Післямова паблішерки✍️

🐈‍⬛🐈‍⬛ Спочатку ми красиво стали проти сонця і були хуйово видно нас (фото 1), потім ми стали в тінь і стали ми красиві, але хтонь на задньому плані не зміг прибрати навіть чат жепете (мабуть тому, що я навіть не знаю, де його вмикать, фото 2). А потім ми нарешті стали красиво і стали красивими... от тільки в руках вже була інша книга, не та, по якій пройшов клуб 😂📙 Книжковий клуб "Маєш рацію, але..." обговорював сьогодні "Сектор" Юрія Гадзинського і книжка отримала від нас 2,3 з 5. ▫️ Книга написана давно, російською і явно заточувалася під нескінчену графоманську серію "Сталкер", якщо хтось ще пам'ятає той "феномен" нульових. ▫️ Мінімум оригінальних ідей, до смішного величезна купа запозичень з гри (я тут не спец, тому довелося залучати експерта — сина однієї з панянок, який поепізодно розказав, що і як далі буде). В якості Головного Зла читати в 2026-му про Страшні й Жадні Американські Корпорації™ і Злобне НАТО™ як мінімум смішно, як максимум сильно смішно. ▫️ Що дає уточнення про "дівчину-єврейку" в контексті України двутисячітридцятих ніхто не зрозумів, чому в словака спогад про щасливе дитинство включає запашний бабусин борщ — теж (а куди словацька кухня проїбалася?). ▫️ Чому в 2030-х в Україні досі в побуті слово "іномарка" (відчуваєте, та, запашок нафталину?), а фраза "скандал дійшов АЖ до Ютуба" викликає іспанський сором. ▫️ На моменті, що кровью одного середньостатистичного мужика можна заповнити ванну до країв, ржали навіть мої коти і песик пані Кароліни. ❎ Багато квестів — мало сенсу. З найяскравіших цитат зустрічі: цей неоціненний досвід прочитання я ще довго не зможу оцінити як в одному реченні опинилися Гадзінський і Воннегут? 💕 А ще сьогодні пройшла перша міні автограф-сесія Ольги Мерц (саме тому на третьому фото дівчата тримають її книгу в руках), чому я несказано рада! 💚 Палко дякуємо всім клубом книгарні "Наш Формат", яка приймає нашу гамірну компашку вже другий місяць поспіль. ✏️ Наступного разу ми обговорюємо "Маїсових людей" Мігеля Анхеля Астуріаса.

Липнева#барахолка_у_Дафи у самому розквіті⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️що барахолка — це місце продажу та купівлі вживаних речей (зокрема: книг) за низькими привабливими цінами. Побачу коменти із метою напарить щось по "шикарним" пропозиціям, де знижка від книгарні 50 грн — буду видаляти нещадно. Також нагадую, що якщо книга не продається по кілька місяців, це привід:🔸а) задуматися🔸б) згадати, що 23 числа кожного місяця проходить рубрика бібліотечний день і вам є куди подіти зайві книги!!!Далі без змін: тільки у коментарях під цим дописом свої книжечки ви можете🌸продати чи купити🌸обміняти чи подарувати 💡Повідомлення ОБОВ'ЯЗКОВО має містити в собі ВСЮ ІНФОРМАЦІЮ зразу: 🔸пошук чи продаж; 🔸варіанти доставки, в якому місті можливий самовивіз;🔸сума, стан примірника; 🔸особливі відмітки (за потреби)❎СУВОРО ЗАБОРОНЕНО:▫️русня! книги російською також ▫️▫️повторювати своє оголошення декілька разів на день, а також видаляти і постити знову, коли в ньому щось змінилося — користуйтеся функцію "редагування"! ▫️▫️постити оголошення не в четвер — такі повідомлення видаляються миттєво і без попередження! ▫️💚 Вдалого всім полювання на гарні книжки

🔥 Вчора я дізналася, що в "Нашого Формату" існує додаток, якому вже... рік. Ну бо вони якраз святкували його річницю 🐈‍⬛. А позавчора я якраз закінчила слухати "Медицина доказова і не дуже" (спойлер: знову "дякую, кеп" в моєму випадку) і думала, що ж обрати наступне? 📚 "Наш Формат" нагодився дуже вчасно, адже слухати, як показала практика, я можу виключно нонфікшн, а в "НФ" його якраз переважаюча більшість. Тому я швиденько собі узяла "Коротку історію науки" і, поки пакувала ваші замовлення, дослухала до 4-го розділу. ✅ Значить, шо мені подобається? Цей додаток синхронізований із вашим акаунтом на сайті "Нашого формату", тому можна бачити і керувати своїми книгами одночасно і там, і там. ✅ Вперше бачу таймер сну 😅. Дуже актуальнінько, насправді, бо заснув під слухання — тіпікал історія. ✅ Книгу можна завантажити на пристрій (вочевидь, аби мати доступ, коли офлайн, бо інші додатки часто глохнуть саме з-за відпадання інтернету). 💕 Коротше, я задоволена. І пропоную й вам спробувати, бо маю промокод для вас: daphnia ▫️ Він дає знижку 15%, діє до 17 липня.▫️ При покупці книги з'являється віконечко із способами оплати, а знизу кнопка "Знижка за промокодом" — ото його туди.☕️ Сьогодні я продовжу пакувати ваші книжки і слухати про Гіппократа та інших.

📚 Липневий свіжак від КСД на моїх полицях котячому доміку! 1️⃣ Безумовна штука — Кінг. Я не всі твори Кінга люблю, от саме цю збірку як раз не дуже. Але. Весь Кінг є весь Кінг, тому пропустити перевидання "Серця в Атлантиді" просто не могла. 2️⃣ "Збирач кісток" Джеффрі Дівер — здається, я бачила такий фільм... Сподіваюся, це буде максимально криваво і трешово 💀 3️⃣ "Занадто добре, щоб бути правдою" Карола Лаверінг — знову щось про героїню із ОКР, але тут ще й якісь шлюбні аферисти. Подивимося. 4️⃣ "Повільне споглядання всього тихого" Патрік Ротфусс — сублімуємо, поки пан автор колюпається у вусі, замість писати продовження. 5️⃣ "Товариство брехні" Лорен Лінг Браун — анотація сулить трилер, але мені прям вайбує даркакадемі. 6️⃣ "Сімейна справа" Клер Лінч — думала, що буде просто щось життєво-сімейне, але вчора, коли гортала, побачила післямову авторки, яка стосується лесбійок, які згідно рішення суду після розлучення з чоловіками, не мають права спілкуватися із власними дітьми, і зрозуміла, що там щось явно складніше за просто життєву історію. От це далеко не відсуватиму.

❎ Деконструкція детективу, яка зі мною, на жаль, не спрацювала"ВБИВСТВО В КЛУБІ "СЕРЦЕ ЗАХОДУ" Денн МакдорманКСД, 2025, 304 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️🐈‍⬛ Автор так сильно намагався написати банальний детектив небанально, що читати це зрештою стає або нудно, або вище сил. З перших же сторінок автор бере читача за руку і такий "а от зараз я тобі покажу, как єто!" 🎃 І буквально починає розповідати, що ти бачиш от це і от те, загляни за плече героя — там отаке, а от тут ми — хоп! — в голові героя, але він не скаже, що він насправді думає, бо тобі ще треба заслужити значок йуного слідопита, тому тримай драматичну сцену, я поки відійду. 👻 Але вже буквально через кілька сторінок він знову виплигне як той лосось з конюшини, і знову почне розповідати, що читач має бачити. 📚 Спочатку це розважає, особливо в абсолютно нонфкшн-вставках про історію жанра і правила, про секретики пани Агаточки і різні крос-зв'язки. Але потім головний біль від цього скакання по стільцям, сценам, методам та книгам переважає настільки, що навіть на Головну Загадку — хто ж вбивця? — стає якось П+П. Навіть, коли трупів стає більше адекватної міри. ✅ Я дочитала тільки тому, що тут мало сторінок (але й вони після 170-ї десь перестали приносити розраду). 💀 Зрештою, можу порадити у якості ну дуже забрудненої стороннім сюжетом методички про детективний жанр як такий.

📖 Мене підвели очікування: я думала, що тут буде дійсно напружений трилер із всякими медичними секретиками та холоднокровними вбивствами, а вийшли суцільні піздостраждання (з іншого боку, Дафо, тобі жовтим по синьому прямо пишуть МОРАЛЬНІ травми, на яку кривавість ти розраховувала взагалі?)"МОРАЛЬНІ ТРАВМИ" Крісті ВотсонКСД, 2026, 352 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️🔸 Три подружки-лікарки (одна — торакальна хуріргиня, друга — лікарка вертолітної команди, третя — сімейна загальна практика) у 1999 році здійснили щось ТАКЕЕЕЕЕЕ, таке страшне, що ця тайна мучить їх й у 2024 (спойлер: херня там, а не ТАКЕЕЕ, ТАКЕЕЕЕЕ). 🔸 Аж тут їхні діти опиняються на вечірці, де один хлопець впав зі сходів і тепер лежить овочем у комі. І от тут вже можна казати про ТАКЕЕЕЕ, бо впав він не сам, а його зіштовхнула донька торакальної хірургині. ☠️ Пам'ятаючи про те, що в минулому в них є Страшна Тайна, вони починають незрозумілі дикі маніпуляції та маневри, аби хлопця не відключили від систем життєзабезпечення, бо прийде поліція (схуялі вони вирішили, що вона прийде, якщо, блд, вона досі не прийшла? зразу, коли це трапилося?), бо це витягне назовні те, що трапилося 25 років тому (схуялі-2 це трапиться, якщо там вже справа закрита і нафуй нікому не потрібна?? що, до речі, і сталося, коли партнерка отої загальної практики побігла в поліцію щось там розповідати. І, блд, це було зрозуміло всім, окрім цих трьох ідіоток). 🐈‍⬛ Зрештою, дружба в них закінчується, бо одна брехала іншим, друга спала з чоловіком першої, а третя половини подій не пам'ятає, бо була під кайфом. 🫠 І всі ці 350 сторінок вони страждають. То від брехні, то від провини, то від видуманих проблем "а що, якщо", то від зради, то від того, що вона знає, що він зрадив, і він знає, що вона знає, що він зрадив, а друга не знає, що вона знає, що він зрадив, і що він знає, що вона знає, а друга не знає, що він зрадив — ААААААААААААААА!❎ Карочі, моральні травми тут суцільні і втягують у це безневинних читачів! ✅ АЛЕ! Хочу відмітити, що якби не купа всяких подробиць про операції і всяке "анатомічногреєве", оцінка була б ще нижча. За це докинула одну зірочку. І плюс дізналася дещо цікаве, про що не знала раніше: виявляється, лікарі не реанімують людину під час польоту. Якщо раптом пацієнт має зупинку серця, а вони ще не долетіли до госпиталя, то вертоліт сідає, пацієнта реанімують, а тільки потім продовжують політ (принаймні так це описується в книзі, а авторка — бувша медсестра в Британії).✏️ І ще з хорошого: ніде особливо не помітила проблем із перекладом-редактурою-коректурою. Прям нормально в цьому плані.

Перша липнева#барахолка_у_Дафи⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️що барахолка — це місце продажу та купівлі вживаних речей (зокрема: книг) за низькими привабливими цінами. Побачу коменти із метою напарить щось по "шикарним" пропозиціям, де знижка від книгарні 50 грн — буду видаляти нещадно. Також нагадую, що якщо книга не продається по кілька місяців, це привід:🔸а) задуматися🔸б) згадати, що 23 числа кожного місяця проходить рубрика бібліотечний день і вам є куди подіти зайві книги!!!Далі без змін: тільки у коментарях під цим дописом свої книжечки ви можете🌸продати чи купити🌸обміняти чи подарувати 💡Повідомлення ОБОВ'ЯЗКОВО має містити в собі ВСЮ ІНФОРМАЦІЮ зразу: 🔸пошук чи продаж; 🔸варіанти доставки, в якому місті можливий самовивіз;🔸сума, стан примірника; 🔸особливі відмітки (за потреби)❎СУВОРО ЗАБОРОНЕНО:▫️русня! книги російською також ▫️▫️повторювати своє оголошення декілька разів на день, а також видаляти і постити знову, коли в ньому щось змінилося — користуйтеся функцію "редагування"! ▫️▫️постити оголошення не в четвер — такі повідомлення видаляються миттєво і без попередження! ▫️💚 Вдалого всім полювання на гарні книжки

Абсолютно гидкий за сенсами затягнутий й перетягнутий трилер про абсолютних моральних уродів та їхні гидкі вчинки, які скромно прикриваються, наче 💩 лопухом, "мораллю", що "мати завжди має захищати своїх дітей" (проти цього нічого не маю, звісно, але бажано в цьому своєму захисті не перетворитися на відбите мудло, яке йде по трупах шо по морській гальці). "ПОГАНА КРОВ" Сара ГорнсліКСД, 2025, 400 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️▫️ Джастін працює баристеркою (не плутати з баристою!), мільйон разів на день повторює, що вона сильна й незалежна, так само мільйон разів на день згадує своє перше кохання, який клявся, що ніколи її не покине, а потім — хуяк! — і пропав в один день, так само мільйон разів на день нагадує собі, що її чоловік гарний і вона його кохає, а коли їй випадає вести дуже голосну справу про подвійне вбивство раптом впізнає у обвинувачуваному Те Саме Перше Кохання.▫️ Вона від справи відмовляється (дивно, звісно, з її рівнем моралі, як виявиться згодом, можна було вже й тут насрать на правила), тулить в рідне містечко, де не була 18 років і починаються флешбеки. Вилізе купа бруду з минулого, буде "щасливе" примирення з мамою, з якою вона ці самі 18 рочків не спілкувалася, походу виявиться ще пара трупів — коротше, було б все цікаво і захопливо, якби не:1️⃣ саме тіло тексту, яке повторює, і повторює, і повторює одне й те саме, і дякую, дуже дякую, я вже на першій згадці про її силу та дух зрозуміла, що вона сильна та душна, третій раз було зайве, п'ятнадцятий й поготів. 2️⃣ назви розділів, де авторка робить приписку, хто саме цей герой: "Евелін — мати", "Макс — брат". Також дякую, дуже дякую, я якось з тексту ще пам'ятаю, хто є хто, та і героїв тут як в "Колобку" — небагато в цілому, можна, знаєтє лі, піднапрягтись і запам'ятати, чай не давньоісландська сага, доступні імена. 3️⃣ максимально дивне спілкування із психотерапевткою, яку я весь час уявляла якоюсь ШІшкою, бо, по-перше, її звуть Ая, а по-друге, якось у ваганнях "кому телефонувати в біді — чоловіку чи Аї?" головня героїня вирішує, що "чоловіку ні, бо він приїде рятувати, а Ая так і лишиться в своїй чорній коробці". Далі сприймати ці їхні діалоги як діалог двох людей в мене не виходило ніяк, вибачте.4️⃣ якісь дрібні нестиковки по тексту: то її подруга просто подруга, то раптом кузина, то знову просто подруга, а якщо вона просто подруга, то якого хуя, коли "вся родина зібралася на похорон брата", вона там не з'явилася? Вона кузина тільки Джастін? Її рідному старшому брату вона так, не приший кобилі рукав чи шо? 5️⃣ згадки масонів, які начебто мали додати щось тексту вартісне, а вийшов срєньк в калюжу. ❎ Зрештою під кінець все стало настільки всратим й недолугим, що я не встигала відкочувати очі назад. Образи героїв розпадалися, все попереднє 380-сторінкове ниття про те, яка вона травмована, вщент руйнується її ж кількома рішеннями, причому одне з них старе, ще тої 18-річної давнини, а решта вже свіжі. Аналогічно як і з образом її мами, теж начебто якій читач мав би співчувати, але щось ніхуя не виходить.✏️ І якби текст мав не 400 сторінок, а десь 280-300, я б навіть радила почитати, аби потім погоріти разом із цих моральних потвор, але оця зайвість не дозволяє мені аж так витрачати ваш час. Якщо хтось вже читав, заходьте в коментарі — поспілкуємося.

Окей, зрештою тут було дещо хороше, тому накину один бал"ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ НАКОЇЛА" К. Т. НгуєнКСД, 2026, 416 стор.⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️От в попередній книзі було три зірочки і тут три зірочки, але це і поруч неможливо поставити, хоча зірочок наче однакова кількість! ▫️ Оповідь ведеться від третьої особи, але так, аби читач постійно перебував у голові головної героїні — Енні відчуває, Енні чує, Енні згадує — і це наче вводить в чарівний світ тривожного розладу, коли ти разом із героїнею теж вже сотий раз намиваєш руки, аби позбутися бруду. І це був один з тих моментів, за які накинуті півзірочки. Другі півзірочки — за умовно позитивні приклади того, як можна поводитися в непевних ситуаціях. ✅ Наприклад, коли героїня бачить свого чоловіка у вікні номера секс-мотеля навпроти, то не починає від цього страждати, заламувати руки, запевняти себе, що бачила не його чи робити ще купу тупих вчинків, яких можна було б очікувати з огляду на купу прикладів в тисячах інших трилерів. Вона прямо і зразу каже це йому, слухає виправдання (смішні, чеснслово) і уходить. ✅ Або коли раптово дізнається, що її ж власна психотерапевтка, з якою вона проходить курс лікування, колись була у стосунках із її ж чоловіком, то теж зразу припиняє терапію. 🐈‍⬛ В неї натомість буде купа інших ідіотських вчинків, але за оці просвітлення — прям лайк. В решті ж з книгою все не дуже добре. 1️⃣ По-перше, неузгодженість персонажів: наприклад, на одній сторінці її подруга з чоловіком прекрасно знають, що обидва "стрибають в гречку" у будь-який сезон, на другій це раптом стає предметом лютого шантажу. Ну, я не знаю, може варто записувати основні риси своїх же героїв, нє? 2️⃣ По-друге, абсолютно карикатурна розв'язка. Враження, наче авторці набридло вошкатися ото із ними всіма і вона рубанула з плеча так, що можна запідозрити втрату кількох розділів десь всередині для пояснення того зриву. 3️⃣ По-третє, місцями діалоги геть неживі. Наприклад, коли чоловік телефонує з дамаських єбєнєй, урвавши хвилину часу перед літаком, то звучить так, наче веде бесіду із Бекінгемським палацом: — У середу я приземляюся в аеропорту імені Даллеса, але планую залишитися в мотелі на кілька днів, щоб трохи оговтатися. Серйозно? В тебе півхвилини часу, зв'язок дуже херовий, а ти будуєш от такі конструкції? Чому тоді про аеропорт не уточнив, що він міжнародний? Це ж крепко важливо в цій розмові, коли тобі треба повідомити дружині, що ти повертаєшся раніше запланованого. І такого не один і не два рази зустрічається. 📌 Ну і останнє: це дуже тєжко читати з-за того, що редактор, походу, збирався у відпустку і читав тільки червоне підкреслення у Ворді. Бо інакше мені складно пояснити, наприклад, такі речення: [героїня відправляє смс доньці — наводиться текст смс і далі:] Пульсивний еліпс спалахує так швидко, що вона [ну і далі текст щодо затуманених сльозами очей]WTF? Який пульсивний еліпс? Що це за хрінь взагалі? Або: Весняний фестиваль завжди нагадує мені про тата в танку для замочування білизни. ☠️ В якому, сцуко, танку? Я в курсі, що tank — це в тому числі яка-небудь ємність, але воно взагалі там ні до чого, її батько на той момент вже трішки неживий. 👻 Я вже мовчу про комарів, "висмоктуючих кров'яну поживу, що є необхідною для появи потомства". От саме в такому формулюванні люди й думають про комарів, коли відмахуються від них ввечері, ага. 👻 Або коли давні подруги раптом починають одна одній "викати", хоча до цього всю книгу спілкувалися на "ти" — якби цей текст читали перед версткою, це б помітили. І таких моментів дофіга.✅ Коротше, в цілому, це була б дуже цікава історія про життя з ну дуже деструктивним ОКР, про травми війни (до речі, це добре показано, за це теж лайк), про складнощі життя емігрантів в чужій для них культурі, якби воно було бодай трішки гармонійніше зроблене. ❎ Почитати можна, але можна знайти й трилер покраще.

📙 Майже половину з тих понад 12 тисяч оцінок на Goodreads на цю книгу складають "трієчки". І це той випадок, коли це не та "трієчка", яка "ех ти, трійошниця!", а коли "крепєнько так, на трійку". сподіваюсь, ви зрозуміли, що я намагаюся пояснити 😅 "НАШ ОСТАННІЙ ШАНС" Клеменс МішлонКСД, 2026, 336 стор.⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ (ця "трійка" — в хорошому сенсі!)📗 Фріда та Ґабріель — брат та сестра. Ні, не рідні, але вони народилися та зростали в секті йобнутого фріка, який створив щось на кшталт комуни термітів, де він — Цар і Бог, а решта його обслуговуюча мережа. Саме тому Фріда та Ґабріель не знають ані своїх батьків, ані нормального виховання. Вони не рідні один одному, але найблизькіші. І готові на дуже, дуже, дуже різні вчинки заради друг друга. 📖 На курорті, де вони відпочивають, стається вбивство. Підозра падає на Ґабріеля, адже... його колись вже звинувачували у вбивстві власної дружини, але так і не змогли нічого довести. 📖 Як ви розумієте, з огляду на абсолютно йобнуте дитинство у секті, все не так просто із цими двома.✏️ Це дуже простецький детектив-на-вечір (і саме за вечір я його ковтнула). Короткі рубані речення, оповідь від першої особи (історію нам розповідає Фріда), все дуже швидко, мінімум глибокого психологізму: історію розгортають стрімко, у потрібних місцях даючи чітко дозований обсяг ретроспективи.❎ Місцями з-за легкого підтасовування подій сюжету страждає реалістичність, але якщо почати розкручувати цю карту, то недоліків виявиться більше, ніж я хотіла б лишити в пам'яті після прочитання. А лишитися я хочу із відчуттям "рівна книжка на вечір", про що вам і намагаюся сказати. Ряд думок, які виникають під час читання:🔸секти — це йобане нахуй зло🔸звертайте увагу на дітей, які шарахаються по світу непривиті й неприкаянні🔸койоти — не ті, чим здаються на перший погляд🔸милосердя врятує світ, але поки що не цей✅ Це був приємний вечір в компанії простецької книги, але інколи саме такого й хочеться. Не очікуйте від неї вау-ефекту чи великих інсайдів, але коли хочеться почитати чогось трилерного, але легкого — #Дафа_радить.