Шановні колеги!Вашій увазі пропонуємо видані нашим видавництвом дві книги серії "Харківська цивілістична школа", присвячені пам’яті її класика - знаного цивіліста, доктора юридичних наук, професора Олександра Анатолійовича Пушкіна. 1️⃣ Перша книга - "Цивілістична спадщина О.А. Пушкіна" - присвячена вшануванню пам’яті видатного цивіліста , а її зміст побудовано за напрямами його цивілістичних досліджень – проблематика цивільних відносини, юридичних осіб та інші питання сучасної цивілістики. У монографії питання, підняті свого часу Олександром Анатолійовичем, розкриваються у контексті сучасного розвитку цивільного законодавства, правозастосовної практики та науки цивільного права.2️⃣ Друга книга - "Спогади про людину, вчителя, вченого, який змінив світ цивілістики" - є збіркою спогадів колег та учнів, що присвячені пам’яті знаного цивіліста, доктора юридичних наук, професора Олександра Анатолійовича Пушкіна. Метою її підготовки та видання є інформування сучасних та майбутніх поколінь правників про професійне та особисте життя видатної людини, корифея харківської цивілістичної школи, ім’я якої назавжди закарбоване в правову доктрину України. Збірка містить й інший інформативний матеріал, що надає можливість осягнути широке коло наукових інтересів Олександра Анатолійовича та його прогресивні погляди на розвиток цивілістичної науки.Книги розраховані на науковців і практиків, аспірантів, слухачів магістратури та студентів юридичних навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться проблемами цивільного права.Продаж здійснюється виключно комплектом із двох книг.💻 Електронний формат комплекту (2 книги): 1100 грн📦 Друкований формат комплекту (2 книги): 1250 грн
Після ознайомлення з книгою виникло багато питань. Коли я задумувалася над тим, що оприлюднили автори, я зрозуміла основні, на мій погляд, проблеми, які слід обговорити, визначитись зі шляхами їх вирішення і запропонувати концептуальні засади, без яких, знов-таки, як на мене, така робота, як рекодифікація, приречена на негативний результат. Окреслю 5 з них.1. Має бути визначена структура ЦК: які книги, де що має бути розташовано і чому. Для цього має бути відповідна аргументація – не те, що так було і залишимо, а те, чому саме. До прикладу: якщо є речеве право, зобов’язальне, спадкове і т.п., то чому немає корпоративного? Це хіба менший комплекс норм? Чи там немає специфіки, яка тягне на книгу, чи немає критерію виокремити це регулювання? Ще раз підкреслю – це для прикладу, бо саме ця тема мені ближче, але можна наводити й інші приклади.2. Ступінь деталізації регулювання в нормах ЦК за наявності інших законів (як прийнято говорити – спеціальних). Тобто наскільки ЦК має: (а) містити відсилочних норм (бо перебільшення приведе до сприйняття ЦК як того ж Господарського кодексу, який містив багато норм, без яких цілком можна обійтись за наявності законів); (б) повторів з нормами інших законів; (в) і навпаки – вбирати в себе норми, що містилися в інших законах.3. Які акценти слід розставляти при регулюванні на рівні кодексу, тобто на що робити акцент? – на визначення, ознаки, якісь інші важливі характеристики тих чи інших відносин або їх елементів і чому саме так? Саме це і має бути пов’язане з відповіддю на друге питання.4. Чи варто в кодексі залишати такі матеріали, які по суті можуть бути віднесені до рівня навчання (рівня підручника) або до рівня судової доктрини. В першому випадку це різні класифікації, види тощо – все це, як думається, не рівень закону і кодексу (наприклад, класифікація речей на споживчі на неспоживчі, головну річ та її приналежність тощо). В другому випадку – це те, чи мають розробники ЦК намір врегулювати детально все (типу – закон-інструкція як це останнім часом робиться з різними законами, які регулюють, наприклад фінансові інструменти, акціонерні товариства та ін.), чи слід розуміти неможливість цього і завідомо залишати норми в такому стані, що судова доктрина все розставить по своїх полицях (на кшалт законодавства не лише в британських традиціях, а й у багатьох інших). Інакше відчувається істотний перекос – де густо, а де пусто.5. Чи залишається намір зберігати підхід, який проголошено було при розробці чинного ЦК як «кодексу приватного права», чи робити орієнтир на те, що ЦК має увібрати норми, дотичні до цивільних відносин задля збереження цілісності регулювання. Тим більш в середовищі, коли ГК скасований, а те, чи буде взамін якийсь інший кодекс (Торговий чи Комерційний) або закон, що регулював би комерційні відносини публічно-правовими нормами – не ясно зовсім.Як мені видається, без принципового вирішення цих питань робота на більш низькому рівні, тобто опрацювання тих важливих аспектів, про які йдеться в книзі за ред. проф. Майданика, просто неможливо.А якщо мати намір обговорити детальніше той матеріал, який запропоновано групою авторів цієї книги, то, звичайно, на нашому каналі це зробити неможливо. Саме тому ми й обговорювали все це на засіданні Клубу ЦП.Надійшла пропозиція провести серію заходів для обговорення цих питань – ми про це подумаємо.
Тому я думаю, що поради з боку науковців, фахівців, спільнот, які покликані покращити судову практику, мають сприйматися Верховним Судом із вдячністю. Власне, як правило, ВС так і робить. Наш ВС доволі лояльний до критики. Можливо, комусь з нас хотілося б, щоб саме його думка була сприйнята при виробленні правової позиції, а коли так не сталося, ми відчуваємо професійне розчарування і роздратування. По собі знаю. Але що зробиш? Досадно, звичайно, буває, коли зі спливом більше 10 років ВС приходить до того, що ти стверджував і доводив, але залишився в меншості. І не тільки досадно, а й хочеться дорікнути судові, що так сталося. Втім тут нічого не зробиш. Кожен із нас робить свої помилки, а ВС - свої. Наша місія - зробити все можливе, щоб їх було менше, бо це в суспільному інтересі. Будемо сподіватись, що наш ВС робить висновки із таких ситуацій, а наша аргументація йому корисна. Інакше навіщо взагалі ці звернення до членів НКР, окремих вчених, університетів? Звичайно, щоб мати повноцінну картину думок. А вже те, як ці думки обробляються і враховуються - це справа ВС, на це ми впливати не можемо.
Хто встановлює опіку? Три варіанти – суд, орган опіки та піклування (ООтП) та нотаріус. При чому нотаріус встановлює опіку над майном. А суд та орган опіки та піклування – над особою. Це можна пояснити тим, що суд і ООтП виважено ставляться до вибору особи, яка призначається опікуном, бо вона «поповнює дієздатність» особи, над якою встановлюється опіка. А от для нотаріуса подібних пересторог закон не містить. Та й взагалі цим «дрібницям» уваги не приділяє. Чому? Начебто ж в усіх випадках представництва опікун може вчиняти правочини з чужим майном. Але у випадку, коли це опікун особи, то він діє від імені особи, а якщо це опікун над майном, то чи діє він від імені особи, то чи це також так само? Принаймні, в ст. 44 ЦКУ про це не йдеться.Напевно, саме тому нотаріуси й порушують питання про те, що такий опікун (опікун над майном) також є представником. Однак тоді він діятиме від імені особи, визнаної безвісті відсутньою. Проте, по-перше, ця особа дієздатна і не виказувала свого наміру, щоб хтось діяв від її імені. По-друге, інших підстав діяти від імені особи, крім «поповнення її дієздатності» або по волі цієї особи закон не знає. Тому принциповим питанням буде те, чи варто передбачати зовсім інший підхід, аніж той, що складався протягом всього часу існування інституту представництва і наділяти особу, яка нотаріусом призначена опікуном, правами представника? Думається, що це буде принципово ламати інститут представництва.Щоправда, цей інститут вже давно зазнав доволі істотних змін, перетворившись на міжгалузевий і норми про представництво містяться не лише в цивільному праві, а в процесуальному, корпоративному та ін. Тому унормування представництва давно потребує змін, але я, власне, проти статусу опікуна над майном як представника.
Шановні колеги!Запрошуємо на круглий стіл по корпоративному праву, присвячений проблематиці корпоративного договору. Навряд чи в когось є сумнів, що питань із уведенням до українського права цього договору доволі немало. Тому ми вирішити поговорити на цю тему, торкнувшись як фундаментальних аспектів і проблем, так і прикладних, що постають на практиці.Учасниками круглого столу є обізнані в цій тематиці правники – доктор юридичних наук Ліна Дорошенко, яка захистила докторську дисертацію на цю тему, і адвокат Богдан Шишковський, який має безцінний досвід у цій сфері і поділиться ним.Як завжди, модератором і спікером виступатиме проф. Інна Спасибо-Фатєєва, яка завжди демонструє вдале поєднання теоретичного і практичного ракурсів для вирішення нагальних проблем.Тому ми сподіваємося, що наш круглий стіл приверне увагу і буде корисним для різних правників, що спеціалізуються в сфері корпоративного права.🗓 Чекаємо на вас 14 травня 2025 року о 16:00📩 Реєстрація:https://forms.gle/zmPMEE8fiahaCZtu8
Шановні колеги!П’ятнична дискусія була дійсно цікавою та продуктивною. Ми отримали ваші позитивні відгуки та пропозиції щодо тематик майбутніх дискусій. Щиро дякуємо за вашу участь та цінні ідеї! Звісно, ми будемо їх втілювати разом, поступово опановуючи корпоративну тематику в цьому форматі.А тепер - деякі аспекти того, про що йшлося у п’ятницю:1️⃣ Чи застосовується захист переважного права у разі міни частки в статутному капіталі ТОВ на майно?Ми розмірковували, що це буде за майно – рухоме чи нерухоме, індивідуально визначене або визначене родовими ознаками. Ви можете подумати: "А яка різниця?" Та ні. Різниця є й аргументи доволі серйозні. Так що є до чого дослухатися.2️⃣ Щодо способу захисту переважного права, то вже проблем немає – це є тільки вимога про переведення права. Але як бути у разі міни? Ми запропонували варіанти рішень, які можна дізнатися із запису вебінару.А чи можна поєднувати вимоги про визнання недійсним правочину по відчуженню частки і переведення прав покупця? А про переведення прав покупця і про визнання права? Також є й такі позови.3️⃣ Цікаві міркування навела суддя КГС ВС І.Д. Кондратова. До речі, у неї була класна презентація, яку також ви можете проаналізувати, якщо придбаєте запис нашого вебінару. Це стосується того, коли частку придбало ТОВ, а не його учасник і в разі продажу такої частки хто має право на її переважне придбання і в якому порядку.4️⃣ Поговорили також про удавані правочини і як вони вписуються у схему захисту переважних прав.5️⃣ Ще однією родзинкою було розмірковування про внесення особою вкладу до статутного капіталу ТОВ у вигляді своєї частки у статутному капіталі іншого ТОВ. Чи можна такий правочин (а внесення вкладу – це правочин?) визнавати удаваним і застосовувати переведення прав покупця? Дивно ж справді. Але цікаво можуть розгортатися обставини. Тож варто послухати і зробити свої висновки.📌 Придбати запис вебінару (запис + сертифікат) можна за посиланням:https://forms.gle/DX7jPaHpJNkP6ToQAЩиро дякуємо за вашу увагу до наших заходів!Всі кошти, що ми від вас отримуємо, направляються на розвиток нашої діяльності. А відтак – на користь вітчизняній цивілістиці.Давайте її підтримувати разом!
Запрошуємо взяти участь у професійній дискусії, присвяченій актуальним проблемам корпоративного права!📘 Тема:“Переважне право учасника ТОВ: види порушень та способи захисту”📅 Дата та час: 14 березня о 16:00🎙 Експертна панель спікерів:У заході візьмуть участь провідні фахівці у сфері корпоративного права:✅ Інна Спасибо-Фатєєва – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права НЮУ ім. Ярослава Мудрого✅ Василь Крат – суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду✅ Шаді Саад – адвокат, керуючий партнер Saad Legal, експерт з корпоративного управління✅ Ірина Кондратова – суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду✅ Олеся Лукомська – начальник управління аналітичної та правової роботи КГС🎟 ФОРМАТИ УЧАСТІ:📍 Онлайн-участь (прямий ефір + запис + сертифікат) – 800 грн📍 Запис вебінару (+ сертифікат) – 800 грн📢 Реєстрація відкрита!Долучайтеся до обговорення та підвищуйте свою експертизу у корпоративному праві!#дискусійнийклуб #корпоративнеправо #ТОВ #юридичнадискусія
Шановні колеги!Завтра, в п'ятницю, о 16 годині відбудеться незвийчайний захід. Ми будемо обговорювати питання, яке важливе для всіх батьків та дітей - як слід виховувати свою дитину і що буває, коли батьки не виконують цієї важливої місії. З початком війни чимало українців поїхали до інших країн і стикнулися з доволі різними, часто - протилежними підходами законодавця і судової практики в цих питаннях.Розмова на вебінарі піде про досвід Швейцарії, Норвегії і Польщі.Я запросила до розмови не тільки суддю Верховного Суду, а й наших колег адвокатів, які знайомі з практикою вирішення цих питань у цих країнах і мають відповідний досвід.Приєднуйтесь. Буде цікаво.Захід публічний. Всі можуть послухати про український та іноземний підходи у сфері батьківської опіки.Однак не забувайте, що ми працюємо на власному ентузіазмі, який потребує підтримки, щоб ми могли й далі розвиватись і організовувати ще більше корисних і цікавих публічних заходів.🔗 Підтримайте нас: Посилання на банку💳 Номер картки: 5375 4112 2226 6939
Шановні колеги!Свого часу резонанс викликала Постанова ВП ВС від 06.11.2024 у справі № 21/5005/2686/2012 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123313983) про можливість віндикації майнових прав. Багато хто висловлювався проти такого підходу, вважаючи, що лише тілесна річ може віндиціюватися. Я утримувалася від цієї дискусії, бо хотілося б глибше розібратися в цьому питанні. Дійсно, ми звикли, що віндикації мають піддаватися речі. Але головне для віндикації – це можливість індивідуалізувати предмет віндикації. Якщо майнове право індивідуалізоване достатньою мірою, то це вже знімає питання.Інша річ – навіщо застосовувати такий спосіб захисту, якщо можна вдатися до іншого способу захисту і без прилаштування віндикації до «витребування» майнових прав? Я все-таки схиляюсь до цього. Тим більш, залишаючись на позиції традиційного розуміння володіння, про що ми неодноразово писали і говорили і що має значення для захисту прав особи через неправильний запис в реєстрі.Натомість мені попалося рішення англійського суду, в якому простежується аналогія віндикації майна і майнового права або навіть дещо іншого, яке називається «нематеріальним майном». Це рішення у справі Armstrong DLW GmbH v Winnington Networks Ltd [2012] EWHC 10(Ch) (11 January 2012), яка стосується оманливого відчуження дозволів вуглецевих емісій, відомих як EUAs. У цій справі суд ухвалив, що позивач має речовий віндикаційний позов на віртість EUAs і що the EUAs становить “позов із майнової вимоги або певний вид нематеріального майна” (Armstrong DLW GmbH v Winnington Networks Ltd [2012] EWHC 10(Ch) (11 January 2012). URL: https://www.casemine.com/judgement/uk/5a8ff72960d03e7f57ea8e5b).Суд ухвалив: ‘‘EUAs є нематеріальним майном і позивача (Armstrong DLW GmBH) має речовий віндикаційний позов за загальним правом на вартість a proprietary EUAs. Як вам така петрушка?
Шановні колеги!Узагальнення судової практики часто «дарує» перли, якими хочеться поділитися з широким правничим загалом.Зараз я готую книжку про спори з приводу спільної власності. І от серед них спори між подружжям, один з яких є учасником ТОВ про поділ частки в статутному капіталі. Здавалося б, вже ця проблема «з бородою», бо вже в 2013 році все розставлено на свої місця. Після Рішення КСУ судова практика змінилася і пішла в одному руслі – поділу підлягає частка в статутному капіталі.Але вбачається, що не всі судді КЦС читали правові позиції ВП ВС і рішення КСУ. Бо натрапила на Постанову КЦС ВС від 11.03.2020 у справі №161/19023/17, в якій ділиться вклад, а не частка і надається посилання на постанови Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15☹️, відповідно до якого «грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску».😒Тобто зі спливом такого значного проміжку часу КЦС ВС знов ділить внески, а не частки. Тож змішались знов вклади, внески та частки🤫Як до цього ставитися?
TGLIST.COM.UA
