій повазі → попри всю повагу• при всіх зв’язках → із цими зв’язками#ПрийменникРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Чому іменники попмузика, фолкмузика пишемо разом, а рок-музика – з дефісом?Не знаю чи ставили ви коли-небудь собі таке запитання, але все одно відповідь буде цікаво почитати.Різний правопис цих слів ґрунтований на усталених правилах української орфографії, за якими: разом пишемо складні іменники, один або й обидва компоненти яких в українській літературній мові не є самостійними словами, а з дефісом – складні іменники, утворені з двох окремих слів. Оскільки самостійних слів поп і фолк в українській літературній мові немає, то з наступними словами їх потрібно писати разом, пор.: попмузика, попгурт, попспівак; фолкмузика, фолкгурт та ін. Чому їх немає? Бо згідно з правописом «поп», «фолк» та інші подібні частини є компонентами складних слів, а не окремими словами, а отож і пишемо разом з іменниками.Ще написання разом дехто з дослідників умотивовує ще й тим, що іменники з поп- і фолк- дуже подібні за формою і змістом до мішаних абревіатур, утворених із скороченої прикметникової (іменникової) основи і цілого слова, пор.: попмузика ←популярна музика, фолькмузика ← музика на фольклорній основі.На противагу іншомовним компонентам поп і фолк в українській мові вже є самостійний іменник рок, який виокремився у процесі освоєння запозичення рок-н-рол, до того ж від нього утворено прикметник роковий. Саме тому маємо підстави поєднувати рок дефісом із самостійним словом, пор.: рок-музика, рок-концерт, рок-група. Із неслівними компонентами рок пишемо разом, пор.: фолкрок, стоунеррок (стонеррок), попрок.Такий дивний український правопис ¯\_(ツ)_/¯#ЦікавенькеРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Дієслова з префіксом обез- — звідки вони взялися?Дієслова з префіксом обез- — яскравий приклад асиміляційного накидання українській мові невластивої словотвірної моделі в 1930-х роках. Серед них: обезбарвити, обезболити, обезвладніти, обезводнити, обезволити, обезглавити тощо.На слові обеленіти (себто «здуріти») закінчується цей «обезний» подарунок від одинадцятитомового «Словника української мови» (СУМ), що виходив упродовж «розквітлого» радянського десятиліття у 1970–1980 рр.Разом із віддієслівними похідними «Словник» містить 130 слів цієї моделі. Джерело такого поповнення — твердження Хронік Науково-дослідного інституту мовознавства 1933–1934 рр., де зазначено:• «обминання в українській мові слів із префіксом обез- [відповідно до рос. обез- (обес-)], коли такі слова існують у мові, є націоналістичне шкідництво» [39, с. 161].Відтак ця модель закріпилася і в пізніших словниках, зокрема у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» (2001) та й інших. Так було офіційно продовжено радянську словотвірну традицію чи, як висловилася О. Курило, «набігло чужої собі тропи».Натомість у «Словарі російсько-українському» М. Уманця і Спілки лише одне таке слово з префіксом обез-, і то в синонімному варіанті: обездолити — знедолити. А вже у пізнішому «Словарі української мови» за редакцією Б. Грінченка їх назбиралося вісім, одначе без похідних:Обезвічити, обезглуздіти, обезголовити, обеззубіти, обезлюдити, обезлюдіти, обезчестити [Гр. III, с. 7].Якщо перший радянський «Практичний російсько-український словник» (1923 р.) не подає жодного похідника на обез- (на зразок: обезглавить — «зітнути голову, стяти», обезлюдить — «вилюднити, спустошити»).То у «Російсько-українському словнику» (1937 р.) за редакцією Н. Кагановича їх уже шість: обезголовлювати, обезжирювати, обезземелити, обезлюдити, обеззброювати, обеззубіти [51, с. 429–430]. Та ще й уперше вжито, як емоційно зазначають В. Козирський і В. Шендеровський, «штучну й анічим не виправдану префіксальну потвору збез-» [34, с. 10].Це, мабуть, щоб і Богові свічка, і чортові кочерга: мутант українського префікса-уламка зне- + збережений у своїй валентності російський без-: збезводнити, збезліснити.Логічно, що в «Русско-украинском словаре» за ред. М. Калиновича (1956 р.) поряд із префіксом збез- тріумф обез- забезпечено. Відтак похідники з цим префіксом посіли місце й у вузькотермінологічних словниках (звичайно, у такому авторитетному джерелі, як «Словник технічної термінології» І. Шелудька, Т. Садовського (1928 р.), їх не дошукаєшся — там місце для похідних на зне- чи у-: знезалізнювати, убезпечувати і ніяких вам обез-.А от до СУМу вдалося прорватися лише трьом вихідним дієслівним похідникам на зне-: знебарвити, знеболити, знебутися.Натомість словник С. Караванського пропонує, крім типового зне- та калькованого обез-, ще українські префікси ви-, роз-, наприклад: Обезболивать — знечулювати.Обезветривать — зневітрювати.Обезвоживать — зневоднити.Обезлюдеть — вилюднювати.Обезоружить — роззброювати. Поміж тим варто пам’ятати: префікс зне- — не лише визначник українських слів, це той префікс, яким українська та західнослов’янські мови протистоять іншим слов’янським мовам, що використовують обес- (обез-)Не засвідчують префікса обез- і старі монографії зі словотвору, зокрема префіксального, хоч у найновіших підручниках префіксальні похідники на обез- полюбляють.Також схожою помилкою є вживання помилкових складних префіксів у похідниках:• Неоправданість замість питомого невиправданість.• Переодягатися замість перевдягатися.• Обзавестися замість завести.Попри те, що багатопрефіксність — це явище, яке, сягаючи праслов’янської доби, в українській мові набуло самобутнього значення — підсилення дії: попоїсти, поподряпати, сподіватися, заподіяти тощо. Ця ознака об’єднує українську з білоруською та чеською — у російській спостерігаємо інші префікси — попорізати (рос. поизрезать), поподряпати (рос. поисцарапать).Матеріал взято з книги І. Фаріон «Мовна норма: знищення, пошук, віднова»#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

А вас також дратує неможливість відмінювання слів «кіно», «авто», «євро», «метро» в українській мові? Бо ж кортить іноді сказати «кіна», «автом» тощо.А чи ви знали, що так було не завжди?Запозичені іменники з кінцевим -о після приголосного, на зразок табло, кіно, авто та ін. під дулом автомата Правопису 1933 р. перестали змінюватися, всупереч умотивованій споконвічній практиці відмінювання: на табло, у кіно, їхати авто, валюта в євро замість логічного на таблі, у кіні, їхати автом, валюта в єврах це підтверджується банальним зазиранням до старих словників.Змінюваність таких форм зумовлена не тільки відмінюваністю аналогічних питомих іменників, на зразок село, відро — у селі, у відрі, але і відмінюванням цих словоформ в інших слов’янських мовах: польській, чеській, словацькій, сербській, хорватській — за винятком російської, яка скопіювала незмінюваність цих іменників із французької мови.За чинним правописом, що є фактичним продовженням політичного втручання у мову 1933 р., чомусь лише два іменники мають право змінюватися: пальто, блюдо — у пальті, на блюді.Сподіваємось, що у новому правописі зрештою дозволять відмінювати подібні слова.#самобутнірисиРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Ми вже розбирали частку «аж» приблизно два місяці тому тоді йшлося про те, як вона допомагає скорочувати деякі надто розлогі конструкції.У минулому дописі я навів 8 прикладів, а сьогодні, гортаючи книгу Святослава Караванського «До зір крізь терня, або Хочу бути редактором», знайшов ще 23 способи, де ця частка здатна стисло й влучно замінити довші вислови.Коротко про те, як читати таблицю.Перше слово на початку кожного речення це значення, яке може передати частка «аж».Другий – приклад із використанням «аж».Третій – як це саме речення звучало б без неї. Пояснив, тож нумо читати:Просто — аж диво бере = просто диво береЩо навіть — аж пекло сміється = що навіть пекло смієтьсяЦілих — аж три роки = цілих три рокиНарешті — аж одного дня = нарешті одного дняЯкось — аж одного дня = якось одного дняЛише — аж потім = лише потімАбсолютно — аж по всіх кутках = абсолютно по всіх куткахМало не — аж улесливо = мало не улесливоВже — аж занадто = вже занадтоПросто таки — аж проситься = просто таки проситьсяСамий — аж на вершечок зліз = на самий вершечок злізНе скоріше, як — аж за рік = не скоріше, як за рікЩойно — аж тепер = щойно теперДоти — аж доти не вийде = доти поки не вийдеТак — аж ось коли! = так ось коли!Майже — синій, аж чорний = синій, майже чорнийНавіть — ніби аж личить = ніби навіть личитьЩе — знак, узятий аж від готів = знак, узятий ще від готівНастільки, що — тонкий, аж світиться = тонкий настільки, що світитьсяЩойно — аж оце і тут = щойно оце і тутНіколи — не раніше, аж вийде указ = не раніше ніж, ніколи вийде указНасправді ж — ніби спить, аж він умер = ніби спить, насправді ж він умерДо такої міри — аж так = він налигався аж так, що нічого не пам’ятає.#Стилістичніпоради Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!