📣 Шановна мереже, вітаємо!ELSA Kharkiv раді оголосити, що
ІІ Національні дебати з корпоративного права відбудуться
8-9 лютого 2025 року в
онлайн-форматі! Це унікальний освітній захід, що стане чудовою нагодою випробувати свої сили, поглибити знання з корпоративного права та вдосконалити юридичні навички.
🔎 Що таке правові дебати?Це справжня інтелектуальна битва, де команди беруть на себе ролі "За" та "Проти" і вступають у структуровану дискусію на тему корпоративного права. Це ваш шанс не лише показати глибину знань і гостроту мислення, але й вразити ораторською майстерністю, аналізуючи реальні кейси. До участі запрошуємо команди з 2-3 осіб у складі студентів і курсантів І-VІ курсів спеціальностей «Право», «Міжнародне право», «Правоохоронна діяльність» і молоді юристи, які отримали останній диплом юриста не пізніше, аніж 5 років тому.
📅 Ключова інформація щодо дебатів:> Формат: онлайн.> Мова заходу: українська.> Дата проведення: 8-9 лютого 2025 року.> Дедлайн реєстрації: 24 січня 2025 року, 23:59.
💳 Вартість участі:якщо всі учасники є членами ELSA - 300 грн;якщо хоча б один з учасників не є членом ELSA - 375 грн;якщо всі учасники не є членами ELSA - 475 грн
Деталі змагань (Правила та Фабула) будуть опубліковані найближчим часом.📢 Реєстрація вже відкрита! ФОРМА ДЛЯ КОМАНД тут. Якщо вам потрібна допомога з пошуком тіммейтів, скористайтеся цим
посиланням (форма для пошуку) — ми допоможемо створити команду.Залишилися питання
❓Звертайтеся до Віцепрезидентки зі змагань ELSA Kharkiv — Марії Шевчук:Telegram: @mari_a_shevchukE-mail:
[email protected]⚡️ Долучайтеся до світу корпоративного права! Не пропустіть шанс покачати професійні навички та отримати неоціненний досвід. Стежте за оновленнями й чекаємо на вас на дебатах!
💼
Відповідь на друге питання тим більш неоднозначна. Видається, що просте застосування аналогії закону в цьому разі навряд чи варто підтримати, оскільки ситуації хоча й схожі, але в основі їх лежать різні засади.Так, якщо спадкоємець, який пропустив строк на прийняття спадщини, що була визнана відумерлою і нерухомість зберіглася, може вимагати таке майно собі, а якщо воно не збереглося – компенсації, то це є наслідком реалізації його майнового інтереса і захисту права на спадкування, яке він мав. Це приватний майновий інтерес і здійснення приватного права особи.Якщо ж говорити про набуття територіальною громадою права на нерухомість як відумерлої спадщини, то не можна вважати, що цей правовий механізм є втіленням майнового інтересу територіальної громади. Скоріше, це правовий механізм, який забезпечує недопустимість існування безхазяйного, а точніше безсуб’єктного майна. Тобто за принципом: «є майно – має бути право на нього – має визначатись суб’єкт цього права – має бути встановлений правовий механізм для цього».Саме тому орган місцевого самоврядування зобов’язаний звернутися до суду з заявою про визнання майна безхазяйним. Це не його право, а його обов’язок.Тому надто спірно вважати, що коли майно особи, яка не мала спадкоємців і померла не потрапило в комунальну власність, це порушує право територіальної громади. Адже територіальна набуває таке майно «за остаточним принципом». Хоча з іншого боку, в інтересах територіальної громади отримати у власність квартиру і використати її для корисних для громади цілей.Тим не менш якщо такий інтерес тер громади не було реалізовано і квартира не потрапила у її власність через неправомірні дії злочинців, то це питання має вирішуватися, як видається, не через компенсацію, а через притягнення злочинців до кримінальної відповідальності.Безсумнівним є те, що час покласти край тим схемам, які дозволяють майну померлої особи "висклизнути" і не потрапити до комунальної власності, а злочинцям - збагатитися. Однак такий правовий механізм, як компенсація, невідомо від кого і як очікувана і як її реально можна отримати територіальній громаді - відсутній. Такий підхід, як видається, не створить перешкод для злодіїв і не надасть територіальній громаді механізмів задоволення її інтересу.Як думаєте?
Шановні колеги!В очікуванні підписання Президентом закону 6013 згадується те, скільки разів ми намагалися привернули увагу владноможців, у тому числі тих правників, до яких з різних причин дослухається законодавець до тих концептуальних, методологічних і конкретних помилок і прорахунків, застарілого підходу, повторів і суперечностей, того низького рівня, просто ганебно низького, який демонстрував Господарський кодекс. Нічого не виходило. Ми не тільки писали статті та виступали на конференціях. Ми до 10-річчя набрання чинності двома кодексами видали книжку, а до 20-річчя - оглядову статтю на тему зіставлення норм і підходів. Це на власні очі продемонстровано кризу регулювання так званих господарських відносин. Сьогодні просто про це варто згадати, тому що в майбутньому, я сподіваюся, про цей кодекс забудуть як про страшний сон. І правильно зроблять.Пропоную кому цікаво переглянути нашу книжку про два кодекси, видану 2014 року до 10-річного ювілею. Вона в загальному доступі на нашому сайті.А вже зі спливом 20 років "хождіння по муках" при застосуванні цієї перлини господарської думки, сподіваємось, що це фініш для нього. Життя ж плине далі і побачимо, як вдасться нашим колегам опрацювати/оновити Цивільний кодекс. Нещодавно на конференції промайнула інформація, що перша його книга вже готова. Тож вже "при дверях"?..
Шановні колеги!Вітаю вас з прийдешнім Новим роком! З кожним роком наше життя стає складнішим і причини всім очевидні. Однак ми навіть в таких складних життєвих обставинах не складаємо рук. Ми працюємо і працюємо ефективно. Ми пишемо книги, проводимо онлайн зустрічі і обговорюємо різні актуальні правові проблеми. Ми живемо повноцінним життям, незважаючи на вибухи, вимкнення світла і просто пригнічений настрій від всього. І якби не така діяльність, то важко було би витримати все те, що випало на нашу долю. Особливо тут, в Харкові – місті, де все настільки загострено…Всіх вас, дорогі друзі, вітаючи з Новим роком, хочу подякувати за ту підтримку, яку ми постійно відчуваємо, за те стійке відчуття затребуваності, яке ви нам даруєте. Особливу вдячність хочу висловити тим, хто надавав нам в цьому році потужну фінансову допомогу, завдяки чому побачили світ наші останні книжки. Без вас це було б неможливо. Ваша допомога безцінна.В цьому році побачив світ наш журнал «Цивілістична платформа», який також вже себе зарекомендував як авторитетне і професійне видання. Все це важливо для професійного зростання, а саме таку мету ми й ставимо перед собою.Дякую ще раз за те, що ви з нами, дорогі друзі!Новорічні побажання миру, спокою, врівноваженості, добра і Божої допомоги всім нам! І тоді все буде добре!
Послухавши професора з Шотландії д-ра Ендрю Дж. M. СТІВЕНа, який говорив зокрема про реформу регулювання права власності й іпотеки і про той шлях, який пройшла ця країна, певна, що всі переконались у тому, що це має бути лише так фундаментально. За кілька років ними (групою розробників змін до нормативно-правових актів) було видано три монографії, які були присвячені сутнісній правовій матерії при реформуванні. І після того, як монографії побачили світ, відбулося публічне обговорення важливих питань, яким були присвячені ці монографії. Послухавши це, зайвий раз переконуєшся, наскільки глибоко опрацьовуються реформи! І сумнівів немає, що саме так і має бути.Як я розумію, саме таким шляхом вдається продемонструвати суспільству взагалі й правничій спільноті зокрема, по-перше, те, що спонукало до реформи, які проблеми виявилися при правозастосуванні в сучасних умовах, чим вони викликані. При цьому це має бути зроблено на глибокому дослідницькому аналітичному рівні. По-друге, це виявлення причин, які до цього призвели і чи є вони такими, що тотально впливали на цілий шар відносин із власністю, у тому числі на іпотеку. Для нас, зокрема, це перехід права власності, значення державної реєстрації, так зване пріснозвісне «книжкове володіння» тощо.По-третє, ті модельні підходи, які пропонуються запровадити з зазначенням на те, наскільки вони здатні подолати ті складнощі, які демонструє правозастосування та ін. А тепер давайте подивимося на українські реалії. Наскільки у нас це хоч трохи схоже з таким підходом до реформ в праві? Принаймні на прикладі тієї реформи, що стосується оновлення Цивільного кодексу подібних підходів не вбачається. Крім запропонованої Концепції реформування ЦК, яка на старті показала той стислий оглядовий підхід як такий намір, який пропонується розробниками, нічого більш так і не з’явилося. Про щось фрагментарно йшлося на конференціях, в яких можна було при бажанні відшукати якісь зернятка про реформування, але цілісного виваженого підходу про те, як же планується реформувати ЦК і які принципово важливі засади для цього бачиться запровадити – такого я, власне, не побачила. Шкода, звісно. І от сьогодняшні Іпотечні слухання продемонстрували цілу купу проблем в сфері іпотек, прав на чужі речі, права власності взагалі. Яке ж реагування на все це буде? Подивимось.
Шановні колеги!Другий обіцяний допис – щодо засідання НКР ВС 25.12 з питання, яке неодноразово поставало: правові наслідки вчинення правочину, підписаного не його стороною. При цьому ситуація ускладнена тим, що такий правочин було посвідчено нотаріально.Тож ВС питає: чи буде це правочин такий, що укладений з порушенням форми чи з вадами волі? Чи буде такий правочин нікчемним? неукладеним? чи є підстави для визнання його недійсним судом?Коротко про моє бачення відповіді на ці питання.1. Якщо договір укладено в простій письмовій формі і підписано не його стороною, але орендодавець отримував якийсь час оренду плату, то: а) договір не можна вважати не укладеним; б) недодержання простої письмової форми не дає підстав визнавати його недійсним; в) очевидна недобросовісна поведінка орендодавця.2. Якщо договір посвідчено нотаріально, але підписано не його стороною, то має йтися про недодержання вимог про нотаріальне посвідчення правочину. Єдиний, передбачений законом наслідок – нікчемність правочину. Отримання ж орендодавцем платежів слід вважати безпідставним і застосувати ст. 1212 ЦК.3. Підстав вважати тут вади волі не вбачаю. І взагалі ці міркування тут недоречні.🖇
Шановні колеги!Ми закінчили нашу титанічну працю - видали монографію "Вчення про цивільно-правову відповідальність" 📘Хоча слово "закінчили" навряд чи вірне, бо навіть на цьому етапі вже стало зрозуміло, що треба рухатися далі. Як мені видається, ця книга, тобто дослідження на цю тему, закінчена бути не може. Це триваючий процес. І якщо будемо живі і здорові і Господь дозволить, маю намір запровадити таку традицію як постійне оновлення і перевидання книг, які потребують цього. Бо ми живемо в такий динамічний період розвитку права, що інакше немає ніякого сенсу в юридичних книгах.Чим ця книга мною сприймається видатною? По-перше, актуальністю тематики, яка має першочергове значення для практикуючих юристів. По-друге, тим, що повноцінного монографічного дослідження на цю тему довгий час не проводилося і виявилася гостра потреба переглянути багато чого в цій сфері. (Тут зроблю ремарку - коли книга буда наполовину готова, я дізналася про вихід ще однієї монографії на тему відповідальності авторства проф. Надьон В.В.). По-третє, залучення широкого кола практиків, насамперед суддівського корпусу. По-четверте, це широчезна сфера досліджень проблематики відповідальності - від загальних питань, до відповідальності в речових, зобов'язальних, іпотечних, корпоративних та ін. правовідносинах, при банкрутстві, особливості тієї чи іншої відповідальності, зокрема за невиконання грошових зобов'язань.Певна, що кожен читач знайде багато чого корисною для себе. Навіть якщо книга стане предметом дискусій - і це для нас важливо. Головне для юридичних книг - не стати мертвим вантажем, про яку ніхто не знає, не згадує і від якого ні холодно, ні жарко.Тож зустрічайте нашу чергову книгу.Як завжди цим постом ми надаємо можливість:1) придбати захищену електронну версію книги (817 сторінок): вартість 1100 грн.2) придбати за передзамовленням друковану книгу (817 сторінок): вартість 1400 грн.Надалі, після виходу книги з типографії (орієнтовно 6-13 грудня), вартість друку складе 1500 грн.
Шановні колеги! Готуючись до лекції магістрам з тематики суб’єктів права (у т.ч. корпоративного), переглянула судову практику по приватним підприємствам.І в черговий раз здивувалася тому, скільки негараздів ми мали з Господарським кодексом взагалі, з визначенням в ньому різних дивних підприємств/господарюючих суб’єктів і зі ст. 113 ГК зокрема!Це породило безкінечні спори з приводу того, що таке приватне підприємство, різні правові позиції ВСУ та ВС, які змінювалися протягом цих 20 років.Достатньо перелічити такі постанови: Постанова ВГСУ від 10.08.2016 у справі №914/1876. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/59631510;постанова від 06 березня 2018 року у справі № 907/167/17;постанова ВП ВС Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 917/1887/17;постанова ВП ВС від 11 червня 2019 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-23гс19);постанова ВП ВС від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18;Постанова ВП ВС від 2 листопада 2021 року Справа № 917/1338/18;Постанова ВП ВС від 15 червня 2022 року справа № 450/624/15-ц…Скільки зусиль! Скільки часу! Скільки поворотів на 180 градусів!А от вираз з постанови ВП ВС від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18: «Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.»Думаю: щось до болі знайомий вираз. Начебто я так колись писала. Не полінилась, перечитала свої статті і от цитата з моєї статті 2008 року «Правове регулювання приватних підприємств»// Нотаріат для вас. –2008. - № 6 -- С.21-24:«Позначення в ГК такого виду підприємств, як приватні підприємства, є лише вказівкою на класифікацію підприємств за формою власності. Приватні підприємства мають перетворитися на господарські товариства.»А взагалі темі про приватні підприємства мною бути присвячені низка статей. Так от постає питання про те, навіщо було рухатися таким шляхом і чому не сприймати ті аргументи, які наводилися?Відчуваю себе неоціненим Ульпіаном.😔😜 Але у нас би й до Папініана не дослухалися. Чому все так відбувається? Пишемо, доводимо, аргументуємо, ратуємо, намагаємося зробити як краще… І все це падає в безодню. І лише зі спливом мало не 20 (!!!!) років вища судова інстанція приходить до такого ж висновку.
Тема "Поділ майна між подружжям: частки в статутному капіталі та окремих майнових прав. Значення згоди при поділі"Наші діалоги з суддею Верховного Суду Василем Кратом присвячені такому питанню, яке було і залишається злободенним – поділу майна між подружжям. Ми обговоримо різні нюанси, пов’язані з поділом не речей, а майнових прав, серед яких – право на частку в статутному капіталі, майнове право на товарні знаки та ін. А також зосередимо увагу на тому, як бути з майновими обов’язками – чи їх також можна або слід ділити і якщо так, то яким чином?Приєднуйтесь. Буде цікаво і пізнавально.Вітається надсилання ваших питань заздалегідь – ми матимемо час їх обдумати і відповісти.Захід публічний і взяти участь зможуть всі бажаючі – треба лише зареєструватися.Шановні колеги!Весь час з моменту створення нашої ГО «Цивілістична платформа» ми проводимо всі наші заходи за власні кошти, без грантів та бюджетної підтримки. Ми щиро вдячні тим, хто нам допомагає. Ми цінуємо це. Ми проводимо багато публічних заходів. Однак у нас є до вас прохання по можливості сприяти нашій діяльності. Для цього ми створили банку і хто має бажання підтримати наш захід, може це зробити. Будемо вдячні за будь-яку суму – всі кошти йтимуть на розвиток ГО «Цивілістична платформа», розширення і покращення її діяльності. А відтак – на благо всім українським цивілістам.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/4yEfK2ZQXE💳Номер картки банки5375 4112 2226 6939Реєстрація 👇👇👇
📗 Засновники/учасники/акціонери/члени юридичної особи можуть зловживати своїм правом, використовуючи юридичну особу як правову форму здійснення ними дій у власних інтересах і з порушеннями закону й інтересів інших учасників та кредиторів юридичної особи.Щодо тих правових механізмів, завдяки яким стає можливим притягнення до відповідальності по боргах юридичної особи іншої особи, то в ЦК України такий механізм міститься в ч.4 ст. 92. В навпівпублічному та у публічному законодавстві це питання вирішується значно більш безцеремонніше. Зокрема ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає й відповідальність учасників банку за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Особливо це стосується «власників істотної участі», які зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку і «пов’язаних із банком осіб».В законодавстві про банкрутство встановлюється притягнення засновника до цивільно-правової відповідальності, якщо він умисними діями довів юридичну особу до банкрутства, та під час процедури банкрутства у юридичної особи немає достатнього майна / грошових коштів для покриття боргів перед кредиторами (статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ). До цього слід додати судову практику зі застосування доктрини «проникнення за корпоративну вуаль», яка дозволяє притягнути засновника до відповідальності за юридичну особу.Хочете дізнатися більше?Купуйте другий випуск журналу за посиланням 👇
TGLIST.COM.UA
