in book we trust

Від чого мучаться творчі люди? У Projector Publishing стартувало передзамовлення книги «Креативні демони», про 10 страхів, які часто зустрічаються у творчих людей.Там є про те, як у своїх роботах сумнівався Мікеланджело, чому відомі гурти часом роблять надто великі паузи у релізах альбомів, і навіть про тварин, які шукають кайфу. Буквально: жують мак, їдять насіння марихуани. Останнє, до речі, в розділі про те, як свого часу мікродозинг галюциногенів став модним явищем серед керівників технологічних компаній, якіхотіли покращити творче мислення.Не робіть так. Для тих, хто працює в креативних сферах, піарникам, комунікаційникам точно буде цікаво. Це я про книжку. З попереднім абзацом не повʼязуйте. Кожен розділ розказує про демона і в кінці — як його здолати. А деяких навіть взяти у союзники.Легко, жартома, з прикладами, посиланнями на дослідження та різні видатні штуки.Колись Леонардо да Вінчі сказав, що «величні генії інодідосягають найбільшого, коли працюють найменше». Якщо шукаєте натхнення, то маєте на якийсь час відійти від чистого аркуша. Зрештою, слово «натхнення» буквально означає «вдихнути, зробити глибокий вдих, розслабитися». Коли ми напружені, стривожені чи налякані, мозок блокує всі функції, крім битися чи тікати. Думаю, нам усім варто про це завжди памʼятати та знаходити час на «глибокий вдих». У наявності книгу обіцяють у листопаді. in book we trust

Обожнюю портфель «Жоржа» ще й за те, що якщо в моменті розказувати, що відбувається у тексті — все звучить супер епічно.І ні, це не знову про Марлона Джеймса. Це — Натан Баллінгруд. Отже, колись група розвідників виявила лігво Місячного Павука. Це — величезна істота, яка, як вважалося, володіла екстрасенсорними здібностями. Тепер ці знання використовують у санаторії, куди головну героїню Вероніку привіз на лікування її чоловік. На що вона скаржиться і всі нюанси відповідно не скажу. Для мене, людини, яка боїться павуків, і колись подивилась всі сезони «Битви екстрасенсів» — те, що треба. Поки мені схоже на Томаса Манна, Американську історію жахів і трошки серіал «В її очах».«Склеп Місячного Павука» — це повість. Зараз на передпродажі, всього за 200 гривень. Гріх не взяти. Знаю, що ви подумали, — промовив Чарлі глухим голосом прямо у вухо. — Але все не так погано. Ключ від Барроуфілду — ось тут, — він постукав пальцем по скроні Вероніки. — Ви вийдете звідси, щойно захочете. in book we trust

Книга про кохання, стосунки і те, як чоловікам і жінкам нарешті зрозуміти одне одного.Тільки-но відкриєте цю новеньку книгу із запахом свіжої друкарської фарби — її сюжети захоплять вас і ще довго не відпускатимуть.Можливо, вони здаватимуться простими. До болю знайомими. Бо це історії про чоловіків і жінок, кохання та непорозуміння, близькість і самотність, про наше вічне бажання зрозуміти одне одного.Читаючи, ви не раз впізнаєте себе: «Я думав так само». «Я відчувала щось подібне». «О, а це ж точно про нас!»Чоловіки краще зрозуміють свою дівчину або дружину, з якою прожили разом уже тридцять років.А жінки нарешті побачуть, що за чоловічою брутальністю, кремезністю та впевненістю теж ховається величезне бажання щирої ніжності, жіночих пестощів і простого людського тепла.Бо, зрештою, усі ми хочемо одного — порозуміння, близькості та справжнього кохання.І просто посміхнетеся. Бо життя вміє дуже влучно жартувати.Саме про це збірка оповідань «Не добраніч, люба» української сучасної авторки Теї Скай.Цю книгу можна проковтнути залпом — за одну довгу дорогу. А можна розтягнути задоволення й читати по одному оповіданню, смакуючи кожну історію.І знаєте, який післясмак?Переможний настрій. Віра в себе. Віра в життя.Бо життя триває. І з кожним разом воно може ставати ще цікавішим, яскравішим і щасливішим.📖 Замовити книгу «Не добраніч, люба» можна тут:https://balka-book.com/ua/sovremennaya-ukrainskaya-literatura-2894/nedobranch-lyuba-338066А познайомитися з авторкою Теєю Скай — за цим посиланням:https://www.instagram.com/tanya_skakun?igsh=MTNlZWFsaGdoczdyZg%3D%3D&utm_source=qrІ до речі, вона регулярно публікує нові цікаві оповідання у своєму Telegram-каналі. Тож після книги можна продовжити знайомство з її сучасною українською прозою там.#promo

Шановні наші читачі, друзі видавництва «Жорж»!Ми потребували невеликої паузи в комунікації, щоб оговтатися та оцінити ситуацію. 1 серпня росія завдала удару по харківському логістичному центру RNK-Ranok. Там зберігалися й книжки видавництва «Жорж».Згоріло все. У цифрах це близько 400 000 книжок. Збитки перевищують обсяг наших річних продажів. Ми щиро вдячні вам за те, що запитували, як ми, хвилювалися за нас і підтримували. Це дуже цінно.На щастя, наша команда жива. І це найголовніше. Решту ми будемо відновлювати.Як можна нас підтримати просто зараз?• зробити передзамовлення наших книжок (у закріплених сторіз);• придбати книжки видавництва «Жорж» у книгарнях ваших міст або на сайтах наших партнерів;• поширити цю інформацію;• зробити благодійний внесок на підтримку видавництва 👇Найменування отримувача: ТОВ ВИДАВНИЦТВО ЖОРЖКод отримувача: 40301707 Рахунок отримувача: UA56 305299 00000 26000045929569 Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"Попри всі труднощі, ми зробимо все, аби вистояти та продовжити те, що створювали. Разом із вами 💙Дякуємо! Команда «Жорж». #підтримайтекнижковусферу #купітькнижкужорж #жоржпідтримка 

Зрада речей. Невловне спотворення дійсності. Цей прийом наразі найчастіше використовують для трилерів, щоб залякати лінивого товстосума й мотивувати його на активне розслідування. Проте в горорі досягають не тільки інтриги й паніки, але стану сумнівності реальності. Якщо остання схожа на дзеркальний лабіринт, якого саме ти збираєшся перемагати звіра? Себе? Вже о 19:00 сьогодні ми з Серафимою Білою будемо чекати вас у прямому ефірі на сторінці видавництва «Жорж». Подія відбувається у рамках Національного тижня читання. Поговоримо про жанр, обовʼязково про фільм «Обсесія» та як нонфік Серафими «Анатомія жаху» допоможе краще розуміти горор і світ. І ще пару улюблених уривків із книги:Звертається людина до Всесвіту: — Ну чому я?! Всесвіт: — А чом би й ні Спочатку це були жаби, потім сарана, потім дистанційні удари безпілотників. Очевидно, Бог карав нас. Бог карав нас, але ми були щасливі, бо принаймні знали, що Бог існує. Під час ефіру за питання, яке припаде нам найбільше до душі — автора чи авторку чекає книжковий комплімент.Побачимось!in book we trust

Знайти своїх, «Рогата жаба» і понад 20 українських авторів і авторок: що нам обіцяє фентезі вечірка на BestsellerFest Розпитала Олену Кузьміну, яка курує велику програму фентезі у рамках фесту, і маю для вас ексклюзив. Скажіть, будь ласка, як виникла ідея влаштувати вечірку українського фентезі?О. К. Ідея вечірки, як і загалом ідея додати окремо локацію для програми фентезі, належить засновниці фестивалю Мар'яні Савці. Вечірка буде присвячена саме авторам і авторкам українського фентезі. На вечірку потрібен додатковий квиток на вхід — 600 грн. (Квиток передбачає вхід із 17:00, а сама вечірка починається з 19:30, правильно?)О.К. Так, по часу все вірно. Кількість місць обмежена?О. К. Так, кількість місць обмежена, але локація простора й ми плануємо, що всі бажаючі комфортно розмістяться. Що буде на вечірці? Про що вже можна сказати. Які активності, сюрпризи чи спеціальні гості чекатимуть на відвідувачів?О. К. Вас чекають 22 сучасні українські автори й авторки фентезі — Павло Дерев'янко, Світлана Тараторіна, Дарія Піскозуб, Ірина Грабовська, Наталія Матолінець, Наталія Довгопол, Анастасія Нікуліна, Аліса Корж, Марина Ніцель, Катерина Корнієнко, Володимир Кузнєцов, Валерія Савотіна, A. Achell, Мія Марченко, Катерина Пекур, Наталя Кош, Дара Корній, Катерина Юнакова, Яся Білак, Генрієта Кацер, Аліна Дихман і Катерина Шильпп. Також після літературної частини буде виступ гурту «Рогата жаба». Ще ми готуємо невеличкі інтерактиви з авторами та авторками, гості зможуть отримати від них передбачення на вечір. А для самих гостей ми зробимо інтерактив для нетворкінгу — на вході буде змога обрати кольорову стрічку, яка відповідає жанровим уподобанням і легко знайомитися зі «своїми». Які очікування?О. К. Поспівати під «Рогату жабу» й щоб гості сміялися з наших жартів. А якщо серйозно — то познайомити гостей з розмаїттям українського фентезі й показати, що в нас уже є багато текстів на будь-який смак. Чи планується дрес-код?О. К. Ми плануємо заохочувати гостей додавати до своїх образів елементи з обкладинок книжок українського фентезі — кольори, прикраси, квіти, тощо. А для кожного, хто сфотографується з відповідною книжкою та поділиться фото в соц мережах, буде маленький приємний бонус. Але ми будемо раді й гостям у більш вигадливих вбраннях. Якщо людина/читач не є фанатом фентезі, йому буде цікаво?О. К. На мою думку, все ж навряд, бо це все ж дуже фентезійний двіж. Чи плануєте зробити цю вечірку щорічною традицією, чи поки що це цьогорічний експеримент?О. К. Сподіваюся, що експеримент вийде вдалим і стане традицією.На які українські фентезійні тексти, що вийшли цього року, ви б радили звернути увагу?О. К. Мій особистий топ це мітологійне «Дея та всі її прокляття» Валерії Вести, продовження дилогії «Промені Аласі» Аліси Корж, нова книжка Катерини Корнієнко «Грибних справ підмайстра». Також незабаром візьмуся за новинки Світлани Тараторіної та Ірини Грабовської. І, звісно, збірка «Пісні світанку» — це чудова можливість відкрити для себе багато нових імен. Питання від тривожних людей тривожним людям: чого ви самі трохи побоюєтесь перед цією подією, а на що найбільше сподіваєтеся?О. К. Як тривожна людина тривожній людині — побоююся абсолютно всього (і не трохи). Це поки що наймасштабніша подія, до якої я колись долучалася. Буду також її вести, вже малюю собі картинки, як я гучно жартую в мікрофон на всю цю величезну локацію, і ніхто не сміється. Западає зловісна тиша. Краще я не буду продовжувати.А найбільше сподіваюся, що гостям і колегам буде комфортно в колі своїх. Фентезі нарешті стає помітною частиною літературного процесу, а не «казочками» чи «ескапізмом», тому для мене велика честь створювати простір саме для фентезі.Пару слів для тих, хто ще вагається чи треба їм їхати на BestsellerFest.О. К. Оскільки Книжкова країна ще не скоро, немає чого вагатися.Класна й величезна фестивальна локація, літній Львів, ріки кави, чудові автори й авторки. Чекаємо!P.S. Нагадаю, що в самої Олени вийшов роман «Батьковбивця» — пригодницьке фентезі, що увірвалось у топ-10 продажів видавництва.

«Катабазис», «Наші дружини на дні морському», «Сирени»: Книжкова країна оголосила довгий список на Премію книжкових блогерів Тепер із 35 книжок читачі мають обрати 5. Голосування на сайті фестивалю триватиме до 31 липня.Ось повний перелік довгого списку:1. «Мої друзі», Фредрік Бакман (#книголав)2. «Божественні супротивники», Ребекка Росс (РМ)3. «Жінки», Крістін Генна (РМ)4. «Тисяча осяйних сонць», Халед Госсейні (Видавництво Старого Лева)5. «Життя після “так”», Тейлор Дженкінс Рід (ARTBOOKS)6. «Опівнічні діти», Салман Рушді (Фабула)7. «Завіт води», Абрахам Вергезе (ARTBOOKS)8. «Катабазис», Ребекка Кван (Жорж)9. «Поховай наші кості в опівнічній землі», В. Е. Шваб (#книголав)10. «Інциденти у нас вдома», Джош Малерман (Ще одну сторінку)11. «Наші дружини на дні морському», Джулія Армфілд (Ще одну сторінку)12. «Сирени», Емілія Гарт (Glimmer)13. «Траурно ваш», Айві Фербенкс (Glimmer)14. «Пташиний короб», Джош Малерман (Лабораторія)15. «Ми — Легіон, ми — Боб», Денніс Тейлор (Lobster)16. «Послухач», Петра Стеглікова (Богдан)17. «Пам’ять під назвою Імперія», Аркаді Мартін (Vivat)18. «Затруєна чаша» (цикл «Тінь Левіафана»), Роберт Джексон Беннетт (Апріорі)19. «Аґла. Алеф», Радек Рак (Видавництво Жупанського)20. «Місто сходів», Роберт Джексон Беннетт (Апріорі)21. «Фамільяр», Лі Бардуґо (Vivat)22. «Псалом для дикостворених», Бекі Чемберс (Vivat)23. «Повернення Рейчел Прайс», Голлі Джексон (READBERRY)24. «Пісня Ахілла», Медлін Міллер (Vivat)25. «Світанок перед Жнивами», Сюзанна Коллінз (BookChef)26. «Не закохані», Алі Гейзелвуд (Vivat)27. «Чорти», Джо Аберкромбі (Nebo BookLab Publishing)28. «Одне темне вікно», Рейчел Ґілліґ (Nebo BookLab Publishing)29. «Бджолине жало», Пол Мюррей (Видавництво Старого Лева)30. «Якщо зі світу зникнуть коти», Ґенкі Кавамура (Ще одну сторінку)31. «Весільний народ», Елісон Еспач (Фабула)32. Проєкт «Аве Марія»», Енді Вейр (Видавництво 333)33. «Книга гуски», Іюнь Лі (Видавництво Старого Лева)35. «П’ята фігура», Робертсон Девіс (Видавництво Stretovych)35. «Бірнамський ліс», Елінор Каттон (Лабораторія)Проголосувати можна за посиланням. Ви за кого? in book we trust

Настрій, скажімо так, не дуже. Але мене супер рятують фільми на сайті Довженко Центру Якими раніше були наші міста, особливо Київ, яким було життя наших однолітків 30 років тому, які теми важливо було підняти в ті часи. Поки що мені сподобалась усе, що я подивилась. Якщо не знаєте, який фільм обрати (вони майже всі по 85 гривень за прокат на декілька днів), то на сайті є рейтинг 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.Це масштабне опитування представників(-ць) національної та міжнародної кінокритичної спільноти, метою якого є переосмислення вітчизняного кіноканону та спроба визначення кращих українських фільмів за всю історію існування кінематографу. Зверніть лиш увагу, що деякі російською, але всюди мають бути українські субтитри. Плеєр там так собі, але воно того варте, дуже дякую за таку можливість.Є от «Дика любов» Віллена Новака. До речі, ще нещодавно можна було подивитись у кінотеатрі «Жовтень». «Приятель небіжчика» В'ячеслава Криштофовича. Тут прям треба опис, бо Головного героя фільму Анатолія кинула дружина. На дворі 90-ті. Поки всі знайомі кинулися заробляти «легкі» гроші, Анатолій ніяк не може вписатися в епоху «дикого капіталізму». Не допомагає ні фах перекладача, ні всі його знання. Відчуваючи себе зайвим, Анатолій звертається до найманого вбивці й замовляє йому самого себе. Багато книжкових екранізацій. «Приятель небіжчика» зрештою одна з них. in book we trust

1898 рік. Грецький поет Константінос Кавафіс пише вірш про місто, яке чекає на варварів. Сенат не приймає законів — бо який в цьому сенс? Все одно, скоро прийдуть варвари і самі вирішать, що і як треба робити. Імператор чекає біля воріт з пергаментом у руках. Оратори мовчать, бо варвари не люблять довгих промов.А потім настає ніч. Варвари так і не приходять. Хтось повертається з кордону і каже: варварів більше немає. І вірш закінчується запитанням: «І тепер що з нами буде без варварів? Вони були, ті люди, своєрідним розв'язанням». Вісімдесят років по тому Джон Максвелл Кутзее бере цей вірш — і пише роман.«В очікуванні варварів» виходить у 1980-му в Південній Африці (українською є у видавництві «Фабула»), де у розпалі жахлива політика апартеїду. Кутзее живе всередині режиму і пише про цей самий режим, але жодного разу не називає його. У книзі немає конкретної країни, немає епохи, немає імен. Є безіменний магістрат на безіменному кордоні безіменної Імперії. Саме тому книга не була заборонена цензурою — ця алегорія допомогла йому приховати її пряму актуальність для Південної Африки. Але, як то кажуть, хто зрозумів, той зрозумів. Катування на допитах, фейкові поліцейські звіти, «варвари» як привід для насильства — це було впізнаваним без жодної прямої вказівки. Відмова від конкретного часу і місця — це не абстракція, а навпаки: спосіб показати, що будь-яка імперія існує за одним і тим самим принципом. Їй потрібен ворог ззовні, щоб виправдати насильство всередині.in book we trust

«Скоро мені виповниться п’ятдесят, містере Траут, — сказав я. — Я очищуюсь і оновлюю себе для цілком іншого життя у прийдешньому. В такому ж духовному стані граф Толстой* відпустив своїх кріпаків. Томас Джефферсон відпустив своїх рабів. Я збираюсь звільнити всіх своїх літературних героїв, які віддано служили мені впродовж усієї моєї літературної діяльності». Це те, що пише Курт Воннеґут у фіналі книжки «Сніданок чемпіонів» — від свого власного імені, звертаючись до власного персонажа.«Сніданок чемпіонів» — подарунок Воннеґута собі на п'ятдесятиріччя. Книга писалась кілька років, з тривалою паузою через хронічну депресію. Позаду — «Бойня номер п'ять», тріумф і слава. В якомусь сенсі це його прощання з белетристикою — спроба залишити художню форму як спосіб змінити світ або дістатися до правди. Він, щоправда, швидко повернувся — написав ще сім романів. Але початковий намір був саме таким. Якщо «Бойня номер п'ять» була способом опрацювати травму пережитого бомбардування Дрездена, то «Сніданок чемпіонів» тримається на трьох інших травмах одразу: психічний зрив сина, розпад шлюбу, і власна депресія, яка не відпускала роками. Звідси — і ця дивна конструкція роману. Воннеґут з'являється в ньому як персонаж, спостерігає за своїми ж героями збоку, а в кінці виходить на сцену, щоб особисто їх звільнити. Він говорить про письменника як про господаря, а про персонажів — як про людей, яким він щось винен. Що означає «звільнити персонажа»? Тим паче, що Кілґор Траут він з'являється і в пізніших книгах Воннеґута. Але жест важливий сам по собі. Він хоче «очиститися і оновитися для зовсім інших років». Відпустити — це не про персонажів. Це про себе.Книга, яку він хотів написати як звільнення (і в якій так багато гумору), стала одним з найбільш пригнічених романів в американській літературі. І водночас — однією з найсміливіших спроб зрозуміти шизофренічний стан розуму і, можливо, якось його вилікувати. *Хто ми такі, щоб засуджувати Курта Воннеґута, так? Навіть за такі дурні відсилки. in book we trust